www.wikidata.uk-ua.nina.az

Борошномельно круп яна промисловість Борошноме льно круп я на промисло вість одна з найбільших галузей харчової промисло

Борошномельно-круп'яна промисловість

Борошноме́льно-круп'я́на промисло́вість — одна з найбільших галузей харчової промисловості, яка переробляє зерно на борошно і крупи.

Історія промисловості Редагувати

Вироби борошна із зерна відомі з давніх часів. Зерно розмелювали вручну спочатку в кам'яній ступці, терткою, а потім жорном. Тривалий час зберігалось ремісниче, домашнє виробництво борошна. Перші парові млини виникли в Англії 1760, а в Росії 1824. У 2-й пол. 19 ст. у зв'язку з розвитком машинної індустрії, утворенням нових хлібних районів, широким будівництвом залізниць борошномельно-круп'яна промисловість значно розвинулась і Росії. Особливістю її була наявність великої кількості дрібних підприємств (вітряків і водяних млинів). Тільки в Україні 1913 налічувалось понад 130 тис. борошномельних підприємств, з яких лише близько 700 були більш-менш великі.

У СРСР Редагувати

У СРСР вже в першій п'ятирічці було збудовано багато великих механізованих борошномельних підприємств у Москві, Луганську, Ташкенті, Фрунзе, Алма-Аті, Омську, Семипалатинську, Дніпропетровську та в інших містах. Покладено початок створенню вітчизняної промисловості млинарського машинобудування. Поряд з будівництвом нових здійснювалась реконструкція старих підприємств, удосконалювалась технологія виробництва, борошна і круп; були запроваджені єдині правила помелу для всієї галузі.

За роки післявоєнних п'ятирічок внаслідок збільшення виробничих потужностей у борошномельно-круп'яній промисловості, раціонального розміщення підприємств, оснащення їх сучаснішим устаткуванням і удосконалення технології виробництва, значно зріс випуск валової продукції, багато підприємств перейшло на багатосортні помели. В СРСР у 1958 на всіх борошномельних підприємствах було вироблено 33 млн т борошна (в США у 1956 — 10 434 тис. т). Борошномельно-круп'яна промисловість випускала борошно пшеничне — крупчатку, вищого, 1-го і 2-го сортів, оббивне і макаронне; борошно житнє трьох сортів і крупів понад 10 сортів. Зростало виробництво комбікормів.

В Україні Редагувати

В Україні борошномельні підприємства в середині XX ст. були майже всюди, але найбільше в Сталінській, Дніпропетровській, Харківській, Одеській, Полтавській, Луганській, Київській, Запорізькій, Сумській, Чернігівській, Черкаській та Житомирській областях. Елеваторне господарство з'явилося в Києві, Дніпропетровську, Херсоні, Одесі, Миколаєві, Жданові, Харкові, Кременчуку, Луганську, Львові та ін. містах. За роки рядянської влади борошномельно-круп'яна промисловість України була реконструйована, значно зросли її потужність і концентрація виробництва. 1958 року в УРСР працювало 16 951 борошномельно-круп'яне підприємств, в тому числі 619 великих (або 3,6 %). Валова ж продукція великих підприємств становила 63,9 %. Всього в республіці 1958 року вироблено 7695,4 тис. тонн борошна, 397,2 тис. тонн крупів. Приділялася велика увага збільшенню ввиробництва борошна вищих сортів, розвиткові сільськогосподарського борошномелля, яке в Україні в борошномельно-круп'яній промисловості відігравала важливу роль. Розв'язувалися завдання правильного розміщення млинів у республіці, зокрема спорудження в кожному районі вальцьового млина.

Поряд з будівництвом великих сільськогосподарських млинів в УРСР було багато невеликих крупорушок, оснащених автоматизованими машинами типу «Українка» потужністю 5 т зерна на добу. У 1959 році завод ім. Кірова в Могилеві-Подільському Вінницької області почав випускати агрегатні вальцьові млини з пневматичним транспортуванням сировини і продуктів помелу. Запровадження цих млинів дасть можливість піднести виробництво круп і борошна в УРСР на ще вищий рівень. У семирічці (1959—1965) в республіці зросте виробництво крупів (на 52 %) і вищих сортів борошна. Провадиться подальша механізація і автоматизація виробництва. Подальший розвиток у борошномельно-круп'яній промисловості пов'язувався з комбінуванням виробництва.

У світі Редагувати

У США виробництво борошна (в млн т) в 1940 становило 9,8, 1950 — 10,2, 1956 — 10,4; в Канаді в 1950 було вироблено борошна 1,87 млн т, 1954 — 1,9 млн т, у Франції відповідно — 3,7 і 3,9. Щорічне виробництво борошна в УРСР перевищувало виробництво, його в Канаді, Франції та інших західних країнах.

Див. також Редагувати

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Boroshnome lno krup ya na promislo vist odna z najbilshih galuzej harchovoyi promislovosti yaka pereroblyaye zerno na boroshno i krupi Zmist 1 Istoriya promislovosti 1 1 U SRSR 1 2 V Ukrayini 1 3 U sviti 2 Div takozh 3 LiteraturaIstoriya promislovosti RedaguvatiVirobi boroshna iz zerna vidomi z davnih chasiv Zerno rozmelyuvali vruchnu spochatku v kam yanij stupci tertkoyu a potim zhornom Trivalij chas zberigalos remisniche domashnye virobnictvo boroshna Pershi parovi mlini vinikli v Angliyi 1760 a v Rosiyi 1824 U 2 j pol 19 st u zv yazku z rozvitkom mashinnoyi industriyi utvorennyam novih hlibnih rajoniv shirokim budivnictvom zaliznic boroshnomelno krup yana promislovist znachno rozvinulas i Rosiyi Osoblivistyu yiyi bula nayavnist velikoyi kilkosti dribnih pidpriyemstv vitryakiv i vodyanih mliniv Tilki v Ukrayini 1913 nalichuvalos ponad 130 tis boroshnomelnih pidpriyemstv z yakih lishe blizko 700 buli bilsh mensh veliki U SRSR Redaguvati U SRSR vzhe v pershij p yatirichci bulo zbudovano bagato velikih mehanizovanih boroshnomelnih pidpriyemstv u Moskvi Lugansku Tashkenti Frunze Alma Ati Omsku Semipalatinsku Dnipropetrovsku ta v inshih mistah Pokladeno pochatok stvorennyu vitchiznyanoyi promislovosti mlinarskogo mashinobuduvannya Poryad z budivnictvom novih zdijsnyuvalas rekonstrukciya starih pidpriyemstv udoskonalyuvalas tehnologiya virobnictva boroshna i krup buli zaprovadzheni yedini pravila pomelu dlya vsiyeyi galuzi Za roki pislyavoyennih p yatirichok vnaslidok zbilshennya virobnichih potuzhnostej u boroshnomelno krup yanij promislovosti racionalnogo rozmishennya pidpriyemstv osnashennya yih suchasnishim ustatkuvannyam i udoskonalennya tehnologiyi virobnictva znachno zris vipusk valovoyi produkciyi bagato pidpriyemstv perejshlo na bagatosortni pomeli V SRSR u 1958 na vsih boroshnomelnih pidpriyemstvah bulo virobleno 33 mln t boroshna v SShA u 1956 10 434 tis t Boroshnomelno krup yana promislovist vipuskala boroshno pshenichne krupchatku vishogo 1 go i 2 go sortiv obbivne i makaronne boroshno zhitnye troh sortiv i krupiv ponad 10 sortiv Zrostalo virobnictvo kombikormiv V Ukrayini Redaguvati Dokladnishe Boroshnomelno krup yana promislovist UkrayiniV Ukrayini boroshnomelni pidpriyemstva v seredini XX st buli majzhe vsyudi ale najbilshe v Stalinskij Dnipropetrovskij Harkivskij Odeskij Poltavskij Luganskij Kiyivskij Zaporizkij Sumskij Chernigivskij Cherkaskij ta Zhitomirskij oblastyah Elevatorne gospodarstvo z yavilosya v Kiyevi Dnipropetrovsku Hersoni Odesi Mikolayevi Zhdanovi Harkovi Kremenchuku Lugansku Lvovi ta in mistah Za roki ryadyanskoyi vladi boroshnomelno krup yana promislovist Ukrayini bula rekonstrujovana znachno zrosli yiyi potuzhnist i koncentraciya virobnictva 1958 roku v URSR pracyuvalo 16 951 boroshnomelno krup yane pidpriyemstv v tomu chisli 619 velikih abo 3 6 Valova zh produkciya velikih pidpriyemstv stanovila 63 9 Vsogo v respublici 1958 roku virobleno 7695 4 tis tonn boroshna 397 2 tis tonn krupiv Pridilyalasya velika uvaga zbilshennyu vvirobnictva boroshna vishih sortiv rozvitkovi silskogospodarskogo boroshnomellya yake v Ukrayini v boroshnomelno krup yanij promislovosti vidigravala vazhlivu rol Rozv yazuvalisya zavdannya pravilnogo rozmishennya mliniv u respublici zokrema sporudzhennya v kozhnomu rajoni valcovogo mlina Poryad z budivnictvom velikih silskogospodarskih mliniv v URSR bulo bagato nevelikih kruporushok osnashenih avtomatizovanimi mashinami tipu Ukrayinka potuzhnistyu 5 t zerna na dobu U 1959 roci zavod im Kirova v Mogilevi Podilskomu Vinnickoyi oblasti pochav vipuskati agregatni valcovi mlini z pnevmatichnim transportuvannyam sirovini i produktiv pomelu Zaprovadzhennya cih mliniv dast mozhlivist pidnesti virobnictvo krup i boroshna v URSR na she vishij riven U semirichci 1959 1965 v respublici zroste virobnictvo krupiv na 52 i vishih sortiv boroshna Provaditsya podalsha mehanizaciya i avtomatizaciya virobnictva Podalshij rozvitok u boroshnomelno krup yanij promislovosti pov yazuvavsya z kombinuvannyam virobnictva U sviti Redaguvati U SShA virobnictvo boroshna v mln t v 1940 stanovilo 9 8 1950 10 2 1956 10 4 v Kanadi v 1950 bulo virobleno boroshna 1 87 mln t 1954 1 9 mln t u Franciyi vidpovidno 3 7 i 3 9 Shorichne virobnictvo boroshna v URSR perevishuvalo virobnictvo jogo v Kanadi Franciyi ta inshih zahidnih krayinah Div takozh RedaguvatiMlinarstvoLiteratura RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Harchova promislovist Ukrayini 1917 1957 K 1957 Kozmin P A Mukomolno krupyanoe proizvodstvo M 1925 Opackij L V Razmeshenie pishevoj promishlennosti SSSR M 1958 Borodin A V Semiletnij plan razvitiya sistemi hleboproduktov 1959 1965 gg M 1959 Ukrainskaya SRCP ch 1 M 1957 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Boroshnomelno krup 27yana promislovist amp oldid 25550728