www.wikidata.uk-ua.nina.az

Курт фон Готберг Курт Гу став Фрі дріх Ва льтер фон Го тберг нім Curt Gustav Friedrich Walther von Gottberg нар 11 лютог

Курт фон Готберг

Курт Гу́став Фрі́дріх Ва́льтер фон Го́тберг (нім. Curt Gustav Friedrich Walther von Gottberg; нар.11 лютого 1896, Пройсіш-Вільтен, нині Знаменське, Правдинський район, Калінінградська область, Росія — †31 травня 1945, біля Фленсбурга, Британська зона окупації, нині Федеративна Республіка Німеччина) — нацистський високопосадовець, обергрупенфюрер СС, генерал Ваффен-СС, генеральний комісар генеральної округи Білорусь, вищий начальник СС і поліції Центральної Росії та Білорусі, воєнний злочинець.

Курт фон Готберг
Curt von Gottberg
Курт фон Готберг
Курт фон Готберг (крайній ліворуч) з Еріхом фон Бах-Целевскі інспектують «поліцію порядку» на площі Леніна у Мінську в 1943 р.
27 вересня 1943 — 3 липня 1944
Прем'єр-міністр: Адольф Гітлер
Президент: Адольф Гітлер
Попередник: Вільгельм Кубе
Спадкоємець: посаду скасовано
 
Ім'я при народженні: Курт Густав Фрідріх Вальтер фон Готберг
Народження: 11 лютого 1896(1896-02-11)
Пройсіш-Вільтен
Східна Пруссія,
Королівство Пруссія,
Німецька імперія
Смерть: 31 травня 1945(1945-05-31) (49 років)
Фленсбург,
Британська зона окупації
Національність: німець
Країна: Німецька імперія
Партія: Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди:
Лицарський хрест Залізного хреста
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Золотий німецький хрест
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом
Медаль «За вислугу років в НСДАП»
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Відзнака для східних народів 2-го класу в сріблі
Медаль «За вислугу років у СС» (12 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (8 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Нагрудний знак «За поранення» в сріблі
Цивільний знак СС
Почесний кут старих бійців
Йольський свічник СС
Кільце «Мертва голова»
Спортивний знак СА
Штурмовий піхотний знак в сріблі
Нагрудний знак «За боротьбу з партизанами»

 Медіафайли у Вікісховищі

Походження і освіта ред.

Курт фон Готберг походив зі стародавнього східнопоморського дворянського роду. 1912 року він почав здобувати сільськогосподарську освіту.

Перша світова війна ред.

Готберг на початку Першої світової війни вступив добровольцем 2 серпня 1914 у прусську армію і до листопада 1918 брав участь у бойових діях. 1917 року через численні вогнепальні і осколкові поранення його було офіційно визнано «пораненим на війні». Відзначений Залізним хрестом II і І класу, він у званні лейтенанта аж до квітня 1920 року перебував на службі в райхсвері.

Веймарська республіка ред.

Після свого звільнення Готберг разом з іншими демобілізованими офіцерами рейхсверу вступив у бригаду морської піхоти «Ергардт». У листопаді 1923 року він узяв участь у мюнхенському пивному путчі.

1924 року повернувся у Пруссію, здобув сільськогосподарську освіту і до кінця 1920-х років був управителем маєтків у Кенігсберзі. У 1931 році він приєднався до штурмовиків, у лютому 1932 року влився до лав Націонал-соціалістичної робітничої партії Німеччини (членський квиток № 948.753), а у вересні 1932 року вступив в СС (членський квиток № 45.923).

Доба нацизму ред.

Махтерграйфунг 30 січня 1933 послужив потужним поштовхом до кар'єрного росту Курта фон Готберга. Невдовзі за цим сталися численні підвищення по службі в ієрархії СС. 6 листопада 1933 Готберга підвищили до штурмбанфюрера.

Начальник резервної групи СС ред.

Наприкінці 1933 Готберг став керівником резервних військ СС у вюртемберзькому Елльвангені. Творення військових частин як основи майбутніх Ваффен-СС спонукало керівництво СС покластися на військовослужбовців, вишколених Першою світовою війною.

1936 року Готберг перейняв командування 49-м полком СС у Брауншвейгу. Проте у січні 1936 року він після п'яної гульні спричинив аварію в чужому автомобілі. Ліву ногу Готберга довелося ампутувати по коліно. Гіммлер особисто замовив слівце за Готберга. Йому покрили вартість медичної доліковування і реабілітації, а також витрати на понівечений автомобіль. У липні 1937 року Гіммлер влаштував Готберга начальником Управління з питань поселень у Головному управлінні з питань раси і поселень СС. Однак ця діяльність давалася йому з трудом, оскільки його управлінський досвід обмежувався сільським господарством. Готберга замінили на Гюнтера Панке.

Начальник Празького земельного управління ред.

Влітку 1939 року Готберг виконував обов'язки керівника «Празького земельного управління» в протектораті Богемії і Моравії. Характер фінансової діяльності Готберга, що включала сумнівні оборудки, кредити приватним особам, відсутність контролю за підлеглими та збиткові ділові угоди на мільйони, призвів до гучного скандалу всередині Головного управління з питань раси і поселень СС. Керівник цього відомства Гюнтер Панке в листопаді 1939 року відправив Готберга у відставку.

Облікове управління СС ред.

Заборона на ведення діяльності і «домашній арешт» Готберга закінчилися після неодноразових втручань лише 1 жовтня 1940. Він став начальником облікового управління у Головному управлінні СС. Затяжний дисциплінарний процес у суді головного управління СС обернувся у квітні 1942 року реабілітацією Готберга. Хоча він і припустився «предметних помилок» і ним оволоділи «недоцільні нахили», але на його користь послужило те, що він діяв із «гідним уваги завзяттям», «цілковитою готовністю взяти на себе відповідальність» і «особистою самовіддачею».

Начальник СС і поліції на Сході ред.

Працюючи з червня 1942 року начальником СС і поліції Білорутенії, ставленик Гіммлера Готберг у жовтні 1942 — червні 1944 року зміг сповна розкрити свої «здібності есесівського керівника». Готберг став фахівцем із «заходів щодо боротьби з партизанами». Цілі райони оголошувалися «бандитським обширом» (партизанські загони називалися у документах нацистів бандами), їхніх жителів відселяли або вбивали, будинки знищували. Готберг розробив нові стратегії у придушенні партизанського руху на території Радянського Союзу. Шляхом частої послідовності диверсійно-розвідувальних операцій «бойова група Готберга» нападала з власної ініціативи на гадані бази партизанів. Із 14 березня 1943 Готберг був одночасно представником вищого начальника СС і поліції Центральної Росії Еріха фон Бах-Целевські, «представника райхсфюрера СС з питань боротьби з партизанами» або ж «начальника бойових протипартизантських з'єднань». 27 вересня 1943 він перебрав на себе повноваження загиблого в результаті вибуху бомби у Мінську 22 вересня 1943 року генерального комісара Білорутенії Вільгельма Кубе і до липня 1944 суміщував в одній особі найвищу цивільну і військову владу у Білорутенії.

«У вивільненому просторі», як твердив Готберг у наказі від 1 серпня 1943, «люди у майбутньому будуть на пташиних правах». Бойовий наказ Готберга від7 грудня 1942 звучав так:

Ворога слід убачати в кожному партизані, євреї, цигані.

З нагоди своєї першої операції «Нюрнберг» 5 грудня 1942 Готберг доповідав:

Втрати противника вбитими: 799 бандитів, більш ніж 300 підозрюваних у партизанських діях і понад 1800 євреїв. [...] Власні втрати: 2 вбитих і 10 поранених. Вочевидь, удача усміхнулась.

«Бойову групу Готберга» разом із зондеркомандою Дірлевангера і бригадою Камінського координував Бах-Целевські, відповідальний за незліченні масові вбивства цивільних осіб у Білорусі, наприклад, під час операції «Ернтефест І» (Свято урожаю І) з 18 по 26 січня 1943 з результат: 805 вбитих зі сторони противника, 1 165 покараних смертю при власних втратах у 6 убитих і 17 поранених та під час операції «Ернтефест ІІ» (Свято урожаю ІІ), що тривала з 28 січня по 9 лютого 1943 і де було вбито 2 325 осіб противника при власних втратах у 5 убитих і 38 поранених. У листопаді 1943 року його бойова група вкупі з бойовою групою Фрідріха Єкельна, провела операцію «Генріх», яку довелося перервати через наступ радянських військ. Готберг також доклав зусиль до створення Білоруської Центральної Ради.

Одержавши за короткий час найвищі військові нагороди, Готберг за кілька днів до початку операції «Багратіон», що призвела до краху групи армій «Центр», був призначений 21 червня 1944 року вищим начальником СС і поліції Центральної Росії та Білорусі, а 30 червня 1944 його підвищили до обергрупенфюрера СС та генерала Ваффен-СС.

Прикінцевий етап Третього Райху ред.

Під час поспішного відступу з Білорусі підлеглі Готбергу есесівські і поліційні підрозділи було задіяно проти Червоної Армії. Незважаючи на загрозливе військове становище, частини Готберга знищили ще багато жителів Борисова та інших населених місць. Готберг відмовився підпорядкуватися військовому командуванню вермахту.

У березні 1945 року Готберг отримав від Гіммлера доручення стежити за німецькою залізничною мережею для виявлення дезертирства солдатів.

Після війни ред.

Після закінчення війни Готберга взяли в полон британські союзницькі війська. 31 травня 1945 року у Фленсбурзі він скоїв самогубство.

Нагороди ред.

Перша світова війна ред.

Міжвоєнний період ред.

Друга світова війна ред.

Примітки ред.

  1. День узяття Мінська радянськими військами
  2. Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich, S. 193.
  3. Klein: Curt von Gottberg, S. 96
  4. Wolfgang Curilla: Die deutsche Ordnungspolizei und der Holocaust im Baltikum und in Weißrussland 1941—1944, S. 738.
  5. Curilla:Die deutsche Ordnungspolizei und der Holocaust im Baltikum und in Weißrussland 1941—1944, S. 722 ff..

Література ред.

  • Ruth Bettina Birn: Die Höheren SS- und Polizeiführer. Himmlers Vertreter im Reich und in den besetzten Gebieten. Droste Verlag, Düsseldorf 1986. ISBN 3-7700-0710-7 (нім.)
  • Christian Gerlach: Kalkulierte Morde. Die deutsche Wirtschafts- und Vernichtungspolitik in Weißrußland 1941 bis 1944. Hamburger Edition, Hamburg 2000, ISBN 3-930908-63-8 (нім.)
  • Ernst Klee: Das Personenlexikon zum Dritten Reich. Wer war was vor und nach 1945; Fischer Taschenbuch Verlag Frankfurt am Main 2005, 2. aktualisierte Auflage; ISBN 3-596-16048-0.
  • Peter Klein: Curt von Gottberg. In: Klaus-Michael Mallmann & Gerhard Paul (Hrsg.): Karrieren der Gewalt. Nationalsozialistische Täterbiographien. WBG, Darmstadt 2004, ISBN 3-534-16654-X; 2. unv. Aufl. 2005; davon Sonderausgabe WBG 2011 & Primus, Darmstadt 2011 ISBN 978-3-89678-726-2 (нім.)
  • Brün Meyer (Hrsg.): Dienstaltersliste der Waffen-SS: SS-Obergruppenführer bis SS-Hauptsturmführer. Stand vom 1. Juli 1944 mit Nachträgen bis zum 30.1.1945; Biblio-Verlag 1987; ISBN 3-7648-1469-1 (нім.)
  • Detlef Brandes: «Umvolkung, Umsiedlung, rassische Bestandsaufnahme»: NS-«Volkstumspolitik» in den böhmischen Ländern. Oldenbourg, München, 2012 ISBN 978-3-486-71242-1.
  • Залесский К. А. СС. Охранные отряды НСДАП. — М.: Эксмо, 2005. — 672 с. — ISBN 5-699-09780-5 (нім.)
  • Жуков Д., Ковтун И. Охота на «бандитов» // Охотники за партизанами. Бригада Дирлевангера. — Вече, 2013. — С. 358. — 464 с. — ISBN 978-5-4444-1257-2 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kurt Gu stav Fri drih Va lter fon Go tberg nim Curt Gustav Friedrich Walther von Gottberg nar 11 lyutogo 1896 Projsish Vilten nini Znamenske Pravdinskij rajon Kaliningradska oblast Rosiya 31 travnya 1945 bilya Flensburga Britanska zona okupaciyi nini Federativna Respublika Nimechchina nacistskij visokoposadovec obergrupenfyurer SS general Vaffen SS generalnij komisar generalnoyi okrugi Bilorus vishij nachalnik SS i policiyi Centralnoyi Rosiyi ta Bilorusi voyennij zlochinec Kurt fon Gotberg Curt von GottbergKurt fon GotbergKurt fon Gotberg krajnij livoruch z Erihom fon Bah Celevski inspektuyut policiyu poryadku na ploshi Lenina u Minsku v 1943 r Generalnij komisar generalnoyi okrugi Biloruteniya27 veresnya 1943 3 lipnya 1944 1 Prem yer ministr Adolf GitlerPrezident Adolf GitlerPoperednik Vilgelm KubeSpadkoyemec posadu skasovano Im ya pri narodzhenni Kurt Gustav Fridrih Valter fon GotbergNarodzhennya 11 lyutogo 1896 1896 02 11 Projsish ViltenShidna Prussiya Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiyaSmert 31 travnya 1945 1945 05 31 49 rokiv Flensburg Britanska zona okupaciyiNacionalnist nimecKrayina Nimecka imperiyaPartiya Nacional socialistichna robitnicha partiya NimechchiniNagorodi Licarskij hrest Zaliznogo hresta Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasuZolotij nimeckij hrest Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasuPochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 z Prazkim gradom Medal Za vislugu rokiv v NSDAP Hrest Voyennih zaslug I klasu z mechami Hrest Voyennih zaslug II klasu z mechami Vidznaka dlya shidnih narodiv 2 go klasu v sribliMedal Za vislugu rokiv u SS 12 rokiv Medal Za vislugu rokiv u SS 8 rokiv Medal Za vislugu rokiv u SS 4 roki Nagrudnij znak Za poranennya v sribliCivilnij znak SS Pochesnij kut starih bijciv Jolskij svichnik SSKilce Mertva golova Sportivnij znak SA Shturmovij pihotnij znak v sribliNagrudnij znak Za borotbu z partizanami Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Pohodzhennya i osvita 2 Persha svitova vijna 3 Vejmarska respublika 4 Doba nacizmu 4 1 Nachalnik rezervnoyi grupi SS 4 2 Nachalnik Prazkogo zemelnogo upravlinnya 4 3 Oblikove upravlinnya SS 4 4 Nachalnik SS i policiyi na Shodi 4 5 Prikincevij etap Tretogo Rajhu 5 Pislya vijni 6 Nagorodi 6 1 Persha svitova vijna 6 2 Mizhvoyennij period 6 3 Druga svitova vijna 7 Primitki 8 LiteraturaPohodzhennya i osvita red Kurt fon Gotberg pohodiv zi starodavnogo shidnopomorskogo dvoryanskogo rodu 1912 roku vin pochav zdobuvati silskogospodarsku osvitu Persha svitova vijna red Gotberg na pochatku Pershoyi svitovoyi vijni vstupiv dobrovolcem 2 serpnya 1914 u prussku armiyu i do listopada 1918 brav uchast u bojovih diyah 1917 roku cherez chislenni vognepalni i oskolkovi poranennya jogo bulo oficijno viznano poranenim na vijni Vidznachenij Zaliznim hrestom II i I klasu vin u zvanni lejtenanta azh do kvitnya 1920 roku perebuvav na sluzhbi v rajhsveri Vejmarska respublika red Pislya svogo zvilnennya Gotberg razom z inshimi demobilizovanimi oficerami rejhsveru vstupiv u brigadu morskoyi pihoti Ergardt U listopadi 1923 roku vin uzyav uchast u myunhenskomu pivnomu putchi 2 1924 roku povernuvsya u Prussiyu zdobuv silskogospodarsku osvitu i do kincya 1920 h rokiv buv upravitelem mayetkiv u Kenigsberzi U 1931 roci vin priyednavsya do shturmovikiv u lyutomu 1932 roku vlivsya do lav Nacional socialistichnoyi robitnichoyi partiyi Nimechchini chlenskij kvitok 948 753 a u veresni 1932 roku vstupiv v SS chlenskij kvitok 45 923 Doba nacizmu red Mahtergrajfung 30 sichnya 1933 posluzhiv potuzhnim poshtovhom do kar yernogo rostu Kurta fon Gotberga Nevdovzi za cim stalisya chislenni pidvishennya po sluzhbi v iyerarhiyi SS 6 listopada 1933 Gotberga pidvishili do shturmbanfyurera Nachalnik rezervnoyi grupi SS red Naprikinci 1933 Gotberg stav kerivnikom rezervnih vijsk SS u vyurtemberzkomu Ellvangeni Tvorennya vijskovih chastin yak osnovi majbutnih Vaffen SS sponukalo kerivnictvo SS poklastisya na vijskovosluzhbovciv vishkolenih Pershoyu svitovoyu vijnoyu 1936 roku Gotberg perejnyav komanduvannya 49 m polkom SS u Braunshvejgu Prote u sichni 1936 roku vin pislya p yanoyi gulni sprichiniv avariyu v chuzhomu avtomobili Livu nogu Gotberga dovelosya amputuvati po kolino Gimmler osobisto zamoviv slivce za Gotberga Jomu pokrili vartist medichnoyi dolikovuvannya i reabilitaciyi a takozh vitrati na ponivechenij avtomobil U lipni 1937 roku Gimmler vlashtuvav Gotberga nachalnikom Upravlinnya z pitan poselen u Golovnomu upravlinni z pitan rasi i poselen SS Odnak cya diyalnist davalasya jomu z trudom oskilki jogo upravlinskij dosvid obmezhuvavsya silskim gospodarstvom 3 Gotberga zaminili na Gyuntera Panke Nachalnik Prazkogo zemelnogo upravlinnya red Vlitku 1939 roku Gotberg vikonuvav obov yazki kerivnika Prazkogo zemelnogo upravlinnya v protektorati Bogemiyi i Moraviyi Harakter finansovoyi diyalnosti Gotberga sho vklyuchala sumnivni oborudki krediti privatnim osobam vidsutnist kontrolyu za pidleglimi ta zbitkovi dilovi ugodi na miljoni prizviv do guchnogo skandalu vseredini Golovnogo upravlinnya z pitan rasi i poselen SS Kerivnik cogo vidomstva Gyunter Panke v listopadi 1939 roku vidpraviv Gotberga u vidstavku Oblikove upravlinnya SS red Zaborona na vedennya diyalnosti i domashnij aresht Gotberga zakinchilisya pislya neodnorazovih vtruchan lishe 1 zhovtnya 1940 Vin stav nachalnikom oblikovogo upravlinnya u Golovnomu upravlinni SS Zatyazhnij disciplinarnij proces u sudi golovnogo upravlinnya SS obernuvsya u kvitni 1942 roku reabilitaciyeyu Gotberga Hocha vin i pripustivsya predmetnih pomilok i nim ovolodili nedocilni nahili ale na jogo korist posluzhilo te sho vin diyav iz gidnim uvagi zavzyattyam cilkovitoyu gotovnistyu vzyati na sebe vidpovidalnist i osobistoyu samoviddacheyu Nachalnik SS i policiyi na Shodi red Pracyuyuchi z chervnya 1942 roku nachalnikom SS i policiyi Biloruteniyi stavlenik Gimmlera Gotberg u zhovtni 1942 chervni 1944 roku zmig spovna rozkriti svoyi zdibnosti esesivskogo kerivnika Gotberg stav fahivcem iz zahodiv shodo borotbi z partizanami Cili rajoni ogoloshuvalisya banditskim obshirom partizanski zagoni nazivalisya u dokumentah nacistiv bandami yihnih zhiteliv vidselyali abo vbivali budinki znishuvali Gotberg rozrobiv novi strategiyi u pridushenni partizanskogo ruhu na teritoriyi Radyanskogo Soyuzu Shlyahom chastoyi poslidovnosti diversijno rozviduvalnih operacij bojova grupa Gotberga napadala z vlasnoyi iniciativi na gadani bazi partizaniv Iz 14 bereznya 1943 Gotberg buv odnochasno predstavnikom vishogo nachalnika SS i policiyi Centralnoyi Rosiyi Eriha fon Bah Celevski predstavnika rajhsfyurera SS z pitan borotbi z partizanami abo zh nachalnika bojovih protipartizantskih z yednan 27 veresnya 1943 vin perebrav na sebe povnovazhennya zagiblogo v rezultati vibuhu bombi u Minsku 22 veresnya 1943 roku generalnogo komisara Biloruteniyi Vilgelma Kube i do lipnya 1944 sumishuvav v odnij osobi najvishu civilnu i vijskovu vladu u Biloruteniyi U vivilnenomu prostori yak tverdiv Gotberg u nakazi vid 1 serpnya 1943 lyudi u majbutnomu budut na ptashinih pravah 4 Bojovij nakaz Gotberga vid7 grudnya 1942 zvuchav tak nbsp Voroga slid ubachati v kozhnomu partizani yevreyi cigani nbsp Z nagodi svoyeyi pershoyi operaciyi Nyurnberg 5 grudnya 1942 Gotberg dopovidav nbsp Vtrati protivnika vbitimi 799 banditiv bilsh nizh 300 pidozryuvanih u partizanskih diyah i ponad 1800 yevreyiv Vlasni vtrati 2 vbitih i 10 poranenih Vochevid udacha usmihnulas nbsp Bojovu grupu Gotberga razom iz zonderkomandoyu Dirlevangera i brigadoyu Kaminskogo koordinuvav Bah Celevski vidpovidalnij za nezlichenni masovi vbivstva civilnih osib u Bilorusi napriklad pid chas operaciyi Erntefest I Svyato urozhayu I z 18 po 26 sichnya 1943 z rezultat 805 vbitih zi storoni protivnika 1 165 pokaranih smertyu pri vlasnih vtratah u 6 ubitih i 17 poranenih ta pid chas operaciyi Erntefest II Svyato urozhayu II sho trivala z 28 sichnya po 9 lyutogo 1943 i de bulo vbito 2 325 osib protivnika pri vlasnih vtratah u 5 ubitih i 38 poranenih 5 U listopadi 1943 roku jogo bojova grupa vkupi z bojovoyu grupoyu Fridriha Yekelna provela operaciyu Genrih yaku dovelosya perervati cherez nastup radyanskih vijsk Gotberg takozh doklav zusil do stvorennya Biloruskoyi Centralnoyi Radi Oderzhavshi za korotkij chas najvishi vijskovi nagorodi Gotberg za kilka dniv do pochatku operaciyi Bagration sho prizvela do krahu grupi armij Centr buv priznachenij 21 chervnya 1944 roku vishim nachalnikom SS i policiyi Centralnoyi Rosiyi ta Bilorusi a 30 chervnya 1944 jogo pidvishili do obergrupenfyurera SS ta generala Vaffen SS Prikincevij etap Tretogo Rajhu red Pid chas pospishnogo vidstupu z Bilorusi pidlegli Gotbergu esesivski i policijni pidrozdili bulo zadiyano proti Chervonoyi Armiyi Nezvazhayuchi na zagrozlive vijskove stanovishe chastini Gotberga znishili she bagato zhiteliv Borisova ta inshih naselenih misc Gotberg vidmovivsya pidporyadkuvatisya vijskovomu komanduvannyu vermahtu U berezni 1945 roku Gotberg otrimav vid Gimmlera doruchennya stezhiti za nimeckoyu zaliznichnoyu merezheyu dlya viyavlennya dezertirstva soldativ Pislya vijni red Pislya zakinchennya vijni Gotberga vzyali v polon britanski soyuznicki vijska 31 travnya 1945 roku u Flensburzi vin skoyiv samogubstvo Nagorodi red Persha svitova vijna red Zaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Nagrudnij znak Za poranennya v chornomuMizhvoyennij period red Civilnij znak SS 34 209 Pochesnij hrest veterana vijni z mechami Pochesnij kut starih bijciv Jolskij svichnik 16 grudnya 1935 Kilce Mertva golova 1 grudnya 1937 Sportivnij znak SA v bronzi Pochesnij kindzhal SS Pochesna shpaga rejhsfyurera SS Medal U pam yat 1 zhovtnya 1938 iz zastibkoyu z zobrazhennyam Prazkogo gradu Nagrudnij znak remisnika v zoloti 1 travnya 1939 Druga svitova vijna red Medal Za vislugu rokiv v NSDAP v bronzi 10 rokiv 30 sichnya 1941 Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu 6 grudnya 1942 Vidznaka dlya shidnih narodiv 2 go klasu v sribli 1 sichnya 1943 Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu 20 lyutogo 1943 Nimeckij hrest v zoloti 7 serpnya 1943 Hrest Voyennih zaslug 2 go 30 sichnya 1944 i 1 go klasu z mechami Shturmovij pihotnij znak v sribli 8 chervnya 1944 Licarskij hrest Zaliznogo hresta 30 chervnya 1944 Vidznachenij u Vermahtberiht 30 chervnya 1944 Nagrudnij znak Za borotbu z partizanami v sribli 15 lipnya 1944 Nagrudnij znak Za poranennya v sribli Medal Za vislugu rokiv u SS 4 go 3 go i 2 go stupenya 12 rokiv Primitki red Den uzyattya Minska radyanskimi vijskami Klee Das Personenlexikon zum Dritten Reich S 193 Klein Curt von Gottberg S 96 Wolfgang Curilla Die deutsche Ordnungspolizei und der Holocaust im Baltikum und in Weissrussland 1941 1944 S 738 Curilla Die deutsche Ordnungspolizei und der Holocaust im Baltikum und in Weissrussland 1941 1944 S 722 ff Literatura red Ruth Bettina Birn Die Hoheren SS und Polizeifuhrer Himmlers Vertreter im Reich und in den besetzten Gebieten Droste Verlag Dusseldorf 1986 ISBN 3 7700 0710 7 nim Christian Gerlach Kalkulierte Morde Die deutsche Wirtschafts und Vernichtungspolitik in Weissrussland 1941 bis 1944 Hamburger Edition Hamburg 2000 ISBN 3 930908 63 8 nim Ernst Klee Das Personenlexikon zum Dritten Reich Wer war was vor und nach 1945 Fischer Taschenbuch Verlag Frankfurt am Main 2005 2 aktualisierte Auflage ISBN 3 596 16048 0 Peter Klein Curt von Gottberg In Klaus Michael Mallmann amp Gerhard Paul Hrsg Karrieren der Gewalt Nationalsozialistische Taterbiographien WBG Darmstadt 2004 ISBN 3 534 16654 X 2 unv Aufl 2005 davon Sonderausgabe WBG 2011 amp Primus Darmstadt 2011 ISBN 978 3 89678 726 2 nim Brun Meyer Hrsg Dienstaltersliste der Waffen SS SS Obergruppenfuhrer bis SS Hauptsturmfuhrer Stand vom 1 Juli 1944 mit Nachtragen bis zum 30 1 1945 Biblio Verlag 1987 ISBN 3 7648 1469 1 nim Detlef Brandes Umvolkung Umsiedlung rassische Bestandsaufnahme NS Volkstumspolitik in den bohmischen Landern Oldenbourg Munchen 2012 ISBN 978 3 486 71242 1 Zalesskij K A SS Ohrannye otryady NSDAP M Eksmo 2005 672 s ISBN 5 699 09780 5 nim Zhukov D Kovtun I Ohota na banditov Ohotniki za partizanami Brigada Dirlevangera Veche 2013 S 358 464 s ISBN 978 5 4444 1257 2 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kurt fon Gotberg amp oldid 40174222