www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кривонос Петро Федорович Петро Федорович Кривоно с 29 червня 12 липня 1910 19100712 Феодосія Таврійська губернія Російсь

Кривонос Петро Федорович

Петро Федорович Кривоно́с (29 червня (12 липня) 1910(19100712), Феодосія, Таврійська губернія, Російська імперія — 19 жовтня 1980, Київ, Українська РСР, СРСР) — український радянський державний діяч, залізничник, один з ініціаторів стахановського руху на залізничному транспорті Української СРР, начальник Південно-Західної залізниці, Герой Соціалістичної Праці (5.11.1943). Кандидат у члени ЦК КП(б)У в червні—серпні 1937 року. Член ЦК КПУ в 1937—1952 і 1954—1980 роках. Член Центральної ревізійної комісії ВКП(б) у 1939—1952 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 1—5-го скликань (1937—1962). Депутат Верховної Ради УРСР 6—10-го скликань (1963—1980).

Петро Федорович Кривонос
Народився 29 червня (12 липня) 1910(1910-07-12)
Феодосія, Таврійська губернія, Російська імперія
Помер 19 жовтня 1980(1980-10-19) (70 років)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Російська імперія→ СРСР
Національність українець
Діяльність політик, залізничник
Учасник німецько-радянська війна
Посада начальник Південно-Західної залізниці
Партія КПРС
Автограф
Нагороди
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Кривонос.

Біографія Редагувати

Народився 29 червня (12 липня) 1910 року в Феодосії в родині залізничника.

У 1913 році сім'я переїхала до Слов'янська. Після закінчення в 1924 році школи-семирічки працював слюсарем в паровозному депо. У 1926—1929 роках навчався в школі ФЗУ в місті Слов'янську. З 1929 року працював помічником машиніста та машиністом на Південно-Донецькій залізниці. Першим його локомотивом став паровоз серії «ОВ», у народі названий «Овечка». Член ВКП(б) з 1929 року.

У 1930 році вступив до Дніпропетровського інституту інженерів транспорту, але у зв'язку з загрозою японської війни на Далекому Сході в 1931—1932 роках, залишив навчання та став курсантом Луганської повітряної академії. На практичних польотах були виявлені дефекти вестибулярного апарата, лікарі заборонили літати. Залишив навчання й повернувся в паровозне депо Слов'янськ, де почав працювати помічником машиніста паровоза в бригаді Рубана Макара Васильовича. У 1933 році на третьому Всесоюзному конкурсі паровозних бригад Рубану та Кривоносу було присвоєно звання найкращого машиніста й помічника машиніста СРСР.

Після навчання на курсах машиністів у Кременчуці Петро Кривонос здав іспити та став бригадиром першого комсомольсько-молодіжного екіпажу паровоза Еу-684-37, перший рейс якого відбувся в листопаді 1933 року. Виступив з ініціативою повнішого використання його потужності та швидкісних якостей. Велику допомогу в починаннях надала комплексна ремонтна бригада Олексія Карповича Мороза, яка гарантувала бездоганну роботу відремонтованих паровозів під час усього пробігу до наступної промивки. Це було принциповим нововведенням, оскільки раніше ремонтники на себе такої відповідальності не брали, якість ремонту завжди була вузьким місцем у паровозному господарстві.

1 липня 1935 року комсомольсько-молодіжний екіпаж Кривоноса провів зі Слов'янська в Лозову вугільний потяг при новій ваговій нормі 1 750 тонн з технічною швидкістю 31,9 км/год замість 23,5 км/год, передбачених інструкцією. 14 червня в листівках виїзної редакції газети «Залізничник Донбасу» друкується лист Кривоноса, у якому він викладає своє бачення подальшого розвитку експлуатації паровоза, можливості використання великого клапана й широких перспектив розвитку всього залізничного транспорту в цілому. Цей лист поклав початок руху робочих кореспондентів друку.

Після зустрічі передових залізничників у Кремлі, що відбулася 30 липня 1935 року Кривонос виступив з пропозицією зробити колону передових паровозників, до складу якої приймались машиністи, що не допускають аварій, чітко дотримуються правил технічної експлуатації, водять поїзди на більших швидкостях і підвищеної ваги, економлять паливо, воду, пару. Так на залізничному транспорті розпочався рух за високу продуктивність праці, який отримав згодом, після рекорду Олексія Стаханова зі збільшення видобутку вугілля в 14 разів, назву «кривоносівський рух».

Петро Кривонос довів технічну швидкість потяга до 45 км/год, за що в серпні 1935 року був нагороджений орденом Леніна. Всього через три місяці після першого рекорду Кривоноса багатьма донецькими залізничниками були збільшені навантаження вугілля й інших вантажів, на 7 км/год — технічна швидкість, на 70 км — середньодобовий пробіг паровозів. 14 листопада 1935 року в Москві відкрилась I Всесоюзна нарада стахановців промисловості та транспорту, на якій відбувся виступ Кривоноса й нагородження його орденом Трудового Червоного Прапора.

У січні 1936 року бригада Кривоноса почала працювати на одному з перших паровозів ФД, побудованих на Ворошиловградському паровозобудівному заводі, а в листопаді 1936 року комсомольська бригада заводу на честь X з'їзду ВЛКСМ випустила ювілейний локомотив, п'ятсоттисячний за номером котла, і подарувала його комсомольсько-молодіжному екіпажу Петра Кривоноса. Це був легендарний ФД-20-835.

У квітні 1937 року Петра Кривоноса призначають начальником паровозного депо Слов'янськ. Під його керівництвом і за безпосередньої участі розвернувся рух за творчий підхід кожного до своєї справи, широкого розмаху набули винахідництво і раціоналізація; запроваджувалися заходи, які прищеплювали економне й уважне ставлення до майна депо, машин і механізмів, металу й палива; налагодилися стосунки між бригадами.

12 грудня 1937 року Кривоноса було обрано депутатом Верховної Ради СРСР по Артемівському округу, а в травні 1938 року його призначили начальником Південно-Донецької залізниці. Тут він запроваджує й розповсюджує досвід роботи найкращих працівників Південно-Донецької магістралі. На відділеннях, охопивши весь паровозний парк, запровадили кільцевий графік руху локомотивів, збільшивши середньодобовий пробіг локомотива на 50—60 км, скоротили норми їх обороту, збільшили вагові норми поїздів. Після проведення ремонту кожного паровоза запровадили видачу гарантійного паспорта, що забезпечував надійність роботи паровоза протягом усього міжремонтного пробігу, скоротили простій локомотивів у ремонті. Запровадили досвід новосибірського машиніста Миколи Луніна, який зі своєю бригадою виконував весь поточний ремонт паровоза в процесі експлуатації та довів пробіг свого паровоза між піднімальними ремонтами до 100 тисяч км. Машиністи Донецької довели цей пробіг уже до 300 тисяч км. Для встановлення злагодженості в роботі суміжних відділень залізничники різних служб організували єдині зміни, які об'єднали всіх чергових працівників станцій, локомотивних депо, пунктів технічного огляду вагонів, паливних складів. Очолили їх диспетчери управління залізниці. Для збільшення кількості перевезеного вугілля, видобуток якого весь час зростав, було запроваджено технологічний процес, що пов'язував у єдине ціле функції промисловості та транспорту, так звана єдина технологія.

У листопаді 1939 року Кривоноса призначають начальником Північно-Донецької залізниці.

Під час радянсько-німецької війни, у серпні 1942 року, Петра Федоровича призначили уповноваженим Наркомату шляхів сполучення по Північному Кавказу. Організував просування потоків поїздів з евакуйованим населенням і вантажами, поєднавши це транспортування з перевезеннями військ, боєприпасів, зброї.

У листопаді 1942 року Кривонос починає працювати начальником Томської залізниці, однієї з найважливіших артерій індустріального тилу країни з надійною та потужною промисловою базою сходу. Тут він займався організацією збільшення навантаження вугілля й забезпеченням відправок термінових вантажів для фронту.

У лютому 1943 року Петро Кривонос повертається на Північно-Донецьку залізницю та продовжує працювати її начальником. Фронт стабілізувався на берегах Сіверського Дінця й річки Міус. Оперативна група управління залізниці розмістилась у Старобільську.

8 вересня 1943 року Донбас відвоювали, але магістралі його були майже повністю зруйновані. Головну участь у відновленні залізниць Донбасу взяли залізничні війська Південно-Західного й Південного фронтів. Вони йшли разом із передовими частинами армій, висилали вперед підрозділи технічної розвідки, які визначали характер руйнувань, складали оперативні рапорти про стан залізничного господарства на звільненій території.

5 листопада 1943 року Указом уряду нагородами були відзначені тисячі працівників фронтових і тилових магістралей, які брали участь у відновленні промисловості й транспортних комунікацій. 127 залізничникам, у тому числі й начальнику Північно-Донецької залізниці Петру Федоровичу Кривоносу, було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці. За мужність, героїзм, відвагу, виявлені в роки радянсько-німецької війни в травні 1945 року Кривоноса було нагороджено орденом Суворова II ступеня.

У зв'язку з утворенням округів залізниць у травні 1946 року Кривоноса було призначено в Київ начальником Південно-Західного округа, а в серпні 1947 року — керівником Донецького округа та членом колегії Міністерства шляхів сполучення СРСР. З серпня 1950 року — студент Московського електромеханічного інституту інженерів залізничного транспорту імені Дзержинського.

У 1953 році закінчив Московський електромеханічний інститут інженерів залізничного транспорту імені Дзержинського.

З 1953 по 1980 рік — начальник Південно-Західної залізниці. Під його керівництвом залізниця провела революційні перетворення:

  • локомотивне господарство спочатку було переведено на тепловозну, а до кінця сімдесятих і на електровозну тягу — паровози на той час залишалися лише на мало діяльних ділянках і маневрових роботах.
  • були покладені на щебеневу основу три чверті залізничної колії — піщаний баласт уже не відповідав експлуатаційним вимогам нових локомотивів.

Обирався делегатом з'їздів ВКП(б)/КПРС і КП(б)У/КПУ.

Могила Петра Кривоноса

Помер в Києві 19 жовтня 1980 року. Похований на Байковому кладовищі.

Звання Редагувати

  • Генерал-директор тяги I рангу (25.05.1949)

Нагороди Редагувати

Пам'ятник паровозу на площі Петра Кривоноса у Києві

Вшанування пам'яті Редагувати

  • Іменем Петра Кривоноса названо одну зі станцій на лінії Київ — Трипілля. У 1985 році на честь Героя названо площу в Києві, на якій встановлено анотаційну дошку.
  • Локомотивне депо "Слов'янськ імені П.Ф. Кривоноса". Також в Слов'янську існує вулиця Петра Кривоноса.

Джерела Редагувати

  1. . Слов'янська міська рада. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 25.09.2021. 
  2. Вулиці Києва. Довідник / За редакцією Кудрицького А. В. — Київ: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0

Джерела та література Редагувати

Література Редагувати

  • Гудзенко П. П. та ін. Трудові почини робітничого класу (1921—1937). (На матеріалах Української РСР). К., 1989;
  • Герои труда военных лет 1941—1945. М. 2001(рос.)
  • Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2010 рік [Текст] / Донец. обл. універс. наук. б-ка ім. Н. К. Крупської; уклад. І. В. Гайдишева; ред. О. В. Рязанцева, Т. С. Литвин; наук. ред. О. В. Башун, Н. П. Авдєєнко; відп. за вип. Л. О. Новакова. — Донецьк: Сх. вид. дім, 2009. — 98 с.
  • Алексеев, С. П. Пассажирский, товарный, скорый [Текст]: [о Герое Соц. Труда, железнодорожнике П. Ф. Кривоносе] // Алексеев, С. П. Будущее начинали они / С. П. Алексеев. — М., 1987. — С. 18–20.
  • Депутати Верховної Ради УРСР. 9-е скликання — 1975 р.
  • Кривонос, П. Ф. Магістралі життя [Текст]: [розповідь Героя Соц. Праці, ініціатора стаханов. руху на залізн. транспорті] / П. Ф. Кривонос. — К. : Політвидав України, 1974. — 239 с.
  • Кривонос Петр Федорович (12.07.1910) [Текст]: [краткая биогр.] // Книга о Донбассе. Природа. Люди. Дела / С. П. Булкин, А. И. Лазоренко, М. Е. Миронов. — 2-е изд., перераб. и доп. — Донецк, 1977. — С. 252—253.
  • Павлов, В. П. Главная колея [Текст]: [о П. Ф. Кривоносе] / В. П. Павлов // Памятные места Донбасса. — Донецк, 1984. — С. 95–99.
  • Плотниченко, Г. Кривоносовские локомотивы [Текст]: [эпизоды из труд. биогр. П. Кривоноса] / Г. Плотниченко // Совет. — 2005. — 5 авг. (№ 59). — С. 4.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Petro Fedorovich Krivono s 29 chervnya 12 lipnya 1910 19100712 Feodosiya Tavrijska guberniya Rosijska imperiya 19 zhovtnya 1980 Kiyiv Ukrayinska RSR SRSR ukrayinskij radyanskij derzhavnij diyach zaliznichnik odin z iniciatoriv stahanovskogo ruhu na zaliznichnomu transporti Ukrayinskoyi SRR nachalnik Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Geroj Socialistichnoyi Praci 5 11 1943 Kandidat u chleni CK KP b U v chervni serpni 1937 roku Chlen CK KPU v 1937 1952 i 1954 1980 rokah Chlen Centralnoyi revizijnoyi komisiyi VKP b u 1939 1952 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 5 go sklikan 1937 1962 Deputat Verhovnoyi Radi URSR 6 10 go sklikan 1963 1980 Petro Fedorovich KrivonosNarodivsya 29 chervnya 12 lipnya 1910 1910 07 12 Feodosiya Tavrijska guberniya Rosijska imperiyaPomer 19 zhovtnya 1980 1980 10 19 70 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRNacionalnist ukrayinecDiyalnist politik zaliznichnikUchasnik nimecko radyanska vijnaPosada nachalnik Pivdenno Zahidnoyi zalizniciPartiya KPRSAvtografNagorodi Mediafajli u VikishovishiShodo inshih lyudej z takim samim imenem ta prizvishem div Krivonos Zmist 1 Biografiya 2 Zvannya 3 Nagorodi 4 Vshanuvannya pam yati 5 Dzherela 6 Dzherela ta literatura 6 1 LiteraturaBiografiya RedaguvatiNarodivsya 29 chervnya 12 lipnya 1910 roku v Feodosiyi v rodini zaliznichnika U 1913 roci sim ya pereyihala do Slov yanska Pislya zakinchennya v 1924 roci shkoli semirichki pracyuvav slyusarem v parovoznomu depo U 1926 1929 rokah navchavsya v shkoli FZU v misti Slov yansku Z 1929 roku pracyuvav pomichnikom mashinista ta mashinistom na Pivdenno Doneckij zaliznici Pershim jogo lokomotivom stav parovoz seriyi OV u narodi nazvanij Ovechka Chlen VKP b z 1929 roku U 1930 roci vstupiv do Dnipropetrovskogo institutu inzheneriv transportu ale u zv yazku z zagrozoyu yaponskoyi vijni na Dalekomu Shodi v 1931 1932 rokah zalishiv navchannya ta stav kursantom Luganskoyi povitryanoyi akademiyi Na praktichnih polotah buli viyavleni defekti vestibulyarnogo aparata likari zaboronili litati Zalishiv navchannya j povernuvsya v parovozne depo Slov yansk de pochav pracyuvati pomichnikom mashinista parovoza v brigadi Rubana Makara Vasilovicha U 1933 roci na tretomu Vsesoyuznomu konkursi parovoznih brigad Rubanu ta Krivonosu bulo prisvoyeno zvannya najkrashogo mashinista j pomichnika mashinista SRSR Pislya navchannya na kursah mashinistiv u Kremenchuci Petro Krivonos zdav ispiti ta stav brigadirom pershogo komsomolsko molodizhnogo ekipazhu parovoza Eu 684 37 pershij rejs yakogo vidbuvsya v listopadi 1933 roku Vistupiv z iniciativoyu povnishogo vikoristannya jogo potuzhnosti ta shvidkisnih yakostej Veliku dopomogu v pochinannyah nadala kompleksna remontna brigada Oleksiya Karpovicha Moroza yaka garantuvala bezdogannu robotu vidremontovanih parovoziv pid chas usogo probigu do nastupnoyi promivki Ce bulo principovim novovvedennyam oskilki ranishe remontniki na sebe takoyi vidpovidalnosti ne brali yakist remontu zavzhdi bula vuzkim miscem u parovoznomu gospodarstvi 1 lipnya 1935 roku komsomolsko molodizhnij ekipazh Krivonosa proviv zi Slov yanska v Lozovu vugilnij potyag pri novij vagovij normi 1 750 tonn z tehnichnoyu shvidkistyu 31 9 km god zamist 23 5 km god peredbachenih instrukciyeyu 14 chervnya v listivkah viyiznoyi redakciyi gazeti Zaliznichnik Donbasu drukuyetsya list Krivonosa u yakomu vin vikladaye svoye bachennya podalshogo rozvitku ekspluataciyi parovoza mozhlivosti vikoristannya velikogo klapana j shirokih perspektiv rozvitku vsogo zaliznichnogo transportu v cilomu Cej list poklav pochatok ruhu robochih korespondentiv druku Pislya zustrichi peredovih zaliznichnikiv u Kremli sho vidbulasya 30 lipnya 1935 roku Krivonos vistupiv z propoziciyeyu zrobiti kolonu peredovih parovoznikiv do skladu yakoyi prijmalis mashinisti sho ne dopuskayut avarij chitko dotrimuyutsya pravil tehnichnoyi ekspluataciyi vodyat poyizdi na bilshih shvidkostyah i pidvishenoyi vagi ekonomlyat palivo vodu paru Tak na zaliznichnomu transporti rozpochavsya ruh za visoku produktivnist praci yakij otrimav zgodom pislya rekordu Oleksiya Stahanova zi zbilshennya vidobutku vugillya v 14 raziv nazvu krivonosivskij ruh Petro Krivonos doviv tehnichnu shvidkist potyaga do 45 km god za sho v serpni 1935 roku buv nagorodzhenij ordenom Lenina Vsogo cherez tri misyaci pislya pershogo rekordu Krivonosa bagatma doneckimi zaliznichnikami buli zbilsheni navantazhennya vugillya j inshih vantazhiv na 7 km god tehnichna shvidkist na 70 km serednodobovij probig parovoziv 14 listopada 1935 roku v Moskvi vidkrilas I Vsesoyuzna narada stahanovciv promislovosti ta transportu na yakij vidbuvsya vistup Krivonosa j nagorodzhennya jogo ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora U sichni 1936 roku brigada Krivonosa pochala pracyuvati na odnomu z pershih parovoziv FD pobudovanih na Voroshilovgradskomu parovozobudivnomu zavodi a v listopadi 1936 roku komsomolska brigada zavodu na chest X z yizdu VLKSM vipustila yuvilejnij lokomotiv p yatsottisyachnij za nomerom kotla i podaruvala jogo komsomolsko molodizhnomu ekipazhu Petra Krivonosa Ce buv legendarnij FD 20 835 U kvitni 1937 roku Petra Krivonosa priznachayut nachalnikom parovoznogo depo Slov yansk Pid jogo kerivnictvom i za bezposerednoyi uchasti rozvernuvsya ruh za tvorchij pidhid kozhnogo do svoyeyi spravi shirokogo rozmahu nabuli vinahidnictvo i racionalizaciya zaprovadzhuvalisya zahodi yaki prisheplyuvali ekonomne j uvazhne stavlennya do majna depo mashin i mehanizmiv metalu j paliva nalagodilisya stosunki mizh brigadami 12 grudnya 1937 roku Krivonosa bulo obrano deputatom Verhovnoyi Radi SRSR po Artemivskomu okrugu a v travni 1938 roku jogo priznachili nachalnikom Pivdenno Doneckoyi zaliznici Tut vin zaprovadzhuye j rozpovsyudzhuye dosvid roboti najkrashih pracivnikiv Pivdenno Doneckoyi magistrali Na viddilennyah ohopivshi ves parovoznij park zaprovadili kilcevij grafik ruhu lokomotiviv zbilshivshi serednodobovij probig lokomotiva na 50 60 km skorotili normi yih oborotu zbilshili vagovi normi poyizdiv Pislya provedennya remontu kozhnogo parovoza zaprovadili vidachu garantijnogo pasporta sho zabezpechuvav nadijnist roboti parovoza protyagom usogo mizhremontnogo probigu skorotili prostij lokomotiviv u remonti Zaprovadili dosvid novosibirskogo mashinista Mikoli Lunina yakij zi svoyeyu brigadoyu vikonuvav ves potochnij remont parovoza v procesi ekspluataciyi ta doviv probig svogo parovoza mizh pidnimalnimi remontami do 100 tisyach km Mashinisti Doneckoyi doveli cej probig uzhe do 300 tisyach km Dlya vstanovlennya zlagodzhenosti v roboti sumizhnih viddilen zaliznichniki riznih sluzhb organizuvali yedini zmini yaki ob yednali vsih chergovih pracivnikiv stancij lokomotivnih depo punktiv tehnichnogo oglyadu vagoniv palivnih skladiv Ocholili yih dispetcheri upravlinnya zaliznici Dlya zbilshennya kilkosti perevezenogo vugillya vidobutok yakogo ves chas zrostav bulo zaprovadzheno tehnologichnij proces sho pov yazuvav u yedine cile funkciyi promislovosti ta transportu tak zvana yedina tehnologiya U listopadi 1939 roku Krivonosa priznachayut nachalnikom Pivnichno Doneckoyi zaliznici Pid chas radyansko nimeckoyi vijni u serpni 1942 roku Petra Fedorovicha priznachili upovnovazhenim Narkomatu shlyahiv spoluchennya po Pivnichnomu Kavkazu Organizuvav prosuvannya potokiv poyizdiv z evakujovanim naselennyam i vantazhami poyednavshi ce transportuvannya z perevezennyami vijsk boyepripasiv zbroyi U listopadi 1942 roku Krivonos pochinaye pracyuvati nachalnikom Tomskoyi zaliznici odniyeyi z najvazhlivishih arterij industrialnogo tilu krayini z nadijnoyu ta potuzhnoyu promislovoyu bazoyu shodu Tut vin zajmavsya organizaciyeyu zbilshennya navantazhennya vugillya j zabezpechennyam vidpravok terminovih vantazhiv dlya frontu U lyutomu 1943 roku Petro Krivonos povertayetsya na Pivnichno Donecku zaliznicyu ta prodovzhuye pracyuvati yiyi nachalnikom Front stabilizuvavsya na beregah Siverskogo Dincya j richki Mius Operativna grupa upravlinnya zaliznici rozmistilas u Starobilsku 8 veresnya 1943 roku Donbas vidvoyuvali ale magistrali jogo buli majzhe povnistyu zrujnovani Golovnu uchast u vidnovlenni zaliznic Donbasu vzyali zaliznichni vijska Pivdenno Zahidnogo j Pivdennogo frontiv Voni jshli razom iz peredovimi chastinami armij visilali vpered pidrozdili tehnichnoyi rozvidki yaki viznachali harakter rujnuvan skladali operativni raporti pro stan zaliznichnogo gospodarstva na zvilnenij teritoriyi 5 listopada 1943 roku Ukazom uryadu nagorodami buli vidznacheni tisyachi pracivnikiv frontovih i tilovih magistralej yaki brali uchast u vidnovlenni promislovosti j transportnih komunikacij 127 zaliznichnikam u tomu chisli j nachalniku Pivnichno Doneckoyi zaliznici Petru Fedorovichu Krivonosu bulo prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci Za muzhnist geroyizm vidvagu viyavleni v roki radyansko nimeckoyi vijni v travni 1945 roku Krivonosa bulo nagorodzheno ordenom Suvorova II stupenya U zv yazku z utvorennyam okrugiv zaliznic u travni 1946 roku Krivonosa bulo priznacheno v Kiyiv nachalnikom Pivdenno Zahidnogo okruga a v serpni 1947 roku kerivnikom Doneckogo okruga ta chlenom kolegiyi Ministerstva shlyahiv spoluchennya SRSR Z serpnya 1950 roku student Moskovskogo elektromehanichnogo institutu inzheneriv zaliznichnogo transportu imeni Dzerzhinskogo U 1953 roci zakinchiv Moskovskij elektromehanichnij institut inzheneriv zaliznichnogo transportu imeni Dzerzhinskogo Z 1953 po 1980 rik nachalnik Pivdenno Zahidnoyi zaliznici Pid jogo kerivnictvom zaliznicya provela revolyucijni peretvorennya lokomotivne gospodarstvo spochatku bulo perevedeno na teplovoznu a do kincya simdesyatih i na elektrovoznu tyagu parovozi na toj chas zalishalisya lishe na malo diyalnih dilyankah i manevrovih robotah buli pokladeni na shebenevu osnovu tri chverti zaliznichnoyi koliyi pishanij balast uzhe ne vidpovidav ekspluatacijnim vimogam novih lokomotiviv Obiravsya delegatom z yizdiv VKP b KPRS i KP b U KPU nbsp Mogila Petra KrivonosaPomer v Kiyevi 19 zhovtnya 1980 roku Pohovanij na Bajkovomu kladovishi Zvannya RedaguvatiGeneral direktor tyagi I rangu 25 05 1949 Nagorodi RedaguvatiGeroj Socialistichnoyi Praci 5 11 1943 chotiri ordeni Lenina 5 08 1935 5 11 1943 31 07 1954 1 08 1959 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 28 02 1974 orden Suvorova II st 29 07 1945 chotiri ordeni Trudovogo Chervonogo Prapora 8 12 1935 23 01 1948 21 05 1951 10 07 1970 orden Druzhbi narodiv 11 07 1980 orden Chervonoyi Zirki 24 07 1942 orden Znak Poshani 23 11 1939 medal Za oboronu Kavkazu medal Za oboronu Stalingrada medali dva znaki Pochesnomu zaliznichniku Pochesnij gromadyanin mista Slov yanska 1971 1 nbsp Pam yatnik parovozu na ploshi Petra Krivonosa u KiyeviVshanuvannya pam yati RedaguvatiImenem Petra Krivonosa nazvano odnu zi stancij na liniyi Kiyiv Tripillya U 1985 roci na chest Geroya nazvano ploshu v Kiyevi na yakij vstanovleno anotacijnu doshku 2 Lokomotivne depo Slov yansk imeni P F Krivonosa Takozh v Slov yansku isnuye vulicya Petra Krivonosa U 1972 roci v lokomotivnomu depo Slov yanska na postamenti bulo vstanovleno parovoz na yakomu Petro Fedorovich vstanoviv svij rekord U 1989 r na budivli Zaliznichnogo tehnikumu Kremenchuk bula rozmishena chavunna memorialna doshka prisvyachena vipusknikam Geroyam Socialistichnoyi Praci Danilenko Kostyantin Ivanovich Kamirnij Vasil Gnatovich Krivonis Petro Fedorovich Primak Stepan Maksimovich Shapoval Nadiya Semenivna U 2004 r zaminena memorialnoyu doshkoyu siro rozhevogo polirovanoyu granitu Sprava vgori zirka Geroya zliva vnizu simvol transportnikiv koleso z krilami z yednani mizh soboyu zhmutkom koloskiv perevitih strichkoyu Tekst u 7 ryadkiv Tut navchalisya Geroyi Socialistichnoyi Praci Danilenko Kostyantin Ivanovich Kamirnij Vasil Gnatovich Krivonis Petro Fedorovich Primak Stepan Maksimovich Shapoval Nadiya Semenivna Dzherela Redaguvati POChESNI GROMADYaNI MISTA SLOV YaNSKA Slov yanska miska rada Arhiv originalu za 17 sichnya 2013 Procitovano 25 09 2021 Vulici Kiyeva Dovidnik Za redakciyeyu Kudrickogo A V Kiyiv Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 352 s ISBN 5 88500 070 0Dzherela ta literatura RedaguvatiO A Udod Krivonos Petro Fedorovich Arhivovano 18 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2009 T 5 Kon Kyu S 327 560 s il ISBN 978 966 00 0855 4 Literatura Redaguvati Gudzenko P P ta in Trudovi pochini robitnichogo klasu 1921 1937 Na materialah Ukrayinskoyi RSR K 1989 Geroi truda voennyh let 1941 1945 M 2001 ros Kalendar znamennih i pam yatnih dat Doneckoyi oblasti 2010 rik Tekst Donec obl univers nauk b ka im N K Krupskoyi uklad I V Gajdisheva red O V Ryazanceva T S Litvin nauk red O V Bashun N P Avdyeyenko vidp za vip L O Novakova Doneck Sh vid dim 2009 98 s Alekseev S P Passazhirskij tovarnyj skoryj Tekst o Geroe Soc Truda zheleznodorozhnike P F Krivonose Alekseev S P Budushee nachinali oni S P Alekseev M 1987 S 18 20 Deputati Verhovnoyi Radi URSR 9 e sklikannya 1975 r Krivonos P F Magistrali zhittya Tekst rozpovid Geroya Soc Praci iniciatora stahanov ruhu na zalizn transporti P F Krivonos K Politvidav Ukrayini 1974 239 s Krivonos Petr Fedorovich 12 07 1910 Tekst kratkaya biogr Kniga o Donbasse Priroda Lyudi Dela S P Bulkin A I Lazorenko M E Mironov 2 e izd pererab i dop Doneck 1977 S 252 253 Pavlov V P Glavnaya koleya Tekst o P F Krivonose V P Pavlov Pamyatnye mesta Donbassa Doneck 1984 S 95 99 Plotnichenko G Krivonosovskie lokomotivy Tekst epizody iz trud biogr P Krivonosa G Plotnichenko Sovet 2005 5 avg 59 S 4 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Krivonos Petro Fedorovich amp oldid 40433122