www.wikidata.uk-ua.nina.az

CST 100 Starliner Ця стаття чи розділ висвітлює запланований чи нещодавній космічний політ Зміст може докорінно змінюват

CST-100 Starliner

Ця стаття чи розділ висвітлює запланований чи нещодавній космічний політ.
Зміст може докорінно змінюватись у міру наближення дати польоту та появи нової інформації.

CST-100 Starliner (англ. Crew Space Transportation) — пілотований транспортний космічний корабель, що розробляється компанією Боїнг у співпраці з компанією Bigelow Aerospace за програмою НАСА — Commercial Crew Development. Головне завдання — транспортування екіпажу до МКС і до приватних космічних станцій, таких як Комерційна космічна станція Бігелоу.

CST-100 Starliner
«CST-100 Starliner». Комп'ютерна графіка.
Основні параметри
Повна назва CST-100 Starliner
Виготівник Boeing
Оператор Boeing Bigelow Aerospace
Тип апарата пілотований транспортний засіб
Дата запуску 20 грудня 2019 (непілотований)
2022 (пілотований)
Космодром  США
Технічні параметри
Маса 13 т
Розміри діаметр — 4.56 м
довжина — 5.03 м
об'єм — 11 м3
Час активного існування 60 годин (вільний політ)
210 днів (при стикуванні)
Орбітальні дані
Тип орбіти Низька навколоземна орбіта

Starliner схожий з космічним апаратом Оріон, який будується для НАСА компанією Lockheed Martin. Капсула має діаметр 4.56 м, що трохи більше за командний модуль Аполлона і менше, ніж капсула Оріона. Starliner має транспортувати до 7 астронавтів і здатен залишатись на орбіті до 7 місяців. Планується багаторазовість капсули — до 10 разів. Капсула сумісна з кількома ракетами — Falcon 9, Atlas V, Дельта IV і майбутньою ракетою Вулкан. Запуски планується здійснювати в першу чергу ракетою-носієм Atlas V N22 зі стартового майданчика SLC-41 з бази ВПС США на мисі Канаверал, Флорида.

Під час першого етапу програми НАСА CCDev компанія Боїнг отримала фінансування у розмірі $18 млн для подальшої розробки проекту корабля. Під час другого етапу Боїнг отримала $93 млн для продовження проекту. 3 серпня 2012 НАСА оголосила про подальше фінансування компанії Боїнг у розмірі $460 млн за проектом CST-100. 16 вересня 2014 року НАСА обрала CST-100 разом з капсулою Dragon V2 (SpaceX) для програми Commercial Crew Transportation Capability (CCtCap) разом з подальшим фінансуванням у розмірі $4.2 млрд. Станом на квітень 2022 року, очікуються тести капсули CST-100 з автоматичним стикуванням з МКС не раніше травня 2022 року.

20 травня 2022 року безпілотна капсула Starliner від Boeing уперше пристикувалася до Міжнародної космічної станції.

Історія Редагувати

Передумови Редагувати

Макет пілотованої капсули CST-100

Дизайн капсули компанія перейняла від корабля Аполлон, НАСА, Спейс Шаттл і програм МКС, таких як Orbital Express, що спонсувались DARPA. CST-100 не має спільних рис з кораблем «Оріон», проте іноді його путають з проектом «Orion Lite», що розроблявся компанією Bigelow при технічній підтримці Lockheed Martin. Капсула використовуватиме стикувальну систему НАСА для стикування і використання легкого аблятора Боїнг для його теплового щита. Сонячні панелі космічного корабля вироблятимуть 2900 Вт електроенергії і розташовуватимуться на захисному щиті від космічного сміття і мікрометеоритів на сервісному модулі корабля.

Космічний корабель спроектований з можливістю запуску різними ракетами — Atlas V, Дельта IV, Falcon 9 і розроблюваної Вулкан. На відміну від попередніх капсул, CST-100 Starliner здійснюватиме посадку на землю, а не у океан. Заплановані п'ять посадкових майданчиків на заході США, що надасть капсулі близько 450 можливостей для посадки кожного року.

CST-100 матиме одне місце для космічного туриста, контракт Боїнг і НАСА дозволяє продавати це місце для подорожі на ННО.

Розробка Редагувати

Капсула CST-100 вперше була продемонстрована публіці у червні 2010 засновником компанії Bigelow Aerospace Робертом Бігелоу. Скорочення CST — означає Crew Space Transportation (транспортування екіпажу у космос)Також повідомлялось, що цифра 100 значить висоту лінії Кармана — 100 км, що є однією з ознак досягнення космосу. Для рятувальної системи корабля мають використовуватись двигуни RS-88.

Після отримання відповідних коштів, компанія, відповідно до угоди з НАСА, повинна була виконати ключові пункти впродовж 2010 року:

  • Вивчення і вибір типу аварійної системи рятування екіпажу — штовхаючого типу і буксирного типу
  • Огляд визначення системи
  • Тестування обладнання системи аварійного рятування екіпажу
  • Демонстрація основного теплового щита капсули
  • Демонстрація систем авіоніки
  • Демонстрація виготовлення оболонки капсули під тиском
  • Демонстрація системи спуску капсули (тест-скидання і приводнення капсули)
  • Демонстрація системи життєзабезпечення
  • Демонстрація автоматичного польоту і стикування (обладнання і програмне забезпечення)
  • Демонстрація макету капсули екіпажу

У липні 2010 року, Boeing повідомила, що капсула за умов достатнього фінансування і необхідних погоджень буде готова у 2015 році, компанія додала, що це можливо за умов підтримки НАСА за програмою «commercial crew transport», що була оголошена адміністрацією Барака Обами для 2011 фінансового року. Роджер Крон, керівник компанії пояснив, що інвестиції НАСА дозволять продовжити роботу над проектом, без цієї підтримки, це було б складно. Роджер Крон також зазначив, що окрім напрямку роботи з МКС, ключовою була співпраця з компанією Bigelow.

CST-100 у орбітальному обслуговуючому комплексі у жовтні 2011

Boeing отримала $92.3 млн за контрактом з НАСА у квітні 2011 року для подальшої розробки CST-100 за другою фазою програми Commercial Crew Development. 3 серпня 2012 НАСА оголосила про надання компанії Boeing $460 млн для подальшої розробки корабля.

Тестування CST-100 у вітряному тунелі

31 жовтня 2011 року, НАСА оголосила про партнерство з агентством Space Florida задля надання компанії Boeing ангару Orbiter Processing Facility у Космічному центрі імені Кеннеді для виготовлення і тестування корабля CST-100.

16 вересня 2014 року НАСА обрала кораблі Boeing (CST-100) and SpaceX (Dragon V2) в якості двох компаній, які розроблять системи доставки екіпажу з США до МКС. Boeing отримала за контрактом $4.2 млрд для завершення і сертифікації капсули CST-100 до 2017 року, SpaceX отримала за контрактом a $2.6 млрд для завершення і сертифікації корабля Dragon 2. Контрактами передбачено не менш одного тестового пілотованого польоту з одним астронавтом НАСА на борту. Після сертифікації корабля Starliner, контрактом передбачено виконання 2-6 пілотованих місій до МКС. Вільям Херстенмайер адміністратор НАСА з пілотованих місій зазначив, що корабель CST-100 сильніший ніж два інші.

Договір з НАСА дозволяє компанії Боїнг продавати місця в капсулі для космічних туристів. Боїнг пропонує передбачати одне місце для кожного польоту корабля за ціною, яка буде конкурувати з ціною квитків для космічних туристів Роскосмосу.

4 вересня 2015, Боїнг оголосила про нову назву космічного корабля, нова назва — CST-100 Starliner, назва посилається на літак Boeing 787 Dreamliner, який виготовляє Boeing Commercial Airplanes У листопаді 2015 року, НАСА оголосила про усунення компанії з програми Commercial Resupply Services під час другої фази тендерного відбору для доставки вантажів до МКС.

У травні 2016 року Боїнг відклала перший запуск CST-100 з 2017 до 2018 року. У жовтні 2016 року компанія відклала програму на шість місяців з початку 2018 до кінця 2018 через проблеми з постачанням і другою капсулою CST-100. Станом на 2016 компанія сподівається відправити астронавтів НАСА до МКС у грудні 2018.

У квітні 2018 року НАСА погодила перших двох астронавтів для польоту на CST-100 Starliner запланованого на листопад 2018 року, що відбудеться скоріше за все у 2019 або у 2020. Якщо запуск затримається, передбачається, що корабель матиме ще одного астронавта і додаткове корисне навантаження. Замість двох тижнів, як спочатку планувалось, НАСА зазначає, що планується, що екіпаж може залишитись на МКС до шести місяців як і у випадку звичайного польоту астронавтів.

25 травня 2023 року, голова комісії з питань безпеки НАСА закликав агентство не поспішати з випробувальним польотом літака Boeing CST-100 Starliner з екіпажем, закликавши до незалежного «глибокого вивчення» технічних проблем космічного корабля. Коли NASA і Boeing оголосили 29 березня 2023 року липневу дату запуску CFT, з відстрочкою на три місяці, офіційні особи сказали, що це дасть їм більше часу для завершення сертифікації космічного корабля, зокрема його парашутів. Затримка також була потрібна для перевірки системи авіоніки в космічному кораблі після виявлення логічної помилки в одному з блоків. Тому, в ході виступу на відкритому засіданні Консультативної групи з аерокосмічної безпеки, голова комітету Патрісія Сандерс висловила скептицизм відносно того, що NASA і Boeing зможуть вчасно вирішити відомі проблеми зі Starliner для його запуску з екіпажем, який зараз заплановано на 21 липня 2023 року.

Тестові випробування Редагувати

Тест капсули CST-100 у сухому озері Деламар, Невада з відділенням подушок безпеки у квітні 2012
Тестові запалювання двигунів RS-88 у грудні 2003

Починаючи з 2011 року розпочались тестові випробування на макеті корабля.

У вересні 2011 року Боїнг повідомила про завершення серії наземних тестів для перевірки конструкції амортизуючих подушок. Вони розташовані під тепловим щитом капсули. Тепловий сконструйований таким чином, що на висоті 1 500 м від відкидується. Амотризуючі подушки наповнюються сумішшю азоту і кисню, проте це не суміш, яка іноді використовується в автомобільних подушках безпеки. Тести проходили у пустелі Мохаве, у південно-східній частині Каліфорнії зі швидкістю 16 та 48 км/г для імітації умов, максимально наближених до тих, що матимуть місце під час робочих приземлень. Тестову випробувальну установку побудувала компанія Bigelow Aerospace, яка так само проводила і тестування.

У квітні 2012 року Боїнг успішно завершила тест з скиданням макету капсули CST-100 над пустелею Невада в сухому озері Деламар, успішно були протестовані три головні парашути системи, які відділились на висоті 3 400 м.

У серпні 2013 року Боїнг анонсувала про оцінку двома астронавтами НАСА аспектів комунікації, ергономіку і панель керування капсулою CST-100, астронавти дізнались, як майбутні астронавти керуватимуть космічним кораблем, який буде транспортувати їх до МКС, а також з іншими цілями на ННО.

Боїнг повідомила у травні 2016 року, що тестування корабля перенесені на 8 місяців для зменшення ваги капсули і вирішенні аеродинамічних проблем, які виникли під час запуску на ракеті Atlas V. Орбітальний тестовий політ заплановано на весну 2019 року. Ракета-носій для цього польоту — Atlas V N22 забезпечить ULA. Перший пілотований політ заплановано на літо 2019 року і залежить від результатів тесту Boe-OFT, який триватиме 14 днів і матиме на борту одного астронавта і одного тестового пілота Боїнг, які відправляться до МКС. 5 квітня 2018 року НАСА оголосила про перший політ з двома астронавтами відбудеться у 2019 або 2020. Якщо запуск буде відкладено, то корабель відправить до МКС ще одного астронавта з припасами. НАСА повідомляє, що збільшений екіпаж може залишитись на МКС до 6 місяців, що є звичайним часом перебування на станції екіпажу місії. Це пов'язано із завершенням контракту з Росією з доставки астронавтів до МКС в кінці 2019 року. НАСА оголосила перший екіпаж з чотирьох астронавтів, які працюватимуть з SpaceX та Boeing: Роберт Бенкен, Ерік Аллен Боу, Суніта Лін Вільямс та Дуглас Джеральд Херлі.

У липні 2018 Боїнг оголосила призначення колишнього астронавта НАСА Крістофера Фергюсона для польоту на кораблі CST-100 під час тестового польоту.

У липні 2018 року з'явилися дані про аномалію під час тестового запуску чотирьох двигунів системи аварійного порятунку, який проводився в червні перед випробуваннями аварійного відділення корабля від ракети-носія на стартовому майданчику. Компанія Боїнг підтвердила, що після завершення прожигу і відключення двигунів, 4 з 8 клапанів, які контролюють подачу компонентів палива, застрягли у відкритому положенні, що призвело до витоку гідразину. Компанією було прийнято рішення відкласти випробування для розслідування причин аномалії і прийняття коригувальних дій. Тестування системи аварійного порятунку корабля тепер планують провести навесні 2019 року, після першого тестового орбітального польоту без екіпажу.

Випробування системи аварійного рятування було здійснено 4 листопада 2019 року. Після від'єднання капсули, один з трьох парашутів не розкрився і капсула здійснила приземлення лише з двома парашутами. Однак приземлення капсули було безпечним і тестування в цілому визнали успішним.

Список польотів Редагувати

Місія Дата запуску(UTC) Екіпаж Примітки Тривалість польоту Повернення
Тест системи аварійного порятунку 4 листопада 2019, 14:15 UTC Тестування системи аварійного порятунку, здійснено у Нью-Мексико 95 с Успішно
Boe-OFT 20 грудня, 2019 11:36 UTC Непілотований орбітальний тестовий політ Starliner, перерваний через помилку програмного забезпечення 8 днів (план), 2 дні (факт) Успішно
Boeing Orbital Flight Test 2 20 травня 2022 Непілотований орбітальний тестовий політ Starliner. Успішно пристикувався до МКС. 8 днів (план)
Boe-CFT 2022 Крістофер Фергюсон
Майкл Фінк
Ніколь Манн 		Перший пілотований політ космічного корабля CST-100

Екіпаж Редагувати

Макет космічного корабля CST-100 Starliner і астронавти, обрані для перших двох місій: Суніта Лін Вільямс, Джош Кассада, Ерік Аллен Боу,Ніколь Манн і Крістофер Фергюсон.

3 серпня 2018 року НАСА оголосила імена астронавтів для перших місій корабля Starliner. Еріка Боу через стан здоров'я було замінено у січні 2019 на Едварда Фінка.

Космічний туризм Редагувати

Компанія Space Adventures анонсувала отримання прав на продаж квитків до МКС на борту CST-100, після того, як розпочнуться регулярні польоти.

Технічні партнери Редагувати

Див. також Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: CST-100 Starliner

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019. 
  2. Memi, Edmund G.; Morgan, Adam K. (23 вересня 2009). (пресреліз). Boeing. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 21 червня 2018. 
  3. . Bigelow Aerospace. Архів оригіналу за 10 липня 2010. Процитовано 15 липня 2010.  Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  4. Chow, Denise (25 червня 2010). . Space.com. Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 22 червня 2018. 
  5. ↑ Clark, Stephen (21 липня 2010). . Spaceflight Now. Архів оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 18 вересня 2011. 
  6. . Boeing. Архів оригіналу за 18 січня 2017. Процитовано 25 січня 2016. 
  7. Lindenmoyer, Alan (2010). 13th Annual FAA Commercial Space Transportation Conference. February 10–11, 2010. Arlington, Virginia. Архів оригіналу за March 5, 2010. 
  8. Memi, Edmund G.; Rye, Jessica F. (4 серпня 2011). (пресреліз). Boeing. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 29 жовтня 2011. 
  9. Memi, Edmund G.; Gold, Michael N. (2 лютого 2010). (пресреліз). Boeing. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 22 червня 2018. 
  10. Morring, Jr., Frank (25 квітня 2011). Five Vehicles Vie For Future Of U.S. Human Spaceflight. Aviation Week. оригіналу за May 9, 2014. «the CCDev-2 awards, ... went to Blue Origin, Boeing, Sierra Nevada Corp. and Space Exploration Technologies Inc. (SpaceX).»  
  11. ↑ Boeing, SpaceX and Sierra Nevada Win CCiCAP Awards. SpaceNews. 3 серпня 2012. Архів оригіналу за 4 січня 2013. 
  12. . NASA. 16 вересня 2014. Архів оригіналу за 22 травня 2017. Процитовано 6 квітня 2015. 
  13. Капсула Starliner компанії Boeing пристикувалася до Міжнародної космічної станції. hromadske.radio. 21 травня 2022
  14. Klamper, Amy (14 серпня 2009). . NBC News. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 7 вересня 2009. 
  15. Grondin, Yves-A. (5 серпня 2013). . NASA Spaceflight. Архів оригіналу за 5 жовтня 2017. Процитовано 23 червня 2018. 
  16. Commercial Space Flight Panel. YouTube.com (SpaceUp Houston). 2011.  . Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 23 червня 2018. 
  17. Messier, Doug (23 березня 2011). . Parabolic Arc. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 23 червня 2018. 
  18. . Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 22 лютого 2019. 
  19. Lindenmoyer, Alan (2010). 13th Annual FAA Commercial Space Transportation Conference. February 10–11, 2010. Arlington, Virginia. Архів оригіналу за March 5, 2010. 
  20. Crew Dragon and Starliner: A Look at the Upcoming Astronaut Taxis [ 21 серпня 2019 у Wayback Machine.]. Mike Wall, Space.com. 3 August 2018
  21. Clark, Stephen (22 вересня 2015). . Spaceflight Now. Архів оригіналу за 5 серпня 2018. Процитовано 5 серпня 2018. 
  22. . Canadian Broadcasting Company. Thomson Reuters. 18 вересня 2014. Архів оригіналу за 8 січня 2017. Процитовано 7 січня 2017. 
  23. Gedmark, John; Gold, Mike (16 червня 2010). (пресреліз). Commercial Spaceflight Federation. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 23 лютого 2019. 
  24. ↑ Memi, Edmund G. (12 вересня 2011). . Boeing. Архів оригіналу за 24 вересня 2011. Процитовано 18 вересня 2011. 
  25. Memi, Edmund G.; Morgan, Adam K. (19 липня 2010). (пресреліз). Boeing. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 лютого 2019. 
  26. Chow, Denise (19 липня 2010). New Spaceship Could Fly People to Private Space Stations. Space.com. Архів оригіналу за 3 травня 2012. Процитовано 23 лютого 2019. 
  27. Test of Rocketdyne abort motor for Boeing crew capsule. YouTube.com. Процитовано 24 листопада 2011.  . Архів оригіналу за 5 грудня 2018. Процитовано 21 квітня 2022. 
  28. Dean, James (18 квітня 2011). . Florida Today. The Flame Trench. Архів оригіналу за 19 квітня 2011. 
  29. Weaver, David; Curie, Michael; Philman, Amber; Lange, Tina; Korn, Paula (31 жовтня 2011). (пресреліз). NASA. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 6 березня 2019. 
  30. Schierholz, Stephanie; Martin, Stephanie (16 вересня 2014). . NASA. Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 18 вересня 2014. 
  31. Norris, Guy (11 жовтня 2014). Why NASA Rejected Sierra Nevada's Commercial Crew Vehicle. Aviation Week. оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 13 жовтня 2014. 
  32. Klotz, Irene (17 вересня 2014). . Reuters. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 6 серпня 2015. 
  33. Clark, Stephen (4 вересня 2015). . Spaceflight Now. Архів оригіналу за 5 вересня 2015. Процитовано 4 вересня 2015. 
  34. Rhian, Jason (6 листопада 2015). . Spaceflight Insider. Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 21 листопада 2015. 
  35. ↑ Berger, Eric (11 жовтня 2016). . Ars Technica. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 6 квітня 2018. 
  36. Berger, Eric (11 травня 2016). . Ars Technica. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 6 квітня 2018. 
  37. Norris, Guy (10 жовтня 2016). Boeing Delays CST-100, Still Targets 2018 ISS Mission. Aviation Week & Space Technology. Процитовано 11 жовтня 2016. 
  38. Pasztor, Andy (5 квітня 2018). . The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 6 квітня 2018. Процитовано 6 квітня 2018. 
  39. NASA скептично ставиться до готовності Starliner до польоту з екіпажем. 26.05.2023
  40. Clark, Stephen (3 квітня 2012). . Spaceflight Now. Архів оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 3 квітня 2012. 
  41. . NYSE Big Stage. 19 серпня 2013. Архів оригіналу за October 4, 2013. 
  42. Foust, Jeff (12 травня 2016). Boeing delays first crewed CST-100 flight to 2018. SpaceNews. 
  43. Rhian, Jason (4 січня 2018). . Spaceflight Insider. Архів оригіналу за 8 квітня 2018. Процитовано 8 квітня 2018. 
  44. Bergin, Chris (27 листопада 2017). . NASASpaceFlight.com. Архів оригіналу за 9 лютого 2018. Процитовано 8 квітня 2018. 
  45. Pasztor, Andy (5 квітня 2018). . The Wall Street Journal. Архів оригіналу за 8 квітня 2018. Процитовано 8 квітня 2018. 
  46. Pearlman, Robert Z. (9 липня 2015). . CollectSpace. Архів оригіналу за 15 березня 2019. Процитовано 31 грудня 2016. 
  47. . Ars Technica (англ.). 21 липня 2018. Архів оригіналу за 15 березня 2019. Процитовано 17 березня 2019. 
  48. . Spaceflight Now. 1 серпня 2018. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 17 березня 2019. 
  49. . spaceflightnow.com (амер.). Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 4 листопада 2019. 
  50. . 4 листопада 2019. Архів оригіналу за 10 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019. 
  51. . 4 листопада 2019. Архів оригіналу за 4 листопада 2019. Процитовано 4 листопада 2019. 
  52. . Архів оригіналу за 14 грудня 2019. Процитовано 20 грудня 2019. 
  53. Chavers, Alex (9 січня 2017). . News Ledge. Архів оригіналу за 19 березня 2021. Процитовано 3 серпня 2018. 
  54. . NASA. 3 серпня 2018. Архів оригіналу за 20 березня 2020. Процитовано 3 серпня 2018. 
  55. Gebhardt, Chris (22 січня 2019). . NASASpaceFlight.com. Архів оригіналу за 9 березня 2021. Процитовано 23 січня 2019. 
  56. . Архів оригіналу за 27 березня 2021. Процитовано 18 березня 2019. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya chi rozdil visvitlyuye zaplanovanij chi neshodavnij kosmichnij polit Zmist mozhe dokorinno zminyuvatis u miru nablizhennya dati polotu ta poyavi novoyi informaciyi CST 100 Starliner angl Crew Space Transportation pilotovanij transportnij kosmichnij korabel sho rozroblyayetsya kompaniyeyu Boying u spivpraci z kompaniyeyu Bigelow Aerospace za programoyu NASA Commercial Crew Development Golovne zavdannya transportuvannya ekipazhu do MKS 2 i do privatnih kosmichnih stancij takih yak Komercijna kosmichna stanciya Bigelou 3 CST 100 Starliner CST 100 Starliner Komp yuterna grafika Osnovni parametriPovna nazva CST 100 StarlinerVigotivnik BoeingOperator Boeing Bigelow AerospaceTip aparata pilotovanij transportnij zasibData zapusku 20 grudnya 2019 1 nepilotovanij 2022 pilotovanij Kosmodrom SShATehnichni parametriMasa 13 tRozmiri diametr 4 56 mdovzhina 5 03 mob yem 11 m3Chas aktivnogo isnuvannya 60 godin vilnij polit 210 dniv pri stikuvanni Orbitalni daniTip orbiti Nizka navkolozemna orbitaStarliner shozhij z kosmichnim aparatom Orion yakij buduyetsya dlya NASA kompaniyeyu Lockheed Martin 4 Kapsula maye diametr 4 56 m sho trohi bilshe za komandnij modul Apollona i menshe nizh kapsula Oriona 5 Starliner maye transportuvati do 7 astronavtiv i zdaten zalishatis na orbiti do 7 misyaciv Planuyetsya bagatorazovist kapsuli do 10 raziv 6 Kapsula sumisna z kilkoma raketami Falcon 9 Atlas V Delta IV i majbutnoyu raketoyu Vulkan 7 Zapuski planuyetsya zdijsnyuvati v pershu chergu raketoyu nosiyem Atlas V N22 8 zi startovogo majdanchika SLC 41 z bazi VPS SShA na misi Kanaveral Florida Pid chas pershogo etapu programi NASA CCDev kompaniya Boying otrimala finansuvannya u rozmiri 18 mln dlya podalshoyi rozrobki proektu korablya 9 Pid chas drugogo etapu Boying otrimala 93 mln dlya prodovzhennya proektu 10 3 serpnya 2012 NASA ogolosila pro podalshe finansuvannya kompaniyi Boying u rozmiri 460 mln za proektom CST 100 11 16 veresnya 2014 roku NASA obrala CST 100 razom z kapsuloyu Dragon V2 SpaceX dlya programi Commercial Crew Transportation Capability CCtCap razom z podalshim finansuvannyam u rozmiri 4 2 mlrd 12 Stanom na kviten 2022 roku ochikuyutsya testi kapsuli CST 100 z avtomatichnim stikuvannyam z MKS ne ranishe travnya 2022 roku 20 travnya 2022 roku bezpilotna kapsula Starliner vid Boeing upershe pristikuvalasya do Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi 13 Zmist 1 Istoriya 1 1 Peredumovi 1 2 Rozrobka 2 Testovi viprobuvannya 3 Spisok polotiv 4 Ekipazh 5 Kosmichnij turizm 6 Tehnichni partneri 7 Div takozh 8 Posilannya 9 PrimitkiIstoriya RedaguvatiPeredumovi Redaguvati nbsp Maket pilotovanoyi kapsuli CST 100Dizajn kapsuli kompaniya perejnyala vid korablya Apollon NASA Spejs Shattl i program MKS takih yak Orbital Express sho sponsuvalis DARPA 5 CST 100 ne maye spilnih ris z korablem Orion prote inodi jogo putayut z proektom Orion Lite sho rozroblyavsya kompaniyeyu Bigelow pri tehnichnij pidtrimci Lockheed Martin 14 Kapsula vikoristovuvatime stikuvalnu sistemu NASA dlya stikuvannya i vikoristannya legkogo ablyatora Boying dlya jogo teplovogo shita 15 16 17 Sonyachni paneli kosmichnogo korablya viroblyatimut 2900 Vt elektroenergiyi i roztashovuvatimutsya na zahisnomu shiti vid kosmichnogo smittya i mikrometeoritiv na servisnomu moduli korablya 18 Kosmichnij korabel sproektovanij z mozhlivistyu zapusku riznimi raketami Atlas V Delta IV Falcon 9 i rozroblyuvanoyi Vulkan 19 20 Na vidminu vid poperednih kapsul CST 100 Starliner zdijsnyuvatime posadku na zemlyu a ne u okean Zaplanovani p yat posadkovih majdanchikiv na zahodi SShA sho nadast kapsuli blizko 450 mozhlivostej dlya posadki kozhnogo roku 21 CST 100 matime odne misce dlya kosmichnogo turista kontrakt Boying i NASA dozvolyaye prodavati ce misce dlya podorozhi na NNO 22 Rozrobka Redaguvati Kapsula CST 100 vpershe bula prodemonstrovana publici u chervni 2010 zasnovnikom kompaniyi Bigelow Aerospace Robertom Bigelou 23 Skorochennya CST oznachaye Crew Space Transportation transportuvannya ekipazhu u kosmos 24 Takozh povidomlyalos sho cifra 100 znachit visotu liniyi Karmana 100 km sho ye odniyeyu z oznak dosyagnennya kosmosu 25 26 Dlya ryatuvalnoyi sistemi korablya mayut vikoristovuvatis dviguni RS 88 27 Pislya otrimannya vidpovidnih koshtiv kompaniya vidpovidno do ugodi z NASA povinna bula vikonati klyuchovi punkti vprodovzh 2010 roku Vivchennya i vibir tipu avarijnoyi sistemi ryatuvannya ekipazhu shtovhayuchogo tipu i buksirnogo tipu Oglyad viznachennya sistemi Testuvannya obladnannya sistemi avarijnogo ryatuvannya ekipazhu Demonstraciya osnovnogo teplovogo shita kapsuli Demonstraciya sistem avioniki Demonstraciya vigotovlennya obolonki kapsuli pid tiskom Demonstraciya sistemi spusku kapsuli test skidannya i privodnennya kapsuli Demonstraciya sistemi zhittyezabezpechennya Demonstraciya avtomatichnogo polotu i stikuvannya obladnannya i programne zabezpechennya Demonstraciya maketu kapsuli ekipazhuU lipni 2010 roku Boeing povidomila sho kapsula za umov dostatnogo finansuvannya i neobhidnih pogodzhen bude gotova u 2015 roci kompaniya dodala sho ce mozhlivo za umov pidtrimki NASA za programoyu commercial crew transport sho bula ogoloshena administraciyeyu Baraka Obami dlya 2011 finansovogo roku Rodzher Kron kerivnik kompaniyi poyasniv sho investiciyi NASA dozvolyat prodovzhiti robotu nad proektom bez ciyeyi pidtrimki ce bulo b skladno Rodzher Kron takozh zaznachiv sho okrim napryamku roboti z MKS klyuchovoyu bula spivpracya z kompaniyeyu Bigelow 5 nbsp CST 100 u orbitalnomu obslugovuyuchomu kompleksi u zhovtni 2011Boeing otrimala 92 3 mln za kontraktom z NASA u kvitni 2011 roku dlya podalshoyi rozrobki CST 100 za drugoyu fazoyu programi Commercial Crew Development 28 3 serpnya 2012 NASA ogolosila pro nadannya kompaniyi Boeing 460 mln dlya podalshoyi rozrobki korablya 11 nbsp Testuvannya CST 100 u vitryanomu tuneli31 zhovtnya 2011 roku NASA ogolosila pro partnerstvo z agentstvom Space Florida zadlya nadannya kompaniyi Boeing angaru Orbiter Processing Facility u Kosmichnomu centri imeni Kennedi dlya vigotovlennya i testuvannya korablya CST 100 29 16 veresnya 2014 roku NASA obrala korabli Boeing CST 100 and SpaceX Dragon V2 v yakosti dvoh kompanij yaki rozroblyat sistemi dostavki ekipazhu z SShA do MKS Boeing otrimala za kontraktom 4 2 mlrd dlya zavershennya i sertifikaciyi kapsuli CST 100 do 2017 roku SpaceX otrimala za kontraktom a 2 6 mlrd dlya zavershennya i sertifikaciyi korablya Dragon 2 Kontraktami peredbacheno ne mensh odnogo testovogo pilotovanogo polotu z odnim astronavtom NASA na bortu Pislya sertifikaciyi korablya Starliner kontraktom peredbacheno vikonannya 2 6 pilotovanih misij do MKS 30 Vilyam Herstenmajer administrator NASA z pilotovanih misij zaznachiv sho korabel CST 100 silnishij nizh dva inshi 31 Dogovir z NASA dozvolyaye kompaniyi Boying prodavati miscya v kapsuli dlya kosmichnih turistiv Boying proponuye peredbachati odne misce dlya kozhnogo polotu korablya za cinoyu yaka bude konkuruvati z cinoyu kvitkiv dlya kosmichnih turistiv Roskosmosu 32 4 veresnya 2015 Boying ogolosila pro novu nazvu kosmichnogo korablya nova nazva CST 100 Starliner nazva posilayetsya na litak Boeing 787 Dreamliner yakij vigotovlyaye Boeing Commercial Airplanes 33 U listopadi 2015 roku NASA ogolosila pro usunennya kompaniyi z programi Commercial Resupply Services pid chas drugoyi fazi tendernogo vidboru dlya dostavki vantazhiv do MKS 34 U travni 2016 roku Boying vidklala pershij zapusk CST 100 z 2017 do 2018 roku 35 36 U zhovtni 2016 roku kompaniya vidklala programu na shist misyaciv z pochatku 2018 do kincya 2018 cherez problemi z postachannyam i drugoyu kapsuloyu CST 100 Stanom na 2016 kompaniya spodivayetsya vidpraviti astronavtiv NASA do MKS u grudni 2018 35 37 U kvitni 2018 roku NASA pogodila pershih dvoh astronavtiv dlya polotu na CST 100 Starliner zaplanovanogo na listopad 2018 roku sho vidbudetsya skorishe za vse u 2019 abo u 2020 Yaksho zapusk zatrimayetsya peredbachayetsya sho korabel matime she odnogo astronavta i dodatkove korisne navantazhennya Zamist dvoh tizhniv yak spochatku planuvalos NASA zaznachaye sho planuyetsya sho ekipazh mozhe zalishitis na MKS do shesti misyaciv yak i u vipadku zvichajnogo polotu astronavtiv 38 25 travnya 2023 roku golova komisiyi z pitan bezpeki NASA zaklikav agentstvo ne pospishati z viprobuvalnim polotom litaka Boeing CST 100 Starliner z ekipazhem zaklikavshi do nezalezhnogo glibokogo vivchennya tehnichnih problem kosmichnogo korablya Koli NASA i Boeing ogolosili 29 bereznya 2023 roku lipnevu datu zapusku CFT z vidstrochkoyu na tri misyaci oficijni osobi skazali sho ce dast yim bilshe chasu dlya zavershennya sertifikaciyi kosmichnogo korablya zokrema jogo parashutiv Zatrimka takozh bula potribna dlya perevirki sistemi avioniki v kosmichnomu korabli pislya viyavlennya logichnoyi pomilki v odnomu z blokiv Tomu v hodi vistupu na vidkritomu zasidanni Konsultativnoyi grupi z aerokosmichnoyi bezpeki golova komitetu Patrisiya Sanders vislovila skepticizm vidnosno togo sho NASA i Boeing zmozhut vchasno virishiti vidomi problemi zi Starliner dlya jogo zapusku z ekipazhem yakij zaraz zaplanovano na 21 lipnya 2023 roku 39 Testovi viprobuvannya Redaguvati nbsp Test kapsuli CST 100 u suhomu ozeri Delamar Nevada z viddilennyam podushok bezpeki u kvitni 2012 nbsp Testovi zapalyuvannya dviguniv RS 88 u grudni 2003 Pochinayuchi z 2011 roku rozpochalis testovi viprobuvannya na maketi korablya U veresni 2011 roku Boying povidomila pro zavershennya seriyi nazemnih testiv dlya perevirki konstrukciyi amortizuyuchih podushok Voni roztashovani pid teplovim shitom kapsuli Teplovij skonstrujovanij takim chinom sho na visoti 1 500 m vid vidkiduyetsya Amotrizuyuchi podushki napovnyuyutsya sumishshyu azotu i kisnyu prote ce ne sumish yaka inodi vikoristovuyetsya v avtomobilnih podushkah bezpeki Testi prohodili u pusteli Mohave u pivdenno shidnij chastini Kaliforniyi zi shvidkistyu 16 ta 48 km g dlya imitaciyi umov maksimalno nablizhenih do tih sho matimut misce pid chas robochih prizemlen Testovu viprobuvalnu ustanovku pobuduvala kompaniya Bigelow Aerospace yaka tak samo provodila i testuvannya 24 U kvitni 2012 roku Boying uspishno zavershila test z skidannyam maketu kapsuli CST 100 nad pusteleyu Nevada v suhomu ozeri Delamar uspishno buli protestovani tri golovni parashuti sistemi yaki viddililis na visoti 3 400 m 40 U serpni 2013 roku Boying anonsuvala pro ocinku dvoma astronavtami NASA aspektiv komunikaciyi ergonomiku i panel keruvannya kapsuloyu CST 100 astronavti diznalis yak majbutni astronavti keruvatimut kosmichnim korablem yakij bude transportuvati yih do MKS a takozh z inshimi cilyami na NNO 41 Boying povidomila u travni 2016 roku sho testuvannya korablya pereneseni na 8 misyaciv dlya zmenshennya vagi kapsuli i virishenni aerodinamichnih problem yaki vinikli pid chas zapusku na raketi Atlas V 42 Orbitalnij testovij polit zaplanovano na vesnu 2019 roku Raketa nosij dlya cogo polotu Atlas V N22 zabezpechit ULA 43 Pershij pilotovanij polit zaplanovano na lito 2019 roku i zalezhit vid rezultativ testu Boe OFT yakij trivatime 14 dniv i matime na bortu odnogo astronavta i odnogo testovogo pilota Boying yaki vidpravlyatsya do MKS 44 5 kvitnya 2018 roku NASA ogolosila pro pershij polit z dvoma astronavtami vidbudetsya u 2019 abo 2020 Yaksho zapusk bude vidkladeno to korabel vidpravit do MKS she odnogo astronavta z pripasami NASA povidomlyaye sho zbilshenij ekipazh mozhe zalishitis na MKS do 6 misyaciv sho ye zvichajnim chasom perebuvannya na stanciyi ekipazhu misiyi Ce pov yazano iz zavershennyam kontraktu z Rosiyeyu z dostavki astronavtiv do MKS v kinci 2019 roku 45 NASA ogolosila pershij ekipazh z chotiroh astronavtiv yaki pracyuvatimut z SpaceX ta Boeing Robert Benken Erik Allen Bou Sunita Lin Vilyams ta Duglas Dzherald Herli 46 U lipni 2018 Boying ogolosila priznachennya kolishnogo astronavta NASA Kristofera Fergyusona dlya polotu na korabli CST 100 pid chas testovogo polotu U lipni 2018 roku z yavilisya dani pro anomaliyu pid chas testovogo zapusku chotiroh dviguniv sistemi avarijnogo poryatunku yakij provodivsya v chervni pered viprobuvannyami avarijnogo viddilennya korablya vid raketi nosiya na startovomu majdanchiku 47 Kompaniya Boying pidtverdila sho pislya zavershennya prozhigu i vidklyuchennya dviguniv 4 z 8 klapaniv yaki kontrolyuyut podachu komponentiv paliva zastryagli u vidkritomu polozhenni sho prizvelo do vitoku gidrazinu Kompaniyeyu bulo prijnyato rishennya vidklasti viprobuvannya dlya rozsliduvannya prichin anomaliyi i prijnyattya koriguvalnih dij Testuvannya sistemi avarijnogo poryatunku korablya teper planuyut provesti navesni 2019 roku pislya pershogo testovogo orbitalnogo polotu bez ekipazhu 48 Viprobuvannya sistemi avarijnogo ryatuvannya bulo zdijsneno 4 listopada 2019 roku 49 Pislya vid yednannya kapsuli odin z troh parashutiv ne rozkrivsya i kapsula zdijsnila prizemlennya lishe z dvoma parashutami 50 51 Odnak prizemlennya kapsuli bulo bezpechnim i testuvannya v cilomu viznali uspishnim 52 Spisok polotiv RedaguvatiMisiya Data zapusku UTC Ekipazh Primitki Trivalist polotu PovernennyaTest sistemi avarijnogo poryatunku 4 listopada 2019 14 15 UTC Testuvannya sistemi avarijnogo poryatunku zdijsneno u Nyu Meksiko 95 s UspishnoBoe OFT 20 grudnya 2019 11 36 UTC Nepilotovanij orbitalnij testovij polit Starliner perervanij cherez pomilku programnogo zabezpechennya 8 dniv plan 2 dni fakt UspishnoBoeing Orbital Flight Test 2 20 travnya 2022 Nepilotovanij orbitalnij testovij polit Starliner Uspishno pristikuvavsya do MKS 8 dniv plan Boe CFT 2022 nbsp Kristofer Fergyuson nbsp Majkl Fink nbsp Nikol Mann Pershij pilotovanij polit kosmichnogo korablya CST 100Ekipazh Redaguvati nbsp Maket kosmichnogo korablya CST 100 Starliner i astronavti obrani dlya pershih dvoh misij Sunita Lin Vilyams Dzhosh Kassada Erik Allen Bou Nikol Mann i Kristofer Fergyuson 3 serpnya 2018 roku NASA ogolosila imena astronavtiv dlya pershih misij korablya Starliner 53 54 Erika Bou cherez stan zdorov ya bulo zamineno u sichni 2019 na Edvarda Finka 55 Pershij testovij polit Boe CFT Edvard Majkl Fink Kristofer Fergyuson Nikol Aunapu Mann First mission crew USCV 2 Sunita Lin Vilyams Dzhosh Kassada Noguti SoyitiKosmichnij turizm RedaguvatiKompaniya Space Adventures anonsuvala otrimannya prav na prodazh kvitkiv do MKS na bortu CST 100 pislya togo yak rozpochnutsya regulyarni poloti 56 Tehnichni partneri RedaguvatiAerojet Rocketdyne Airborne Systems Alliant Techsystems Bigelow Aerospace Samsung Electronics SpincraftDiv takozh RedaguvatiNew Shepard Crew Exploration Vehicle Dragon 2 Dream Chaser Federaciya Privatni kosmichni polotiPosilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu CST 100 StarlinerStorinka CST 100 Arhivovano 29 bereznya 2015 u Wayback Machine na Boeing comPrimitki Redaguvati Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 20 grudnya 2019 Procitovano 20 grudnya 2019 Memi Edmund G Morgan Adam K 23 veresnya 2009 Boeing Submits Proposal for NASA Commercial Crew Transport System presreliz Boeing Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 21 chervnya 2018 Orbital Complex Construction Bigelow Aerospace Arhiv originalu za 10 lipnya 2010 Procitovano 15 lipnya 2010 Proignorovano nevidomij parametr df dovidka Chow Denise 25 chervnya 2010 New Boeing Spaceship Targets Commercial Missions Space com Arhiv originalu za 18 serpnya 2017 Procitovano 22 chervnya 2018 a b v Clark Stephen 21 lipnya 2010 Boeing space capsule could be operational by 2015 Spaceflight Now Arhiv originalu za 22 chervnya 2018 Procitovano 18 veresnya 2011 Boeing Crew Space Transportation CST System Boeing Arhiv originalu za 18 sichnya 2017 Procitovano 25 sichnya 2016 Lindenmoyer Alan 2010 Commercial Crew and Cargo Program 13th Annual FAA Commercial Space Transportation Conference February 10 11 2010 Arlington Virginia Arhiv originalu za March 5 2010 Memi Edmund G Rye Jessica F 4 serpnya 2011 Boeing Selects Atlas V Rocket for Initial Commercial Crew Launches presreliz Boeing Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 29 zhovtnya 2011 Memi Edmund G Gold Michael N 2 lyutogo 2010 NASA Selects Boeing for American Recovery and Reinvestment Act Award to Study Crew Capsule based Design presreliz Boeing Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 22 chervnya 2018 Morring Jr Frank 25 kvitnya 2011 Five Vehicles Vie For Future Of U S Human Spaceflight Aviation Week Arhiv originalu za May 9 2014 the CCDev 2 awards went to Blue Origin Boeing Sierra Nevada Corp and Space Exploration Technologies Inc SpaceX a b Boeing SpaceX and Sierra Nevada Win CCiCAP Awards SpaceNews 3 serpnya 2012 Arhiv originalu za 4 sichnya 2013 Boeing and SpaceX Selected to Build America s New Crew Space Transportation System NASA 16 veresnya 2014 Arhiv originalu za 22 travnya 2017 Procitovano 6 kvitnya 2015 Kapsula Starliner kompaniyi Boeing pristikuvalasya do Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi hromadske radio 21 travnya 2022 Klamper Amy 14 serpnya 2009 Company pitches lite spaceship to NASA NBC News Arhiv originalu za 25 veresnya 2017 Procitovano 7 veresnya 2009 Grondin Yves A 5 serpnya 2013 NASA Outlines its Plans for Commercial Crew Certification NASA Spaceflight Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2017 Procitovano 23 chervnya 2018 Commercial Space Flight Panel YouTube com SpaceUp Houston 2011 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 29 chervnya 2016 Procitovano 23 chervnya 2018 Messier Doug 23 bereznya 2011 Update on Boeing CST 100 Crew Program Parabolic Arc Arhiv originalu za 25 veresnya 2017 Procitovano 23 chervnya 2018 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 5 serpnya 2018 Procitovano 22 lyutogo 2019 Lindenmoyer Alan 2010 Commercial Crew and Cargo Program 13th Annual FAA Commercial Space Transportation Conference February 10 11 2010 Arlington Virginia Arhiv originalu za March 5 2010 Crew Dragon and Starliner A Look at the Upcoming Astronaut Taxis Arhivovano 21 serpnya 2019 u Wayback Machine Mike Wall Space com 3 August 2018 Clark Stephen 22 veresnya 2015 Boeing identifies CST 100 prime landing sites Spaceflight Now Arhiv originalu za 5 serpnya 2018 Procitovano 5 serpnya 2018 Boeing space taxi has tourist seat Canadian Broadcasting Company Thomson Reuters 18 veresnya 2014 Arhiv originalu za 8 sichnya 2017 Procitovano 7 sichnya 2017 Gedmark John Gold Mike 16 chervnya 2010 Bigelow Aerospace Joins the Commercial Spaceflight Federation presreliz Commercial Spaceflight Federation Arhiv originalu za 25 veresnya 2017 Procitovano 23 lyutogo 2019 a b Memi Edmund G 12 veresnya 2011 Space capsule tests aim to ensure safe landings Boeing Arhiv originalu za 24 veresnya 2011 Procitovano 18 veresnya 2011 Memi Edmund G Morgan Adam K 19 lipnya 2010 Boeing CST 100 Spacecraft to Provide Commercial Crew Transportation Services presreliz Boeing Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 23 lyutogo 2019 Chow Denise 19 lipnya 2010 New Spaceship Could Fly People to Private Space Stations Space com Arhiv originalu za 3 travnya 2012 Procitovano 23 lyutogo 2019 Test of Rocketdyne abort motor for Boeing crew capsule YouTube com Procitovano 24 listopada 2011 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 5 grudnya 2018 Procitovano 21 kvitnya 2022 Dean James 18 kvitnya 2011 NASA awards 270 million for commercial crew efforts Florida Today The Flame Trench Arhiv originalu za 19 kvitnya 2011 Weaver David Curie Michael Philman Amber Lange Tina Korn Paula 31 zhovtnya 2011 NASA Signs Agreement with Space Florida to Reuse Kennedy Facilities presreliz NASA Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Procitovano 6 bereznya 2019 Schierholz Stephanie Martin Stephanie 16 veresnya 2014 NASA Chooses American Companies to Transport U S Astronauts to International Space Station NASA Arhiv originalu za 9 chervnya 2016 Procitovano 18 veresnya 2014 Norris Guy 11 zhovtnya 2014 Why NASA Rejected Sierra Nevada s Commercial Crew Vehicle Aviation Week Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2014 Procitovano 13 zhovtnya 2014 Klotz Irene 17 veresnya 2014 Boeing s space taxi includes seat for a tourist Reuters Arhiv originalu za 24 veresnya 2015 Procitovano 6 serpnya 2015 Clark Stephen 4 veresnya 2015 Enter the Starliner Boeing names its commercial spaceship Spaceflight Now Arhiv originalu za 5 veresnya 2015 Procitovano 4 veresnya 2015 Rhian Jason 6 listopada 2015 NASA delays CRS 2 awards again drops Boeing from consideration Spaceflight Insider Arhiv originalu za 22 listopada 2015 Procitovano 21 listopada 2015 a b Berger Eric 11 zhovtnya 2016 Boeing delays Starliner again casting doubt on commercial flights in 2018 Ars Technica Arhiv originalu za 25 veresnya 2017 Procitovano 6 kvitnya 2018 Berger Eric 11 travnya 2016 Boeing s first crewed Starliner launch slips to 2018 Ars Technica Arhiv originalu za 25 veresnya 2017 Procitovano 6 kvitnya 2018 Norris Guy 10 zhovtnya 2016 Boeing Delays CST 100 Still Targets 2018 ISS Mission Aviation Week amp Space Technology Procitovano 11 zhovtnya 2016 Pasztor Andy 5 kvitnya 2018 NASA Boeing Signal Regular Missions to Space Station to Be Delayed The Wall Street Journal Arhiv originalu za 6 kvitnya 2018 Procitovano 6 kvitnya 2018 NASA skeptichno stavitsya do gotovnosti Starliner do polotu z ekipazhem 26 05 2023 Clark Stephen 3 kvitnya 2012 Parachutes for Boeing crew capsule tested over Nevada Spaceflight Now Arhiv originalu za 6 kvitnya 2012 Procitovano 3 kvitnya 2012 Boeing Space Capsule One Step Closer to Orbit NYSE Big Stage 19 serpnya 2013 Arhiv originalu za October 4 2013 Foust Jeff 12 travnya 2016 Boeing delays first crewed CST 100 flight to 2018 SpaceNews Rhian Jason 4 sichnya 2018 Boeing CST 100 Starliner one step closer to flight with completion of DCR Spaceflight Insider Arhiv originalu za 8 kvitnya 2018 Procitovano 8 kvitnya 2018 Bergin Chris 27 listopada 2017 Boeing Starliner trio preparing for test flights NASASpaceFlight com Arhiv originalu za 9 lyutogo 2018 Procitovano 8 kvitnya 2018 Pasztor Andy 5 kvitnya 2018 NASA Boeing Signal Regular Missions to Space Station to Be Delayed The Wall Street Journal Arhiv originalu za 8 kvitnya 2018 Procitovano 8 kvitnya 2018 Pearlman Robert Z 9 lipnya 2015 NASA assigns 4 astronauts to commercial Boeing SpaceX test flights CollectSpace Arhiv originalu za 15 bereznya 2019 Procitovano 31 grudnya 2016 Boeing suffers a setback with Starliner s pad abort test Ars Technica angl 21 lipnya 2018 Arhiv originalu za 15 bereznya 2019 Procitovano 17 bereznya 2019 Boeing delays crew capsule test flights after abort engine problem Spaceflight Now 1 serpnya 2018 Arhiv originalu za 28 bereznya 2019 Procitovano 17 bereznya 2019 Boeing tests crew capsule escape system Spaceflight Now spaceflightnow com amer Arhiv originalu za 14 grudnya 2019 Procitovano 4 listopada 2019 Starliner flies for the first time but one of its parachutes failed to deploy 4 listopada 2019 Arhiv originalu za 10 grudnya 2019 Procitovano 20 grudnya 2019 Boeing statement regarding CST 100 Starliner pad abort test 4 listopada 2019 Arhiv originalu za 4 listopada 2019 Procitovano 4 listopada 2019 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 14 grudnya 2019 Procitovano 20 grudnya 2019 Chavers Alex 9 sichnya 2017 NASA Picks SpaceX and Boeing s First Crew News Ledge Arhiv originalu za 19 bereznya 2021 Procitovano 3 serpnya 2018 NASA Assigns Crews to First Test Flights Missions on Commercial Spacecraft NASA 3 serpnya 2018 Arhiv originalu za 20 bereznya 2020 Procitovano 3 serpnya 2018 Gebhardt Chris 22 sichnya 2019 NASA announces test flight crew change for Boeing s Starliner NASASpaceFlight com Arhiv originalu za 9 bereznya 2021 Procitovano 23 sichnya 2019 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 27 bereznya 2021 Procitovano 18 bereznya 2019 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title CST 100 Starliner amp oldid 40424433