www.wikidata.uk-ua.nina.az

Керманський султанат 1048 1196Столиця БердасирБамМови огузькафарсіРелігії ісламФорма правління монархіясултан Кавурд бек

Керманський султанат

Керманський султанат

1048 – 1196
Столиця Бердасир
Бам
Мови огузька
фарсі
Релігії іслам
Форма правління монархія
султан Кавурд-бек
Історичний період Середньовіччя
 - Засновано 1048
 - Ліквідовано 1196
Сьогодні є частиною  Іран
 Афганістан
 Пакистан Оман

Керманський султанат або Держава Керманських Сельджуків (1048—1196 роки) — держава на території сучасних Ірану, Афганістану, Пакистану і Оману зі столицею спочатку в Бердасирі (сучасне м. Керман), згодом — Бамі, що утворилася внаслідок процесу розпаду Сельджуцької імперії. До 1092 року перебувала під зверхністю султана Великих Сельджуків. Найбільшого розквіту досягла у 1010—1050-х роках. Внутрішні чвари значно послабили султанат, що призвело до поразок від кочових племен. Зрештою у середині 1180-х років державі завдали військового й економічного удару огузи, а 1096 року її остаточно приєднано до держави Хорезмшахів.

Історія Редагувати

Заснування Редагувати

Просування землями Персії (сучасного Ірану) військами сельджукидів почалося з 1040 року, коли було завдано поразки держави Газневідів. З цього моменту війська тюрок на чолі із представниками роду Сельджука рушили до Хорасану, потім північної Персії. Підкорення південно-східної Персії було доручено Кавурду, сину Чагрі-бека (брата великого султана Тогрула та онуку Сельджука).

Кавурд виступив на захоплення Керману, що тоді належав династії Буїдів. Війна тривала протягом 1041—1048 років, коли зрештою вдалося захопити область Кермана з містом Бердасир. Його Кавурд перетворив на власну столицю. Віддаленість підкореної області від основних шляхів походів військ Сельджуків, союз із султаном Тогрула забезпечило Кавурд фактичну самостійність (хоча він мав лише титул маліка). Протягом 1050—1060-х років удалося підкорити значні області на півдні — Мекран, Сістан, підкорено куфів та деякі племена белуджів, зверхність Керману визнав емір Ормуза. На деякий час захоплено узбережжя Оману.

На початку 1060-х років правителі Керману роблять спроби остаточно позбутися залежності від Великих Сельджуків, проте невдало. Військові конфлікти 1067 та 1070 років лише підтвердили статус-кво. У 1073 році чергове повстання проти великого султана призвело до нищівної поразки та послаблення самостійності Керманської держави. Протягом 1070—1080-х років вона перебувала під сильним впливом сельджуцької імперії.

Розвиток Редагувати

У 1092 році після смерті султана Малік-шаха I почався занепад держави Великих Сельджуків. Скориставшись з постійних чвар і боротьби за владу в імперії, правитель Керману Туран-шах I оголосив себе султаном і незалежним володарем. Саме він заклав основи піднесення султанату: було зміцнено центральну владу в Сістані, Кермані, Мекрані, знову підкорено Північний Оман. Починається розбудова міст. Туран-шах I започаткував традицію великого будівництва, яку продовжили найближчі спадкоємці.

Підтримка торгівлі, ремісництва, внутрішній спокій сприяли політичному та економічному піднесенню держави. З огляду на постійні чвари в Іракському султанаті, війни султанів Великих Сельджуків з кочівниками та бунтівними правителями, султани Кермани починають розширювати владу на південну Персію, підкоривши східні райони Фарса. Згодом стали втручатися у справи Єзда і Ісфагану. Найбільшого посилення держава досягла за султанів Арслан-шах I і Мухаммед-шаха I. Син останнього — Тогрул-шах — ще зміг зберегти потугу султанату, втім вже починаються ознаки послаблення влади султанів.

Занепад Редагувати

Після смерті 1170 року Тогрул-шаха почалася боротьба за владу між його синами. Вона точилася до початку 1180-х років. В результаті султанат опинився в складному економічному та військовому становищі, було втрачено землі в Фарсі, Омані, Сістані. Загрозу становили Гуріди, огузи, що знищили владу Великих Сельджуків в Балхі та Хорасані. Постійні чвари, часті зміни правителів призвели до посилення війська, місцевих емірів та беків. З 1181 року починаються напади огузів на землі Керману, які до 1185 року сплюндрували значні області, що призвело до голоду в містах.

Зрештою у 1187 році султан Мухаммед-шах II зазнав нищівної поразки від огузів, втікши до Гуридів. Очільник огузів Малік Динар оженився на представниці Керманських Сельджукидів, яку оголосив султаном. Тим самим начебто було продовжено правління династії в Керманському султанаті. Новому володарю на деякий час вдалося стабілізувати ситуацію. Втім не було розв'язано конфлікт між огузами та місцевою знаттю, що за наступника Малік Динара — Фаррух-шаха — призвело до чергового розгардіяшу. Цим скористався хорезмшах Ала ад-Дін Текіш, який 1196 року підкорив Керманський султанат, приєднавши його до своєї держави.

Володарі Редагувати

Державний устрій Редагувати

На чолі стояв султан, що мав повну політичну, військову та судову владу. Він спирався на своїх радників, що засідали у диванах, які відповідали за військо, керування внутрішніми справами. Адміністративний апарат складався з візира (найближчого помічника султана), атабеків (спочатку наставників синів правителя, згодом впливових представників султана). В містах та фортеця призначалися шихне (на кшталт військових губернаторів). Також було збережено систему місцевого керування, основу якого становили хани, вожді, беки та еміри підвладних племен та народів.

Підвладними верствами були працівники у майстернях, землероби (поділялися на базіярів, що сплачували податки, та дехкан, більш самостійних), торговців і ремісників. Найбезправнішими були раби. Поступово з розвитком міст власники майстерень та купецькі громади набули більшого впливу, з яким вимушений був рахуватися султан.

Столицею було місто Бердасир. Втім, взимку резиденцією ставало місто Джируфт. Територію було поділено на своєрідні провінції, основними з яких були Бам (з областю Мекран), Сістан, Сіджан (південний Керман), Зіренд, Фург (на півночі держави). Окремими землями були Ормуз та Оман, де зазвичай перебували шихне.

Разом з тим весь час був конфлікт між чиновниками, призначеними султаном, військовими очільниками та містянами (купцями та ремісниками).

Військо Редагувати

З моменту захоплення Керману, утворення держави основу війська становили тюрки та дейлеміти, що перейшли на бік Сельджукидів від Буїдів. Тривалий час сильним султанам вдалося залагоджувати конфлікти між ними. Втім, з початком чвар у 1170 році боротьба між тюрками та персами і дейлемітами завдала удару військовій організації. Наприкінці існування султанату основою війська стали огузи. Також до лав султанської армії доєднувалися загони залежних правителів, зокрема з племен куфів, белуджів, оманців.

Основу війська становила переважно кіннота. Разом з тим, наслідуючи Сельджукидам та Газневідам, були створені загони піхоти та облогові підрозділи, що діяли проти фортець та великих міст. На чолі війська часто стояв султан, керували ним також атабеки, сердари, окремими загонами — еміри. З 1120-х років набула розвитку практика роздачі ікта своїм військовикам.

Разом з тим не було створено військового флоту.

Економіка Редагувати

Основу становили землеробство, скотарство, торгівля та ремісництво. Практикувалося вирощування рису, розведення різної худоби. Значний зиск приносили копальні залізної руди. В ремісництві найбільшого значення набуло виробництво килимів та текстильних виробів. Користуючись вигідним географічним положенням, султани сприяли проходженню караванів через власні землі, ставши торговельним транзитером: товари йшли з Індії, Китаю, Середньої Азії, Східної Африки, Малої Азії, Кавказу, Близького Сходу.

Сельджукиди успадкували від Буїдів систему оподаткування, яку було лише вдосконалено. Селяни платили податки хамс (1/5 врожаю) та ушр-дивані (1/10 врожаю) в залежності від місцевості. Феодальні маєтки (дійя) та володіння (амляк) не підлягали оподаткуванню. Втім, з останніх в часи війни могли отримувати харчі або якісь вироби.

Право Редагувати

Судова система повторювала систему буїдів, Сельджукідів. Втім, мали вплив улеми та каді, які поступово набули значного впливу. З особливих питань (зокрема щодо секти ісмаїлітів) видавалися спеціальні фетви, які розглядалися як накази до виконання. Серед радників султанів були присутні каді, які допомагали прийняти рішення. Сам султан видавав фірмани (накази) щодо внутрішніх питань. Разом з тим не створено жодних збірок законів.

Релігія Редагувати

Правляча династія та частина війська (тюрки) були сунітами. Втім, з часів буїдів серед населення поширився шиїзм. Також значного впливу набули мули — прихильники шиїзму. У 1090-х роках була спроба зробити Керман центром ісмаїлізму. Проти цього виступила переважна більшість духівництва (як сунітів, так і шиїтів). В результаті Іран-шаха, прихильника ісмаїлітів, було повалено. Загалом протягом усього існування султанату зберігався релігійний мир.

Джерела Редагувати

  • J. A. Boyle: Cambridge History of Iran, Volume 5: The Seljuk and Mongol periods. Cambridge, 1968
  • C. E. Bosworth, E. van Donzel u.a.: The Encyclopaedia of Islam. Volume V, Leiden 1980
  • Mergil Erdogan. Kirman Selguklulari. Istanbul, 1980.
  • Агаджанов С. Г. Очерки истории огузов и туркмен Средней Азии IX—XIII вв. — Ашхабад: Илым, 1969. — С. 241—245 (рос.)
  • Bosworth C. E. The new Islamic dynasties. A chronological and genealogical manual. N.Y., 1996. Р. 185—186.
  • Nagendra Kr. Singh: International encyclopaedia of Islamic dynasties. New Delhi, 2005
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kermanskij sultanat1048 1196Stolicya BerdasirBamMovi oguzkafarsiReligiyi islamForma pravlinnya monarhiyasultan Kavurd bekIstorichnij period Serednovichchya Zasnovano 1048 Likvidovano 1196Sogodni ye chastinoyu Iran Afganistan Pakistan OmanKermanskij sultanat abo Derzhava Kermanskih Seldzhukiv 1048 1196 roki derzhava na teritoriyi suchasnih Iranu Afganistanu Pakistanu i Omanu zi stoliceyu spochatku v Berdasiri suchasne m Kerman zgodom Bami sho utvorilasya vnaslidok procesu rozpadu Seldzhuckoyi imperiyi Do 1092 roku perebuvala pid zverhnistyu sultana Velikih Seldzhukiv Najbilshogo rozkvitu dosyagla u 1010 1050 h rokah Vnutrishni chvari znachno poslabili sultanat sho prizvelo do porazok vid kochovih plemen Zreshtoyu u seredini 1180 h rokiv derzhavi zavdali vijskovogo j ekonomichnogo udaru oguzi a 1096 roku yiyi ostatochno priyednano do derzhavi Horezmshahiv Zmist 1 Istoriya 1 1 Zasnuvannya 1 2 Rozvitok 1 3 Zanepad 2 Volodari 3 Derzhavnij ustrij 4 Vijsko 5 Ekonomika 6 Pravo 7 Religiya 8 DzherelaIstoriya RedaguvatiZasnuvannya Redaguvati Prosuvannya zemlyami Persiyi suchasnogo Iranu vijskami seldzhukidiv pochalosya z 1040 roku koli bulo zavdano porazki derzhavi Gaznevidiv Z cogo momentu vijska tyurok na choli iz predstavnikami rodu Seldzhuka rushili do Horasanu potim pivnichnoyi Persiyi Pidkorennya pivdenno shidnoyi Persiyi bulo dorucheno Kavurdu sinu Chagri beka brata velikogo sultana Togrula ta onuku Seldzhuka Kavurd vistupiv na zahoplennya Kermanu sho todi nalezhav dinastiyi Buyidiv Vijna trivala protyagom 1041 1048 rokiv koli zreshtoyu vdalosya zahopiti oblast Kermana z mistom Berdasir Jogo Kavurd peretvoriv na vlasnu stolicyu Viddalenist pidkorenoyi oblasti vid osnovnih shlyahiv pohodiv vijsk Seldzhukiv soyuz iz sultanom Togrula zabezpechilo Kavurd faktichnu samostijnist hocha vin mav lishe titul malika Protyagom 1050 1060 h rokiv udalosya pidkoriti znachni oblasti na pivdni Mekran Sistan pidkoreno kufiv ta deyaki plemena beludzhiv zverhnist Kermanu viznav emir Ormuza Na deyakij chas zahopleno uzberezhzhya Omanu Na pochatku 1060 h rokiv praviteli Kermanu roblyat sprobi ostatochno pozbutisya zalezhnosti vid Velikih Seldzhukiv prote nevdalo Vijskovi konflikti 1067 ta 1070 rokiv lishe pidtverdili status kvo U 1073 roci chergove povstannya proti velikogo sultana prizvelo do nishivnoyi porazki ta poslablennya samostijnosti Kermanskoyi derzhavi Protyagom 1070 1080 h rokiv vona perebuvala pid silnim vplivom seldzhuckoyi imperiyi Rozvitok Redaguvati U 1092 roci pislya smerti sultana Malik shaha I pochavsya zanepad derzhavi Velikih Seldzhukiv Skoristavshis z postijnih chvar i borotbi za vladu v imperiyi pravitel Kermanu Turan shah I ogolosiv sebe sultanom i nezalezhnim volodarem Same vin zaklav osnovi pidnesennya sultanatu bulo zmicneno centralnu vladu v Sistani Kermani Mekrani znovu pidkoreno Pivnichnij Oman Pochinayetsya rozbudova mist Turan shah I zapochatkuvav tradiciyu velikogo budivnictva yaku prodovzhili najblizhchi spadkoyemci Pidtrimka torgivli remisnictva vnutrishnij spokij spriyali politichnomu ta ekonomichnomu pidnesennyu derzhavi Z oglyadu na postijni chvari v Irakskomu sultanati vijni sultaniv Velikih Seldzhukiv z kochivnikami ta buntivnimi pravitelyami sultani Kermani pochinayut rozshiryuvati vladu na pivdennu Persiyu pidkorivshi shidni rajoni Farsa Zgodom stali vtruchatisya u spravi Yezda i Isfaganu Najbilshogo posilennya derzhava dosyagla za sultaniv Arslan shah I i Muhammed shaha I Sin ostannogo Togrul shah she zmig zberegti potugu sultanatu vtim vzhe pochinayutsya oznaki poslablennya vladi sultaniv Zanepad Redaguvati Pislya smerti 1170 roku Togrul shaha pochalasya borotba za vladu mizh jogo sinami Vona tochilasya do pochatku 1180 h rokiv V rezultati sultanat opinivsya v skladnomu ekonomichnomu ta vijskovomu stanovishi bulo vtracheno zemli v Farsi Omani Sistani Zagrozu stanovili Guridi oguzi sho znishili vladu Velikih Seldzhukiv v Balhi ta Horasani Postijni chvari chasti zmini praviteliv prizveli do posilennya vijska miscevih emiriv ta bekiv Z 1181 roku pochinayutsya napadi oguziv na zemli Kermanu yaki do 1185 roku splyundruvali znachni oblasti sho prizvelo do golodu v mistah Zreshtoyu u 1187 roci sultan Muhammed shah II zaznav nishivnoyi porazki vid oguziv vtikshi do Guridiv Ochilnik oguziv Malik Dinar ozhenivsya na predstavnici Kermanskih Seldzhukidiv yaku ogolosiv sultanom Tim samim nachebto bulo prodovzheno pravlinnya dinastiyi v Kermanskomu sultanati Novomu volodaryu na deyakij chas vdalosya stabilizuvati situaciyu Vtim ne bulo rozv yazano konflikt mizh oguzami ta miscevoyu znattyu sho za nastupnika Malik Dinara Farruh shaha prizvelo do chergovogo rozgardiyashu Cim skoristavsya horezmshah Ala ad Din Tekish yakij 1196 roku pidkoriv Kermanskij sultanat priyednavshi jogo do svoyeyi derzhavi Volodari RedaguvatiImad al Daula Kara Arslan Ahmad Kavurd malik u 1048 1073 rokah Sulejman Kerman shah malik u 1073 1074 rokah Husejn Omar malik u 1074 roci Rukn ad Din al Daula Sultan shah Ishak malik u 1074 1085 rokah Muh yi ad Din Imad al Daula Turan shah malik u 1085 1092 rokah sultan u 1092 1096 rokah Baha ad Din al Daula Iran shah sultan u 1096 1101 rokah Muh yi l Islam va l Muslimin Arslan shah sultan u 1101 1042 rokah Muhis ad Dun ya vad Din Muhammed sultan u 1142 1156 rokah Muh yi d Dun ya vad Din Togrul shah sultan u 1156 1170 rokah Abu Mansur Bahram shah sultan u 1170 roci vpershe Arslan shah II sultan u 1170 1171 rokah vpershe Abu Mansur Bahram shah sultan u 1171 1172 rokah vdruge Arslan shah II sultan u 1172 1175 rokah vdruge Abu Mansur Bahram shah sultan u 1175 roci vtretye Muhammed shah II sultan u 1175 roci vpershe Arslan shah II sultan u 1175 1177 rokah vtretye Turan shah II sultan u 1177 1183 rokah Muhammed shah II sultan u 1183 1187 rokah vdruge Malik Dinar sultan u 1187 1195 rokah vid imeni druzhini Kermani hatun shah Farruh shah sultan u 1195 1196 rokahDerzhavnij ustrij RedaguvatiNa choli stoyav sultan sho mav povnu politichnu vijskovu ta sudovu vladu Vin spiravsya na svoyih radnikiv sho zasidali u divanah yaki vidpovidali za vijsko keruvannya vnutrishnimi spravami Administrativnij aparat skladavsya z vizira najblizhchogo pomichnika sultana atabekiv spochatku nastavnikiv siniv pravitelya zgodom vplivovih predstavnikiv sultana V mistah ta fortecya priznachalisya shihne na kshtalt vijskovih gubernatoriv Takozh bulo zberezheno sistemu miscevogo keruvannya osnovu yakogo stanovili hani vozhdi beki ta emiri pidvladnih plemen ta narodiv Pidvladnimi verstvami buli pracivniki u majsternyah zemlerobi podilyalisya na baziyariv sho splachuvali podatki ta dehkan bilsh samostijnih torgovciv i remisnikiv Najbezpravnishimi buli rabi Postupovo z rozvitkom mist vlasniki majsteren ta kupecki gromadi nabuli bilshogo vplivu z yakim vimushenij buv rahuvatisya sultan Stoliceyu bulo misto Berdasir Vtim vzimku rezidenciyeyu stavalo misto Dzhiruft Teritoriyu bulo podileno na svoyeridni provinciyi osnovnimi z yakih buli Bam z oblastyu Mekran Sistan Sidzhan pivdennij Kerman Zirend Furg na pivnochi derzhavi Okremimi zemlyami buli Ormuz ta Oman de zazvichaj perebuvali shihne Razom z tim ves chas buv konflikt mizh chinovnikami priznachenimi sultanom vijskovimi ochilnikami ta mistyanami kupcyami ta remisnikami Vijsko RedaguvatiZ momentu zahoplennya Kermanu utvorennya derzhavi osnovu vijska stanovili tyurki ta dejlemiti sho perejshli na bik Seldzhukidiv vid Buyidiv Trivalij chas silnim sultanam vdalosya zalagodzhuvati konflikti mizh nimi Vtim z pochatkom chvar u 1170 roci borotba mizh tyurkami ta persami i dejlemitami zavdala udaru vijskovij organizaciyi Naprikinci isnuvannya sultanatu osnovoyu vijska stali oguzi Takozh do lav sultanskoyi armiyi doyednuvalisya zagoni zalezhnih praviteliv zokrema z plemen kufiv beludzhiv omanciv Osnovu vijska stanovila perevazhno kinnota Razom z tim nasliduyuchi Seldzhukidam ta Gaznevidam buli stvoreni zagoni pihoti ta oblogovi pidrozdili sho diyali proti fortec ta velikih mist Na choli vijska chasto stoyav sultan keruvali nim takozh atabeki serdari okremimi zagonami emiri Z 1120 h rokiv nabula rozvitku praktika rozdachi ikta svoyim vijskovikam Razom z tim ne bulo stvoreno vijskovogo flotu Ekonomika RedaguvatiOsnovu stanovili zemlerobstvo skotarstvo torgivlya ta remisnictvo Praktikuvalosya viroshuvannya risu rozvedennya riznoyi hudobi Znachnij zisk prinosili kopalni zaliznoyi rudi V remisnictvi najbilshogo znachennya nabulo virobnictvo kilimiv ta tekstilnih virobiv Koristuyuchis vigidnim geografichnim polozhennyam sultani spriyali prohodzhennyu karavaniv cherez vlasni zemli stavshi torgovelnim tranziterom tovari jshli z Indiyi Kitayu Serednoyi Aziyi Shidnoyi Afriki Maloyi Aziyi Kavkazu Blizkogo Shodu Seldzhukidi uspadkuvali vid Buyidiv sistemu opodatkuvannya yaku bulo lishe vdoskonaleno Selyani platili podatki hams 1 5 vrozhayu ta ushr divani 1 10 vrozhayu v zalezhnosti vid miscevosti Feodalni mayetki dijya ta volodinnya amlyak ne pidlyagali opodatkuvannyu Vtim z ostannih v chasi vijni mogli otrimuvati harchi abo yakis virobi Pravo RedaguvatiSudova sistema povtoryuvala sistemu buyidiv Seldzhukidiv Vtim mali vpliv ulemi ta kadi yaki postupovo nabuli znachnogo vplivu Z osoblivih pitan zokrema shodo sekti ismayilitiv vidavalisya specialni fetvi yaki rozglyadalisya yak nakazi do vikonannya Sered radnikiv sultaniv buli prisutni kadi yaki dopomagali prijnyati rishennya Sam sultan vidavav firmani nakazi shodo vnutrishnih pitan Razom z tim ne stvoreno zhodnih zbirok zakoniv Religiya RedaguvatiPravlyacha dinastiya ta chastina vijska tyurki buli sunitami Vtim z chasiv buyidiv sered naselennya poshirivsya shiyizm Takozh znachnogo vplivu nabuli muli prihilniki shiyizmu U 1090 h rokah bula sproba zrobiti Kerman centrom ismayilizmu Proti cogo vistupila perevazhna bilshist duhivnictva yak sunitiv tak i shiyitiv V rezultati Iran shaha prihilnika ismayilitiv bulo povaleno Zagalom protyagom usogo isnuvannya sultanatu zberigavsya religijnij mir Dzherela RedaguvatiJ A Boyle Cambridge History of Iran Volume 5 The Seljuk and Mongol periods Cambridge 1968 C E Bosworth E van Donzel u a The Encyclopaedia of Islam Volume V Leiden 1980 Mergil Erdogan Kirman Selguklulari Istanbul 1980 Agadzhanov S G Ocherki istorii oguzov i turkmen Srednej Azii IX XIII vv Ashhabad Ilym 1969 S 241 245 ros Bosworth C E The new Islamic dynasties A chronological and genealogical manual N Y 1996 R 185 186 Nagendra Kr Singh International encyclopaedia of Islamic dynasties New Delhi 2005 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kermanskij sultanat amp oldid 39592721