www.wikidata.uk-ua.nina.az

Атлантична хартія Атланти чна ха ртія спільна декларація президента США Рузвельта і прем єр міністра Великої Британії Че

Атлантична хартія

Атланти́чна ха́ртія — спільна декларація президента США Рузвельта і прем'єр-міністра Великої Британії Черчилля від 14 серпня 1941, підписана на борту британського лінкора «Принц Вельський» в бухті Арджентія (о. Ньюфаундленд).

Рузвельт і Черчилль під час богослужіння на борту «Принца Вельського»

Учасники декларації проголосили в ній «деякі загальні принципи національної політики» своїх країн, а саме: суверенітет, територіальну недоторканність, безпеку й економічне співробітництво країн, прагнення досягти для всіх людей «більш високого рівня життя, економічного розвитку і соціального забезпечення», утворення системи загальної безпеки і роззброєння агресивних країн.

Американська сторона обумовлювала свою допомогу Британії у війні з нацистами розпуском її колоніальної імперії. Черчилль пручався, але змушений був погодитися на компромісне формулювання, що колонії звільняться «за вільно висловленим бажанням зацікавлених народів». Британській імперії був підписаний вирок.

Атлантична хартія (витяг) Редагувати

Редагована копія Черчилля остаточної чернетки Хартії
Президент Сполучених Штатів Америки Рузвельт і прем'єр-міністр Черчилль, що представляє уряд Його Величності в Сполученому Королівстві, після сумісного обговорення визнали доцільним оприлюднити деякі загальні принципи національної політики їх країн — принципи, на яких вони засновують свої надії на краще майбутнє для світу.
  1. США і Велика Британія не прагнуть до територіальних або інших придбань.
  2. Вони не погодяться на жодні територіальні зміни, які не перебувають у згоді з вільно висловленим бажанням зацікавлених народів.
  3. Вони поважають право всіх народів обирати собі форму правління, при якій вони хочуть жити; вони прагнуть до відновлення суверенних прав і самоврядування тих народів, які були позбавлені цього насильницьким шляхом.
  4. Дотримуючи належним чином свої існуючі зобов'язання, вони прагнутимуть забезпечити таке положення, при якому всі країни, — великі або малі, переможці або переможені — мали б доступ на рівних підставах до торгівлі і до світових сировинних джерел, необхідних для економічного процвітання цих країн.
  5. Вони прагнуть добитися повної співпраці між всіма країнами в економічній області з метою забезпечити для всіх вищий рівень життя, економічний розвиток і соціальне забезпечення.
  6. Після остаточного знищення нацистської тиранії вони сподіваються на установлення миру, який дасть можливість всім країнам жити в безпеці на своїй території, а також забезпечити таке положення, при якому всі люди у всіх країнах могли б жити все своє життя, не знаючи ані страху, ні нестатків.
  7. Такий мир має надати всім можливість вільно, без всяких перепон плавати по морях і океанах.
  8. Вони вважають, що всі держави світу повинні з міркувань реалістичного і духовного порядку відмовитися від застосування сили, оскільки жодний майбутній мир не може бути збережений, якщо держави, які загрожують або можуть загрожувати агресією за межами своїх кордонів, продовжуватимуть користуватися сухопутними, морськими і повітряними озброєннями. Черчилль і Рузвельт вважають, що аж до встановлення ширшої і надійнішої системи загальної безпеки такі країни повинні бути роззброєні. Англія і США також допомагатимуть і заохочуватимуть всі інші здійсненні заходи, які полегшать миролюбним народам позбавлення від тягаря озброєння.

Позиція Радянського Союзу Редагувати

На Міжсоюзній конференції у Лондоні 24 вересня 1941 року СРСР приєднався до Атлантичної хартії разом із ще 9-ма країнами (Бельгією, Чехословаччиною, Грецією, Люксембургом, Нідерландами, Норвегією, Польщею і Югославією, а також Францією, представленою «Вільною Францією» Шарля де Голля). У декларації, що її виголосив посол СРСР у Великій Британії І. Майський, було застережено, що практичне застосування принципів Атлантичної хартії «повинно буде узгоджуватися із обставинами, потребами та історичними особливостями тієї чи іншої країни».

Примітки Редагувати

  1. Дипломатический словарь / Ред. А. Я. Вышинский, С. А. Лозовский.— Т. 1: А — К.— М.: Гос. изд-во политич. лит-ры,1948.— 855 с.

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Atlantic Charter
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Atlanti chna ha rtiya spilna deklaraciya prezidenta SShA Ruzvelta i prem yer ministra Velikoyi Britaniyi Cherchillya vid 14 serpnya 1941 pidpisana na bortu britanskogo linkora Princ Velskij v buhti Ardzhentiya o Nyufaundlend Ruzvelt i Cherchill pid chas bogosluzhinnya na bortu Princa Velskogo Uchasniki deklaraciyi progolosili v nij deyaki zagalni principi nacionalnoyi politiki svoyih krayin a same suverenitet teritorialnu nedotorkannist bezpeku j ekonomichne spivrobitnictvo krayin pragnennya dosyagti dlya vsih lyudej bilsh visokogo rivnya zhittya ekonomichnogo rozvitku i socialnogo zabezpechennya utvorennya sistemi zagalnoyi bezpeki i rozzbroyennya agresivnih krayin Amerikanska storona obumovlyuvala svoyu dopomogu Britaniyi u vijni z nacistami rozpuskom yiyi kolonialnoyi imperiyi Cherchill pruchavsya ale zmushenij buv pogoditisya na kompromisne formulyuvannya sho koloniyi zvilnyatsya za vilno vislovlenim bazhannyam zacikavlenih narodiv Britanskij imperiyi buv pidpisanij virok Zmist 1 Atlantichna hartiya vityag 2 Poziciya Radyanskogo Soyuzu 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaAtlantichna hartiya vityag Redaguvati nbsp Redagovana kopiya Cherchillya ostatochnoyi chernetki Hartiyi nbsp Prezident Spoluchenih Shtativ Ameriki Ruzvelt i prem yer ministr Cherchill sho predstavlyaye uryad Jogo Velichnosti v Spoluchenomu Korolivstvi pislya sumisnogo obgovorennya viznali docilnim oprilyudniti deyaki zagalni principi nacionalnoyi politiki yih krayin principi na yakih voni zasnovuyut svoyi nadiyi na krashe majbutnye dlya svitu SShA i Velika Britaniya ne pragnut do teritorialnih abo inshih pridban Voni ne pogodyatsya na zhodni teritorialni zmini yaki ne perebuvayut u zgodi z vilno vislovlenim bazhannyam zacikavlenih narodiv Voni povazhayut pravo vsih narodiv obirati sobi formu pravlinnya pri yakij voni hochut zhiti voni pragnut do vidnovlennya suverennih prav i samovryaduvannya tih narodiv yaki buli pozbavleni cogo nasilnickim shlyahom Dotrimuyuchi nalezhnim chinom svoyi isnuyuchi zobov yazannya voni pragnutimut zabezpechiti take polozhennya pri yakomu vsi krayini veliki abo mali peremozhci abo peremozheni mali b dostup na rivnih pidstavah do torgivli i do svitovih sirovinnih dzherel neobhidnih dlya ekonomichnogo procvitannya cih krayin Voni pragnut dobitisya povnoyi spivpraci mizh vsima krayinami v ekonomichnij oblasti z metoyu zabezpechiti dlya vsih vishij riven zhittya ekonomichnij rozvitok i socialne zabezpechennya Pislya ostatochnogo znishennya nacistskoyi tiraniyi voni spodivayutsya na ustanovlennya miru yakij dast mozhlivist vsim krayinam zhiti v bezpeci na svoyij teritoriyi a takozh zabezpechiti take polozhennya pri yakomu vsi lyudi u vsih krayinah mogli b zhiti vse svoye zhittya ne znayuchi ani strahu ni nestatkiv Takij mir maye nadati vsim mozhlivist vilno bez vsyakih perepon plavati po moryah i okeanah Voni vvazhayut sho vsi derzhavi svitu povinni z mirkuvan realistichnogo i duhovnogo poryadku vidmovitisya vid zastosuvannya sili oskilki zhodnij majbutnij mir ne mozhe buti zberezhenij yaksho derzhavi yaki zagrozhuyut abo mozhut zagrozhuvati agresiyeyu za mezhami svoyih kordoniv prodovzhuvatimut koristuvatisya suhoputnimi morskimi i povitryanimi ozbroyennyami Cherchill i Ruzvelt vvazhayut sho azh do vstanovlennya shirshoyi i nadijnishoyi sistemi zagalnoyi bezpeki taki krayini povinni buti rozzbroyeni Angliya i SShA takozh dopomagatimut i zaohochuvatimut vsi inshi zdijsnenni zahodi yaki polegshat mirolyubnim narodam pozbavlennya vid tyagarya ozbroyennya nbsp Poziciya Radyanskogo Soyuzu RedaguvatiNa Mizhsoyuznij konferenciyi u Londoni 24 veresnya 1941 roku SRSR priyednavsya do Atlantichnoyi hartiyi razom iz she 9 ma krayinami Belgiyeyu Chehoslovachchinoyu Greciyeyu Lyuksemburgom Niderlandami Norvegiyeyu Polsheyu i Yugoslaviyeyu a takozh Franciyeyu predstavlenoyu Vilnoyu Franciyeyu Sharlya de Gollya U deklaraciyi sho yiyi vigolosiv posol SRSR u Velikij Britaniyi I Majskij bulo zasterezheno sho praktichne zastosuvannya principiv Atlantichnoyi hartiyi povinno bude uzgodzhuvatisya iz obstavinami potrebami ta istorichnimi osoblivostyami tiyeyi chi inshoyi krayini 1 Primitki Redaguvati Diplomaticheskij slovar Red A Ya Vyshinskij S A Lozovskij T 1 A K M Gos izd vo politich lit ry 1948 855 s Literatura RedaguvatiUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Posilannya RedaguvatiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Atlantic CharterV I Yevintov Atlantichna hartiya Arhivovano 27 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 The Atlantic Conference BBC News Arhivovano 6 grudnya 2008 u Wayback Machine The Atlantic Charter 1941 Arhivovano 22 veresnya 2008 u Wayback Machine from the U S Department of State International Information Programs The Atlantic Conference from the Avalon Project USS Augusta web site U S National Archives image of original document Arhivovano 17 kvitnya 2005 u Wayback Machine Letter from The Ambassador Patrick J Hurley to the U S Secretary of State TEHRAN April 14 1945 Describing meeting with Churchill where Churchill vehemently states that the U K is in no way bound to the principles of the Atlantic Charter Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Atlantichna hartiya amp oldid 35926403