www.wikidata.uk-ua.nina.az

Костел Святої Анни Краків Костел Святої Анни історичний римо католицький парафіяльний костел та академічний колегіальний

Костел Святої Анни (Краків)

Костел Святої Анни — історичний римо-католицький парафіяльний костел та академічний колегіальний костел, розташовані в Кракові на вул. Святої Анни, 13.

Костел Святої Анни
50°03′43″ пн. ш. 19°56′01″ сх. д. / 50.06208870002777189° пн. ш. 19.933765200027778519° сх. д. / 50.06208870002777189; 19.933765200027778519Координати: 50°03′43″ пн. ш. 19°56′01″ сх. д. / 50.06208870002777189° пн. ш. 19.933765200027778519° сх. д. / 50.06208870002777189; 19.933765200027778519
Тип споруди церква
Розташування  Республіка Польща, Краків
Архітектор Тильман Ґамерський
Початок будівництва 1689
Стиль бароко
Належність католицтво
Єпархія Краківська архідієцезія
Стан об'єкт культурної спадщини Польщі
Епонім Анна
Присвячення Анна
Вебсайт kolegiata-anna.katolicki.eu
Костел Святої Анни (Краків) (Польща)
 Костел Святої Анни у Вікісховищі
Фасад костелу
Інтер'єр костелу
Головний вівтар.
Правий частина поперечної нави та гробниця св. Іоанна Кетського
Хор і орган

Історія ред.

Перший костел (XIV ст.–1407 р.) ред.

Перший дерев'яний костел був побудований в XIV столітті. Точна дата зведення храму невідома, але перша згадка про костел датується 27 вересня 1363 року. Йшлося про прохання Казимира Великого до папи Урбана V про індульгенцію на відвідування храму в річницю його освячення. Костел згорів у 1407 році під час антиєврейських бунтів. Заворушення спалахнули 29 березня 1407 року після того, як канонік Будек виголосив проповідь у вівторок після Великодня в костелі Святої Барбари, в якому він звинуватив євреїв, які проживали в Кракові, у вбивстві християнської дитини. За словами Яна Длугоша, деякі євреї, тікаючи від погрому, сховалися у вежі костелу св. Анни. Натовп підпалив вежу, змусивши їх здатися.

Другий костел (1407—1689) ред.

На місці згорілого храму того ж року повстав мурований костел в готичному стилі. Його фундатором був король Владислав Ягайло, з його ініціативи у 1418 році костел перейшов під опіку Краківської академії. У 1428 році за часів пароха Яна з Велуня було розширено святиню. У 1473 р. похований у костелі св. Анни професор Краківської академії Ян Канті. У 1535 році єпископ Петро Томіцький оголосив костел колегіальним і заснував при ньому капітул колегіату. У 1539 р. була виготовлена нова труна для Яна Канті, а в 1549 р. на кошти ректора Краківської академії Якуба Фределя — новий ренесансний надгробок.

У 1680 році Папа Інокентій XI беатифікував Яна Канті. Через зростання культу святого професори Академії вирішили знести костел і побудувати на його місці більший, здатний вмістити всіх паломників, які відвідують могилу Яна Канті. Костел було зруйновано 1689 року коштом Академії.

Будівництво третьої церкви (1689—1703) ред.

У рік знесення колегіати було закладено наріжний камінь під будівництво нового храму. Оригінальний проект костелу, запропонований архітектором Тильманом із Гамерена, посилався на план римського костелу Сан-Карло аї Катінарі, який також послужив натхненням для університетського костелу паризької Сорбонни. Професори Академії відхилили проект і запропонували Тильману як зразок план костелу Сан-Андреа-делла-Валле, який перебував під опікою театинського ордену — конкурентів єзуїтів, оскільки краківські вчені хотіли перевершити костел св. Петра і Павла, яким керували єзуїти. Тильман з Гамерена зробив новий проект, який був прийнятий і розпочато будівництво. З 1692 р. будівельними роботами керував отець Себастьян Ян Піскорський — парох і професор Краківської академії. У 1695 році церква була недобудована і ще не мала купола.

Третій костел (1703–тепер) ред.

У 1703 році єпископ Казімєж Лубєнський освятив костел. Наприкінці 18 століття вежі отримали нові пізньобарокові куполи за проектом отця Себастьяна Сераковського, які своєю формою подібні до купола Вавельської годинникової вежі.

Колегіальний капітул закінчився в 19 столітті. 27 вересня 1993 року отець Францішек Махарський відновив капітул, призначивши водночас пропектора, кустодія, пенітенціарія та чотирьох генеральних каноніків.

Храм часто відвідував єпископ Кароль Войтила, а згодом Папа Іван Павло ІІ. Він служив меси, проповідував на реколекціях і зустрічався зі студентами. Він сповідав вірних, про що нагадувала табличка, прикріплена над гратами сповідальниці в лівій частині храму. Він здійснив приватне паломництво до гробу св. Іоанна Кетського. 19-21 грудня 1960 р. виголошував у церкві проповідь для заручених. Побудуйте будинок на скелі. Уже будучи Папою, він відвідав колегіату в неділю, 8 червня 1997 року, в рамках 6-ї апостольської подорожі до Польщі.

Фасад ред.

Фасад двоярусний, фланкований двома вежами, увінчаними куполами в стилі пізнього бароко. Його форма нагадує фасад церкви Сант'Анастазії в Римі. Другий ярус увінчаний трикутним фронтоном. На фронтоні — барельєф із зображенням Ока Божого Провидіння. Над головним порталом напис латинською мовою про Святу Анну як господиню цієї церкви. Над вікном другого поверху — барельєф із зображенням Мадонни з немовлям. Над бічними входами — рельєфи ангелів. У нішах на фасаді розміщено фігури 4 святих:

Вся композиція фасаду розроблена так, щоб він найкраще виглядав у косому вигляді з вузької вулиці св. Анни. Бо під час будівництва костелу парку Планти ще не існувало, а нинішня вулиця Св. Анни (тоді вул. Жидовська) була закрита оборонними мурами.

Інтер'єр ред.

Споруда однонавна з бічними каплицями та трансептом і прямим закритим вівтарем. Нава має циліндричне склепіння з люнетами, а над її перетином з трансептом підноситься восьмигранний купол з тамбуром. Каплиці з'єднані між собою переходами, завдяки чому вони нагадують приділи, тому цю церкву часто помилково приймають за тринавну. Тут 6 каплиць, у тому числі 2 склепінчасті з куполами. Покликання каплиць є:

У трансепті влаштовано додаткові каплиці:

  • Каплиця Поклоніння Христу, знята з хреста (у лівому рамені трансепта)
  • Каплиця Святого Яна Канті (у правому рукаві трансепту).

Багате внутрішнє оздоблення (включаючи вівтарні образи) розроблено та виконано Бальтазаром Фонтаною, картини намалював Кароль Данкварт та Іннокентій Монті. Костел вважається однією з найкрасивіших барокових споруд Польщі.

Пресвітерій ред.

Головний вівтарний образ був розроблений Бальтазаром Фонтаною та виготовлений Яном Лішковичем. У ній міститься зображення Св. Анни Самотшеці, художник Юрій Семигиновський. Фігури святих з боків (св. Станіслава та св Войцеха) виліпив Фонтана у 1701 році. Стайки були зроблені в 1730 році Яном Ольбросовичем. На їхніх спинах у 1741 році Шимон Чехович написав 4 сцени:

  • Благовіщення Пресвятої Богородиці
  • Зустріч св. Анни і св. Йоахима
  • Різдво Пресвятої Богородиці
  • Св. Анна з Марією та Йоакимом

Амвон з ангелом, який його підтримує, вирізьблений у 1727 році. Антоній Фронкевич.

Хрестильну купіль відлив у 1646 році Якуб Ерліхер. Це єдине вціліле устаткування попередньої церкви.

На передній стіні розміщено Благовіщення, а на склепінні в трьох послідовних відсіках: Святий Дух (ліпне), Непорочність (мальоване), Різдво (ліпне).

На бічних стінах пресвітерію, одна навпроти одної, технікою ангризайль намальовано Марію та Ісуса. Вони були підписані не своїми іменами, а цитатами зі Святого Письма:

  • Марія: Domus Dei — Дім Божий
  • Ісус: Caput Anguli — Наріжний камінь

Нефа ред.

У наві є продовження цієї теми у вигляді 12 апостолів, написаних технікою ангризайль і підписаних не своїми іменами, а назвами коштовних каменів. Це:

У церкві св. Анни, назви каменів були присвоєні апостолам, посилаючись на 12 шарів Святого Міста, зображеного в Апокаліпсисі св. Яна. Апостоли були розміщені на стовпах, щоб показати, що вони є стовпами Церкви.

На стінах нави, над арканом, що веде до каплиць, були намальовані сивіли у вигляді язичницьких пророчиць, які сповістили про прихід у світ Христа. Над сивілами ліпнина, що тримає сувої з іменами людей із роду Ісуса. Над ними розмальовані золотом фігури ангелів тримають щити з атрибутами Марії.

На стелі зображено Апокаліптичний Агнець, 24 старці, серафими та книга з сімома печатками. На хорах — величний орган на 26 голосів першої чверті ХVІІІ ст., фундований отцем Гжегожем Охабовичем, а над хорами зображено явлення св. Яна. На вітрилах купола розміщені алегорії кардинальних чеснот, а на самому куполі зображено Хвала Господню та назви перших чотирьох Вселенських соборів.

Трансепт ред.

У правому, або південно-східному рукаві трансепту, знаходиться сповідь св. Яна Канти, де покояться останки святого покровителя Ягеллонського університету, канонізованого 1767 року. Це монументальний кам'яний бароковий вівтар роботи Бальтазара Фонтани. Труну з останками святого несуть 4 висічені в камені фігури чоловіків, які символізують 4 факультети Краківської академії:

  • Теологічний
  • Філософський
  • Юридичний
  • Медичний

На 4 колонах, встановлених навколо вівтаря, знаходяться статуї 4 Святих Іоаннів — тезки професора:

На труні стоїть скульптурне погруддя Яна Канті, виконане в XIX столітті Францішеком Виспянським, батьком Станіслава Виспянського.

Поліхромії на стінах із зображенням сцен із життя св. Яна Канти виконав Іннокентій Монті, а Прославлення св. Яна з Кентів на склепінні намалював Кароль Данкварт з Ниси.

На боках сповіді — вотиви, серед яких турецькі бунчуки, захоплені Яном III Собеським під Віднем у 1683 році.

У лівій частині трансепту розміщено класицистичний пам'ятник Миколі Копернику, відкритий у 1823 р., на кошти та за проектом кс. Себастьяна Сераковського. Це перший пам'ятник цьому вченому в Польщі. Існує також ліпнина "П'єта" Бальтазара Фонтани та картини: "Христос у величі", "Arma Christi", "Жертвоприношення Авраама" та "Мідний змій", "Знайдення хреста імператрицею Оленою" та "Підняття хреста імператором Іраклієм". На стіні є епітафія Юліуша Словацького, фінансована його матір'ю. Виготовили їх Едвард Стелік і Владислав Олещинський (медальйон). У трансепті поховані двоє слуг Божих: Єжи Цесельський (у південно-східному рукаві трансепту) та єпископ Ян П'єтрашко (у північно-західному рукаві трансепту).

Ксилографія— Tygodnik Ilustrowany друга половина 19 ст

Див. також ред.

  • Братство святої Анни
  • Центральне академічне капеланство св. Анни
  • Орган у колегіалі св. Анни у Кракові

Примітки ред.

  1. Реєстр пам'яток
    d:Track:Q15983881
  2. Jana Długosza roczniki czyli kroniki sławnego Królestwa Polskiego, ks. 10, red. M. Skowronek, Warszawa 2009, s. 20-22.
  3. Karol Wojtyła, Budować dom na skale. Rekolekcje dla narzeczonych, Rzym-Kraków 2012, s. 13.

Бібліографія ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kostel Svyatoyi Anni istorichnij rimo katolickij parafiyalnij kostel ta akademichnij kolegialnij kostel roztashovani v Krakovi na vul Svyatoyi Anni 13 Kostel Svyatoyi Anni50 03 43 pn sh 19 56 01 sh d 50 06208870002777189 pn sh 19 933765200027778519 sh d 50 06208870002777189 19 933765200027778519 Koordinati 50 03 43 pn sh 19 56 01 sh d 50 06208870002777189 pn sh 19 933765200027778519 sh d 50 06208870002777189 19 933765200027778519Tip sporudi cerkvaRoztashuvannya Respublika Polsha KrakivArhitektor Tilman GamerskijPochatok budivnictva 1689Stil barokoNalezhnist katolictvoYeparhiya Krakivska arhidiyeceziyaStan ob yekt kulturnoyi spadshini Polshi 1 Eponim AnnaPrisvyachennya AnnaVebsajt kolegiata anna katolicki euKostel Svyatoyi Anni Krakiv Polsha Kostel Svyatoyi Anni u VikishovishiFasad kosteluInter yer kosteluGolovnij vivtar Pravij chastina poperechnoyi navi ta grobnicya sv Ioanna KetskogoHor i organ Zmist 1 Istoriya 1 1 Pershij kostel XIV st 1407 r 1 2 Drugij kostel 1407 1689 1 3 Budivnictvo tretoyi cerkvi 1689 1703 1 4 Tretij kostel 1703 teper 2 Fasad 3 Inter yer 3 1 Presviterij 3 2 Nefa 3 3 Transept 4 Div takozh 5 Primitki 6 Bibliografiya 7 PosilannyaIstoriya red Pershij kostel XIV st 1407 r red Pershij derev yanij kostel buv pobudovanij v XIV stolitti Tochna data zvedennya hramu nevidoma ale persha zgadka pro kostel datuyetsya 27 veresnya 1363 roku Jshlosya pro prohannya Kazimira Velikogo do papi Urbana V pro indulgenciyu na vidviduvannya hramu v richnicyu jogo osvyachennya Kostel zgoriv u 1407 roci pid chas antiyevrejskih buntiv Zavorushennya spalahnuli 29 bereznya 1407 roku pislya togo yak kanonik Budek vigolosiv propovid u vivtorok pislya Velikodnya v kosteli Svyatoyi Barbari v yakomu vin zvinuvativ yevreyiv yaki prozhivali v Krakovi u vbivstvi hristiyanskoyi ditini Za slovami Yana Dlugosha deyaki yevreyi tikayuchi vid pogromu shovalisya u vezhi kostelu sv Anni Natovp pidpaliv vezhu zmusivshi yih zdatisya 2 Drugij kostel 1407 1689 red Na misci zgorilogo hramu togo zh roku povstav murovanij kostel v gotichnomu stili Jogo fundatorom buv korol Vladislav Yagajlo z jogo iniciativi u 1418 roci kostel perejshov pid opiku Krakivskoyi akademiyi U 1428 roci za chasiv paroha Yana z Velunya bulo rozshireno svyatinyu U 1473 r pohovanij u kosteli sv Anni profesor Krakivskoyi akademiyi Yan Kanti U 1535 roci yepiskop Petro Tomickij ogolosiv kostel kolegialnim i zasnuvav pri nomu kapitul kolegiatu U 1539 r bula vigotovlena nova truna dlya Yana Kanti a v 1549 r na koshti rektora Krakivskoyi akademiyi Yakuba Fredelya novij renesansnij nadgrobok U 1680 roci Papa Inokentij XI beatifikuvav Yana Kanti Cherez zrostannya kultu svyatogo profesori Akademiyi virishili znesti kostel i pobuduvati na jogo misci bilshij zdatnij vmistiti vsih palomnikiv yaki vidviduyut mogilu Yana Kanti Kostel bulo zrujnovano 1689 roku koshtom Akademiyi Budivnictvo tretoyi cerkvi 1689 1703 red U rik znesennya kolegiati bulo zakladeno narizhnij kamin pid budivnictvo novogo hramu Originalnij proekt kostelu zaproponovanij arhitektorom Tilmanom iz Gamerena posilavsya na plan rimskogo kostelu San Karlo ayi Katinari yakij takozh posluzhiv nathnennyam dlya universitetskogo kostelu parizkoyi Sorbonni Profesori Akademiyi vidhilili proekt i zaproponuvali Tilmanu yak zrazok plan kostelu San Andrea della Valle yakij perebuvav pid opikoyu teatinskogo ordenu konkurentiv yezuyitiv oskilki krakivski vcheni hotili perevershiti kostel sv Petra i Pavla yakim keruvali yezuyiti Tilman z Gamerena zrobiv novij proekt yakij buv prijnyatij i rozpochato budivnictvo Z 1692 r budivelnimi robotami keruvav otec Sebastyan Yan Piskorskij paroh i profesor Krakivskoyi akademiyi U 1695 roci cerkva bula nedobudovana i she ne mala kupola Tretij kostel 1703 teper red U 1703 roci yepiskop Kazimyezh Lubyenskij osvyativ kostel Naprikinci 18 stolittya vezhi otrimali novi piznobarokovi kupoli za proektom otcya Sebastyana Serakovskogo yaki svoyeyu formoyu podibni do kupola Vavelskoyi godinnikovoyi vezhi Kolegialnij kapitul zakinchivsya v 19 stolitti 27 veresnya 1993 roku otec Francishek Maharskij vidnoviv kapitul priznachivshi vodnochas propektora kustodiya penitenciariya ta chotiroh generalnih kanonikiv Hram chasto vidviduvav yepiskop Karol Vojtila a zgodom Papa Ivan Pavlo II Vin sluzhiv mesi propoviduvav na rekolekciyah i zustrichavsya zi studentami Vin spovidav virnih pro sho nagaduvala tablichka prikriplena nad gratami spovidalnici v livij chastini hramu Vin zdijsniv privatne palomnictvo do grobu sv Ioanna Ketskogo 19 21 grudnya 1960 r vigoloshuvav u cerkvi propovid dlya zaruchenih Pobudujte budinok na skeli 3 Uzhe buduchi Papoyu vin vidvidav kolegiatu v nedilyu 8 chervnya 1997 roku v ramkah 6 yi apostolskoyi podorozhi do Polshi Fasad red Fasad dvoyarusnij flankovanij dvoma vezhami uvinchanimi kupolami v stili piznogo baroko Jogo forma nagaduye fasad cerkvi Sant Anastaziyi v Rimi Drugij yarus uvinchanij trikutnim frontonom Na frontoni barelyef iz zobrazhennyam Oka Bozhogo Providinnya Nad golovnim portalom napis latinskoyu movoyu pro Svyatu Annu yak gospodinyu ciyeyi cerkvi Nad viknom drugogo poverhu barelyef iz zobrazhennyam Madonni z nemovlyam Nad bichnimi vhodami relyefi angeliv U nishah na fasadi rozmisheno figuri 4 svyatih Sv Kazimira verhnij poverh livoruch Sv Floriana verhnij poverh sprava Sv Bernarda Klervoskogo nizhnij poverh livoruch Sv Yana Kanti nizhnij poverh sprava Vsya kompoziciya fasadu rozroblena tak shob vin najkrashe viglyadav u kosomu viglyadi z vuzkoyi vulici sv Anni Bo pid chas budivnictva kostelu parku Planti she ne isnuvalo a ninishnya vulicya Sv Anni todi vul Zhidovska bula zakrita oboronnimi murami Inter yer red Sporuda odnonavna z bichnimi kaplicyami ta transeptom i pryamim zakritim vivtarem Nava maye cilindrichne sklepinnya z lyunetami a nad yiyi peretinom z transeptom pidnositsya vosmigrannij kupol z tamburom Kaplici z yednani mizh soboyu perehodami zavdyaki chomu voni nagaduyut pridili tomu cyu cerkvu chasto pomilkovo prijmayut za trinavnu Tut 6 kaplic u tomu chisli 2 sklepinchasti z kupolami Poklikannya kaplic ye Kaplicya Svyatogo Petra v kajdanah Kaplicya Svyatoyi Katerini Aleksandrijskoyi z kupolom Kaplicya Svyatogo Sebastyana Kaplicya Svyatogo Ivana Hrestitelya Kaplicya Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Divi Mariyi kupolna Kaplicya Svyatogo JosipaU transepti vlashtovano dodatkovi kaplici Kaplicya Pokloninnya Hristu znyata z hresta u livomu rameni transepta Kaplicya Svyatogo Yana Kanti u pravomu rukavi transeptu Bagate vnutrishnye ozdoblennya vklyuchayuchi vivtarni obrazi rozrobleno ta vikonano Baltazarom Fontanoyu kartini namalyuvav Karol Dankvart ta Innokentij Monti Kostel vvazhayetsya odniyeyu z najkrasivishih barokovih sporud Polshi Presviterij red Golovnij vivtarnij obraz buv rozroblenij Baltazarom Fontanoyu ta vigotovlenij Yanom Lishkovichem U nij mistitsya zobrazhennya Sv Anni Samotsheci hudozhnik Yurij Semiginovskij Figuri svyatih z bokiv sv Stanislava ta sv Vojceha vilipiv Fontana u 1701 roci Stajki buli zrobleni v 1730 roci Yanom Olbrosovichem Na yihnih spinah u 1741 roci Shimon Chehovich napisav 4 sceni Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici Zustrich sv Anni i sv Joahima Rizdvo Presvyatoyi Bogorodici Sv Anna z Mariyeyu ta JoakimomAmvon z angelom yakij jogo pidtrimuye virizblenij u 1727 roci Antonij Fronkevich Hrestilnu kupil vidliv u 1646 roci Yakub Erliher Ce yedine vcilile ustatkuvannya poperednoyi cerkvi Na perednij stini rozmisheno Blagovishennya a na sklepinni v troh poslidovnih vidsikah Svyatij Duh lipne Neporochnist malovane Rizdvo lipne Na bichnih stinah presviteriyu odna navproti odnoyi tehnikoyu angrizajl namalovano Mariyu ta Isusa Voni buli pidpisani ne svoyimi imenami a citatami zi Svyatogo Pisma Mariya Domus Dei Dim Bozhij Isus Caput Anguli Narizhnij kaminNefa red U navi ye prodovzhennya ciyeyi temi u viglyadi 12 apostoliv napisanih tehnikoyu angrizajl i pidpisanih ne svoyimi imenami a nazvami koshtovnih kameniv Ce Sv Petro yashma Sv Pavlo sapfir Sv Yan sardoniks Sv Andrij halcedon Sv Yakiv starshij smaragd Sv Yakiv molodshij sardius serdolik Sv Matvij hrizopraz Sv apostol Tomash hrizolit Sv Tadeush ametist Sv Pilip berilij Sv Varfolomij topaz Sv Sajmon giacintU cerkvi sv Anni nazvi kameniv buli prisvoyeni apostolam posilayuchis na 12 shariv Svyatogo Mista zobrazhenogo v Apokalipsisi sv Yana Apostoli buli rozmisheni na stovpah shob pokazati sho voni ye stovpami Cerkvi Na stinah navi nad arkanom sho vede do kaplic buli namalovani sivili u viglyadi yazichnickih prorochic yaki spovistili pro prihid u svit Hrista Nad sivilami lipnina sho trimaye suvoyi z imenami lyudej iz rodu Isusa Nad nimi rozmalovani zolotom figuri angeliv trimayut shiti z atributami Mariyi Na steli zobrazheno Apokaliptichnij Agnec 24 starci serafimi ta kniga z simoma pechatkami Na horah velichnij organ na 26 golosiv pershoyi chverti HVIII st fundovanij otcem Gzhegozhem Ohabovichem a nad horami zobrazheno yavlennya sv Yana Na vitrilah kupola rozmisheni alegoriyi kardinalnih chesnot a na samomu kupoli zobrazheno Hvala Gospodnyu ta nazvi pershih chotiroh Vselenskih soboriv Transept red U pravomu abo pivdenno shidnomu rukavi transeptu znahoditsya spovid sv Yana Kanti de pokoyatsya ostanki svyatogo pokrovitelya Yagellonskogo universitetu kanonizovanogo 1767 roku Ce monumentalnij kam yanij barokovij vivtar roboti Baltazara Fontani Trunu z ostankami svyatogo nesut 4 visicheni v kameni figuri cholovikiv yaki simvolizuyut 4 fakulteti Krakivskoyi akademiyi Teologichnij Filosofskij Yuridichnij MedichnijNa 4 kolonah vstanovlenih navkolo vivtarya znahodyatsya statuyi 4 Svyatih Ioanniv tezki profesora Ioan Hrestitel Ioan Yevangelist Ioan Zolotoustij Ioan Damaskin Na truni stoyit skulpturne pogruddya Yana Kanti vikonane v XIX stolitti Francishekom Vispyanskim batkom Stanislava Vispyanskogo Polihromiyi na stinah iz zobrazhennyam scen iz zhittya sv Yana Kanti vikonav Innokentij Monti a Proslavlennya sv Yana z Kentiv na sklepinni namalyuvav Karol Dankvart z Nisi Na bokah spovidi votivi sered yakih turecki bunchuki zahopleni Yanom III Sobeskim pid Vidnem u 1683 roci U livij chastini transeptu rozmisheno klasicistichnij pam yatnik Mikoli Koperniku vidkritij u 1823 r na koshti ta za proektom ks Sebastyana Serakovskogo Ce pershij pam yatnik comu vchenomu v Polshi Isnuye takozh lipnina P yeta Baltazara Fontani ta kartini Hristos u velichi Arma Christi Zhertvoprinoshennya Avraama ta Midnij zmij Znajdennya hresta imperatriceyu Olenoyu ta Pidnyattya hresta imperatorom Irakliyem Na stini ye epitafiya Yuliusha Slovackogo finansovana jogo matir yu Vigotovili yih Edvard Stelik i Vladislav Oleshinskij medaljon U transepti pohovani dvoye slug Bozhih Yezhi Ceselskij u pivdenno shidnomu rukavi transeptu ta yepiskop Yan P yetrashko u pivnichno zahidnomu rukavi transeptu nbsp Ksilografiya Tygodnik Ilustrowany druga polovina 19 stDiv takozh red Bratstvo svyatoyi Anni Centralne akademichne kapelanstvo sv Anni Organ u kolegiali sv Anni u KrakoviPrimitki red Reyestr pam yatok d Track Q15983881 Jana Dlugosza roczniki czyli kroniki slawnego Krolestwa Polskiego ks 10 red M Skowronek Warszawa 2009 s 20 22 Karol Wojtyla Budowac dom na skale Rekolekcje dla narzeczonych Rzym Krakow 2012 s 13 Bibliografiya red Mihal Rozhek Putivnik pam yatkami Krakova Wydawnictwo WAM Krakiv 2012 Stanislava Bargela Kolegiat sv Anni v Krakovi 3D interaktivnij posibnik CD Studiya STB Krakiv 2007 Wieslaw Heflik Lucyna Natkaniec Nowak Anna Swigon Kam yana religijna simvolika v barokovih hramah na prikladi Kolegialnogo kostelu sv Anni v Krakovi Yan Samek Universitetska kolegialna cerkva sv Anni u Krakovi Guide vidavnictvo OFFICINA Krakiv 2000Posilannya red Sajt parafiyi sv Anni Neoficijnij sajt kolegiali sv Anni v Krakovi istoriya ta fotogalereya Virtualna progulyanka cerkvoyu sv Anni v Krakovi istoriya ta fotogalereya Virtualna progulyanka v tehnologiyi Google Street View Kartini vnutrishnogo ozdoblennya Baltazara Fontani ta kartini Karolya Dankvarta Arhivni vidi hramu ta publikaciyi u biblioteci Poloni Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kostel Svyatoyi Anni Krakiv amp oldid 39738632