www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жорна Жо рна зменш жоре нця пристрій для ручного і механізованого помолу збіжжя а також руд складений з двох каменів одн

Жорна

Жо́рна, зменш. жоре́нця — пристрій для ручного і механізованого помолу збіжжя, а також руд, складений з двох каменів, одного над другим, з котрих горішній є рухомий над долішнім. Один камінь жорен називається жо́рно (прасл. *žъr̥ny, род. відм.*žъr̥nъve, що виводиться від пра-і.є. *gu̯er- — «важкий», «тяжкий»).

Ручні жорна з коротким руків'ям-миліном
Ця стаття про найпростіший ручний млин. Про окремий камінь для млина див. Жорно.

Історія Редагувати

Нижній камінь неолітичних сідлових жорен.
Ручні жорна з колодою на лабах і з кроснами. Угорщина.

Попередниками жорен були ступки і зернотертки. Варіант зернотертки з округлою нижньою частиною, спорядженою заглибиною, відомий як «сідлові жорна». Згадки про «верхні» і «нижні» елементи жорен містяться у П'ятикнижжі Мойсеєвому: «Ніхто не візьме в заставу долішнього каменя жорен або горішнього каменя жорен, бо він душу взяв би в заставу» (Пов. зак. 24:6). Борошномельні пристрої з обертовими каменями, як вважається, з'явилися у V—IV століттях до н. е.: найранішим їх варіантом були так звані «вуликові» жорна, верхній камінь у яких мав півсферичну чи пончикоподібну форму, у заглибину зверху встановлювався кіш для зерна, а з'єднувалися камені залізною віссю. Один з варіантів римських жорен початку I тисячоліття н. е., судячи зі знахідок у Помпеях, виглядав таким чином: на циліндричній кам'яній основі діаметром 1,5 м і висотою 0,3 м встановлювався нерухомий кам'яний конус висотою бл. 50 см, із залізною цапфою на вершині; верхній обертовий камінь мав вигляд низького піскового годинника, нижньою частиною він надівався на конус (висота цапфи добиралася таким чином, щоб між каменями залишався невеликий простір), а у верхню засипалося зерно; у верхньому камені були отвори для важелів. Борошно збиралося на краях нижнього каменя. Для обертання верхнього каменя використовувалася мускульна сила людей або тварин (мускульний двигун).

Кам'яні жорна в поселеннях східних слов'ян відомі з VIII століття, у XVIII—XIX століттях майже в кожній оселі був цей простий, але такий необхідний у господарстві механізм. Про його глибинне побутування свідчить, зокрема, і згадка в давньому руському літописі, «Повісті временних літ». У ньому є фраза: Крупяще жито и своима руками измълъ, яка, безперечно, стосується роботи жорен. У процесі розвитку побутово-виробничої техніки постійно вдосконалювались і борошномельні пристрої, в тому числі й жорна. Людський досвід і господарські потреби змушували людей шукати нових, ефективніших засобів помелу зерна. Довелося певною мірою механізувати цей чисто ручний пристрій — на його основі з'явилися складніші та досконаліші механізми, зокрема водяні млини, а згодом вітряки. Так важку ручну працю було перекладено на водяну та вітрову енергію, що і зафіксувала народна мудрість: «Коло жорен піт втирають, коло млина пісні співають».

У кожній місцевості це знаряддя мало свої регіональні назви: на Харківщині це «мельничка», «млин», на Луганщині — «млинець» або «крупник», на Чернігівщині — «млинок», у зоні Полісся — «мучник» тощо.

У XIX і на початку XX сторіччя жорна в Україні вже частково стали пережитком минулого. Ними послуговувались тільки в окремих випадках, задовольняючи незначні господарські потреби, або ж у ритуальному церемоніалі. Як відомо, в багатьох регіонах подруги нареченої для весільного короваю мали розмолоти пшеничне зерно лише жорнами.

Колись по селах ходили спеціальні ремісники, яких звали жорнярами. Вони витісували жорнові камені (якщо в околиці була підхожа порода) і ремонтували дерев'яні деталі жорен, найчастіше жорнівку — ручку, якою крутили жорняний камінь. Жорнярі також «гострили» камені, адже при помелі вони поступово стирались і ставали гладкими. Щоб краще мололось, камені час від часу треба було «гострити» (кувати, карбувати) спеціальним молотком за назвою оскард, оскарб (від слова карбувати).

Нині жорна — вже віддалена історія. Невід'ємний колись елемент людського життя можна побачити хіба що в музейних експозиціях, зокрема в музеях просто неба — в Києві, Львові, Чернівцях, Ужгороді та інших.

Під час феодальних воєн жорнові камені використовувалися як зброя. Зокрема, таким був смертельно поранений Андрій Боратинський.

Конструкція жорен і принцип роботи Редагувати

Жорна (Галичина, поч. XX ст.; малюнок В. І. Шагали)

Жорна мають дуже просту будову: два круглі камені, влаштовані в коробці, та пристрій, за допомогою якого крутили горішній камінь.

За термінологією в Україні жорна поділялись на два типи: відкриті й закриті. До першого належали пристрої, камені яких були частково або повністю відкритими, і борошно висипалось безпосередньо на підстелене рядно.

Закритий тип мав спеціальний жолобок, через який борошно сипалось у посудину. Цей досконаліший варіант мав таку конструкцію: товста дошка (колода), закріплена на 4-ох ніжках (лабах); у заглибині колоди лежить нерухоме жорно (спідник, спідняк), над ним — рухоме (поверхник, верхняк); жорна оточує кожух (обичайка). У центрі верхнього жорна є отвір (прого́рниця); по діаметру проходить металева штаба (порпли́ця, рідше поркли́ця), на нижньому боці якої є заглибина (каганець), в яку впирається верхній кінець залізної осі (веретена), що проходить через отвір нижнього жорна — це грає роль вальниці ковзання. Над жорнами знаходиться перекладина на стовпцях, у вигляді літери П (кросна), через отвір у перекладині проходить вертикальна жердина (погонач, жорнівка, млін, милін), що нижнім кінцем упирається в круглу ямку у верхньому жорні (теж називається каганець). З-під нижнього жорна йде жолоб (мучник). Зерно насипають у прогорницю, обертають погонач, змелене борошно виходить через мучник у підставлене корито.

Робота на ручних жорнах. Непал.

Дещо складнішу конструкцію мав ручний млин, що відрізнявся від жорен наявністю двох рам з корбою, цівкової передачі і коша з механізмом регулювання подачі зерна.

Схема кельтських жорен: 1 — веретено, 2 — ручка, 3 — верхняк, 4 — спідняк

Спрощений варіант жорен використовували гончарі для обробки глиняної маси. Гончарські жорна не мали лаб і колоди.

Камені Редагувати

Найскладнішими деталями були камені. Їх виготовляли з вапняку, оскільки він легше піддавався обробці. Там, де бракувало цього матеріалу, використовували деревину. З твердої породи, переважно дуба, відрізали круглий кльоц, оковували металевою обичайкою й густо набивали залізних скалок.

Важливим елементом жорен є насічка (карбування), яка забезпечує подрібнення і перетирання зерна.

У культурі Редагувати

  • Фенья і Менья[ru], дві сестри-велетки зі скандинавської міфології, вимелювали золото гігантськими жорнами.

Цікаві факти Редагувати

  • Традиційно вважається, що тонфа, зброя окінавських бойових мистецтв, походить від руків'я-миліна ручних жорен.

Див. також Редагувати

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  2. McLaren D, Hunter F (2008). New aspects of rotary querns in Scotland. Proc Soc Antiq Scot 138: 105. ISSN 0081-1564. 
  3. Мельница // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
  4. W. Pociecha. Boratyński Jan, h. Korczak (†1546) / Polski Słownik Biograficzny.— Kraków: Polska Akademia Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1936.— T. II/1, zeszyt 1.— Beyzym Jan — Brownsford Marja.— S. 308—309. (пол.)
  5. ↑ Жорно // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  6. Млін // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  7. Милін // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  8. Млин // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
  9. . Tonfa.org. Архів оригіналу за 15 травня 2017. Процитовано 29 травня 2017.  (англ.)

Джерела Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жорна
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zho rna zmensh zhore ncya pristrij dlya ruchnogo i mehanizovanogo pomolu zbizhzhya a takozh rud skladenij z dvoh kameniv odnogo nad drugim z kotrih gorishnij ye ruhomij nad dolishnim Odin kamin zhoren nazivayetsya zho rno prasl zr ny rod vidm zr nve sho vivoditsya vid pra i ye gu er vazhkij tyazhkij 1 Ruchni zhorna z korotkim rukiv yam milinomCya stattya pro najprostishij ruchnij mlin Pro okremij kamin dlya mlina div Zhorno Zmist 1 Istoriya 2 Konstrukciya zhoren i princip roboti 2 1 Kameni 3 U kulturi 4 Cikavi fakti 5 Div takozh 6 Galereya 7 Primitki 8 DzherelaIstoriya Redaguvati nbsp Nizhnij kamin neolitichnih sidlovih zhoren nbsp Ruchni zhorna z kolodoyu na labah i z krosnami Ugorshina Poperednikami zhoren buli stupki i zernotertki Variant zernotertki z okrugloyu nizhnoyu chastinoyu sporyadzhenoyu zaglibinoyu vidomij yak sidlovi zhorna Zgadki pro verhni i nizhni elementi zhoren mistyatsya u P yatiknizhzhi Mojseyevomu Nihto ne vizme v zastavu dolishnogo kamenya zhoren abo gorishnogo kamenya zhoren bo vin dushu vzyav bi v zastavu Pov zak 24 6 Boroshnomelni pristroyi z obertovimi kamenyami yak vvazhayetsya z yavilisya u V IV stolittyah do n e 2 najranishim yih variantom buli tak zvani vulikovi zhorna verhnij kamin u yakih mav pivsferichnu chi ponchikopodibnu formu u zaglibinu zverhu vstanovlyuvavsya kish dlya zerna a z yednuvalisya kameni zaliznoyu vissyu Odin z variantiv rimskih zhoren pochatku I tisyacholittya n e sudyachi zi znahidok u Pompeyah viglyadav takim chinom na cilindrichnij kam yanij osnovi diametrom 1 5 m i visotoyu 0 3 m vstanovlyuvavsya neruhomij kam yanij konus visotoyu bl 50 sm iz zaliznoyu capfoyu na vershini verhnij obertovij kamin mav viglyad nizkogo piskovogo godinnika nizhnoyu chastinoyu vin nadivavsya na konus visota capfi dobiralasya takim chinom shob mizh kamenyami zalishavsya nevelikij prostir a u verhnyu zasipalosya zerno u verhnomu kameni buli otvori dlya vazheliv Boroshno zbiralosya na krayah nizhnogo kamenya Dlya obertannya verhnogo kamenya vikoristovuvalasya muskulna sila lyudej abo tvarin muskulnij dvigun 3 Kam yani zhorna v poselennyah shidnih slov yan vidomi z VIII stolittya u XVIII XIX stolittyah majzhe v kozhnij oseli buv cej prostij ale takij neobhidnij u gospodarstvi mehanizm Pro jogo glibinne pobutuvannya svidchit zokrema i zgadka v davnomu ruskomu litopisi Povisti vremennih lit U nomu ye fraza Krupyashe zhito i svoima rukami izml yaka bezperechno stosuyetsya roboti zhoren U procesi rozvitku pobutovo virobnichoyi tehniki postijno vdoskonalyuvalis i boroshnomelni pristroyi v tomu chisli j zhorna Lyudskij dosvid i gospodarski potrebi zmushuvali lyudej shukati novih efektivnishih zasobiv pomelu zerna Dovelosya pevnoyu miroyu mehanizuvati cej chisto ruchnij pristrij na jogo osnovi z yavilisya skladnishi ta doskonalishi mehanizmi zokrema vodyani mlini a zgodom vitryaki Tak vazhku ruchnu pracyu bulo perekladeno na vodyanu ta vitrovu energiyu sho i zafiksuvala narodna mudrist Kolo zhoren pit vtirayut kolo mlina pisni spivayut U kozhnij miscevosti ce znaryaddya malo svoyi regionalni nazvi na Harkivshini ce melnichka mlin na Luganshini mlinec abo krupnik na Chernigivshini mlinok u zoni Polissya muchnik tosho U XIX i na pochatku XX storichchya zhorna v Ukrayini vzhe chastkovo stali perezhitkom minulogo Nimi poslugovuvalis tilki v okremih vipadkah zadovolnyayuchi neznachni gospodarski potrebi abo zh u ritualnomu ceremoniali Yak vidomo v bagatoh regionah podrugi narechenoyi dlya vesilnogo korovayu mali rozmoloti pshenichne zerno lishe zhornami Kolis po selah hodili specialni remisniki yakih zvali zhornyarami Voni vitisuvali zhornovi kameni yaksho v okolici bula pidhozha poroda i remontuvali derev yani detali zhoren najchastishe zhornivku ruchku yakoyu krutili zhornyanij kamin Zhornyari takozh gostrili kameni adzhe pri pomeli voni postupovo stiralis i stavali gladkimi Shob krashe mololos kameni chas vid chasu treba bulo gostriti kuvati karbuvati specialnim molotkom za nazvoyu oskard oskarb vid slova karbuvati Nini zhorna vzhe viddalena istoriya Nevid yemnij kolis element lyudskogo zhittya mozhna pobachiti hiba sho v muzejnih ekspoziciyah zokrema v muzeyah prosto neba v Kiyevi Lvovi Chernivcyah Uzhgorodi ta inshih Pid chas feodalnih voyen zhornovi kameni vikoristovuvalisya yak zbroya Zokrema takim buv smertelno poranenij Andrij Boratinskij 4 Konstrukciya zhoren i princip roboti Redaguvati nbsp Zhorna Galichina poch XX st malyunok V I Shagali Zhorna mayut duzhe prostu budovu dva krugli kameni vlashtovani v korobci ta pristrij za dopomogoyu yakogo krutili gorishnij kamin Za terminologiyeyu v Ukrayini zhorna podilyalis na dva tipi vidkriti j zakriti Do pershogo nalezhali pristroyi kameni yakih buli chastkovo abo povnistyu vidkritimi i boroshno visipalos bezposeredno na pidstelene ryadno Zakritij tip mav specialnij zholobok cherez yakij boroshno sipalos u posudinu Cej doskonalishij variant mav taku konstrukciyu tovsta doshka koloda zakriplena na 4 oh nizhkah labah u zaglibini kolodi lezhit neruhome zhorno spidnik spidnyak nad nim ruhome poverhnik verhnyak zhorna otochuye kozhuh obichajka U centri verhnogo zhorna ye otvir progo rnicya po diametru prohodit metaleva shtaba porpli cya ridshe porkli cya na nizhnomu boci yakoyi ye zaglibina kaganec v yaku vpirayetsya verhnij kinec zaliznoyi osi veretena sho prohodit cherez otvir nizhnogo zhorna ce graye rol valnici kovzannya Nad zhornami znahoditsya perekladina na stovpcyah u viglyadi literi P krosna cherez otvir u perekladini prohodit vertikalna zherdina pogonach zhornivka mlin milin sho nizhnim kincem upirayetsya v kruglu yamku u verhnomu zhorni tezh nazivayetsya kaganec Z pid nizhnogo zhorna jde zholob muchnik Zerno nasipayut u progornicyu obertayut pogonach zmelene boroshno vihodit cherez muchnik u pidstavlene korito 5 6 7 source source source source source source source source source source source source Robota na ruchnih zhornah Nepal Desho skladnishu konstrukciyu mav ruchnij mlin sho vidriznyavsya vid zhoren nayavnistyu dvoh ram z korboyu civkovoyi peredachi i kosha z mehanizmom regulyuvannya podachi zerna 8 nbsp Shema keltskih zhoren 1 vereteno 2 ruchka 3 verhnyak 4 spidnyakSproshenij variant zhoren vikoristovuvali gonchari dlya obrobki glinyanoyi masi Goncharski zhorna ne mali lab i kolodi 5 Kameni Redaguvati Dokladnishe ZhornoNajskladnishimi detalyami buli kameni Yih vigotovlyali z vapnyaku oskilki vin legshe piddavavsya obrobci Tam de brakuvalo cogo materialu vikoristovuvali derevinu Z tverdoyi porodi perevazhno duba vidrizali kruglij kloc okovuvali metalevoyu obichajkoyu j gusto nabivali zaliznih skalok Vazhlivim elementom zhoren ye nasichka karbuvannya yaka zabezpechuye podribnennya i peretirannya zerna U kulturi RedaguvatiFenya i Menya ru dvi sestri veletki zi skandinavskoyi mifologiyi vimelyuvali zoloto gigantskimi zhornami Cikavi fakti RedaguvatiTradicijno vvazhayetsya sho tonfa zbroya okinavskih bojovih mistectv pohodit vid rukiv ya milina ruchnih zhoren 9 Div takozh RedaguvatiKavomolka Stupka Mlin ZernotertkaGalereya Redaguvati nbsp Sidlovi zhorna nbsp Vulikovi zhorna nbsp Davnorimski zhorna Arheologichnij park Ksantena Nimechchina nbsp Kreslenik davnorimskih zhoren z Enciklopedichnogo slovnika Brokgauza i Yefrona Primitki Redaguvati Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1985 T 2 D Kopci In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl N S Rodzevich ta in 572 s McLaren D Hunter F 2008 New aspects of rotary querns in Scotland Proc Soc Antiq Scot 138 105 ISSN 0081 1564 Melnica Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref W Pociecha Boratynski Jan h Korczak 1546 Polski Slownik Biograficzny Krakow Polska Akademia Umiejetnosci Sklad Glowny w Ksiegarniach Gebethnera i Wolffa 1936 T II 1 zeszyt 1 Beyzym Jan Brownsford Marja S 308 309 pol a b Zhorno Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Mlin Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Milin Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Mlin Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Tonfa history Tonfa org Arhiv originalu za 15 travnya 2017 Procitovano 29 travnya 2017 angl Dzherela RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zhorna Mlinarstvo albom V I Shagala 1981 r Zhorna Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhorna amp oldid 34636003