Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Сер Алан Френсіс Брук (англ. Alan Francis Brooke) (23 липня 1883, Баньєр-де-Бігорр — 17 червня 1963, , Гемпшир) — британський воєначальник, фельдмаршал Британської армії, барон, 1-й віконт Аланбрук, учасник Першої та Другої світових воєн. З початком Другої світової війни керував протиповітряною обороною Великої Британії, потім командував корпусом у Французькій кампанії. Відзначився в організації евакуації союзних військ з Дюнкерка. З грудня 1941 року начальник Імперського Генерального штабу, як голова Комітету начальників штабів був найголовнішим військовим радником прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Черчилля, й в цієї ролі грав виключне значення для формування військової стратегії Британської імперії протягом усієї війни.
| Алан Френсіс Брук Alan Francis Brooke | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| англ. Alan Brooke, 1. Viscount Alanbrooke | ||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||
| Ім'я при народженні | (англ. Alan Francis Brooke) | |||||||||||||||
| Прізвисько | «Брукі» (англ. Brookie) «Полковник Шрапнель» (англ. Colonel Shrapnel) | |||||||||||||||
| Народження | 23 липня 1883 Баньєр-де-Бігорр, Франція | |||||||||||||||
| Смерть | 17 червня 1963 (79 років) , Гемпшир, Велика Британія | |||||||||||||||
| Поховання | d[1] | |||||||||||||||
| Країна | Велика Британія | |||||||||||||||
| Приналежність |  Британська армія | |||||||||||||||
| Рід військ | Сухопутні війська (Королівська артилерія, піхота) | |||||||||||||||
| Освіта | Королівська військова академія Штабний коледж у Камберлі | |||||||||||||||
| Роки служби | 1902—1946 | |||||||||||||||
| Член | d | |||||||||||||||
| Звання |  фельдмаршал | |||||||||||||||
| Формування | Королівський полк артилерії | |||||||||||||||
| Командування | 8-ма піхотна бригада 1-ша бронетанкова дивізія Південне Командування II корпус Начальник Генерального штабу | |||||||||||||||
| Війни / битви | ||||||||||||||||
| Титул | Сер, віконт, барон | |||||||||||||||
| Діти | d[2], d[2], d[2] і d[2] | |||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||
 Алан Френсіс Брук у Вікісховищі | ||||||||||||||||
Після завершення військової служби в лавах Збройних сил Великої Британії, Аланбрук (віконт) служив Лордом-верховним констеблем Англії під час коронації королеви Єлизавети ІІ в 1953. Особисті щоденники Брука, що вийшли у світ після війни привертають уваги різкою критикою фельдмаршалом В. Черчилля та інших політичних і військових лідерів часів світової війни.
Біографія
Ранні роки, Перша світова
Алан Френсіс Брук народився 23 липня 1883 року у французькому містечку Баньєр-де-Бігорр у Верхніх Піренеях у славетній родині спадкових військовиків англо-ірландського походження із Західного Ольстера. Він був сьомим та наймолодшим сином відомого англійського натураліста сера Віктора Брук, 3-го баронета Кольбрука та Еліс Беллінгам, доньки Алана Беллінгама з Лаута. До 16 років майбутній фельдмаршал мешкав у французькому місті По, де здобув освіту. Вільно розмовляв англійською та французькою мовами, а також німецькою, й трохи володів урду та перською.
Військова кар'єра
- 24 грудня 1902 — другий лейтенант
- 24 грудня 1905 — лейтенант
- 30 жовтня 1914 — капітан
- 24 квітня 1916 — майор
- 1 січня 1919 — підполковник
- 26 лютого 1929 — полковник
- 31 травня 1935 — бригадир
- 8 листопада 1935 — майор-генерал
- 15 липня 1938 — лейтенант-генерал
- 20 липня 1940 — генерал
- 1 січня 1944 — фельдмаршал
24 грудня 1902 року закінчив навчання у Королівській військовій академії у Вулвіч (Лондон)і та отримав військове звання другий лейтенант і призначення до Королівського полку артилерії.
За часів Першої світової війни бився на Західному фронті в лавах британської артилерії, що в ті роки здобув славу відмінного планувальника операцій. Під час битви на Соммі запропонував французьким союзникам метод ведення артилерійського вогню — рухомий загороджувальний вогонь — що допомагав французькій піхоті наступати в умовах ведення кулеметного вогню німцями. Надалі змагався в битві за Вімі рідж. Війну завершив у званні підполковника та був відзначений орденом «За видатні заслуги».
Міжвоєнний час
Після завершення воєнних дій в Європі, А. Брук продовжив службу в лавах британської армії. Був викладачем у Штабному коледжі в Камберлі та Імперському коледжі оборонних наук, там він познайомився з багатьма майбутніми британськими керівниками армії та флоту, що битимуться в Другій світовій. Продовжував службу на різних посадах, у 1938 році став генерал-лейтенантом і командиром корпусу ППО (який у квітні 1939 року перейменували на ). За цей час зблизився з командувачем Винищувального командування маршалом повітряних сил Г. Даудінгом, що пізніше зіграло неабияку роль у взаємодії двох видів у битві за Британію. У липні 1939 року А. Брук отримав призначення на посаду командувача Південного командування. Напередодні світової війни чимало керівників розглядали А. Брука як одного з найперспективніших та найталановитіших генералів британської армії.
Друга світова
На Західному фронті та оборона Британії
1 вересня 1939 року Німеччина напала на Польщу, а вже 3 вересня Велика Британія оголосила війну Німеччині. Генерал-лейтенант А. Брук був призначений командиром II корпусу Британських експедиційних сил, до складу якого входили зокрема 3-тя піхотна дивізія генерал-майора Б. Монтгомері та 4-та піхотна дивізія генерал-майора . Будучи кадровим офіцером і ветераном Першої світової війни, А. Брук мав доволі скептичний погляд на спроможності союзних військ протистояти німецькому вермахту. Ще гіршої думки він був стосовно бойових можливостей та бойового духу французької та бельгійської армії. Одного разу відвідавши передові частини на фронті він був шокований, побачивши занедбаний стан особового складу, коней та техніки, що вийшли воювати проти німецьких військ.
Дуже напружені стосунки склались між командиром II корпусу та командувачем Британських експедиційних сил генералом Дж. Ґортом, який на думку А. Брука занадто багато часу присвячував несуттєвим деталям і не мав стратегічного мислення й не мав таланту полководця. У свою чергу, Дж. Ґорт вважав А. Брука песимістом, яким він заражав інших, і хотів змінити його на посаді командира корпусу.
З початком німецької операції «Гельб», британські війська вступили в битву. Генерал А. Брук проявив себе як гарний грамотний військовий керманич, вміло командував корпусом, особливо ефективно він діяв під час відведення союзних військ до Дюнкерка та при боях в оточенні. Вміло маневруючи своїми військами, командир корпусу зміг стримати наступ німецьких формувань та надати час на евакуації основних сил угруповання з Дюнкерського плацдарму.
29 травня 1940 року генерал А. Брук отримав наказ свого начальника, генерала Дж. Ґорта, передати справи Б. Монтгомері та відбути до Англії. За свідоцтвом Б. Монтгомері Брук, який не очікував, що його примусять кинути своїх людей, не витримав та розплакався прямо на пляжі в . 30 травня генерал на есмінці виплив до берегів Британії. Прибувши до Лондона, А. Брук намагався переконати своє керівництво в тому, що дії англійських військ на континенті на той час марними й призводять лише до втрат особового складу й техніки. На першій зустрічі з прем'єр-міністром В. Черчиллем він настоював на тому, що війська потрібно терміново рятувати та якомога швидше відводити до Британських островів. Врешті-решт А. Бруку вдалося переконати своїх начальників і незабаром Черчилль віддав наказ розпочати евакуацію британських військ з портів північно-західної Франції. Загалом понад 200 000 англійських та союзних військових були перевезені морським транспортом до Британії.
З липня 1940 року генерал А. Брук отримав під своє керівництво Домашні сили, на які покладалися завдання із забезпечення протидесантної оборони Британських островів. На А. Брука особисто була покладена місія захисту батьківщини в разі спроби вторгнення німецького морського десанту через Ла-Манш. На відміну від свого попередника генерала Е. Айронсайда, який тяжив до побудови статичної берегової оборони по всьому узбережжю Англії, А. Брук був палким прибічником маневрового характеру оборони й доклав багато зусиль, створюючи потужні мобільні резерви та розробляючи детальні плани проведення контратак у разі висадки морського десанту противника. На передових рубежах поздовж берега залишався невеликий за чисельністю кордон сил, який грав роль першого ешелону й мав завдання максимально стримати просування німецьких військ у разі їхньої появи.
Найзагрозливішим в цій ситуації генерал А. Брук вважав відсутність єдиного командування — об'єднаного органу управління над усіма трьома видами збройних сил — що мало планувати усі спектри в обороні острову.
Начальник Імперського генштабу
У грудні 1941 року генерал-лейтенант А. Брук змінив на посаді начальника Імперського генерального штабу фельдмаршала сера Д. Ділла, який змушений пити з посади за станом здоров'я. Одночасно, А. Брук став головою Комітету начальників штабів і представляв у ньому британську армію. Головою комітету він був до березня 1942 року, доки його не змінив адмірал флоту Д. Паунд.
До кінця Другої світової війни фельдмаршал А. Брук грав роль найголовнішого військового радника прем'єр-міністра Великої Британії Вінстона Черчилля, а також у Військовому кабінеті країни, й мав виключну вагу у формуванні військової стратегії Британської імперії. Як член Об'єднаного комітету начальників штабів союзників брав активну участь у плануванні стратегічних дій союзних військ. Вважав, що результат війни буде вирішений після вторгнення союзних армій до Західної Європи і спільного наступу союзних і радянських військ на Німеччину. Однак необхідною умовою вторгнення вважав очищення від німецько-італійських військ Північної Африки і Середземного моря. Наполягав на тому, що розгром та виведення Італії з війни гратиме вирішальну роль у поступовому ослабленні нацистської Німеччини. Цей крок мав забезпечити тил армій на континенті і давав можливість завдати третій удар по Німеччині з південного напрямку. В цілому така стратегія була прийнята за основу союзниками, тому Брук вважається на Заході одним з основних авторів стратегічного розгрому Німеччини. Активно сперечався з вищим американським командуванням, у якого панувала ідея висадки в Західній Європі, не чекаючи остаточного очищення Середземномор'я.
Посада начальника Імперського генштабу не була найпрестижнішою в британській армії під час війни; набагато більшу популярність мали командувачі на театрах війни. Але саме начальник генштабу мав право відбору та призначення на ці посади своїх кандидатів. А. Брук часто жалкувався, що багато гарних та талановитих офіцерів загинуло в роки Першої світової війни й що саме цей фактор вплинув на результат воєнної кампанії 1939—1940 року в Західній Європі. В 1942 році начальник генштабу наполіг на призначенні командувачем 8-ї армії генерала Б. Монтгомері замість сера К. Окінлека, який одночасно був головнокомандувачем Середньосхідного командування. В. Черчилль настоював на кандидатурі командувача генерала В. Готта. Проте, не встигнувши зайняти пост, 7 серпня 1942 року Вільям Готт загинув на борту транспортного літака «Бомбей», який був збитий німецькими винищувачами Me 109 з JG 27 при посадці на аеродромі в Каїрі.
На посаді начальника Імперського Генерального штабу багато сперечався з Черчиллем, якого вважав геніальним політиком і некомпетентним військовим. Прагнув обмежити роль Черчилля у вирішенні суто військових питань, що ще більше посилювало їхні суперечки. За визнанням самого Черчилля, його конфлікти з Бруком доходили до взаємних ударів кулаками по столу і вкрай підвищених тонів при розмові. Тим не менш, він не вважав за потрібне замінити А. Брука на більш зручну людину, оскільки визнавав корисним мати компетентного сперечальника, ніж некомпетентного угодовця на вищому військовому посту. Серед багатьох конфліктів цих керівників можна відзначити суперечки щодо дій британських військ на Тихому океані (Черчилль прагнув наступати через Бірму для повернення її під британське управління, а А. Брук пропонував завдати головний удар з Австралії спільно з американцями для відсікання японських військ від Японії), з питання бойових дій проти грецьких визвольних сил в 1944 році (Брук був противником початку бойових дій у Греції, вважаючи, що вони відвернуть частину сил від другого фронту і оцінюючи комуністичну загрозу в Греції як маловірогідну).
У 1942 році Брук відхилив пропозицію обійняти посаду Головнокомандувача британськими військами на Середньому Сході, не бачачи гідну заміну собі в Генеральному штабі. Зате він прагнув стати Головнокомандувачем об'єднаними силами в Західній Європі в 1944 році, але на цей раз проти його кандидатури виступив В. Черчилль. Тоді Брук рекомендував на цю посаду генерала Джорджа Маршалла, але рішення було прийнято на користь Дуайта Ейзенхауера, що дуже дратувало Брука.
1 січня 1944 року підвищений у фельдмаршали, а після закінчення Другої світової війни у вересні 1945 року отримав титул барона Аланбрука Брукбороського.
Відставка та смерть
Після завершення війни, фельдмаршал А. Брук продовжував проходити військову службу на посаді начальника Генерального штабу Британської імперії. 25 червня 1946 року він пішов у відставку та зайнявся громадською та комерційною діяльністю. Був директором , , Національної дисконтної компанії тощо.
17 червня 1963 року британський фельдмаршал Алан Френсіс Брук дістав серцевий напад та помер у себе вдома у у графстві Гемпшир.
Див. також
Примітки
- Джерела
- Find a Grave — 1996.
- Lundy D. R. The Peerage
- Weal, John (2003). Jagdgeschwader 27 'Afrika'. Aviation Elite Units Series. Osprey Publishing. .
- Виноски
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Алан Френсіс Брук |
- BBC — Archive — Remembering Winston Churchill — The Alanbrooke Diaries [ 18 березня 2019 у Wayback Machine.]
- British Army Officers 1939—1945 [ 2 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Brooke, Alan Francis [ 3 червня 2019 у Wayback Machine.]
Література
- Alanbrooke, Field Marshal Lord (2001). Danchev, Alex; Todman, Daniel. eds. War Diaries 1939—1945. Phoenix Press. .
- Brooke, Alan (1940). Operations of the British Expeditionary Force, France from 12th June to 19th June 1940. Alanbrooke's Official Despatch published in the London Gazette: (Supplement) no. 37573, pp. 2433—2439, 21 May 1946.
- Dear, I.C.B.; Foot, M.R.D., eds (2005) [1995]. The Oxford Companion to World War II. Oxford: Oxford University Press. .
- Fraser, David (1983). Alanbrooke. Hamlyn Paperbacks. .
- Hastings, Max (2005). Armageddon. The battle for Germany 1944-45. Pan Macmillan. .
- Heathcote, Tony (1999). The British Field Marshals 1736—1997. Pen & Sword Books Ltd. .
- Mead, Richard (2007). Churchill's Lions: A biographical guide to the key British generals of World War II. Stroud (UK): Spellmount. .
- Reynolds, David (2005). In Command of History, Churchill Fighting and Writing the Second World War. Penguin Books. .
- Roberts, Andrew (2008). Masters and Commanders. How Roosevelt, Churchill, Marshall and Alanbrooke won the war in the west. Allen Lane. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ser Alan Frensis Bruk angl Alan Francis Brooke 23 lipnya 1883 Banyer de Bigorr 17 chervnya 1963 Gempshir britanskij voyenachalnik feldmarshal Britanskoyi armiyi baron 1 j vikont Alanbruk uchasnik Pershoyi ta Drugoyi svitovih voyen Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni keruvav protipovitryanoyu oboronoyu Velikoyi Britaniyi potim komanduvav korpusom u Francuzkij kampaniyi Vidznachivsya v organizaciyi evakuaciyi soyuznih vijsk z Dyunkerka Z grudnya 1941 roku nachalnik Imperskogo Generalnogo shtabu yak golova Komitetu nachalnikiv shtabiv buv najgolovnishim vijskovim radnikom prem yer ministra Velikoyi Britaniyi Vinstona Cherchillya j v ciyeyi roli grav viklyuchne znachennya dlya formuvannya vijskovoyi strategiyi Britanskoyi imperiyi protyagom usiyeyi vijni Alan Frensis Bruk Alan Francis Brookeangl Alan Brooke 1 Viscount AlanbrookeIm ya pri narodzhenni angl Alan Francis Brooke Prizvisko Bruki angl Brookie Polkovnik Shrapnel angl Colonel Shrapnel Narodzhennya 23 lipnya 1883 1883 07 23 Banyer de Bigorr FranciyaSmert 17 chervnya 1963 1963 06 17 79 rokiv Gempshir Velika BritaniyaPohovannya d 1 Krayina Velika BritaniyaPrinalezhnist Britanska armiyaRid vijsk Suhoputni vijska Korolivska artileriya pihota Osvita Korolivska vijskova akademiya Shtabnij koledzh u KamberliRoki sluzhbi 1902 1946Chlen dZvannya feldmarshalFormuvannya Korolivskij polk artileriyiKomanduvannya 8 ma pihotna brigada 1 sha bronetankova diviziya Pivdenne Komanduvannya II korpus Nachalnik Generalnogo shtabuVijni bitvi Persha svitova vijna Druga svitova vijnaTitul Ser vikont baronDiti d 2 d 2 d 2 i d 2 Nagorodi Orden Pidv yazki Orden Za vidatni zaslugi Velika Britaniya Orden Za vidatni zaslugi Velika Britaniya Orden Za zaslugi Velikobritaniya Orden Vidrodzhennya Polshi Velikij Hrest Alan Frensis Bruk u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bruk Pislya zavershennya vijskovoyi sluzhbi v lavah Zbrojnih sil Velikoyi Britaniyi Alanbruk vikont sluzhiv Lordom verhovnim konsteblem Angliyi pid chas koronaciyi korolevi Yelizaveti II v 1953 Osobisti shodenniki Bruka sho vijshli u svit pislya vijni privertayut uvagi rizkoyu kritikoyu feldmarshalom V Cherchillya ta inshih politichnih i vijskovih lideriv chasiv svitovoyi vijni BiografiyaRanni roki Persha svitova Alan Frensis Bruk narodivsya 23 lipnya 1883 roku u francuzkomu mistechku Banyer de Bigorr u Verhnih Pireneyah u slavetnij rodini spadkovih vijskovikiv anglo irlandskogo pohodzhennya iz Zahidnogo Olstera Vin buv somim ta najmolodshim sinom vidomogo anglijskogo naturalista sera Viktora Bruk 3 go baroneta Kolbruka ta Elis Bellingam donki Alana Bellingama z Lauta Do 16 rokiv majbutnij feldmarshal meshkav u francuzkomu misti Po de zdobuv osvitu Vilno rozmovlyav anglijskoyu ta francuzkoyu movami a takozh nimeckoyu j trohi volodiv urdu ta perskoyu Vijskova kar yera 24 grudnya 1902 drugij lejtenant 24 grudnya 1905 lejtenant 30 zhovtnya 1914 kapitan 24 kvitnya 1916 major 1 sichnya 1919 pidpolkovnik 26 lyutogo 1929 polkovnik 31 travnya 1935 brigadir 8 listopada 1935 major general 15 lipnya 1938 lejtenant general 20 lipnya 1940 general 1 sichnya 1944 feldmarshal Brooke Sir Alan Francis 24 grudnya 1902 roku zakinchiv navchannya u Korolivskij vijskovij akademiyi u Vulvich London i ta otrimav vijskove zvannya drugij lejtenant i priznachennya do Korolivskogo polku artileriyi Za chasiv Pershoyi svitovoyi vijni bivsya na Zahidnomu fronti v lavah britanskoyi artileriyi sho v ti roki zdobuv slavu vidminnogo planuvalnika operacij Pid chas bitvi na Sommi zaproponuvav francuzkim soyuznikam metod vedennya artilerijskogo vognyu ruhomij zagorodzhuvalnij vogon sho dopomagav francuzkij pihoti nastupati v umovah vedennya kulemetnogo vognyu nimcyami Nadali zmagavsya v bitvi za Vimi ridzh Vijnu zavershiv u zvanni pidpolkovnika ta buv vidznachenij ordenom Za vidatni zaslugi Mizhvoyennij chas Pislya zavershennya voyennih dij v Yevropi A Bruk prodovzhiv sluzhbu v lavah britanskoyi armiyi Buv vikladachem u Shtabnomu koledzhi v Kamberli ta Imperskomu koledzhi oboronnih nauk tam vin poznajomivsya z bagatma majbutnimi britanskimi kerivnikami armiyi ta flotu sho bitimutsya v Drugij svitovij Prodovzhuvav sluzhbu na riznih posadah u 1938 roci stav general lejtenantom i komandirom korpusu PPO yakij u kvitni 1939 roku perejmenuvali na Za cej chas zblizivsya z komanduvachem Vinishuvalnogo komanduvannya marshalom povitryanih sil G Daudingom sho piznishe zigralo neabiyaku rol u vzayemodiyi dvoh vidiv u bitvi za Britaniyu U lipni 1939 roku A Bruk otrimav priznachennya na posadu komanduvacha Pivdennogo komanduvannya Naperedodni svitovoyi vijni chimalo kerivnikiv rozglyadali A Bruka yak odnogo z najperspektivnishih ta najtalanovitishih generaliv britanskoyi armiyi Druga svitova Na Zahidnomu fronti ta oborona Britaniyi 1 veresnya 1939 roku Nimechchina napala na Polshu a vzhe 3 veresnya Velika Britaniya ogolosila vijnu Nimechchini General lejtenant A Bruk buv priznachenij komandirom II korpusu Britanskih ekspedicijnih sil do skladu yakogo vhodili zokrema 3 tya pihotna diviziya general majora B Montgomeri ta 4 ta pihotna diviziya general majora Buduchi kadrovim oficerom i veteranom Pershoyi svitovoyi vijni A Bruk mav dovoli skeptichnij poglyad na spromozhnosti soyuznih vijsk protistoyati nimeckomu vermahtu She girshoyi dumki vin buv stosovno bojovih mozhlivostej ta bojovogo duhu francuzkoyi ta belgijskoyi armiyi Odnogo razu vidvidavshi peredovi chastini na fronti vin buv shokovanij pobachivshi zanedbanij stan osobovogo skladu konej ta tehniki sho vijshli voyuvati proti nimeckih vijsk General Alan Bruk vidviduye pidleglij pidrozdil ozbroyenij tankami Mk VII Tetrarh sho vhodili do Sil metropoliyi Shtabnij koledzh u Kamberli 6 sichnya 1941 r Vishe vijskove kerivnictvo Velikoyi Britaniyi v Normandiyi Nachalnik Generalnogo shtabu feldmarshal A Bruk prem yer ministr Velikoyi Britaniyi V Cherchill golovnokomanduvach 21 yu grupoyu vijsk soyuznikiv general B Montgomeri 12 chervnya 1944 r Duzhe napruzheni stosunki sklalis mizh komandirom II korpusu ta komanduvachem Britanskih ekspedicijnih sil generalom Dzh Gortom yakij na dumku A Bruka zanadto bagato chasu prisvyachuvav nesuttyevim detalyam i ne mav strategichnogo mislennya j ne mav talantu polkovodcya U svoyu chergu Dzh Gort vvazhav A Bruka pesimistom yakim vin zarazhav inshih i hotiv zminiti jogo na posadi komandira korpusu Z pochatkom nimeckoyi operaciyi Gelb britanski vijska vstupili v bitvu General A Bruk proyaviv sebe yak garnij gramotnij vijskovij kermanich vmilo komanduvav korpusom osoblivo efektivno vin diyav pid chas vidvedennya soyuznih vijsk do Dyunkerka ta pri boyah v otochenni Vmilo manevruyuchi svoyimi vijskami komandir korpusu zmig strimati nastup nimeckih formuvan ta nadati chas na evakuaciyi osnovnih sil ugrupovannya z Dyunkerskogo placdarmu 29 travnya 1940 roku general A Bruk otrimav nakaz svogo nachalnika generala Dzh Gorta peredati spravi B Montgomeri ta vidbuti do Angliyi Za svidoctvom B Montgomeri Bruk yakij ne ochikuvav sho jogo primusyat kinuti svoyih lyudej ne vitrimav ta rozplakavsya pryamo na plyazhi v 30 travnya general na esminci vipliv do beregiv Britaniyi Pribuvshi do Londona A Bruk namagavsya perekonati svoye kerivnictvo v tomu sho diyi anglijskih vijsk na kontinenti na toj chas marnimi j prizvodyat lishe do vtrat osobovogo skladu j tehniki Na pershij zustrichi z prem yer ministrom V Cherchillem vin nastoyuvav na tomu sho vijska potribno terminovo ryatuvati ta yakomoga shvidshe vidvoditi do Britanskih ostroviv Vreshti resht A Bruku vdalosya perekonati svoyih nachalnikiv i nezabarom Cherchill viddav nakaz rozpochati evakuaciyu britanskih vijsk z portiv pivnichno zahidnoyi Franciyi Zagalom ponad 200 000 anglijskih ta soyuznih vijskovih buli perevezeni morskim transportom do Britaniyi Z lipnya 1940 roku general A Bruk otrimav pid svoye kerivnictvo Domashni sili na yaki pokladalisya zavdannya iz zabezpechennya protidesantnoyi oboroni Britanskih ostroviv Na A Bruka osobisto bula pokladena misiya zahistu batkivshini v razi sprobi vtorgnennya nimeckogo morskogo desantu cherez La Mansh Na vidminu vid svogo poperednika generala E Ajronsajda yakij tyazhiv do pobudovi statichnoyi beregovoyi oboroni po vsomu uzberezhzhyu Angliyi A Bruk buv palkim pribichnikom manevrovogo harakteru oboroni j doklav bagato zusil stvoryuyuchi potuzhni mobilni rezervi ta rozroblyayuchi detalni plani provedennya kontratak u razi visadki morskogo desantu protivnika Na peredovih rubezhah pozdovzh berega zalishavsya nevelikij za chiselnistyu kordon sil yakij grav rol pershogo eshelonu j mav zavdannya maksimalno strimati prosuvannya nimeckih vijsk u razi yihnoyi poyavi Najzagrozlivishim v cij situaciyi general A Bruk vvazhav vidsutnist yedinogo komanduvannya ob yednanogo organu upravlinnya nad usima troma vidami zbrojnih sil sho malo planuvati usi spektri v oboroni ostrovu Nachalnik Generalnogo shtabu feldmarshal A Bruk z prem yer ministrom V Cherchillem feldmarshalom B Montgomeri ta komanduvachem 9 yi amerikanskoyi armiyi V Simpsonom bilya fortifikacijnih sporud liniyi Zigfrida 4 bereznya 1945 r Nachalnik Imperskogo genshtabu U grudni 1941 roku general lejtenant A Bruk zminiv na posadi nachalnika Imperskogo generalnogo shtabu feldmarshala sera D Dilla yakij zmushenij piti z posadi za stanom zdorov ya Odnochasno A Bruk stav golovoyu Komitetu nachalnikiv shtabiv i predstavlyav u nomu britansku armiyu Golovoyu komitetu vin buv do bereznya 1942 roku doki jogo ne zminiv admiral flotu D Paund Do kincya Drugoyi svitovoyi vijni feldmarshal A Bruk grav rol najgolovnishogo vijskovogo radnika prem yer ministra Velikoyi Britaniyi Vinstona Cherchillya a takozh u Vijskovomu kabineti krayini j mav viklyuchnu vagu u formuvanni vijskovoyi strategiyi Britanskoyi imperiyi Yak chlen Ob yednanogo komitetu nachalnikiv shtabiv soyuznikiv brav aktivnu uchast u planuvanni strategichnih dij soyuznih vijsk Vvazhav sho rezultat vijni bude virishenij pislya vtorgnennya soyuznih armij do Zahidnoyi Yevropi i spilnogo nastupu soyuznih i radyanskih vijsk na Nimechchinu Odnak neobhidnoyu umovoyu vtorgnennya vvazhav ochishennya vid nimecko italijskih vijsk Pivnichnoyi Afriki i Seredzemnogo morya Napolyagav na tomu sho rozgrom ta vivedennya Italiyi z vijni gratime virishalnu rol u postupovomu oslablenni nacistskoyi Nimechchini Cej krok mav zabezpechiti til armij na kontinenti i davav mozhlivist zavdati tretij udar po Nimechchini z pivdennogo napryamku V cilomu taka strategiya bula prijnyata za osnovu soyuznikami tomu Bruk vvazhayetsya na Zahodi odnim z osnovnih avtoriv strategichnogo rozgromu Nimechchini Aktivno sperechavsya z vishim amerikanskim komanduvannyam u yakogo panuvala ideya visadki v Zahidnij Yevropi ne chekayuchi ostatochnogo ochishennya Seredzemnomor ya Posada nachalnika Imperskogo genshtabu ne bula najprestizhnishoyu v britanskij armiyi pid chas vijni nabagato bilshu populyarnist mali komanduvachi na teatrah vijni Ale same nachalnik genshtabu mav pravo vidboru ta priznachennya na ci posadi svoyih kandidativ A Bruk chasto zhalkuvavsya sho bagato garnih ta talanovitih oficeriv zaginulo v roki Pershoyi svitovoyi vijni j sho same cej faktor vplinuv na rezultat voyennoyi kampaniyi 1939 1940 roku v Zahidnij Yevropi V 1942 roci nachalnik genshtabu napolig na priznachenni komanduvachem 8 yi armiyi generala B Montgomeri zamist sera K Okinleka yakij odnochasno buv golovnokomanduvachem Serednoshidnogo komanduvannya V Cherchill nastoyuvav na kandidaturi komanduvacha generala V Gotta Prote ne vstignuvshi zajnyati post 7 serpnya 1942 roku Vilyam Gott zaginuv na bortu transportnogo litaka Bombej yakij buv zbitij nimeckimi vinishuvachami Me 109 z JG 27 pri posadci na aerodromi v Kayiri Na posadi nachalnika Imperskogo Generalnogo shtabu bagato sperechavsya z Cherchillem yakogo vvazhav genialnim politikom i nekompetentnim vijskovim Pragnuv obmezhiti rol Cherchillya u virishenni suto vijskovih pitan sho she bilshe posilyuvalo yihni superechki Za viznannyam samogo Cherchillya jogo konflikti z Brukom dohodili do vzayemnih udariv kulakami po stolu i vkraj pidvishenih toniv pri rozmovi Tim ne mensh vin ne vvazhav za potribne zaminiti A Bruka na bilsh zruchnu lyudinu oskilki viznavav korisnim mati kompetentnogo sperechalnika nizh nekompetentnogo ugodovcya na vishomu vijskovomu postu Sered bagatoh konfliktiv cih kerivnikiv mozhna vidznachiti superechki shodo dij britanskih vijsk na Tihomu okeani Cherchill pragnuv nastupati cherez Birmu dlya povernennya yiyi pid britanske upravlinnya a A Bruk proponuvav zavdati golovnij udar z Avstraliyi spilno z amerikancyami dlya vidsikannya yaponskih vijsk vid Yaponiyi z pitannya bojovih dij proti greckih vizvolnih sil v 1944 roci Bruk buv protivnikom pochatku bojovih dij u Greciyi vvazhayuchi sho voni vidvernut chastinu sil vid drugogo frontu i ocinyuyuchi komunistichnu zagrozu v Greciyi yak malovirogidnu U 1942 roci Bruk vidhiliv propoziciyu obijnyati posadu Golovnokomanduvacha britanskimi vijskami na Serednomu Shodi ne bachachi gidnu zaminu sobi v Generalnomu shtabi Zate vin pragnuv stati Golovnokomanduvachem ob yednanimi silami v Zahidnij Yevropi v 1944 roci ale na cej raz proti jogo kandidaturi vistupiv V Cherchill Todi Bruk rekomenduvav na cyu posadu generala Dzhordzha Marshalla ale rishennya bulo prijnyato na korist Duajta Ejzenhauera sho duzhe dratuvalo Bruka 1 sichnya 1944 roku pidvishenij u feldmarshali a pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni u veresni 1945 roku otrimav titul barona Alanbruka Brukboroskogo Vidstavka ta smert Pislya zavershennya vijni feldmarshal A Bruk prodovzhuvav prohoditi vijskovu sluzhbu na posadi nachalnika Generalnogo shtabu Britanskoyi imperiyi 25 chervnya 1946 roku vin pishov u vidstavku ta zajnyavsya gromadskoyu ta komercijnoyu diyalnistyu Buv direktorom Nacionalnoyi diskontnoyi kompaniyi tosho 17 chervnya 1963 roku britanskij feldmarshal Alan Frensis Bruk distav sercevij napad ta pomer u sebe vdoma u u grafstvi Gempshir Div takozhOliver Liz Operaciya Neptun Operaciya Sledzhhammer Operaciya Raundap PrimitkiDzherela Find a Grave 1996 d Track Q63056 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824 Weal John 2003 Jagdgeschwader 27 Afrika Aviation Elite Units Series Osprey Publishing ISBN 978 1 84176 538 9 VinoskiPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Alan Frensis Bruk BBC Archive Remembering Winston Churchill The Alanbrooke Diaries 18 bereznya 2019 u Wayback Machine British Army Officers 1939 1945 2 bereznya 2019 u Wayback Machine Brooke Alan Francis 3 chervnya 2019 u Wayback Machine LiteraturaAlanbrooke Field Marshal Lord 2001 Danchev Alex Todman Daniel eds War Diaries 1939 1945 Phoenix Press ISBN 1 84212 526 5 Brooke Alan 1940 Operations of the British Expeditionary Force France from 12th June to 19th June 1940 Alanbrooke s Official Despatch published in the London Gazette Supplement no 37573 pp 2433 2439 21 May 1946 Dear I C B Foot M R D eds 2005 1995 The Oxford Companion to World War II Oxford Oxford University Press ISBN 0 19 280666 1 Fraser David 1983 Alanbrooke Hamlyn Paperbacks ISBN 0 600 20816 8 Hastings Max 2005 Armageddon The battle for Germany 1944 45 Pan Macmillan ISBN 0 330 49062 1 Heathcote Tony 1999 The British Field Marshals 1736 1997 Pen amp Sword Books Ltd ISBN 0 85052 696 5 Mead Richard 2007 Churchill s Lions A biographical guide to the key British generals of World War II Stroud UK Spellmount ISBN 978 1 86227 431 0 Reynolds David 2005 In Command of History Churchill Fighting and Writing the Second World War Penguin Books ISBN 0 14 101964 6 Roberts Andrew 2008 Masters and Commanders How Roosevelt Churchill Marshall and Alanbrooke won the war in the west Allen Lane ISBN 978 0 7139 9969 3 Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Velikoyi Britaniyi Poperednik sformovana Komandir Mobilnoyi diviziyi 1937 1938 Nastupnik general major Poperednik sformovane 1 kvitnya 28 lipnya 1939 Nastupnik lejtenant general Poperednik lejtenant general Archibald Vejvell Komanduvach Pivdennogo komanduvannya lipen serpen 1939 Nastupnik lejtenant general Poperednik sformovanij Komandir II armijskogo korpusu serpen 1939 1940 Nastupnik lejtenant general Bernard Montgomeri Poperednik lejtenant general Komanduvach Pivdennogo komanduvannya cherven lipen 1940 Nastupnik lejtenant general Klod Okinlek Poperednik general Edmund Vilyam Ajronsajd lipen 1940 gruden 1941 Nastupnik general Bernard Pejdzhet Poperednik feldmarshal Dzhon Dill Nachalnik Generalnogo shtabu gruden 1941 25 chervnya 1946 Nastupnik feldmarshal Bernard Montgomeri