Кримка (Джанкойський район)

Кри́мка (до 1945 року — Султан-Бочала, крим. Sultan Boçala) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 1 896 осіб. Орган місцевого самоврядування - Кримківська сільська рада. Розташоване на заході району.

село Кримка
Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Район/міськрада	Джанкойський район
Рада	Кримківська сільська рада
Облікова картка	Кримка
Основні дані
Населення	1 896
Поштовий індекс	96154
Телефонний код	+380 6564
Географічні дані
Географічні координати	45°42′15″ пн. ш. 34°11′28″ сх. д. / 45.70417° пн. ш. 34.19111° сх. д. / 45.70417; 34.19111Координати: 45°42′15″ пн. ш. 34°11′28″ сх. д. / 45.70417° пн. ш. 34.19111° сх. д. / 45.70417; 34.19111
Місцева влада
Адреса ради	96154, АРК, Джанкойський район, с. Кримка,вул.Шкільна,5
Карта
Кримка
Кримка
Мапа
Кримка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Кримка.

Географія

Кримка - село на заході району, у степовому Криму, біля кордону з Первомайським районом, висота над рівнем моря - 34 м . Сусідні села: Павлівка за 3,5 км на північ, Ярке за 4,5 км на схід, Яструбці за 3 км на південь та Абрикосове Первомайського району за 5,3 км на захід. Відстань до райцентру - близько 16 кілометрів, там же найближча залізнична станція.

Історія

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму ... 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Султан-Бочай входив до Бочалатського кадилику Карасбазарського каймакамства . Після анексії Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783 , на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопського повіту . Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії . За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії , Султан-Бочай був включений до складу Бозгозької волості Перекопського повіту.

За Відомостями про всіх селища в Перекопському повіті... від 21 жовтня 1805 року, у селі Султан-Бочай числилося 28 дворів, 180 кримських татар, 5 циган і 3 ясир . На військово-топографічній мапі 1817 село Султан Бочай позначений з 30 дворами . Після реформи волосного поділу 1829 року Султан-Бочай, згідно «Відомостей про казенні волості Таврійської губернії 1829 року» віднесли до Ельвігазанської волості . Потім, мабуть, внаслідок еміграції кримських татар в Туреччину , село помітно спорожніла і на карті 1842 Султан-Бочай позначений умовним знаком «мала село», тобто, менше 5 дворів .

Після земської реформи Олександра II 1864 року, село приписали до Ішуньської волості. У «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року» , складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Біюк-Бочай або Султан-Бочай - власницьке татарське поселення з 6 дворами і 12 жителями при колодязях . На триверстовій мапі 1865-1876 року в селі Султан-Бочай 9 дворів . Згідно «Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1867 рік» , село було покинуте мешканцями в 1860-1864 роках, внаслідок еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853-1856 років, в Туреччину і залишалася в руїнах і в «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року» також не значиться.

У результаті земської реформи 1890 Султан-Бача віднесли до Богемської волості. У «... Пам'ятній книзі Таврійської губернії за 1892 рік» у відомостях про Богемську волость ніяких даних про село, крім назви, не наведено . За «... Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1900 рік» на хуторі Султан Бочай значилося 16 жителів в 3 подвір'ях . Згідно енциклопедичного словника «Німці Росії» , німецька лютеранський хутір Раппа був заснований в 1903 році . У 1911 році на хуторі мешкало 66 чоловік , в Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 в Богемської волості Перекопського повіту значиться економія Раппа Султан-Бочай з населенням 102 людини .

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район . У 1922 році повіти перетворили в округу . 11 жовтня 1923, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойський район і село включили до його складу. Згідно Списком населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926 , хутір Султан-Бочай, з населенням 99 осіб, з яких було 17 німця , входив до складу Павловського сільради Джанкойського району .

Під час окупації Криму в німецько-радянську війну населений пункт використовувався німцями як ферма-радгосп. 12.04.1944 під час стрімкого наступу бійців 279 стрілецької дивізії на автомашинах радгосп Бий-Су-Ковча був оточений. Після невеликого боя гарнізон здався. Трофеєм стали тварини ферми.

Незабаром після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан . Після звільнення Криму від німців у квітні, 12 серпня 1944 було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму» і у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської і Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України . Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 18 травня 1948 року, населений пункт радгоспу Бий-Су-Ковча об'єднали з Султан Бочалой і перейменували в Кримку .

Примітки

1. . Weather.in.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 7 квітня 2015. 
2. Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто складається. // Камеральний опис Криму, 1784 рік. — 1888.
3. Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96.
4. Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117.
5. Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
6. Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії, с. 124.
7. Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті перебувають з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805. // Известия таврійської вченої комісії, т. 26. Стор. 104. — 1897.
8. Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 20 березня 2015. 
9. Гржибовська, 1999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 с. 137.
10. К вопросу о переселении крымских мусульман в турцию в конце XVIII - первой половине XIX веков / В. И. Ляшенко // . — Дата звернення: 04.01.2015.
11. . Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 21 березня 2015. 
12. Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864. — Санкт-Петербург : Друкарня Карла Вульфа. — С. 75. — Дата звернення: 22.03.2015.
13. . Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 25 березня 2015. ]
14. Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // Архівована копія. — 2 005. з джерела 19 жовтня 2013
15. К.В.Ханацкій (+1867). . Сімферополь, друкарня Таврійського Губернського Правління. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 24 березня 2015. 
16. Історія земства за сорок років. Т. 4. Історія земства / Борис Веселовский. — Санкт-Петербург : В-во О. Н. Попової, 1911.
17. Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
18. Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография. 
19.  : энциклопедический словарь / сост. В. Ф. Дизендорф. — Москва : ЭРН, 2006. — 472 с. (рос.)
20. Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертого, Перекопський повіт, 1915
21. Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-а. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915 рік, с. 235.
22. Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013. 
23. Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013. 
24. Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013. 
25. Гржибовська, 1999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926, с. 319.
26. Центральний Архів Міноборони (ЦАМО) РФ. Фонд 1577. Опис 1. Справа 7 Схема.
27. Указ Президії ВР СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
28. Постанова ДКО від 12 серпня 1944 року № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»
29. Как заселяли Крым (1944–1954)^{[недоступне посилання]} : [арх. 30.06.2013] / Эльвина СЕИТОВА, аспирант исторического факультета ТНУ, «ГК». — 2013. — 1 мая. — Дата звернення: 26.06.2013.
30. Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 18.05.1948 о переименовании населённых пунктов Крымской области