Канівське поселення — археологічна пам'ятка доби формування Київської Русі.
Розташоване на правому березі Дніпра, за 7 км південніше від міста Канів Черкаської області, уздовж берегової лінії.
Площа — близько 17 га, розкопано 2 100 м2, досліджено 24 житла, 17 приміщень різного призначення і 42 господарські ями. Житла, які являють собою землянки і напівземлянки з круглими глинобитними печами всередині, розміщені рядами. Майже всі землянки носять сліди пожеж, внаслідок яких, очевидно, вони були знищені.
Канівське поселення за своїм характером було аграрно-ремісничим центром союзу племен полян. Знайдено уламки горщиків, корчаг, глеків та іншого посуду, сільськогосподарські знаряддя, залізні ножі, рибальські гачки, пряжки, наконечники стріл, бронзові й скляні прикраси тощо.
Основним заняттями жителів канівського поселення були землеробство, скотарство, мисливство й рибальство: у них були розвинуті ремесла, зокрема ковальське, ливарне, ювелірне, гончарське.
Існувало впродовж 8 — 10 століть.
Розкопки проводились у 1957–1962 рр.. кафедрою археології Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка під керівництвом Г. Г. Мезенцевої.
Література ред.
Мезенцева Г. Г. Канівське поселення полян. К., 1965.
Джерела ред.
- Н. С. Абашина. Канівське поселення / Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2007. — 528 с.: іл. [ 3 квітня 2013 у Wayback Machine.]
- http://leksika.com.ua/14261006/ure/kanivske_poselennya [ 27 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- [недоступне посилання з липня 2019 «Канів літописний. Мандрівка Канівськими горами» / Офіційний сайт Канівської міської ради]