www.wikidata.uk-ua.nina.az

Касабланкська конференція також відома під кодовим ім ям Символ міжнародна конференція часів Другої світової війни що бу

Касабланкська конференція

Касабланкська конференція, також відома під кодовим ім'ям «Символ» — міжнародна конференція часів Другої світової війни, що була проведена в готелі Анфа в Касабланці, на той час Французьке Марокко, з 14 по 24 січня 1943 року. Головним об'єктом обговорення на зустрічі Президента США Франкліна Рузвельта та прем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль стало визначення пріоритетів військової стратегії західних союзників на найближчий час.

Лідери «Франції, що б'ється» Анрі Жиро та Шарль де Голль на конференції в Касабланці. 14 січня 1943
Американський президент Франклін Рузвельт та прем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль

На конференцію був також запрошений радянський лідер Йосип Сталін, проте він відмовився. Французький генерал Шарль де Голль спочатку відхилив запропоновану пропозицію взяти участь, але після того, як Черчилль погрозив йому, що Велика Британія може визнати Анрі Жиро головою «Франції, що б'ється», він прибув на конференцію. Жиро також прибув на зустріч до Касабланки, проте було очевидно, що дуже складні взаємовідносини існують між двома лідерами французького руху опору.

Хід конференції Редагувати

У січні 1943 в місті Касабланка пройшла одна з найважливіших конференцій керівників держав союзників у антигітлерівській коаліції. Коли конференція розпочалася, англо-американці вперше після критичного стану справ, що існував у 1942 році, змогли сміливо поглянути в майбутнє, плануючи час та місця наступних битв з ворогом. Війська Роммеля зазнали рішучої поразки в Північній Африці. Хоча він і продовжував битися в Тунісі, було ясно — що це лише питання часу, коли уся Африка буде в руках союзників. Радянські війська змусили німців відступати по всьому фронту свого південного флангу, оточивши більш ніж 250-тис. угруповання генерал-фельдмаршала Ф. Паулюса у Сталінграда. Усі спроби визволити оточених закінчилися крахом. На Тихому океані просування японців кінець кінцем було зупинене. Наземна та морська фази битви за Гуадалканал були переможними для американців. Після півроку постійних поразок, тривог та втрат починаючи з липня 1942, союзники вперше отримали серйозні шанси на перемогу у світовій війні.

На конференції гостро постало питання — де, й у якій якості зосередити стратегічні зусилля англо-американців у боротьбі з країнами Осі. Битва в Північній Африці підходила до логічного завершення, але зміна пріоритетів влітку 1942 призвела до зривів планів операції «Болеро». Незважаючи на величезний потенціал американців, стан їхніх військ та укомплектованість, становище з перекиданням сил і засобів морем, зосередження матеріалів і запасів для подальших дій у Європі потребували покращення. До того ж значних втрат завдавали німецькі підводні човни. Так, за 1942 рік, союзники втратили на Атлантиці 1027 суден та кораблів. Не опанувавши морем, союзники, відповідно, не мали жодного шансу розпочинати морську десантну операцію на західноєвропейському театрі воєнних дій.

Черчилль з цього приводу не мав жодних сумнівів. Він наполягав на продовженні бойових дій у 1943 році на Середземномор'ї, й навіть не допускав ідеї про початок вторгнення на континент. Він відстоював перед Президентом свою думку: Південна Європа залишається, без будь-яких сумнівів, нашою пріоритетною задачею.

Для американців постановка питання таким чином не була ясною. Роздратований нескінченими політичними іграми британців, пов'язаними із захистом лише власних довгострокових інтересів, начальник штабу армії США генерал Маршалл, у доволі грубій формі висловлювався з приводу цілей військової стратегії союзників на 1943 рік. У постійних суперечках з британським військовим керівництвом він відстоював думку, що після завершення розгрому німців та італійців на півночі Африки — напрямок зосередження основних зусиль союзників повинен бути перенесений на західне узбережжя Європейського континенту. Загальна стратегія повинна концентруватися на ідеї щонайскорішого та ефективнішого розгрому найбільш загрозливого противника — нацистської Німеччини. Запропонована британцями концепція дій шляхом серії битв та боїв на неважливих напрямках у Середземномор'ї створювала загрозу перетворення війни на затяжне протистояння двох систем, що буде виснажувати США.

Британський генерал А.Брук, у свою чергу, відстоював думку, що наявність на Британських островах лише 21 готової дивізії ніяким чином не створить передумови для перемоги тих, що висадяться на узбережжі. Зокрема, беручи до уваги дані розвідки, німці мали щонайменше 44 дивізії, дислокованих у Західній Європі. Він стверджував, що маючи перевагу в силах, й по всій вірогідності, зв'язавши наші війська боями на узбережжі насиченому фортифікаційними укріпленнями, перепонами та колючим дротом, будь-який прорив з плацдарму не уявляється можливим. Навіть, якщо висадка союзників у 1943 році можлива, вона буде коштувати за дуже велику ціну, ніж продовження битви на Середземному морі. Враховуючи реальний стан справ з військами та військовими запасами, готовність операції «Раундап», принаймні, не буде раніше ніж у серпні 1943, і тому розпочати її буде можливо лише восени. На завершення, наполягало британське командування, поспішність у проведенні операції «Раундап» у 1943 призведе до катастрофи, а не успіху.

Заключним рішенням конференції, союзники прийняли рішення, за яким британські аргументи на користь зосередження зусиль військової стратегії на Середземноморського театру воєнних дій визнавалися слушними, проте, ні у якому разі не створювали завад для успішної підготовки плану вторгнення до Західної Європи. Маршалл відстоював думку, що битва на Середземному морі, ніяким чином не може розглядатися як головна арен для знищення військової моці Третього Рейху. Він наполягав на тому, що лише прямі дії призведуть операцію до успіху, й врешті-решт до розгрому саме Німеччини, а не Італії та інших країн-сателітів. Тому, американці прийшли до висновку, що з огляду на обставини, які склалися, США будуть тимчасово вимушені погодитися на продовження військових дій на півдні Європи, але це ніяким чином не вплине на їх основний намір — головні дії повинні зосереджуватися на заході Європи.

Водночас, Маршалл проголосив, що пріоритетними напрямками підготовки до цього стає інтенсифікація боротьби з підводним флотом Кригсмарине на Атлантичному океані та масування зусиль з бомбардування об'єктів військово-промислового комплексу Німеччини, а також інфраструктури та військових цілей, що грають важливу роль у планах висадки військ. Основні зусилля будуть зосередженні на меті нанести максимальну поразку, примусивши Вермахт відвести наземні та повітряні сили з радянсько-німецького фронту. Генерал Брук підтримав американців обіцянкою, що ми обов'язково вторгнемося на континент у 1943 великими силами.

На конференції також було прийнято рішення про вторгнення на півдні Європи на користь Сицилії, а не Сардинії, континентальної Греції, Криту або Додеканеських островів.

До того, на конференції розглядалася справа формування основного керівного органу управління з підготовки та планування вторгнення до Західної Європи. Попри те, що переважна частка зусиль союзників буде спрямована на ведення війни на півдні Європи, конференція у Касабланці заклала першу цеглу у фундамент операції «Оверлорд».

Декларація в Касабланці Редагувати

Після десятиденних переговорів у ході конференції західні союзники вперше виклали для преси офіційні цілі війни: беззастережна капітуляція усіх країн-членів Осі: Німецького Рейху, фашистської Італії і Японської імперії. Також було прийнято рішення про посилення допомоги Радянському Союзу, вторгнення до Сицилії, а згодом й на континентальну частину Італії, визнання сумісного керівництва «Франції, що б'ється» з боку Ш.де Голля та А.Жиро. Водночас було вирішено про посилення повітряних бомбардувань міст Німеччини. З цієї миті союзники вели бомбардування цілодобово: британці — вночі, а американці — вдень. Вимога беззастережної капітуляції Німеччини також означала в даному випадку відмову від принципів, встановлених Атлантичною хартією.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Samuel E. Morison, The Battle of the Atlantic, September 1939-May 1943 (History of United States Naval Operations in World War II: I) (Boston, 1947), p. 410. Загалом, більш ніж 1 770 кораблів було втрачено протягом цього року
  2. Note by Minister of Defence, 25 Nov 42, WP (42) 543, annex to 3d Br COS Casablanca Mtg. SHAEF SGS file 337/5, British Min of SYMBOL Conf.
  3. ↑ Harrison стор.39
  4. ↑ Harrison стор.40
  5. CCS 58th Mtg, 16 Jan 43
  6. Admiral King speaking at CCS 58th Mtg.
  7. ↑ Harrison стор.41
  8. Harrison стор.44

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Kasablankska konferenciya takozh vidoma pid kodovim im yam Simvol mizhnarodna konferenciya chasiv Drugoyi svitovoyi vijni sho bula provedena v goteli Anfa v Kasablanci na toj chas Francuzke Marokko z 14 po 24 sichnya 1943 roku Golovnim ob yektom obgovorennya na zustrichi Prezidenta SShA Franklina Ruzvelta ta prem yer ministr Velikoyi Britaniyi Vinston Cherchill stalo viznachennya prioritetiv vijskovoyi strategiyi zahidnih soyuznikiv na najblizhchij chas Lideri Franciyi sho b yetsya Anri Zhiro ta Sharl de Goll na konferenciyi v Kasablanci 14 sichnya 1943Amerikanskij prezident Franklin Ruzvelt ta prem yer ministr Velikoyi Britaniyi Vinston CherchillNa konferenciyu buv takozh zaproshenij radyanskij lider Josip Stalin prote vin vidmovivsya Francuzkij general Sharl de Goll spochatku vidhiliv zaproponovanu propoziciyu vzyati uchast ale pislya togo yak Cherchill pogroziv jomu sho Velika Britaniya mozhe viznati Anri Zhiro golovoyu Franciyi sho b yetsya vin pribuv na konferenciyu Zhiro takozh pribuv na zustrich do Kasablanki prote bulo ochevidno sho duzhe skladni vzayemovidnosini isnuyut mizh dvoma liderami francuzkogo ruhu oporu Zmist 1 Hid konferenciyi 2 Deklaraciya v Kasablanci 3 Div takozh 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaHid konferenciyi RedaguvatiU sichni 1943 v misti Kasablanka projshla odna z najvazhlivishih konferencij kerivnikiv derzhav soyuznikiv u antigitlerivskij koaliciyi Koli konferenciya rozpochalasya anglo amerikanci vpershe pislya kritichnogo stanu sprav sho isnuvav u 1942 roci zmogli smilivo poglyanuti v majbutnye planuyuchi chas ta miscya nastupnih bitv z vorogom Vijska Rommelya zaznali rishuchoyi porazki v Pivnichnij Africi Hocha vin i prodovzhuvav bitisya v Tunisi bulo yasno sho ce lishe pitannya chasu koli usya Afrika bude v rukah soyuznikiv Radyanski vijska zmusili nimciv vidstupati po vsomu frontu svogo pivdennogo flangu otochivshi bilsh nizh 250 tis ugrupovannya general feldmarshala F Paulyusa u Stalingrada Usi sprobi vizvoliti otochenih zakinchilisya krahom Na Tihomu okeani prosuvannya yaponciv kinec kincem bulo zupinene Nazemna ta morska fazi bitvi za Guadalkanal buli peremozhnimi dlya amerikanciv Pislya pivroku postijnih porazok trivog ta vtrat pochinayuchi z lipnya 1942 soyuzniki vpershe otrimali serjozni shansi na peremogu u svitovij vijni Na konferenciyi gostro postalo pitannya de j u yakij yakosti zoserediti strategichni zusillya anglo amerikanciv u borotbi z krayinami Osi Bitva v Pivnichnij Africi pidhodila do logichnogo zavershennya ale zmina prioritetiv vlitku 1942 prizvela do zriviv planiv operaciyi Bolero Nezvazhayuchi na velicheznij potencial amerikanciv stan yihnih vijsk ta ukomplektovanist stanovishe z perekidannyam sil i zasobiv morem zoseredzhennya materialiv i zapasiv dlya podalshih dij u Yevropi potrebuvali pokrashennya Do togo zh znachnih vtrat zavdavali nimecki pidvodni chovni Tak za 1942 rik soyuzniki vtratili na Atlantici 1027 suden ta korabliv 1 Ne opanuvavshi morem soyuzniki vidpovidno ne mali zhodnogo shansu rozpochinati morsku desantnu operaciyu na zahidnoyevropejskomu teatri voyennih dij Cherchill z cogo privodu ne mav zhodnih sumniviv Vin napolyagav na prodovzhenni bojovih dij u 1943 roci na Seredzemnomor yi j navit ne dopuskav ideyi pro pochatok vtorgnennya na kontinent Vin vidstoyuvav pered Prezidentom svoyu dumku Pivdenna Yevropa zalishayetsya bez bud yakih sumniviv nashoyu prioritetnoyu zadacheyu 2 Dlya amerikanciv postanovka pitannya takim chinom ne bula yasnoyu Rozdratovanij neskinchenimi politichnimi igrami britanciv pov yazanimi iz zahistom lishe vlasnih dovgostrokovih interesiv nachalnik shtabu armiyi SShA general Marshall u dovoli grubij formi vislovlyuvavsya z privodu cilej vijskovoyi strategiyi soyuznikiv na 1943 rik 3 U postijnih superechkah z britanskim vijskovim kerivnictvom vin vidstoyuvav dumku sho pislya zavershennya rozgromu nimciv ta italijciv na pivnochi Afriki napryamok zoseredzhennya osnovnih zusil soyuznikiv povinen buti perenesenij na zahidne uzberezhzhya Yevropejskogo kontinentu Zagalna strategiya povinna koncentruvatisya na ideyi shonajskorishogo ta efektivnishogo rozgromu najbilsh zagrozlivogo protivnika nacistskoyi Nimechchini 3 Zaproponovana britancyami koncepciya dij shlyahom seriyi bitv ta boyiv na nevazhlivih napryamkah u Seredzemnomor yi stvoryuvala zagrozu peretvorennya vijni na zatyazhne protistoyannya dvoh sistem sho bude visnazhuvati SShA Britanskij general A Bruk u svoyu chergu vidstoyuvav dumku sho nayavnist na Britanskih ostrovah lishe 21 gotovoyi diviziyi niyakim chinom ne stvorit peredumovi dlya peremogi tih sho visadyatsya na uzberezhzhi 4 Zokrema beruchi do uvagi dani rozvidki nimci mali shonajmenshe 44 diviziyi dislokovanih u Zahidnij Yevropi 5 Vin stverdzhuvav sho mayuchi perevagu v silah j po vsij virogidnosti zv yazavshi nashi vijska boyami na uzberezhzhi nasichenomu fortifikacijnimi ukriplennyami pereponami ta kolyuchim drotom bud yakij proriv z placdarmu ne uyavlyayetsya mozhlivim Navit yaksho visadka soyuznikiv u 1943 roci mozhliva vona bude koshtuvati za duzhe veliku cinu nizh prodovzhennya bitvi na Seredzemnomu mori Vrahovuyuchi realnij stan sprav z vijskami ta vijskovimi zapasami gotovnist operaciyi Raundap prinajmni ne bude ranishe nizh u serpni 1943 i tomu rozpochati yiyi bude mozhlivo lishe voseni Na zavershennya napolyagalo britanske komanduvannya pospishnist u provedenni operaciyi Raundap u 1943 prizvede do katastrofi a ne uspihu 4 Zaklyuchnim rishennyam konferenciyi soyuzniki prijnyali rishennya za yakim britanski argumenti na korist zoseredzhennya zusil vijskovoyi strategiyi na Seredzemnomorskogo teatru voyennih dij viznavalisya slushnimi prote ni u yakomu razi ne stvoryuvali zavad dlya uspishnoyi pidgotovki planu vtorgnennya do Zahidnoyi Yevropi Marshall vidstoyuvav dumku sho bitva na Seredzemnomu mori niyakim chinom ne mozhe rozglyadatisya yak golovna aren dlya znishennya vijskovoyi moci Tretogo Rejhu Vin napolyagav na tomu sho lishe pryami diyi prizvedut operaciyu do uspihu j vreshti resht do rozgromu same Nimechchini a ne Italiyi ta inshih krayin satelitiv 6 7 Tomu amerikanci prijshli do visnovku sho z oglyadu na obstavini yaki sklalisya SShA budut timchasovo vimusheni pogoditisya na prodovzhennya vijskovih dij na pivdni Yevropi ale ce niyakim chinom ne vpline na yih osnovnij namir golovni diyi povinni zoseredzhuvatisya na zahodi Yevropi 7 Vodnochas Marshall progolosiv sho prioritetnimi napryamkami pidgotovki do cogo staye intensifikaciya borotbi z pidvodnim flotom Krigsmarine na Atlantichnomu okeani ta masuvannya zusil z bombarduvannya ob yektiv vijskovo promislovogo kompleksu Nimechchini a takozh infrastrukturi ta vijskovih cilej sho grayut vazhlivu rol u planah visadki vijsk Osnovni zusillya budut zoseredzhenni na meti nanesti maksimalnu porazku primusivshi Vermaht vidvesti nazemni ta povitryani sili z radyansko nimeckogo frontu 7 General Bruk pidtrimav amerikanciv obicyankoyu sho mi obov yazkovo vtorgnemosya na kontinent u 1943 velikimi silami Na konferenciyi takozh bulo prijnyato rishennya pro vtorgnennya na pivdni Yevropi na korist Siciliyi a ne Sardiniyi kontinentalnoyi Greciyi Kritu abo Dodekaneskih ostroviv 7 Do togo na konferenciyi rozglyadalasya sprava formuvannya osnovnogo kerivnogo organu upravlinnya z pidgotovki ta planuvannya vtorgnennya do Zahidnoyi Yevropi Popri te sho perevazhna chastka zusil soyuznikiv bude spryamovana na vedennya vijni na pivdni Yevropi konferenciya u Kasablanci zaklala pershu ceglu u fundament operaciyi Overlord 8 Deklaraciya v Kasablanci RedaguvatiPislya desyatidennih peregovoriv u hodi konferenciyi zahidni soyuzniki vpershe viklali dlya presi oficijni cili vijni bezzasterezhna kapitulyaciya usih krayin chleniv Osi Nimeckogo Rejhu fashistskoyi Italiyi i Yaponskoyi imperiyi Takozh bulo prijnyato rishennya pro posilennya dopomogi Radyanskomu Soyuzu vtorgnennya do Siciliyi a zgodom j na kontinentalnu chastinu Italiyi viznannya sumisnogo kerivnictva Franciyi sho b yetsya z boku Sh de Gollya ta A Zhiro Vodnochas bulo virisheno pro posilennya povitryanih bombarduvan mist Nimechchini Z ciyeyi miti soyuzniki veli bombarduvannya cilodobovo britanci vnochi a amerikanci vden Vimoga bezzasterezhnoyi kapitulyaciyi Nimechchini takozh oznachala v danomu vipadku vidmovu vid principiv vstanovlenih Atlantichnoyu hartiyeyu Div takozh RedaguvatiVashingtonska konferenciya Tegeranska konferenciya Kayirska konferenciya 1943 Spisok konferencij Drugoyi svitovoyi vijni Kasablanka film Primitki Redaguvati Samuel E Morison The Battle of the Atlantic September 1939 May 1943 History of United States Naval Operations in World War II I Boston 1947 p 410 Zagalom bilsh nizh 1 770 korabliv bulo vtracheno protyagom cogo roku Note by Minister of Defence 25 Nov 42 WP 42 543 annex to 3d Br COS Casablanca Mtg SHAEF SGS file 337 5 British Min of SYMBOL Conf a b Harrison stor 39 a b Harrison stor 40 CCS 58th Mtg 16 Jan 43 Admiral King speaking at CCS 58th Mtg a b v g Harrison stor 41 Harrison stor 44Literatura RedaguvatiI D Komirenko Kasablankska konferenciya 1943 Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 XPosilannya RedaguvatiCasablanca Conference of 1943 United States Department of State Foreign Relations of the United States Arhivovano 2 grudnya 2008 u Wayback Machine Ruzvelt E Ego glazami Per s angl A D Gurevicha i D E Kuninoj Moskva Gosudarstvennoe izdatelstvo inostrannoj literatury 1947 Konferenciya v Kasablanke Arhivovano 30 sichnya 2012 u Wayback Machine Poperednik Sharshal Alzhir21 22 zhovtnya 1942 Kasablankska konferenciya Francuzke Marokko14 24 sichnya 1943 Nastupnik Tretya Vashingtonska konferenciyaVashington SShA 12 17 travnya 1943 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Kasablankska konferenciya amp oldid 39940947