Зимо́ва би́тва в Карпа́тах — велика битва на Східному фронті Першої світової війни.
| Зимова битва в Карпатах | |
|---|---|
| Східний фронт Перша світова війна | |
| Сторони | |
| Російська імперія | Австро-Угорщина Німецька імперія |
| Командувачі | |
| Південно-Західний фронт М. І. Іванов 3-тя армія Радко-Дмитрієв 4-та армія Еверт 8-ма армія Брусилов 9-та армія Лечицький | 2-га армія 3-тя армія Брудерман 4-та армія Ауффенберг Південна німецька армія: Лінзінген |
| Втрати | |
| 1 000 000 вбитими та пораненими | 800 тисяч вбитими, пораненими та полоненими |
З кінця грудня 1914 року, головне командування російського Південно-західного фронту приступило до підготовки операції прориву через Карпати для вторгнення в Угорщину. Головне завдання при цьому покладалося на 8-му армію Брусилова, 4 корпуси якої, зосередившись на ділянці від Дукельського перевалу до Балигороду, повинні були наступати на Гуменне в Угорську рівнину.
Австро-Угорське командування також готувалося до наступу, намагаючись деблокувати обложену росіянами фортецю Перемишль. 22—24 січня 1915 (за новим стилем) австро-німецькі війська почали наступ у Карпатах, завдаючи два удари: один від Ужгорода на Самбір, інший від Мункачі (Мукачево) на Стрий.
Одночасно почався наступ 8-ї армії Брусилова, це призвело до ряду важких зустрічних боїв на гірських перевалах у зимову холоднечу. В перших числах лютого праве крило 8-ї армії оволоділо ділянкою Карпат на лінії Конечна — Свидник — Меджилабірці — Балигород. На південний схід росіянам, навпаки, доводилося тримати оборону,— їм протистояло 13—15 австро-німецьких дивізій.
26 лютого верховне командування російських військ відправили на Південно-Західний фронт 22-й армійський корпус як підкріплення. Наприкінці лютого на крайній лівий фланг Південно-Західного фронту було перекинуто кілька корпусів, які утворили 9-ту армію Лечицького, всього у складі — 8,5 піхотних та 5 кавалерійських дивізій. Завданням цієї армії було відбити австрійський наступ на Дністрі.
Весь березень пройшов у безперервних боях на лівому фланзі російської 3-ї армії і на всьому фронті 8-ї армії. Тут, на найкоротшому напрямку з Угорщини до Перемишля, для його звільнення, наполегливо, по пояс у снігу, наступали австро-німці, несучи щоденно великі втрати.
22 березня після 6-ти місячної блокади здалася австрійська фортеця Перемишль. Звільнилася 11-та армія та посилила російські війська в Карпатах.
Наприкінці березня 1915 російські війська знову перейшли в наступ, але спроба форсувати Карпати не вдалася. 2 (15) квітня головнокомандувач фронтом генерал від артилерії Іванов зупинив цей невдалий наступ. Точних даних про втрати російських військ в Карпатській битві немає, але загалом вони перевищили 200 тис. бійців.
Див. також ред.
Джерела та література ред.
- В. М. Волковинський Карпатська операція 1915 [ 17 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 120. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Бонч-Бруевич М. Д. Потеря нами Галиции в 1915 г. Ч. I. Через Карпаты в Венгрию зимой 1915 года. grwar.ru (рос.). оригіналу за 27 січня 2020. Процитовано 25 лютого 2023.
- Советская военная энциклопедия. В 8 томах / председ. Гл. ред. комиссии Н. В. Огарков. — Москва : Военное издательство Министерства обороны СССР, 1977. — Т. 4: «К-22» — Линейный крейсер. — С. 96. — ISBN 00101-236. (рос.)