Кру́чик — село у Богодухівській міській громаді Богодухівського району Харківської області України. Поштове відділення: Павлівське.
| село Кручик | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Харківська область |
| Район | Богодухівський район |
| Громада | Богодухівська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA63020010290026595 |
| Облікова картка | Кручик |
| Основні дані | |
| Засноване | 1770 рік |
| Населення | 856 |
| Площа | 2,55 км² |
| Густота населення | 336 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 62133 |
| Телефонний код | +380 5758 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°08′40″ пн. ш. 35°24′39″ сх. д. / 50.14444° пн. ш. 35.41083° сх. д.Координати: 50°08′40″ пн. ш. 35°24′39″ сх. д. / 50.14444° пн. ш. 35.41083° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 120 м |
| Водойми | р. Мерла |
| Відстань до обласного центру | 69,3 км |
| Відстань до районного центру | 8,8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 62133, Харківська обл., Богодухівський р-н, с.Павлівка, вул.Центральна,44 |
| Сільський голова | Тарасенко Петро Андрійович |
| Карта | |
Кручик | |
Кручик | |
| Мапа | |
Географія Редагувати
Село Кручик розташоване на обох берегах річки Мерла (в основному на лівому березі). Є міст. На відстані ~ 2 км знаходяться залізничні станції Гути і 168 км. Нижче за течією примикає смт Гути, вище — село Павлівка. Село оточене великим лісовим масивом (дуб, сосна). Поруч проходить автомобільна дорога Р46.
Історія Редагувати
У 1770 р. Катерина II подарувала Назару Олександровичу Каразіну у вічне і спадкове володіння село Кручик і село Основинці. Вийшовши у відставку в чині полковника, Н. Каразін оселився в нових володіннях. Незабаром тут народилися його сини — Василь та Іван.
Більшу частину свого життя провів у рідному селі відомий просвітитель і дослідник В. Н. Каразін: освоював і виводив нові сорти вівса і пшениці, вивчав вплив лісопосадок на клімат, винаходив сільськогосподарські машини, вів метеорологічні спостереження, у великій лабораторії проводив хімічні досліди, цікавився проблемами бальзамування і створення штучних алмазів, шовківництвом та фармацевтикою. Звідси В. Н. Каразін звертався до уряду з пропозиціями політичної і соціальної перебудови Росії. Не знайшовши підтримки у столиці, він втілював задумане в своєму маєтку. В. Н. Каразін регламентував обов'язки селян, заохочував сільське самоврядування, заснував першу на Слобожанщині школу для дітей кріпаків.
Останні роки життя науковця були затьмарені поліцейським наглядом, фінансовими труднощами, занепокоєнням про долю дорослих вже дітей. Останнім ударом стала пожежа в Кручику, що знищила будинок і унікальну бібліотеку, що налічувала близько 5 тисяч томів. Незабаром, в 1842 р., по дорозі з Миколаєва, В. Н. Каразін помер.
У Кручику не залишилося старовинних споруд. Але у дворі місцевої школи, у невеликому одноповерховому будиночку можна ознайомитися з експозицією створеного силами вчителів і школярів музею, що розповідає про старовинний побут селян, про В. Н. Каразіна, про сьогоднішній день села.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 238 жителів села.
У 2003 р. перед будівлею школи було встановлено бюст В. Н. Каразіна роботи скульптора А. В. Іванової та архітекторів О. Г. Гур'єва і В. В. Тищенко.
Кручанська школа Редагувати
Історія заснування Кручанської школи пов'язана з ім'ям видатного просвітителя Василя Назаровича Каразіна. У 1806 році він вирішив побудувати в селі Кручик особливе приміщення — школу. Це була не тільки перша школа для кріпаків, але й перша народна школа на Східній Україні.
У школі була одна класна кімната розміром 6х8x2; праворуч, недалеко від вхідних дверей, стояла піч. У кімнаті було 4 великих вікна і 2 дверей. Першими учнями були 6-8 хлопчиків. Усі учні сиділи разом і навчались від першого до третього класу. Для вчителювання були запрошені місцевий священик і найнятий на кошти селян учитель.
Церковний і громадський катехізиси склав для навчального закладу В. Каразін. У школі учням викладали російське читання, чистописання, Закон божий, арифметику і хоровий спів. Навчальний рік тривав від Покрови, 14 жовтня, до Пасхи. Учні не ходили в школу лише у неділю і на свята.
У 1910 році було побудоване нове приміщення школи, заняття проводили вже 3 вчителі.
У 1930 році у школі було відкрито 4-й клас, а у 1934–1935 роках відкрився 5-й клас. У 1936 році був перший випуск 7-го класу Кручанської семирічної школи.
У 1940 році у 7 класі навчалося 38 учнів. 14 жовтня 1941 року в село вступило нацистське військо. Приміщення школи стало стайнею для коней. Навчання в школі відновили в січні 1942 року.
У 1955 році у школі навчалося вже 280 учнів, а у 1967 році розпочинаються навчальні заняття у новому приміщенні на 195 місць, збудованому в центрі села колгоспом — мільйонером «Шлях Леніна».
У 1990 році неповна середня школа у селі Кручик була реорганізована в середню загальноосвітню. Сьогодні (2004 рік) тут навчаються 117 учнів. Педколектив — 18 осіб. В школі працює 9 гуртків, у тому числі «Юні Каразінці», «Декоративно-прикладне мистецтво», «Захисник Вітчизни».
Відомі люди Редагувати
- Каразін Василь Назарович (1773—1842) — український вчений, винахідник, громадський діяч. Засновник першого у східній Україні Харківського університету (1805), ініціатор створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти, автор ліберальних проектів реформування державного устрою і народного господарства. Праці з агрономії, конструювання сільськогосподарських машин. Зробив численні відкриття в галузі органічної і неорганічної хімії, першим запропонував створення мережі метеорологічних станцій по всій державі.
- Ножка Степан Захарович (1915—1984) — Герой Радянського Союзу.
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Кручик. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
Посилання Редагувати
- Кручик на сайті Верховної Ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- Погода: Кручик [ 23 березня 2016 у Wayback Machine.]