www.wikidata.uk-ua.nina.az

Кобринський Йосафат У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім ям Йосафат У Вікіпедії є статті про інших людей із п

Кобринський Йосафат

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Йосафат.
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Кобринський.

Кобринський Йосафат Миколайович (28 вересня 1818, Коломия — 28 березня 1901, Мишин, тепер Коломийський район, Івано-Франківська область) — український греко-католицький священник, культурно-громадський та церковний діяч, публіцист, меценат, політичний діяч. У 1842 року видав «Буквар» і «Спосіб борзо виучити читати» — методичний посібник до цього букваря. В них вперше в Західній Україні запровадив у шкільне навчання гражданський шрифт.

Кобринський Йосафат Миколайович
лат. Yosafat Kobrynskyi
Народився 28 вересня 1818(1818-09-28)
Коломия, тепер Івано-Франківської області
Помер 14 березня 1901(1901-03-14) (82 роки)
село Мишин
Країна  Австрійська імперія
Діяльність священик, педагог, громадський діяч
Alma mater ЛНУ імені Івана Франка
Конфесія греко-католик
Родичі Кобринський Володимир Васильович

Життєвий шлях Редагувати

Будинок Йосафата Кобринського.

Народився отець Йосафат у Коломиї в 1818 році в учительській родині. Прізвище Кобринських, за здогадками місцевих краєзнавців, походить від назви містечка Кобрин на Волині (нині у складі Білорусі), звідки його предки переселилися в Галичину. Навчався спочатку в Коломийській народній школі, потім у Станіславській та Чернівецькій гімназіях. Вищу освіту здобував у Віденському університеті та Львівській духовній семінарії. У 1844 році закінчив богословський факультет Львівського університету. Душпастирську діяльність розпочав у Москалівці, побіля Косова, а потім переселився до Мишина під Коломиєю, де служив на парафії цілих півстоліття, до смерті.

Сподвижництво отця Йосафата Редагувати

Автор «Букваря» (1842 року), в якому вперше в Галичині застосував «цивільний» шрифт, та першого в Галичині агрономічного посібника для селян українською мовою «Гній — душа в господарстві» (1848). У 1848–1849 роках — активний член Коломийської руської Ради, один з організаторів аматорського театру та читальні в Коломиї, учасник Собору руських учених в 1848 році у Львові.

Йосафат Кобринський знав сім мов, листувався з відомими людьми, і не тільки Галичини. Отець Йосафат був в окрузі єдиним священиком, який робив записи у церковних книгах лише українською мовою, хоча його за це постійно переслідували. Видав своїм коштом «Буквар», підготував сільськогосподарський посібник, аби підняти рентабельність селянської праці. Його парафіяни відреклися від алкоголю, почали застосовувати передові технології у рільництві, садівництві, бджільництві, розведенні кіз та овець. Був парохом у селах Москалівка (1845–53; нині у складі м. Косів) та Мишин (1853–1901; нині село Коломийського р-ну Івано-Франківської обл.).

Народний дім — справа всього життя Редагувати

Будівля Народного дому у Коломиї
Тепер «Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського»
Меморіальна дошка, яка була встановлена на музеї.

Останні роки життя о. Кобринський всеціло віддав спорудженню в Коломиї Народного дому з театральною залою, бібліотекою, музеєм та промисловою школою для вбогих дітей. Народний дім перетворився для нього на найзаповітнішу справу життя. Ще в 1880 році на кошти, одержані від етнографічної виставки (650 золотих ринських), ініціатори небувалого почину в найкращій частині міста викупили майданчик під забудову і завзято взялися збирати кошти.

За його ініціативою ентузіасти зробили 400 металевих скриньок і ходили з ними від села до села, збираючи пожертви на будівництво. З нього сміялися — ніхто не вірив, що цю фантастичну ідею можна довести до логічного завершення. Проте, отець Йосафат не здавався, ведучи аскетичне життя (зі спогадів одного заболотівського дяка дослідники дізналися, що мишинський парох жив як монах-аскет) він харчувався дуже скромно, переважно кулешею, казав, що їжа — не основне, а людина, яка поставила перед собою мету, повинна йти до її досягнення, долаючи всілякі труднощі. Таким своїм прикладом він надихав навколишніх і тогочасне українське селянство, яке так бідувало, що думало лише про виживання, однак таки повірило у священикову мрію. 10 вересня 1892 року селяни власними фірами привезли до Коломиї першу партію каменю і лісу. Люди віддавали останні крейцери і самі тижнями працювали на будові. З 1898 року отець Йосафат щомісяця віддавав 400 корон зі своєї пенсії. Він подарував на будову 60 дубів, 50 тонн вапна та інші будівельні матеріали. У останні хвилини життя він передав 1247 корон та 57 сотих власної землі. За самовіддану працю спрямовану на побудову українського Народного дому Йосафата Кобринського у 1891 році обирають Почесним членом Товариства «Руський Народний дім» у Коломиї.

Отець Кобринський не дочекався свята. Знесилений роботами, він помер 27 березня 1901 року на 83 році життя. У похоронній процесії за його домовиною йшло понад чотири тисячі коломиян та гуцулів і 27 священників. А Народний дім відкрився наступного 1902 року.

Увічнення пам'яті Редагувати

Джерела та література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Josafat U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kobrinskij Kobrinskij Josafat Mikolajovich 28 veresnya 1818 Kolomiya 28 bereznya 1901 Mishin teper Kolomijskij rajon Ivano Frankivska oblast ukrayinskij greko katolickij svyashennik kulturno gromadskij ta cerkovnij diyach publicist mecenat politichnij diyach U 1842 roku vidav Bukvar i Sposib borzo viuchiti chitati metodichnij posibnik do cogo bukvarya V nih vpershe v Zahidnij Ukrayini zaprovadiv u shkilne navchannya grazhdanskij shrift Kobrinskij Josafat Mikolajovichlat Yosafat KobrynskyiNarodivsya 28 veresnya 1818 1818 09 28 Kolomiya teper Ivano Frankivskoyi oblastiPomer 14 bereznya 1901 1901 03 14 82 roki selo MishinKrayina Avstrijska imperiyaDiyalnist svyashenik pedagog gromadskij diyachAlma mater LNU imeni Ivana FrankaKonfesiya greko katolikRodichi Kobrinskij Volodimir Vasilovich Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Zhittyevij shlyah 2 Spodvizhnictvo otcya Josafata 3 Narodnij dim sprava vsogo zhittya 4 Uvichnennya pam yati 5 Dzherela ta literatura 6 PosilannyaZhittyevij shlyah Redaguvati nbsp Budinok Josafata Kobrinskogo Narodivsya otec Josafat u Kolomiyi v 1818 roci v uchitelskij rodini Prizvishe Kobrinskih za zdogadkami miscevih krayeznavciv pohodit vid nazvi mistechka Kobrin na Volini nini u skladi Bilorusi zvidki jogo predki pereselilisya v Galichinu Navchavsya spochatku v Kolomijskij narodnij shkoli potim u Stanislavskij ta Cherniveckij gimnaziyah Vishu osvitu zdobuvav u Videnskomu universiteti ta Lvivskij duhovnij seminariyi U 1844 roci zakinchiv bogoslovskij fakultet Lvivskogo universitetu Dushpastirsku diyalnist rozpochav u Moskalivci pobilya Kosova a potim pereselivsya do Mishina pid Kolomiyeyu de sluzhiv na parafiyi cilih pivstolittya do smerti Spodvizhnictvo otcya Josafata RedaguvatiAvtor Bukvarya 1842 roku v yakomu vpershe v Galichini zastosuvav civilnij shrift ta pershogo v Galichini agronomichnogo posibnika dlya selyan ukrayinskoyu movoyu Gnij dusha v gospodarstvi 1848 U 1848 1849 rokah aktivnij chlen Kolomijskoyi ruskoyi Radi odin z organizatoriv amatorskogo teatru ta chitalni v Kolomiyi uchasnik Soboru ruskih uchenih v 1848 roci u Lvovi Josafat Kobrinskij znav sim mov listuvavsya z vidomimi lyudmi i ne tilki Galichini Otec Josafat buv v okruzi yedinim svyashenikom yakij robiv zapisi u cerkovnih knigah lishe ukrayinskoyu movoyu hocha jogo za ce postijno peresliduvali Vidav svoyim koshtom Bukvar pidgotuvav silskogospodarskij posibnik abi pidnyati rentabelnist selyanskoyi praci Jogo parafiyani vidreklisya vid alkogolyu pochali zastosovuvati peredovi tehnologiyi u rilnictvi sadivnictvi bdzhilnictvi rozvedenni kiz ta ovec Buv parohom u selah Moskalivka 1845 53 nini u skladi m Kosiv ta Mishin 1853 1901 nini selo Kolomijskogo r nu Ivano Frankivskoyi obl Narodnij dim sprava vsogo zhittya Redaguvati nbsp Budivlya Narodnogo domu u KolomiyiTeper Nacionalnij muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya imeni J Kobrinskogo nbsp Memorialna doshka yaka bula vstanovlena na muzeyi Ostanni roki zhittya o Kobrinskij vsecilo viddav sporudzhennyu v Kolomiyi Narodnogo domu z teatralnoyu zaloyu bibliotekoyu muzeyem ta promislovoyu shkoloyu dlya vbogih ditej Narodnij dim peretvorivsya dlya nogo na najzapovitnishu spravu zhittya She v 1880 roci na koshti oderzhani vid etnografichnoyi vistavki 650 zolotih rinskih iniciatori nebuvalogo pochinu v najkrashij chastini mista vikupili majdanchik pid zabudovu i zavzyato vzyalisya zbirati koshti Za jogo iniciativoyu entuziasti zrobili 400 metalevih skrinok i hodili z nimi vid sela do sela zbirayuchi pozhertvi na budivnictvo Z nogo smiyalisya nihto ne viriv sho cyu fantastichnu ideyu mozhna dovesti do logichnogo zavershennya Prote otec Josafat ne zdavavsya veduchi asketichne zhittya zi spogadiv odnogo zabolotivskogo dyaka doslidniki diznalisya sho mishinskij paroh zhiv yak monah asket vin harchuvavsya duzhe skromno perevazhno kulesheyu kazav sho yizha ne osnovne a lyudina yaka postavila pered soboyu metu povinna jti do yiyi dosyagnennya dolayuchi vsilyaki trudnoshi Takim svoyim prikladom vin nadihav navkolishnih i togochasne ukrayinske selyanstvo yake tak biduvalo sho dumalo lishe pro vizhivannya odnak taki povirilo u svyashenikovu mriyu 10 veresnya 1892 roku selyani vlasnimi firami privezli do Kolomiyi pershu partiyu kamenyu i lisu Lyudi viddavali ostanni krejceri i sami tizhnyami pracyuvali na budovi Z 1898 roku otec Josafat shomisyacya viddavav 400 koron zi svoyeyi pensiyi Vin podaruvav na budovu 60 dubiv 50 tonn vapna ta inshi budivelni materiali U ostanni hvilini zhittya vin peredav 1247 koron ta 57 sotih vlasnoyi zemli Za samoviddanu pracyu spryamovanu na pobudovu ukrayinskogo Narodnogo domu Josafata Kobrinskogo u 1891 roci obirayut Pochesnim chlenom Tovaristva Ruskij Narodnij dim u Kolomiyi Otec Kobrinskij ne dochekavsya svyata Znesilenij robotami vin pomer 27 bereznya 1901 roku na 83 roci zhittya U pohoronnij procesiyi za jogo domovinoyu jshlo ponad chotiri tisyachi kolomiyan ta guculiv i 27 svyashennikiv A Narodnij dim vidkrivsya nastupnogo 1902 roku Uvichnennya pam yati RedaguvatiIm yam Josafata Kobrinskogo nazvani vulici v mistah Galichini Kolomiya Ivano Frankivsk Lviv ta inshih naselenih punktah U 1902 roci vidkrito i nazvano na chest otcya Josafata Kobrinskogo Narodnij dim u Kolomiyi U 1926 roci v Kolomiyi silami ukrayinskoyi gromadi j spodvizhnikiv z rodini otcya Josafata vidkrito Muzej narodnogo mistectva Pokuttya ta Guculshini imeni J Kobrinskogo z 2009 Nacionalnij muzej narodnogo mistectva Guculshini ta Pokuttya imeni J Kobrinskogo Dzherela ta literatura RedaguvatiF I Steblij Kobrinskij Josafat Mikolajovich Arhivovano 17 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 374 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 P I Arsenich Kobrinskij Josafat Mikolajovich Arhivovano 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Arsenich P Odnodumec Ruskoyi trijci Shashkevichiana ch 15 16 Vinnipeg 1971 Tkachuk Ya Lyudina yaka podaruvala Kolomiyi golovnu yiyi okrasu Kolomijska pravda 2013 4 zhovtnya S 3 Posilannya RedaguvatiKorotko pro o Josafata Kobrinskogo Arhivovano 5 Bereznya 2016 u Wayback Machine Korotko pro o Josafata Kobrinskogo Arhivovano 2 Sichnya 2010 u Wayback Machine fotozbirka Pro Kolomiyu ta o Josafata Kobrinskogo Arhivovano 27 Veresnya 2011 u Wayback Machine Zgadki pro o Josafata Kobrinskogo Arhivovano 7 Sichnya 2017 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kobrinskij Josafat amp oldid 38037463