Ірміно І рміно 1808 1900 Петрівка 1900 1962 Ірмине 1977 2010 Теплогірськ місто з 1936 року в Україні у Кадіївській міськ

48°35′48″ пн. ш. 38°34′58″ сх. д. / 48.59667° пн. ш. 38.58278° сх. д. / 48.59667; 38.58278Координати: 48°35′48″ пн. ш. 38°34′58″ сх. д. / 48.59667° пн. ш. 38.58278° сх. д. / 48.59667; 38.58278

Водойма

р. Лугань

Назва мешканців

і́рминівець, і́рминівка, і́рминівці

Відстань

Найближча залізнична станція

Теплогірськ

До станції

2 км

До обл./респ. центру

- залізницею

116 км

- автошляхами

75 км

Міська влада

Рада

Ірмінська міська рада

Адреса

94092, Стахановська міськрада, м. Ірміно, вул. Дюканова, буд. 3

Ірміно у Вікісховищі

Карта
Ірміно
Ірміно

Знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області» увійшло до складу Кадіївської міської громади.

Загальний опис Редагувати

Місто постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Петро-Голинищівській сільській раді — 62 людей.

З Кадієвкою до 2008 року було з'єднане трамвайною лінією. Залізнична станція Теплогірськ. В основному — вугільна промисловість. Річка Лугань (Луганка). Назва Ірміно була дана на честь доньки колишнього шахтовласника — Ірми.

Саме тут на шахті "Центральная-Ирмино" Олексій Стаханов встановив свій рекорд.

21 вересня 2014 року під час російсько-української війни бойовики з артилерії обстріляли селище Стахановець.

Перейменування Редагувати

8 липня 2010 року Верховна Рада України прийняла постанову «Про перейменування міста Теплогірськ Стахановської міської ради Луганської області».

У місцевому референдумі за назву «Ірміно» проголосувало 3870 осіб (71 %), «проти» — 1524 (28 %) серед 5428 виборців, що взяли участь у голосуванні.

Примітки Редагувати

Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
. www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 29 березня 2016.
. dnabb.org. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.
. Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 21 вересня 2014.
Постанова ВРУ «Про перейменування міста Теплогірськ Стахановської міської ради Луганської області»
Теплогорский референдум, или Семейные разборки? (stakhanov.org.ua, 20.01.2010) [ 23.07.2014, у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання Редагувати

Облікова картка^{[недоступне посилання з червня 2019]}

Література Редагувати

Василь Пірко // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945–1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939 - 1959 рр.) : монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. - Донецьк, 2008. - 192 c.

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))

[2] . www.kmu.gov.ua (ua). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.

[3] . Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 29 березня 2016.

[4] . dnabb.org. Архів оригіналу за 23 травня 2021. Процитовано 23 травня 2021.

[5] . Архів оригіналу за 27 лютого 2015. Процитовано 21 вересня 2014.

[6] Постанова ВРУ «Про перейменування міста Теплогірськ Стахановської міської ради Луганської області»

[7] Теплогорский референдум, или Семейные разборки? (stakhanov.org.ua, 20.01.2010) [ 23.07.2014, у Wayback Machine.] (рос.)