www.wikidata.uk-ua.nina.az

Мартин Бубер У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бубер Ма ртин Мордехай 4 Бу бер івр מרטין בובר нім Martin

Мартин Бубер

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бубер.

Ма́ртин (Мордехай) Бу́бер (івр. מרטין בובר‎, нім. Martin Buber; 8 лютого 1878, Відень, Австро-Угорщина — 13 червня 1965, Єрусалим, Ізраїль) — єврейський філософ-екзистенціаліст, релігійний юдейський мислитель і письменник, перший президент Академії наук Ізраїлю (1960—1962).

Мартин Бубер
їд. מארטין בובער‎
Мартин Бубер
Ім'я при народженні Мордехай
Народився 8 лютого 1878(1878-02-08)
Відень, Австро-Угорщина
Помер 13 червня 1965(1965-06-13) (87 років)
Єрусалим, Ізраїль
Поховання Гар ха-Менухот
Громадянство  Австро-Угорщина,
 Ізраїль
Національність єврей
Діяльність філософ, юдаїст, письменник і громадський діяч
Сфера роботи онтологія, юдаїзм, філософія, література, переклад і шкільництво
Alma mater Віденський університет, HU Berlin, Цюрихський університет і Лейпцизький університет
Мова творів іврит, німецька, польська і їдиш
Роки активності 1920–1960 роки
Magnum opus I and Thoud, Q1216062? і A Land of Two Peoplesd
Членство Ізраїльська академія природничих і гуманітарних наук, Американська академія мистецтв і наук, Баварська академія витончених мистецтв, Der Kraald і Brit Shalomd
Родичі Соломон Бубер і Nelly Braude-Buberd
У шлюбі з Paula Buberd
Діти Rafael Buberd
Автограф
Премії Австрійська державна премія (1958, 1961, 1964),
Премія імені Еразма (1963, Нідерланди).
Сайт: buber.de
 Мартин Бубер у Вікісховищі

Біографія Редагувати

Портрет Бубера, 1916

Народився 8 лютого 1878 року у Відні в родині книговидавців. Батьки незадовго після його народження розірвали шлюб. З 3-х років проживав у Львові (тодішня назва у складі Австро-Угорщини — Лемберг) в будинку діда Соломона (нині на вул. Крушельницької, 1). Батько добре знав давньоєврейську мову, був знайомий з класикою європейської літератури. Дід і бабуся Мартина читали йому в дитинстві Кабаллу і Талмуд. Вдома хлопчик розмовляв німецькою, поза домом — польською. Відвідуючи синагогу, вивчив їдиш та давньоєврейську мову. Змалку познайомився з хасидизмом. Навчався в середній народній школі, де зацікавився філософією. У 13 років пройшов обряд бар-міцви та отримав тфілін. Через рік Мартин переселився до батькового будинку. Зі шкільних років він мріяв стати письменником, у 16 написав поетичну драму «Пісня і життя».

Продовжив навчання у Віденському університеті, де зосередився на філософії та історії мистецтва, пізніше — у Берлінському університеті. Під впливом від лекцій філософів Дільтея та Зіммеля вирішив створити власну систему філософської антропології. За студентства Мартин Бубер став активним прихильником об'єднання євреїв для відновлення єврейської держави. В 1897 брав участь у Першому сіоністському конгресі. Він відстоював позицію передування цьому духовного, релігійного і політичного об'єднання народу та не вважав доцільним створювати державу в найкоротші терміни. Разом з Хаїмом Вейцманом видавав журнал «Світ», покликаний згуртувати єврейську інтелектуальну еліту. Одружився на Паулі Вінклер, яка прийняла юдаїзм, пару єднав інтерес до єврейського фольклору, сіонізму та хасидської містики. Родина оселилася в Лінці, де Мартин перекладав фольклорні твори, в тому числі європейські, розробив теорію виховання дітей, засновану на розвитку природних задатків і ненасиллі. З 1910 по 1914 рік тісно дружив з німецьким революціонером і політичним діячем Густавом Ландауером.

З посиленням передчуття світової війни Бубер переселився до Берліна, ближче до філософів та громадських діячів. У 1916 з родиною переїхав до Мюнхена. Після вбивства Ландауера і завершення Першої світової війни виступав за добросусідське співіснування народів, ненасильницькі шляхи єднання. Як німецько-єврейський релігійний філософ перекладав і коментував біблійні тексти. В центрі його філософських поглядів — буття як діалог між Богом і людиною. Світову славу йому принесла філософська праця «Я і Ти» (1923, українське видання — 2012). Родина згодом знову переїхала, цього разу в Гоппенгайм, де Мартин познайомився з Францом Розенцвейгом. З 1925 філософ тісно співпрацював з ним у процесі перекладу арамейського тексту Біблії на німецьку мову. Згідно з задумом, новий переклад мав заново відтворити живий біблійний текст у просторі сучасної німецької мови та культури. Також видавав журнал «Творець», застосовував розроблену ним релігійно-діалогічну філософію до розуміння соціальних, політичних, естетичних і педагогічних проблем.

Наприкінці 1920-х Мартин Бубер здобуває широке визнання по всій Німеччині та у сусідніх країнах, його запрошують читати лекції в найбільші міста. Коли Бубера було запрошено до Праги читати лекції, він познайомився з Рабіндранатом Тагором, з яким сперечався щодо значення західної культури для духовного розвитку людства. Зі смертю Розенцвейга переклад Біблії Бубером загальмувався і він повернувся до цієї роботи тільки під кінець життя.

З приходом до влади Адольфа Гітлера, Мартин Бубер критикував намагання відродити в Німеччині язичницькі культи, ідеологію, спрямовану на війну та домінування одних націй над іншими. Хоча нациський режим не обмежував і не переслідував особисто Мартина, він бачив притіснення євреїв і деструктивні тенденції в суспільстві. Також, гестапо встановило спостереження за будинком філософа. У 1938 він з родиною переселяється до Швейцарії, атого ж року пізніше  — до Палестини, як і багато представників єврейської еліти.

Бубер на врученні Еразмівської премії, 1963

З 1938 Бубер проживав у Єрусалимі, де був обраний професором Єврейського університету. Він вступив у полеміку з Магатмою Ґанді, поділяючи його політику ненасильницького вирішення проблем, але заперечуючи придатність для євреїв індійського шляху. Філософ відстоював необхідність незалежності Палестини, створення там єврейської держави шляхом мирного договору з арабами. У цей період виходять основні його праці з філософії релігії та історії хасидизму: «Ґоґ і Маґоґ» (1941, українське видання — 2008) та «Райський сад хасидизму» (1945, більш відома як «Хасидські історії»).

Після Другої світової війни, у 1946, Бубер ввійшов до спеціальної комісії, де висунув вимоги безперешкодної іміграції євреїв до Палестини і надання їм достатньої території, щоб вони могли забезпечувати себе всім необхідним. У 1948 було створено, в тому числі завдяки громадській і філософській діяльності Мартина, державу Ізраїль.

У період 1948—1950 Бубер працював над науковою роботою «Два образи віри» (нім. Zwei Glaubensweisen, 1951). А у 1960 вийшла його остання монографія «Походження та сутність хасидизму». Бубер виступав із лекціями у провідних університетах Європи та Америки. Його визнали за духовного лідера свого часу, який своїми працями значно вплинув як на світогляд юдеїв, так і на християнський світ. У 1952 відвідав Німеччину, де здобув численні нагороди, став одним з перших єврейських діячів, що відновили стосунки з Німеччиною після війни. За сприяння Даґа Гаммаршельда готувалося вручення Буберу Нобелівської премії миру. Загибель Гаммаршельда завадила цьому, натомість у 1963 філософ був нагороджений Еразмівською премією за вклад у духовне єднання європейських країн. 1965 року Бубер був удостоєний ордена «За свободу Єрусалима» як один з найвидатніших єврейських мислителів і гуманістів XX століття. Помер за два тижні після цього, 13 червня, похований у Єрусалимі.

Основні ідеї Редагувати

Центральним поняттям філософії Мартина Бубера є діалог. На погляд мислителя саме діалог людини з собі подібними, з природою, та з Богом є особливим, суто людським способом буття. Згідно з Бубером, можливі два варіанти діалогу: «Я і Ти» і «Я і Воно». В «Я і Ти» людина ставиться до того, що перебуває поза нею, як до подоби самої себе — живої, цінної, здатної мислити і відчувати, як до рівного собі. В «Я і Воно» все, що знаходиться поза людиною, постає неодухотвореними об'єктами. Людина здатна ставитися до інших людей, природи чи Бога однаково і як до «Ти» і як до «Воно». Бубер стверджував, що в діалозі з «Воно» проявляється ієрархія, певна впорядкованість. Натомість в діалозі з «Ти» проявляється свобода. Філософ зауважував, що обидва види діалогу необхідні, але людина не може бути повноцінною, живучи тільки в діалозі «Я і Воно».

Праці Редагувати

Оригінальні праці Редагувати

  • Die Geschichten des Rabbi Nachman (1906)
  • Die fünfzigste Pforte (1907)
  • Die Legende des Baalschem (1908)
  • Daniel — Gespräche von der Verwirklichung (1913)
  • Die jüdische Bewegung — gesammelte Aufsätze und Ansprachen 1900—1915 (1916)
  • Vom Geist des Judentums — Reden und Geleitworte (1916)
  • Die Rede, die Lehre und das Lied — drei Beispiele (1917)
  • Ereignisse und Begegnungen (1917)
  • Chinesische Geister- und Liebesgeschichten (1919)
  • Der grosse Maggid und seine Nachfolge(1922)
  • Reden über das Judentum (1923)
  • Ich und Du (1923)
  • Das Verborgene Licht (1924)
  • Die chassidischen Bücher (1928)
  • Aus unbekannten Schriften (1928)
  • Ekstatische Konfessionen (1909)
  • Zwiesprache (1932)
  • Kampf um Israel — Reden und Schriften 1921—1932 (1933)
  • Hundert chassidische Geschichten (1933)
  • Die Troestung Israels: aus Jeschajahu, Kapitel 40 bis 55 (1933); with Franz Rosenzweig
  • Erzählungen von Engeln, Geistern und Dämonen (1934)
  • Das Buch der Preisungen (1935); with Franz Rosenzweig
  • Deutung des Chassidismus — drei Versuche (1935)
  • Die Josefslegende in aquarellierten Zeichnungen eines unbekannten russischen Juden der Biedermeierzeit (1935)
  • Die Schrift und ihre Verdeutschung (1936); with Franz Rosenzweig
  • Aus Tiefen rufe ich Dich — dreiundzwanzig Psalmen in der Urschrift (1936)
  • Das Kommende: Untersuchungen zur Entstehungsgeschichte des Messianischen Glaubens — 1. Königtum Gottes (1936 ?)
  • Die Stunde und die Erkenntnis — Reden und Aufsätze 1933—1935 (1936)
  • Zion als Ziel und als Aufgabe — Gedanken aus drei Jahrzehnten — mit einer Rede über Nationalismus als Anhang (1936)
  • Worte an die Jugend (1938)
  • Moseh (1945)
  • Dialogisches Leben — gesammelte philosophische und pädagogische Schriften (1947)
  • Der Weg des Menschen: nach der chassidischen Lehre (1948)
  • Das Problem des Menschen (1948, Hebrew text 1942)
  • Die Erzählungen der Chassidim (1949)
  • Gog und Magog — eine Chronik (1949, Hebrew text 1943)
  • Israel und Palästina — zur Geschichte einer Idee (1950, Hebrew text 1944)
  • Der Glaube der Propheten (1950)
  • Pfade in Utopia (1950)
  • Zwei Glaubensweisen (1950)
  • Urdistanz und Beziehung (1951)
  • Der utopische Sozialismus (1952)
  • Bilder von Gut und Böse (1952)
  • Die Chassidische Botschaft (1952)
  • Recht und Unrecht — Deutung einiger Psalmen (1952)
  • An der Wende — Reden über das Judentum (1952)
  • Zwischen Gesellschaft und Staat (1952)
  • Das echte Gespräch und die Möglichkeiten des Friedens (1953)
  • Einsichten: aus den Schriften gesammelt (1953)
  • Reden über Erziehung (1953)
  • Gottesfinsternis — Betrachtungen zur Beziehung zwischen Religion und Philosophie (1953)
  • Hinweise — gesammelte Essays (1953)
  • Die fünf Bücher der Weisung — Zu einer neuen Verdeutschung der Schrift"' (1954); with Franz Rosenzweig
  • Die Schriften über das dialogische Prinzip (Ich und Du, Zwiesprache, Die Frage an den Einzelnen, Elemente des Zwischenmenschlichen) (1954)
  • Sehertum — Anfang und Ausgang (1955)
  • Der Mensch und sein Gebild (1955)
  • Schuld und Schuldgefühle (1958)
  • Begegnung — autobiographische Fragmente (1960)
  • Logos: zwei Reden (1962)
  • Nachlese (1965)

Українські переклади Редагувати

  • Бубер Мартин. Ґоґ і Маґоґ /Пер. з англ. — Київ: Дух і літера, 2008. ISBN 978-966-378-076-4
  • Бубер Мартин. Я і ти. Шлях людини за хасидським вченням / Пер. з нім. — Київ: Дух і літера, 2012. ISBN 978-966-378-253-9

Див. також Редагувати

  • 16355 Бубер — астероїд, названий на честь філософа.

Примітки Редагувати

  1. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  2. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  4. ↑ Дана Пінчевська. Стосовно українських перекладів Мартина Бубера: «Гог і Магог» // Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства
  5. ↑ . The Internet Encyclopedia of Philosophy. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 27.10.2018. 
  6. База даних малих космічних тіл JPL: Мартин Бубер (англ.). 

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Buber Ma rtin Mordehaj 4 Bu ber ivr מרטין בובר nim Martin Buber 8 lyutogo 1878 Viden Avstro Ugorshina 13 chervnya 1965 Yerusalim Izrayil yevrejskij filosof ekzistencialist religijnij yudejskij mislitel i pismennik pershij prezident Akademiyi nauk Izrayilyu 1960 1962 Martin Buberyid מארטין בובער Martin BuberIm ya pri narodzhenni MordehajNarodivsya 8 lyutogo 1878 1878 02 08 Viden Avstro UgorshinaPomer 13 chervnya 1965 1965 06 13 87 rokiv Yerusalim IzrayilPohovannya Gar ha Menuhot 1 Gromadyanstvo Avstro Ugorshina IzrayilNacionalnist yevrejDiyalnist filosof yudayist pismennik i gromadskij diyachSfera roboti ontologiya yudayizm filosofiya 2 literatura 2 pereklad 2 i shkilnictvo 2 Alma mater Videnskij universitet HU Berlin Cyurihskij universitet i Lejpcizkij universitetMova tvoriv ivrit 2 nimecka 3 2 polska i yidishRoki aktivnosti 1920 1960 rokiMagnum opus I and Thoud Q1216062 i A Land of Two PeoplesdChlenstvo Izrayilska akademiya prirodnichih i gumanitarnih nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Bavarska akademiya vitonchenih mistectv Der Kraald i Brit ShalomdRodichi Solomon Buber i Nelly Braude BuberdU shlyubi z Paula BuberdDiti Rafael BuberdAvtografPremiyi Avstrijska derzhavna premiya 1958 1961 1964 Premiya imeni Erazma 1963 Niderlandi Sajt buber de Martin Buber u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Osnovni ideyi 3 Praci 3 1 Originalni praci 3 2 Ukrayinski perekladi 4 Div takozh 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaBiografiya Redaguvati nbsp Portret Bubera 1916Narodivsya 8 lyutogo 1878 roku u Vidni v rodini knigovidavciv 4 Batki nezadovgo pislya jogo narodzhennya rozirvali shlyub Z 3 h rokiv prozhivav u Lvovi todishnya nazva u skladi Avstro Ugorshini Lemberg v budinku dida Solomona nini na vul Krushelnickoyi 1 Batko dobre znav davnoyevrejsku movu buv znajomij z klasikoyu yevropejskoyi literaturi Did i babusya Martina chitali jomu v ditinstvi Kaballu i Talmud Vdoma hlopchik rozmovlyav nimeckoyu poza domom polskoyu Vidviduyuchi sinagogu vivchiv yidish ta davnoyevrejsku movu Zmalku poznajomivsya z hasidizmom Navchavsya v serednij narodnij shkoli de zacikavivsya filosofiyeyu U 13 rokiv projshov obryad bar micvi ta otrimav tfilin Cherez rik Martin pereselivsya do batkovogo budinku Zi shkilnih rokiv vin mriyav stati pismennikom u 16 napisav poetichnu dramu Pisnya i zhittya Prodovzhiv navchannya u Videnskomu universiteti de zoseredivsya na filosofiyi ta istoriyi mistectva piznishe u Berlinskomu universiteti Pid vplivom vid lekcij filosofiv Dilteya ta Zimmelya virishiv stvoriti vlasnu sistemu filosofskoyi antropologiyi Za studentstva Martin Buber stav aktivnim prihilnikom ob yednannya yevreyiv dlya vidnovlennya yevrejskoyi derzhavi V 1897 brav uchast u Pershomu sionistskomu kongresi Vin vidstoyuvav poziciyu pereduvannya comu duhovnogo religijnogo i politichnogo ob yednannya narodu ta ne vvazhav docilnim stvoryuvati derzhavu v najkorotshi termini Razom z Hayimom Vejcmanom vidavav zhurnal Svit poklikanij zgurtuvati yevrejsku intelektualnu elitu Odruzhivsya na Pauli Vinkler yaka prijnyala yudayizm paru yednav interes do yevrejskogo folkloru sionizmu ta hasidskoyi mistiki Rodina oselilasya v Linci de Martin perekladav folklorni tvori v tomu chisli yevropejski rozrobiv teoriyu vihovannya ditej zasnovanu na rozvitku prirodnih zadatkiv i nenasilli Z 1910 po 1914 rik tisno druzhiv z nimeckim revolyucionerom i politichnim diyachem Gustavom Landauerom Z posilennyam peredchuttya svitovoyi vijni Buber pereselivsya do Berlina blizhche do filosofiv ta gromadskih diyachiv U 1916 z rodinoyu pereyihav do Myunhena Pislya vbivstva Landauera i zavershennya Pershoyi svitovoyi vijni vistupav za dobrosusidske spivisnuvannya narodiv nenasilnicki shlyahi yednannya Yak nimecko yevrejskij religijnij filosof perekladav i komentuvav biblijni teksti V centri jogo filosofskih poglyadiv buttya yak dialog mizh Bogom i lyudinoyu Svitovu slavu jomu prinesla filosofska pracya Ya i Ti 1923 ukrayinske vidannya 2012 4 Rodina zgodom znovu pereyihala cogo razu v Goppengajm de Martin poznajomivsya z Francom Rozencvejgom Z 1925 filosof tisno spivpracyuvav z nim u procesi perekladu aramejskogo tekstu Bibliyi na nimecku movu Zgidno z zadumom novij pereklad mav zanovo vidtvoriti zhivij biblijnij tekst u prostori suchasnoyi nimeckoyi movi ta kulturi Takozh vidavav zhurnal Tvorec zastosovuvav rozroblenu nim religijno dialogichnu filosofiyu do rozuminnya socialnih politichnih estetichnih i pedagogichnih problem Naprikinci 1920 h Martin Buber zdobuvaye shiroke viznannya po vsij Nimechchini ta u susidnih krayinah jogo zaproshuyut chitati lekciyi v najbilshi mista Koli Bubera bulo zaprosheno do Pragi chitati lekciyi vin poznajomivsya z Rabindranatom Tagorom z yakim sperechavsya shodo znachennya zahidnoyi kulturi dlya duhovnogo rozvitku lyudstva Zi smertyu Rozencvejga pereklad Bibliyi Buberom zagalmuvavsya i vin povernuvsya do ciyeyi roboti tilki pid kinec zhittya Z prihodom do vladi Adolfa Gitlera Martin Buber kritikuvav namagannya vidroditi v Nimechchini yazichnicki kulti ideologiyu spryamovanu na vijnu ta dominuvannya odnih nacij nad inshimi Hocha naciskij rezhim ne obmezhuvav i ne peresliduvav osobisto Martina vin bachiv pritisnennya yevreyiv i destruktivni tendenciyi v suspilstvi Takozh gestapo vstanovilo sposterezhennya za budinkom filosofa U 1938 vin z rodinoyu pereselyayetsya do Shvejcariyi atogo zh roku piznishe do Palestini yak i bagato predstavnikiv yevrejskoyi eliti nbsp Buber na vruchenni Erazmivskoyi premiyi 1963Z 1938 Buber prozhivav u Yerusalimi de buv obranij profesorom Yevrejskogo universitetu Vin vstupiv u polemiku z Magatmoyu Gandi podilyayuchi jogo politiku nenasilnickogo virishennya problem ale zaperechuyuchi pridatnist dlya yevreyiv indijskogo shlyahu Filosof vidstoyuvav neobhidnist nezalezhnosti Palestini stvorennya tam yevrejskoyi derzhavi shlyahom mirnogo dogovoru z arabami U cej period vihodyat osnovni jogo praci z filosofiyi religiyi ta istoriyi hasidizmu Gog i Magog 1941 ukrayinske vidannya 2008 ta Rajskij sad hasidizmu 1945 bilsh vidoma yak Hasidski istoriyi Pislya Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 Buber vvijshov do specialnoyi komisiyi de visunuv vimogi bezpereshkodnoyi imigraciyi yevreyiv do Palestini i nadannya yim dostatnoyi teritoriyi shob voni mogli zabezpechuvati sebe vsim neobhidnim U 1948 bulo stvoreno v tomu chisli zavdyaki gromadskij i filosofskij diyalnosti Martina derzhavu Izrayil U period 1948 1950 Buber pracyuvav nad naukovoyu robotoyu Dva obrazi viri nim Zwei Glaubensweisen 1951 A u 1960 vijshla jogo ostannya monografiya Pohodzhennya ta sutnist hasidizmu Buber vistupav iz lekciyami u providnih universitetah Yevropi ta Ameriki Jogo viznali za duhovnogo lidera svogo chasu yakij svoyimi pracyami znachno vplinuv yak na svitoglyad yudeyiv tak i na hristiyanskij svit U 1952 vidvidav Nimechchinu de zdobuv chislenni nagorodi stav odnim z pershih yevrejskih diyachiv sho vidnovili stosunki z Nimechchinoyu pislya vijni Za spriyannya Daga Gammarshelda gotuvalosya vruchennya Buberu Nobelivskoyi premiyi miru Zagibel Gammarshelda zavadila comu natomist u 1963 filosof buv nagorodzhenij Erazmivskoyu premiyeyu za vklad u duhovne yednannya yevropejskih krayin 1965 roku Buber buv udostoyenij ordena Za svobodu Yerusalima yak odin z najvidatnishih yevrejskih misliteliv i gumanistiv XX stolittya Pomer za dva tizhni pislya cogo 13 chervnya pohovanij u Yerusalimi 5 Osnovni ideyi RedaguvatiCentralnim ponyattyam filosofiyi Martina Bubera ye dialog Na poglyad mislitelya same dialog lyudini z sobi podibnimi z prirodoyu ta z Bogom ye osoblivim suto lyudskim sposobom buttya Zgidno z Buberom mozhlivi dva varianti dialogu Ya i Ti i Ya i Vono V Ya i Ti lyudina stavitsya do togo sho perebuvaye poza neyu yak do podobi samoyi sebe zhivoyi cinnoyi zdatnoyi misliti i vidchuvati yak do rivnogo sobi V Ya i Vono vse sho znahoditsya poza lyudinoyu postaye neoduhotvorenimi ob yektami Lyudina zdatna stavitisya do inshih lyudej prirodi chi Boga odnakovo i yak do Ti i yak do Vono Buber stverdzhuvav sho v dialozi z Vono proyavlyayetsya iyerarhiya pevna vporyadkovanist Natomist v dialozi z Ti proyavlyayetsya svoboda Filosof zauvazhuvav sho obidva vidi dialogu neobhidni ale lyudina ne mozhe buti povnocinnoyu zhivuchi tilki v dialozi Ya i Vono 5 Praci RedaguvatiOriginalni praci Redaguvati Die Geschichten des Rabbi Nachman 1906 Die funfzigste Pforte 1907 Die Legende des Baalschem 1908 Daniel Gesprache von der Verwirklichung 1913 Die judische Bewegung gesammelte Aufsatze und Ansprachen 1900 1915 1916 Vom Geist des Judentums Reden und Geleitworte 1916 Die Rede die Lehre und das Lied drei Beispiele 1917 Ereignisse und Begegnungen 1917 Chinesische Geister und Liebesgeschichten 1919 Der grosse Maggid und seine Nachfolge 1922 Reden uber das Judentum 1923 Ich und Du 1923 Das Verborgene Licht 1924 Die chassidischen Bucher 1928 Aus unbekannten Schriften 1928 Ekstatische Konfessionen 1909 Zwiesprache 1932 Kampf um Israel Reden und Schriften 1921 1932 1933 Hundert chassidische Geschichten 1933 Die Troestung Israels aus Jeschajahu Kapitel 40 bis 55 1933 with Franz Rosenzweig Erzahlungen von Engeln Geistern und Damonen 1934 Das Buch der Preisungen 1935 with Franz Rosenzweig Deutung des Chassidismus drei Versuche 1935 Die Josefslegende in aquarellierten Zeichnungen eines unbekannten russischen Juden der Biedermeierzeit 1935 Die Schrift und ihre Verdeutschung 1936 with Franz Rosenzweig Aus Tiefen rufe ich Dich dreiundzwanzig Psalmen in der Urschrift 1936 Das Kommende Untersuchungen zur Entstehungsgeschichte des Messianischen Glaubens 1 Konigtum Gottes 1936 Die Stunde und die Erkenntnis Reden und Aufsatze 1933 1935 1936 Zion als Ziel und als Aufgabe Gedanken aus drei Jahrzehnten mit einer Rede uber Nationalismus als Anhang 1936 Worte an die Jugend 1938 Moseh 1945 Dialogisches Leben gesammelte philosophische und padagogische Schriften 1947 Der Weg des Menschen nach der chassidischen Lehre 1948 Das Problem des Menschen 1948 Hebrew text 1942 Die Erzahlungen der Chassidim 1949 Gog und Magog eine Chronik 1949 Hebrew text 1943 Israel und Palastina zur Geschichte einer Idee 1950 Hebrew text 1944 Der Glaube der Propheten 1950 Pfade in Utopia 1950 Zwei Glaubensweisen 1950 Urdistanz und Beziehung 1951 Der utopische Sozialismus 1952 Bilder von Gut und Bose 1952 Die Chassidische Botschaft 1952 Recht und Unrecht Deutung einiger Psalmen 1952 An der Wende Reden uber das Judentum 1952 Zwischen Gesellschaft und Staat 1952 Das echte Gesprach und die Moglichkeiten des Friedens 1953 Einsichten aus den Schriften gesammelt 1953 Reden uber Erziehung 1953 Gottesfinsternis Betrachtungen zur Beziehung zwischen Religion und Philosophie 1953 Hinweise gesammelte Essays 1953 Die funf Bucher der Weisung Zu einer neuen Verdeutschung der Schrift 1954 with Franz Rosenzweig Die Schriften uber das dialogische Prinzip Ich und Du Zwiesprache Die Frage an den Einzelnen Elemente des Zwischenmenschlichen 1954 Sehertum Anfang und Ausgang 1955 Der Mensch und sein Gebild 1955 Schuld und Schuldgefuhle 1958 Begegnung autobiographische Fragmente 1960 Logos zwei Reden 1962 Nachlese 1965 Ukrayinski perekladi Redaguvati Buber Martin Gog i Magog Per z angl Kiyiv Duh i litera 2008 ISBN 978 966 378 076 4 Buber Martin Ya i ti Shlyah lyudini za hasidskim vchennyam Per z nim Kiyiv Duh i litera 2012 ISBN 978 966 378 253 9Div takozh Redaguvati16355 Buber asteroyid nazvanij na chest filosofa 6 Primitki Redaguvati Find a Grave 1996 d Track Q63056 a b v g d e Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b v Dana Pinchevska Stosovno ukrayinskih perekladiv Martina Bubera Gog i Magog Centr doslidzhen istoriyi ta kulturi shidnoyevropejskogo yevrejstva a b Martin Buber 1878 1965 The Internet Encyclopedia of Philosophy Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2020 Procitovano 27 10 2018 Baza danih malih kosmichnih til JPL Martin Buber angl Literatura RedaguvatiVitalij Ablicov Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati K KIT 2007 stor 436 Lopushanskij Vasil Lyahovin Olena Dashko Nataliya Martin Buber zhittyevij i tvorchij shlyah Drogobich Vidrodzhennya 2007 108 s Salij Anatolij Dva obrazi viri Martina Bubera v prizmi novitnoyi yudejskoyi filosofiyi Filosofski obriyi Poltava 2007 18 S 186 199 Buber Martin Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Aristova A V Buber Martin Velika ukrayinska enciklopediya URL https vue gov ua Buber MartinPosilannya RedaguvatiBuber Martin Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Buber Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Buber Martin Vidavnictvo Duh i litera Buber Martin Deutsche Nationalbibliothek Arhivovano 25 bereznya 2009 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Martin Buber amp oldid 40258448