www.wikidata.uk-ua.nina.az

Михнів Ми хнів село в Україні у Ізяславській міській громаді Шепетівського району Хмельницької області Населення станови

Михнів

Ми́хнів — село в Україні, у Ізяславській міській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Населення становить 934 осіб.

село Михнів
Загальний вид села
Загальний вид села
Країна  Україна
Область Хмельницька область
Район Шепетівський район
Громада Ізяславська міська громада
Код КАТОТТГ UA68060090260074111
Облікова картка село Михнів 
Основні дані
Населення 934
Площа 3,122 км²
Густота населення 299,17 осіб/км²
Поштовий індекс 30346
Телефонний код +380 3852
Географічні дані
Географічні координати 50°03′47″ пн. ш. 26°41′08″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		234 м
Водойми річка Горинь
Відстань до
обласного центру 		Хмельницький — 104 км
Відстань до
районного центру 		Ізяслав — 17 км
Місцева влада
Адреса ради 30300, Хмельницька обл., Шепетівський район, м. Ізяслав, вул. Незалежності, 43
Карта
Михнів
Михнів
Мапа

Географія Редагувати

Село розташоване в центрі Ізяславського району, на річці Горині, та за 14 км від центру громади м.Ізяслав.

Сусідні населені пункти:

Походження назви Редагувати

За народними переказами назва села походить від імені князівського дружинника Михна (скорочена форма імені Михайло) — засновника чи одного з перших жителів поселення у XIII ст., який загинув у бою з татарами.

Історія Редагувати

Першу письмову згадку про Михнів знаходимо в книзі Кам'янець-Подільського магістрату за 1519 рік. У XVI ст. його жителі були підданими князів Заславських, володіння яких являли типові феодальні маєтки з двором, ріллею, сіножатями, стодолою, ставом, млином, з двірнею і слугами. Князі не раз закладали та перезакладали село. Львівський купець Воско Курилович 1563 року відмовився від орендування села, мотивуючи своє рішення тим, що він «часъ не малый держалъ» Михнів, але не одержав навіть внесених по закладній грошей і заборгувався.

Наприкінці XVI — на початку XVII ст. село входило до Заславської волості Кременецького повіту Волинського воєводства і належало князю Заславському. Селяни, основну масу яких становили тяглі й напівтяглі, відробляли по 2—3 дні панщини на тиждень, сплачували подимний податок з 55 димів, виконували багато інших феодальних повинностей. Вони працювали на будівництві й розширенні Білогородського, Заславського і навіть Кременецького замків — ламали камінь, возили ліс, насипали земляні вали тощо. Селяни платили податки також на користь церкви. Після того, як Заславський 1594 року перейшов у католицьку віру, у Михнові запровадили унію.

Жителі села брали участь у визвольній війні 1648—1654 років. Та загони польської шляхти, очолювані Заславським, жорстоко покарали повсталих — майже вщент зруйнували Михнів, як і сусідню Білогородку. 1648 року в селі налічувалося 40 димів, а 1650 — лише 12.

Протягом XVI—XVII ст. населення Михнова не раз зазнавало нападів кримських татар, терпіло воно і від спустошливих набігів сусідніх феодалів. Кілька разів село лежало в руїнах, але відбудовувалося.

Швидкий розвиток фільваркового господарства, до якого входили орні землі, мисливські угіддя, пасіки, пасовища, ліси, млини, ставки, місця рибної ловлі на річці Горині тощо, почався у XVIII ст. Власники фільварку вивозили на ринки Волині й Західної Європи сільськогосподарські продукти, насамперед хліб. Посіви під зернові культури значно розширилися, насамперед за рахунок земель, які до цього не входили до фільваркової частини. Погіршувалося становище селян, коли Михнів віддавали в оренду. Додаткові прибутки князям давало монопольне право на помел зерна і продаж спиртних напоїв. Селяни залишалися без насіння, їх поля заростали бур'янами, господарства розорювалися. Збільшувалися у фільварках посіви цукрових буряків, особливо коли 1844 року побудували Клембівську цукроварню.

Під час проведення реформи 1861 року селяни викупили у Санґушків 1743 десятини землі. Кращі землі й місця риболовлі на Горині князь залишив собі. Реформа не виправдала надій селян на забезпечення землею. Наділи через зростання кількості населення поступово подрібнювалися. На плечі жителів важким тягарем лягали численні податки. Крім викупних платежів, вони сплачували подушне, державний земельний податок, земські, мирські та страхові збори. Двічі — у 1882 і 1893 роках — селяни збирали кошти на будівництво церкви, житлових приміщень для священнослужителів; вони виплачували попові 300 карбованців на рік за службу, 100 карбованців — за навчання дітей, окремо за треби. Гостро стояло питання про сервітути. Селяни наприкінці XIX ст. самовільно захопили місця риболовлі на річці Горині. Та Санґушко подав скаргу до Житомирського суду і виграв справу.

Досить розвинутим у селі наприкінці XIX ст. було ремесло. Майстерністю славилися михнівські теслі, муляри, шевці, ковалі й особливо ткачі, у яких замовляли полотно навіть жителі навколишніх сіл. Все ж більшість населення не могла прогодуватися і йшла в найми, на Клембівську цукроварню або ж на цукрові плантації Санґушків.

22 травня 1905 року стався виступ селян Михнова, які разом із жителями Білогородки й Чижівки вимагали підвищення оплати праці на бурякових плантаціях. Страйк припинився лише 12 червня.

Протягом 1907–1917 років село у складі Заславського ключа Заславського майорату князів Санґушків.

У 1910 році населення Михнова становило 1888 осіб, а кількість господарств — 342. На ці двори припадало 1441,2 десятини придатної землі. 22 господарства зовсім не мали землі, 72 — володіли земельним наділом до 2 десятин, 168 — до 5; 72 — до 6; 8 — до 8 десятин. 72 двори не мали робочої, 19 — ніякої худоби. Таким чином, основну частину населення Михнова становили бідняки та маломіцні середняки. Земля оброблялася примітивним способом. У селі не було жодної сівалки й жатки. Основний інвентар — сохи та плуги з дерев'яними частинами, але їх мали не всі господарі. Сіяли вручну, жали серпами. Середній урожай озимих не перевищував сам-6, ярих — сам-4.

1914 року почав діяти фельдшерський пункт, який обслуговував 22 населені пункти Михнівської волості (утворена 1861 року). В 1871 році відкрито однокласне народне училище міністерства народної освіти. Спершу училище містилося в будинку священика, який сам навчав селянських дітей. 1872 року побудували спеціальне приміщення і до школи прислали вчителя з Києва, який, за свідченням священика, «почав зразу ж проводити в середовище селян шкідливе вільнодумство, противне релігії…, вчитель той був вигнаний з парафії священиком Славінським». Пізніше, коли училище було укомплектоване, за священиками залишилося лише викладання закону божого.

Незабаром після перевороту більшовиків в Петрограді, у середині листопада 1917 року Радянську владу було проголошено в Михнові. В лютому 1918 року село зайняли австро-німецькі війська, а після їх відступу наприкінці року проголошено владу УНР.

Навесні 1919 року захоплене червоною армією. На початку квітня у Михнові створено волосний і сільський ревкоми. В серпні в село знову зайшла армія УНР, а в листопаді — поляки.

В липні 1920 року село захопили частини радянської 45-ї Волинської стрілецької дивізії. Почали працювати волосний і сільський ревкоми, яких очолили П. А. Тинюра й Л. І. Власюк, створили волосний комнезам. У вересні 1920 року УНР вдалося знову зайняти село, але ненадовго. У листопаді його знову окупували більшовики, а саме бійці 380-го Богунського полку.

Навесні 1922 року в селі створено комісію допомоги голодуючому населенню, з її ініціативи селяни зібрали 963 пуди хліба й вилучили церковні цінності. Трудящі села прийняли 9 дітей з інших губерній, хоч і самі мешканці села потерпали від голоду.

Волосний комнезам у лютому 1921 року створив спеціальну комісію з незаможників. На основі місцевої норми наділу на їдця багато господарств бідняків і маломіцних середняків одержало польову землю та присадибні ділянки з колишніх поміщицьких володінь. 1922 року 379 дворів Михнова з 1995 жителями мали вже 2012 десятин землі.

На початку 1921 року в Михнові відкрито фельдшерський пункт. Влітку 1920 року відремонтовано навчальне приміщення, наступного року тут працювало 4 вчителі. Для школи виділили 10 десятин землі. Через три роки відкрито ще одну трудову початкову школу. Діяли хата-читальня, пункт ліквідації неписьменності, сільський клуб, у якому влаштовувалися лекції, бесіди, виступав місцевий драматичний гурток. 1924 року в селі створено бібліотеку.

У березні 1924 року створено Михнівське сільськогосподарське кредитне товариство. Незабаром воно одержало кредит у сумі 2 тис. карбованців на придбання корів, коней, інвентаря. Район його діяльності охоплював 11 сіл. Через рік у Михнові організовано споживче товариство, а 1928 року — машинно-тяглове товариство «Радянський середняк».

Село постраждало від Голодомору 1932-33 років. Від голоду померло 11 осіб. Репресовано 72 чоловіки.

У 1936 році село відвідав перший секретар Центрального Комітету КП(б)У Косіор. 1936 року колгоспники зібрали зернових пересічно по 13,7 цнт, цукрових буряків — 205 цнт з га. На полях застосовувалася сільськогосподарська техніка Ізяславської, а згодом Білогородської МТС.

1938 року під час виборів до Верховної Ради УРСР депутатом по Ізяславському виборчому округу обрали вчителя михнівської школи І. Я. Сологуба.

Медичне обслуговування населення здійснювали амбулаторія, пологовий будинок.

Неписьменність у селі «ліквідували» до 1939 року. Дві початкові школи 1928 року об'єдналися в одну. В 30-х роках відкрилися семирічна і середня школи, у яких напередодні війни працювало 18 вчителів, навчалося 450 учнів.

1936 року в селі відкрили ще один клуб.

5 липня 1941 року німецькі війська зайшли в Михнів. 27 листопада 1943 року вони розстріляли 12 осіб. На роботи до Німеччини вивезли 242 чоловіка.

Окупація Михнова тривала близько трьох років. 28 лютого 1944 року бійці 1161-го полку 351-ї стрілецької дивізії 3-ї гвардійської танкової армії зайняли село. Під час відступу німці спалили 147 господарств, від їх рук загинуло ще 19 осіб.

За бойові заслуги на фронтах Другої Світової війни нагороджено 118 михнівців. 167 вихідців з села загинули. Їх імена викарбувано на пам'ятнику, спорудженому 1968 року.

За п'ять післявоєнних років збудовано 150 хат, а також 2 конюшні, корівник, вівчарник. Артільне господарство стало одним з кращих у районі. У вересні 1950 року до колгоспу «Більшовик» приєдналися артілі сусідніх сіл Покощівки, Закружців, центральна садиба укрупненого господарства розташувалася у Михнові. Площа земельних угідь його становила близько 3,7 тис. га.

Після введення 1963 року в дію Мислятинської ГЕС здійснено суцільну електрифікацію села. Збудовано 7 тваринницьких ферм, чимало підсобних підприємств: ремонтно-технічну майстерню, автогараж, склад для мінеральних добрив тощо. На початку 1968 року в артілі працювало 107 механізаторів.

Функціонували 60-гектарний сад, цегельний завод продуктивністю 3 млн штук цегли на рік, на якому працювало 70 осіб. Після спорудження на річці Горині міжколгоспної ГЕС у центрі села розлився великий став.

За післявоєнні роки споруджено будинок культури, магазин, приміщення для правління колгоспу та ін. Протягом 1965—1967 рр. споруджено 52 житлові будинки. Контроль за правильною забудовою села та впорядкуванням вулиць здійснювала сільська Рада.

Станом на 1968 в селі діяли фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, дитячі ясла. Працювала середня школа, у якій 1968 року 29 учителів навчали 430 учнів; 40 % дорослого населення села мало вищу і середню освіту, половина — незакінчену середню, лише 10 % — початкову.

Значною подією в культурному житті села стало відкриття 1969 року народного музею. З 1957 року в колгоспі видається багатотиражна газета «Михнівські вісті», працював місцевий радіовузол.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Ізяславської міської громади.

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Ізяславського району, село увійшло до складу Шепетівського району.

Теперішній час Редагувати

Село має діюче агропідприємство (ТОВ Компанія «Укрелітагро»). В селі Михнів працює млин і кузня. Функціонує суглинковий кар'єр.

Археологічні знахідки Редагувати

На території села та його околицях виявлено пам'ятки трипільської культури III тисячоліття до н. е. і залишки поселення скіфського часу VII—IV ст. до н. е. Рештки городища в урочищі Грабині стверджують про заселення цієї місцевості у давньоруські часи.

Відомі люди Редагувати

Галерея Редагувати

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 15 липня 2022. 
  2. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  3. . Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 24 липня 2019. 

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Mi hniv selo v Ukrayini u Izyaslavskij miskij gromadi Shepetivskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 934 osib selo MihnivZagalnij vid selaZagalnij vid selaKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Shepetivskij rajonGromada Izyaslavska miska gromadaKod KATOTTG UA68060090260074111Oblikova kartka selo Mihniv Osnovni daniNaselennya 934Plosha 3 122 km Gustota naselennya 299 17 osib km Poshtovij indeks 30346Telefonnij kod 380 3852Geografichni daniGeografichni koordinati 50 03 47 pn sh 26 41 08 sh d H G OSerednya visotanad rivnem morya 234 mVodojmi richka GorinVidstan dooblasnogo centru Hmelnickij 104 kmVidstan dorajonnogo centru Izyaslav 17 kmMisceva vladaAdresa radi 30300 Hmelnicka obl Shepetivskij rajon m Izyaslav vul Nezalezhnosti 43KartaMihnivMihnivMapa Zmist 1 Geografiya 2 Pohodzhennya nazvi 3 Istoriya 4 Teperishnij chas 5 Arheologichni znahidki 6 Vidomi lyudi 7 Galereya 8 Div takozh 9 Primitki 10 Literatura 11 PosilannyaGeografiya RedaguvatiSelo roztashovane v centri Izyaslavskogo rajonu na richci Gorini ta za 14 km vid centru gromadi m Izyaslav Susidni naseleni punkti nbsp Dibrovka Mislyatin Krivoluka Klubivka nbsp Bilizhinci Pn Ripki Zh Mihniv ShPdPokoshivka Chizhivka TelizhinciPohodzhennya nazvi RedaguvatiZa narodnimi perekazami nazva sela pohodit vid imeni knyazivskogo druzhinnika Mihna skorochena forma imeni Mihajlo zasnovnika chi odnogo z pershih zhiteliv poselennya u XIII st yakij zaginuv u boyu z tatarami Istoriya RedaguvatiPershu pismovu zgadku pro Mihniv znahodimo v knizi Kam yanec Podilskogo magistratu za 1519 rik U XVI st jogo zhiteli buli piddanimi knyaziv Zaslavskih volodinnya yakih yavlyali tipovi feodalni mayetki z dvorom rilleyu sinozhatyami stodoloyu stavom mlinom z dvirneyu i slugami Knyazi ne raz zakladali ta perezakladali selo Lvivskij kupec Vosko Kurilovich 1563 roku vidmovivsya vid orenduvannya sela motivuyuchi svoye rishennya tim sho vin chas ne malyj derzhal Mihniv ale ne oderzhav navit vnesenih po zakladnij groshej i zaborguvavsya Naprikinci XVI na pochatku XVII st selo vhodilo do Zaslavskoyi volosti Kremeneckogo povitu Volinskogo voyevodstva i nalezhalo knyazyu Zaslavskomu Selyani osnovnu masu yakih stanovili tyagli j napivtyagli vidroblyali po 2 3 dni panshini na tizhden splachuvali podimnij podatok z 55 dimiv vikonuvali bagato inshih feodalnih povinnostej Voni pracyuvali na budivnictvi j rozshirenni Bilogorodskogo Zaslavskogo i navit Kremeneckogo zamkiv lamali kamin vozili lis nasipali zemlyani vali tosho Selyani platili podatki takozh na korist cerkvi Pislya togo yak Zaslavskij 1594 roku perejshov u katolicku viru u Mihnovi zaprovadili uniyu Zhiteli sela brali uchast u vizvolnij vijni 1648 1654 rokiv Ta zagoni polskoyi shlyahti ocholyuvani Zaslavskim zhorstoko pokarali povstalih majzhe vshent zrujnuvali Mihniv yak i susidnyu Bilogorodku 1648 roku v seli nalichuvalosya 40 dimiv a 1650 lishe 12 Protyagom XVI XVII st naselennya Mihnova ne raz zaznavalo napadiv krimskih tatar terpilo vono i vid spustoshlivih nabigiv susidnih feodaliv Kilka raziv selo lezhalo v ruyinah ale vidbudovuvalosya Shvidkij rozvitok filvarkovogo gospodarstva do yakogo vhodili orni zemli mislivski ugiddya pasiki pasovisha lisi mlini stavki miscya ribnoyi lovli na richci Gorini tosho pochavsya u XVIII st Vlasniki filvarku vivozili na rinki Volini j Zahidnoyi Yevropi silskogospodarski produkti nasampered hlib Posivi pid zernovi kulturi znachno rozshirilisya nasampered za rahunok zemel yaki do cogo ne vhodili do filvarkovoyi chastini Pogirshuvalosya stanovishe selyan koli Mihniv viddavali v orendu Dodatkovi pributki knyazyam davalo monopolne pravo na pomel zerna i prodazh spirtnih napoyiv Selyani zalishalisya bez nasinnya yih polya zarostali bur yanami gospodarstva rozoryuvalisya Zbilshuvalisya u filvarkah posivi cukrovih buryakiv osoblivo koli 1844 roku pobuduvali Klembivsku cukrovarnyu Pid chas provedennya reformi 1861 roku selyani vikupili u Sangushkiv 1743 desyatini zemli Krashi zemli j miscya ribolovli na Gorini knyaz zalishiv sobi Reforma ne vipravdala nadij selyan na zabezpechennya zemleyu Nadili cherez zrostannya kilkosti naselennya postupovo podribnyuvalisya Na plechi zhiteliv vazhkim tyagarem lyagali chislenni podatki Krim vikupnih platezhiv voni splachuvali podushne derzhavnij zemelnij podatok zemski mirski ta strahovi zbori Dvichi u 1882 i 1893 rokah selyani zbirali koshti na budivnictvo cerkvi zhitlovih primishen dlya svyashennosluzhiteliv voni viplachuvali popovi 300 karbovanciv na rik za sluzhbu 100 karbovanciv za navchannya ditej okremo za trebi Gostro stoyalo pitannya pro servituti Selyani naprikinci XIX st samovilno zahopili miscya ribolovli na richci Gorini Ta Sangushko podav skargu do Zhitomirskogo sudu i vigrav spravu Dosit rozvinutim u seli naprikinci XIX st bulo remeslo Majsternistyu slavilisya mihnivski tesli mulyari shevci kovali j osoblivo tkachi u yakih zamovlyali polotno navit zhiteli navkolishnih sil Vse zh bilshist naselennya ne mogla progoduvatisya i jshla v najmi na Klembivsku cukrovarnyu abo zh na cukrovi plantaciyi Sangushkiv 22 travnya 1905 roku stavsya vistup selyan Mihnova yaki razom iz zhitelyami Bilogorodki j Chizhivki vimagali pidvishennya oplati praci na buryakovih plantaciyah Strajk pripinivsya lishe 12 chervnya Protyagom 1907 1917 rokiv selo u skladi Zaslavskogo klyucha Zaslavskogo majoratu knyaziv Sangushkiv U 1910 roci naselennya Mihnova stanovilo 1888 osib a kilkist gospodarstv 342 Na ci dvori pripadalo 1441 2 desyatini pridatnoyi zemli 22 gospodarstva zovsim ne mali zemli 72 volodili zemelnim nadilom do 2 desyatin 168 do 5 72 do 6 8 do 8 desyatin 72 dvori ne mali robochoyi 19 niyakoyi hudobi Takim chinom osnovnu chastinu naselennya Mihnova stanovili bidnyaki ta malomicni serednyaki Zemlya obroblyalasya primitivnim sposobom U seli ne bulo zhodnoyi sivalki j zhatki Osnovnij inventar sohi ta plugi z derev yanimi chastinami ale yih mali ne vsi gospodari Siyali vruchnu zhali serpami Serednij urozhaj ozimih ne perevishuvav sam 6 yarih sam 4 1914 roku pochav diyati feldsherskij punkt yakij obslugovuvav 22 naseleni punkti Mihnivskoyi volosti utvorena 1861 roku V 1871 roci vidkrito odnoklasne narodne uchilishe ministerstva narodnoyi osviti Spershu uchilishe mistilosya v budinku svyashenika yakij sam navchav selyanskih ditej 1872 roku pobuduvali specialne primishennya i do shkoli prislali vchitelya z Kiyeva yakij za svidchennyam svyashenika pochav zrazu zh provoditi v seredovishe selyan shkidlive vilnodumstvo protivne religiyi vchitel toj buv vignanij z parafiyi svyashenikom Slavinskim Piznishe koli uchilishe bulo ukomplektovane za svyashenikami zalishilosya lishe vikladannya zakonu bozhogo Nezabarom pislya perevorotu bilshovikiv v Petrogradi u seredini listopada 1917 roku Radyansku vladu bulo progolosheno v Mihnovi V lyutomu 1918 roku selo zajnyali avstro nimecki vijska a pislya yih vidstupu naprikinci roku progolosheno vladu UNR Navesni 1919 roku zahoplene chervonoyu armiyeyu Na pochatku kvitnya u Mihnovi stvoreno volosnij i silskij revkomi V serpni v selo znovu zajshla armiya UNR a v listopadi polyaki V lipni 1920 roku selo zahopili chastini radyanskoyi 45 yi Volinskoyi strileckoyi diviziyi Pochali pracyuvati volosnij i silskij revkomi yakih ocholili P A Tinyura j L I Vlasyuk stvorili volosnij komnezam U veresni 1920 roku UNR vdalosya znovu zajnyati selo ale nenadovgo U listopadi jogo znovu okupuvali bilshoviki a same bijci 380 go Bogunskogo polku Navesni 1922 roku v seli stvoreno komisiyu dopomogi goloduyuchomu naselennyu z yiyi iniciativi selyani zibrali 963 pudi hliba j viluchili cerkovni cinnosti Trudyashi sela prijnyali 9 ditej z inshih gubernij hoch i sami meshkanci sela poterpali vid golodu Volosnij komnezam u lyutomu 1921 roku stvoriv specialnu komisiyu z nezamozhnikiv Na osnovi miscevoyi normi nadilu na yidcya bagato gospodarstv bidnyakiv i malomicnih serednyakiv oderzhalo polovu zemlyu ta prisadibni dilyanki z kolishnih pomishickih volodin 1922 roku 379 dvoriv Mihnova z 1995 zhitelyami mali vzhe 2012 desyatin zemli Na pochatku 1921 roku v Mihnovi vidkrito feldsherskij punkt Vlitku 1920 roku vidremontovano navchalne primishennya nastupnogo roku tut pracyuvalo 4 vchiteli Dlya shkoli vidilili 10 desyatin zemli Cherez tri roki vidkrito she odnu trudovu pochatkovu shkolu Diyali hata chitalnya punkt likvidaciyi nepismennosti silskij klub u yakomu vlashtovuvalisya lekciyi besidi vistupav miscevij dramatichnij gurtok 1924 roku v seli stvoreno biblioteku U berezni 1924 roku stvoreno Mihnivske silskogospodarske kreditne tovaristvo Nezabarom vono oderzhalo kredit u sumi 2 tis karbovanciv na pridbannya koriv konej inventarya Rajon jogo diyalnosti ohoplyuvav 11 sil Cherez rik u Mihnovi organizovano spozhivche tovaristvo a 1928 roku mashinno tyaglove tovaristvo Radyanskij serednyak Selo postrazhdalo vid Golodomoru 1932 33 rokiv Vid golodu pomerlo 11 osib Represovano 72 choloviki U 1936 roci selo vidvidav pershij sekretar Centralnogo Komitetu KP b U Kosior 1936 roku kolgospniki zibrali zernovih peresichno po 13 7 cnt cukrovih buryakiv 205 cnt z ga Na polyah zastosovuvalasya silskogospodarska tehnika Izyaslavskoyi a zgodom Bilogorodskoyi MTS 1938 roku pid chas viboriv do Verhovnoyi Radi URSR deputatom po Izyaslavskomu viborchomu okrugu obrali vchitelya mihnivskoyi shkoli I Ya Sologuba Medichne obslugovuvannya naselennya zdijsnyuvali ambulatoriya pologovij budinok Nepismennist u seli likviduvali do 1939 roku Dvi pochatkovi shkoli 1928 roku ob yednalisya v odnu V 30 h rokah vidkrilisya semirichna i serednya shkoli u yakih naperedodni vijni pracyuvalo 18 vchiteliv navchalosya 450 uchniv 1936 roku v seli vidkrili she odin klub 5 lipnya 1941 roku nimecki vijska zajshli v Mihniv 27 listopada 1943 roku voni rozstrilyali 12 osib Na roboti do Nimechchini vivezli 242 cholovika Okupaciya Mihnova trivala blizko troh rokiv 28 lyutogo 1944 roku bijci 1161 go polku 351 yi strileckoyi diviziyi 3 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi zajnyali selo Pid chas vidstupu nimci spalili 147 gospodarstv vid yih ruk zaginulo she 19 osib Za bojovi zaslugi na frontah Drugoyi Svitovoyi vijni nagorodzheno 118 mihnivciv 167 vihidciv z sela zaginuli Yih imena vikarbuvano na pam yatniku sporudzhenomu 1968 roku Za p yat pislyavoyennih rokiv zbudovano 150 hat a takozh 2 konyushni korivnik vivcharnik Artilne gospodarstvo stalo odnim z krashih u rajoni U veresni 1950 roku do kolgospu Bilshovik priyednalisya artili susidnih sil Pokoshivki Zakruzhciv centralna sadiba ukrupnenogo gospodarstva roztashuvalasya u Mihnovi Plosha zemelnih ugid jogo stanovila blizko 3 7 tis ga Pislya vvedennya 1963 roku v diyu Mislyatinskoyi GES zdijsneno sucilnu elektrifikaciyu sela Zbudovano 7 tvarinnickih ferm chimalo pidsobnih pidpriyemstv remontno tehnichnu majsternyu avtogarazh sklad dlya mineralnih dobriv tosho Na pochatku 1968 roku v artili pracyuvalo 107 mehanizatoriv Funkcionuvali 60 gektarnij sad cegelnij zavod produktivnistyu 3 mln shtuk cegli na rik na yakomu pracyuvalo 70 osib Pislya sporudzhennya na richci Gorini mizhkolgospnoyi GES u centri sela rozlivsya velikij stav Za pislyavoyenni roki sporudzheno budinok kulturi magazin primishennya dlya pravlinnya kolgospu ta in Protyagom 1965 1967 rr sporudzheno 52 zhitlovi budinki Kontrol za pravilnoyu zabudovoyu sela ta vporyadkuvannyam vulic zdijsnyuvala silska Rada Stanom na 1968 v seli diyali feldshersko akusherskij punkt pologovij budinok dityachi yasla Pracyuvala serednya shkola u yakij 1968 roku 29 uchiteliv navchali 430 uchniv 40 doroslogo naselennya sela malo vishu i serednyu osvitu polovina nezakinchenu serednyu lishe 10 pochatkovu Znachnoyu podiyeyu v kulturnomu zhitti sela stalo vidkrittya 1969 roku narodnogo muzeyu Z 1957 roku v kolgospi vidayetsya bagatotirazhna gazeta Mihnivski visti pracyuvav miscevij radiovuzol 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 727 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti uvijshlo do skladu Izyaslavskoyi miskoyi gromadi 1 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Izyaslavskogo rajonu selo uvijshlo do skladu Shepetivskogo rajonu 2 Teperishnij chas RedaguvatiSelo maye diyuche agropidpriyemstvo TOV Kompaniya Ukrelitagro V seli Mihniv pracyuye mlin i kuznya Funkcionuye suglinkovij kar yer Arheologichni znahidki RedaguvatiNa teritoriyi sela ta jogo okolicyah viyavleno pam yatki tripilskoyi kulturi III tisyacholittya do n e i zalishki poselennya skifskogo chasu VII IV st do n e Reshtki gorodisha v urochishi Grabini stverdzhuyut pro zaselennya ciyeyi miscevosti u davnoruski chasi Vidomi lyudi RedaguvatiIvan Androshuk ukrayinskij i rosijskij poet pismennik fantast publicist Sikorska Olena Parfentiyivna artistka ta hudozhnicya Oleksandr Dolya Paharchuk zasluzhenij artist Ukrayini 3 Galereya Redaguvati nbsp Mihnivska priroda nbsp Dzherelo nepodalik vid Mihnova nbsp Roboti Sikorskoyi Oleni Parfentiyivni nbsp Roboti Sikorskoyi Oleni Parfentiyivni Div takozh RedaguvatiMihnivska volostPrimitki Redaguvati Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Hmelnickoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 15 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv UKAZ PREZIDENTA UKRAYiNI 241 2018 Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini ua Arhiv originalu za 4 kvitnya 2019 Procitovano 24 lipnya 2019 Literatura RedaguvatiPeredacha Mihnova vid zastavnogo vlasnika Vaska Kurilovicha Mihajlovi Yelo Malinskomu 1563 rik Arhivovano 10 bereznya 2018 u Wayback Machine Istoriya mist i sil URSR Hmelnicka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1971 707 s Posilannya RedaguvatiSelo Mihniv Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Hmelnicka oblasna rada Izyaslavskij rajon Pasport teritorialnoyi gromadi Mihnivskoyi silskoyi radi doc Sajt Mihnivskoyi shkoli Arhivovano 29 bereznya 2019 u Wayback Machine Michnow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1885 T VI S 315 pol Michnow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 322 pol Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Mihniv amp oldid 39675724