Калинове (смт)

Кали́нове (в минулому — Тринадцята Рота) — селище міського типу в Україні, у Кадіївській міській громаді Алчевського району Луганської області. Населення становить 3 014 осіб. Орган місцевого самоврядування — Калинівська селищна рада.

смт Калинове
Країна	Україна
Область	Луганська область
Район	Алчевський район
Громада	Кадіївська міська громада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване	1720
Колишня назва	Тринадцята Рота
Статус	із 1938 року
Площа	26,33 км²
Населення	▼3014 (01.01.2018)
Густота	121 осіб/км²
Поштовий індекс	93350
Телефонний код	+380 6474
Географічні координати	48°32′31″ пн. ш. 38°29′54″ сх. д. / 48.54194° пн. ш. 38.49833° сх. д. / 48.54194; 38.49833Координати: 48°32′31″ пн. ш. 38°29′54″ сх. д. / 48.54194° пн. ш. 38.49833° сх. д. / 48.54194; 38.49833
Водойма	р. Лугань (Луганка), Ломуватка, Санжарівка
Відстань
Найближча залізнична станція:	Теплогірськ
До станції:	4 км
До райцентру:
- залізницею:	90 км
- автошляхами:	78 км
Селищна влада
Адреса	93350, смт Калинове, вул. Леніна, 8а
Карта
Калинове
Калинове

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Калинове.

Знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» увійшло до складу Кадіївської міської громади.

Географія

Селище міського типу Калинове розташоване на річці Луганці, за 4 км від станції Теплогірськ (м Ірміно) та за 10 км від станції Стаханов (м Алмазна). У межах селища в Луганку впадають дві її праві притоки — Санжарівка і Ломуватка.

На захід від селища проходить лінія розмежування сил на Донбасі (див. Мінська угода (2015)). На південному заході (вище за течією Луганки), знаходиться селище Троїцьке. Сусідні населені пункти: села Новоолександрівка на північному заході, Калинове-Борщувате і місто Первомайськ (нижче за течією Луганки) на півночі, Ірміно на північному сході, Стаханов на сході, Алмазна на південному сході, селище Ганнівка (вище за течією Ломуватки) на півдні, село Веселогорівка (вище за течією Санжарівки) на південно-південно-заході.

Історія

За даними на 1859 рік у державному селі Калинівське (13-та рота) Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 2 518 осіб (1 251 чоловік та 1 267 жінок), налічувалось 351 дворове господарство, православна церква.

Станом на 1886 рік в селі Троїцької волості мешкало 3369 осіб, налічувалось 464 двори, існували православна церква, школа та 5 лавок, проходив щорічний ярмарок.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3819 осіб (1882 чоловічої статі та 1937 — жіночої), з яких 3750 — православної віри.

У 1908 році в селі, центрі Калинівської волості, мешкало 6139 осіб (3018 чоловічої статі та 3121 — жіночої), налічувалось 681 дворове господарство.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 205 жителів селища (за іншими даними — 89 жертв). У книзі «Врятована пам'ять. Голодомор 1932-33 років на Луганщині: свідчення очевидців» містяться спогади місцевої мешканки Седінкіної Клавдії Степанівни (1923 року народження), яка описує ті події так:

Війна на сході України

12 серпня 2014 року в ході збройного протистояння українських військовиків та озброєних РФ «прибічників ЛНР», останні були вибиті з селища. 18 вересня 2014-го поблизу смт Калинового розвідувальна група 17-ї окремої танкової бригади на БМП потрапила у засідку терористів. Під час вогневого протистояння бійці зазнали поранень та їх полонили. У бою тоді загинули прапорщик Геннадій Бережний, молодші сержанти Андрій Кравченко, Олег Литовченко та солдати Сергій Пронін, Андрій Сущевський, Руслан Безрідний. Розвідувальний дозор, у складі якого був сержант Віталій Капінус, прикривав евакуацію поранених бійців; сержант Капінус у бою загинув. 4 жовтня 2014-го українські сили змушено відійшли із Калинового.

Внаслідок боїв 29 січня 2017 року українські війська захопили ворожі бліндажі та просунулись на кілька кілометрів у напрямку Калинового.

Населення

За даними перепису 2001 року населення селища становило 3862 особи, з них 80,99 % зазначили рідною українську мову, 18,49 % — російську, а 0,52 % — іншу.

Персоналії

• Варення Микола Романович (25.10.1917 — 23.06.2001) — живописець, графік, педагог, дослідник Гуцульщини.
• Поляков Олексій Іванович (1943) — український художник-пейзажист, народний художник України.
• Рогочий Георгій Антонович (1913—1970) — радянський педагог.

Див. також

• Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932-1933, Луганська область

Примітки

1. . Архів оригіналу за 16 серпня 2021. Процитовано 10 грудня 2018. 
2. . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022. 
3. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 715) (рос. дореф.)
4. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
5. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-60)
6. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 16-1)
7. Калинове. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. ^{[недоступне посилання]}
8. . Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 18 березня 2016. 
9. Архів оригіналу за 26 лютого 2019. Процитовано 26 лютого 2019. 
10. Бойовики продовжують бомбити звільнений Первомайськ. Еспресо TV. 13 серпня 2014. оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 1 червня 2021. 
11. . Архів оригіналу за 21 червня 2018. Процитовано 5 жовтня 2014. 
12. . Архів оригіналу за 30 січня 2017. Процитовано 30 січня 2017. 
13. . Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 22 січня 2015. 

Посилання

• Облікова картка на сайті ВРУ^{[недоступне посилання з квітня 2019]}