www.wikidata.uk-ua.nina.az

Качанівка селище Качані вка раніше Коченівщина селище в Україні в Прилуцькому районі Чернігівської області Населення ста

Качанівка (селище)

Качані́вка (раніше Коченівщина) — селище в Україні, в Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 48 осіб.

селище Качанівка
адміністративно-територіальна одиниця
Національний історико-культурний заповідник «Качанівка»
Національний історико-культурний заповідник «Качанівка»
Країна  Україна
Область Чернігівська область
Район Прилуцький район
Громада Парафіївська селищна громада
Облікова картка Качанівка 
Основні дані
Засноване 1581
Населення 48
Площа 0,081 км²
Густота населення 592,59 осіб/км²
Поштовий індекс 16735
Телефонний код +380 4633
Географічні дані
Географічні координати 50°50′22″ пн. ш. 32°39′53″ сх. д. / 50.83944° пн. ш. 32.66472° сх. д. / 50.83944; 32.66472Координати: 50°50′22″ пн. ш. 32°39′53″ сх. д. / 50.83944° пн. ш. 32.66472° сх. д. / 50.83944; 32.66472
Середня висота
над рівнем моря 		160 м
Водойми озеро Велике
Місцева влада
Адреса ради 16730, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, смт Парафіївка, вул. Тараса Шевченка, буд. 95

 Качанівка у Вікісховищі

Карта
Качанівка
Качанівка
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Качанівка.

Географія Редагувати

Селище Качанівка розташоване на сході району, на лівому березі безіменної річечки, яка через 5 км впадає в річку Смош. Вище за течією Качанівки примикає село Петрушівка — центр сільради, нижче за течією на відстані 5 км — село Іваниця, на протилежному березі — село Власівка. На річці та її притоках зроблено кілька загат. До села проходить автомобільна дорога Р68.

Відстань від Чернігова — близько 150 км (автошляхами — 181 км), до Ічні — 21 км (автошляхами — близько 26). Найближча залізнична станція — Ічня на лінії Бахмач — Прилуки Полтавської дирекції залізничних перевезень за 25 км.

Площа селища близько 1 км². Висота над рівнем моря — 160 м.

Історія Редагувати

Перша письмова згадка про Качанівку записана в Реєстр козаків низових запорізьких річкових, які ходили на військову службу з його милістю королем до Москви. Реєстр складений під час видачі сукна і грошей останньої чверті року служби. Привіз і виплатив пан Себастіан Недзвідський, слуга милості пана Станіслава Дроєвського, каштеляна перемиського, шафара земель руських, року нинішнього 1581, місяця марця, дня 30. Книга військова 67 Ян Оришовський, поручник козаків низових запорозьких. В Реєстрі під командою 42-го отамана Ілії Дунського значиться козак Іван з Качанівки.

Вважають, що хутір Качанівка заснований наприкінці XVIII сторіччя (офіційна дата заснування селища 1700 рік, можливо помилкова).

Згадується 1744 року. Входила до Ічнянської сотні Прилуцького полку. Першим власником хутора, який ще не мав назви, був ніжинський грек Хома Мачемач. Після його смерті, дочки 1744 року продали хутір Федору Івановичу Коченівському (звідси й назва), «дворянину і шляхтичу», за 1690 рублів 1749 Ф. І. Коченівський продав хутір брату своєму секунд-майору Михайлу Коченівському. 1753 року в Качанівці - 1 двір (1 хата) і 4 бездворові хати селян. Від Михайла Коченівського хутір перейшов до президента Малоросійської колегії та генерал-губернатора Малоросії графа Петра Олександровича Рум'янцева-Задунайського.

У 1770-х роках Петро Рум'янцев-Задунайський заснував на хуторі одну з своїх резиденцій. За проектом московського архітектора Карла Бланка український зодчий Максим Мосцепанов звів розкішний палац та спланував регулярний парк при ньому. Архітектура палацу цього періоду належить до стилю романтичного напрямку, притаманного спорудам XVIII — поч. XIX століть.

Споруда палацу була одноповерховою з двосвітними центральними залами. Фасади декоровані романтизованими формами численних башточок, увінчаних шатрами, що переходили в шпилі, всебічними уступами та нішами, які загалом асоціювались з архітектурою Сходу, як того забажав замовник — герой російсько-турецьких воєн.

1808 року Румянцев продав маєток поміщику Почеці та його дружині Парасці Андріївні. За нових власників садиба пережила другий будівельний період — палац перебудували у стилі російського класицизму, зведені нові будівлі, закладений пейзажний парк. Після смерті Григорія Яковича в 1824 році маєток успадкував син його дружини від першого шлюбу Григорій Степанович Тарновський, і понад 70 років садиба належала Тарновським.

У Качанівці діяла майстерня кріпаків вишивальниць, твори яких і досі зберігаються в музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві. У XIX сторіччі в Качанівці бували Микола Васильович Гоголь, Тарас Григорович Шевченко, Василь Іванович Штернберг, який написав тут картину «У Качанівці у Тарновського» і пейзажі Качанівки. Відвідували Качанівку Михайло Максимович, Віктор Забіла, Михайло Глінка (написав у Качанівці романси «Гуде вітер вельми в полі», «Не щебечи, соловейку», Микола Ґе і Ілля Рєпін (працював тут над своїми картинами «Запорожці» і «Вечорниці»), а також П. П. Забіла, Л. М. Жемчужников, О. О. Агін (помер і похований у Качанівці), І. М. Прянішніков, В. Е. Маковський, В. І. Рєзанов, В. Д. Орловський, О. В. Маркович та інші видатні діячі культури.

Василь Тарновський і його син Василь Васильович зібрали велику колекцію пам'ятників української старовини, особистих речей і документів, пов'язані з життям і творчістю Тараса Шевченка. Нині ці матеріали зберігаються в Чернігівському історичному музеї імені Василя Тарновського.

Наступними власниками Качанівки стали відомі цукрозаводчики, колекціонери і меценати української культури Харитоненки. П. Харитоненко придбав маєток за мільйон рублів. Сталося це 29 квітня 1897 року. Причому колишні власники Тарновські ще протягом року продовжували жити в маєтку. Павло Харитоненко одразу після оформлення купчої розгорнув у палаці масштабні перебудовчі роботи, якими керував архітектор Густав Шольц. З п'ятнадцяти споруд у центральній частині садиби, що збереглися до нашого часу, не менше семи збудовані за Харитоненка, а решту існуючих серйозно перебудовано. Значних змін зазнав будинок. У садибу провели електрику й телефон, обладнали водогін і каналізацію. За проектом відомого архітектора А. Білогруда збудовано пташник, телятник, повітку при будинку садівника, китайську альтанку, кегельбан тощо. Всього за Павла Харитоненка на садибі з’явилося щонайменше 12 нових споруд, хоч сам він у маєтку бував рідко.

Качанівку разом з іншими маєтностями успадкувала Олена Харитоненко. Вона та її чоловік Михайло Олів, живучи в маєтку, запрошували туди мистецьку еліту. Зокрема, там побували К. Петров-Водкін, М. Добужинський, В. Сєров та інші митці. Після націоналізації будику Оліви емігрували. Нині їхні нащадки живуть у Швейцарії.

1918 року садибу Тарнавських націоналізувала радянська влада. У 1925–1933 роках в Качанівці діяла дитяча комуна імені Воровського.

Під час Другої Світової війни в Качанівці розташовувалися евакуаційні госпіталі № 2030 і № 6050, а в повоєнний час — шпиталь для одужуючих інвалідів. Згодом, до 1981 року, садиба Тарнавських використовувалася в оздоровчо-лікувальних цілях — в ній діяв туберкульозний санаторій.

Населення Редагувати

Мова Редагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 97,92%
російська 2,08%

Національний історико-культурний заповідник «Качанівка» Редагувати

У 1981 році, згідно з постановою ЦК Компартії України та Ради Міністрів УРСР від 24 листопада 1981 року, Качанівку оголосили Державним історико-культурним заповідником.

Заповідник «Качанівка». Фасад палацу Тарновських

Основою заповідника є палацовий ансамбль та парк дворянської садиби, яка на сьогодні є єдиною серед українських садиб, що збереглася в комплексі. Урочище Качанівка розкинулось на околиці села на нерівному ландшафті місцевості. Верхнє плато займає палацовий комплекс будівель, які є пам'ятниками архітектури, нижнє — мальовничий парк з 12 ставками, павільйонами, скульптурами, парковими містками, «руїнами», амфітеатром.

27 лютого 2001 року заповіднику указом Президента України надано статус Національного.

У заповіднику проводять наукову, пошукову, дослідницьку, культурно-просвітницьку й експозиційну роботу. Зусиллями нащадків колишніх господарів садиби Тарновських, що проживають у Великій Британії, Німеччині, Києві, створено й активно діє Міжнародне товариство «Друзі Качанівки», яке ставить за мету залучення коштів і спонсорів для відродження палацово-паркового ансамблю та перетворення його на міжнародний культурний центр.

З 2004 року започатковано проведення щорічного літературно-мистецького свята «Качанівські музи». Впорядковано три туристичні маршрути, налагоджено екскурсійне обслуговування, на основі фондових матеріалів створені нові виставки.

Персоналії Редагувати

У Качанівці народилися:

У селищі поховані:

Цікаво Редагувати

  • У садибі Тарновських, що являла собою класицистичний палац, гостювали Глинка, Гоголь, Максимович, Шевченко. Тут був пейзажний парк, колекція картин і старожитностей, оркестр.

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Качанівка (селище)
  1. ↑ Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради [ 11 Липня 2018 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Маршрут від Чернігова до Качанівки. [ 19 Жовтня 2020 у Wayback Machine.] Розрахунок Карта Онлайн [ 7 Листопада 2012 у Wayback Machine.]
  3. Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селищі Качанівка [ 20 Грудня 2011 у Wayback Machine.]
  4. Реєстр Війська Запорозького 1581[недоступне посилання з липня 2019]
  5. Указ Президента України від 27 лютого 2001 року
  6. . Архів оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 18 лютого 2018. 

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

Посилання Редагувати

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kachani vka ranishe Kochenivshina selishe v Ukrayini v Priluckomu rajoni Chernigivskoyi oblasti Naselennya stanovit 48 osib 1 selishe Kachanivkaadministrativno teritorialna odinicyaNacionalnij istoriko kulturnij zapovidnik Kachanivka Nacionalnij istoriko kulturnij zapovidnik Kachanivka Krayina UkrayinaOblast Chernigivska oblastRajon Priluckij rajonGromada Parafiyivska selishna gromadaOblikova kartka Kachanivka Osnovni daniZasnovane 1581Naselennya 48Plosha 0 081 km Gustota naselennya 592 59 osib km Poshtovij indeks 16735Telefonnij kod 380 4633Geografichni daniGeografichni koordinati 50 50 22 pn sh 32 39 53 sh d 50 83944 pn sh 32 66472 sh d 50 83944 32 66472 Koordinati 50 50 22 pn sh 32 39 53 sh d 50 83944 pn sh 32 66472 sh d 50 83944 32 66472Serednya visota nad rivnem morya 160 mVodojmi ozero VelikeMisceva vladaAdresa radi 16730 Chernigivska obl Priluckij r n smt Parafiyivka vul Tarasa Shevchenka bud 95 Kachanivka u VikishovishiKartaKachanivkaKachanivkaU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kachanivka Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Naselennya 3 1 Mova 4 Nacionalnij istoriko kulturnij zapovidnik Kachanivka 5 Personaliyi 6 Cikavo 7 Galereya 8 Primitki 9 Div takozh 10 Primitki 11 Posilannya 12 DzherelaGeografiya RedaguvatiSelishe Kachanivka roztashovane na shodi rajonu na livomu berezi bezimennoyi richechki yaka cherez 5 km vpadaye v richku Smosh Vishe za techiyeyu Kachanivki primikaye selo Petrushivka centr silradi nizhche za techiyeyu na vidstani 5 km selo Ivanicya na protilezhnomu berezi selo Vlasivka Na richci ta yiyi pritokah zrobleno kilka zagat Do sela prohodit avtomobilna doroga R68 Vidstan vid Chernigova blizko 150 km avtoshlyahami 181 km 2 do Ichni 21 km avtoshlyahami blizko 26 2 Najblizhcha zaliznichna stanciya Ichnya na liniyi Bahmach Priluki Poltavskoyi direkciyi zaliznichnih perevezen za 25 km Plosha selisha blizko 1 km 1 Visota nad rivnem morya 160 m 3 Istoriya RedaguvatiPersha pismova zgadka pro Kachanivku zapisana v Reyestr kozakiv nizovih zaporizkih richkovih yaki hodili na vijskovu sluzhbu z jogo milistyu korolem do Moskvi Reyestr skladenij pid chas vidachi sukna i groshej ostannoyi chverti roku sluzhbi Priviz i viplativ pan Sebastian Nedzvidskij sluga milosti pana Stanislava Droyevskogo kashtelyana peremiskogo shafara zemel ruskih roku ninishnogo 1581 misyacya marcya dnya 30 Kniga vijskova 67 Yan Orishovskij poruchnik kozakiv nizovih zaporozkih V Reyestri pid komandoyu 42 go otamana Iliyi Dunskogo znachitsya kozak Ivan z Kachanivki 4 Vvazhayut sho hutir Kachanivka zasnovanij naprikinci XVIII storichchya oficijna data zasnuvannya selisha 1700 rik mozhlivo pomilkova 1 Zgaduyetsya 1744 roku Vhodila do Ichnyanskoyi sotni Priluckogo polku Pershim vlasnikom hutora yakij she ne mav nazvi buv nizhinskij grek Homa Machemach Pislya jogo smerti dochki 1744 roku prodali hutir Fedoru Ivanovichu Kochenivskomu zvidsi j nazva dvoryaninu i shlyahtichu za 1690 rubliv 1749 F I Kochenivskij prodav hutir bratu svoyemu sekund majoru Mihajlu Kochenivskomu 1753 roku v Kachanivci 1 dvir 1 hata i 4 bezdvorovi hati selyan Vid Mihajla Kochenivskogo hutir perejshov do prezidenta Malorosijskoyi kolegiyi ta general gubernatora Malorosiyi grafa Petra Oleksandrovicha Rum yanceva Zadunajskogo U 1770 h rokah Petro Rum yancev Zadunajskij zasnuvav na hutori odnu z svoyih rezidencij Za proektom moskovskogo arhitektora Karla Blanka ukrayinskij zodchij Maksim Moscepanov zviv rozkishnij palac ta splanuvav regulyarnij park pri nomu Arhitektura palacu cogo periodu nalezhit do stilyu romantichnogo napryamku pritamannogo sporudam XVIII poch XIX stolit Sporuda palacu bula odnopoverhovoyu z dvosvitnimi centralnimi zalami Fasadi dekorovani romantizovanimi formami chislennih bashtochok uvinchanih shatrami sho perehodili v shpili vsebichnimi ustupami ta nishami yaki zagalom asociyuvalis z arhitekturoyu Shodu yak togo zabazhav zamovnik geroj rosijsko tureckih voyen 1808 roku Rumyancev prodav mayetok pomishiku Pocheci ta jogo druzhini Parasci Andriyivni Za novih vlasnikiv sadiba perezhila drugij budivelnij period palac perebuduvali u stili rosijskogo klasicizmu zvedeni novi budivli zakladenij pejzazhnij park Pislya smerti Grigoriya Yakovicha v 1824 roci mayetok uspadkuvav sin jogo druzhini vid pershogo shlyubu Grigorij Stepanovich Tarnovskij i ponad 70 rokiv sadiba nalezhala Tarnovskim U Kachanivci diyala majsternya kripakiv vishivalnic tvori yakih i dosi zberigayutsya v muzeyi ukrayinskogo narodnogo dekorativnogo mistectva u Kiyevi U XIX storichchi v Kachanivci buvali Mikola Vasilovich Gogol Taras Grigorovich Shevchenko Vasil Ivanovich Shternberg yakij napisav tut kartinu U Kachanivci u Tarnovskogo i pejzazhi Kachanivki Vidviduvali Kachanivku Mihajlo Maksimovich Viktor Zabila Mihajlo Glinka napisav u Kachanivci romansi Gude viter velmi v poli Ne shebechi solovejku Mikola Ge i Illya Ryepin pracyuvav tut nad svoyimi kartinami Zaporozhci i Vechornici a takozh P P Zabila L M Zhemchuzhnikov O O Agin pomer i pohovanij u Kachanivci I M Pryanishnikov V E Makovskij V I Ryezanov V D Orlovskij O V Markovich ta inshi vidatni diyachi kulturi Vasil Tarnovskij i jogo sin Vasil Vasilovich zibrali veliku kolekciyu pam yatnikiv ukrayinskoyi starovini osobistih rechej i dokumentiv pov yazani z zhittyam i tvorchistyu Tarasa Shevchenka Nini ci materiali zberigayutsya v Chernigivskomu istorichnomu muzeyi imeni Vasilya Tarnovskogo Nastupnimi vlasnikami Kachanivki stali vidomi cukrozavodchiki kolekcioneri i mecenati ukrayinskoyi kulturi Haritonenki P Haritonenko pridbav mayetok za miljon rubliv Stalosya ce 29 kvitnya 1897 roku Prichomu kolishni vlasniki Tarnovski she protyagom roku prodovzhuvali zhiti v mayetku Pavlo Haritonenko odrazu pislya oformlennya kupchoyi rozgornuv u palaci masshtabni perebudovchi roboti yakimi keruvav arhitektor Gustav Sholc Z p yatnadcyati sporud u centralnij chastini sadibi sho zbereglisya do nashogo chasu ne menshe semi zbudovani za Haritonenka a reshtu isnuyuchih serjozno perebudovano Znachnih zmin zaznav budinok U sadibu proveli elektriku j telefon obladnali vodogin i kanalizaciyu Za proektom vidomogo arhitektora A Bilogruda zbudovano ptashnik telyatnik povitku pri budinku sadivnika kitajsku altanku kegelban tosho Vsogo za Pavla Haritonenka na sadibi z yavilosya shonajmenshe 12 novih sporud hoch sam vin u mayetku buvav ridko Kachanivku razom z inshimi mayetnostyami uspadkuvala Olena Haritonenko Vona ta yiyi cholovik Mihajlo Oliv zhivuchi v mayetku zaproshuvali tudi mistecku elitu Zokrema tam pobuvali K Petrov Vodkin M Dobuzhinskij V Syerov ta inshi mitci Pislya nacionalizaciyi budiku Olivi emigruvali Nini yihni nashadki zhivut u Shvejcariyi 1918 roku sadibu Tarnavskih nacionalizuvala radyanska vlada U 1925 1933 rokah v Kachanivci diyala dityacha komuna imeni Vorovskogo Pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni v Kachanivci roztashovuvalisya evakuacijni gospitali 2030 i 6050 a v povoyennij chas shpital dlya oduzhuyuchih invalidiv Zgodom do 1981 roku sadiba Tarnavskih vikoristovuvalasya v ozdorovcho likuvalnih cilyah v nij diyav tuberkuloznij sanatorij Naselennya RedaguvatiMova Redaguvati Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 97 92 rosijska 2 08 Nacionalnij istoriko kulturnij zapovidnik Kachanivka RedaguvatiDokladnishe Kachanivka nacionalnij istoriko kulturnij zapovidnik U 1981 roci zgidno z postanovoyu CK Kompartiyi Ukrayini ta Radi Ministriv URSR vid 24 listopada 1981 roku Kachanivku ogolosili Derzhavnim istoriko kulturnim zapovidnikom nbsp Zapovidnik Kachanivka Fasad palacu TarnovskihOsnovoyu zapovidnika ye palacovij ansambl ta park dvoryanskoyi sadibi yaka na sogodni ye yedinoyu sered ukrayinskih sadib sho zbereglasya v kompleksi Urochishe Kachanivka rozkinulos na okolici sela na nerivnomu landshafti miscevosti Verhnye plato zajmaye palacovij kompleks budivel yaki ye pam yatnikami arhitekturi nizhnye malovnichij park z 12 stavkami paviljonami skulpturami parkovimi mistkami ruyinami amfiteatrom 27 lyutogo 2001 roku zapovidniku ukazom Prezidenta Ukrayini nadano status Nacionalnogo 5 U zapovidniku provodyat naukovu poshukovu doslidnicku kulturno prosvitnicku j ekspozicijnu robotu Zusillyami nashadkiv kolishnih gospodariv sadibi Tarnovskih sho prozhivayut u Velikij Britaniyi Nimechchini Kiyevi stvoreno j aktivno diye Mizhnarodne tovaristvo Druzi Kachanivki yake stavit za metu zaluchennya koshtiv i sponsoriv dlya vidrodzhennya palacovo parkovogo ansamblyu ta peretvorennya jogo na mizhnarodnij kulturnij centr Z 2004 roku zapochatkovano provedennya shorichnogo literaturno misteckogo svyata Kachanivski muzi Vporyadkovano tri turistichni marshruti nalagodzheno ekskursijne obslugovuvannya na osnovi fondovih materialiv stvoreni novi vistavki Personaliyi RedaguvatiU Kachanivci narodilisya Vasil Vasilovich Tarnovskij 1837 1899 gromadskij i kulturnij diyach amator ukrayinskoyi starovini mecenat Viktoriya Mihajlivna Klimentovska 1961 vidatna ukrayinska poetesa U selishi pohovani Oleksandr Oleksijovich Agin 1817 1875 hudozhnik odin iz osnovopolozhnikiv rosijskoyi knizhkovoyi ilyustraciyi Grigorij Mikolajovich Chestahivskij 1820 1893 hudozhnik avtor spogadiv pro Tarasa Shevchenka Mihajlo Oleksandrovich Garam 1918 1944 urodzhenec Vlasivki lotchik as Geroj Radyanskogo Soyuzu Cikavo RedaguvatiU sadibi Tarnovskih sho yavlyala soboyu klasicistichnij palac gostyuvali Glinka Gogol Maksimovich Shevchenko Tut buv pejzazhnij park kolekciya kartin i starozhitnostej orkestr 6 Galereya Redaguvati nbsp Palac Tarnovskih nbsp Georgiyivska cerkva nbsp Altanka M I Glinki nbsp Park u zapovidniku nbsp Skulpturna kompoziciya Geraldichni levi nbsp Lyustra v palaci nbsp Chajna kimnata v sadibi TarnovskihPrimitki RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kachanivka selishe a b v Stanom na 2012 rik Oblikova kartka naselenogo punktu na sajti Verhovnoyi Radi Arhivovano 11 Lipnya 2018 u Wayback Machine a b Marshrut vid Chernigova do Kachanivki Arhivovano 19 Zhovtnya 2020 u Wayback Machine Rozrahunok Karta Onlajn Arhivovano 7 Listopada 2012 u Wayback Machine Informaciya pro naselenij punkt Prognoz pogodi v selishi Kachanivka Arhivovano 20 Grudnya 2011 u Wayback Machine Reyestr Vijska Zaporozkogo 1581 nedostupne posilannya z lipnya 2019 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 27 lyutogo 2001 roku Eliti neodminna oznaka zhittyezdatnogo suspilstva Leonid Ushkalov pro pohodzhennya spadok i aktualnist ukrayinskoyi aristokratiyi Gazeta Den 15 lyutogo 2018 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2018 Procitovano 18 lyutogo 2018 Div takozh RedaguvatiKachanivka nacionalnij istoriko kulturnij zapovidnik TarnovskiPrimitki RedaguvatiPosilannya RedaguvatiKachanivka na vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Arhivovano 11 Lipnya 2018 u Wayback Machine Oficijnij sajt Nacionalnogo istoriko kulturnogo zapovidnika Kachanivka Arhivovano 4 Bereznya 2022 u Wayback Machine Prognoz pogodi v seli Kachanivka Arhivovano 20 Grudnya 2011 u Wayback Machine Dzherela RedaguvatiKot S I Kachanivka Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 154 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8 Arhivovano 17 Serpnya 2016 u Wayback Machine S M Bushak Kachanivka Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2022 ISBN 966 02 2074 X Arhivovano 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Bogdana Shevchenko Ichnyanshina tom 2 Kachanivka Trostyanec K 2010 Bogdana Shevchenko Kachanivka dushi spochinok Vidannya tretye dopovnene K 2012 128 s Vecherskij V Palacovo parkovij ansambl u Kachanivci Pam yatki Ukrayini istoriya ta kultura 2000 1 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kachanivka selishe amp oldid 39726574