Кобізька́ Ната́лка Олекса́ндрівна (нар. 7 серпня 1991, с. Рашівка, Полтавська область, Україна) — українська акторка театру та кіно.
Наталка Кобізька | |
---|---|
Ім'я при народженні | Наталка Олександрівна Кобізька |
Народилася | 7 серпня 1991 (32 роки) Рашівка, Гадяцький район, Полтавська область, Українська РСР, СРСР |
Національність | українка |
Громадянство | Україна |
Діяльність | акторка |
Alma mater | КНУКіМ |
Чоловік | Рустам Гімадієв |
| |
Наталка Кобізька у Вікісховищі | |
Висловлювання у Вікіцитатах |
Життєпис Редагувати
Народилася 7 серпня 1991 року в селі Рашівка, Гадяцького району Полтавської області. Закінчила Київський національний університет культури і мистецтв у 2014 році (акторський курс Нінель Биченко).
Кар'єра Редагувати
З 2015 року Наталка Кобізька грає у виставах театрального колективу «Чесний театр» (режисерка — Катерина Чепура), а з 2016 року — в українському незалежному театрі «Дикий Театр» — дебютувала роллю Аврори у вистави «Афродизіак» режисера Максима Голенко.
Зі студентських років почала зніматися в кіно. Перша роль — Ганна Сомко у фільмі «Гетьман», що вийшов в широкий прокат в 2015 році.
В 2018 році зіграла головну роль в українському комедійному серіалі Марк+Наталка, який вийшов на телеканалі ICTV.
В 2019 році знялась в ролі Ганусі у фільмі режисерки Олени Дем'яненко «Гуцулка Ксенія».
З 2020 по 2021 роки працювалав в співавторстві та головною героїнею вебсеріалу Стефка.
Театральні роботи Редагувати
- 2014 — «Бояриня» за поемою Лесі Українки; реж. Катерина Чепура — мати Степана
- 2015 — «Катерина» поемою Тараса Шевченка; реж. Катерина Чепура — сучасна Катерина
- 2016 — «Ніч 16 січня» за однойменною п'єсою» Айн Ренд; реж. Катерина Чепура — суддя
- 2017 — «Політично ненадійний» Івана Франка; реж. Катерина Чепура — втілення Івана Франка
- 2016 — «Афродизіак» Віктора Понізова; реж. Максим Голенко — Аврора
- 2017 — «Бути знизу» Юлії Тупікіної; реж. Юлія Мороз — Віра
- 2017 — «Попи, Мєнти, Бабло, Баби» Віктора Понізова; реж. Максим Голенко — Каріна
- 2017 — «Вій 2:0» Наталії Ворожбит; реж. Максим Голенко — бабка
- 2018 — «Жінко, сядь» за п’єсою «Любов сильніша» Наталі Блок; реж. Максим Голенко — Юля
- 2018 — «Ми всі дорослі люди» за п’єсою «Історії буденного шаленства» Петра Зеленка; реж. Катерина Башкіна — Аліція
- 2019 — «Кайдаші 2.0.» Наталії Ворожбит; реж. Максим Голенко — Одарка
- 2019 — «Коли опускаються руки» спецпроєкт в рамках «TEDxYouth@Kyiv»; реж. Наталка Сиваненко
- 2019 — «Шрами»; реж. Наталка Сиваненко
- 2019 — «Поліамори» за п’єсою Наталі Блок; реж. Максим Булгаков — Юля
- 2020 — «Лабрадор» вистава-читка; реж. Наталка Сиваненко — Саша
- 2020 — «Червоне, чорне і знову червоне» сценарної команди «Піратська Бухта»; реж. Максим Голенко — Катька
- 2021, 5 січня — «Дім» Ніколи МакКартні; реж. Тамара Трунова (онлайн-прем’єра в рамках Літературно-перекладацького фестивалю Translatorium відбулася 17 листопада, допрем'єрний показ — 21 грудня 2020 року)
Фільмографія Редагувати
Рік | Назва | Роль | Країна | Режисер | Примітки |
---|---|---|---|---|---|
2021 | Дон Жуан із Жашкова | Україна | Віктор Буток | повнометражний ігровий фільм | |
2020 | Стефка | Стефка | Україна | Наталка Кобізька, Юлія Кобізька | вебсеріал |
2020 | Простір/Space | Україна | Дмитро Томашпольський | ігровий фільм в жанрі SCI-FI | |
2020 | Вася і карантин | Валя | Україна | Аркадій Непиталюк, Ігор Білиць | інтерактивний вебсеріал |
2019 | Вечірка 3 | Таня | Україна | Олексій Даруга | комедійний серіал |
2019 | Гуцулка Ксенія | Гануся | Україна | Олена Дем'яненко | фільм-мюзикл |
2019 | Течія | Люська | Україна | Поліна Горобець | короткометражка |
2019 | Нічний Швидкий | епізод | Україна | Марина Артеменко, Оксана Артеменко | короткометражка |
2018 | Вечірка 2 | Таня | Україна | Олексій Даруга | комедійний серіал |
2018 | Марк + Наталка | Наталка | Україна | Олексій Даруга | сітком |
2018 | Чоловік | Дружина | Україна | Оксана Артеменко | короткометражка |
2017 | Казка старого мельника | Мара | Україна | Олександр Ітигілов | озвучка |
2017 | Моя бабуся Фані Каплан | Ганна Пігіт | Україна | Олена Дем'яненко | озвучка |
2016 | 99 днів | Марина Руденко | Україна | Тетяна Алфьорова | сітком |
2016 | Сходознавець | Невістка | Україна | Анастасія Матєшко | короткометражка |
2016 | Весна, приходи! | Весна | РФ | Єлизавета Клейнот | озвучка |
2016 | Ржака | хлопушка Катя | Україна | Дмитро Тимошпольський | |
2015 | Гетьман | Ганна Сомко | Україна | Валерій Ямбурський |
Нагороди та номінації Редагувати
Нагороди й номінації | ||||
---|---|---|---|---|
Рік | Премія | Номінація | Робота | Результат |
2019 | «Дикий Театр» | Best Wild 2019 | Найкраща актриса | Перемога |
2019 27 березня | IV театральна премія «Дзеркало сцени» (газета «Дзеркало тижня. Україна» м. Київ) | Акторська харизма | «Жінко, сядь» | Номінація |
2018 | «Дикий Театр» | Best Wild 2018 за трудоголізм | Зіграла найбільше вистав серед усіх актрис — 36 зі 106 | Перемога |
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 27 січня 2016.
- ↑ . Архів оригіналу за 29 Січня 2018. Процитовано 28 Січня 2018.
- . Архів оригіналу за 7 Листопада 2015. Процитовано 27 Січня 2016.
- «Гуцулка Ксеня»: творці про один із найочікуваніших фільмів 2019 року [ 1 Березня 2019 у Wayback Machine.] «Радіо Свобода»
- Попи, Мєнти, Бабло, Баби [ 29 Січня 2018 у Wayback Machine.] «МоеМісто»
- Жінко, сядь [ 26 Червня 2019 у Wayback Machine.] «Укрінформ»
- Сергій ВИННИЧЕНКО (16 жовтня 2019). (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 17 Січня 2021. Процитовано 2021-1-15.
- Спіймати Кайдаша «Facebook»]
- Сергій ВИННИЧЕНКО (10 квітня 2020). (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 21 Січня 2021. Процитовано 2021-1-15.
- . Архів оригіналу за 11 Липня 2021. Процитовано 9 Липня 2021.
- Поліамори [ 26 Червня 2019 у Wayback Machine.] «Karabas»
- . Архів оригіналу за 11 Липня 2020. Процитовано 10 Липня 2020.
- . Архів оригіналу за 3 Липня 2020. Процитовано 10 Липня 2020.
- (рос.). «ОстроВ». 22 грудня 2020. Архів оригіналу за 23 Січня 2021. Процитовано 23 грудня 2020.
- Сергій ВИННИЧЕНКО (4 січня 2021). (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 20 Січня 2021. Процитовано 2021-1-4.
- [1] [ 25 Серпня 2021 у Wayback Machine.] «Завершено зйомки фільму “Дон Жуан із Жашкова”: яскраві кадри зі знімального майданчика»
- . Архів оригіналу за 3 січня 2019. Процитовано 2 січня 2019.
- Наталка Кобізька: біографія [ 23 Березня 2019 у Wayback Machine.] «ICTV»
- . Архів оригіналу за 28 травня 2018. Процитовано 27 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 29 Січня 2018. Процитовано 28 Січня 2018.
- (укр.). «Дзеркало тижня. Україна». 11 січня 2019. Архів оригіналу за 22 Січня 2021. Процитовано 2021-1-15.
- . Архів оригіналу за 26 Серпня 2019. Процитовано 26 Серпня 2019.
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кобізька Наталія Олександрівна |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Кобізька Наталія Олександрівна |
- Офіційний сайт Наталки Кобізької [ 10 Травня 2019 у Wayback Machine.]
- Наталка Кобізька у соцмережі «Facebook»
- Наталка Кобізька на YouTube