www.wikidata.uk-ua.nina.az

Курбас Степан Пилипович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Курбас Степа н Пили пович Ку рбас відомий як С

Курбас Степан Пилипович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Курбас.

Степа́н Пили́пович Ку́рбас (відомий як Степа́н Яно́вич; 28 жовтня 1862, село Куропатники, нині Бережанська міська громада, Тернопільський район, Тернопільська область — 10 вересня 1908, село Старий Скалат, нині Скалатська міська громада, Тернопільський район, Тернопільська область) — український актор різноманітного плану, режисер і співак (тенор). У 1884—1898 роках працював актором у театрі «Руської бесіди» (від 1891 року також режисер).

Степан Курбас
Ім'я при народженні Степан Пилипович Курбас
Інші імена Степан Янович
Народився 28 жовтня 1862(1862-10-28)
село Куропатники
Помер 10 вересня 1908(1908-09-10) (45 років)
село Старий Скалат
Поховання Підволочиський район
Національність українець
Громадянство  Австро-Угорщина
 ЗУНР
 УНР
Діяльність актор, режисер, співак (тенор)
Роки діяльності 1884—1899
Дружина Ванда Яновичева
Діти Лесь Курбас
Провідні ролі Михайло Гурман
 Степан Курбас у Вікісховищі

Чоловік актриси Ванди Яновичевої, батько режисера Леся Курбаса.

Біографія Редагувати

Родовід Редагувати

Степан Пилипович Курбас народився 28 жовтня 1862 року в селі Куропатники (нині Бережанська міська громада Тернопільського району Тернопільської області).

Родина Курбасів походила з Литви. Степанів дід Ян Курбас прийшов до Галичини в 1820-х роках і був управителем панського маєтку на Бережанщині. 1836 року в нього народився єдиний син Пилип (Степанів батько), який вивчився на священика. Спочатку був парохом у Куропатниках. Восени 1877 року він отримав нову парафію і до кінця життя служив Богові у Старому Скалаті (нині село Підволочиського району Тернопільської області). Помер Пилип Курбас 1914 року.

Крім Степана, Пилип Курбас мав ще трьох синів. Найстарший із них — Микола — став священником, жив у містечку Городок, потім у прикарпатських селах Велдіж (нині Шевченкове Долинського району Івано-Франківської області) та Ілемня (нині Рожнятівського району тієї ж області). Зіновій був на два роки молодшим від Степана (народився 1864 року), помер 18-річним у Старому Скалаті. Наймолодший Роман (народився 1883 року) працював адвокатом у Стрию, Рожнятові .

Мати Степана Курбаса — Осипа Григорівна Алескевич — прищепила синові любов до живопису та музики. Юний Степан багато читав, захоплювався грою на роялі. Навчаючись у Бережанській гімназії, брав активну участь у концертах, вечорах, студентському драматичному гуртку, співав у хорі, виконував сольні номери (мав приємний тенор).

Театр «Руської бесіди» Редагувати

1884 року залишив останній клас гімназії і став актором театру «Руська Бесіда». Звістка про те, що Степан — «бродячий комедіант» (так тоді іронічно називали артистів пересувних театрів), вкрай розгнівила його батька Пилипа, який відцурався сина. Але навіть це не зупинило Степана, який твердо вирішив присвятити себе служінню рідній культурі, хоч усвідомлював, якою важкою буде служба у галицької Мельпомени.

Ванда Яновичева

У січні 1885 року в трупу театру «Руська бесіда» прийняли 17-річну Ванду Тейхман із Чернівців, яка теж усупереч волі батьків вирішила присвятити себе драматичному мистецтву. 1886 року Ванда та Степан обвінчалися без батьківського благословіння.

Сценічні успіхи Степана примножувалися майже щоденно, особливо у лірико-героїчних ролях. Час приносив вагомі удачі — добре зіграні основні ролі у п'єсах Івана Тобілевича, Івана Франка, Панаса Мирного, Марка Кропивницького, Михайла Старицького тощо. Він успішно співав в операх «Вечорниці», «Наталка Полтавка», «Утоплена», «Циганський барон».

Степан Янович у рік народження Леся Курбаса мав у своєму репертуарі 20 ролей, з них — 10 партій у музичних виставах. Брав участь майже у кожній п'єсі, за короткий час став сформованим актором.

1890 року «Руська бесіда» запропонувала Яновичу стати режисером, узятися за постановку спектаклів. Степан Пилипович розумів, що йому бракує професійної освіти чи хоча би практики під орудою солідного майстра театральної справи. Він добився від керівництва «Руської бесіди» субсидії та 1891 року поїхав на піврічне стажування в Наддніпрянську Україну. Там приглядався до роботи Марка Кропивницького, інших режисерів. У Галичину Янович повернувся пристрасним послідовником реалістичних традицій Кропивницького.

Перші режисерські роботи Яновича не мали успіху, за що його справедливо докоряла театральна критика. 1891 року у відкритому листі до громадськості Степан Пилипович пояснив причини своїх творчих невдач у постановці окремих спектаклів. Він вбачав їх у складних матеріальних умовах, в яких змушений був працювати український театр, позбавлений частини дотації. Крім того, трупу покинуло кілька провідних акторів і музикантів.

Пізніше до Яновича прийшов успіх, він показав себе як талановитий і культурний режисер.

1893 року Степан Янович перейшов із чергового режисера на посаду головного режисера «Бесіди». Був дуже вимогливим до себе та інших майстрів.

1893 року Іван Франко у статті «Руський театр» писав про дев'ятирічний творчий шлях Яновича: «Головною силою української сцени є Янович… Янович — це для української сцени на Галичині дуже корисна сила…»

16 листопада 1893 року Степан Янович став першим виконавцем ролі Михайла Гурмана в п'єсі Івана Франка «Украдене щастя».

Акторська сім'я Яновичів жила дуже бідно, не вилазила з боргів. Її щоденне змагання з труднощами періоду соціального й національного гніту в Галичині було великим героїзмом і патріотичною самопожертвою заради рідної сцени.

Крім того, сім'я пережила чимало трагедій — померли в дитинстві два сини, а потім сімнадцятирічна дочка. Нервове перенапруження, важкі переживання і фізична втома швидко дали про себе знати.

1896 року під час гастролей у Тернополі Степан Янович тяжко захворів. Хвороба прогресувала, виснажувала, дедалі більше ламала його.

Останні театральні роки Редагувати

1897 року Степана Яновича та актора Поліщука призначили директорами театру «Руської бесіди». Між новою дирекцією та старим бюрократичним керівництвом «Руської бесіди» виник конфлікт. Янович і Поліщук із групою однодумців вийшли із трупи. У січні 1898 року Степан Янович, актор і режисер Кость Підвисоцький заснували власну трупу, яка невдовзі розпалася.

Мрія Яновича створити новий театр не збулася. Постійні злидні, моральний гніт призвели до того, що в розквіті творчих сил актор важко захворів. Дружина переконує, що йому потрібний відпочинок. Яновичі покидають сцену, їдуть до Степанових батьків до Старого Скалату.

Лесь і Нестор Курбаси

В домі батька Степан Пилипович не знаходить спокою. Весною 1898 року, залишивши дітей у Старому Скалаті, Степан Янович із дружиною та акторами Костем Підвисоцьким і С. Підвисоцьким їде до Кам'янця-Подільського. Там він працює у Літньому театрі, що розташовувався в Старому місті на Старому бульварі.

У серпні 1898 року Степан Пилипович із Кам'янця-Подільського написав листа в «Руську бесіду» з проханням знову взяти його в трупу:

Проте керівництво «Руської бесіди» не хотіло чути навіть імені Яновича.

Виснажений і хворий Янович у червні 1899 року добирається з Кам'янця-Подільського до містечка Товсте біля Заліщиків, де тоді гастролювали львів'яни. Тут він зустрівся з членом управи театру Миколою Заячківським. Той вислухав сповідь Яновича, пообіцяв поклопотати за нього перед керівництвом «Руської бесіди». Заячківський також порадив Степанові Пилиповичу спочатку підлікуватися, дав йому на це гроші.

Янович їде лікуватися до Львова, лягає там у лікарню. Наприкінці 1899 року він переїжджає до Перемишля, де перебивається випадковими заробітками. Коли його здоров'я поліпшилося, він написав Миколі Заячківському листа, в якому знову повідав про своє трагічне життя та тугу за театром. У листі він просив прийняти його в трупу умовно та перевірити його вміння та фізичний стан на ролі Михайла Гурмана в «Украденому щасті».

Час збігав. Листування тривало. Наприкінці 1900 року, коли директором театру був лікар Іван Гриневецький, Яновичі повернулися в трупу . Але участь Яновичів у роботі театру виявилася епізодичною. Хвороба прогресувала, фізично виснажувала Степана Яновича, тому він змушений був назавжди попрощатися з думкою про повернення на сцену.

Актриса Ганна Юрчакова згадувала, як восени 1900 року в театрі заговорили про те, що на сцену повертається талановитий актор Степан Янович з дружиною. В її пам'яті зберігся його останній виступ на сцені театру у Львові. Лебединою піснею Степана Яновича стала роль Івана в «Чорноморцях» Михайла Старицького. Ганна Юрчакова писала: «Я, зовсім ще юна тоді актриса, приглядалася, як веде роль цей актор, про якого в театрі так гарно говорили. Пригадую, Янович був нижчий зростом, ніж його син Лесь. Був він на сцені дуже природним, володів дивовижним даром перевтілення».

Хвороба та смерть Редагувати

Могили Пилипа та Степана Курбасів у Старому Скалаті

Після 1900 року Степан Янович жив у селі Старий Скалат у будинку свого батька Пилипа Івановича Курбаса — настоятеля місцевої церкви.

Хома Водяний, товариш Леся Курбаса, згадував:

10 вересня 1908 року Степан Янович помер у Старому Скалаті. Поховали його на цвинтарі біля церкви.

Пам'ять Редагувати

Музей-садиба Курбасів у Старому Скалаті

Будинок, в якому останні роки жив Степан Янович, добре зберігся до наших днів. На ньому встановлено дві меморіальні дошки: на честь Степана Пилиповича та його сина Леся Курбаса. Тут 19 лютого 1987 року, напередодні 100-річчя від дня народження Леся Курбаса, за ухвалою ЮНЕСКО відкрито його музей-садибу.

Ролі Редагувати

Головні ролі:

  • Михайло Гурман, Качуркевич, Хоростіль («Украдене щастя», «Рябина», «Учитель» Івана Франка),
  • Василь («Лимарівна» Панаса Мирного),
  • Гнат («Безталанна» Івана Карпенка-Карого),
  • Олег, Ярополк (однойменні трагедії Корнила Устияновича),
  • Карл Моор («Розбійники» Й.-Ф. Шіллера) та ін.

В оперному репертуарі виконував тенорові партії:

Режисура вистав:

Примітки Редагувати

  1. Рукопис. — Т. 1. — К., 2004. — С. 270.
  2. Діло. — 1900. — № 268.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kurbas Stepa n Pili povich Ku rbas vidomij yak Stepa n Yano vich 28 zhovtnya 1862 selo Kuropatniki nini Berezhanska miska gromada Ternopilskij rajon Ternopilska oblast 10 veresnya 1908 selo Starij Skalat nini Skalatska miska gromada Ternopilskij rajon Ternopilska oblast ukrayinskij aktor riznomanitnogo planu rezhiser i spivak tenor U 1884 1898 rokah pracyuvav aktorom u teatri Ruskoyi besidi vid 1891 roku takozh rezhiser Stepan KurbasIm ya pri narodzhenni Stepan Pilipovich KurbasInshi imena Stepan YanovichNarodivsya 28 zhovtnya 1862 1862 10 28 selo KuropatnikiPomer 10 veresnya 1908 1908 09 10 45 rokiv selo Starij SkalatPohovannya Pidvolochiskij rajonNacionalnist ukrayinecGromadyanstvo Avstro Ugorshina ZUNR UNRDiyalnist aktor rezhiser spivak tenor Roki diyalnosti 1884 1899Druzhina Vanda YanovichevaDiti Les KurbasProvidni roli Mihajlo Gurman Stepan Kurbas u VikishovishiCholovik aktrisi Vandi Yanovichevoyi batko rezhisera Lesya Kurbasa Zmist 1 Biografiya 1 1 Rodovid 1 2 Teatr Ruskoyi besidi 1 3 Ostanni teatralni roki 1 4 Hvoroba ta smert 1 5 Pam yat 2 Roli 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaBiografiya RedaguvatiRodovid Redaguvati Stepan Pilipovich Kurbas narodivsya 28 zhovtnya 1862 roku v seli Kuropatniki nini Berezhanska miska gromada Ternopilskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Rodina Kurbasiv pohodila z Litvi Stepaniv did Yan Kurbas prijshov do Galichini v 1820 h rokah i buv upravitelem panskogo mayetku na Berezhanshini 1836 roku v nogo narodivsya yedinij sin Pilip Stepaniv batko yakij vivchivsya na svyashenika Spochatku buv parohom u Kuropatnikah Voseni 1877 roku vin otrimav novu parafiyu i do kincya zhittya sluzhiv Bogovi u Staromu Skalati nini selo Pidvolochiskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Pomer Pilip Kurbas 1914 roku Krim Stepana Pilip Kurbas mav she troh siniv Najstarshij iz nih Mikola stav svyashennikom zhiv u mistechku Gorodok potim u prikarpatskih selah Veldizh nini Shevchenkove Dolinskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti ta Ilemnya nini Rozhnyativskogo rajonu tiyeyi zh oblasti Zinovij buv na dva roki molodshim vid Stepana narodivsya 1864 roku pomer 18 richnim u Staromu Skalati Najmolodshij Roman narodivsya 1883 roku pracyuvav advokatom u Striyu Rozhnyatovi 1 Mati Stepana Kurbasa Osipa Grigorivna Aleskevich prishepila sinovi lyubov do zhivopisu ta muziki Yunij Stepan bagato chitav zahoplyuvavsya groyu na royali Navchayuchis u Berezhanskij gimnaziyi brav aktivnu uchast u koncertah vechorah studentskomu dramatichnomu gurtku spivav u hori vikonuvav solni nomeri mav priyemnij tenor Teatr Ruskoyi besidi Redaguvati 1884 roku zalishiv ostannij klas gimnaziyi i stav aktorom teatru Ruska Besida Zvistka pro te sho Stepan brodyachij komediant tak todi ironichno nazivali artistiv peresuvnih teatriv vkraj rozgnivila jogo batka Pilipa yakij vidcuravsya sina Ale navit ce ne zupinilo Stepana yakij tverdo virishiv prisvyatiti sebe sluzhinnyu ridnij kulturi hoch usvidomlyuvav yakoyu vazhkoyu bude sluzhba u galickoyi Melpomeni nbsp Vanda YanovichevaU sichni 1885 roku v trupu teatru Ruska besida prijnyali 17 richnu Vandu Tejhman iz Chernivciv yaka tezh usuperech voli batkiv virishila prisvyatiti sebe dramatichnomu mistectvu 1886 roku Vanda ta Stepan obvinchalisya bez batkivskogo blagoslovinnya Scenichni uspihi Stepana primnozhuvalisya majzhe shodenno osoblivo u liriko geroyichnih rolyah Chas prinosiv vagomi udachi dobre zigrani osnovni roli u p yesah Ivana Tobilevicha Ivana Franka Panasa Mirnogo Marka Kropivnickogo Mihajla Starickogo tosho Vin uspishno spivav v operah Vechornici Natalka Poltavka Utoplena Ciganskij baron Stepan Yanovich u rik narodzhennya Lesya Kurbasa mav u svoyemu repertuari 20 rolej z nih 10 partij u muzichnih vistavah Brav uchast majzhe u kozhnij p yesi za korotkij chas stav sformovanim aktorom 1890 roku Ruska besida zaproponuvala Yanovichu stati rezhiserom uzyatisya za postanovku spektakliv Stepan Pilipovich rozumiv sho jomu brakuye profesijnoyi osviti chi hocha bi praktiki pid orudoyu solidnogo majstra teatralnoyi spravi Vin dobivsya vid kerivnictva Ruskoyi besidi subsidiyi ta 1891 roku poyihav na pivrichne stazhuvannya v Naddnipryansku Ukrayinu Tam priglyadavsya do roboti Marka Kropivnickogo inshih rezhiseriv U Galichinu Yanovich povernuvsya pristrasnim poslidovnikom realistichnih tradicij Kropivnickogo Pershi rezhiserski roboti Yanovicha ne mali uspihu za sho jogo spravedlivo dokoryala teatralna kritika 1891 roku u vidkritomu listi do gromadskosti Stepan Pilipovich poyasniv prichini svoyih tvorchih nevdach u postanovci okremih spektakliv Vin vbachav yih u skladnih materialnih umovah v yakih zmushenij buv pracyuvati ukrayinskij teatr pozbavlenij chastini dotaciyi Krim togo trupu pokinulo kilka providnih aktoriv i muzikantiv Piznishe do Yanovicha prijshov uspih vin pokazav sebe yak talanovitij i kulturnij rezhiser 1893 roku Stepan Yanovich perejshov iz chergovogo rezhisera na posadu golovnogo rezhisera Besidi Buv duzhe vimoglivim do sebe ta inshih majstriv 1893 roku Ivan Franko u statti Ruskij teatr pisav pro dev yatirichnij tvorchij shlyah Yanovicha Golovnoyu siloyu ukrayinskoyi sceni ye Yanovich Yanovich ce dlya ukrayinskoyi sceni na Galichini duzhe korisna sila 16 listopada 1893 roku Stepan Yanovich stav pershim vikonavcem roli Mihajla Gurmana v p yesi Ivana Franka Ukradene shastya Aktorska sim ya Yanovichiv zhila duzhe bidno ne vilazila z borgiv Yiyi shodenne zmagannya z trudnoshami periodu socialnogo j nacionalnogo gnitu v Galichini bulo velikim geroyizmom i patriotichnoyu samopozhertvoyu zaradi ridnoyi sceni Krim togo sim ya perezhila chimalo tragedij pomerli v ditinstvi dva sini a potim simnadcyatirichna dochka Nervove perenapruzhennya vazhki perezhivannya i fizichna vtoma shvidko dali pro sebe znati 1896 roku pid chas gastrolej u Ternopoli Stepan Yanovich tyazhko zahvoriv Hvoroba progresuvala visnazhuvala dedali bilshe lamala jogo Ostanni teatralni roki Redaguvati 1897 roku Stepana Yanovicha ta aktora Polishuka priznachili direktorami teatru Ruskoyi besidi Mizh novoyu direkciyeyu ta starim byurokratichnim kerivnictvom Ruskoyi besidi vinik konflikt Yanovich i Polishuk iz grupoyu odnodumciv vijshli iz trupi U sichni 1898 roku Stepan Yanovich aktor i rezhiser Kost Pidvisockij zasnuvali vlasnu trupu yaka nevdovzi rozpalasya Mriya Yanovicha stvoriti novij teatr ne zbulasya Postijni zlidni moralnij gnit prizveli do togo sho v rozkviti tvorchih sil aktor vazhko zahvoriv Druzhina perekonuye sho jomu potribnij vidpochinok Yanovichi pokidayut scenu yidut do Stepanovih batkiv do Starogo Skalatu nbsp Les i Nestor KurbasiV domi batka Stepan Pilipovich ne znahodit spokoyu Vesnoyu 1898 roku zalishivshi ditej u Staromu Skalati Stepan Yanovich iz druzhinoyu ta aktorami Kostem Pidvisockim i S Pidvisockim yide do Kam yancya Podilskogo Tam vin pracyuye u Litnomu teatri sho roztashovuvavsya v Staromu misti na Staromu bulvari U serpni 1898 roku Stepan Pilipovich iz Kam yancya Podilskogo napisav lista v Rusku besidu z prohannyam znovu vzyati jogo v trupu Zakinchuyutsya kanikuli i ya povinen virishiti yak meni buti dali z ditmi chto robiti Ne kazhu vzhe pro te sho ne mozhu bez ridnoyi sceni bez ridnoyi movi hochu povernutisya dodomu Os i zapituyu Najsvitlijshij Viddil Chi potribni Najsvitlijshomu Viddilu nashi z druzhinoyu poslugi Ya zi svogo boku zhertvuyu svoyim uspihom grayuchi z velikimi ukrayinskimi artistami Ye u mene dekoraciyi vartistyu 600 zlotih desho z novih p yes vvazhayu sho moyi poslugi ne zashkodyat nashij publici bo sovist moya chista Haj pokazuyut na mene palcem ti hto pozbaviv mene ni za sho ni pro sho vsogo najdorozhchogo chesti dobrogo imeni ta nareshti ostannih groshej sho nalezhat uzhe ne meni a moyim dityam Spodivayusya sho Najsvitlishij Viddil za moyu p yatnadcyatirichnu pracyu majzhe bezkorisnu vidpovist na moye prohannya pozitivno Prote kerivnictvo Ruskoyi besidi ne hotilo chuti navit imeni Yanovicha Visnazhenij i hvorij Yanovich u chervni 1899 roku dobirayetsya z Kam yancya Podilskogo do mistechka Tovste bilya Zalishikiv de todi gastrolyuvali lviv yani Tut vin zustrivsya z chlenom upravi teatru Mikoloyu Zayachkivskim Toj visluhav spovid Yanovicha poobicyav poklopotati za nogo pered kerivnictvom Ruskoyi besidi Zayachkivskij takozh poradiv Stepanovi Pilipovichu spochatku pidlikuvatisya dav jomu na ce groshi Yanovich yide likuvatisya do Lvova lyagaye tam u likarnyu Naprikinci 1899 roku vin pereyizhdzhaye do Peremishlya de perebivayetsya vipadkovimi zarobitkami Koli jogo zdorov ya polipshilosya vin napisav Mikoli Zayachkivskomu lista v yakomu znovu povidav pro svoye tragichne zhittya ta tugu za teatrom U listi vin prosiv prijnyati jogo v trupu umovno ta pereviriti jogo vminnya ta fizichnij stan na roli Mihajla Gurmana v Ukradenomu shasti Chas zbigav Listuvannya trivalo Naprikinci 1900 roku koli direktorom teatru buv likar Ivan Grineveckij Yanovichi povernulisya v trupu 2 Ale uchast Yanovichiv u roboti teatru viyavilasya epizodichnoyu Hvoroba progresuvala fizichno visnazhuvala Stepana Yanovicha tomu vin zmushenij buv nazavzhdi poproshatisya z dumkoyu pro povernennya na scenu Aktrisa Ganna Yurchakova zgaduvala yak voseni 1900 roku v teatri zagovorili pro te sho na scenu povertayetsya talanovitij aktor Stepan Yanovich z druzhinoyu V yiyi pam yati zberigsya jogo ostannij vistup na sceni teatru u Lvovi Lebedinoyu pisneyu Stepana Yanovicha stala rol Ivana v Chornomorcyah Mihajla Starickogo Ganna Yurchakova pisala Ya zovsim she yuna todi aktrisa priglyadalasya yak vede rol cej aktor pro yakogo v teatri tak garno govorili Prigaduyu Yanovich buv nizhchij zrostom nizh jogo sin Les Buv vin na sceni duzhe prirodnim volodiv divovizhnim darom perevtilennya Hvoroba ta smert Redaguvati nbsp Mogili Pilipa ta Stepana Kurbasiv u Staromu SkalatiPislya 1900 roku Stepan Yanovich zhiv u seli Starij Skalat u budinku svogo batka Pilipa Ivanovicha Kurbasa nastoyatelya miscevoyi cerkvi Homa Vodyanij tovarish Lesya Kurbasa zgaduvav Yak Yanovich perenissya do Starogo Skalata vin uzhe buv hvorij Piyatika stala dlya nogo organichnoyu potreboyu Koli vin zovsim nichogo ne piv prihodiv napad nim tryaslo vin trativ svidomist padav de stoyav i strashenno poterpav Mati Lesya chasto sama posilala jomu po gorilku shob ne bachiti jogo muk A sho jomu ne davali groshej vin vinosiv iz hati sho popalo abo prodavav iz sebe sholipshe Koli ya vpershe pobachiv jogo vin spraviv na mene strashne vrazhennya buv negolenij nechesanij i odyag na nim buv mozhlivo najdranlivishij i sorochka hoch i chista ale polatana taki zh chereviki Pobachivshi ce ya zrozumiv chomu Les nikoli ne rozkazuvav pro batka nikoli ne zgadav jogo ni slovom Zreshtoyu koli buv u normalnim stani tobto ne vipiv zabagato abo nichogo todi buv zovsim hvorij ale cogo ne vidno bulo po nomu Vin govoriv i zhartuvav yak normalna i visokoosvichena lyudina yakim buv naspravdi 10 veresnya 1908 roku Stepan Yanovich pomer u Staromu Skalati Pohovali jogo na cvintari bilya cerkvi Pam yat Redaguvati nbsp Muzej sadiba Kurbasiv u Staromu SkalatiBudinok v yakomu ostanni roki zhiv Stepan Yanovich dobre zberigsya do nashih dniv Na nomu vstanovleno dvi memorialni doshki na chest Stepana Pilipovicha ta jogo sina Lesya Kurbasa Tut 19 lyutogo 1987 roku naperedodni 100 richchya vid dnya narodzhennya Lesya Kurbasa za uhvaloyu YuNESKO vidkrito jogo muzej sadibu Roli RedaguvatiGolovni roli Mihajlo Gurman Kachurkevich Horostil Ukradene shastya Ryabina Uchitel Ivana Franka Vasil Limarivna Panasa Mirnogo Gnat Beztalanna Ivana Karpenka Karogo Oleg Yaropolk odnojmenni tragediyi Kornila Ustiyanovicha Karl Moor Rozbijniki J F Shillera ta in V opernomu repertuari vikonuvav tenorovi partiyi Vakula Petro Rizdvyana nich Natalka Poltavka Mikoli Lisenka Barinkaya Ciganskij baron J Shtrausa Andrij Zaporozhec za Dunayem Semena Gulaka Artemovskogo ta in Rezhisura vistav Martin Borulya Sto tisyach Ivana Karpenka Karogo ta in Primitki Redaguvati Rukopis T 1 K 2004 S 270 Dilo 1900 268 Literatura RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 T 10 Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red M P Bazhan 1 she vid K Golov red URE AN URSR 1968 T 3 Plyus 856 s S 843 Medvedik P K Yanovich Stepan Pilipovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1985 T 12 Fitogormoni 568 4 s 26 ark il il portr karti 1 ark s S 510 Ukrayinskij radyanskij enciklopedichnij slovnik u 3 t gol red Babichev F S 2 ge vid K Golov red URE AN URSR 1987 T 3 Portulak 736 s S 719 Yanovichi Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 848 s ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 S 676 Yanovichi Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 700 s ISBN 5 88500 071 9 S 676 677 Medvedik Petro Semya Lesya Kurbasa Les Kurbas Stati i vospominaniya o Lese Kurbase Literaturnoe nasledie Moskva Iskusstvo 1988 S 48 56 Stepan i Vanda Yanovichi batki Lesya Kurbasa Mihalchishin Ya Z muzikoyu kriz zhittya Lviv 1992 S 54 57 Vodyanij Homa Les Kurbas yakogo ya znav z yunackih lit Rozdil II Rodinna tragediya Lesya Rukopis T 1 K 2004 S 270 274 Posilannya RedaguvatiYanovich Stepan Pilipovich Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Stepan Kurbas Stepan Pilipovich Yanovich Arhivovano 2 listopada 2011 u Wayback Machine Sadiba Lesya Kurbasa Arhivovano 14 grudnya 2007 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kurbas Stepan Pilipovich amp oldid 39972351