www.wikidata.uk-ua.nina.az

Креслення Кре слення дисципліна зі створення стандартизованих технічних рисунків що виконуються фахівцями інженерами арх

Креслення

Кре́слення — дисципліна зі створення стандартизованих технічних рисунків, що виконуються фахівцями інженерами, архітекторами тощо.

Креслярська дошка (кульман)

Застосовують також термін технічне креслення — курс креслення, в якому розглядаються прийоми і правила виконання та оформлення креслеників машин та їх деталей, конструкцій, будівель та інших технічних об'єктів.

Кресленик — це графічний конструкторський документ, що визначає конструкцію виробу, а також містить відомості, необхідні для розроблення, виготовлення, контролю, монтажу й експлуатації виробу, включаючи його ремонт. Те саме, що креслення.

Технічний кресленик, кресленик — технічна інформація, графічно подана на носієві інформації за встановленими правилами і зазвичай з дотриманням масштабу.

Види креслеників, як приклад, за ДСТУ 3321:2003:

Термінологія Редагувати

В українській мові умовне графічне зображення якогось об'єкта (машини, споруди, виробу тощо), виконане за допомогою креслярських інструментів на папері, кальці тощо або з допомогою комп'ютера в САПР має назву «кресленик» та «креслюнок».

За ДСТУ 3321:2003 у системі конструкторської документації, у довідковій та навчально-методичній літературі, що стосується конструкторської документації слід вживати «кресленик» (слово «креслення» вживається лише у значенні процесу створення кресленика або як назва навчальної дисципліни). Складальна одиниця — виріб, що складається з двох і більше складових частин, з'єднаних між собою на підприємстві-виробнику складальними операціями (зшиванням, свинчуванням, зварюванням, пайкою, клепкою, розвальцюванням, склеюванням, з'єднання металевими дужками тощо).

Наприклад: верстат, конвеєр, ливарний ківш, мотор-редуктор, зварний корпус та ін.

Формати аркуша паперу Редагувати

Аркуші формату А

Міжнародний стандарт розмірів аркушів, ISO 216 (ДСТУ ISO 5457:2006; ГОСТ 2.301-68), побудовано на основі німецького стандарту розмірів аркушів DIN 476. В стандарті ISO відношення ширини до довжини аркушів різних форматів однакова, та дорівнює ), або приблизно 1 : 1,4142. Базовим форматом аркуша паперу є A0, площа якого дорівнює 1 м². Кожен з наступних форматів аркушів A1, A2, A3, і т. д., має вдвічі меншу площу за попередній. Ці формати за ГОСТ 2.302-68 мають назву «основні формати».

Основний формат — формат конструкторського документа, якому віддають перевагу, розміри сторін якого становлять 1189 мм × 841 мм (A0) або одержаний послідовним діленням його на дві рівні частини паралельно до меншої сторони до формату 297 мм × 210 мм (A4).

Додатковий формат — формат конструкторського документа, який утворюють збільшенням меншої сторони будь-якого основного формату на величину, кратну до її розміру.

Масштаби Редагувати

Масштабом називається відношення лінійних розмірів зображення, поданого на кресленні, до відповідних розмірів предмета.

Зображення предмета на кресленику може бути виконано в натуральну величину, зменшеним або збільшеним.

ГОСТ 2.302-68 встановлює наступний ряд масштабів зображень на кресленнях:

Масштаб зображення записують у відповідній графі основного напису креслення. Якщо деякі зображення креслення виконані у масштабі, який не збігається з масштабом, зазначеним в основному написі креслення, його записують у дужках поряд із позначенням виконаного нижче зображення.

Також чинний ДСТУ ISO 5455:2005, рекомендовані ряди для застосування на технічних креслениках масштабів наступні:

  • масштаби зменшування: 1:2; 1:5; 1:10; 1:20; 1:50; 1:100; 1:200; 1:500; 1:1 000; 1:2000; 1:5000; 1:10 000.
  • натуральна величина: 1:1.
  • масштаби збільшування: 2:1; 5:1; 10:1; 20:1; 50:1.

За необхідності застосовувати більші чи менші масштаби ніж ті, що наведені вище, рекомендований ряд масштабів можна розширити в тому чи іншому напрямку за умови, що необхідний масштаб буде утворений з рекомендованого шляхом множення його на 10 у цілому степені.

Лінії Редагувати

Основними елементами будь-якого кресленика є лінії. В залежності від їх призначення вони мають відповідні тип і товщину. Зображення предметів на кресленні є поєднання різних типів ліній.

Типи ліній, їх призначення і товщина встановлені ГОСТ 2.303-68 (ISO 128) та/або ДСТУ ISO 128-24:2018. Суцільна товста основна лінія прийнята за вихідну. Товщина її S повинна вибиратися в межах від 0,6 до 1,5 мм. Вона вибирається в залежності від величини і складності зображення, формату аркуша та призначення креслення. Виходячи з товщини суцільної товстої основної лінії вибирають товщину інших ліній за умови, що для кожного типу ліній в межах одного креслення на всіх зображеннях вона буде однаковою.

Види, товщини та призначення ліній за ГОСТ 2.303-68

Назва Товщина відносно товщини основної лінії Основне призначення
Суцільна товста S Лінії видимого контуру. Лінії переходу видимі. Лінії контуру перерізу (винесеного та вхідного до складу розрізу).
Суцільна тонка Від S/3 до S/2 Лінії контуру накладеного перерізу. Лінії розмірні та виносні. лінії штрихування. Лінії-виноски. Полиці ліній-виносок і підкреслювання написів. Лінії обмеження виносних елементів на видах, розрізах і перерізах. Лінії переходу уявні. Сліди площин, лінії побудови характерних точок при спеціальних побудовах.
Суцільна хвиляста Від S/3 до S/2 лінії обриву. Лінії розмежування виду і розрізу.
Штрихова Від S/3 до S/2 Лінії невидимого контуру. Лінії переходу невидимі.
Штрих-пунктирна тонка Від S/3 до S/2 Лінії осьові та центрові. Лінії перерізів, що є осями симетрії для накладених або винесених перерізів.
Штрих-пунктирна потовщена Від S/3 до 2/3S Лінії, що позначають поверхні, котрі підлягають термообробці або покриттю. Лінії для зображення елементів, розташованих перед січною площиною.
Розімкнена Від S до 1,5 S Лінії перерізів.
Суцільна тонка із зламом Від S/3 до S/2 Довгі лінії обриву.
Штрих-пунктирна з двома крапками тонка Від S/3 до S/2 Лінії згину на розгортках. Лінії для зображення частин виробів у крайніх або проміжних положеннях. Лінії для зображення розгортки, суміщеної з виглядом.

Зображення Редагувати

Правило розгортання проєкцій на основні площини
Основні види

Зображення у кресленні — це графічне відображення предмета на площині кресленика, отримане методами паралельного (переважно) або центрального проєкціювання.

Зображення деталей на креслениках повинні давати повне уявлення про їх форму, розміри та інші дані, необхідні для їх виготовлення та контролю. При паралельному проєкціюванні вони поділяються на зображення, отримані методом ортогонального і зображення, отримані методом аксонометричного проєкціювання.

Ортогональні проєкції Редагувати

Зображення предметів переважно повинні виконуватися за методом ортогональних проєкцій. За основні площини проєкцій беруть шість граней пустотілого куба, всередині якого розміщують предмет, який проєктується на внутрішні грані куба.

Зображення на фронтальній площині проєкцій береться на кресленні за головний вид. Предмет на головному виді розміщують так, щоб його зображення давало найповніше уявлення про його форму.

Залежно від змісту зображення поділяють на види, розрізи, перерізи та виносні елементи.

Види Редагувати

Правила зображення предметів (виробів) на кресленнях усіх галузей промисловості та будівництва встановлює міждержавний стандарт ГОСТ 2.305-68 та/або стандарти ДСТУ ISO 128-30:2005; ДСТУ ISO 128-34:2005; ДСТУ ISO 128-40:2005; ДСТУ ISO 128-44:2005; ДСТУ ISO 128-50:2005. При побудові ортогональних проєкцій за основні площини проєкцій беруть шість граней пустотілого куба (паралелепіпеда), всередині якого розміщують предмет, який проєктується на внутрішні грані куба, утворюючи основні види, до яких відносяться шість основних видів, які одержують на шести внутрішніх гранях куба: головний вид (вид спереду) — основний вид предмета на фронтальній площині проєкцій, який дає найповнішу уяву про його форму і розміри відносно якого розташовують інші основні види зверху, зліва, справа, знизу, ззаду.

Якщо якусь частину предмета (деталі) неможливо показати на основній площині проєкцій без спотворення її форм та розмірів, то застосовують допоміжні види.

Допоміжний вид — вид предмета на площині, непаралельній до жодної з основних площин проєкцій, призначений для неспотвореного зображення поверхні, якщо її неможливо отримати на основному виді.

Зображення окремої, вузько обмеженої частини поверхні деталі називають місцевим видом. Якщо місцевий вид виконується не в проєкційному зв'язку, його позначають.

Розрізи Редагувати

Приклад виконання східчастого розрізу

Розріз — ортогональна проєкція предмета, який уявно розсічено однією чи декількома площинами для виявлення його невидимих поверхонь. Розріз є умовним зображенням, бо при його виконанні тільки умовно проводять січні площини та уявно не показують окремі частини предмета, які розміщені між спостерігачем і даними січними площинами і показують лише ті деталі та їх частини, що розташовані за січною площиною.

Перерізи Редагувати

Приклади виконання перерізів за ГОСТ 2.305-2008:
а) винесений переріз;
б) накладений переріз

Переріз — ортогональна проєкція фігури, одержана в одній чи декількох площинах або поверхнях за уявного розсічення предмета, що проєктується.

Різницею між розрізом та перерізом є те, що в перерізі зображають лише те, що розміщене безпосередньо у січній площині, а все, що розміщене за нею, не зображується.

Виносні елементи Редагувати

Виносний елемент — додаткове окреме, зазвичай збільшене, зображення частини предмета, щоб з'ясувати її форму, шорсткість поверхні та інші дані.

Аксонометричні проєкції Редагувати

Прямокутна ізометрична проєкція деталі типу «Втулка», виконана на основі її ортогональних проєкцій

Проте не завжди ортогональні проєкції мають достатню наочність. Тому виникає необхідність в таких зображеннях, які, маючи наочність, давали б уявлення про відносні розміри предмета та його форму. Таким видом зображень є аксонометричні проєкції. Вони передають одним зображенням просторову форму предмета. Таке зображення створює у людини враження, близьке до того, яке виходить при розгляданні предмета в натурі. За способом розташування системи координат і вибором напряму проєкціювання аксонометричні проєкції поділяються на:

Написи на креслениках Редагувати

Приклад написання букв української абетки креслярським шрифтом

Усі написи на креслениках виконуються креслярським шрифтом, розміри якого та накреслення літер, цифр та знаків встановлює ГОСТ 2.304-81 або ДСТУ ISO 3098-6:2007.

Згідно з вимогами стандарту шрифт буває без нахилу та з нахилом під кутом 75° до горизонту. На креслениках усі написи рекомендовано виконувати з нахилом літер, цифр та знаків.

ГОСТ 2.304-81 регламентує написання літер кирилиці, латинського та грецького алфавітів та арабських та римських цифр. У цьому стандарті також наведені приклади написання деяких знаків.

Шрифти розрізняють за розміром та типом. Розмір шрифту визначається розміром великої літери та береться з ряду: (1,8); 2,5; 3,5; 5; 7; 10; 14; 20; 28; 40. З цього ряду не рекомендується використовувати шрифт 1,8.

ГОСТ 2.304-81 встановлює типи шрифтів А та Б. Тип шрифту визначає товщину лінії накреслення шрифту. Цей параметр позначається літерою d.

Дроби, показники, індекси і граничні відхилення виконуються відповідно розміром шрифту на один ступінь меншим, ніж розмір шрифту основної величини, до якої вони приписуються або однакового розміру з розміром шрифту основної величини.

Креслення вручну Редагувати

Виготовлення креслення починається з розміщення аркуша паперу чи іншого матеріалу на гладкій рівній поверхні з прямими кутами і прямими сторонами — зазвичай креслярській дошці або кульмані з використанням креслярського інструменту (олівця, лінійки, косинців, транспортира, трафаретів, циркуля, рейсшини, лекала, еліпсографа, пантографа тощо).

Похідні креслення Редагувати

Копії і репродукції з вихідних креслень, доповнені при необхідності спеціальним змістом і призначені для вирішення поточних задач виробництва.

Лакування креслень Редагувати

Нанесення на креслення, виконані олівцем, тушшю і перекладними зображеннями, спеціального захисного лаку, що являє собою рідкий прозорий спиртовий полімер. Захисний лак наноситься на креслення пензлем, розпилювачем або за допомогою лакувальної машини, що складається з лакофарбового апарата — приводу, відкидних напрямних і приймального стовбурів і двох валиків, між якими пропускається креслення; один з цих валиків поміщений у ванну з лаком. Максимальна робоча ширина валиків 650 мм, продуктивність до 15 м/хв, габарити 950 × 550 × 800 мм, маса 90 кг.


Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ ДСТУ 3321:2003 Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять.
  2. Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 336. Доступ: http://sum.in.ua/p/4/336/1 [ 18 лютого 2020 у Wayback Machine.]
  3. ДСТУ ISO 10209-1:2009 Документація технічна на вироби. Словник термінів. Частина 1. Технічні кресленики. Загальні терміни та види креслеників.
  4. Кресленик [ 17 грудня 2013 у Wayback Machine.] Словник української мови у 11 томах Київ, Наукова думка 1970—1980.
  5. Креслення // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Креслюнок [ 17 грудня 2013 у Wayback Machine.] Словник української мови у 11 томах Київ, Наукова думка 1970—1980.
  7. ДСТУ ISO 5457:2006 Документація технічна на вироби. Кресленики. Розміри та формати
  8. ГОСТ 2.301-68 Единая система конструкторской документации. Форматы.
  9. ГОСТ 2.302-68 Единая система конструкторской документации. Масштабы.
  10. ДСТУ ISO 5455:2005 Кресленики технічні. Масштаби
  11. ГОСТ 2.303-68 Единая система конструкторской документации. Линии.
  12. ДСТУ ISO 128-24:2018 Кресленики технічні. Загальні принципи подання. Частина 24. Лінії на машинобудівних креслениках (ISO 128-24:2014, IDT).
  13. ГОСТ 2.305-68 ЕСКД. Изображения — виды, разрезы, сечения.
  14. ДСТУ ISO 128-30:2005 Кресленики технічні. Загальні принципи оформлення. Частина 30. Основні положення про види (ISO 128-30:2001, IDT).
  15. ДСТУ ISO 128-34:2005 Кресленики технічні. Загальні принципи оформлення. Частина 34. Види на машинобудівних креслениках (ISO 128-34:2001, IDT).
  16. ДСТУ ISO 128-40:2005 Кресленики технічні. Загальні принципи оформлення. Частина 40. Основні положення про розрізи та перерізи (ISO 128-40:2001, IDT)
  17. ДСТУ ISO 128-44:2005 Кресленики технічні. Загальні принципи оформлення. Частина 44. Розрізи та перерізи на машинобудівних креслениках (ISO 128-44:2001, IDT).
  18. ДСТУ ISO 128-50:2005 Кресленики технічні. Загальні принципи оформлення. Частина 50. Основні положення про зображення розрізів i перерізів (ISO 128-50:2001, IDT).
  19. ГОСТ 2.304-81 Единая система конструкторской документации. Шрифты чертежные.
  20. ДСТУ ISO 3098-6:2007 Документація технічна на вироби. Шрифти. Частина 6. Кирилична абетка (ISO 3098-6:2000, IDT).
  21. Dietzgen 932S Excello Dotting Instrument. National Museum of American History (англ.). Процитовано 5 березня 2023. 
  22. Vintage DIETZGEN "Dotting Instrument" (Inking Pen) Drafting Tool | #1908853043. Worthpoint (англ.). Процитовано 5 березня 2023. 

Джерела Редагувати

  • ДСТУ ISO 128-1:2005 Кресленики технічні. Загальні принципи оформлення. Частина 1. Передмова та покажчик понять стандартів ISO серії 128 (ISO 128-1:2003, IDT)
  • Островський О. Інженерне креслення з додатком основ комп'ютерного креслення (CAD): Навчальний посібник для студентів технічних навчальних закладів. — Львів: Оксарт, 1998. — 184 с. — ISBN 966-7113-27-2
  • Інженерна графіка: креслення, комп'ютерна графіка: Навчальний посібник / За ред. А. П. Верхоли. — К.: Каравела, 2005. — 304 с. — Вища освіта в Україні. — ISBN 966-8019-35-0

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kre slennya disciplina zi stvorennya standartizovanih tehnichnih risunkiv sho vikonuyutsya fahivcyami inzhenerami arhitektorami tosho Kreslyarska doshka kulman Zastosovuyut takozh termin tehnichne kreslennya kurs kreslennya v yakomu rozglyadayutsya prijomi i pravila vikonannya ta oformlennya kreslenikiv mashin ta yih detalej konstrukcij budivel ta inshih tehnichnih ob yektiv Kreslenik ce grafichnij konstruktorskij dokument sho viznachaye konstrukciyu virobu a takozh mistit vidomosti neobhidni dlya rozroblennya vigotovlennya kontrolyu montazhu j ekspluataciyi virobu vklyuchayuchi jogo remont 1 Te same sho kreslennya 2 Tehnichnij kreslenik kreslenik tehnichna informaciya grafichno podana na nosiyevi informaciyi za vstanovlenimi pravilami i zazvichaj z dotrimannyam masshtabu 3 Vidi kreslenikiv yak priklad za DSTU 3321 2003 1 Skladalnij kreslenik kreslenik skladalnoyi odinici kreslenik sho mistit zobrazhennya skladalnoyi odinici dani neobhidni dlya yiyi skladannya vigotovlennya i kontrolyu Kreslenik zagalnogo vidu kreslenik vid grafichnogo konstruktorskogo dokumenta sho viznachaye konstrukciyu virobu vzayemodiyu jogo skladovih chastin i poyasnyuye princip roboti virobu Montazhnij kreslenik kreslenik sho mistit konturne sproshene zobrazhennya virobu a takozh dani potribni dlya jogo vstanovlennya montazhu na misci zastosuvannya Kreslenik detali robochij kreslenik kreslenik yakij mistit zobrazhennya detali ta inshi dani zgidno z yakimi yiyi vigotovlyayut i kontrolyuyut Zmist 1 Terminologiya 2 Formati arkusha paperu 3 Masshtabi 4 Liniyi 5 Zobrazhennya 5 1 Ortogonalni proyekciyi 5 1 1 Vidi 5 1 2 Rozrizi 5 1 3 Pererizi 5 1 4 Vinosni elementi 5 2 Aksonometrichni proyekciyi 6 Napisi na kreslenikah 7 Kreslennya vruchnu 8 Pohidni kreslennya 9 Lakuvannya kreslen 10 Div takozh 11 Primitki 12 Dzherela 13 Literatura 14 PosilannyaTerminologiya RedaguvatiV ukrayinskij movi umovne grafichne zobrazhennya yakogos ob yekta mashini sporudi virobu tosho vikonane za dopomogoyu kreslyarskih instrumentiv na paperi kalci tosho abo z dopomogoyu komp yutera v SAPR maye nazvu kreslenik 4 5 ta kreslyunok 6 Za DSTU 3321 2003 1 u sistemi konstruktorskoyi dokumentaciyi u dovidkovij ta navchalno metodichnij literaturi sho stosuyetsya konstruktorskoyi dokumentaciyi slid vzhivati kreslenik slovo kreslennya vzhivayetsya lishe u znachenni procesu stvorennya kreslenika abo yak nazva navchalnoyi disciplini Skladalna odinicya virib sho skladayetsya z dvoh i bilshe skladovih chastin z yednanih mizh soboyu na pidpriyemstvi virobniku skladalnimi operaciyami zshivannyam svinchuvannyam zvaryuvannyam pajkoyu klepkoyu rozvalcyuvannyam skleyuvannyam z yednannya metalevimi duzhkami tosho Napriklad verstat konveyer livarnij kivsh motor reduktor zvarnij korpus ta in Formati arkusha paperu Redaguvati nbsp Arkushi formatu AMizhnarodnij standart rozmiriv arkushiv ISO 216 DSTU ISO 5457 2006 7 GOST 2 301 68 8 pobudovano na osnovi nimeckogo standartu rozmiriv arkushiv DIN 476 V standarti ISO vidnoshennya shirini do dovzhini arkushiv riznih formativ odnakova ta dorivnyuye 2 displaystyle sqrt 2 nbsp abo priblizno 1 1 4142 Bazovim formatom arkusha paperu ye A0 plosha yakogo dorivnyuye 1 m Kozhen z nastupnih formativ arkushiv A1 A2 A3 i t d maye vdvichi menshu ploshu za poperednij Ci formati za GOST 2 302 68 mayut nazvu osnovni formati Osnovnij format format konstruktorskogo dokumenta yakomu viddayut perevagu rozmiri storin yakogo stanovlyat 1189 mm 841 mm A0 abo oderzhanij poslidovnim dilennyam jogo na dvi rivni chastini paralelno do menshoyi storoni do formatu 297 mm 210 mm A4 1 Dodatkovij format format konstruktorskogo dokumenta yakij utvoryuyut zbilshennyam menshoyi storoni bud yakogo osnovnogo formatu na velichinu kratnu do yiyi rozmiru 1 Dokladnishe Format paperuMasshtabi RedaguvatiMasshtabom nazivayetsya vidnoshennya linijnih rozmiriv zobrazhennya podanogo na kreslenni do vidpovidnih rozmiriv predmeta Zobrazhennya predmeta na kresleniku mozhe buti vikonano v naturalnu velichinu zmenshenim abo zbilshenim GOST 2 302 68 9 vstanovlyuye nastupnij ryad masshtabiv zobrazhen na kreslennyah masshtabi zmenshennya 1 2 1 2 5 1 4 1 5 1 10 1 15 1 20 1 25 1 40 1 50 1 75 1 100 1 200 1 400 1 500 1 800 1 1000 naturalna velichina 1 1 masshtabi zbilshennya 2 1 2 5 1 4 1 5 1 10 1 20 1 40 1 50 1 100 1 Masshtab zobrazhennya zapisuyut u vidpovidnij grafi osnovnogo napisu kreslennya Yaksho deyaki zobrazhennya kreslennya vikonani u masshtabi yakij ne zbigayetsya z masshtabom zaznachenim v osnovnomu napisi kreslennya jogo zapisuyut u duzhkah poryad iz poznachennyam vikonanogo nizhche zobrazhennya Takozh chinnij DSTU ISO 5455 2005 10 rekomendovani ryadi dlya zastosuvannya na tehnichnih kreslenikah masshtabiv nastupni masshtabi zmenshuvannya 1 2 1 5 1 10 1 20 1 50 1 100 1 200 1 500 1 1 000 1 2000 1 5000 1 10 000 naturalna velichina 1 1 masshtabi zbilshuvannya 2 1 5 1 10 1 20 1 50 1 Za neobhidnosti zastosovuvati bilshi chi menshi masshtabi nizh ti sho navedeni vishe rekomendovanij ryad masshtabiv mozhna rozshiriti v tomu chi inshomu napryamku za umovi sho neobhidnij masshtab bude utvorenij z rekomendovanogo shlyahom mnozhennya jogo na 10 u cilomu stepeni Liniyi RedaguvatiOsnovnimi elementami bud yakogo kreslenika ye liniyi V zalezhnosti vid yih priznachennya voni mayut vidpovidni tip i tovshinu Zobrazhennya predmetiv na kreslenni ye poyednannya riznih tipiv linij Tipi linij yih priznachennya i tovshina vstanovleni GOST 2 303 68 11 ISO 128 ta abo DSTU ISO 128 24 2018 12 Sucilna tovsta osnovna liniya prijnyata za vihidnu Tovshina yiyi S povinna vibiratisya v mezhah vid 0 6 do 1 5 mm Vona vibirayetsya v zalezhnosti vid velichini i skladnosti zobrazhennya formatu arkusha ta priznachennya kreslennya Vihodyachi z tovshini sucilnoyi tovstoyi osnovnoyi liniyi vibirayut tovshinu inshih linij za umovi sho dlya kozhnogo tipu linij v mezhah odnogo kreslennya na vsih zobrazhennyah vona bude odnakovoyu Vidi tovshini ta priznachennya linij za GOST 2 303 68 Nazva Tovshina vidnosno tovshini osnovnoyi liniyi Osnovne priznachennyaSucilna tovsta S Liniyi vidimogo konturu Liniyi perehodu vidimi Liniyi konturu pererizu vinesenogo ta vhidnogo do skladu rozrizu Sucilna tonka Vid S 3 do S 2 Liniyi konturu nakladenogo pererizu Liniyi rozmirni ta vinosni liniyi shtrihuvannya Liniyi vinoski Polici linij vinosok i pidkreslyuvannya napisiv Liniyi obmezhennya vinosnih elementiv na vidah rozrizah i pererizah Liniyi perehodu uyavni Slidi ploshin liniyi pobudovi harakternih tochok pri specialnih pobudovah Sucilna hvilyasta Vid S 3 do S 2 liniyi obrivu Liniyi rozmezhuvannya vidu i rozrizu Shtrihova Vid S 3 do S 2 Liniyi nevidimogo konturu Liniyi perehodu nevidimi Shtrih punktirna tonka Vid S 3 do S 2 Liniyi osovi ta centrovi Liniyi pereriziv sho ye osyami simetriyi dlya nakladenih abo vinesenih pereriziv Shtrih punktirna potovshena Vid S 3 do 2 3S Liniyi sho poznachayut poverhni kotri pidlyagayut termoobrobci abo pokrittyu Liniyi dlya zobrazhennya elementiv roztashovanih pered sichnoyu ploshinoyu Rozimknena Vid S do 1 5 S Liniyi pereriziv Sucilna tonka iz zlamom Vid S 3 do S 2 Dovgi liniyi obrivu Shtrih punktirna z dvoma krapkami tonka Vid S 3 do S 2 Liniyi zginu na rozgortkah Liniyi dlya zobrazhennya chastin virobiv u krajnih abo promizhnih polozhennyah Liniyi dlya zobrazhennya rozgortki sumishenoyi z viglyadom Zrazki linij nbsp Sucilna tovsta nbsp Sucilna tonka nbsp Sucilna hvilyasta nbsp Shtrihova nbsp Shtrih punktirna tonka nbsp Shtrih punktirna potovshena nbsp Rozimknena nbsp Sucilna tonka iz zlamom nbsp Shtrih punktirna z dvoma krapkami tonkaZobrazhennya Redaguvati nbsp Pravilo rozgortannya proyekcij na osnovni ploshini nbsp Osnovni vidiZobrazhennya u kreslenni ce grafichne vidobrazhennya predmeta na ploshini kreslenika 1 otrimane metodami paralelnogo perevazhno abo centralnogo proyekciyuvannya Zobrazhennya detalej na kreslenikah povinni davati povne uyavlennya pro yih formu rozmiri ta inshi dani neobhidni dlya yih vigotovlennya ta kontrolyu Pri paralelnomu proyekciyuvanni voni podilyayutsya na zobrazhennya otrimani metodom ortogonalnogo i zobrazhennya otrimani metodom aksonometrichnogo proyekciyuvannya Ortogonalni proyekciyi Redaguvati Zobrazhennya predmetiv perevazhno povinni vikonuvatisya za metodom ortogonalnih proyekcij Za osnovni ploshini proyekcij berut shist granej pustotilogo kuba vseredini yakogo rozmishuyut predmet yakij proyektuyetsya na vnutrishni grani kuba Zobrazhennya na frontalnij ploshini proyekcij beretsya na kreslenni za golovnij vid Predmet na golovnomu vidi rozmishuyut tak shob jogo zobrazhennya davalo najpovnishe uyavlennya pro jogo formu Dokladnishe Ortogonalna proyekciyaZalezhno vid zmistu zobrazhennya podilyayut na vidi rozrizi pererizi ta vinosni elementi Vidi Redaguvati Pravila zobrazhennya predmetiv virobiv na kreslennyah usih galuzej promislovosti ta budivnictva vstanovlyuye mizhderzhavnij standart GOST 2 305 68 13 ta abo standarti DSTU ISO 128 30 2005 14 DSTU ISO 128 34 2005 15 DSTU ISO 128 40 2005 16 DSTU ISO 128 44 2005 17 DSTU ISO 128 50 2005 18 Pri pobudovi ortogonalnih proyekcij za osnovni ploshini proyekcij berut shist granej pustotilogo kuba paralelepipeda vseredini yakogo rozmishuyut predmet yakij proyektuyetsya na vnutrishni grani kuba utvoryuyuchi osnovni vidi do yakih vidnosyatsya shist osnovnih vidiv yaki oderzhuyut na shesti vnutrishnih granyah kuba 1 golovnij vid vid speredu osnovnij vid predmeta na frontalnij ploshini proyekcij yakij daye najpovnishu uyavu pro jogo formu i rozmiri vidnosno yakogo roztashovuyut inshi osnovni vidi zverhu zliva sprava znizu zzadu Yaksho yakus chastinu predmeta detali nemozhlivo pokazati na osnovnij ploshini proyekcij bez spotvorennya yiyi form ta rozmiriv to zastosovuyut dopomizhni vidi Dopomizhnij vid vid predmeta na ploshini neparalelnij do zhodnoyi z osnovnih ploshin proyekcij priznachenij dlya nespotvorenogo zobrazhennya poverhni yaksho yiyi nemozhlivo otrimati na osnovnomu vidi 1 Zobrazhennya okremoyi vuzko obmezhenoyi chastini poverhni detali nazivayut miscevim vidom Yaksho miscevij vid vikonuyetsya ne v proyekcijnomu zv yazku jogo poznachayut Rozrizi Redaguvati nbsp Priklad vikonannya shidchastogo rozrizuDokladnishe Rozriz kreslennya Rozriz ortogonalna proyekciya predmeta yakij uyavno rozsicheno odniyeyu chi dekilkoma ploshinami dlya viyavlennya jogo nevidimih poverhon 1 Rozriz ye umovnim zobrazhennyam bo pri jogo vikonanni tilki umovno provodyat sichni ploshini ta uyavno ne pokazuyut okremi chastini predmeta yaki rozmisheni mizh sposterigachem i danimi sichnimi ploshinami i pokazuyut lishe ti detali ta yih chastini sho roztashovani za sichnoyu ploshinoyu Pererizi Redaguvati nbsp Prikladi vikonannya pereriziv za GOST 2 305 2008 a vinesenij pereriz b nakladenij pererizDokladnishe Pereriz kreslennya Pereriz ortogonalna proyekciya figuri oderzhana v odnij chi dekilkoh ploshinah abo poverhnyah za uyavnogo rozsichennya predmeta sho proyektuyetsya 1 Rizniceyu mizh rozrizom ta pererizom ye te sho v pererizi zobrazhayut lishe te sho rozmishene bezposeredno u sichnij ploshini a vse sho rozmishene za neyu ne zobrazhuyetsya Vinosni elementi Redaguvati Dokladnishe Vinosnij elementVinosnij element dodatkove okreme zazvichaj zbilshene zobrazhennya chastini predmeta shob z yasuvati yiyi formu shorstkist poverhni ta inshi dani 1 Aksonometrichni proyekciyi Redaguvati nbsp Pryamokutna izometrichna proyekciya detali tipu Vtulka vikonana na osnovi yiyi ortogonalnih proyekcijProte ne zavzhdi ortogonalni proyekciyi mayut dostatnyu naochnist Tomu vinikaye neobhidnist v takih zobrazhennyah yaki mayuchi naochnist davali b uyavlennya pro vidnosni rozmiri predmeta ta jogo formu Takim vidom zobrazhen ye aksonometrichni proyekciyi Voni peredayut odnim zobrazhennyam prostorovu formu predmeta Take zobrazhennya stvoryuye u lyudini vrazhennya blizke do togo yake vihodit pri rozglyadanni predmeta v naturi Za sposobom roztashuvannya sistemi koordinat i viborom napryamu proyekciyuvannya aksonometrichni proyekciyi podilyayutsya na izometrichni dimetrichni trimetrichni Dokladnishe Aksonometrichni proyekciyiNapisi na kreslenikah Redaguvati nbsp Priklad napisannya bukv ukrayinskoyi abetki kreslyarskim shriftomUsi napisi na kreslenikah vikonuyutsya kreslyarskim shriftom rozmiri yakogo ta nakreslennya liter cifr ta znakiv vstanovlyuye GOST 2 304 81 19 abo DSTU ISO 3098 6 2007 20 Zgidno z vimogami standartu shrift buvaye bez nahilu ta z nahilom pid kutom 75 do gorizontu Na kreslenikah usi napisi rekomendovano vikonuvati z nahilom liter cifr ta znakiv GOST 2 304 81 reglamentuye napisannya liter kirilici latinskogo ta greckogo alfavitiv ta arabskih ta rimskih cifr U comu standarti takozh navedeni prikladi napisannya deyakih znakiv Shrifti rozriznyayut za rozmirom ta tipom Rozmir shriftu viznachayetsya rozmirom velikoyi literi ta beretsya z ryadu 1 8 2 5 3 5 5 7 10 14 20 28 40 Z cogo ryadu ne rekomenduyetsya vikoristovuvati shrift 1 8 GOST 2 304 81 vstanovlyuye tipi shriftiv A ta B Tip shriftu viznachaye tovshinu liniyi nakreslennya shriftu Cej parametr poznachayetsya literoyu d Dlya tipu A d 1 14h Dlya tipu B d 1 10h Drobi pokazniki indeksi i granichni vidhilennya vikonuyutsya vidpovidno rozmirom shriftu na odin stupin menshim nizh rozmir shriftu osnovnoyi velichini do yakoyi voni pripisuyutsya abo odnakovogo rozmiru z rozmirom shriftu osnovnoyi velichini Kreslennya vruchnu RedaguvatiVigotovlennya kreslennya pochinayetsya z rozmishennya arkusha paperu chi inshogo materialu na gladkij rivnij poverhni z pryamimi kutami i pryamimi storonami zazvichaj kreslyarskij doshci abo kulmani z vikoristannyam kreslyarskogo instrumentu olivcya linijki kosinciv transportira trafaretiv cirkulya rejsshini lekala elipsografa pantografa tosho nbsp Kreslyarski instrumenti dlya vikonannya kreslenikiv nbsp Nabir kreslyarskih instrumentiv gotovalnya nbsp Kreslyarskij instrument Dietzgen 932S Excello 21 22 dlya nanesennya punktirnih ta shtrih punktirnih linij source source source source source source source track Robota z instrumentom Dietzgen 932S Excello nbsp Masshtabuvannya kontura z dopomogoyu pantografa nbsp Rejsshina z rolikami nbsp Kreslyarska doshka z odnoplankovoyu rejsshinoyu nbsp Nastilnij kulman Pohidni kreslennya RedaguvatiKopiyi i reprodukciyi z vihidnih kreslen dopovneni pri neobhidnosti specialnim zmistom i priznacheni dlya virishennya potochnih zadach virobnictva Lakuvannya kreslen RedaguvatiNanesennya na kreslennya vikonani olivcem tushshyu i perekladnimi zobrazhennyami specialnogo zahisnogo laku sho yavlyaye soboyu ridkij prozorij spirtovij polimer Zahisnij lak nanositsya na kreslennya penzlem rozpilyuvachem abo za dopomogoyu lakuvalnoyi mashini sho skladayetsya z lakofarbovogo aparata privodu vidkidnih napryamnih i prijmalnogo stovburiv i dvoh valikiv mizh yakimi propuskayetsya kreslennya odin z cih valikiv pomishenij u vannu z lakom Maksimalna robocha shirina valikiv 650 mm produktivnist do 15 m hv gabariti 950 550 800 mm masa 90 kg Div takozh RedaguvatiTehnichne kreslennya Proyekcijne kreslennya Kreslenik detali Skladalnij kreslenik Elektronna model virobu Detalyuvannya Tush farba Primitki Redaguvati a b v g d e zh i k l m DSTU 3321 2003 Sistema konstruktorskoyi dokumentaciyi Termini ta viznachennya osnovnih ponyat Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 tomah Tom 4 1973 Stor 336 Dostup http sum in ua p 4 336 1 Arhivovano 18 lyutogo 2020 u Wayback Machine DSTU ISO 10209 1 2009 Dokumentaciya tehnichna na virobi Slovnik terminiv Chastina 1 Tehnichni kresleniki Zagalni termini ta vidi kreslenikiv Kreslenik Arhivovano 17 grudnya 2013 u Wayback Machine Slovnik ukrayinskoyi movi u 11 tomah Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Kreslennya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Kreslyunok Arhivovano 17 grudnya 2013 u Wayback Machine Slovnik ukrayinskoyi movi u 11 tomah Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 DSTU ISO 5457 2006 Dokumentaciya tehnichna na virobi Kresleniki Rozmiri ta formati GOST 2 301 68 Edinaya sistema konstruktorskoj dokumentacii Formaty GOST 2 302 68 Edinaya sistema konstruktorskoj dokumentacii Masshtaby DSTU ISO 5455 2005 Kresleniki tehnichni Masshtabi GOST 2 303 68 Edinaya sistema konstruktorskoj dokumentacii Linii DSTU ISO 128 24 2018 Kresleniki tehnichni Zagalni principi podannya Chastina 24 Liniyi na mashinobudivnih kreslenikah ISO 128 24 2014 IDT GOST 2 305 68 ESKD Izobrazheniya vidy razrezy secheniya DSTU ISO 128 30 2005 Kresleniki tehnichni Zagalni principi oformlennya Chastina 30 Osnovni polozhennya pro vidi ISO 128 30 2001 IDT DSTU ISO 128 34 2005 Kresleniki tehnichni Zagalni principi oformlennya Chastina 34 Vidi na mashinobudivnih kreslenikah ISO 128 34 2001 IDT DSTU ISO 128 40 2005 Kresleniki tehnichni Zagalni principi oformlennya Chastina 40 Osnovni polozhennya pro rozrizi ta pererizi ISO 128 40 2001 IDT DSTU ISO 128 44 2005 Kresleniki tehnichni Zagalni principi oformlennya Chastina 44 Rozrizi ta pererizi na mashinobudivnih kreslenikah ISO 128 44 2001 IDT DSTU ISO 128 50 2005 Kresleniki tehnichni Zagalni principi oformlennya Chastina 50 Osnovni polozhennya pro zobrazhennya rozriziv i pereriziv ISO 128 50 2001 IDT GOST 2 304 81 Edinaya sistema konstruktorskoj dokumentacii Shrifty chertezhnye DSTU ISO 3098 6 2007 Dokumentaciya tehnichna na virobi Shrifti Chastina 6 Kirilichna abetka ISO 3098 6 2000 IDT Dietzgen 932S Excello Dotting Instrument National Museum of American History angl Procitovano 5 bereznya 2023 Vintage DIETZGEN Dotting Instrument Inking Pen Drafting Tool 1908853043 Worthpoint angl Procitovano 5 bereznya 2023 Dzherela RedaguvatiDSTU ISO 128 1 2005 Kresleniki tehnichni Zagalni principi oformlennya Chastina 1 Peredmova ta pokazhchik ponyat standartiv ISO seriyi 128 ISO 128 1 2003 IDT Ostrovskij O Inzhenerne kreslennya z dodatkom osnov komp yuternogo kreslennya CAD Navchalnij posibnik dlya studentiv tehnichnih navchalnih zakladiv Lviv Oksart 1998 184 s ISBN 966 7113 27 2 Inzhenerna grafika kreslennya komp yuterna grafika Navchalnij posibnik Za red A P Verholi K Karavela 2005 304 s Visha osvita v Ukrayini ISBN 966 8019 35 0 Odnim iz sposobov otdelki pechatnoj produkcii yavlyaetsya lakirovanieLiteratura RedaguvatiDetalyuvannya kreslenikiv zagalnogo vidu Navchalnij posibnik dlya studentiv teploenergetichnogo fakultetu usih form navchannya Arhivovano 24 bereznya 2014 u Wayback Machine Getman O G Bilicka N V Baskova G V Vetohin V I K NTUU KPI 2011 122 s Kreslennya risunok kompoziciya navch posib T M Klimenyuk M vo osviti i nauki molodi ta sportu Ukrayini Nac un t Lviv politehnika L Vid vo Lviv politehniki 2012 344 s il Bibliogr s 336 11 nazv ISBN 978 617 607 339 0 Proekcijne kreslennya Navch posib dlya stud vish navch zakl T M Klimenyuk L I Luchko O J Lyaskovskij Ya V Rakochij Nac un t Lviv politehnika L 2003 135 c Ser Distanc navchannya 12 Bibliogr 2 nazvi Saltikova O I Inzhenerna ta komp yuterna grafika konspekt lekcij dlya stud elektrotehnichnih spec zaochnoyi formi navchannya Arhivovano 9 listopada 2012 u Wayback Machine O I Saltikova Sumi SumDU 2009 177 s Posilannya RedaguvatiKreslenik Terminologichnij slovnik dovidnik z budivnictva ta arhitekturi R A Shmig V M Boyarchuk I M Dobryanskij V M Barabash za zag red R A Shmiga Lviv 2010 S 113 ISBN 978 966 7407 83 4 ros Shovishe kreslen Arhivovano 1 lipnya 2016 u Wayback Machine katalog riznomanitnih kreslen Sajt pro kreslennya Arhivovano 25 veresnya 2010 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kreslennya amp oldid 39243175