Матвій Корвін У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корвін значення Ма тві й I лат Matthias 23 лютого 1443 1

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Корвін (значення).

Ма́тві́й I (лат. Matthias; 23 лютого 1443(14430223) — 6 квітня 1490) — король Угорщини і Хорватії (1458—1490), Богемії, титулярний король Галичини і Володимерії (1469—1490)^{[джерело?]}. Герцог Австрійський (1487—1490). Представник дому Гуняді. Син Яноша Гуняді. В історіографії період його правління вважається часом останнього піднесення незалежного Угорського королівства.

Матвій

Король Угорщини

29 квітня 1464 — 6 квітня 1490

Коронація:

Попередник:

Наступник:

1458 — 6 квітня 1490

Коронація:

1458

Попередник:

Владислав Габсбург

Наступник:

Владислав II Ягеллончик

Король Богемії

1469 — 6 квітня 1490

Коронація:

1469

Попередник:

Владислав Габсбург

Наступник:

Владислав II Ягеллончик

Герцог Австрії

1487 — 6 квітня 1490

Попередник:

Фрідріх V

Наступник:

Фрідріх V

Народження:

23 лютого 1443
Клуж-Напока

Смерть:

6 квітня 1490 (47 років)
Відень

Причина смерті:

харчові отруєння

Поховання:

Кафедральний Собор Святого Стефана, Секешфегервар, Угорщина

Країна:

Угорщина

Партія:

politician before the emergence of political parties^d

Рід:

Гуняді

Батько:

Янош Гуняді

Мати:

Ержбет Сіладьї^d

Шлюб:

Catherine of Poděbrady^d, Беатриса Арагонська і Єлизавета Цельська^d

Діти:

Янош Корвін і N. Hunyadi, Prince of Hungary^d

Автограф:

Медіафайли у Вікісховищі

Імена ред.

Матвій Корвін (лат. Matthias Corvinus, словац. Matej Korvín, чеськ. Matyáš Korvín, рум. Matei Corvin, сербохорв. Matija Korvin) — за назвою родового герба, на якому зображений крук (лат. corvus).
Матвій Ворон — за прізвиськом.
Матяш Гуняді (угор. Hunyadi Mátyás) — з прізвищем.
Матвій Справедливий (угор. Igazságos Mátyás) — за прізвиськом.

Біографія ред.

Походження ред.

Молодший син Яноша Гуняді, відомого землевласника, що володів багатьма землями на півночі і сході Угорського королівства, талановитого полководця, що боровся з османами, які наступали на Балканський півострів. Під Білградом 1456 року Янош Гуняді тимчасово зупинив османів, але незабаром помер внаслідок епідемії чуми, а його успіхи викликали побоювання кіл, що стояли за юним королем Ласло V. Щоб не допустити сім'ю Гуняді до влади, 1457 року король наказав стратити за підозрою в державній зраді й участі у вбивстві Ульріка Ціллеї старшого сина Гуняді — Ласло Гуняді, а 14-річного Матяша Гуняді ув'язнили спочатку у Відні, а потім у Празі. У відповідь на гоніння проти сім'ї Гуняді відразу після передчасної смерті Ласло V 23 листопада 1457 у країні розгорілась боротьба національної середньої шляхти за обрання наступним королем Матяша Гуняді.

Сходження на престол ред.

У січні 1458 міщани та відносно небагате дворянство проголосили Матяша королем Угорщини, стоячи на дунайській кризі біля фортеці Буда. Водночас дядько Матяша за материнською лінією Михай Сіладі з 15-тисячним ополченням прибув на збори в Ракошмезе і примусив землевласників-баронів затвердити Матяша Гуняді королем. Сам новопроголошений правитель перебував в ув'язненні у Празі до лютого 1458, поки його мати Ержебет Сіладі не заплатила викуп за сина, а корона Святого Іштвана залишилась в руках Фрідріха III Габсбурга.

Але і сходження Матяша на престол не зупинило протистояння у суспільстві: за вплив над Гуняді розгорілась прихована боротьба між угрупуваннями Михая Сіладі (барони) та естергомського архієпископа Яноша Вітеза, мислителя-гуманіста та вихователя нового короля. Переміг Янош Вітез, що почав переговори з Їржи (Георгом) Подебрадом, колишнім гуситом-чашником, що став королем Чехії 1458 року. Завдяки посиленню позицій Яноша Вітеза, він став новим канцлером, а донька Їржи Подебрада Катерина Подебрад — першою дружиною Матяша Гуняді 1461 року. Своєю чергою, Міхая Сіладі, який вимагав для себе звання та влади регента, відсторонили від державного управління і відправили у похід проти османів, з якого він не повернувся. Був позбавлений влади і могутній рід Гараї, що підтримував Сіладія. Великі землевласники виступили проти таких рішень короля і спонукали Фрідріха III до вторгнення до Західної Угорщини. Заворушення баронів тривали до 1463 року.

Внутрішня політика ред.

На початку правління Матяша Корвіна його політику визначав Янош Вітез.

Зовнішня політика ред.

Завдяки реорганізації армії та податкової системи Матяш Корвін здійснював активну завойовницьку політику в Чехії, Сербії, Австрії.

Боротьба з Османами ред.

1464 року Матяш Гуняді за закликом папи Пія II виступив у воєнний похід проти турків-османів, які 1459 року фактично підкорили Сербію, і захопив боснійську фортецю Яйце.

Війни у Чехії і Австрії ред.

Протягом 1468-1478 років тривала десятирічна війна Матвія за володіння Чехією.

Матяш Гуняді та культура ред.

Блиск королівського двору в Буді, «Перлині Дунаю» привертав до себе вчених, діячів культури, гуманістів і просто освічених людей з усієї Європи, а бібліотека Корвініана стала найбільшою на континенті.

1476 року Матяш після смерті першої дружини одружився з донькою неаполітанського короля Фердинанда I Арагонського — Беатрисою, і Угорщина долучилася до культури італійського Ренесансу. Міста на півночі королівства, зокрема, розташовані на території сучасної Словаччини, стали центрами Відродження, а Угорщина зробила значний вплив на сусідні держави, в тому числі на землі Королівства Русі, аж до Великого князівства Литовського, Руського та Жемантійського. За часів Матяші Гуняді (1488) вийшла Chronica Hungarorum Яноша Турочі, яка проголошувала угорців потомками гунів, а Корвіна — «другим Аттілою».

Світлини ред.

Титул ред.

Dei gracia Hungarie, Bohemie, Dalmacie, Croacie, Rame, Seruie, Gallicie, Lodomerie, Comanie, Bulgarieque Rex, necnon Austrie, Slesie et Lucemburgensis Dux, Marchioque Morauie et Lusacie etc.

Див. також ред.

1442 Корвіна — астероїд, який назвали на честь правителя.

Примітки ред.

Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3. (англ.)