Іва́н Анто́нович Малко́вич (нар. 10 травня 1961, Нижній Березів, Косівський район, Івано-Франківська область) — український поет і видавець, власник і директор видавництва А-ба-ба-га-ла-ма-га. Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка. Живе і працює в Києві.
| Малкович Іван Антонович | |
|---|---|
| | |
| Народився | 10 травня 1961 (62 роки) Нижній Березів, Косівський район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство | Україна |
| Діяльність | поет, видавець |
| Alma mater | Філологічний факультет Київського університету[d] |
| Мова творів | українська |
| Членство | НСПУ |
| Діти | Малкович Тарас Іванович |
| Нагороди | |
| | |
| Малкович Іван Антонович у Вікісховищі | |
| Висловлювання у Вікіцитатах |
Біографія Редагувати
Народився 10 травня 1961 року в Березові Нижньому Косівського району на Івано-Франківщині в сім'ї Анатолія Малковича та Юлії Малкович (Арсенич). Родина належить до нащадків галицької околичної шляхти, що печатала гербом Сас.
1976 — після закінчення школи в Нижньому Березові вступив на скрипкове відділення Івано-Франківського музичного училища ім. Д. Січинського
1980 — закінчив Івано-Франківське музичне училище.
1980 — вступив на філологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка.
6 січня 1981 — перша велика поетична публікація в газеті «Літературна Україна» (зі вступним словом Д. Павличка).
1981 — став переможцем поетичного турніру на Всеукраїнському творчому семінарі в Ірпені.
1984 — побачила світ перша поетична збірка «Білий камінь» (К.: Молодь). «Найніжніша скрипка України» — так назвала автора Ліна Костенко у видавничій рецензії на збірку.
1985 — отримав диплом філолога-україніста Київського університету ім. Т. Г. Шевченка.
1986—1987 — редактор дошкільної літератури у видавництві «Веселка». Того ж року став наймолодшим (на той час) членом Спілки письменників СРСР.
1986 — одружився зі скрипалькою Яриною Антків.
1987—1991 — редактор відділу поезії у видавництві «Молодь».
1987 — перший лауреат премії «Бу-Ба-Бу» за найкращий вірш року.
1988 — вийшла друга поетична збірка «Ключ» (К.: Молодь).
1989 — долучився до організації першого молодіжного пісенного фестивалю «Червона рута».
1991—1992 — працював у редакції дитячого журналу «Соняшник».
1992 — головний редактор дитячих програм студії «Укртелефільм».
1992 — вийшла третя поетична збірка «Вірші» (К.: Український письменник).
Газета «Культура і життя», № 11 за 2017 рік
З 1992 р. — власник, директор і головний редактор першого приватного (на початках виключно дитячого) видавництва А-ба-ба-га-ла-ма-га.
1997 — побачила світ 4-а книга поета «Із янголом на плечі» (К.: Поетична аґенція «Княжів»).
Автор-упорядник понад 30 книжок для дітей, зокрема, «Українська абетка», «Улюблені вірші», «100 казок» та ін.
2004 — Форум видавців у Львові визнав І. Малковича найкращим директором видавництва в Україні. Тоді ж став кавалером міжнародного Ордену Усмішки.
У 2004, 2008 та 2009 рр. входив до «Топ-100 найвпливовіших людей України» щорічного рейтингу журналу «Корреспондент».
2006 — вихід 5-ї поетичної книжки «Вірші на зиму» (К.: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА)
2008 — почав видавати в «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ЗІ» «дорослу» літературу.
2010 — світ побачила книжка вибраного І. Малковича (вибрані вірші, переклади, есеї, інтерв'ю) «Все поруч» («А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА»), яка стала одним із переможців книжкового конкурсу Форуму видавців у Львові — 2010.
2012 — виходить третій — кінцевий — том тритомника «100 КАЗОК» та другий том тритомника «Улюблені вірші».
2012 — Іван Малкович став «ЛЮДИНОЮ ДЕСЯТИЛІТТЯ» у Рейтингу журналу «Кореспондент».
2012 — «А-ба-ба-га-ла-ма-га» разом із компанією «Київстар» та іншими ввійшла до п'ятірки Рейтингу журналу «Компаньйон» «КОМПАНІЇ, ЯКІ НАДИХАЮТЬ».
2013 — у серії «Українська Поетична Антологія» вийшла поетична збірка Івана Малковича під назвою «Подорожник з новими віршами» («А-ба-ба-га-ла-ма-га»).
Вірші І. Малковича перекладено понад 10 мовами (англійською, німецькою, італійською, російською, польською та ін.).
Нагороди Редагувати
| Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
| Іван Малкович. Виступ на церемонії вручення Національної премії імені Тараса Шевченка. |
- Орден Усмішки (2004, Польща).
- Національна премія України імені Тараса Шевченка 2017 року — за книгу поезій «Подорожник з новими віршами».
Збірки Редагувати
Громадська позиція Редагувати
У червні 2018 записав відеозвернення на підтримку ув'язненого у Росії українського режисера Олега Сенцова
У лютому 2019 року разом з Максимом Стріхою вийшов з Українського ПЕН-центру на знак протесту проти одноосібної заяви нового керівництва на підтримку «одного студента-пройдисвіта, який постійно глумиться з усього українського і захисників України…».
Вважає Порошенка «єдиним справжнім політиком серед усіх наших президентів», підтримав його на виборах у березні 2019 р.[неавторитетне джерело]
Цікаві факти Редагувати
Прародич Івана Малковича селянин Степан Арсенич з Нижнього Березова, врятував Івана Франка (згідно його власних спогадів) від голодної смерті коли той у березні 1880 їхав до Кирила Геника в Нижній Березів і був заарештований у звинуваченні в замаху на війта села Москалівка (Косів) і провів у в'язниці Коломиї 98 днів і його знесиленого саме Степан Арсенич на бричці привіз до Нижнього Березова. Іван Малкович вважає, цей факт пов'язаний з тим, що він назвав своє видавництво «А-ба-ба-га-ла-ма-га» саме на честь оповідання Івана Франка «Грицева шкільна наука».
Аудіозаписи творів Редагувати
Іван Малкович. «Люблю тебе впізнавати на всіх картах світу...»: https://www.youtube.com/watch?v=7Nvslgwt5L4 [ 18 травня 2022 у Wayback Machine.]
Примітки Редагувати
- різні автори Малкович Іван Антонович — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
- . Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.
- Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 8 квітня 2017.
- . Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 17 січня 2019.
- Указ Президента України від 6 березня 2017 року № 55/2017 «Про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка»
- Sentsov 36. YouTube. Free Sentsov. 4 червня 2018. Процитовано 3 червня 2021.
- «Чому ми виходимо з Українського ПЕН-центру» [ 7 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода, 05 Лютий 2019, 23:50
- Іван Малкович вийшов з ПЕН-клубу через «антиукраїнський» скандал у НАОМА [ 7 лютого 2019 у Wayback Machine.] // ukrinform, 05.02.2019 17:35
- «Солідарність» (інформбюлетень) лютий 2019, ст.6 лівий кут зверху
- Історична правда - Крута українська поезія. 02.08.2020 // Історична Правда, 02.08.2020
- Іван Франко і Коломия // День (газета) 16.08.2013
- Іван Малкович: Як настане повнота часу – то все можливо [ 4 грудня 2020 у Wayback Machine.] // Українська Правда 11.05.2011
Посилання Редагувати
- Малкович Іван Антонович // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 52.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Малкович Іван Антонович |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Малкович Іван Антонович |
- Нація повинна боронити свою мову більше ніж територію, — ІВАН МАЛКОВИЧ — 5.10.2017 (ВІДЕО)
- Вірші Малковича [ 18 жовтня 2005 у Wayback Machine.]
- Зустріч з Іваном Малковичем в рамках проекту «Від книги до мети» [ 12 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Вірші Івана Малковича
- Яксу́нині береги музики і поезії: Олександр Ірванець про нову збірку Івана Малковича // Читомо [ 2 березня 2022 у Wayback Machine.]
Джерела Редагувати
- Біографія Івана Малковича [ 26 квітня 2012 у Wayback Machine.]
- Особисте досьє Івана Малковича [ 6 лютого 2011 у Wayback Machine.]