Весе́ле — селище міського типу Мелітопольського району Запорізької області, колишній центр Веселівської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії.
| смт Веселе | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Запорізька область |
| Район | Мелітопольський район |
| Громада | Веселівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ: | |
| Основні дані | |
| Засноване | 1812 |
| Статус | із 10.05.1957 року |
| Площа | 14 км² |
| Населення | ▼ 9719 (01.01.2019) |
| Густота | 702,5 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 72200—72204 |
| Телефонний код | +380 6136 |
| Географічні координати | 47°01′07″ пн. ш. 34°55′16″ сх. д.H G O |
| Висота над рівнем моря | 77 м |
| Відстань | |
| Найближча залізнична станція: | Нововесела |
| До обл. центру: | |
| - залізницею: | 124 км |
| - автошляхами: | 128 км |
| Селищна влада | |
| Адреса | 72202, смт Веселе, вул. Центральна, 162 |
| Голова селищної ради | Кіяшко Петро Миколайович |
| Вебсторінка | Веселівська ОТГ |
| Карта | |
Веселе | |
Веселе | |
| Веселе у Вікісховищі |
У селищі є залізнична станція — Нововесела.
Назва Редагувати
Згідно з найпоширенішою версією, вважається, що чумаки, які їхали в Крим по сіль і зупинялись на відпочинок на схилах балки Малий Менчикур, називали це місце веселим.
Географія Редагувати
Розташування Редагувати
Селище міського типу Веселе розташоване в південно-західній частині Запорізької області за 4 км від Каналу Р-3 та за 126 км від облцентру, на перетині автомобільних доріг Т 0805, Т 0811, Т 0817. Через селище проходить залізниця, станція Нововесела.
| Відстань від Веселого до деяких міст (автошляхами) |
|---|
| Запоріжжя ~ 124 км |
| Мелітополь ~ 38 км узбережжя Азовського моря ~ 80 км |
Клімат Редагувати
Клімат Веселого обумовлений розташуванням селища в степовій зоні — помірно континентальний з яскраво вираженими посушливими явищами. Середня річна температура становить від 8 до 10°С, середня температура січня −4°С, а липня +25°С.
Середня кількість опадів становить 300—350 мм.
Історія Редагувати
Перша згадка про селище датована 1815 роком, коли 30 сімей державних селян із Бєлгородського повіту Курської губернії, що осіли на землях поміщика Рахманова на правах орендарів-десятинників, отримали ділянки землі на схилах балки Малий Менчикур, у центрі якої розташовувалось невелике мальовниче озеро. Населення Веселого збільшувалось за рахунок десятків сімей з Полтавщини та селян, що тікали із центральних губерній Росії від кріпацтва.
У 1851 році відкрили першу школу в Веселому. У ній навчалось 145 хлопчиків та 30 дівчаток.
У 1858 році в Веселому налічувалось понад 400 дворів із населенням близько 3 тис. осіб. У користуванні Веселівської земельної громади перебувало 16013 десятин землі, у тому числі 700 присадибних і 2500 толоки. За даними 10-ї ревізії 1858 року на душу населення припадало по 11 десятин землі.
Протягом 25 років після земельної реформи 1866 року, у результаті якої селяни зберегли за собою землю, за що сплачували данину, а пізніше викупні внески, населення Веселого збільшилось майже вдвічі. У 1884 році в селі налічувалось 810 дворів, де проживало 5182 осіб, а в 1906 році — 8400 осіб.
Друга половина XIX століття — період інтенсивного розвитку приватних підприємств у Веселому. На 1875 рік в селищі діяли 2 цегляних заводи, 2 парові машини, понад 10 вітряних млинів, ряд господарських приміщень.
Станом на 1886 рік у селі мешкало 4312 осіб, налічувалось 672 двори, існували 2 православні церкви, школа, 8 лавок, 2 бондарні, колісний завод, різниця, 3 горілчаних склади, відбувалось 2 щорічних базари по четвергах. За 8 верст — цегельний завод. За 20 верст — молитовний будинок, школа. За 25 верст — молитовний будинок, школа.
Напередодні першої світової війни в селі проживало близько 9 тис. осіб. Веселе забудовувалося без будь-якого плану, здебільшого саманними хатами або ж землянками. Лише в центрі стояли кам'яні будинки багатіїв, крамниці та склади. Убогі бідняцькі житла тулилися вздовж вузьких і кривих вуличок, які в негоду ставали непролазними від багнюки. У селі діяли дві невеликі цегельні, п'ять парових млинів, кілька вітряків, кустарні майстерні чинбарів, кравців і шевців. Були кінна станція, поштове відділення і телеграф.
В 1918 році селище входить до складу Української Народної Республіки.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село надовго окуповане радянськими загарбниками.
У період Другої світової війни понад 5000 мешканців Веселого воювали на всіх фронтах, 3730 загинуло.
З 24 серпня 1991 року селище входить до складу незалежної України.
В ніч на 17 березня 2015 року у місті невідомими було завалено пам'ятник Леніну.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», увійшло до складу Веселівської селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Веселівського району увійшло до складу Мелітопольського району.
На початку російського вторгення до України у 2022 році селище було окуповане російськими терористами.
Населення Редагувати
Чисельність населення Редагувати
| 1959 | 1979 | 1989 | 2001 | 2016 |
|---|---|---|---|---|
| 7545 | 10 599 | 12 290 | 11 096 | 10 063 |
Розподіл населення за рідною мовою (2001) Редагувати
| українська мова | російська | вірменська |
|---|---|---|
| 60,98 % | 38,30 % | 0,36 % |
Промисловість Редагувати
Промисловість Веселого представлена ВАТ "Веселівський завод «СЗМ» (підприємство харчової переробної промисловості) та ЗАТ «Продмаш-Веселе». 2 лютого 2018 року здано в експлуатацію сонячну електростанцію потужністю 16 тисяч кВт.
Культура та освіта Редагувати
У селищі розташований Веселівський районний будинок культури та Веселівська центральна районна бібліотека для дорослих та дітей.
Діють навчальні заклади: Веселівська районна різнопрофільна гімназія, загальноосвітні школи № 1 та № 2 (І-ІІІ ст.), дитяча музична школа.
Персоналії Редагувати
В поселенні народився:
- Василенко Іван Опанасович (1899—1970) — радянський мовознавець, педагог.
Почесні громадяни:
- Бобров Леонід Семенович (1906—1988) — працював головним лікарем районної лікарні. Відзначений медаллю «За перемогу над Німеччиною» та пам'ятним знаком «Перемога в Великій Вітчизняній війні».
- Боброва Марія Митрофанівна (1918—1992) — працювала терапевтом районної лікарні. Має звання «Заслужений лікар України».
- Брагінець Дмитро Володимирович (1929—2013) — працював головою колгоспу «Зоря».
- Бурий Богдан Степанович (1936—2008) — працював директором Веселівського комбікормового заводу.
- Гудков Григорій Степанович (1939—2008) — був головою правління СВК «Імені Фрунзе».
- Ерьоменко Василь Данилович (1925—2012) — був головою районної ветеранської організації.
- Кириченко Олексій Нестерович ((10 травня 1927 — 9 лютого 2004) — український радянський партійний діяч.
- Коношко Олександр Якович (1924—1989) — працював директором радгоспу «Южний».
- Кузьмінов Павло Миколайович (нар. 23 червня 1930) — працював завідуючим електростанції і директором комунгоспу.
- Любенко Віра Василівна (1921—1990) — працювала вчителем в СШ № 1 і № 2.
- Орел Василь Павлович (нар. 5 лютого 1939) — депутат районної ради, член виконавчого комітету селищної ради.
- Роляк Володимир Григорович (нар. 17 липня 1951) — працював керівником Веселівського Райавтодору. Неодноразово обирався депутатом селищної та районної ради.
- Рудик Володимир Іванович (12 червня 1959 — 6 червня 2014) — був головою Веселівської райдержадміністрації Запорізької області.
- Христич Костянтин Олександрович (нар. 9 серпня 1946) — керівник Веселівського райагробуда. Має звання «Заслужений будівельник України».
- Шраменко Іван Макарович (нар. 19 вересня 1924) — інвалід Великої Вітчизняної війни І групи. Нагороджений багатьма орденами та медалями.
Цікаві факти Редагувати
В селищі встановлений найбільший у світі пам'ятник бджолі-трудівниці: її довжина — 7,1 метра, висота — 2,0 метра, ширина — 3,2 метра.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2019 року (PDF)
- ↑ Історія смт Веселе. www.zoda.gov.ua. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 7 Квітня, 2010.
- Клімат смт Веселе і району. www.zoda.gov.ua. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 8 Квітня, 2010.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- На Запоріжжі "воскресили" поваленого Ілліча. Еспресо TV. 20 березня 2015. оригіналу за 2 липня 2018. Процитовано 30 травня 2021.
- . Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 11 вересня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Промисловість смт Веселе. www.zoda.gov.ua. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 7 Квітня, 2010.
- Потужну сонячну електростанцію побудували у Запорізькій області
- Почесні громадяни смт Веселе
- У смт Веселе встановили найбільшу в Україні скульптуру бджоли
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Веселе (смт) |
- Офіційний сайт Веселівської селищної територіальної громади
- Юр’єва Т. М. (2005). Веселе. Енциклопедія Сучасної України. Процитовано 08.12.2020.
- Веселе (смт) // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Веселе — Інформаційно-пізнавальний портал | Запорізька область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
- Банк даних Державної служби статистики України(укр.)
- Cities & towns of Ukraine(англ.)(укр.)
- Погода в селищі міського типу Веселе