Кири́лівка — селище міського типу в Україні, у Мелітопольському районі Запорізької області на узбережжі Азовського моря. Населення становить 3443 осіб (2018). Під час курортного сезону у літні місяці населення Кирилівки зростає до десятків тисяч.
| смт Кирилівка | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Запорізька область |
| Район | Мелітопольський район |
| Громада | Кирилівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Основні дані | |
| Засноване | 1805 (218 років) |
| Статус | із 1967 року |
| Площа | 16,54 км² |
| Населення | 3443 (2018) |
| Густота | 208 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 72563 |
| Телефонний код | +380 6131 |
| Географічні координати | 46°22′12″ пн. ш. 35°22′00″ сх. д. / 46.37000° пн. ш. 35.36667° сх. д.Координати: 46°22′12″ пн. ш. 35°22′00″ сх. д. / 46.37000° пн. ш. 35.36667° сх. д. |
| Водойма | Азовське море, Утлюцький лиман, Молочний лиман |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Якимівка |
| До станції: | 50 км |
| До райцентру: | |
| - автошляхами: | 66 км |
| До обл. центру: | |
| - залізницею: | 139 км |
| - автошляхами: | 190 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 72523, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, смт Кирилівка, Приморський бульвар, 1 |
| Голова селищної ради | Малєєв Іван Володимирович |
| Карта | |
Кирилівка | |
Кирилівка | |
| Кирилівка у Вікісховищі |
Є адміністративним центром Кирилівської селищної громади, до складу якої входять ще 7 сіл.
У 2000-х роках до селища були приєднані значні території сусіднього села Азовське (Горіле) і території між ними.
Географія Редагувати
Селище міського типу Кирилівка розташоване на півострові, який утворений двома лиманами, Утлюцьким та Молочним. Поруч розташована Федотова коса. Через селище проходить автошлях територіального значення Т 0820, якою можна доїхати до районного центру. Відстань до Мелітополя становить близько 54 км.
Історія Редагувати
Кирилівку засновано 1805 року сектантами духоборами, які були примусово переселені сюди з Тамбовської та Воронезької губерній. Назва її походить від імені Кирила Капустіна, який оселився тут першим. Духоборам виділяли по 15 десятин землі на ревізьку душу і давали грошову позичку ро́зміром 100 крб. на родину. У 1838 році в селі налічувалося 130 жителів, з них 72 — чоловіки.
Станом на 1886 рік у селах Охрімівської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії:
- Кирилівка — мешкало 717 осіб, налічувалося 93 дворів;
- Горіле — мешкало 1561 осіб, налічувалося 189 дворів, існували православна церква, три крамни́ці.
Починаючи з 1920-х років, розвивається бальнеологічний і грязьовий курорт, останній найінтенсивніше розвивався впродовж 1960—1980-х років. Саме в цей період вся коса Федотова і коса Пересип були забудовані турбазами, пансіонатами та будинками відпочинку.
1968 року — надано статус селища міського типу.
У 2004 році до складу Кирилівки увійшло велике село Азовське. Тоді ж активізувалася забудова.
Впродовж 2008—2010 років побудовали православний храм.
Наразі сформувалася єдина курортна зона завдовжки майже 20 км.
3 липня 2017 року утворена Кирилівська селищна громада шляхом об'єднання Кирилівської селищної ради та Атманайської і Охрімівської сільських рад Якимівського району..
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Якимівського району, смт увійшло до складу Мелітопольського району.
Російське вторгнення в Україну (з 2022) Редагувати
Під час російської окупації 17 квітня 2022 року загарбники викрали селищного голову Івана Малєєва та доправили в Мелітополь у так звану «комендатуру» місцевих колаборантів. Згодом почалися незаконні обшуки і конфіскація у жителів селища риболовних засобів для «запобігання браконьєрства», та відкривали вогонь по рибалкам що вийшли у море. 22 квітня селищного голову було звільнено з полону.
27 травня окупанти демонстраційно привезли у селище два десятки БТР, та у зв'язку з відмовою місцевої влади співпрацювати знову викрали мера та ряд керівників селищної ради. Наступного дня окупаційна влада призначила маріонеткову «новопризначену» голову Кирилівки — гауляйтера Кирилівської громади відому мелітопольську сепаратистку Катерину Уманець. У 2017 році проти неї було порушено кримінальну справу за державну зраду. З 2014 року вона переховувалась у Москві, нещодавно повернулася до Мелітополя.
Російські окупанти почали розміщати БТРи на базах відпочинку. Також вони не дозволяють бізнесу працювати, внаслідок чого у селищі піднімається партизанський рух.
Станом на 31 травня Мелітопольський, Бердянський та Василівський райони лишилися без мобільного зв'язку та інтернету від українських операторів. Загарбники намагалися розповсюдити свої мережі, створюючи фіктивні провайдери на зразок аналогічних у зоні ОРДЛО.
30 червня голову Кирилівської селищної громади Івана Малєєва, якого повторно викрадали російські окупанти, відпустили з полону. До того ж, 24 травня окупанти вдруге викрали селищного голову Кирилівки Івана Малєєва. Вперше його викрали 17 квітня, коли колона військової техніки російських окупантів в’їхала на територію Кирилівки, проте тоді, 23 квітня, стало відомо, що посадовця відпустили.
16 липня стало відомо, що заїжджі гауляйтери у курортній Кирилівці ні в чому собі не відмовляють. Поки пересічні мешканці голодують, вони віджимають комерційні об'єкти та бази відпочинку. Листи-скарги на сепаратистку, яка прибула з Москви, Катерину Уманець та її заступника напарника-гастролера Артема Петренка, надходять майже щодня, проте на злочинні дії ніхто не реагує.
9 серпня у селищі пролунали вибухи де орієнтовно могли знаходитися боєприпаси які почали звозити з району місяць тому (після прийнятих на озброєння ЗСУ РСЗВ HIMARS які почали діставати до Мелітополя).
Наприкінці серпня окупаційна адміністрація почала на власний розсуд розподіляти майно, домівки та цілі підприємства, серед яких був захоплений бетонний завод, який працював ще з початку будівництва аквапарку у 2008 році, за допомогою якого для створення «ТБ-картинки» колаборанти пообіцяли відреставрувати дорогу до сусіднього села Атманай. Дома місцевих жителів, більшість яких виїхали на підконтрольну територію, «переоформляють» на лояльних проросійських налаштованих жителів, особливо для тих, хто з початком збройної російської агресії вступив до лав Збройних сил України, захищати територіальну цілістність України від рашистів.
Станом напередодні зими 2022/2023 років спостерігаються масові затримки зарплат в 2-3 місяці у держслужбах (при тому що у селищі лишилося лише близько чверті місцевого населення) та навіть у лояльних до окупаційного режиму громадян, багатьом людям бракує коштів на їжу. В проросійському телеграм-каналі "Новая Кирилловка" вже починають видавати новини, такі як видача бутильованої води у школу, за надзвичайно добру волю нової влади, цитата :
| Глава ВГА Мелитопольского района Андрей Сигута передал школьникам Азовской ОШ № 39 питьевую воду! Забота о подрастающем поколение в приоритете! |
Наприкінці квітня 2023 року у тимчасово окупованій Кирилівці було призначено з початку тимчасової окупації вже третього нового гауляйтера, «голову військово-цивільної адміністрації» селища «місцевого бізнесмена» Андрія Назаренка, що свідчить про проблеми у окупантів на території захопленої частини Запорізької області активна «текучка кадрів». Він має прізвисько «крєвєтка», яке отримав через підприємницьку діяльність, яку вів під час курортних сезонів: скуповував креветок, а потім наймав реалізаторів, аби ті продавали їх на пляжах. Також володів «готелем», створеного фактично на території його домогосподарства. Назаренко перейшов на бік російських окупантів одразу, як ті тимчасово окупували селище: пустив загарбників жити в свій міні-готель, а згодом отримав місце в «команді» ще першої кирилівської гауляйтерки, Катерини Уманець. На неї, до речі, новопризначений «голова» писав доноси та скарги. Уманець було відсторонено, після неї на посаду прийшов перевертень в погонах з кримінальним минулим за прізвиськом «мєдвєдь», який в кріслі псевдоголови не просидів й одного місяця.
Населення Редагувати
За даними перепису населення 2001 року у селищі мешкала 1481 особа.
Чисельність населення Редагувати
Розподіл населення за рідною мовою (2001) Редагувати
| Діаграма |
|---|
| Мовний склад населення Українська мова (86,69%) Російська мова (13,10%) Білоруська мова (0,14%) Молдовська мова (0,07%) |
Мовний склад населення був таким:
| Мова | Число ос. | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 1280 | 86,43 |
| російська | 194 | 13,10 |
| білоруська | 2 | 0,14 |
| молдовська | 1 | 0,07 |
Курорт Редагувати
Курортна зона селища розташована на північному сході, на Пересипі — косі між Азовським морем й Молочним лиманом; та на Федотовій косі, що на південний захід від селища, між Утлюцьким лиманом та Азовським морем. На продовженні Федотової коси — Бирючому острові — міститься президентська дача.
Кирилівка є морським і кліматичним курортом та найближчим морським узбережжям для мешканців Запоріжжя та Дніпра. Після здобуття Незалежності України саме завдяки близькості селища до цих міст на курорті розквітло підприємництво. Територію на узбережжі моря почали забудовувати, а вже існуючі рекреаційні заклади — оновлювати.
На 20-кілометровій прибережній смузі діють бальнеологічний санаторій, близько трьохсот оздоровчих закладів, 14 дитячих центрів. У місті діє зоопарк, луна-парки. Лимани містять багато корисної лікувальної грязі.
У 2011 році в Кирилівці відкрився найбільший в Україні аквапарк і дельфінарій.
Лікувальні засоби: мул Утлюцького і Молочного лиманів, а також сірководневе хлоридне натрієве джерело, воду якого використовують для ванн. Лікування хворих із захворюваннями опорно-рухового апарату, периферійної нервової системи, гінекологічними захворюваннями.
Літо тепле (середня температура липня 21 °С), зима помірно м'яка (середня температура січня — 6 °С); опадів близько 380 мм на рік.
Азовське море не глибоке, середня глибина 8 метрів і максимальна 14 метрів, має піщане дно і берег. Температура води в липні досягає 27-28 °С. За нинішніми природними і кліматичними умовами на дні Азовського моря дуже добре розвивається морська флора і фауна.
Стабільний сезон відпочинку — від середини червня до середини вересня включно.
Курорт Кирилівка — це:
- смт Кирилівка — центр зони відпочинку і розваг, автостанція, центральний ринок, центральний пляж, бази відпочинку, приватний сектор тощо.
- Пересип — 9 кілометрів «цивілізованих» баз відпочинку, з харчуванням, дискотеками, кафе, дитячими таборами, дикими пляжами тощо.
- Федотова коса — 20 км «цивілізованих» баз відпочинку, дискоклубів, кафе, водних гірок, ринків тощо. Коса Федотова плавно переходить до коси Бирючий Острів — заповідника і президентської дачі.
Усі відпочивальники можуть відвідати зоопарк, численні луна-парки, водні гірки, орендувати човни, покататися на скутерах тощо. З великою активністю розвиваються водні види спорту, віндсерфінг та кайтсерфінг.
У 2021 році, через аномальне нашестя медуз та, особливо у 2022 році, внаслідок російського вторгнення в Україну, курортні сезони виявилися економічно фатальними для бюджету селища, основний дохід якого залежав від туристів та відпочивальників зі всієї України та найближнього зарубіжжя.
Музеї та пам'ятки Редагувати
- Музей.
- Пам'ятник на честь 200-річчя Кирилівки на центральній площі. Зображує жінку з смолоскипом, що виходить із хвиль. Відкритий у травні 2005 року. У серпні 2021 року на честь 30-річчя Незалежності України застарілий пам'ятник ліквідовано та замінено на скульптурну композицію "Стихія води".
- Пам'ятник рибалкам на Приморському бульварі.
- Парк санаторію «Кирилівка». Заснований на початку XX століття. Збереглися кілька гектарів різних рідкісних зелених насаджень.
- Пам'ятник землякам, загиблим у Другій світовій війні (на центральній площі смт).
- Пам'ятник на братській могилі солдатів-визволителів на центральній площі села Кирилівка у 1943 році.
- Скульптури «Дівчина з веслом» і «Дівчина, яка грає в теніс» у парку санаторію. Типові гіпсові скульптури радянського часу, встановленні у 1950-х роках.
- Маяк з підсвічуванням з'явився на місці стели з назвою «Кирилівка» біля автовокзалу у травні 2021 року. Вважається орієнтиром для туристів, пішоходів та водіїв.
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
- Кирилівка [ 14 Серпня 2015 у Wayback Machine.] Інформаційно-пізнавальний портал — Запорізька область у складі УРСР
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ВВРУ, 2018, № 29, стор. 30
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . www.unian.net (рос.). Архів оригіналу за 12 травня 2022. Процитовано 12 травня 2022.
- . ТСН.ua (рос.). 28 травня 2022. Архів оригіналу за 28 травня 2022. Процитовано 28 травня 2022.
- . 056.ua. Архів оригіналу за 29 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
- . 056.ua. Архів оригіналу за 29 травня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
- . www.ukrinform.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 червня 2022. Процитовано 11 червня 2022.
- Російські загарбники випустили з полону голову Кирилівської громади. Перший Запорізький. Процитовано 30 червня 2022.
- Бізнес по-російські: гауляйтер Кирилівки відбирає бази відпочинку та комерційні об'єкти (фото). akzent.zp.ua. Процитовано 16 липня 2022.
- Вибухи у Кирилівці. ТСН. Процитовано 10 серпня 2022.
- . Архів оригіналу за 21 Квітня 2017. Процитовано 6 Грудня 2015.
- Розподіл населення за рідною мовою, Запорізька область[недоступне посилання]
- (укр.). Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 4 лютого 2017.
- Рашисти показали порожні пляжі та бази відпочинку окупованої Кирилівки на Запоріжжі (фоторепортаж). Перший Запорізький (укр.). Процитовано 21 червня 2022.
- «У Кирилівці урочисто відкрили музей» [ 4 Листопада 2012 у Wayback Machine.], стаття в «Мелітопольських відомостях»
- В курортной Кирилловке появился новый арт-объект, который туристы окрестили Медузой Горгоной. Телеграф (рос.). 24 серпня 2021. Процитовано 15 травня 2022.
- Орієнтир для туристів: у Кирилівці з'явився новий маяк (фото) [ 21 Травня 2021 у Wayback Machine.] // Акцент, 2021-05-21 (рос.)
Література Редагувати
- Каніболоцька Вікторія Павлівна. Курорт Кирилівка. — Київ : «Здоров'я», 1973. — 112 с. — 9 000 прим.
- Воровка В. П. Як приборкати Азовське море // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018, № 12, с. 10-14.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кирилівка (смт) |
- Кирилівка (смт) // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Кирилівка — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР [ 14 Серпня 2015 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
- Кирилівка [ 14 Серпня 2015 у Wayback Machine.] Інформаційно-пізнавальний портал — Запорізька область у складі УРСР
- Банк даних Державної служби статистики України [ 31 Липня 2014 у Wayback Machine.](укр.)
- Cities & towns of Ukraine [Архівовано 17 Серпня 2012 у WebCite](англ.)(укр.)
- Может ли Кирилловка конкурировать с курортами черно- и средиземноморья [ 21 Липня 2019 у Wayback Machine.](укр.)(рос.)
- https://shotam.info/na-zaporizhzhi-buduvatymut-naybilshu-v-yevropi-berehovu-vitrovu-elektrostantsiiu/ [ 28 Січня 2021 у Wayback Machine.]
- https://krlk.gov.ua/2019/09/inozemniy-investor-planuye-pobuduvati-bilya-kirilivki-naybilshu-v-yevropi-vitrovu-elektrostantsiyu-zofiya.html [ 25 Лютого 2022 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії Запорізької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |