www.wikidata.uk-ua.nina.az

Каракалпацька мова Қарақалпақ тили Qaraqalpaq tili мова каракалпаків офіційна мова автономної республіки Каракалпакстан

Каракалпацька мова

Каракалпацька мова (Қарақалпақ тили, Qaraqalpaq tili) — мова каракалпаків, офіційна мова автономної республіки Каракалпакстан. Етнічні каракалпаки, які живуть у вілоятах Узбекистану, як правило, спілкуються місцевими діалектами узбецької.

Каракалпацька мова
Qaraqalpaq tili, Қарақалпақ тили
Карта показує поширення каракалпацької мови (червоний)
Поширена в Узбекистан, Казахстан, Афганістан, Росія
Регіон Каракалпакстан
Носії 412 000 (1993)
Місце Каракалпакстан
Писемність латинське письмо і кирилиця
Класифікація

Алтайські мови

Офіційний статус
Офіційна  Узбекистан (Каракалпакстан є офіційною в області)
Регулює Ніяких офіційних регулювань
Коди мови
ISO 639-1 —
ISO 639-2 kaa
ISO 639-3 kaa

Класифікація

Каракалпацька мова входить у кипчакську підгрупу тюркських мов (татарська, башкирська, карачаєво-балкарська, караїмська, кримськотатарська, казахська, карагачська, ногайська). Разом з ногайською, казахською і карагачською мовами відноситься до кипчаксько-ногайської гілки. Лексично найближча до казахської мови, однак відрізняється від неї орфографічно. Багато дослідників вважають каракалпацьку мову діалектом казахської мови.

Як фінська, угорська і турецька, каракалпацька має сингармонізм, є аглютинативною і не має граматичного роду. Порядок слів, як правило, Підмет додаток дієслово.

Географічне поширення

Каракалпацькою мовою в основному розмовляють у Каракалпакстані, Автономній Республіці Узбекистану. Приблизно 2 000 чоловік в Афганістані розмовляють каракалпацькою і менш чисельна діаспора в Росії, Казахстані, Туреччині, також каракалпацькою розмовляють і в інших частинах світу. Деякі люди вважають каракалпацьку мову діалектом казахської мови; це нібито сталося через сталінську політику змішування етнічних груп у Центральній Азії, щоб вони не могли об'єднатися і повстати проти росіян (ще одним прикладом є велика узбецька меншина в Худжандському регіоні Таджикистану).

Офіційний статус

Каракалпацька мова має офіційний статус в Автономній Республіці Каракалпакстан.

Діалекти

Ethnologue виділяє два діалекти в каракалпацькій мові: північно-східний і південно-західний. Менджес згадується третій можливий діалект, яким розмовляють у Ферганській долині. Південно-західний діалект має букву č, яка в північно-східному відповідає букві š.

Фонетика

Голосні

Система голосних каракалпацької мови

Закон гармонії голосних в каракалпацькій виражений сильніше, ніж в інших тюркських мовах:

Голосний Може слідувати за:
a a, ɯ
æ e, i
e e, i
i e, i
o a, o, u, ɯ
œ e, i, œ, y
u a, o, u
y e, œ, y
ɯ a, ɯ

У запозиченнях з російської та інших мов сингармонізм дотримується не завжди.

Приголосні

У каракалпацькій виділяють 25 приголосних фонем, з яких 4 (відзначені дужками) зустрічаються тільки в запозиченнях.

  Лабіальний Альвеолярний Палатальний Велярний Увулярний Глотальний
Вибухові p b t d     k g q      
Африкат     (ʦ)   (ʧ)              
Спірант (f) (v) s z ʃ ʒ x ɣ     h  
Носовий m n     ŋ        
Тремтячі     r                
Бічні     l                
Ковзаючі w     j            


Писемність

З 1924 по 1928 роки для запису каракалпацької мови використовувався арабський алфавіт. У період між 1928 і 1940 рр.. використовувалася латинська графіка, після чого було введено кирилицю. Після проголошення незалежності Узбекистану в 1991 р. було прийнято рішення про повернення до латиниці, і в наш час[коли?] в Каракалпакстані здійснюється поступовий перехід на цю графічну основу. Нижче наведено алфавіти з еквівалентними позначеннями МФА.

Арабський
алфавіт		 Латиниця
1928-1932		 Латиниця
1932-1938		 Латиниця
1938-1940		 Кирилиця Сучасна
латиниця		 МФА
ا Aa Aa Aa Аа Aa a
ه Әә Әә Әә Әә A'a' æ
ب Bb Bb Bb Бб Bb b
Vv Vv Vv Вв Vv v
گ Gg Gg Gg Гг Gg g
غ Ƣƣ Ƣƣ Ƣƣ Ғғ G'g' ɣ
د Dd Dd Dd Дд Dd d
ه Ee Ee Ee Ее Ee e
Ёё yo jo
ج Çç Çç Çç Жж Jj ʒ
ز Zz Zz Zz Зз Zz z
ى Ii Ii Jj Ии İi i
ي Jj Jj Ii Йй Yy j
ک Kk Kk Kk Кк Kk k
ق Qq Qq Qq Ққ Qq q
ل Ll Ll Ll Лл Ll l
م Mm Mm Mm Мм Mm m
ن Nn Nn Nn Нн Nn n
ڭ N̡n̡ N̡n̡ N̡n̡ Ңң N'n' ŋ
و OO Oo Oo Оо Oo o
Өө Өө Өө Өө O'o' œ
پ Pp Pp Pp Пп Pp p
ر Rr Rr Rr Рр Rr r
س Ss Ss Ss Сс Ss s
ت Tt Tt Tt Тт Tt t
ۇ Uu Uu Ŭŭ Уу Uu u
Yy Yy Yy Үү U'u' y
ۋ Vv Vv Uu Ўў Ww w
ف Ff Ff Ff Фф Ff f
خ Xx Xx Xx Хх Xx x
ھ Hh Hh Hh Ҳҳ Hh h
Ss Ss Tsts Цц ts ʦ
چ Cc Şş Şş Чч ch ʧ
ش Şş Şş Şş Шш SHsh ʃ
Şş Şş Şş Щщ sh ʃ
j j i Ъъ
ى Ьь Ьь Ьь Ыы Iı ɯ
Ьь
Ee Ee Ee Ээ Ee e
Юю yu ju
Яя ya ja
Вивіска фотосалону в Нукусі сучасною латиницею. 2006

Примітки

  1. ↑ Введена в 1957 році
  2. До 1957 р. — нг

Посилання

Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
каракалпацькою мовою
Bas bet

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Karakalpacka mova Қarakalpak tili Qaraqalpaq tili mova karakalpakiv oficijna mova avtonomnoyi respubliki Karakalpakstan Etnichni karakalpaki yaki zhivut u viloyatah Uzbekistanu yak pravilo spilkuyutsya miscevimi dialektami uzbeckoyi Karakalpacka movaQaraqalpaq tili Қarakalpak tiliKarta pokazuye poshirennya karakalpackoyi movi chervonij Poshirena v Uzbekistan Kazahstan Afganistan RosiyaRegion KarakalpakstanNosiyi 412 000 1993 Misce KarakalpakstanPisemnist latinske pismo i kirilicyaKlasifikaciya Altajski movi Tyurkska gilkaKipchacka grupaNogajsko kipchakska pidgrupa dd dd Oficijnij statusOficijna Uzbekistan Karakalpakstan ye oficijnoyu v oblasti Regulyuye Niyakih oficijnih regulyuvanKodi moviISO 639 1 ISO 639 2 kaaISO 639 3 kaa Zmist 1 Klasifikaciya 2 Geografichne poshirennya 2 1 Oficijnij status 2 2 Dialekti 3 Fonetika 3 1 Golosni 3 2 Prigolosni 4 Pisemnist 5 Primitki 6 PosilannyaKlasifikaciya RedaguvatiKarakalpacka mova vhodit u kipchaksku pidgrupu tyurkskih mov tatarska bashkirska karachayevo balkarska karayimska krimskotatarska kazahska karagachska nogajska Razom z nogajskoyu kazahskoyu i karagachskoyu movami vidnositsya do kipchaksko nogajskoyi gilki Leksichno najblizhcha do kazahskoyi movi odnak vidriznyayetsya vid neyi orfografichno Bagato doslidnikiv vvazhayut karakalpacku movu dialektom kazahskoyi movi Yak finska ugorska i turecka karakalpacka maye singarmonizm ye aglyutinativnoyu i ne maye gramatichnogo rodu Poryadok sliv yak pravilo Pidmet dodatok diyeslovo Geografichne poshirennya RedaguvatiKarakalpackoyu movoyu v osnovnomu rozmovlyayut u Karakalpakstani Avtonomnij Respublici Uzbekistanu Priblizno 2 000 cholovik v Afganistani rozmovlyayut karakalpackoyu i mensh chiselna diaspora v Rosiyi Kazahstani Turechchini takozh karakalpackoyu rozmovlyayut i v inshih chastinah svitu Deyaki lyudi vvazhayut karakalpacku movu dialektom kazahskoyi movi ce nibito stalosya cherez stalinsku politiku zmishuvannya etnichnih grup u Centralnij Aziyi shob voni ne mogli ob yednatisya i povstati proti rosiyan she odnim prikladom ye velika uzbecka menshina v Hudzhandskomu regioni Tadzhikistanu Oficijnij status Redaguvati Karakalpacka mova maye oficijnij status v Avtonomnij Respublici Karakalpakstan Dialekti Redaguvati Ethnologue vidilyaye dva dialekti v karakalpackij movi pivnichno shidnij i pivdenno zahidnij Mendzhes zgaduyetsya tretij mozhlivij dialekt yakim rozmovlyayut u Ferganskij dolini Pivdenno zahidnij dialekt maye bukvu c yaka v pivnichno shidnomu vidpovidaye bukvi s Fonetika RedaguvatiGolosni Redaguvati Sistema golosnih karakalpackoyi moviZakon garmoniyi golosnih v karakalpackij virazhenij silnishe nizh v inshih tyurkskih movah Golosnij Mozhe sliduvati za a a ɯae e ie e ii e io a o u ɯœ e i œ yu a o uy e œ yɯ a ɯU zapozichennyah z rosijskoyi ta inshih mov singarmonizm dotrimuyetsya ne zavzhdi Prigolosni Redaguvati U karakalpackij vidilyayut 25 prigolosnih fonem z yakih 4 vidznacheni duzhkami zustrichayutsya tilki v zapozichennyah Labialnij Alveolyarnij Palatalnij Velyarnij Uvulyarnij GlotalnijVibuhovi p b t d k g q Afrikat ʦ ʧ Spirant f v s z ʃ ʒ x ɣ h Nosovij m n ŋ Tremtyachi r Bichni l Kovzayuchi w j Pisemnist RedaguvatiZ 1924 po 1928 roki dlya zapisu karakalpackoyi movi vikoristovuvavsya arabskij alfavit U period mizh 1928 i 1940 rr vikoristovuvalasya latinska grafika pislya chogo bulo vvedeno kirilicyu Pislya progoloshennya nezalezhnosti Uzbekistanu v 1991 r bulo prijnyato rishennya pro povernennya do latinici i v nash chas koli v Karakalpakstani zdijsnyuyetsya postupovij perehid na cyu grafichnu osnovu Nizhche navedeno alfaviti z ekvivalentnimi poznachennyami MFA Arabskij alfavit Latinicya1928 1932 Latinicya1932 1938 Latinicya1938 1940 Kirilicya Suchasnalatinicya MFAا Aa Aa Aa Aa Aa aه Әә Әә Әә Әә 1 A a aeب Bb Bb Bb Bb Bb bVv Vv Vv Vv Vv vگ Gg Gg Gg Gg Gg gغ Ƣƣ Ƣƣ Ƣƣ Ғg G g ɣد Dd Dd Dd Dd Dd dه Ee Ee Ee Ee Ee eYoyo 1 yo joج Cc Cc Cc Zhzh Jj ʒز Zz Zz Zz Zz Zz zى Ii Ii Jj Ii Ii iي Jj Jj Ii Jj Yy jک Kk Kk Kk Kk Kk kق Qq Qq Qq Қk Qq qل Ll Ll Ll Ll Ll lم Mm Mm Mm Mm Mm mن Nn Nn Nn Nn Nn nڭ N n N n N n Ңn 2 N n ŋو OO Oo Oo Oo Oo oӨo Өo Өo Өo 1 O o œپ Pp Pp Pp Pp Pp pر Rr Rr Rr Rr Rr rس Ss Ss Ss Ss Ss sت Tt Tt Tt Tt Tt tۇ Uu Uu Ŭŭ Uu Uu uYy Yy Yy Үү 1 U u yۋ Vv Vv Uu Ўy 1 Ww wف Ff Ff Ff Ff Ff fخ Xx Xx Xx Hh Xx xھ Hh Hh Hh Ҳҳ Hh hSs Ss Tsts Cc ts ʦچ Cc Ss Ss Chch ch ʧش Ss Ss Ss Shsh SHsh ʃSs Ss Ss Shsh sh ʃj j i ى Yy Ii ɯEe Ee Ee Ee Ee eYuyu yu juYaya ya ja Viviska fotosalonu v Nukusi suchasnoyu latiniceyu 2006Primitki Redaguvati a b v g d Vvedena v 1957 roci Do 1957 r ngPosilannya Redaguvati Vikipediya Vikipediya maye rozdilkarakalpackoyu movoyuBas bet Karakalpacka mova na sajti Ethnologue Karakalpak A language of Uzbekistan angl Onlajn transliterator dlya karakalpackoyi movi Karakalpacka mova na sajti Glottolog 3 0 Language Kara Kalpak Arhivovano 3 chervnya 2019 u Wayback Machine angl Karakalpacka mova na sajti WALS Online Language Karakalpak Arhivovano 3 chervnya 2019 u Wayback Machine angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Karakalpacka mova amp oldid 36799650