www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кринцілів Кринці лів село в Україні у Сатанівській селищній територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької обл

Кринцілів

Кринці́лів — село в Україні, у Сатанівській селищній територіальній громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 42 особи (на 1 січня 2010 року).

село Кринцілів
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Хмельницька область
Район Хмельницький район
Громада Сатанівська селищна громада
Основні дані
Населення 42 (на 1 січня 2010)
Поштовий індекс 32034
Телефонний код +380 3251
Географічні дані
Географічні координати 49°13′38″ пн. ш. 26°12′15″ сх. д. / 49.22722° пн. ш. 26.20417° сх. д. / 49.22722; 26.20417Координати: 49°13′38″ пн. ш. 26°12′15″ сх. д. / 49.22722° пн. ш. 26.20417° сх. д. / 49.22722; 26.20417
Середня висота
над рівнем моря 		272 м
Місцева влада
Староста Клепас Сергій Васильович
Карта
Кринцілів
Кринцілів
Мапа

 Кринцілів у Вікісховищі

Розташування ред.

Кринцілів розташувався на лівому березі Збруча. На протилежному боці лежить село Крутилів Гусятинського району Тернопільської області. Назва обох сіл походить від дієслова «крутити» (польською «cręcić»), оскільки в цьому місці Збруч має закручене русло . Попри зафіксовану орфографічними словниками назву «Кринцілів» , трапляються інші варіанти написання — «Кринцилів» (журнал «Народна творчість та етнографія», 2004), «Кренцилів» («Вісник Київського ботанічного саду», 1933; «Історія міст і сіл Української РСР», 1971; роман Романа Дідули «В найменшому з-поміж світів», 2003).

Кринцілів і Крутилів з'єднує широкий міст через Збруч .

Поблизу Кринцілова є великі печери, підземелля.

Населення та площа ред.

За даними четвертого тому «Географічного словника Королівства Польського» (дозволеного цензурою у Варшаві 11 грудня 1882 року), у Кринцілові було 20 дворів і 120 мешканців.

Згідно з паспортом територіальної громади Іванковецької сільської ради, на 1 січня 2010 року в селі було 48 дворів і 42 мешканці. З них двоє дітей дошкільного віку, двоє — шкільного, а також 32 громадяни пенсійного віку. Працюють тільки 4 мешканці села. 38 громадян є виборцями. Пільги мають шість громадян (чотири інваліди, одна дитина-сирота та одна одинока матір).

Площа Кринцілова — 23,05 гектара. Під забудовою та присадибними ділянками зайнято 12,33 гектара.

Благоустрій ред.

Село телефонізовано, газифіковано. Є водогін протяжністю 1,8 кілометра. Вуличного освітлення немає.

Символіка ред.

Герб ред.

В лазуровому срібне укорочене вістря, обтяжене червоним полум'ям, супроводжуване угорі золотим шістнадцятипроменевим сонцем, по сторонам – золотими дубовими листками. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «КРИНЦІЛІВ».

Прапор ред.

Від нижніх кутів синього квадратного полотнища до його центру виходить білий трикутник, на якому червоне полум'я, над трикутником жовте шістнадцятипроменеве сонце, по сторонам – жовті дубові листки.

Пояснення символіки ред.

Полум'я на срібному трикутнику – символ давнього промислу по випалюванню вапна, листя – знак густих лісів, сонце – символ Поділля.

Історія ред.

У селі знайдено кам'яні знаряддя праці доби міді та бронзи . Зокрема, за даними Юхима Сіцінського, тут близько 1886 року виявили добре оброблену кам'яну сокиру сіро-зеленого кольору завдовжки 10,5, завширшки 5 і завтовшки 3 сантиметри .

У часи Російської імперії Кринцілів адміністративно був селом Юринецької волості Проскурівського повіту Подільської губернії. У селі був прикордонний пост, оскільки воно розташовувалося на кордоні з Австро-Угорщиною. Щодо власності, що Кринцілів входив до Сатанівського ключа польських магнатів.

1820 року Кринцілів згадав Вавжинець Марчинський у першому томі тритомного видання «Статистично-топографічний і історичний опис Подільської губернії». Він зазначив, що Кринцілів, як і Сатанів, Олександрівка, Юринці, Іванківці, Мартинківці, Сатанівка та Війтовина (нині Кам'янка), належав до володінь графа Станіслава Костки Потоцького. У Кринцілові тоді мешкало 54 особи чоловічої статі .

Пізніше Кринцілів був одним із сіл, що належали Марії Климентині Потоцькій (уродженій Сангушко) — дружині намісника Галичини Альфреда Потоцького .

До 1866 року Кринцілів було приписано до Воскресенської церкви Сатанова, після того — до Преображенської парафії села Іванківці. За даними довідкового видання «Парафії та церкви Подільської єпархії» (Кам'янець-Подільський, 1901) в Кринцілові було 208 парафіян — 97 чоловіків і 111 жінок. 1890 року в Кринцілові відкрили школу грамоти змішаного типу — для хлопчиків і дівчаток .

У радянський час Кринцілів у 1923—1959 роках входив до Юринецького (Сатанівського) району. Коли 23 вересня 1959 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР було ліквідовано Сатанівський район, Кринцілів віднесли до Городоцького району.

У липні 1943 року під час Карпатського рейду через Кринцілів проліг шлях партизанського з'єднання, яким командував Сидір Ковпак. Комісар з'єднання Семен Руднєв занотував у щоденнику :

Кринцілів є складовою одного із семи природних чудес України — найбільшого в Європі національного природного парку «Подільські Товтри», створеного 27 червня 1996 року.

У червні 2009 року в Кринцілові відкрито приватний профілакторій, який одноразово приймає 60 осіб .

24 лютого 2022 Загинув Коломієць Дмитро Валерійович в повітряному просторі України поблизу с. Кринцілів. Рятуючи життя своїх побратимів, відволік на себе вогонь ворожої авіації та був збитий ворожим літаком.

Рослинний світ ред.

В околицях Кринцілова зафіксовано реліктовий вид, занесений до Червоної книги України, — бруслину карликову (Euonymus nana Bieb). 1913 року зазначений вид відмітив Йосип Пачоський на стрімких схилах долини Збруча в урочищі Товтрик, розташованому північніше від околиць Кринцілова. У гербарії Інституту ботаніки імені Миколи Холодного НАН України зберігається гербарний зразок бруслини карликової, зібраний О. І. Соколовським та В. П. Шидловським 26 липня 1935 року в лісі поблизу Кринцілова (точнішого місцезростання не вказано). У «Червоній книзі СРСР», виданій 1978 року, зростання бруслини карликової в Хмельницькій області не було підтверджено ще з 1930-х років. Проте 1981 року Степан Ковальчук і Олександр Кльоц виявили бруслину карликову в грабово-дубових лісах товтрового кряжа. Одне з місць уперше знайдено на Циківській дачі (17 квартал Циківського лісництва, Кам'янець-Подільський район). Знахідка бруслини карликової на Сатанівській дачі (урочище Зломна, 17 квартал Сатанівського лісництва Ярмолинецького лісгоспзагу, на південній околиці села Кринцілів), на думку Ковальчука та Кльоца, можливо, підтверджує вже відоме за гербарними зборами місцезростання цього виду.

Примітки ред.

  1. Перова Олена, Байдак Ігор. Сатанів — місто-легенда, місто-курорт: Інформаційний довідник (історія, санаторії, екскурсії). — Хмельницький: Видавництво Алли Цюпак, 2007. — С. 33.
  2. Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003. — С. 835.
  3. Горпинич Володимир. Словник географічних назв України: Топоніми та відтопонімні прикметники. — К.: Довіра, 2001. — С. 218.
  4. . Архів оригіналу за 8 серпня 2007. Процитовано 16 вересня 2010. 
  5. Сецинский Е. Опись предметов старины. — Каменец-Подольский, 1909. — С. 7.
  6. Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 200.
  7. Винокур І. С., Гуцал А. Ф., Пеняк С. І., Тимощук Б. О., Якубовський В. І. Довідник з археології України. Хмельницька, Чернівецька, Закарпатська області. — К.: Наукова думка, 1984. — С. 30.
  8. Сіцінський Юхим. Археологічна карта Подільської губернії. Проскурівський повіт[недоступне посилання з квітня 2019](рос.)
  9. Wawrzyniec Marczyński. Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie gubernii podolskiey z rycinami i mappami. — T. 1. — Wilno, 1820. — S. 304.
  10. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — T. 4. — Warshawa, 1883. — S. 668.
  11. Преображенский приход с. Иванковцы // Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника Евфимия Сецинского. — Біла Церква, 2009. — С. 738—739. (За виданням: Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета. — Выпуск девятый. Под редакцией священника Евфимия Сецинского. Приходы и церкви Подольской епархии. — Каменец-Подольск, 1901).
  12. Карпатський рейд. Щоденник Руднєва [ 23 червня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
  13. Відбулося чергове засідання колегії обласної державної адміністрації

Література ред.

Посилання ред.


Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Krinci liv selo v Ukrayini u Satanivskij selishnij teritorialnij gromadi Hmelnickogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Naselennya stanovit 42 osobi na 1 sichnya 2010 roku selo KrincilivGerb PraporKrayina UkrayinaOblast Hmelnicka oblastRajon Hmelnickij rajonGromada Satanivska selishna gromadaOsnovni daniNaselennya 42 na 1 sichnya 2010 Poshtovij indeks 32034Telefonnij kod 380 3251Geografichni daniGeografichni koordinati 49 13 38 pn sh 26 12 15 sh d 49 22722 pn sh 26 20417 sh d 49 22722 26 20417 Koordinati 49 13 38 pn sh 26 12 15 sh d 49 22722 pn sh 26 20417 sh d 49 22722 26 20417Serednya visotanad rivnem morya 272 mMisceva vladaStarosta Klepas Sergij VasilovichKartaKrincilivKrincilivMapa Krinciliv u Vikishovishi Zmist 1 Roztashuvannya 2 Naselennya ta plosha 3 Blagoustrij 4 Simvolika 4 1 Gerb 4 2 Prapor 4 3 Poyasnennya simvoliki 5 Istoriya 6 Roslinnij svit 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaRoztashuvannya red Krinciliv roztashuvavsya na livomu berezi Zbrucha Na protilezhnomu boci lezhit selo Krutiliv Gusyatinskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Nazva oboh sil pohodit vid diyeslova krutiti polskoyu crecic oskilki v comu misci Zbruch maye zakruchene ruslo 1 Popri zafiksovanu orfografichnimi slovnikami nazvu Krinciliv 2 3 traplyayutsya inshi varianti napisannya Krinciliv zhurnal Narodna tvorchist ta etnografiya 2004 Krenciliv Visnik Kiyivskogo botanichnogo sadu 1933 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR 1971 roman Romana Diduli V najmenshomu z pomizh svitiv 2003 Krinciliv i Krutiliv z yednuye shirokij mist cherez Zbruch 4 Poblizu Krincilova ye veliki pecheri pidzemellya Naselennya ta plosha red Za danimi chetvertogo tomu Geografichnogo slovnika Korolivstva Polskogo dozvolenogo cenzuroyu u Varshavi 11 grudnya 1882 roku u Krincilovi bulo 20 dvoriv i 120 meshkanciv Zgidno z pasportom teritorialnoyi gromadi Ivankoveckoyi silskoyi radi na 1 sichnya 2010 roku v seli bulo 48 dvoriv i 42 meshkanci Z nih dvoye ditej doshkilnogo viku dvoye shkilnogo a takozh 32 gromadyani pensijnogo viku Pracyuyut tilki 4 meshkanci sela 38 gromadyan ye viborcyami Pilgi mayut shist gromadyan chotiri invalidi odna ditina sirota ta odna odinoka matir Plosha Krincilova 23 05 gektara Pid zabudovoyu ta prisadibnimi dilyankami zajnyato 12 33 gektara Blagoustrij red Selo telefonizovano gazifikovano Ye vodogin protyazhnistyu 1 8 kilometra Vulichnogo osvitlennya nemaye Simvolika red Gerb red V lazurovomu sribne ukorochene vistrya obtyazhene chervonim polum yam suprovodzhuvane ugori zolotim shistnadcyatipromenevim soncem po storonam zolotimi dubovimi listkami Shit vpisanij u dekorativnij kartush i uvinchanij zolotoyu silskoyu koronoyu Unizu kartusha napis KRINCILIV Prapor red Vid nizhnih kutiv sinogo kvadratnogo polotnisha do jogo centru vihodit bilij trikutnik na yakomu chervone polum ya nad trikutnikom zhovte shistnadcyatipromeneve sonce po storonam zhovti dubovi listki Poyasnennya simvoliki red Polum ya na sribnomu trikutniku simvol davnogo promislu po vipalyuvannyu vapna listya znak gustih lisiv sonce simvol Podillya Istoriya red U seli znajdeno kam yani znaryaddya praci dobi midi ta bronzi 5 6 7 Zokrema za danimi Yuhima Sicinskogo tut blizko 1886 roku viyavili dobre obroblenu kam yanu sokiru siro zelenogo koloru zavdovzhki 10 5 zavshirshki 5 i zavtovshki 3 santimetri 8 U chasi Rosijskoyi imperiyi Krinciliv administrativno buv selom Yurineckoyi volosti Proskurivskogo povitu Podilskoyi guberniyi U seli buv prikordonnij post oskilki vono roztashovuvalosya na kordoni z Avstro Ugorshinoyu Shodo vlasnosti sho Krinciliv vhodiv do Satanivskogo klyucha polskih magnativ 1820 roku Krinciliv zgadav Vavzhinec Marchinskij u pershomu tomi tritomnogo vidannya Statistichno topografichnij i istorichnij opis Podilskoyi guberniyi Vin zaznachiv sho Krinciliv yak i Sataniv Oleksandrivka Yurinci Ivankivci Martinkivci Satanivka ta Vijtovina nini Kam yanka nalezhav do volodin grafa Stanislava Kostki Potockogo U Krincilovi todi meshkalo 54 osobi cholovichoyi stati 9 Piznishe Krinciliv buv odnim iz sil sho nalezhali Mariyi Klimentini Potockij urodzhenij Sangushko druzhini namisnika Galichini Alfreda Potockogo 10 Do 1866 roku Krinciliv bulo pripisano do Voskresenskoyi cerkvi Satanova pislya togo do Preobrazhenskoyi parafiyi sela Ivankivci Za danimi dovidkovogo vidannya Parafiyi ta cerkvi Podilskoyi yeparhiyi Kam yanec Podilskij 1901 v Krincilovi bulo 208 parafiyan 97 cholovikiv i 111 zhinok 1890 roku v Krincilovi vidkrili shkolu gramoti zmishanogo tipu dlya hlopchikiv i divchatok 11 U radyanskij chas Krinciliv u 1923 1959 rokah vhodiv do Yurineckogo Satanivskogo rajonu Koli 23 veresnya 1959 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR bulo likvidovano Satanivskij rajon Krinciliv vidnesli do Gorodockogo rajonu U lipni 1943 roku pid chas Karpatskogo rejdu cherez Krinciliv prolig shlyah partizanskogo z yednannya yakim komanduvav Sidir Kovpak Komisar z yednannya Semen Rudnyev zanotuvav u shodenniku 12 9 lipnya 1943 roku O 4 ij godini kolona rushila cherez selo Krasne do kordonu po richci Zbruch ves shlyah buv cherez lis Chudovi miscya rizko peretyata miscevist vidkrivaye garni krayevidi Harakterno sho tut chudovi dorogi bilshist gravijni ta obsadzheni chereshnyami sela j mistechka duzhe chistenki ta kulturni Pri pidhodi do Zbrucha v seli Krinciliv stalosya zitknennya z nimeckoyu prikordonnoyu ohoronoyu u yakij bulo 2 nimcya ta 6 uzbekiv Ohoronu znishili i zahopili stankovij kulemet i 4 gvintivki Na dnyuvannya zupinilisya na Zbruchi u rajoni Lisoyi gori Krinciliv ye skladovoyu odnogo iz semi prirodnih chudes Ukrayini najbilshogo v Yevropi nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri stvorenogo 27 chervnya 1996 roku U chervni 2009 roku v Krincilovi vidkrito privatnij profilaktorij yakij odnorazovo prijmaye 60 osib 13 24 lyutogo 2022 Zaginuv Kolomiyec Dmitro Valerijovich v povitryanomu prostori Ukrayini poblizu s Krinciliv Ryatuyuchi zhittya svoyih pobratimiv vidvolik na sebe vogon vorozhoyi aviaciyi ta buv zbitij vorozhim litakom Roslinnij svit red V okolicyah Krincilova zafiksovano reliktovij vid zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini bruslinu karlikovu Euonymus nana Bieb 1913 roku zaznachenij vid vidmitiv Josip Pachoskij na strimkih shilah dolini Zbrucha v urochishi Tovtrik roztashovanomu pivnichnishe vid okolic Krincilova U gerbariyi Institutu botaniki imeni Mikoli Holodnogo NAN Ukrayini zberigayetsya gerbarnij zrazok bruslini karlikovoyi zibranij O I Sokolovskim ta V P Shidlovskim 26 lipnya 1935 roku v lisi poblizu Krincilova tochnishogo miscezrostannya ne vkazano U Chervonij knizi SRSR vidanij 1978 roku zrostannya bruslini karlikovoyi v Hmelnickij oblasti ne bulo pidtverdzheno she z 1930 h rokiv Prote 1981 roku Stepan Kovalchuk i Oleksandr Kloc viyavili bruslinu karlikovu v grabovo dubovih lisah tovtrovogo kryazha Odne z misc upershe znajdeno na Cikivskij dachi 17 kvartal Cikivskogo lisnictva Kam yanec Podilskij rajon Znahidka bruslini karlikovoyi na Satanivskij dachi urochishe Zlomna 17 kvartal Satanivskogo lisnictva Yarmolineckogo lisgospzagu na pivdennij okolici sela Krinciliv na dumku Kovalchuka ta Kloca mozhlivo pidtverdzhuye vzhe vidome za gerbarnimi zborami miscezrostannya cogo vidu Primitki red Perova Olena Bajdak Igor Sataniv misto legenda misto kurort Informacijnij dovidnik istoriya sanatoriyi ekskursiyi Hmelnickij Vidavnictvo Alli Cyupak 2007 S 33 Velikij zvedenij orfografichnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi leksiki K Irpin VTF Perun 2003 S 835 Gorpinich Volodimir Slovnik geografichnih nazv Ukrayini Toponimi ta vidtoponimni prikmetniki K Dovira 2001 S 218 Kovalchuk S I Sataniv i jogo chudo voda Arhiv originalu za 8 serpnya 2007 Procitovano 16 veresnya 2010 Secinskij E Opis predmetov stariny Kamenec Podolskij 1909 S 7 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Hmelnicka oblast K 1971 S 200 Vinokur I S Gucal A F Penyak S I Timoshuk B O Yakubovskij V I Dovidnik z arheologiyi Ukrayini Hmelnicka Chernivecka Zakarpatska oblasti K Naukova dumka 1984 S 30 Sicinskij Yuhim Arheologichna karta Podilskoyi guberniyi Proskurivskij povit nedostupne posilannya z kvitnya 2019 ros Wawrzyniec Marczynski Statystyczne topograficzne i historyczne opisanie gubernii podolskiey z rycinami i mappami T 1 Wilno 1820 S 304 Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich T 4 Warshawa 1883 S 668 Preobrazhenskij prihod s Ivankovcy Prihody i cerkvi Podolskoj eparhii Pod redakciej svyashennika Evfimiya Secinskogo Bila Cerkva 2009 S 738 739 Za vidannyam Trudy Podolskogo eparhialnogo istoriko statisticheskogo komiteta Vypusk devyatyj Pod redakciej svyashennika Evfimiya Secinskogo Prihody i cerkvi Podolskoj eparhii Kamenec Podolsk 1901 Karpatskij rejd Shodennik Rudnyeva Arhivovano 23 chervnya 2010 u Wayback Machine ros Vidbulosya chergove zasidannya kolegiyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyiLiteratura red Krecilow Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich T 4 Warshawa 1883 S 668 Kovalchuk S I Kloc O M Znahidki Euonymus nana Bieb na Podilli Hmelnicka oblast Ukrayinskij botanichnij zhurnal 1984 T 41 4 Arhivovano 1 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Posilannya red Oblikova kartka sela Krinciliv na oficijnovu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Pasport teritorialnoyi gromadi Ivankoveckoyi silskoyi radi nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Pogoda v seli Krinciliv Arhivovano 20 grudnya 2011 u Wayback Machine Kovalchuk S I Sataniv i jogo chudo voda nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Krinciliv amp oldid 38068343