www.wikidata.uk-ua.nina.az

Курди в Туреччині Етнічні курди становлять істотну частину населення Туреччини порядку 18 1 хоча за офіційною інформаціє

Курди в Туреччині

Етнічні курди становлять істотну частину населення Туреччини — порядку 18 %, хоча за офіційною інформацією турецької національної ради курдське населення становить 15,7 % від усього населення Туреччини. На відміну від турків, курди говорять індоєвропейською мовою. Курди живуть на території всієї Туреччини, але більшість живе на сході та південному сході країни. Політика керівництва Туреччини щодо її громадян курдської етнічної приналежності була частим предметом міжнародної критики.

Курди в національних костюмах
Курдські жінки з провінції Ван, Туреччина

У серпні 1984 Робітнича партія Курдистану (РПК) оголосила війну офіційній владі Туреччини, яка триває й сьогодні. До 1999 РПК виступала з найрадикальнішою вимогою — проголошення єдиного та незалежного Курдистану, об'єднуючого курдські території, що нині входять до Туреччини, Ірану, Іраку та Сирії.

З 1999 РПК висунула вимоги, близькі та зрозумілі основній масі курдського населення, а саме: надання автономії, збереження національної самобутності, практичне зрівняння курдів у правах з турками, відкриття національних шкіл і введення теле-і радіомовлення курдською мовою.

Історія Редагувати

Загальна чисельність курдів на території Туреччини сьогодні оцінюється в 20 мільйонів, з яких до 10 мільйонів — в західних провінціях (Стамбул, Ізмір, Анкара, Бурса та ін.) і близько 10 мільйонів — в східних провінціях (колишні області). За даними на 1880-ті, в Туреччині проживало 1 500 000 курдів, що говорили курдською мовою. Більшість віруючих курдів — мусульмани-суніти, шиїти, єзиди. Здавна існували спільноти курдських племен. Це — напівкочівники та хлібороби, садівники. Розвинені кустарні ремесла: виготовлення курдських килимів, вовняного одягу, виробів з каменю, порцеляни й металу. Дуже багата та своєрідна культура — фольклор, література, мистецтво. Для суспільних відносин курдів характерно розкладання феодальних відносин та становлення капіталістичних, але в той же час зберігаються і родоплемінні відносини.

Боротьба за незалежність Редагувати

Турецькі солдати захопили курдських жінок та дітей, під час Дерсімської різанини в 1938

Після розпаду Османської імперії та створення Турецької республіки серед курдів стали рости визвольні настрої, в 1920-ті почалася серія курдських повстань, які жорстко придушувалися турецькою владою. Так в період 1937-1938 убито 50 000-70 000 курдів і ще більше понесли покарання у вигляді заслань.

Переслідування та знищення курдського населення стало політикою турецького уряду. Курдам офіційно заборонили говорити курдською мовою. Книги на їх мові були спалені. Слова «курд» та «Курдистан» були викреслені з підручників. Їх народ оголосили «гірськими турками». Тисячі курдів переселені зі східних вілайєтів в західні.

В цілому, курдський рух в Туреччині можна розділити на 3 етапи. Перший — з 1923 по кінець 1960-х — відзначений стихійною боротьбою, слабо організованими повстаннями, які придушувалися турецькою армією. Другий етап боротьби за свободу почався в 1960-х, коли турецькі курди підтримали іракських курдів, що почали збройну боротьбу під проводом Мустафи Барзані. У 1960 близько 1 700 турецьких курдів взяли участь у збройних діях, допомагаючи іракським курдам. Туреччина заблокувала кордон з Іраком. У Східній Анатолії провели ряд каральних операцій, після яких курдські угрупування були знищені або розпорошені.

У 1970-і визвольні настрої продовжували прогресувати та багато курдів стали звертатися до марксистсько-ленінської ідеології. Так була утворена опозиційна партія Робітнича партія Курдистану (РПК), яка згодом визнана терористичною Європейським союзом, НАТО та США. За даними на 1984, членів партії налічувалося 58 000 осіб. У деяких поселеннях відбувалися збройні конфлікти між бойовиками РПК ​​і військовими силами Туреччини.

У зв'язку з багаторічною партизанською війною, порівняно низьким рівнем життя та дискримінаційною політикою, що проводиться турецькою владою проти курдів, багато курдських селищ спустошилися, частина їх населення перебралася у великі міста, інша частина виїхала в Західну Європу на правах політичних біженців.

Так з карти Туреччини були стерті більше 3 000 курдських поселень, а близько 378 000 осіб втекли внаслідок гонінь та репресій з боку турецької влади. Зокрема, за даними неурядової організації Страж прав людини, евакуація курдського населення проходила незаконно та насильно. Сили безпеки оточували селища, використовуючи гелікоптери, бронетехніку та війська, знищували сільськогосподарські культури, сади, ліси і худобу. Підпалювали будинки, таким чином позбавляючи мешканців можливості взяти з собою майно та кошти. До тих, хто чинив опір депортації, застосовувалися акти насильства та навіть тортури. Відбувалися численні позасудові страти та зникнення людей. Все це тривало до середини 1990-х.

Серед турків поширена думка, що війна курдів за незалежність підтримується Заходом із метою після створення незалежного Курдистану отримати доступ до розвіданих у цьому регіоні запасів нафти. Однак, наприкінці 2011 сайт WikiLeaks опублікував відомості, що США з 2007 постачали Туреччину (на її прохання) розвідданими про курдських повстанців, що використовувалися турками у військових операціях проти останніх, що ставить згадану, зовні логічну, версію під сумнів.

Останнім часом курдське питання є одним із ключових під час обговорення подальшої євроінтеграції Туреччини. Європа вимагає більшої регіоналізації та автономізації курдів, а також дотримання їх прав відповідно до європейських стандартів.

17 липня 2011 союз курдських неурядових організацій «Конгрес демократичного суспільства» оголосив про створення курдської автономії у складі Туреччини.

Культура Редагувати

Мова Редагувати

Курдська мова (Kurdî або کوردی) відноситься до західної підгрупи іранської групи індоєвропейської родини мов. Курдомовне населення головним чином сконцентровано в Туреччині, Ірані, Іраку та Сирії. Курдська мова поширена в регіоні, неофіційно званому Курдистан. Більшість курдів є двомовними або багатомовними, розмовляючи на мовах навколишніх народів, таких як арабська, турецька та фарсі. У курдській мові застосовуються три системи письма: латиниця, арабське письмо та кирилиця (в порядку убування). Курдський латинський алфавіт використовується в Туреччині, Сирії, частково в Іраку та Ірані, а також серед курдської діаспори в країнах Європи, Азії й Америки. Курдська писемність на основі арабиці з додаванням деяких знаків та діакритики використовується переважно в Іраку й Ірані. Курдське кириличне письмо використовувалося в країнах, що входили в СРСР і останнім часом поступилося своє місце курдської латиниці.

У сучасній Туреччини використання курдської мови не заохочується, єдиною державною мовою є турецька, використання курдської мови до недавнього часу обмежувалося владою. Курдська латиниця була заборонена, курдам відмовляли в реєстрації імен, записаних курдською латиницею. Починаючи із заснування Турецької Республіки, навіть слово «курд» в Туреччині було заборонено, в офіційних повідомленнях курдів іменували «гірськими турками».

Музика Редагувати

З 1925 по 1991 виконання пісень курдською мовою було заборонено в Туреччині, проте весь час існував чорний ринок музичної продукції курдською мовою та піратські радіостанції. Хоча зараз у Туреччині немає формальної заборони на виконання музики курдською мовою, через перепони з боку турків її поява на радіо чи телебаченні залишається і понині достатньо рідкісною.

Найвідомішим курдським співаком є Нізаметтін Арік, який спочатку співав турецькою мовою. Він також узяв участь у зйомках одного з найперших фільмів курдською мовою «Klamek ji bo Beko» (Пісня для Беко) в 1992. Після чого на шкоду своїй славі співака став співати лише курдською мовою, мотивуючи тим, що він не бажає співати «принизливою йому» турецькою мовою. Через що був поміщений у в'язницю, пізніше втік до Сирію, а потім і в Німеччину.

Література Редагувати

Немає правдивої інформації про існування літератури курдською мовою в доісламську епоху. Одним із перших відомих поетів, які писали курдською мовою, був Алі Харірі (1425—1495).

Перші літературні пам'ятки курдської мови, написані арабо-перським алфавітом, датуються Х—XI ст. Відомі імена численних курдських письменників і поетів, таких як Малай Джізірі (2-а половина XII ст.), Факіе Тайран (1302—1375), Ахмад Хані (1591—1652), Ісмаїл Баязеда (1642—1709), Хана Кубада (помер у 1699), Налі (1797—1855), Партай Бек Хакарі (*1808), Курді (1809—1849), Кадір Кой (1816—1899), Мір Шакар Алі Дінарванд (1825—1865), Абас Хан Азаді (1858—1899), Абдул Бек Місбах (помер у 1912) та багатьох інших.

З 1970-х із боку курдів у Туреччині були зроблені масові зусилля для публікації літературних праць курдською мовою. Кількість творів, написаних курдською мовою, протягом останніх трьох десятиліть істотно збільшилася, особливо у Швеції та Німеччині — місцях найбільшої концентрації курдських емігрантів. У грудні 1990 президент Туреччини Тургут Озал оголосив легалізацію курдської мови для внутрішнього, і лише внутрішнього, використання. Після того як турецький парламент прийняв відповідний закон, у лютому 1991 ряд турецьких академіків виступив різко проти нього. Турецький уряд дозволив видання курдських газет і журналів за тієї умови, що за курдомовними ЗМІ велося негласне спостереження.

У 1990-х у Туреччині з'явилося більше двохсот літературних творів курдською мовою..

Кіно Редагувати

Через мовні обмеження, накладені на курдську мову, в 20-му столітті в Туреччині не існувало практично ніяких умов для повноцінного розвитку курдського кіно. Їлмаз Гюней був найвідомішим курдським режисером, сценаристом, романістом та актором. Він зняв фільм «Надія» (1970), в якому зіграв головну роль. Його найвідоміше кіно — фільм «Дорога» 1982, який виграв Золоту пальмову гілку на Каннському кінофестивалі 1982.

У 2011 турецький телеканал Kanal D почав зйомки теле-шоу Ayrılık Olmasaydı: ben-u sen, де сюжетну лінію написано курдським сценаристом. Це найперша в історії екранізація, де курдські сепаратисти представлені як позитивні персонажі. Трансляція шоу повинна була початися на початку 2012, однак із незрозумілих причин його дебют весь час відкладається на невизначений час.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. . Архів оригіналу за 2 липня 2017. Процитовано 2 липня 2014. 
  2. * . Milliyet (Turkish). 6 червня 2008. Архів оригіналу за 6 лютого 2009. Процитовано 29 червня 2008. 
    • Atar, Tolga (6 червня 2008). . Bugun (Turkish) (Koza İpek Gazetecilik ve Yayıncılık A.Ş.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2008. Процитовано 24 жовтня 2008. 
    • Atar, Tolga (7 червня 2008). . Bugun (Turkish) (Koza İpek Gazetecilik ve Yayıncılık A.Ş.). Архів оригіналу за 6 лютого 2009. Процитовано 24 жовтня 2008. 
  3. Patriarchy after patriarchy: gender relations in Turkey and in the Balkans 1500—2000, Karl Kaser, page 98, 2008.[1] [ 3 січня 2014 у Wayback Machine.]
  4. Hans-Lukas Kieser, Iskalanmış barış: Doğu Vilayetleri'nde misyonerlik, etnik kimlik ve devlet 1839—1938, ISBN 978-975-05-0300-9, (original: Der verpasste Friede: Mission, Ethnie und Staat in den Ostprovinzen der Türkei 1839—1938, Chronos, 2000, ISBN 3-905313-49-9)
  5. . Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 2 липня 2014. 
  6. Bruinessen, Martin van (1994). . У Andreopoulos, George J. Genocide: Conceptual and Historical Dimensions. Philadelphia: University of Pennsylvania Press. с. 141–170. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 2 липня 2014. 
  7. David McDowall, A modern history of the Kurds, I.B.Tauris, Mayıs 2004, s.209
  8. . Today's Zaman. 24 листопада 2009. Архів оригіналу за 25 листопада 2009. Процитовано 2 липня 2014.  Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= (довідка)
  9. Beattie, Meriel (4 серпня 2006). . BBC News. Архів оригіналу за 4 грудня 2018. Процитовано 12 вересня 2007. 
  10. Radu, Michael (2001). The Rise and Fall of the PKK. Orbis (Philadelphia: Foreign Policy Research Institute) 45 (1): 47–63. OCLC 93642482. doi:10.1016/S0030-4387(00)00057-0. 
  11. ↑ 17 (2). Human Rights Watch. March 2005. с. 3. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 12 вересня 2007. 
  12. . Архів оригіналу за 8 листопада 2010. Процитовано 2 липня 2014. 
  13. . Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 2 липня 2014. 
  14. Курды // Расы и народы: Иллюстрированная энциклопедия «Руссика»/Научн.ред. д.ф.н., к.и.н. Минц Л. М. — М.: ОлмаМедиаГрупп, 2007. С. 276
  15. Yurdatapan, Şanar. 2004. «Turkey: Censorship past and present.» In Shoot the singer! Music censorship today, edited by Marie Korpe. London: Zed Books. ISBN 978-1-84277-505-9.
  16. . Creative Work Fund. 2 жовтня 2005. Архів оригіналу за 5 лютого 2009. Процитовано 23 серпня 2008.  Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= (довідка)
  17. . Архів оригіналу за 7 жовтня 2008. Процитовано 2 липня 2014. 
  18. . Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 2 липня 2014. 
  19. http://www.ezdixane.ru/content/view/898/1/ [ 7 листопада 2007 у Wayback Machine.] Курдская литература
  20. КУРДСКАЯ ЛИТЕРАТУРА (рос.). Архів оригіналу за 20 квітня 2012. Процитовано 2 липня 2014. 
  21. Krajeski, Jenna. . The Caravan. Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 4 квітня 2012.  Вказано більш, ніж один |deadlink= та |deadurl= (довідка)

Література Редагувати

  • Курдоев К. К. Граматика курдської мови. М. — Л., 1957. С. 10
  • Лазарєв М. С. Курдська питання (1890—1917 рр..) М.: АН СРСР. Ін-т сходознавства. Головна редакція східної літератури,1972.-442 с.
Ця стаття має кілька недоліків. Будь ласка, допоможіть удосконалити її або обговоріть ці проблеми на сторінці обговорення.
Цю статтю треба вікіфікувати для відповідності стандартам якості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть додаванням доречних внутрішніх посилань або вдосконаленням розмітки статті. (липень 2014)
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (липень 2014)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Etnichni kurdi stanovlyat istotnu chastinu naselennya Turechchini poryadku 18 1 hocha za oficijnoyu informaciyeyu tureckoyi nacionalnoyi radi kurdske naselennya stanovit 15 7 vid usogo naselennya Turechchini 2 Na vidminu vid turkiv kurdi govoryat indoyevropejskoyu movoyu Kurdi zhivut na teritoriyi vsiyeyi Turechchini ale bilshist zhive na shodi ta pivdennomu shodi krayini Politika kerivnictva Turechchini shodo yiyi gromadyan kurdskoyi etnichnoyi prinalezhnosti bula chastim predmetom mizhnarodnoyi kritiki Kurdi v nacionalnih kostyumahKurdski zhinki z provinciyi Van TurechchinaU serpni 1984 Robitnicha partiya Kurdistanu RPK ogolosila vijnu oficijnij vladi Turechchini yaka trivaye j sogodni Do 1999 RPK vistupala z najradikalnishoyu vimogoyu progoloshennya yedinogo ta nezalezhnogo Kurdistanu ob yednuyuchogo kurdski teritoriyi sho nini vhodyat do Turechchini Iranu Iraku ta Siriyi Z 1999 RPK visunula vimogi blizki ta zrozumili osnovnij masi kurdskogo naselennya a same nadannya avtonomiyi zberezhennya nacionalnoyi samobutnosti praktichne zrivnyannya kurdiv u pravah z turkami vidkrittya nacionalnih shkil i vvedennya tele i radiomovlennya kurdskoyu movoyu Zmist 1 Istoriya 2 Borotba za nezalezhnist 3 Kultura 3 1 Mova 3 2 Muzika 3 3 Literatura 3 4 Kino 4 Div takozh 5 Primitki 6 LiteraturaIstoriya RedaguvatiZagalna chiselnist kurdiv na teritoriyi Turechchini sogodni ocinyuyetsya v 20 miljoniv z yakih do 10 miljoniv v zahidnih provinciyah Stambul Izmir Ankara Bursa ta in i blizko 10 miljoniv v shidnih provinciyah kolishni oblasti Za danimi na 1880 ti v Turechchini prozhivalo 1 500 000 kurdiv sho govorili kurdskoyu movoyu Bilshist viruyuchih kurdiv musulmani suniti shiyiti yezidi Zdavna isnuvali spilnoti kurdskih plemen Ce napivkochivniki ta hliborobi sadivniki Rozvineni kustarni remesla vigotovlennya kurdskih kilimiv vovnyanogo odyagu virobiv z kamenyu porcelyani j metalu 3 Duzhe bagata ta svoyeridna kultura folklor literatura mistectvo Dlya suspilnih vidnosin kurdiv harakterno rozkladannya feodalnih vidnosin ta stanovlennya kapitalistichnih ale v toj zhe chas zberigayutsya i rodopleminni vidnosini Borotba za nezalezhnist Redaguvati nbsp Turecki soldati zahopili kurdskih zhinok ta ditej pid chas Dersimskoyi rizanini v 1938Pislya rozpadu Osmanskoyi imperiyi ta stvorennya Tureckoyi respubliki sered kurdiv stali rosti vizvolni nastroyi v 1920 ti pochalasya seriya kurdskih povstan 4 5 yaki zhorstko pridushuvalisya tureckoyu vladoyu Tak v period 1937 1938 ubito 50 000 70 000 kurdiv i she bilshe ponesli pokarannya u viglyadi zaslan 6 7 8 Peresliduvannya ta znishennya kurdskogo naselennya stalo politikoyu tureckogo uryadu Kurdam oficijno zaboronili govoriti kurdskoyu movoyu Knigi na yih movi buli spaleni Slova kurd ta Kurdistan buli vikresleni z pidruchnikiv Yih narod ogolosili girskimi turkami Tisyachi kurdiv pereseleni zi shidnih vilajyetiv v zahidni V cilomu kurdskij ruh v Turechchini mozhna rozdiliti na 3 etapi Pershij z 1923 po kinec 1960 h vidznachenij stihijnoyu borotboyu slabo organizovanimi povstannyami yaki pridushuvalisya tureckoyu armiyeyu Drugij etap borotbi za svobodu pochavsya v 1960 h koli turecki kurdi pidtrimali irakskih kurdiv sho pochali zbrojnu borotbu pid provodom Mustafi Barzani U 1960 blizko 1 700 tureckih kurdiv vzyali uchast u zbrojnih diyah dopomagayuchi irakskim kurdam Turechchina zablokuvala kordon z Irakom U Shidnij Anatoliyi proveli ryad karalnih operacij pislya yakih kurdski ugrupuvannya buli znisheni abo rozporosheni U 1970 i vizvolni nastroyi prodovzhuvali progresuvati ta bagato kurdiv stali zvertatisya do marksistsko leninskoyi ideologiyi Tak bula utvorena opozicijna partiya Robitnicha partiya Kurdistanu RPK yaka zgodom viznana teroristichnoyu Yevropejskim soyuzom NATO ta SShA Za danimi na 1984 chleniv partiyi nalichuvalosya 58 000 osib U deyakih poselennyah vidbuvalisya zbrojni konflikti mizh bojovikami RPK i vijskovimi silami Turechchini 9 U zv yazku z bagatorichnoyu partizanskoyu vijnoyu porivnyano nizkim rivnem zhittya ta diskriminacijnoyu politikoyu sho provoditsya tureckoyu vladoyu proti kurdiv bagato kurdskih selish spustoshilisya chastina yih naselennya perebralasya u veliki mista insha chastina viyihala v Zahidnu Yevropu na pravah politichnih bizhenciv 10 Tak z karti Turechchini buli sterti bilshe 3 000 kurdskih poselen a blizko 378 000 osib vtekli vnaslidok gonin ta represij z boku tureckoyi vladi 11 Zokrema za danimi neuryadovoyi organizaciyi Strazh prav lyudini evakuaciya kurdskogo naselennya prohodila nezakonno ta nasilno Sili bezpeki otochuvali selisha vikoristovuyuchi gelikopteri bronetehniku ta vijska znishuvali silskogospodarski kulturi sadi lisi i hudobu Pidpalyuvali budinki takim chinom pozbavlyayuchi meshkanciv mozhlivosti vzyati z soboyu majno ta koshti Do tih hto chiniv opir deportaciyi zastosovuvalisya akti nasilstva ta navit torturi Vidbuvalisya chislenni pozasudovi strati ta zniknennya lyudej Vse ce trivalo do seredini 1990 h 11 Sered turkiv poshirena dumka sho vijna kurdiv za nezalezhnist pidtrimuyetsya Zahodom iz metoyu pislya stvorennya nezalezhnogo Kurdistanu otrimati dostup do rozvidanih u comu regioni zapasiv nafti Odnak naprikinci 2011 sajt WikiLeaks opublikuvav vidomosti sho SShA z 2007 postachali Turechchinu na yiyi prohannya rozviddanimi pro kurdskih povstanciv sho vikoristovuvalisya turkami u vijskovih operaciyah proti ostannih sho stavit zgadanu zovni logichnu versiyu pid sumniv Ostannim chasom kurdske pitannya ye odnim iz klyuchovih pid chas obgovorennya podalshoyi yevrointegraciyi Turechchini Yevropa vimagaye bilshoyi regionalizaciyi ta avtonomizaciyi kurdiv a takozh dotrimannya yih prav vidpovidno do yevropejskih standartiv 12 17 lipnya 2011 soyuz kurdskih neuryadovih organizacij Kongres demokratichnogo suspilstva ogolosiv pro stvorennya kurdskoyi avtonomiyi u skladi Turechchini 13 Kultura RedaguvatiMova Redaguvati Kurdska mova Kurdi abo کوردی vidnositsya do zahidnoyi pidgrupi iranskoyi grupi indoyevropejskoyi rodini mov 14 Kurdomovne naselennya golovnim chinom skoncentrovano v Turechchini Irani Iraku ta Siriyi Kurdska mova poshirena v regioni neoficijno zvanomu Kurdistan Bilshist kurdiv ye dvomovnimi abo bagatomovnimi rozmovlyayuchi na movah navkolishnih narodiv takih yak arabska turecka ta farsi U kurdskij movi zastosovuyutsya tri sistemi pisma latinicya arabske pismo ta kirilicya v poryadku ubuvannya Kurdskij latinskij alfavit vikoristovuyetsya v Turechchini Siriyi chastkovo v Iraku ta Irani a takozh sered kurdskoyi diaspori v krayinah Yevropi Aziyi j Ameriki Kurdska pisemnist na osnovi arabici z dodavannyam deyakih znakiv ta diakritiki vikoristovuyetsya perevazhno v Iraku j Irani Kurdske kirilichne pismo vikoristovuvalosya v krayinah sho vhodili v SRSR i ostannim chasom postupilosya svoye misce kurdskoyi latinici U suchasnij Turechchini vikoristannya kurdskoyi movi ne zaohochuyetsya yedinoyu derzhavnoyu movoyu ye turecka vikoristannya kurdskoyi movi do nedavnogo chasu obmezhuvalosya vladoyu Kurdska latinicya bula zaboronena kurdam vidmovlyali v reyestraciyi imen zapisanih kurdskoyu latiniceyu Pochinayuchi iz zasnuvannya Tureckoyi Respubliki navit slovo kurd v Turechchini bulo zaboroneno v oficijnih povidomlennyah kurdiv imenuvali girskimi turkami Muzika Redaguvati Z 1925 po 1991 vikonannya pisen kurdskoyu movoyu bulo zaboroneno v Turechchini prote ves chas isnuvav chornij rinok muzichnoyi produkciyi kurdskoyu movoyu ta piratski radiostanciyi Hocha zaraz u Turechchini nemaye formalnoyi zaboroni na vikonannya muziki kurdskoyu movoyu cherez pereponi z boku turkiv yiyi poyava na radio chi telebachenni zalishayetsya i ponini dostatno ridkisnoyu 15 Najvidomishim kurdskim spivakom ye Nizamettin Arik yakij spochatku spivav tureckoyu movoyu Vin takozh uzyav uchast u zjomkah odnogo z najpershih filmiv kurdskoyu movoyu Klamek ji bo Beko Pisnya dlya Beko v 1992 Pislya chogo na shkodu svoyij slavi spivaka stav spivati lishe kurdskoyu movoyu motivuyuchi tim sho vin ne bazhaye spivati prinizlivoyu jomu tureckoyu movoyu Cherez sho buv pomishenij u v yaznicyu piznishe vtik do Siriyu a potim i v Nimechchinu 16 17 Literatura Redaguvati Nemaye pravdivoyi informaciyi pro isnuvannya literaturi kurdskoyu movoyu v doislamsku epohu Odnim iz pershih vidomih poetiv yaki pisali kurdskoyu movoyu buv Ali Hariri 1425 1495 18 Pershi literaturni pam yatki kurdskoyi movi napisani arabo perskim alfavitom datuyutsya H XI st Vidomi imena chislennih kurdskih pismennikiv i poetiv takih yak Malaj Dzhiziri 2 a polovina XII st Fakie Tajran 1302 1375 Ahmad Hani 1591 1652 Ismayil Bayazeda 1642 1709 Hana Kubada pomer u 1699 Nali 1797 1855 Partaj Bek Hakari 1808 Kurdi 1809 1849 Kadir Koj 1816 1899 Mir Shakar Ali Dinarvand 1825 1865 Abas Han Azadi 1858 1899 Abdul Bek Misbah pomer u 1912 ta bagatoh inshih 19 Z 1970 h iz boku kurdiv u Turechchini buli zrobleni masovi zusillya dlya publikaciyi literaturnih prac kurdskoyu movoyu Kilkist tvoriv napisanih kurdskoyu movoyu protyagom ostannih troh desyatilit istotno zbilshilasya osoblivo u Shveciyi ta Nimechchini miscyah najbilshoyi koncentraciyi kurdskih emigrantiv U grudni 1990 prezident Turechchini Turgut Ozal ogolosiv legalizaciyu kurdskoyi movi dlya vnutrishnogo i lishe vnutrishnogo vikoristannya Pislya togo yak tureckij parlament prijnyav vidpovidnij zakon u lyutomu 1991 ryad tureckih akademikiv vistupiv rizko proti nogo Tureckij uryad dozvoliv vidannya kurdskih gazet i zhurnaliv za tiyeyi umovi sho za kurdomovnimi ZMI velosya neglasne sposterezhennya U 1990 h u Turechchini z yavilosya bilshe dvohsot literaturnih tvoriv kurdskoyu movoyu 20 Kino Redaguvati Cherez movni obmezhennya nakladeni na kurdsku movu v 20 mu stolitti v Turechchini ne isnuvalo praktichno niyakih umov dlya povnocinnogo rozvitku kurdskogo kino Yilmaz Gyunej buv najvidomishim kurdskim rezhiserom scenaristom romanistom ta aktorom Vin znyav film Nadiya 1970 v yakomu zigrav golovnu rol Jogo najvidomishe kino film Doroga 1982 yakij vigrav Zolotu palmovu gilku na Kannskomu kinofestivali 1982 U 2011 tureckij telekanal Kanal D pochav zjomki tele shou Ayrilik Olmasaydi ben u sen de syuzhetnu liniyu napisano kurdskim scenaristom Ce najpersha v istoriyi ekranizaciya de kurdski separatisti predstavleni yak pozitivni personazhi Translyaciya shou povinna bula pochatisya na pochatku 2012 odnak iz nezrozumilih prichin jogo debyut ves chas vidkladayetsya na neviznachenij chas 21 Div takozh RedaguvatiKurdi Irakskij Kurdistan Iranskij Kurdistan Kurdi v SiriyiPrimitki Redaguvati CIA The world factbook Arhiv originalu za 2 lipnya 2017 Procitovano 2 lipnya 2014 Turkiye deki Kurtlerin sayisi Milliyet Turkish 6 chervnya 2008 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2009 Procitovano 29 chervnya 2008 Atar Tolga 6 chervnya 2008 MGK nin sir raporu ortaya cikti Bugun Turkish Koza Ipek Gazetecilik ve Yayincilik A S Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2008 Procitovano 24 zhovtnya 2008 Atar Tolga 7 chervnya 2008 Sir rapor soku Bugun Turkish Koza Ipek Gazetecilik ve Yayincilik A S Arhiv originalu za 6 lyutogo 2009 Procitovano 24 zhovtnya 2008 Patriarchy after patriarchy gender relations in Turkey and in the Balkans 1500 2000 Karl Kaser page 98 2008 1 Arhivovano 3 sichnya 2014 u Wayback Machine Hans Lukas Kieser Iskalanmis baris Dogu Vilayetleri nde misyonerlik etnik kimlik ve devlet 1839 1938 ISBN 978 975 05 0300 9 original Der verpasste Friede Mission Ethnie und Staat in den Ostprovinzen der Turkei 1839 1938 Chronos 2000 ISBN 3 905313 49 9 the Dersim rebellion the last Kurdish rebellion Arhiv originalu za 29 listopada 2014 Procitovano 2 lipnya 2014 Bruinessen Martin van 1994 Genocide in Kurdistan The Suppression of the Dersim Rebellion in Turkey 1937 38 and the Chemical War Against the Iraqi Kurds 1988 U Andreopoulos George J Genocide Conceptual and Historical Dimensions Philadelphia University of Pennsylvania Press s 141 170 Arhiv originalu za 5 chervnya 2011 Procitovano 2 lipnya 2014 David McDowall A modern history of the Kurds I B Tauris Mayis 2004 s 209 Alevi CHP rift continues to grow after Oymen remarks Today s Zaman 24 listopada 2009 Arhiv originalu za 25 listopada 2009 Procitovano 2 lipnya 2014 Vkazano bilsh nizh odin deadlink ta deadurl dovidka Beattie Meriel 4 serpnya 2006 Local guards divide Turkish Kurds BBC News Arhiv originalu za 4 grudnya 2018 Procitovano 12 veresnya 2007 Radu Michael 2001 The Rise and Fall of the PKK Orbis Philadelphia Foreign Policy Research Institute 45 1 47 63 OCLC 93642482 doi 10 1016 S0030 4387 00 00057 0 a b Still critical 17 2 Human Rights Watch March 2005 s 3 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2016 Procitovano 12 veresnya 2007 Sovet Evropy podverg kritike Turciyu za ne podpisanie hartii yazykov nacmenshinstv Arhiv originalu za 8 listopada 2010 Procitovano 2 lipnya 2014 Kurdska avtonomiya chekaye viznannya svitovoyi spilnoti Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 2 lipnya 2014 Kurdy Rasy i narody Illyustrirovannaya enciklopediya Russika Nauchn red d f n k i n Minc L M M OlmaMediaGrupp 2007 S 276 Yurdatapan Sanar 2004 Turkey Censorship past and present In Shoot the singer Music censorship today edited by Marie Korpe London Zed Books ISBN 978 1 84277 505 9 Chingiz Sadykhov Creative Work Fund 2 zhovtnya 2005 Arhiv originalu za 5 lyutogo 2009 Procitovano 23 serpnya 2008 Vkazano bilsh nizh odin deadlink ta deadurl dovidka 1997 human rights watch international film festival Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2008 Procitovano 2 lipnya 2014 Institut Kurde de Paris Arhiv originalu za 21 lipnya 2015 Procitovano 2 lipnya 2014 http www ezdixane ru content view 898 1 Arhivovano 7 listopada 2007 u Wayback Machine Kurdskaya literatura KURDSKAYa LITERATURA ros Arhiv originalu za 20 kvitnya 2012 Procitovano 2 lipnya 2014 Krajeski Jenna Days of Their Lives The Caravan Arhiv originalu za 11 kvitnya 2012 Procitovano 4 kvitnya 2012 Vkazano bilsh nizh odin deadlink ta deadurl dovidka Literatura RedaguvatiKurdoev K K Gramatika kurdskoyi movi M L 1957 S 10 Lazaryev M S Kurdska pitannya 1890 1917 rr M AN SRSR In t shodoznavstva Golovna redakciya shidnoyi literaturi 1972 442 s Cya stattya maye kilka nedolikiv Bud laska dopomozhit udoskonaliti yiyi abo obgovorit ci problemi na storinci obgovorennya Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti lipen 2014 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lipen 2014 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kurdi v Turechchini amp oldid 40196610