www.wikidata.uk-ua.nina.az

Людвисарство людвісарство галузь ливарництва ремесло з відливання виробів із мідних сплавів найчастіше з олов яної бронз

Людвисарство

Людвисарство (людвісарство)— галузь ливарництва, ремесло з відливання виробів із мідних сплавів, найчастіше з олов'яної бронзи. Найголовнішою та найвідповідальнішою продукцією ремісників — людвисарів — були дзвони, скульптури, гарматна зброя: гармати, бомбарди, мортири, пищалі, тарасниці (встановлювалися на терасах мурів замків), фальконети. Таке ливарництво вимагало високого рівня ливарної техніки, якісних ливарних сплавів та великих коштів. Людвисари відливали й дрібніші вироби побутового та церковного вжитку: ліхтарні, свічники, чаші, хрести тощо.

Людвисари готують форму для відливання дзвона годинника Нового Вестмінстерського палацу, дереворит

Людвисарство було відоме з бронзової доби на Далекому Сході, пізніше в Єгипті, Греції, Візантії. У Європі досягло розквіту в XII ст.

За різними даними українські ремісники опанували технологію лиття дзвонів XIII — XIV ст.. Галицько-Волинський літопис згадує про дзвони, які привозили з Києва до Холма. У львівських історичних документах 1383—1384 рр. зафіксовано ім'я ливарника дзвонів Миколи. 1468 року у Львові засновано першу міську людвисарню — майстерню з відливання гармат. У першій половині XVI ст. у Львові працювали вже дві людвисарні. Протягом століття своєю майстерністю набули визнання людвисари Леонард і Мельхіор Кралі, Амвросій Млечко, родина Франків, Данило Стефанович.

У XVII — XVIII ст. людвісарство набуває потужного розвитку на Придніпров'ї. Людвисарські майстерні виникають у Києві, Ніжині, Глухові, Переяславі, Новгород-Сіверському та інших містах Гетьманщини. З початку XVII ст. двони для церков Придніпров'я відливали місцеві людвисари. Одним з таких найстаріших дзвонів був дзвін з 1629 року Сулиминської Покровської церкви на Переяславщині. Збереглися у документах та виробах згадки про відомих людвісарів та приклади їх людвісарської майстерності в часи барокового розквіту культури України за гетьмана Мазепи. У збережених історичних документах серед київських людвісарів згадується Іван Степанів (1675 р.). Підпис людвисара Опанаса Петровича був на дзвоні Видубицького монастиря (1690 р.), він також відлив великий полтавський дзвін «Кизи-кермен» (1695) з гербом полтавського полковника Павла Герцика. На одному з дзвонів Новгород-Сіверського монастиря людвисара Івана Андрієвича 1698 р. є герб Мазепи і поетична посвята.

Майстер Карпо Балашевич належав до найвідомішої в Україні Глухівської людвисарської школи. Про нього відомо, що він мав у місті Глухові власну майстерню і працював переважно на військову артилерію. Він перейняв майстерність від батька Йосипа Балашевича, відомим виробом якого є багато орнаментована гармата з гербом та ініціалами гадяцького полковника Михайла Бороховича, яку забрали до колекції Ермітажу. Відомо кілька високомайстерних творів самого Карпа Балашевича, розкиданих по всьому світу. Подібно як і дзвони, гармати відливали з різними візерунками, гербами, датами, віршами, афоризмами, зображеннями святих, підписами власників чи людвисарів. Так, гармата гадяцького полковника Михайла Милорадовича, відлита Карпом Балашевичем 1717 р., має розкішне оздоблення із зображеннями виноградної лози, дельфіна й дракона. Збереглися й інші його вироби: фрагмент великокаліберної гармати Батурина, суцільно прикрашений карбованим рослинним орнаментом. У центрі — розкішний литий картуш і підпис майстра «Карпъ Иосифович Дhлатель»; пищаль 1697 року для міста Конотопа з підписом: «За счастливого регимента ясно велможной милости пана Ивана Мазепы гетмана…»; велика, розкішно оздоблена так звана «Мазепина гармата» 1705 р., яка зберігається в колекції Московського Кремля. На стволі гармати вміщений герб гетьмана Івана Мазепи, так само як і на лафеті, що був відлитий пізніше, 1835-го року.

З робіт українського майстра гарматного лиття XVII століття Карпа Балашевича в Кремлі є гармата "Лев", відлита у місті Глухові у 1705 році. На казенній частині ствола латинський напис і литий герб гетьмана Малоросії Івана Мазепи, оточений літерами «А.Е.Г.И.М.В.Ц.Б.З.», котрі позначають початкові літери слів його повного титулу. Калібр 125 мм, вага 3 тис. кг, загальна довжина ствола 3 890 мм. Гармата поміщена на декоративний чавунний лафет, виконаний у 1835 р., біля західного фасаду арсеналу, з лівої сторони арки. Переклад.

Відомим шедевром Карпа Балашевича, майстра Глухівського людвисарського цеху, є також і Мазепин дзвін(Голуб), відлитий 1699 року на замовлення гетьмана Мазепи для Батуринської Воскресенської церкви. Дзвін, масою 640 кг, розкішно орнаментований, з гербом Мазепи і його зображенням у весь зріст, а також підписом майстра. Крім родини Балашевичів в Глухові працював також знаний людвисар Іван Горлякевич.

У XIX ст. в Україні працювали дзвонові заводи, наприклад, один із таких був заснований у Харкові 1830 р. братами Рижовими. Найвідомішим його відливом є «Царський» дзвін», 1889 р., встановлений у спеціально збудованій каплиці місцевого Свято-Успенського собору. Значну кількість пам’яток українського художнього дзвоноливарного мистецтва було знищено радянською владою в 1930-х —1940-х роках під час антирелігійної кампанії зі зняття і переплавки церковних дзвонів на потреби індустріалізації.

Сировину для відливання ливарних мідних сплавів — мідь і олово, так само як і срібло і золото, на Україну довозили з-за кордону. Про обсяги виробництва окремих людвисарських майстерень можна судити на підставі даних про кількість закупленої сировини. 1715 р. добре відомий купець тих часів Цибульський продав київським дзвонникам 200 пудів міді по 6 крб. за пуд. Іншим разом той же купець заготовив для продажу в Україні 600 пудів міді. Гетьман Павло Полуботок виміняв у нього частину міді за тютюн і 100 куф горілки.

Фактично людвисари та конвісари поклали початок українській кольоровій металургії.

Посилання ред.

  1. Литвинчук Н. В. УКРАЇНА, ДЕРЖАВА: РЕМЕСЛА ТА ПРОМИСЛИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Україна—Українці. Кн. 1 / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2018. — 608 с.. — Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=1. 4. 2
  2. artmetal.org.ua
  3. Історія українського війська (від княжих часів до 20-х років ХХ ст.) / [І. Крип'якевич, Б. Гнатевич, З. Стефанів та ін. ; упоряд. Б. З. Якимович]. — 4-те вид., змін. і допов. — Львів: Світ, 1992. — VIII, 702 с.
  4. ↑ . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 24 липня 2020. 
  5. . Архів оригіналу за 12 червня 2017. Процитовано 24 липня 2020. 
  6. Н. В. Гордеев. Царь-пушка. М, 1960. [ 12 серпня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
  7. Володимир СВЕРБИГУЗ. МАЗЕПИН ДЗВІН. День. 10 серпня 2001 року.
  8. . Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 24 липня 2020. 

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Lyudvisarstvo lyudvisarstvo galuz livarnictva remeslo z vidlivannya virobiv iz midnih splaviv najchastishe z olov yanoyi bronzi Najgolovnishoyu ta najvidpovidalnishoyu produkciyeyu remisnikiv lyudvisariv buli dzvoni skulpturi garmatna zbroya garmati bombardi mortiri pishali tarasnici vstanovlyuvalisya na terasah muriv zamkiv falkoneti Take livarnictvo vimagalo visokogo rivnya livarnoyi tehniki yakisnih livarnih splaviv ta velikih koshtiv Lyudvisari vidlivali j dribnishi virobi pobutovogo ta cerkovnogo vzhitku lihtarni svichniki chashi hresti tosho Lyudvisari gotuyut formu dlya vidlivannya dzvona godinnika Novogo Vestminsterskogo palacu derevoritLyudvisarstvo bulo vidome z bronzovoyi dobi na Dalekomu Shodi piznishe v Yegipti Greciyi Vizantiyi U Yevropi dosyaglo rozkvitu v XII st Za riznimi danimi ukrayinski remisniki opanuvali tehnologiyu littya dzvoniv XIII XIV st 1 Galicko Volinskij litopis zgaduye pro dzvoni yaki privozili z Kiyeva do Holma U lvivskih istorichnih dokumentah 1383 1384 rr zafiksovano im ya livarnika dzvoniv Mikoli 2 1468 roku u Lvovi zasnovano pershu misku lyudvisarnyu majsternyu z vidlivannya garmat 3 U pershij polovini XVI st u Lvovi pracyuvali vzhe dvi lyudvisarni Protyagom stolittya svoyeyu majsternistyu nabuli viznannya lyudvisari Leonard i Melhior Krali Amvrosij Mlechko rodina Frankiv Danilo Stefanovich 4 U XVII XVIII st lyudvisarstvo nabuvaye potuzhnogo rozvitku na Pridniprov yi Lyudvisarski majsterni vinikayut u Kiyevi Nizhini Gluhovi Pereyaslavi Novgorod Siverskomu ta inshih mistah Getmanshini Z pochatku XVII st dvoni dlya cerkov Pridniprov ya vidlivali miscevi lyudvisari Odnim z takih najstarishih dzvoniv buv dzvin z 1629 roku Suliminskoyi Pokrovskoyi cerkvi na Pereyaslavshini 4 Zbereglisya u dokumentah ta virobah zgadki pro vidomih lyudvisariv ta prikladi yih lyudvisarskoyi majsternosti v chasi barokovogo rozkvitu kulturi Ukrayini za getmana Mazepi U zberezhenih istorichnih dokumentah sered kiyivskih lyudvisariv zgaduyetsya Ivan Stepaniv 1675 r Pidpis lyudvisara Opanasa Petrovicha buv na dzvoni Vidubickogo monastirya 1690 r vin takozh vidliv velikij poltavskij dzvin Kizi kermen 1695 z gerbom poltavskogo polkovnika Pavla Gercika 5 Na odnomu z dzvoniv Novgorod Siverskogo monastirya lyudvisara Ivana Andriyevicha 1698 r ye gerb Mazepi i poetichna posvyata Majster Karpo Balashevich nalezhav do najvidomishoyi v Ukrayini Gluhivskoyi lyudvisarskoyi shkoli Pro nogo vidomo sho vin mav u misti Gluhovi vlasnu majsternyu i pracyuvav perevazhno na vijskovu artileriyu Vin perejnyav majsternist vid batka Josipa Balashevicha vidomim virobom yakogo ye bagato ornamentovana garmata z gerbom ta inicialami gadyackogo polkovnika Mihajla Borohovicha yaku zabrali do kolekciyi Ermitazhu Vidomo kilka visokomajsternih tvoriv samogo Karpa Balashevicha rozkidanih po vsomu svitu Podibno yak i dzvoni garmati vidlivali z riznimi vizerunkami gerbami datami virshami aforizmami zobrazhennyami svyatih pidpisami vlasnikiv chi lyudvisariv Tak garmata gadyackogo polkovnika Mihajla Miloradovicha vidlita Karpom Balashevichem 1717 r maye rozkishne ozdoblennya iz zobrazhennyami vinogradnoyi lozi delfina j drakona Zbereglisya j inshi jogo virobi fragment velikokalibernoyi garmati Baturina sucilno prikrashenij karbovanim roslinnim ornamentom U centri rozkishnij litij kartush i pidpis majstra Karp Iosifovich Dhlatel pishal 1697 roku dlya mista Konotopa z pidpisom Za schastlivogo regimenta yasno velmozhnoj milosti pana Ivana Mazepy getmana velika rozkishno ozdoblena tak zvana Mazepina garmata 1705 r yaka zberigayetsya v kolekciyi Moskovskogo Kremlya Na stvoli garmati vmishenij gerb getmana Ivana Mazepi tak samo yak i na lafeti sho buv vidlitij piznishe 1835 go roku Z robit ukrayinskogo majstra garmatnogo littya XVII stolittya Karpa Balashevicha v Kremli ye garmata Lev vidlita u misti Gluhovi u 1705 roci Na kazennij chastini stvola latinskij napis i litij gerb getmana Malorosiyi Ivana Mazepi otochenij literami A E G I M V C B Z kotri poznachayut pochatkovi literi sliv jogo povnogo titulu Kalibr 125 mm vaga 3 tis kg zagalna dovzhina stvola 3 890 mm Garmata pomishena na dekorativnij chavunnij lafet vikonanij u 1835 r bilya zahidnogo fasadu arsenalu z livoyi storoni arki Pereklad 6 Vidomim shedevrom Karpa Balashevicha majstra Gluhivskogo lyudvisarskogo cehu ye takozh i Mazepin dzvin Golub vidlitij 1699 roku na zamovlennya getmana Mazepi dlya Baturinskoyi Voskresenskoyi cerkvi Dzvin masoyu 640 kg rozkishno ornamentovanij z gerbom Mazepi i jogo zobrazhennyam u ves zrist a takozh pidpisom majstra 7 Krim rodini Balashevichiv v Gluhovi pracyuvav takozh znanij lyudvisar Ivan Gorlyakevich U XIX st v Ukrayini pracyuvali dzvonovi zavodi napriklad odin iz takih buv zasnovanij u Harkovi 1830 r bratami Rizhovimi Najvidomishim jogo vidlivom ye Carskij dzvin 1889 r vstanovlenij u specialno zbudovanij kaplici miscevogo Svyato Uspenskogo soboru Znachnu kilkist pam yatok ukrayinskogo hudozhnogo dzvonolivarnogo mistectva bulo znisheno radyanskoyu vladoyu v 1930 h 1940 h rokah pid chas antireligijnoyi kampaniyi zi znyattya i pereplavki cerkovnih dzvoniv na potrebi industrializaciyi Sirovinu dlya vidlivannya livarnih midnih splaviv mid i olovo tak samo yak i sriblo i zoloto na Ukrayinu dovozili z za kordonu Pro obsyagi virobnictva okremih lyudvisarskih majsteren mozhna suditi na pidstavi danih pro kilkist zakuplenoyi sirovini 1715 r dobre vidomij kupec tih chasiv Cibulskij prodav kiyivskim dzvonnikam 200 pudiv midi po 6 krb za pud Inshim razom toj zhe kupec zagotoviv dlya prodazhu v Ukrayini 600 pudiv midi Getman Pavlo Polubotok viminyav u nogo chastinu midi za tyutyun i 100 kuf gorilki 8 Faktichno lyudvisari ta konvisari poklali pochatok ukrayinskij kolorovij metalurgiyi Mazepina garmata u Kremli Gerb Mazepi na lafeti garmati Garmata citadeli Baturinskoyi forteci Mazepin dzvin Golub Dzvin Kizi Kermen Posilannya red Litvinchuk N V UKRAYiNA DERZhAVA REMESLA TA PROMISLI Elektronnij resurs Enciklopediya istoriyi Ukrayini Ukrayina Ukrayinci Kn 1 Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2018 608 s Rezhim dostupu http www history org ua termin 1 4 2 artmetal org ua Istoriya ukrayinskogo vijska vid knyazhih chasiv do 20 h rokiv HH st I Krip yakevich B Gnatevich Z Stefaniv ta in uporyad B Z Yakimovich 4 te vid zmin i dopov Lviv Svit 1992 VIII 702 s a b Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 24 lipnya 2020 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 12 chervnya 2017 Procitovano 24 lipnya 2020 N V Gordeev Car pushka M 1960 Arhivovano 12 serpnya 2020 u Wayback Machine ros Volodimir SVERBIGUZ MAZEPIN DZVIN Den 10 serpnya 2001 roku Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 24 veresnya 2020 Procitovano 24 lipnya 2020 Dzherela red Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Lyudvisarstvo Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 870 1000 ekz Litvinchuk N V UKRAYiNA DERZhAVA REMESLA TA PROMISLI Elektronnij resurs Enciklopediya istoriyi Ukrayini Ukrayina Ukrayinci Kn 1 Redkol V A Smolij golova ta in NAN Ukrayini Institut istoriyi Ukrayini K V vo Naukova dumka 2018 608 s Rezhim dostupu http www history org ua termin 1 4 2 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Lyudvisarstvo amp oldid 38191371