www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кузмін Михайло Олексійович У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кузмін Lib Михайло КузмінПортрет роботи К А

Кузмін Михайло Олексійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кузмін.

Михайло Кузмін
Портрет роботи К. А. Сомова
Народився 6 (18) жовтня 1872(1872-10-18)
Ярославль, Російська імперія
Помер 1 березня 1936(1936-03-01) (63 роки)
Ленинград, СССР
·пневмонія
Поховання Літераторські мостки
Громадянство Російська імперія,  СРСР
Діяльність поет
перекладач
прозаїк
композитор
Alma mater Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова
Мова творів російська
Роки активності 1905–1935
Напрямок поза напрямків
Жанр лірика
розповідь
роман
вокальні композиції
Партія Союз російського народу
Родичі Ekaterina Ofrenad
Автограф
 Кузмін Михайло Олексійович у Вікісховищі

Михайло Олексійович Кузмін (6 (18) жовтня 1872(18721018), Ярославль — 1 березня 1936, Ленінград) — російський поет Срібної доби, перекладач, прозаїк, композитор.

Біографія Редагувати

Народився 6 (18) жовтня 1872(18721018) в Ярославлі в родини дворянина Олексія Олексійовича Кузміна (1812–1886) та його дружини Надії Дмитрівни Кузміної (уродженої Федорової) (1834–1904).

У короткій автобіографії Михайло Кузмін писав, що одним з предків його матері був відомий за часів Катерини II французький актор Жан Офрень, інші родичі походили з небагатих дворян Ярославської та Вологодської губерній. Дослідники творчості М. Кузміна відзначають, що ці факти його сімейної історії — споконвічно російські та західноєвропейські коріння — наклали незгладимий відбиток на особистість майбутнього письменника та поета, створивши незвичайний сплав довірливості та прямоти з підкресленим артистизмом та схильністю до епатажу.

Сім'я Кузміна переїхала в Петербург 1884 року, де Михайло закінчив 8-му Санкт-Петербурзьку гімназію, після чого кілька років провчився в консерваторії у М. А. Римського-Корсакова та А. К. Лядова. Згодом М. Кузмін виступав як автор та виконавець музичних творів на власні тексти. Певна популярність прийшла до М. Кузміна після його музичних виступів на «Вечорах сучасної музики» — музичного відділення журналу «Світ мистецтва». Кузмін підтримував дружні стосунки з художниками групи «Світ мистецтва». Естетика мирискусників справила вплив на його літературну творчість.

Великий вплив на Кузміна мала юнацька дружба та листування з Г. В. Чичеріним та подорожі по Єгипту та Італії, а потім по російській Півночі (довгий час Кузмін захоплювався російським старообрядництвом).

За деякими даними, 1905 року Кузмин вступив в Союз російського народу, у всякому разі, його стійкий інтерес до націоналістичного руху добре засвідчений сучасниками.

Після революції Михайло Кузмін залишився в Росії та займався переважно перекладами. У 20—30-ті рр. Михайло Олексійович вимушено перестав друкувати свої вірші та прозу, часом він брав участь у театральних постановках як музичний керівник, писав театральні рецензії. На запрошення Максима Горького Кузмін брав участь у складанні планів французької секції видавництва «Всесвітня література», перекладав прозу Анатоля Франса та редагував зібрання його творів.

Кузмін відносно спокійно, хоча і в тривозі за своїх близьких, пережив початок політичних репресій. Можливо, свою роль у цьому зіграла давня, ще з гімназійних часів, дружба з Г. В. Чичеріним — наркомом закордонних справ СРСР.

Кузмін помер 1 березня 1936 в Куйбишевській (Маріїнській) лікарні в Ленінграді. Він був похований на Літературних містках Волковського цвинтаря. Після закінчення Великої Вітчизняної війни його могила була перенесена на іншу ділянку того ж цвинтаря у зв'язку зі спорудженням меморіалу родини Ульянових. Останні кілька років у річницю смерті Михайла Кузміна на його могилі збираються шанувальники його творчості та читають його вірші, віддаючи данину пам'яті талановитому поетові.

Творчість Кузміна Редагувати

1900-ті й 1910-ті роки Редагувати

Дебютував у 1905 в напіваматорському «Зеленому збірнику віршів та прози», після чого творчість Кузміна викликала інтерес В. Я. Брюсова, який залучив його до співпраці в символістському журналі «Весы» («Терези») та переконав його займатися, перш за все, літературною, а не музичною творчістю. У 1906, в незвично для Срібного століття пізньому віці 34-х років, Кузмін виступив у «Терезах» із першими помітними поетичними (цикл «Олександрійські пісні») та прозовими (філософськи-публіцистичний роман «Крила») публікаціями. У 1907 з'явилися його нові прозові речі («Пригоди Еме Лебеф», «Картонний будиночок»), а 1908 року вийшла його перша книга віршів «Мережі», куди увійшли також «Олександрійські пісні». Дебют Кузміна супроводжував гучний успіх та співчуття з боку критиків-модерністів, в той же час роман «Крила» викликав скандал через перший в російській літературі нейтральний опис гомосексуальних почуттів та відносин (втім, цілком цнотливий). Кузмін продовжував писати прозу до кінця 1910-х років, але його інші романи, повісті та оповідання, переважно майстерно стилізовані під пізнеантичну прозу або XVIII століття, привернули меншу увагу критики, ніж «Крила».

Для віршів Кузміна характерний ряд постійних образів (елліністична Александрія, французький XVIII повік, російська релігійність), віртуозне володіння формою (одним з перших розробляв вільний вірш), особлива увага до деталей. Ряд рис його творчості зближував Кузміна з акмеїстами, які багато в чому надихалися його програмною статтею «Про прекрасну ясність» (1910). Зокрема Кузмін писав в цій статті:

«Хай ваша душа буде цільна або розколота, нехай світоосягнення буде містичним, реалістичним, скептичним, або навіть ідеалістичним (якщо ви до такої міри нещасні), нехай прийоми творчості будуть імпресіоністичними, реалістичними, натуралістичними, зміст — ліричним або фабулістичним, нехай буде настрій, враження — що хочете, але, благаю, будьте логічні — да проститься мені цей крик серця! — логічні в задумі, в будові твору, в синтаксисі».

Сам Кузмін, втім, до акмеистів не примикав та ставився до багатьох з них іронічно. У статті «Стружки» Кузмін так викладав свою позицію відносно літературних напрямів:

«Потрібно бути або фанатиком (тобто людиною одностороннім та засліпленим), або шарлатаном, щоб діяти, як член школи. […] Без однобічності та явної безглуздості школи нічого не досягнуть і не принесуть тієї безсумнівної користі, яку можуть та повинні принести. Але що ж робити людині не однобічній та правдивій? Відповідь лише цинічна: користуватися завоюванням шкіл і не втручатися в бійку».

Кузмін — автор збірки критичних статей «Умовності» та обширного «Щоденника», відомого вже сучасникам, але систематично виданого лише нещодавно. Будучи добре освіченою, а крім цього, діяльною та небайдужою людиною, Кузмін писав критичні статті на різні теми, пов'язані з мистецтвом Срібної доби, як то: про прозу, поезію, образотворче мистецтво, музику, театр, кіно і навіть про цирк. Крім цього він періодично публікував замітки щодо суспільно значущих подій, хоча, треба відзначити, що політика цікавила його значно менше за мистецтво.

Виступаючи з поетичними концертами, Кузмін часто вдавався до музичного супроводу, мелодекламував (втім, неголосно), що було тоді у великій моді, а іноді акомпанував собі на гітарі. У 1906 р. він написав музику до постановки «Балаганчика» Олександра Блока на сцені театру Коміссаржевської.

Деякі свої вірші він клав на музику та виконував їх впівголоса як романси. Найбільш широко був відомий його романс «Дитя та троянда», кілька разів перевидавався нотним видавництвом «Евтерпа». Цей романс міцно увійшов в репертуар військового Петрограда та виконувався багатьма артистами до кінця 30-х років, а знаменитий в ті роки артист-ексцентрик Савояров відгукнувся на нього в модному тоді жанрі відповіді романсом-пародією «Дитя, не поспішай» (1915), повним вельми єхидних натяків та передражнювання зніженого авторського стилю Кузміна-артиста.

Післяреволюційний період Редагувати

У перші роки після революції Михайло Кузмін співпрацював як композитор із створеним 1919 року Великим драматичним театром — написав музику до вистав «Рваний плащ» С. Бенеллі (1919), «Дванадцята ніч» В. Шекспіра (1921), «Земля» В. Брюсова (1922) та «Близнюки» Т. Плавта (1923).

Післяреволюційна поетична творчість Кузміна (остання збірка — «Форель розбиває лід», 1929) відрізняється заплутаністю образів, зникненням колишньої «легкості» та «манірності», відсиланнями до гностицизму, західноєвропейському експресіонізму (в тому числі і в кіно).

В 1920—1930-ті роки Кузмин, як і багато письменників у радянський період, був змушений заробляти на життя численними перекладами: серед найбільш помітних робіт — «Метаморфози» Апулея (переклад став класичним), сонети Петрарки, вісім п'єс Шекспіра, новели Меріме, вірші Гете та Анрі де Реньє; не все опубліковано, в тому числі повний переклад «Дон Жуана» Байрона. Переклад (можливо, повний) сонетів Шекспіра втрачений в роки війни.

Ряд його пізніх творів, мабуть, не зберігся: романи «Римські чудеса» (збереглися дві опубліковані глави), «Вероніка, що зникла», відомо дуже мало віршів останніх 7 років життя.

Його лірика відзначена предметним та фізичним відчуттям світу, також і в еротичному сенсі. При цьому і в своїх гомосексуальних віршах він настільки точно передає сутність любовного почуття, що тлумачення їх, прив'язане до конкретної біографії поета, виглядає безглуздо обмеженим. Кузміну властиво виняткове почуття форми, він передає радість високого мистецтва поетичної гри.<ref>Вольфганг Казак. Лексикон русской литературы XX века. — С. 213.

Твори Редагувати

  • «Сети» (1908)
  • «Осенние озёра», вторая книга стихов, обложка С. Судейкина, книгоиздательство «Скорпион», Москва, 1912.
  • «Глиняные голубки» (1914)
  • «Вожатый» П., «Прометей», 1918
  • «Александрийские песни», Петербург, «Прометей», <1918>, тир. 4500 экз.
  • «Двум» П., «Сегодня», 1918
  • «Занавешенные картинки» (1920)
  • «Эхо» (1921)
  • «Нездешние вечера» П., «Петрополис», 1921
  • «Параболы» П., «Петрополис», 1923
  • «Условности: Статьи об искусстве» [ 21 березня 2014 у Wayback Machine.] П., 1923
  • «Новый Гуль» Л., Academia, 1924
  • «Форель разбивает лёд», стихи 1925–1928; Обложка В. М. Ходасевич. Издательство Писателей в Ленинграде, 1929.
  • «Новый Плутарх. Чудесная жизнь Иосифа Бальзамо, графа Калиостра», П.: «Странствующий Энтузиаст», 1919; Обкладинка М. В. Добужинського.

Адреси в Санкт-Петербурзі — Петрограді — Ленінграді Редагувати

  • 1902–1904 — прибутковий будинок — 9-я лінія, 28;
  • 1910–1912 — квартира В. І. Іванова («Вежа») в прибутковому будинку І. І. Дернова — Таврійська вулиця, 35;
  • 1912–1913 — прибутковий будинок акціонерного товариства «Будівельник» — Ринкова вулиця, 16 (нині — Гангутская вулиця);
  • 1914 рік — квартира Є. А. Нагродской в прибутковому будинку — Морська вулиця (нині Велика морська вулиця), 46;
  • 1914–1915 — дохідний будинок — Спаська вулиця, 11;
  • 1915 — 01.03.1936 року — прибутковий будинок — Спаська вулиця, 17, кв. 9 (згодом, після революції, вулиця Рилєєва).

М. А. Кузмін помер в Маріїнської лікарні на Ливарному проспекті (в той час — лікарня ім. Куйбишева на просп. Володарського), 56.

Похований на Вовківському кладовищі.

Література Редагувати

Книги Редагувати

  • М. А. Кузмин. Дневник 1934 года. СПб: Издательство Ивана Лимбаха, 1998.
  • Михаил Кузмин и русская культура XX века. Тезисы и материалы конференции 15-17 мая 1990 г. Сост. и ред. Г. А. Морева. Л., 1990.
  • Богомолов Н. А. Михаил Кузмин: Статьи и материалы. М., 1995.
  • Богомолов Н. А., Малмстад Джон Э. Михаил Кузмин: искусство, жизнь, эпоха. М., 1996, 1998; СПб., 2007.
  • Панова Л. Г. Русский Египет. Александрийская поэтика Михаила Кузмина. М., 2006, [1] [ 29 березня 2013 у Wayback Machine.].
  • Волховский Олег ФилФак. M.: Гелеос, 2009 (Роман, большая часть которого посвящена М. Кузмину)
  • Malmstad John E., Bogomolov Nikolay. Mikhail Kuzmin. A Life in Art. Cambridge, Massachusetts, London, England: Harvard University Press, 1999.
  • The Many Facets of Mikhail Kuzmin/ Кузмин многогранный. Ed. by Lada Panova with Sarah Pratt. Compiled and Introduced by Lada Panova. Bloomington, IN: Slavica, 2011. www.ruthenia.ru/Kuzmin_mnogogrannyj.doc.

Статті Редагувати

  • Богомолов Н. А. Вячеслав Иванов и Кузмин: к истории отношений // Русская литература начала XX века и оккультизм / Н. А. Богомолов. — М.: Новое литературное обозрение, 1999. С. 211–224.
  • Синявский А. // Синявский А. Д. Литературный процесс в России. — М.: РГГУ, 2003. С. 287–298.

Примітки Редагувати

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. «Histoire Edifiante de mes commencements» — вступительна глава из «Дневника» М. Кузмина за 1906 р.
  3. А. Пурин «Превращения бабочки. О русской поэзии XX века». Раздел II, глава "М. Кузмин (опыт краткого жизнеописания) ".
  4. Кузмин М.: Проза и эссеистика: В 3-х т. Т.3. — С. 6.
  5. Кузмин М.: Проза и эссеистика: В 3-х т. Т.3. — С. 380.
  6. Спектакли театра 1919–1935 гг. [ 1 січня 2009 у Wayback Machine.] // Официальный сайт Большого драматического театра

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кузмін Михайло Олексійович
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kuzmin Lib Mihajlo KuzminPortret roboti K A SomovaNarodivsya 6 18 zhovtnya 1872 1872 10 18 Yaroslavl Rosijska imperiyaPomer 1 bereznya 1936 1936 03 01 63 roki Leningrad SSSR pnevmoniyaPohovannya Literatorski mostkiGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRDiyalnist poetperekladachprozayikkompozitorAlma mater Sankt Peterburzka derzhavna konservatoriya imeni Mikoli Rimskogo KorsakovaMova tvoriv rosijska 1 Roki aktivnosti 1905 1935Napryamok poza napryamkivZhanr lirikarozpovidromanvokalni kompoziciyiPartiya Soyuz rosijskogo naroduRodichi Ekaterina OfrenadAvtograf Kuzmin Mihajlo Oleksijovich u VikishovishiMihajlo Oleksijovich Kuzmin 6 18 zhovtnya 1872 18721018 Yaroslavl 1 bereznya 1936 Leningrad rosijskij poet Sribnoyi dobi perekladach prozayik kompozitor Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist Kuzmina 2 1 1900 ti j 1910 ti roki 2 2 Pislyarevolyucijnij period 3 Tvori 4 Adresi v Sankt Peterburzi Petrogradi Leningradi 5 Literatura 5 1 Knigi 5 2 Statti 6 Primitki 7 PosilannyaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 6 18 zhovtnya 1872 18721018 v Yaroslavli v rodini dvoryanina Oleksiya Oleksijovicha Kuzmina 1812 1886 ta jogo druzhini Nadiyi Dmitrivni Kuzminoyi urodzhenoyi Fedorovoyi 1834 1904 U korotkij avtobiografiyi 2 Mihajlo Kuzmin pisav sho odnim z predkiv jogo materi buv vidomij za chasiv Katerini II francuzkij aktor Zhan Ofren inshi rodichi pohodili z nebagatih dvoryan Yaroslavskoyi ta Vologodskoyi gubernij Doslidniki tvorchosti M Kuzmina vidznachayut 3 sho ci fakti jogo simejnoyi istoriyi spokonvichno rosijski ta zahidnoyevropejski korinnya naklali nezgladimij vidbitok na osobistist majbutnogo pismennika ta poeta stvorivshi nezvichajnij splav dovirlivosti ta pryamoti z pidkreslenim artistizmom ta shilnistyu do epatazhu Sim ya Kuzmina pereyihala v Peterburg 1884 roku de Mihajlo zakinchiv 8 mu Sankt Peterburzku gimnaziyu pislya chogo kilka rokiv provchivsya v konservatoriyi u M A Rimskogo Korsakova ta A K Lyadova Zgodom M Kuzmin vistupav yak avtor ta vikonavec muzichnih tvoriv na vlasni teksti Pevna populyarnist prijshla do M Kuzmina pislya jogo muzichnih vistupiv na Vechorah suchasnoyi muziki muzichnogo viddilennya zhurnalu Svit mistectva Kuzmin pidtrimuvav druzhni stosunki z hudozhnikami grupi Svit mistectva Estetika miriskusnikiv spravila vpliv na jogo literaturnu tvorchist Velikij vpliv na Kuzmina mala yunacka druzhba ta listuvannya z G V Chicherinim ta podorozhi po Yegiptu ta Italiyi a potim po rosijskij Pivnochi dovgij chas Kuzmin zahoplyuvavsya rosijskim staroobryadnictvom Za deyakimi danimi 1905 roku Kuzmin vstupiv v Soyuz rosijskogo narodu u vsyakomu razi jogo stijkij interes do nacionalistichnogo ruhu dobre zasvidchenij suchasnikami Pislya revolyuciyi Mihajlo Kuzmin zalishivsya v Rosiyi ta zajmavsya perevazhno perekladami U 20 30 ti rr Mihajlo Oleksijovich vimusheno perestav drukuvati svoyi virshi ta prozu chasom vin brav uchast u teatralnih postanovkah yak muzichnij kerivnik pisav teatralni recenziyi Na zaproshennya Maksima Gorkogo Kuzmin brav uchast u skladanni planiv francuzkoyi sekciyi vidavnictva Vsesvitnya literatura perekladav prozu Anatolya Fransa ta redaguvav zibrannya jogo tvoriv Kuzmin vidnosno spokijno hocha i v trivozi za svoyih blizkih perezhiv pochatok politichnih represij Mozhlivo svoyu rol u comu zigrala davnya she z gimnazijnih chasiv druzhba z G V Chicherinim narkomom zakordonnih sprav SRSR Kuzmin pomer 1 bereznya 1936 v Kujbishevskij Mariyinskij likarni v Leningradi Vin buv pohovanij na Literaturnih mistkah Volkovskogo cvintarya Pislya zakinchennya Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni jogo mogila bula perenesena na inshu dilyanku togo zh cvintarya u zv yazku zi sporudzhennyam memorialu rodini Ulyanovih Ostanni kilka rokiv u richnicyu smerti Mihajla Kuzmina na jogo mogili zbirayutsya shanuvalniki jogo tvorchosti ta chitayut jogo virshi viddayuchi daninu pam yati talanovitomu poetovi Tvorchist Kuzmina Redaguvati1900 ti j 1910 ti roki Redaguvati nbsp Debyutuvav u 1905 v napivamatorskomu Zelenomu zbirniku virshiv ta prozi pislya chogo tvorchist Kuzmina viklikala interes V Ya Bryusova yakij zaluchiv jogo do spivpraci v simvolistskomu zhurnali Vesy Terezi ta perekonav jogo zajmatisya persh za vse literaturnoyu a ne muzichnoyu tvorchistyu U 1906 v nezvichno dlya Sribnogo stolittya piznomu vici 34 h rokiv Kuzmin vistupiv u Terezah iz pershimi pomitnimi poetichnimi cikl Oleksandrijski pisni ta prozovimi filosofski publicistichnij roman Krila publikaciyami U 1907 z yavilisya jogo novi prozovi rechi Prigodi Eme Lebef Kartonnij budinochok a 1908 roku vijshla jogo persha kniga virshiv Merezhi kudi uvijshli takozh Oleksandrijski pisni Debyut Kuzmina suprovodzhuvav guchnij uspih ta spivchuttya z boku kritikiv modernistiv v toj zhe chas roman Krila viklikav skandal cherez pershij v rosijskij literaturi nejtralnij opis gomoseksualnih pochuttiv ta vidnosin vtim cilkom cnotlivij Kuzmin prodovzhuvav pisati prozu do kincya 1910 h rokiv ale jogo inshi romani povisti ta opovidannya perevazhno majsterno stilizovani pid pizneantichnu prozu abo XVIII stolittya privernuli menshu uvagu kritiki nizh Krila Dlya virshiv Kuzmina harakternij ryad postijnih obraziv ellinistichna Aleksandriya francuzkij XVIII povik rosijska religijnist virtuozne volodinnya formoyu odnim z pershih rozroblyav vilnij virsh osobliva uvaga do detalej Ryad ris jogo tvorchosti zblizhuvav Kuzmina z akmeyistami yaki bagato v chomu nadihalisya jogo programnoyu statteyu Pro prekrasnu yasnist 1910 Zokrema Kuzmin pisav v cij statti Haj vasha dusha bude cilna abo rozkolota nehaj svitoosyagnennya bude mistichnim realistichnim skeptichnim abo navit idealistichnim yaksho vi do takoyi miri neshasni nehaj prijomi tvorchosti budut impresionistichnimi realistichnimi naturalistichnimi zmist lirichnim abo fabulistichnim nehaj bude nastrij vrazhennya sho hochete ale blagayu budte logichni da prostitsya meni cej krik sercya logichni v zadumi v budovi tvoru v sintaksisi 4 Sam Kuzmin vtim do akmeistiv ne primikav ta stavivsya do bagatoh z nih ironichno U statti Struzhki Kuzmin tak vikladav svoyu poziciyu vidnosno literaturnih napryamiv Potribno buti abo fanatikom tobto lyudinoyu odnostoronnim ta zasliplenim abo sharlatanom shob diyati yak chlen shkoli Bez odnobichnosti ta yavnoyi bezgluzdosti shkoli nichogo ne dosyagnut i ne prinesut tiyeyi bezsumnivnoyi koristi yaku mozhut ta povinni prinesti Ale sho zh robiti lyudini ne odnobichnij ta pravdivij Vidpovid lishe cinichna koristuvatisya zavoyuvannyam shkil i ne vtruchatisya v bijku 5 Kuzmin avtor zbirki kritichnih statej Umovnosti ta obshirnogo Shodennika vidomogo vzhe suchasnikam ale sistematichno vidanogo lishe neshodavno Buduchi dobre osvichenoyu a krim cogo diyalnoyu ta nebajduzhoyu lyudinoyu Kuzmin pisav kritichni statti na rizni temi pov yazani z mistectvom Sribnoyi dobi yak to pro prozu poeziyu obrazotvorche mistectvo muziku teatr kino i navit pro cirk Krim cogo vin periodichno publikuvav zamitki shodo suspilno znachushih podij hocha treba vidznachiti sho politika cikavila jogo znachno menshe za mistectvo Vistupayuchi z poetichnimi koncertami Kuzmin chasto vdavavsya do muzichnogo suprovodu melodeklamuvav vtim negolosno sho bulo todi u velikij modi a inodi akompanuvav sobi na gitari U 1906 r vin napisav muziku do postanovki Balaganchika Oleksandra Bloka na sceni teatru Komissarzhevskoyi Deyaki svoyi virshi vin klav na muziku ta vikonuvav yih vpivgolosa yak romansi Najbilsh shiroko buv vidomij jogo romans Ditya ta troyanda kilka raziv perevidavavsya notnim vidavnictvom Evterpa Cej romans micno uvijshov v repertuar vijskovogo Petrograda ta vikonuvavsya bagatma artistami do kincya 30 h rokiv a znamenitij v ti roki artist ekscentrik Savoyarov vidguknuvsya na nogo v modnomu todi zhanri vidpovidi romansom parodiyeyu Ditya ne pospishaj 1915 povnim velmi yehidnih natyakiv ta peredrazhnyuvannya znizhenogo avtorskogo stilyu Kuzmina artista Pislyarevolyucijnij period Redaguvati U pershi roki pislya revolyuciyi Mihajlo Kuzmin spivpracyuvav yak kompozitor iz stvorenim 1919 roku Velikim dramatichnim teatrom napisav muziku do vistav Rvanij plash S Benelli 1919 Dvanadcyata nich V Shekspira 1921 Zemlya V Bryusova 1922 ta Bliznyuki T Plavta 1923 6 Pislyarevolyucijna poetichna tvorchist Kuzmina ostannya zbirka Forel rozbivaye lid 1929 vidriznyayetsya zaplutanistyu obraziv zniknennyam kolishnoyi legkosti ta manirnosti vidsilannyami do gnosticizmu zahidnoyevropejskomu ekspresionizmu v tomu chisli i v kino V 1920 1930 ti roki Kuzmin yak i bagato pismennikiv u radyanskij period buv zmushenij zaroblyati na zhittya chislennimi perekladami sered najbilsh pomitnih robit Metamorfozi Apuleya pereklad stav klasichnim soneti Petrarki visim p yes Shekspira noveli Merime virshi Gete ta Anri de Renye ne vse opublikovano v tomu chisli povnij pereklad Don Zhuana Bajrona Pereklad mozhlivo povnij sonetiv Shekspira vtrachenij v roki vijni Ryad jogo piznih tvoriv mabut ne zberigsya romani Rimski chudesa zbereglisya dvi opublikovani glavi Veronika sho znikla vidomo duzhe malo virshiv ostannih 7 rokiv zhittya Jogo lirika vidznachena predmetnim ta fizichnim vidchuttyam svitu takozh i v erotichnomu sensi Pri comu i v svoyih gomoseksualnih virshah vin nastilki tochno peredaye sutnist lyubovnogo pochuttya sho tlumachennya yih priv yazane do konkretnoyi biografiyi poeta viglyadaye bezgluzdo obmezhenim Kuzminu vlastivo vinyatkove pochuttya formi vin peredaye radist visokogo mistectva poetichnoyi gri lt ref gt Volfgang Kazak Leksikon russkoj literatury XX veka S 213 Tvori Redaguvati Seti 1908 Osennie ozyora vtoraya kniga stihov oblozhka S Sudejkina knigoizdatelstvo Skorpion Moskva 1912 Glinyanye golubki 1914 Vozhatyj P Prometej 1918 Aleksandrijskie pesni Peterburg Prometej lt 1918 gt tir 4500 ekz Dvum P Segodnya 1918 Zanaveshennye kartinki 1920 Eho 1921 Nezdeshnie vechera P Petropolis 1921 Paraboly P Petropolis 1923 Uslovnosti Stati ob iskusstve Arhivovano 21 bereznya 2014 u Wayback Machine P 1923 Novyj Gul L Academia 1924 Forel razbivaet lyod stihi 1925 1928 Oblozhka V M Hodasevich Izdatelstvo Pisatelej v Leningrade 1929 Novyj Plutarh Chudesnaya zhizn Iosifa Balzamo grafa Kaliostra P Stranstvuyushij Entuziast 1919 Obkladinka M V Dobuzhinskogo Adresi v Sankt Peterburzi Petrogradi Leningradi Redaguvati1902 1904 pributkovij budinok 9 ya liniya 28 1910 1912 kvartira V I Ivanova Vezha v pributkovomu budinku I I Dernova Tavrijska vulicya 35 1912 1913 pributkovij budinok akcionernogo tovaristva Budivelnik Rinkova vulicya 16 nini Gangutskaya vulicya 1914 rik kvartira Ye A Nagrodskoj v pributkovomu budinku Morska vulicya nini Velika morska vulicya 46 1914 1915 dohidnij budinok Spaska vulicya 11 1915 01 03 1936 roku pributkovij budinok Spaska vulicya 17 kv 9 zgodom pislya revolyuciyi vulicya Rilyeyeva M A Kuzmin pomer v Mariyinskoyi likarni na Livarnomu prospekti v toj chas likarnya im Kujbisheva na prosp Volodarskogo 56 Pohovanij na Vovkivskomu kladovishi Literatura RedaguvatiKnigi Redaguvati M A Kuzmin Dnevnik 1934 goda SPb Izdatelstvo Ivana Limbaha 1998 Mihail Kuzmin i russkaya kultura XX veka Tezisy i materialy konferencii 15 17 maya 1990 g Sost i red G A Moreva L 1990 Bogomolov N A Mihail Kuzmin Stati i materialy M 1995 Bogomolov N A Malmstad Dzhon E Mihail Kuzmin iskusstvo zhizn epoha M 1996 1998 SPb 2007 Panova L G Russkij Egipet Aleksandrijskaya poetika Mihaila Kuzmina M 2006 1 Arhivovano 29 bereznya 2013 u Wayback Machine Volhovskij Oleg FilFak M Geleos 2009 Roman bolshaya chast kotorogo posvyashena M Kuzminu Malmstad John E Bogomolov Nikolay Mikhail Kuzmin A Life in Art Cambridge Massachusetts London England Harvard University Press 1999 The Many Facets of Mikhail Kuzmin Kuzmin mnogogrannyj Ed by Lada Panova with Sarah Pratt Compiled and Introduced by Lada Panova Bloomington IN Slavica 2011 www ruthenia ru Kuzmin mnogogrannyj doc Statti Redaguvati Bogomolov N A Vyacheslav Ivanov i Kuzmin k istorii otnoshenij Russkaya literatura nachala XX veka i okkultizm N A Bogomolov M Novoe literaturnoe obozrenie 1999 S 211 224 Sinyavskij A Panorama s vynoskami Mihaila Kuzmina Sinyavskij A D Literaturnyj process v Rossii M RGGU 2003 S 287 298 Primitki Redaguvati Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Histoire Edifiante de mes commencements vstupitelna glava iz Dnevnika M Kuzmina za 1906 r A Purin Prevrasheniya babochki O russkoj poezii XX veka Razdel II glava M Kuzmin opyt kratkogo zhizneopisaniya Kuzmin M Proza i esseistika V 3 h t T 3 S 6 Kuzmin M Proza i esseistika V 3 h t T 3 S 380 Spektakli teatra 1919 1935 gg Arhivovano 1 sichnya 2009 u Wayback Machine Oficialnyj sajt Bolshogo dramaticheskogo teatraPosilannya Redaguvati nbsp Portal Biografiyi Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kuzmin Mihajlo OleksijovichSajt pro Mihajla Kuzmina Arhivovano 13 chervnya 2021 u Wayback Machine Kuzmin M A Virshi Arhivovano 16 lyutogo 2013 u Wayback Machine Virshi Mihajla Kuzmina na Stihiyi Virshi Mihajla Kuzmina Arhivovano 11 lyutogo 2013 u Wayback Machine v Antologiyi rosijskoyi poeziyi Arhivovano 26 listopada 2012 u WebCite Kuzmin Mihajlo Oleksijovich v biblioteci Maksima Moshkova Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kuzmin Mihajlo Oleksijovich amp oldid 38042001