Мелітопольський повіт — історична адміністративно-територіальна одиниця Таврійської губернії. На відміну від більшості інших повітів названий не на честь свого адміністративного центру (Мелітополь отримав свою назву лише в 1842 році), а на згадку про грецьку колонію Мілетополіс на Дніпрі, яку нібито згадував Пліній Молодший. При цьому назва колонії була переінакшена і переосмиислена («Мелітополь» — «медове місто», від грец. μέλιτος — «мед», і грец. πόλις — «місто») з натяком, що ці землі мають «текти молоком і медом».
| Мелітопольський повіт | |
| | |
| Губернія | Таврійська губернія |
|---|---|
| Центр | Мелітополь |
| Створений | 1784 |
| Площа | 1 151 782 (12583.2 км²) (1897) |
| Населення | 216 663 осіб (1897) |
| Густота | 17.2 осіб / км² |
| Найбільші міста | Мелітополь ,Токмак, Оріхів |
| Наступники | Мелітопольська округа |
Охоплював північну частину губернії. Герб Мелітопольського повіту був затверджений у 1844 році і використовувався також як герб Мелітополя
Підпорядкування Редагувати
- Утворений 8 лютого 1784 році у складі Таврійської області з центром у ставці Григорія Потьомкіна;
- З 1791 року першим постійним центром повіту став Великий Токмак;
- З 12 грудня 1796 року — передано до складу новоствореної Новоросійської губернії з перейменуванням на Маріупольський повіт;
- 19 лютого 1801 управління повітом переведено до села Оріхів;
- 8 жовтня 1802 року передано до складу новоутвореної Таврійської губернії;
- 1842 повітовий центр перенесено в слободу Новоолександрівка з перейменуванням її на місто Мелітополь
- З 1920 у складі Запорізької губернії.
1923 року повіт ліквідовано відповідно до нового територіального розмежування та утворено Мелітопольську округу.
Склад Редагувати
Станом на 1886 рік налічував 122 сільські громади, 141 поселення у 29 волостях. Населення — 216663 особи (110634 чоловічої статі та 106029 — жіночої), 30366 дворових господарств. Розподіл площі та населення за волостями наведено в наступній таблиці:
- та повітове місто Мелітополь із форштадтами Василівський, Кладовищенський, Кримський, Кщіярський, Сімферопольський.
Розподіл землі за формою власності був такий:
| Площа, десятин | У тому числі орної, десятин | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 715591 | 485072 |
| Приватної власності | 332762 | 68977 |
| Казенної власності | 76799 | 11898 |
| Удільної власності | 9132 | 1739 |
| Іншої власності | 17498 | 13473 |
| Загалом | 1151782 | 581159 |
Джерела Редагувати
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- История Токмака (рос.)[недоступне посилання з липня 2019]
Примітки Редагувати
- Олексій Мустафін. Вигадані міста Причорномор'я. Краплені карти Російської імперії. Еспресо. 2022-08-18.
- Крылов Н. В. Городские гербы Таврической губернии // Мелітопольський краєзнавчий журнал, 2018,№ 12, с. 66-70
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)