Богуслав Мартіну (чеськ. Bohuslav Martinů; 8 грудня 1890, Поличка, Богемія, на той момент Австро-Угорщина — 28 серпня 1959, Лишталь, Швейцарія) — чеський композитор XX століття. Автор 6 симфоній, 15 опер, 14 балетів і великої кількості оркестрових, камерних, вокальних та інструментальних творів. Протягом 1920-х експериментував із французькими стилістичними ідеями. Також використовував джазові форми, створивши таким чином власний стиль.
Богуслав Мартіну | |
---|---|
чеськ. Bohuslav Martinů | |
![]() | |
Основна інформація | |
Повне ім'я | чеськ. Bohuslav Jan Martinů |
Дата народження | 8 грудня 1890[1][2][…] |
Місце народження | d[4][5][…] |
Дата смерті | 28 серпня 1959[4][1][…](68 років) |
Місце смерті | (Лісталь), Швейцарія або (Базель), Швейцарія[7] |
Поховання | d |
Громадянство | США, (Долитавщина) і Чехословаччина |
Національність | чехи[6] |
Професії | (композитор класичної музики), лібретист, композитор |
Освіта | (Празька консерваторія) |
Вчителі | (Альбер Руссель), (Артур Онеґґер) і (Йозеф Сук) |
Інструменти | (скрипка) |
Жанри | опера, (симфонія), (класична музика) і балет |
Заклад | Принстонський університет |
Нагороди | |
Батько | d |
martinu.cz | |
![]() |
Біографія
Навчався у (Празькій консерваторії). У 1913—1923 роках виступав як скрипаль. У 1923—1940 роках мешкав у Парижі, де вчився в А. Русселя, був близький до (Артура Онеґґеру). З 1953 року мешкав у США, звідки переїхав у Рим, з 1955 року жив у Швейцарії.
Творчість
Творча спадщина Мартіну нараховує близько 400 творів. Він автор 16 опер (у тому числі 2 радіоопер та опери-балету), 15 балетів, 6 симфоній, великої кількості інструментальних концертів (переважно фортепіанних, скрипкових та віолончельних), великої кількості камерної музики, зокрема 7 струнних квартетів, 5 кантат, а також фортепіанні твори, зокрема Соната та чотири п'єси під назвою «Думка».
Ці твори увібрали різні стилістичні впливи: наприклад, у балеті «La Revue de Cuisine» (1927) помітний вплив джазу, тоді як подвійний концерт для двох струнних оркестрів, фортепіано і литавр (1938) наслідує традицію барокових (concerto grosso). Багато творів натхненні чеським фольклором. Також відчутний вплив на творчість Мартіну справили (Клод Дебюссі) та (Ігор Стравінський).
Характерною рисою оркестрових творів є присутність розвинутої партії фортепіано, навіть у невеликому концерті для клавесину і камерного оркестру. Твори 1930—1950-х років репрезентують неокласичний стиль, проте твори останнього періоду відрізняються більшою оригінальністю стилю, більш (рапсодійного), спонтанного характеру. Стилістичну еволюцію композитора легко побачити, зіставивши, наприклад, його шосту симфонію «Симфонічні фантазії» 1953 року з попередніми симфоніями, написаними у 1940-х роках.
Серед маловідомих творів Мартіну є спетет для (терменвоксу), гобою, струнного квартету і фортепіано, написаний у 1944 році й присвячений Розену, першому виконавцю партії терменвоксу.
Найважливіші твори
![image](https://www.wikidata.uk-ua.nina.az/image/aHR0cHM6Ly91cGxvYWQud2lraW1lZGlhLm9yZy93aWtpcGVkaWEvY29tbW9ucy90aHVtYi81LzU5L01hcnRpbiVDNSVBRl9ib2h1c2xhdiUyQ19wb2xpJUM0JThEa2FfLV9jei5qcGcvMjAwcHgtTWFydGluJUM1JUFGX2JvaHVzbGF2JTJDX3BvbGklQzQlOERrYV8tX2N6LmpwZw==.jpg)
- Перший струнний квартет, 1920—1921
- Маріонетки I—III, 1912—1924
- Half — Time, 1924
- Другий струнний квартет, 1925
- Солдат і танцівниця, комічна опера, за мотивами комедії (Плавта)
- Концерт для віолончелі, 1930
- Шпалічек, балет, 1931—1932
- Ігри на Марію, опера, 1933—1934
- Джульєтта (Книга снів), опера, 1936—1937
- Букет, кантата 1937
- Четвертий скрипковий концерт, 1937
- Кончерто-гроссо, 1937
- Польова меса, 1939
- Подвійний концерт для двох струнних оркестрів, фортепіано та литавр
- Перша симфонія, 1942
- Друга симфонія, 1943
- Третя симфонія, 1944
- Четверта симфонія, 1945
- П'ята симфонія, 1946
- Шостий скрипковий квартет, 1946
- Одруження, опера, 1952
- Шоста симфонія(Симфонічна фантазія)
- Гільгамеш, ораторія, 1954—1955
- Очищення джерел, кантата, 1955
- Фрески П'єро делла Франческа, 1955
- Четвертий фортепіанний концерт, 1956
- П'ятий фортепіанний концерт, 1957
- Мірандоліна, комічна опера, 1959, за п'єсою (Гольдоні) «Трактирниця»
- Пристрасті по-грецьки, опера, 1954—1958, лібрето М. Казандзакіса за його однойменним романом
- Аріадна, опера, 1958
- Пророцтва Ісаї, кантата, незакінчена, 1959
Див. також
- (3081 Мартінубог) — астероїд, названий на честь композитора.
Посилання
- Мартіну Богуслав // (Українська музична енциклопедія) / Гол. редкол. (Г. Скрипник). — Київ : (ІМФЕ НАНУ), 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 322.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Bohuslav Martinů |
- Фонд Богуслава Мартіну в Празі [Архівовано 30 листопада 2014 у (Archive.is)]
- Каталог творів [ 16 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Bohuslav Martinu Centre in Policka [ 11 березня 2012 у Wayback Machine.]
Примітки
- (Bibliothèque nationale de France) BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Bohuslav Martinu
- Encyclopædia Britannica
- Мартину Богуслав // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. (А. М. Прохоров) — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Czech National Authority Database
- Databáze Vojenského historického archivu
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет