Краснодольне

Краснодо́льне (до 1945 року — Борлак, крим. Borlaq) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 487 осіб. Орган місцевого самоврядування — Рощинська сільська рада. Розташоване на півдні району.

село Краснодольне
Країна	Україна
Регіон	Автономна Республіка Крим
Район/міськрада	Джанкойський район
Рада	Рощинська сільська рада
Код КАТОТТГ	UA01060410030043595
Облікова картка	Краснодольне
Основні дані
Населення	482
Поштовий індекс	96183
Телефонний код	+380 6564
Географічні дані
Географічні координати	45°34′33″ пн. ш. 34°21′34″ сх. д. / 45.57583° пн. ш. 34.35944° сх. д. / 45.57583; 34.35944Координати: 45°34′33″ пн. ш. 34°21′34″ сх. д. / 45.57583° пн. ш. 34.35944° сх. д. / 45.57583; 34.35944
Місцева влада
Адреса ради	96183, АРК ,Джанкойський район, с Рощине, вул.Чапаєва,1
Карта
Краснодольне
Краснодольне
Мапа
Краснодольне у Вікісховищі

Географія

Краснодольне — село на півдні району, у степовому Криму, у верхів'ї річки Побєдна, біля кордону з Красногвардійський район, висота над рівнем моря — 34 м. Село лежить на автотрасі М18 Москва — Сімферополь. Сусідні села: Рощине за 2,5 км на північ, Сєрноводське за 1 км на схід та Знам'янка Красногвардійського району за 3 км на південь. Відстань до райцентру — близько 13 кілометрів на північ, найближча залізнична станція — Відрадна — близько 5 км.

Історія

Перша документальна згадка села зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Борлай Ойрат входив до Насивського кадилику Карасубазарського каймакамства.

Після анексії Криму Російською імперією (8) 19 квітня 1783 , (8) 19 лютого 1784, на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село було приписане до Перекопського повіту . Після Павловських реформ, з 1796 по 1802 рік, входило в Перекопський повіт Новоросійської губернії. За новим адміністративним поділом, після створення 8 (20) жовтня 1802 Таврійської губернії , Борлак був включений до складу Кокчора-Киятської волості Перекопського повіту.

За Відомостями про всі селища в Перекопському повіті… від 21 жовтня 1805 року, у селі Бурлак-Вейрат числилося 12 дворів і 72 жителя, кримських татар. На військово-топографічної карті 1817 року позначене село Бурлак з 9 дворами. Після реформи волосного поділу 1829 року Бурлак, згідно «Выдомосты про казенны волосты Таврійської губернії 1829 року» залишився у складі Кокчоракіятської волості . На карті 1842 Борлак позначений умовним знаком «мале село», тобто, менше 5 дворів.

У 1860-х роках, після земської реформи Олександра II, село приписали до Байгончецької волості. На триверстовій мапі 1865 року село ще позначене, то на карті, з коректурою 1876 року його вже немає. Мабуть, село спорожніло, внаслідок еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину.

Згідно енциклопедичного словника Німці Росії, селище кримських німців лютеран Нейфельд було засновано на місці Борлака в 1882 році на 3686 десятинах землі. У «Пам'ятній книзі Таврійської губернії 1889 року», за результатами Х ревізії 1887 року, у селі Нейфельд числилося 28 дворів і 169 жителів.

Після земської реформи 1890 року, село приписали до Тотанайської волості того ж повіту. Згідно «… Пам'ятної книги Таврійської губернії за 1892 рік», у селі Берлак був 121 житель в 17 домогосподарствах. За «… Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1900 рік» в Борлаці числилося 67 жителів у 10 дворах, а, за словником Німці Росії в 1905 — 78 осіб. У Статистичному довіднику Таврійської губернії за 1915 рік, у Тотанайській волості Перекопського повіту село значиться як Бордак з населенням 139 осіб.

Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район. У 1922 році повіти перетворили в округу. 11 жовтня 1923, згідно з постановою ВЦВК, до адміністративний поділ Кримської АРСР були внесені зміни, у результаті яких округи були ліквідовані, основний адміністративною одиницею став Джанкойскаій район і село включили до його складу. Згідно Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року, Борлак, з населенням 236 осіб, з яких було 139 німців, входив до складу Німецько-Джанкойскої сільради Джанкойського району , в 1931 році — 210 жителів. Після утворення в 1935 році Тельманського району село включили до його складу, видимо, тоді ж Борлак став центром сільради. Незабаром після початку німецько-радянської війни, 18 серпня 1941 року кримські німці були виселені, спочатку в Ставропольський край, а потім в Сибір і північний Казахстан.

У 1944 році, після звільнення Криму від фашистів, згідно постанови ДКО № 5859 від 11 травня 1944, 18 травня кримські татари були депортовані в Середню Азію. 12 серпня 1944 було прийнято постанову № ГОКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму» і у вересні 1944 року в район приїхали перші новосели (27 сімей) з Кам'янець-Подільської та Київської областей, а на початку 1950-х років пішла друга хвиля переселенців з різних областей України. Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 Барлак був перейменований в Краснодольне і Барлацька сільрада — в Краснодольську. Час скасування сільради поки не встановлено, можливо це — наслідок указу Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Кримської області», від 30 грудня 1962 року. 1 січня 1965, указом Президії ВР УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР — по Кримській області» Ближньогородська сільрада була передана до складу Джанкойського району , в 1968 році утворена Рощинська сільрада та село перепідпорядкували їй.

Примітки

1. . Weather.in.ua. Архів оригіналу за 7 травня 2016. Процитовано 7 квітня 2015. 
2. Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто складається. // Камеральний опис Криму, тисяча сімсот вісімдесят чотири года. — 1888.
3. Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані і всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 с. 96.
4. Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784, стор. 117.
5. Про новий поділі Держави на Губернії. (Саме, даний Сенату.)
6. Гржибовська, 1999, З Указу Олександра I Сенатові про створення Таврійської губернії, с. 124.
7. Лашков Ф. Ф. Відомість про всіх селищах в Перекопському повіті перебувають з показанням в якій волості скільки числом дворів і душ ... від 21 жовтня 1805 року. // Известия таврійської вченої комісії, т. 26. Стор. 115. — 1897.
8. Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 20 березня 2015. 
9. Гржибовська, 1 999, Відомість про казенних волостях Таврійської губернії 1829 р . с. 135.
10. . Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 21 березня 2015. 
11. . ЕтоМесто.ru. 1865. Архів [http: //etomesto.ru/map-krym_depo/? X = 34.358277 & y = 45.576761 оригіналу] за 17 березня 2015. Процитовано 25 березня 2015. 
12. . Археологічна карта Криму. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 24 березня 2015. 
13. Ляшенко В. І. . Культура народів Причорномор'я. Том 2. Архів [http: //elib.crimea.edu/index.php? Option = com_content & task = view & id = 28 оригіналу] за 3 січня 2015. Процитовано 4 січня 2015. 
14. Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // Архівована копія. — Таврійський Національний Університет, 2005. з джерела 19 жовтня 2013
15. Німці Росії: населені пункти і місця поселення: енциклопедичний словник
16. Борис Веселовский. Історія земства за сорок років. Т. 4; Історія земства. — 1 911.
17. Таврический Губернский Статистический комитет (1892). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография. 
18. Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография. 
19. Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915
20. Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск четвертого Перекопський повіт, 1915 рік, с. 239.
21. Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013. 
22. Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013. 
23. Административно-территориальное поділ Крыма. Архів оригіналу за 29 квітня 2013. Процитовано 27 квітня 2013. 
24. Гржибовська, 1 999, Список населених пунктів Кримської АРСР по Всесоюзного перепису 17 грудня 1926, с. 312.
25. . Комісія з адміністративно-територіальним поділом при РНК РРФСР. 1940. Архів оригіналу за 16 жовтня 2011. Процитовано 4 квітня 2015. 
26. Указ Президії ВР СРСР від 28.08.1941 про переселення німців, які проживають в районах Поволжя
27. Постанова ДКО № 5859сс від 11.05.44
28. Постанова ДКО від 12 серпня 1944 № ГКО-6372с «Про переселення колгоспників у райони Криму»
29. p = +9229 Як заселяли Крим (1944- 1954). Ельвіна Сеітова, аспірант історичного факультету ТНУ. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 26 червня 2013. 
30. Указ Президії Верховної Ради РРФСР від 21 серпня 1945 № 619/3 «Про перейменування сільських Рад і населених пунктів Кримської області»
31. Гржибовська, 1999, З Указу Президії Верховної Ради Української РСР Про внесення змін в адміністративну районування Української РСР по Кримській області, с. 442.
32. Єфімов С.А., Шевчук А.Г., Селезньова О.А. Адміністративно-територіальний поділ Криму другої половини XX століття: досвід реконструкції. стор. 44. — 2007. з джерела 24 вересня 2015 . Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 12 січня 2016. 
33. Гржибовська, 1999, Указ Президії ВР УРСР «Про внесення змін до адміністративного районування УРСР - по Кримській області », від 1 січня 1965. Стор. 443.
34. . Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 12 січня 2016.