www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тишкевич Михайло Станіславович Не слід плутати з боярином Михайлом Тишкевичем Миха йло Станісла вович Тишке вич нар 7 кв

Тишкевич Михайло Станіславович

Не слід плутати з боярином Михайлом Тишкевичем.

Миха́йло Станісла́вович Тишке́вич (нар. 7 квітня 1857, с. Андрушівка (тепер — Вінницька область) — 3 серпня 1930, Жиданув, Польща) — граф з роду Тишкевичів, український дипломат, публіцист, митець і меценат. Тричі номінований на Нобелівську премію миру (1910, 1911 і 1927).

Михайло Тишкевич
Народився 7 квітня 1857(1857-04-07)
с. Андрушівка, Липовецький повіт, Київська губернія,
Російська імперія
Помер 3 серпня 1930(1930-08-03) (73 роки)
Жидово, Познанське воєводство, Польська Республіка
Поховання Байкове кладовище
Країна  УНР→ Польська республіка Російська імперія
Національність українець/поляк
Діяльність дипломат, публіцист, митець і меценат
Титул граф
Конфесія католицизм
Рід Тишкевичі
Батько Станіслав Тишкевич
Герб

Біографія Редагувати

Народився 7 квітня 1857 року у селі Андрушівці (Київська губернія, Липовецький повіт), у родині уманського маршалка Станіслава Тишкевича. Юнаком жив у Варшаві та Вільні, захопився там живописом, зі срібною медаллю закінчив Петербурзьку академію мистецтв і далі навчався на Заході.

Згодом повернувся до батьківського маєтку, присвятився господарству та громадській праці серед селян. Тоді ж «повернувся до українства» і заявив про це в київській газеті «Рада». Водночас віддався політиці, публіцистиці та філантропії.

У 1888 заснував «Михайлову премію» за найкращий літературний твір з минулого України для товариства «Просвіта» (Львів), допомагав українським і польським митцям і письменникам. З нагоди 100-літнього ювілею Тараса Шевченка (1914) подарував 20 000 крб Українському Науковому Товариству в Києві (був його почесним членом). До 1914 заснував кілька товариств (Związek Katolicki, Союз землевласників, Partia Krajowa), в яких підтримував проукраїнські тенденції; обороняв вимоги українців у російських і польських газетах.

Під час Першої світової війни жив у Лозанні (Швайцарія), де розвинув жваву проукраїнську діяльність: статті в західній пресі, листування з впливовими політиками та державними діячами Антанти, пропагував ідеї української самостійності, допомагав тижневикові «L'Ukraine» (ред. Володимир Степанківський); був головою Україно-Литовського товариства та спричинився до заснування інформаційного товариства «Ucraina».

У 1917 у Києві очолив Союз українців-католиків.

У лютому 1919 уряд УНР призначив Тишкевича головою дипломатичного представництва при Ватикані.

22 серпня 1919 став головою української місії при мировій Конференції в Парижі (по Григорію Сидоренку). Внаслідок розходжень з урядом УНР вийшов із місії.

З 1920 жив у маєтку свого сина в Жидові біля Познані (Польська республіка), де й помер.

Праці Редагувати

Тишкевич видав «Documents reiatifs a l'histoire de l'Ukraine (1569—1764)», І—II. «Cartes de l'Ukraine» (1919), «Ukraine face au Congrès» (1919), «Уривки з спогадів» (ЛНВ, 1928, 1929).

Література Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Вінничани у Києві. 23.09.2013. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 08.08.2018. 

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ne slid plutati z boyarinom Mihajlom Tishkevichem Miha jlo Stanisla vovich Tishke vich nar 7 kvitnya 1857 s Andrushivka teper Vinnicka oblast 1 3 serpnya 1930 Zhidanuv Polsha graf z rodu Tishkevichiv ukrayinskij diplomat publicist mitec i mecenat Trichi nominovanij na Nobelivsku premiyu miru 1910 1911 i 1927 Mihajlo TishkevichNarodivsya 7 kvitnya 1857 1857 04 07 s Andrushivka Lipoveckij povit Kiyivska guberniya Rosijska imperiyaPomer 3 serpnya 1930 1930 08 03 73 roki Zhidovo Poznanske voyevodstvo Polska RespublikaPohovannya Bajkove kladovisheKrayina UNR Polska respublika Rosijska imperiyaNacionalnist ukrayinec polyakDiyalnist diplomat publicist mitec i mecenatTitul grafKonfesiya katolicizmRid TishkevichiBatko Stanislav TishkevichGerb Zmist 1 Biografiya 2 Praci 3 Literatura 4 Primitki 5 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 7 kvitnya 1857 roku u seli Andrushivci Kiyivska guberniya Lipoveckij povit u rodini umanskogo marshalka Stanislava Tishkevicha Yunakom zhiv u Varshavi ta Vilni zahopivsya tam zhivopisom zi sribnoyu medallyu zakinchiv Peterburzku akademiyu mistectv i dali navchavsya na Zahodi Zgodom povernuvsya do batkivskogo mayetku prisvyativsya gospodarstvu ta gromadskij praci sered selyan Todi zh povernuvsya do ukrayinstva i zayaviv pro ce v kiyivskij gazeti Rada Vodnochas viddavsya politici publicistici ta filantropiyi U 1888 zasnuvav Mihajlovu premiyu za najkrashij literaturnij tvir z minulogo Ukrayini dlya tovaristva Prosvita Lviv dopomagav ukrayinskim i polskim mitcyam i pismennikam Z nagodi 100 litnogo yuvileyu Tarasa Shevchenka 1914 podaruvav 20 000 krb Ukrayinskomu Naukovomu Tovaristvu v Kiyevi buv jogo pochesnim chlenom Do 1914 zasnuvav kilka tovaristv Zwiazek Katolicki Soyuz zemlevlasnikiv Partia Krajowa v yakih pidtrimuvav proukrayinski tendenciyi oboronyav vimogi ukrayinciv u rosijskih i polskih gazetah Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni zhiv u Lozanni Shvajcariya de rozvinuv zhvavu proukrayinsku diyalnist statti v zahidnij presi listuvannya z vplivovimi politikami ta derzhavnimi diyachami Antanti propaguvav ideyi ukrayinskoyi samostijnosti dopomagav tizhnevikovi L Ukraine red Volodimir Stepankivskij buv golovoyu Ukrayino Litovskogo tovaristva ta sprichinivsya do zasnuvannya informacijnogo tovaristva Ucraina U 1917 u Kiyevi ocholiv Soyuz ukrayinciv katolikiv U lyutomu 1919 uryad UNR priznachiv Tishkevicha golovoyu diplomatichnogo predstavnictva pri Vatikani 22 serpnya 1919 stav golovoyu ukrayinskoyi misiyi pri mirovij Konferenciyi v Parizhi po Grigoriyu Sidorenku Vnaslidok rozhodzhen z uryadom UNR vijshov iz misiyi Z 1920 zhiv u mayetku svogo sina v Zhidovi bilya Poznani Polska respublika de j pomer Praci RedaguvatiTishkevich vidav Documents reiatifs a l histoire de l Ukraine 1569 1764 I II Cartes de l Ukraine 1919 Ukraine face au Congres 1919 Urivki z spogadiv LNV 1928 1929 Literatura RedaguvatiV Golovchenko Tishkevich Mihajlo Stanislavovich Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Rublova N S Tishkevich Mihajlo Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 91 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Vitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 436 s Cej den v istoriyi Tishkevich Mihajlo Stanislavovich Zhurnal Litopis Chervonoyi Kalini S 3 4 Primitki Redaguvati Vidkrittya vistavki Poema v derevi z Nadrossya Vinnichani u Kiyevi 23 09 2013 Arhiv originalu za 8 serpnya 2018 Procitovano 08 08 2018 Posilannya RedaguvatiTishkevich Mihajlo Stanislavovich Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 245 248 Tishkevich gr Mihajlo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1901 1000 ekz Tyszkiewiczowie 06 pol nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tishkevich Mihajlo Stanislavovich amp oldid 38340254