Краснопуща Краснопу ща село в Україні у Бережанській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області До 20

Краснопу́ща — село в Україні, у Бережанській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. До 2020 року підпорядковане Урманській сільраді. Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бережанської міської громади.

село Краснопуща

Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Громада	Бережанська міська громада
Облікова картка	Краснопуща
Основні дані
Засноване	1589
Населення	▲ 195 (2014)
Площа	3,59 км²
Густота населення	532.03 осіб/км²
Поштовий індекс	47510
Телефонний код	+380 3548
Географічні дані
Географічні координати	49°36′22″ пн. ш. 24°56′26″ сх. д. / 49.60611° пн. ш. 24.94056° сх. д. / 49.60611; 24.94056Координати: 49°36′22″ пн. ш. 24°56′26″ сх. д. / 49.60611° пн. ш. 24.94056° сх. д. / 49.60611; 24.94056
Водойми	річка Золота Липа
Відстань до районного центру	20 км
Місцева влада
Адреса ради	47510, с. Урмань
Карта
Краснопуща
Краснопуща
Мапа

Краснопуща у Вікісховищі

Розташоване на правому березі річки Золота Липа.

Населення — 191 особа (2001). Дворів — 40.

Географія Редагувати

У селі є вулиці: Богдана Хмельницького, Садова та Шевченка.

Клімат Редагувати

Клімат Краснопущі
Показник	Січ.	Лют.	Бер.	Квіт.	Трав.	Черв.	Лип.	Серп.	Вер.	Жовт.	Лист.	Груд.	Рік
Середній максимум, °C	−1,4	0,0	4,8	12,8	18,9	22,2	23,5	22,9	18,5	12,7	5,5	0,6	11
Середня температура, °C	−4,3	−2,9	1,2	8,0	13,6	16,9	18,2	17,5	13,5	8,2	2,7	−1,9	7
Середній мінімум, °C	−7,2	−5,8	−2,3	3,3	8,3	11,6	12,9	12,1	8,5	3,8	−0,1	−4,3	3
Норма опадів, мм	32	31	33	48	75	88	94	70	56	39	37	40	643
Джерело: climate-data.org

Історія Редагувати

Перша писемна згадка — 1589 р.

У 1664 р. монахи Варлам і Теодозій збудували Краснопущанський монастир отців Василіян (перебудований 1756 р., мур.).

У 19 ст. Краснопуща була відома як один із релігійних центрів краю. До 1947 р. щороку 7 липня тут відбувалися відпусти.

Діяли «Просвіта» й ін. українські товариства, кооператива.

Н. Загірний записав у селі пісню «Ой у місті Гусятині сталася причина» (була у фольклорній розвідці Івана Франка «Жіноча неволя в руських піснях народних»).

Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району.

Населення Редагувати

Населення села в минулому:


Рік	Число осіб	Українців греко-католиків	Поляків та римо-католиків	Євреїв
1900	286	266	13	7
1939	▲ 310	▲ 305	▼ 5	▼ 0

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким:


Мова	Число ос.	Відсоток
українська	98,95
російська	1,05

Політика Редагувати

Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165.

Пам'ятки Редагувати

Церква Різдва святого Івана Хрестителя (1905, мурована), у приміщенні монастиря від 1947 — психо-неврологічний інтернат.
Діє млин, який збудували монахи (кінець ХІХ ст.).

Пам'ятка історії місцевого значення. Розташований в південних околицях села, за 400 м від млина.

Робота самодіяльних майстрів, виготовлений з каменю (1735 р.).

Розміри плити — 1,5х0,8, площа — 0,0025 га.

Відомі люди Редагувати

У Краснопущі народилися Редагувати

доктор економічних наук, професор, академік Національної академії аграрних наук, ректор Львівського сільськогосподарського інституту. (1989—1998) Роман Тринько;
кандидати наук Лещук В. В., Тучапський Р. Й., Тучапський Я. В., Щербатий М. В., Лещук Н. В.
художник В. Мороз.

Перебували Редагувати

Бібліотекою монастиря користувалися Богдан, Левко і Сильвестр Лепкі, Іван Франко, Андрій Чайковський. Іконостас для церкви Краснопущанського монастиря виконав представник Жовківської малярської школи Василь Петранович.

Померли Редагувати

Стефанія Садовська (1888—1968) — українська музеєзнавиця, краєзнавиця, педагогиня.
Йосиф Ґродський (1869—1947) — український чернець-василіянин, секретар митрополита Андрея Шептицького, економ Святоюрського палацу у Львові і касир митрополичих маєтностей, письменник, автор спогадів про митрополита Шептицького.
Гликерій Дубицький (1738—1813) — церковний діяч, священник-василіянин, педагог, місіонер, перший ігумен Дрогобицького василіянського монастиря, ігумен Крехівського (1800—1811) і Краснопущанського монастирів (1811—1813).

Примітки Редагувати

. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 19 жовтня 2021.
Офіційний сайт Бережанської районної ради^{[недоступне посилання з квітня 2019]}
. ukrposhta.com. 2020. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 3 травня 2020.
Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль : Тернограф, 2012. — 280 с. — C. 27. — ISBN 978-966-457-087-6.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Бемко Володимир. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49—56.
. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 3 квітня 2022.
Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України ()
Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
Наказ Міністерства культури України від 28 листопада 2013 року № 1224.
Чень Л. Церква Св. Миколая — перлина Бучача. — Львів, 2010. — С. 10.
Мельничук Б., Щербак Л. Садовська Стефанія Стефанівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 222. — ISBN 978-966-528-279-2.

Джерела Редагувати

Мищишин М., Павлів Я., Тиманський С. Краснопуща / Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 219–220. — ISBN 966-528-199-2.
Тринько Р. Краснопущі — 415. — 2004
Krasnopuszcze, Krasnopuszcza, wś, pow. brzeżański (do 1880 r. przemyślański) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 638. (пол.) — S. 638. (пол.)

Посилання Редагувати

Краснопуща [ 27 лютого 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 19 жовтня 2021.

[2] Офіційний сайт Бережанської районної ради^{[недоступне посилання з квітня 2019]}

[3] . ukrposhta.com. 2020. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 3 травня 2020.

[4] Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль : Тернограф, 2012. — 280 с. — C. 27. — ISBN 978-966-457-087-6.

[5] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[6] Бемко Володимир. Статистика населення, Статистика громад повіту Бережани // Бережанська земля. Історико-мемуарний збірник. — С. 49—56.

[7] . Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 3 квітня 2022.

[8] Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України ()

[9] Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.

[10] Наказ Міністерства культури України від 28 листопада 2013 року № 1224.

[11] Чень Л. Церква Св. Миколая — перлина Бучача. — Львів, 2010. — С. 10.

[12] Мельничук Б., Щербак Л. Садовська Стефанія Стефанівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 222. — ISBN 978-966-528-279-2.