www.wikidata.uk-ua.nina.az

Йон Бауер Йон Альберт Бауер швед John Albert Bauer 4 червня 1882 20 листопада 1918 шведський художник та ілюстратор Його

Йон Бауер

Йон Альберт Бауер (швед. John Albert Bauer, 4 червня 1882 — 20 листопада 1918) — шведський художник та ілюстратор. Його роботи зазвичай пейзажні чи міфологічні, але він також створював портрети. Найбільш відомий своїми ілюстраціями до ранніх видань Bland tomtar och troll («Серед гномів і тролів»), антології шведського фольклору та казок.

Йон Бауер
швед. John Bauer
Народився 4 червня 1882(1882-06-04)[…]
Jönköpings Kristina församlingd, Швеція
Помер 20 листопада 1918(1918-11-20)[…] (36 років)
Веттерн або Санкт-Маттеусd, Швеція
·корабельна аварія
Поховання
Eastern Cemeteryd : 

Країна  Швеція
Діяльність художник, ілюстратор
Галузь ілюстрація, живопис і ілюструванняd
Знання мов шведська
Magnum opus Принцеса і троліd
Батько Йозеф Бауер[d]
Мати Емма Шарлотта Бауерd
Брати, сестри Яльмар Мартін Бауерd і Ернст Йозеф Бауерd
У шлюбі з Естер Ельквіст
Автограф

Бауер народився та виріс у Єнчепінгу. У 16 років він переїхав до Стокгольма, щоб навчатися в Шведській королівській академії мистецтв. Там отримав свої перші замовлення ілюструвати історії в книгах і журналах і познайомився з художницею Естер Ельквіст, з якою одружився в 1906 році. На початку своєї кар'єри він подорожував по Лапландії, Німеччині й Італії, і ці культури глибоко вплинули на його роботу. Він малював та ілюстрував у романтичному націоналістичному стилі, частково під впливом італійського Відродження та саамської культури. Більшість його робіт — це акварелі чи гравюри в монохромних або приглушених тонах; він також створював олійні картини та фрески. Його ілюстрації та картини розширили розуміння й оцінку шведського фольклору, казок та пейзажу.

Коли Бауерові було 36 років, Йон, Естер та їхній син Бенгт потонули під час корабельної аварії на озері Веттерн на півдні Швеції.

Біографія Редагувати

Раннє життя та освіта Редагувати

Молодий Йон Бауер

Йон Бауер народився та виріс у Єнчепінгу, у сім'ї Йозефа Бауера, родом з Баварії, та Емми Шарлотти Ваделл із фермерської родини з міста Рогберга неподалік Єнчепінгу. Йозеф Бауер приїхав до Швеції в 1863 році без грошей. Він заснував успішний бізнес — м'ясну закусочну на площі Естра у Єнчепінгу. Сім'я жила в квартирі над магазином до 1881 року, коли було завершено будівництво їхнього будинку в Шевіку. Йон народився у 1882, і в будинку на березі озера Рокшен він жив з батьками та двома братами, одним старшим і одним молодшим; його єдина сестра померла в молодому віці. Сімейний дім залишався для нього центральним ще довго після того, як він жив сам. Початкову освіту Йон отримав у Jönköpings Högre Allmäna Läroverk (Єнчепінзькій державній школі), а згодом навчався у Jönköpings Tekniska Skola (Єнчепінзькій технічній школі) з 1892 по 1898. Більшість часу він малював карикатури на своїх вчителів і мріяв, від чого вчителі не були в захваті.

Він змалку захопився кресленням і малюванням, без заохочення з боку родини. Однак, коли йому виповнилося шістнадцять і він захотів поїхати до Стокгольма вивчати мистецтво, вони підтримали його як морально, так і фінансово. У 1898 році він був одним із 40 претендентів на навчання до Шведської королівської академії мистецтв, і хоча його визнали чудово кваліфікованим для місця в академії, він був занадто молодим для вступу. Наступні два роки він провів у школі художників Калеба Альтінса. У цей час він, як і багато підлітків, розривався між надією та відчаєм, що відображено в його творчості.

У 1900 році він уже був достатньо дорослим, щоб відвідувати Академію мистецтв, і став одним із трьох студентів, прийнятих того року; двома іншими успішними претендентами були його друзі Івар Камке та Понтус Ланнер. Він вивчав традиційні ілюстрації та малював рослини, середньовічні костюми та крокі[en]; все це згодилося йому в його подальшій творчості. Один з його вчителів, професор і відомий історичний художник Густав Седерстрьом відмічав силу його робіт, які були монументальними за відчуттям попри невеликі розміри.

Під час навчання в академії він отримав свої перші замовлення на ілюстрування журналів (зокрема Söndags-Nisse та Snöflingan) і книжок (наприклад, De gyllene böckerna, Ljungars saga та Länge, länge sedan). У 1904 році він вирушив до Лапландії, щоб малювати картини для книги про культуру провінції та її «екзотичну дику природу». Наприкінці 1905 року він залишив академію і на своїй візитній картці почав вказувати, що він «Художник».

Подорож до Лапландії Редагувати

Після відкриття родовищ залізної руди на півночі Швеції, Лапландія стала фронтиром промислового розвитку, а не екзотичною дикою природою, тлом саамської культури та опівнічного сонця. Скориставшись можливістю, Карл Адам Віктор Лундгольм опублікував свою книжку Lappland, det stora svenska framtidslandet («Лапландія, велика шведська земля майбутнього»). Він залучив до створення ілюстрацій таких відомих шведських художників, як Карл Тірен[sv], Альфред Торне[en], Пер Даніель Гольм[en] і Яльмар Ліндберг[sv]. Оскільки Бауер був недосвідченим ілюстратором у порівнянні з ними, Лундгольм перевірив його здібності, відправивши замальовувати саамів.

Хоча й неохоче, 15 липня 1904 року Бауер виїхав до Лапландії і пробув там місяць. Вийшовши з густих темних лісів Смоланда, він був вражений відкритими краєвидами та барвистими пейзажами. Його зустрічі з саамами та їхньою культурою стали важливими для його подальших робіт. Він робив багато фотографій, малював й описував у нотатках інструменти, костюми та предмети, які бачив, але йому було важко зблизитися з саамі через їхню сором'язливість. Свій досвід він записав у щоденнику та в листах до рідних та друзів. Після візиту до саамського гоахті[en] він зазначив: «Все світло згори. Якщо голова нахилена вперед, то вона темна. Освітлені частини фігури завжди світліші за наметове полотно. Гострі тіні біжать, як спиці, з середини гоаті».

Книжка про Лапландію була опублікована в 1908 році з одинадцятьма акварелями Бауера. Вони були намальовані в Стокгольмі майже через 18 місяців після його візиту, на основі фотографій та ескізів, які він зібрав під час своєї подорожі. Багато фотографій також стали основою для інших малюнків та картин. Більшість із них були романтичними версіями фотографій, але йому вдалося відобразити нюанси й атмосферу гоахті, а також багатство саамського одягу та ремесел. Деталі саамської культури, такі як зігнуті ножі, черевики, списи, горщики та пояси, стали важливими елементами в одязі та прикрасах тролів Бауера. Уважність Бауера до деталей і його численні нотатки також зробили матеріал етнографічним документом епохи.

Залицяння та шлюб Редагувати

Казкова принцеса, 1904, олійний етюд

Бауер познайомився з однокурсницею Естер Ельквіст у Шведській королівській академії мистецтв. Ельквіст навчалася на окремому жіночому відділенні, оскільки жінкам не дозволялося відвідувати ті ж заняття, що й чоловікам, і їхнє навчання відбувалося по-іншому. Тому, хоча Ельквіст була талановитою та амбітною, у неї не було рівних можливостей, як у її колег-чоловіків, для розвитку свого мистецтва, і її очікувала радше роль домогосподарки, ніж художниці.

Бауер почав залицятися до неї в 1903 році, але оскільки вони більшість часу були не поруч, то відбувалося це поштою. Їхні стосунки розвивалися, у листуванні вони ділилися своїми мріями, прагненнями, сумнівами та невпевненістю. Для Бауера Ельквіст стала його натхненницею, музою та «казковою принцесою»; саме такою він вперше намалював її на Sagoprinsessan («Казова принцеса»). Ескізи для олійної картини він зробив в 1904 році, а завершив її в 1905. Ельквіст зображений як сильна, просвітлена і недосяжна валькірія. Картина була показана на першій виставці Бауера в Академії Валанда[en] в Гетеборзі в 1905 році (де він був одним з одинадцяти дебютантів) і в Норрчепінгу в 1906 році, де вона була продана приватному колекціонеру. Зараз вона знаходиться в музеї лена Єнчепінг. Бауер намагався зробити Ельквіст втіленням водночас свого бачення лісової істоти та ідеальної дружини художника; він хотів, щоб вона облаштовували їхній дім у романтичному котеджі в лісі, поки він блукає лісом у пошуках натхнення.

Ельквіст, з іншого боку, виросла у Стокгольмі і була жвавою особистістю, яка насолоджувалася суспільним життям, яке можна було знайти лише в містах. Вона хотіла влаштуватися в затишному місці з чоловіком і мати дітей. Бауер не був достатньо визнаним художником, щоб забезпечувати сім'ю; упродовж усього життя він покладався на фінансову підтримку своїх батьків. Коли він освідчився Естер, то зробив це без схвалення батьків, які вважали, що до шлюбу він повинен бути більш утвердженим у кар'єрі та самозабезпеченні.

У грудні 1906 року Бауер та Ельквіст побралися. Мало що відомо про їхні перші роки разом: оскільки вони жили тепер в одному будинку, то листи були не потрібні. Бауер працював, ілюструючи обкладинки для журналів на зразок Hvar 8 Dag, і почав працювати над Bland tomtar och troll («Серед гномів і тролів»). У 1908 році Йон і Естер разом поїхали до Італії; повернувшись, вони знайшли собі будинок, «Віллу Бйоркудден», розташовану на березі озера Бунн неподалік Ґренни[en]. Вони купили будинок у 1914 році, а наступного року народився їхній син Бенгт (на прізвисько «Путте»). Народження Путте стало для пари гармонійним і радісним часом. Бауер зробив свої останні ілюстрації до «Серед гномів і тролів», що дозволило йому досліджувати драматургію та створювати фрески. Він показував свої картини на виставках і експериментував з модернізмом, але все це мало свою ціну. Бауер часто був у від'їзді, залишаючи Ельквіст саму вдома, і більше не мав стабільного доходу, який давали ілюстрації. Станом на 1917 рік їхній шлюб став проблемним, а в 1918 році в листі до дружини Бауер висловив свої думки про розлучення.

З часом Бауер все рідше використовував Ельквіст як модель. З народженням сина Бауер почав писати картини з дітьми як частиною композиції. Картина Rottrollen («Корінні тролі»), завершена в 1917 році, зображує Путте, що спить у лісі серед коріння у формі тролів.

Подорож до Італії Редагувати

Автопортрет, 1908, полотно, олія

Бауер і його дружина здійснили довгу подорож до Італії за кошти Йозефа в 1909 році. Вони вирішили подорожувати через Німеччину, середньовічними містами, як під час поїздки Йона до Німеччини у 1902 році разом з батьком. Далі пара відвідала Верону, Флоренцію, Сієну і два місяці провела у Вольтеррі. Пара продовжила подорож через Неаполь і Капрі, провівши зиму в Римі.

Під своїх подорожей вони вивчали мистецтво та відвідували церкви та музеї, що приваблювало еклектичний розум Бауера. Вечорами вони ходили до маленьких таверн, щоб насолодитися атмосферою; все це записано в листах, які вони відправляли додому до родини Бауера. Етюдники Бауера сповнені досліджень антикварних предметів і мистецтва епохи Відродження, деякі з яких він використав для своїх ілюстрацій. Портрет Гірландайо роботи Сандро Боттічеллі вважається основою для картини Svanhamnen («Діва-лебідь»), а робота П'єро делла Франчески послужила натхненням для Den helige Martin («Святий Мартін»). Йона також зацікавили фрески. Він енергійно вивчав мистецтво, але також сумував за тихим спокоєм шведського лісу, внаслідок чого створив одні зі своїх найкращих зимових картин із білим снігом, темним лісом і небом, що виблискує крихітними зірочками.

Подорож довелося завершити після вбивства, яке сталося в їхньому будинку в Римі. Через непорозуміння Бауера допитала італійська поліція. Він ніколи не був підозрюваним, але ситуація стала публічною, залишивши гіркі спогади про їхній візит до Риму.

Смерть на озері Веттерн Редагувати

Бауер, Естер та їхній трирічний син Бенгт прямували до свого нового дому в Стокгольмі, де Бауер сподівався на духовне оновлення та нове життя для себе та своєї родини. Нещодавня, широко висвітлена у пресі залізнична аварія[en] в Єто[en] змусила Бауера замовити повернення до Стокгольма на човні, а саме пароплавом Per Brahe.

Пер Браге в Стокгольмі після підняття

У ніч на 19 листопада 1918 року, коли пароплав вийшов з Ґренни, його завантажили залізними печами, лемешами, швейними машинами та бочками з продуктами. Весь вантаж не поміщався в трюм, і значна його частина зберігалася незакріпленими на палубі, що робило верх судна надзвичайно важким. Погода була погана, і коли пароплав вийшов у море, вже лютувала повна буря; вітер спричинив переміщення вантажу на палубі, частина його впала за борт, що ще більше дестабілізувало судно. Корабель перекинувся і почав тонути кормою вниз, всього за 500 метрів від Гестгольмена, що мав бути наступним портом. Загинули всі 24 людини на борту, включаючи Бауерів. Більшість пасажирів опинилися в пастці в своїх каютах.

Корабель знайшли 22 листопада 1918 р. на глибині 32 метрів і 12 серпня 1922 року підняли на поверхню. Розслідування показало, що в трюмі була лише третина вантажу, а решта лишилася незакріпленою на палубі. Операція з порятунку перетворилася на химерну публічну розвагу; наприклад, швейну машинку з пароплава розбили на шматки і продали по одній кроні за кожен. За оцінками, близько 20 000 людей прийшли подивитися на підйом корабля, для чого навіть пустили додаткові потяги з Норрчепінга. Кінохроніку про підйом корабля показували в кінотеатрах по всій Швеції. Для збору коштів, які б покрили операцію з підйому корабля, Пер Браге відправили в макабричне турне по Швеції. Газети підживлювали забобони людей історіями про те, що це міфічні істоти лісів заволоділи Бауером, потопивши корабель. Найпоширеніша тема була пов'язана з казкою Agneta och sjökungen («Агнета і морський король») 1910 року, в якій морський король заманює дівчину на глибини. 18 серпня 1922 року Бауери були поховані на кладовищі Естра в Єнчепінгу (в кварталі 04, ділянка № 06).

Кар'єра Редагувати

Бауер за робочим столом.

Теми Редагувати

Улюбленою темою Бауера була шведська природа, густі ліси, де світло стікало крізь крони дерев. З дитинства він блукав у темних лісах Смоланда, уявляючи собі всіх істот, які там живуть. Його картини часто містили детальні зображення рослин, мохів, лишайників і грибів, знайдених у шведських лісах. Він найбільш відомий своїми ілюстраціями «Серед гномів і тролів».

У статті 1953 року в Allers Familje-journal його друг Уве Еклунд зазначив, що «хоча [Бауер] лише бурмотів про це і ніколи не говорив чітко», він вірив, що всі створіння, яких він малював, насправді існують. Еклунд кілька разів супроводжував Бауера в його прогулянках лісами біля озера Веттерн, і опис Бауера всіх речей, які існували, на його думку, змусив Еклунда відчувати, що він також може їх бачити.

Натхнення Редагувати

Бауер та його друзі були частиною покоління шведських художників, які розпочали свою кар'єру незадовго до того, як почав процвітати рух модернізму, але водночас були значно молодшими за тих, хто домінував на шведській мистецькій сцені, тобто таких художників, як Карл Ларссон, Андерс Цорн та Бруно Лільєфорс[en]. Бауер був натхненний цими художниками, але завдяки своєму походженню був знайомий також з Фріцом Ерлером[en], Максом Клінгером та іншими німецькими ілюстраторами. Він жив в епоху, коли старонорвежців романтизували по всій Скандинавії, і запозичував ідеї та мотиви у таких художників, як Теодор Кіттельсен та Ерік Вереншельд, але готові роботи були в його власному стилі. Після його подорожі до Італії в його роботах чітко проявилися елементи ренесансу 14 століття. На малюнках принців і принцес були елементи з фламандських гобеленів, і навіть одяг тролів був складеним, так само як драпірований одяг, який можна побачити на старовинних римських скульптурах.

Стиль Редагувати

Під час малювання Бауер мав трудомістку техніку: він починав з невеликого ескізу, розміром не більше, ніж штамп, лише з основних форм. Потім він робив інший, трохи більший, ескіз з більшою кількістю деталей. Ескізи поступово зростали в розмірах і деталях, поки робота не досягала остаточного розміру. Більшість оригіналів ілюстрацій до «Про гномів і тролів» — це квадратні зображення 20—25 см завбільшки. Він малював на всьому, що було під рукою, від використаних канцелярських товарів до звороту конверта. Багато його ескізів нагадують мультфільми, де зображення стають більшими і детальнішими. Він також робив кілька версій однієї і тієї ж готової картини: наприклад, зображував мотив зображений у літній та зимовій сцені. Він не дотримувався традиційної ієрархії інструментів чи технік того часу: міг зробити повну роботу олівцем або вугіллям, так само, як і ескіз — олією.

З раннього дитинства Бауеру довелося адаптувати свої ілюстрації до сучасної техніки друку. Повнокольоровий був дорогий, тому ілюстрації були виконані в одному кольорі плюс чорний. У міру того, як процес розвивався і його роботи стали користуватись більшим попитом, його картини врешті-решт були надруковані в повному кольорі.

Акварель Редагувати

Одного вечора серед літа вони пішли з Б'янкою Марією вглиб лісу, 1913, акварель

Найвідоміші з картин Бауера — його акварелі, цією технікою він користувався під час ілюстрування для книг і журналів; він чергував акварель і гуаш. Коли він створював ілюстрації, обидва засоби іноді змішувалися, оскільки йому потрібна була і швидкість акварелі, і контраст та імпасто, які забезпечувала гуаш. Бауер був схильний працювати над своїми ілюстраціями до останньої хвилини перед встановленим терміном, і ці водорозчинні та швидко сохнучі матеріали дозволяли йому це робити.

«Серед гномів і тролів» Редагувати

У 1907 році видавництво Åhlén & Åkerlund (нині Bonnier Group[en]) попросило Бауера проілюструвати їхню нову серію книжок «Серед гномів і тролів»[sv]. Книжки мали видаватися щорічно і містити оповідання видатних шведських авторів. Більшість малюнків Бауера для книги були акварельними ілюстраціями на всю сторінку в приглушеній колірній схемі; він також зробив обкладинки, віньєтки та інші менші ілюстрації. Найбільш значущі істоти Бауера, тролі, були представлені у відтінках сірого, зеленого та коричневого кольорів лісів, наче ці істоти виросли з самого ландшафту. Через обмеженість технологій, доступних для його видавців, видання 1907—1910 років випускалися лише у двох кольорах: чорному та жовтому. Деякі оригінальні картини Бауера для цих гравюр були повнокольоровими.

У 1911 році, коли Бауера знову попросили проілюструвати книгу, він дав зрозуміти видавцеві, що хоче зберегти свої роботи разом із авторськими правами після публікації. Видавництво зберегло оригінальні ілюстрації до попередніх видань і вважало їх своєю власністю. У його запиті Бауера підтримали інші художники, які зіткнулися з такою ж проблемою. Видавці не зрушили зі своєї позиції, видали книжку без ілюстрацій Бауера, і продажі книг впали.

Видавець поступився Бауеру для видання 1912 року; він знову ілюстрував власну книгу. Також оновилися техніки друку, і зображення можна було друкувати у трьох кольорах: чорному, жовтому та синьому. Завдяки такому технічному вдосконаленню гравюри майже нагадували оригінальні картини Бауера.

Бауер проілюстрував видання 1913—1915 років, надруковані тими ж трьома кольорами, що й раніше. 1913 рік ознаменував пік його творчості в цих книгах, й ілюстрації Бауера з цього видання є одними з найбільш репродукованих його робіт. У 1914 році на його ілюстраціях почав проявлятися вплив італійського Відродження. У той час Бауер хотів припинити ілюструвати серію, але за контрактом був зобов'язаний проілюструвати ще одне видання. 1915 був останнім роком, коли він працював з тролями та гномами; він сказав, що «закінчив з ними і хоче йти далі». Війна в Європі змінила для Бауера бачення світу, і він заявив, що більше не може уявляти його як казку.

Тувстарр Редагувати

Тувстарр і далі сидить і дивиться вниз, у воду, 1913, акварель

Ännu sitter Tuvstarr kvar och ser ner i vattnet («Тувстарр і далі сидить і дивиться вниз, у воду»), написана у 1913 році — одна з найбільш відомих картин Бауера.

До 1980-х років найбільш відтворюваними та публічно відомими роботами Бауера були дві картини із зображенням принцеси та лося із казки Sagan om älgtjuren Skutt och lilla prinsessan Tuvstarr («Казка про лося і маленьку принцесу Тувстарр»), опублікованої у 1980 році. На першому малюнку зображена принцеса верхи на лосі, а на другому — лось, який стоїть на сторожі сплячої принцеси. В основному їх використовували як малюнки на стіну в дитячих кімнатах. У цій же казці також зображено Тувстарр, яка дивиться вниз, в озерце, шукаючи своє загублене серце, алегорію втраченої невинності. Бауер зробив кілька досліджень цього мотиву. У 1980-х роках картина Тувстарра біля озерця використовувалася в рекламі шампуню. Це почало у Швеції дискусію про те, як слід використовувати твори мистецтва, які вважаються частиною національної спадщини. У 1999 році картина знову з'явилася в рекламі, цього разу в зміненому вигляді, де усі дерева були зрубані, а Тувстарр, здавалося, оплакує їх. Цю рекламну кампанію Шведського товариства охорони природи[en] відзначили нагородами, вона допомогла розвинути щойно пробуджений екологічний рух у Швеції. У біографії Бауера Гуннар Ліндквіст стверджує, що картина стала занадто комерціалізованою.

Олійний живопис Редагувати

Більшість своїх основних робіт Бауер створив олією на початку своєї кар'єри, оскільки це була традиційна техніка, яку викладали в Шведській королівській академії мистецтв. У результаті подорожі до Північної Швеції було створено багато ескізів та акварелей для лапландської книжки, а також олійне полотно під назвою Kåsovagge (1904). З 1903 по 1905 рік він створив кілька портретів і пейзажів під впливом експресіонізму. Тоді ж написав і перший олійний портрет Естер, «Принцеса-фея», картину з елементами, як у прерафаелітів. Ця робота вказує, які картини Бауер хотів писати, але йому завадили замовлення на ілюстрацію «Серед гомів і тролів». Він писав, що «почувався майстром на всі руки», і в листах до редакторів і видавців, які зверталися по його допомогу, регулярно вибухав, пишучи, що йому «треба працювати, він хоче майбутню картину олією, а все інше хай буде прокляте». На той час, коли він завершив малювати своїх тролів і гномів, він уже втомився і вигорів, і звернувся до інших речей: зауважив сценографію, писав збірку про малюнки для використання в школах, і почав працювати з фресками. Йому так і не вдалося повернутися до олійного живопису повністю.

Великі роботи Редагувати

Фрея, 1905 р., етюд олією

Як і в ранніх роботах в академії, Бауер виявляв інтерес до великих фресок, і після його візиту до Італії цей інтерес зріс. Його перший шанс створити велику роботу з використанням цієї техніки був у 1912 році, коли він закінчив стінопис фреско-секко розміром 1,5 на 1,5 метри, Vill-Vallareman, у будинку видавця Еріка Окерлунда. У 1913 році його попросили написати фреску для ложі братства Odd Fellows[en] у Нючепінгу, Den helige Martin («Святий Мартін»). У той же час велося будівництво нової будівлі Стокгольмського суду[en]. Були проведені конкурси на оздоблення будівлі, і більшість відомих шведських художників того часу представили роботи та пропозиції. Бауер зробив ряд ескізів для цих конкурсів, але завагався, і не подав жодної зі своїх чернеток.

Останньою великою роботою Бауера була картина олією для аудиторії Karlskrona flickläroverk (Карлскрунській школі для дівчат) у 1917 році. На ній зображена Фрея, давньоскандинавська богиня кохання, війни та магії. Естер позувала оголеною для картини; Бауер показує її сильною, чуттєвою і потужною. Їхні друзі дражливо назвали це «картиною грудей пані Бауер».

Виставки Редагувати

Серед виставок робіт Бауера за його життя були такі:

  • 1905. Гетеборг
  • 1906, Норрчепінг
  • 1911, Рим
  • 1913, Мюнхен
  • 1913, Дрезден
  • 1913, Брайтон
  • 1913, Стокгольм
  • 1914, Мальме
  • 1915, Сан-Франциско — Бауер був нагороджений почесною медаллю.

Посмертні виставки включають:

Колекції Редагувати

Музей лена Єнчепінг володіє понад тисячею картин, малюнків і ескізів Бауера, що є найбільшою у світі колекцією його творів мистецтва. Він також представлений у Національному музеї в Стокгольмі, Гетеборзькому музеї мистецтв і художньому музеї Мальме[en]. Музей Йона Бауера в Ебенхаузені (Німеччина) — музей, присвячений життю та творчості Бауера.

Твори Редагувати

Ілюстрації з відомої дитячої антології «Серед гномів і тролів» (див. розділ вище.)

Інші роботи

Письмова робота

  • Bauer, John (1928). У Cyrus Granér. (швед.) (вид. 1–12). Stockholm: Skolboks a.-b. De förenade. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021. 

Самоставлення Редагувати

Бауер постійно й приховано сумнівався в собі. Він вважав похвалу, яку отримав за свої ілюстрації тролів і принцес, «приємним погладжуванням по голові за те, що робили веселі малюнки для дітей». Він хотів малювати олією і робити те, що він називав «справжнім мистецтвом», але йому потрібні були гроші, які йому давали ілюстрації. Його сумніви в собі суперечили його публічній персоні та тому, як він представляв себе на автопортретах: сильний духом, але самопринижуючий.

Спадщина Редагувати

Картини Бауера продовжують користуватися популярністю на мистецьких аукціонах. На розпродажі в 2014 році одна з гуашей Бауера, Humpe I trollskogen («Гумпе в лісі тролів»), була продана за 563 500 крон (близько 87 000 доларів США), а акварель En riddare red fram («Лицар їхав уперед») коштувала 551 250 крон (c. 85 100 доларів США).

Пам'ятник Йону Бауеру в Єнчепінгу

Його ілюстрації неодноразово перевидавались і вважаються класикою казок. Станом на 2014, книги із зображеннями Бауера вийшли десятьма мовами. Роботи Бауера вплинули на Суламіт Вюльфінг[en], Кай Нільсен, Браєна Фрауда, Ребекку Гуай[en] та інших ілюстраторів. У своїй біографії про Бауера Гуннар Ліндквіст стверджує: «Хоча іноді кажуть, що творчість Бауера вплинула на роботу Артура Рекхема або навпаки, ці художники не контактували один з одним до 1910-х років, коли вони вже витворили власний стиль. Тому будь-яку схожість слід пояснити їхнім спільним натхненням романтичним мистецтвом Мюнхена кінця 1800-х років і мистецтвом Альбрехта Дюрера».

У Єнчепінгу в міському парку стоїть меморіал на честь Бауера, створений у 1931 році шведським скульптором Карлом Гультстремом. Гультстрем також зробив бронзовий бюст Бауера, який знаходиться в Національній портретній галереї в замку Гріпсгольм.

Відзначаючи сторіччя Йона Бауера в 1982 році, шведська поштова служба випустила три марки з мотивами із «Серед гномів і тролів». Ще чотири були випущені в 1997 році. На його честь названо парк і прилеглу вулицю на місці, де колись стояла вілла Шевік, родинний дім Бауера. Зараз цей район є частиною муніципалітету Єнчепінг. На честь Бауера названо вулицю в Мулльше, а в Нючепінгу на його честь названо площу.

Популярна культура Редагувати

У сутінках вона часто вислизала, щоб відчути приємний запах, 1914, акварель
  • У 1986 році Sveriges Television зняли та транслювали фільм Ester: om John Bauers hustru («Естер: про дружину Йона Бауера»). Роль Естер зіграла Лена Т. Ганссон[en], а Джона — Пер Маттссон.
  • У 2013 році знято короткометражний фільм для дітей про Бауера та оповідання John Bauer, fantasin och sagorna («Йон Бауер, фантазія та казки»); створений Ульфом Ганссоном, Kunskapsmedia AB, у співпраці з музеєм лена Єнчепінг і John Bauer Art HB.
  • У телесеріалі шведського телебачення Konstverk berättar («Твір мистецтва розповідає історію») була показана картина «У сутінках вона часто вислизала, щоб відчути приємний запах» в епізоді «Картина дитинства» Бенгта Лагерквіста від 24 січня 1977 року. Епізод доступний у Швеції через відкритий архів Swedish Television Open Archive.
  • У 2017 році вийшов фільм під назвою John Bauer—Bergakungen («Йон Бауер, король гори») Бер'є Ператта, який зосереджується на казковому художникі та його любові до Естер. Роль Бауера зіграв Людвіг Фалькман.
  • Шведський фотограф Матс Андерссон опублікував книгу, де він знову відвідав ліси Бауера, використовуючи камеру замість малювання. Картини також були виставлені в художньому музеї Abecita в Буросі в листопаді 2013 року
  • Бауер згадується в коміксах серії «Пісочний чоловік» Ніла Геймана.
  • Вигляд фільму «Темний кристал» режисерів Джима Генсона і Френка Оза був розроблений основним концептуальним художником і головним дизайнером істот Браєном Фраудом, який надихався мистецтвом Бауера.
  • Італійський музикант Джанлука Пломіталло, він же «The Huge», випустив альбом під назвою John Bauer–Riddaren Rider, в якому всі пісні названі на честь картин Бауера.
  • Норвезький митець Mortiis використовує мистецтво Бауера у своїх ембіент-альбомах.
  • Шведський поет Роджер Л. Свенссон у своїх віршах згадує Меморіал Бауера та твори Бауера.
  • У фільмі жахів 2019 року «Сонцестояння» використано твори Бауера для натхнення, а Stackars lilla basse! є на початку фільму.
  • Lush Caves з популярної гри Minecraft були натхненні картиною Oskuldens Vandring («Мандри невинного»).
  • Серіал Netflix «Моторошні пригоди Сабріни» використовує багато робіт Бауера в сценах моргу Спеллмана та в Академії невидимих мистецтв.

Коментарі Редагувати

  1. Наприклад, коли вони виконували крокі, моделям не можна було скидати весь одяг.
  2. ↑ Більшість кореспонденції Йона Бауера (близько тисячі листів) зараз знаходиться в музеї лена Єнчепінг. Листи в колекції оцифровують. Інші листи від і для Бауера зберігаються у Королівській бібліотеці Швеції та бібліотеці Гетеборзького університету[en]
  3. Це експериментування можна побачити в гуаші Fanstyg («Чортівня»), якою він піджартовує над фігурами з ранніх своїх картин розмитих блакитних форм і Blå Eva («Блакитна Єва»), мрійливою темперою Єви у блакитних тінях, написаною у 1918 році.
  4. швед. Tuvstarr — шведська народна назва Carex cespitosa, виду осоки.
  5. Бауер не вважав ілюстрації (справжньою) робтою, на відміну від олійних картин, і ставився до них лише як до дрібниць, за які отримував гроші.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #123231426 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. ↑ John A Bauer — 1917.
    d:Track:Q379406d:Track:Q1724971
  4. Swedish Census 1910 — Riksarkivet.
    d:Track:Q48761314d:Track:Q1724971
  5. John Bauer
    d:Track:Q28008113
  6. Östra kyrkogården Jönköping: John Bauer — kulturgravar.se.
    d:Track:Q75311703
  7. John Bauer
  8. artist list of the National Museum of Sweden — 2016.
    d:Track:Q16323066d:Track:Q22681075
  9. ↑ Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  10. ↑ John A Bauer — 1917.
    d:Track:Q379406d:Track:Q1724971
  11. ↑ Romdahl, Axel L. . У Axelsson, Roger (sv). Svenskt biografiskt lexikon. 2 (1920 вид.). Stockholm: National Archives of Sweden. p. 783. Архів оригіналу за 8 квітня 2021. . Процитовано 12 травня 2014. 
  12. ↑ . www.jkpglm.se. Jönköpings läns museum. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 6 липня 2014. 
  13. ↑ . www.jkpglm.se. Jönköpings Läns Museum. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 6 липня 2014. 
  14. ↑ Agrenius, 1996, с. 8.
  15. Lindqvist, 1979, с. 9.
  16. ↑ Corin, 2013, с. 8.
  17. Lindqvist, 1979, с. 10.
  18. Lindqvist, 1979, с. 10–12.
  19. Lindqvist, 1979, с. 12.
  20. Lindqvist, 1979, с. 13.
  21. Wahlenberg та Bauer, 1903.
  22. Lindqvist, 1979, с. 14.
  23. Bjurström та ін., 1982, с. 190.
  24. ↑ Corin, 2013, с. 16.
  25. Agrenius, 1996, с. 23.
  26. ↑ Lindqvist, 1979, с. 16.
  27. ↑ Corin, 2013, с. 14.
  28. Lindqvist, 1979, с. 21.
  29. ↑ Bjurström та ін., 1982, с. 14.
  30. Lindqvist, 1979, с. 20.
  31. ↑ . www.jkpglm.se. Jönköpings Läns Museum. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 6 липня 2014. 
  32. Lindqvist, 1979, с. 32.
  33. . www.jnytt.se. Jnytt.se. Архів оригіналу за 29 червня 2014. Процитовано 27 червня 2014. 
  34. Rossler, Magnus. . www.jkglm.se. Jönköpings läns museums. Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 27 червня 2014. 
  35. Corin, 2013, с. 60.
  36. . www.ub.gu.se. Gothenburg University Library. Архів оригіналу за 27 серпня 2014. Процитовано 27 червня 2014. 
  37. ↑ . www.jkpglm.se. Jönköpings Läns Museum. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 6 липня 2014. 
  38. ↑ Agrenius, 1996, с. 26.
  39. . www.digitaltmuseum.se. Digitalt Museum. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 6 липня 2014. 
  40. Lindqvist, 1979, с. 32–34.
  41. Agrenius, 1996, с. 29.
  42. Corin, 2013, с. 18–20.
  43. ↑ Huss, Pia. . www.lararnasnyheter.se/. Swedish Teachers' Union. Архів оригіналу за 3 April 2016. Процитовано 20 червня 2014. 
  44. Corin, 2013, с. 40.
  45. . www.jkpglm.se. Jönköpings läns museum. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 2 вересня 2014. 
  46. Corin, 2013, с. 40–42.
  47. Corin, 2013, с. 44.
  48. Lindqvist, 1979, с. 34.
  49. Bjurström та ін., 1982, с. 174.
  50. Lindqvist, 1979, с. 38.
  51. Agrenius, 1996, с. 35.
  52. Lindqvist, 1979, с. 38–39.
  53. Corin, 2013, с. 22.
  54. Lindqvist, 1979, с. 39.
  55. (швед.). Архів оригіналу за 11 лютого 2012. Процитовано 23 липня 2006. 
  56. Lindqvist, 1979, с. 85–88.
  57. ↑ Bergquist, Lars (1980). . Stockholm: Norstedt. ISBN 91-1-801012-1. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 20 червня 2014.  Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Brahe» визначена кілька разів з різним вмістом
  58. . www.svd.se. Svenska Dagbladet. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 23 червня 2014. 
  59. . www.svd.se. Svenska Dagbladet. Архів оригіналу за 18 липня 2014. Процитовано 23 червня 2014. 
  60. Olenius, 1966, с. 86–87.
  61. . www.svenskakyrkanjonkoping.se. Svenska kyrkan Jönköping. Архів оригіналу за 3 March 2016. Процитовано 23 червня 2014. 
  62. Agrenius, 1996, с. 30–33.
  63. Lindqvist, 1979, с. 24–26.
  64. . www.jkpglm.se. Jönköpings Läns Museum. Архів оригіналу за 29 серпня 2014. Процитовано 6 липня 2014. 
  65. Eklund, Ove (1953). Bergakungens sal [Hall of the Mountain King]. Allers Familje-journal: 14–16. 
  66. Lindqvist, 1979, с. 90.
  67. Lindqvist, 1979, с. 92–93.
  68. Agrenius, 1996, с. 38–41.
  69. . www.jkpglm.se. Jönköpings Läns Museum. Архів оригіналу за 29 вересня 2014. Процитовано 6 липня 2014. 
  70. Agrenius, 1996, с. 41–42.
  71. Lindqvist, 1979, с. 40–43.
  72. Lindqvist, 1979, с. 27–50.
  73. ↑ Corin, 2013, с. 20.
  74. Corin, 2013, с. 30–ff.
  75. Bjurström та ін., 1982, с. 67–110.
  76. Agrenius, 1996, с. 41.
  77. Bjurström та ін., 1982, с. 36.
  78. Corin, 2013, с. 20-27.
  79. Lindqvist, 1979, с. 52.
  80. Corin, 2013, с. 30.
  81. Corin, 2013, с. 34.
  82. Corin, 2013, с. 36.
  83. Lindqvist, 1979, с. 65.
  84. Lindqvist, 1979, с. 83–85.
  85. Agrenius, 1996, с. 45.
  86. Petri, Gunilla (21 квітня 1980). Vår barndoms trollvärld [The trolls of our childhood]. Barometern: 2. 
  87. Agrenius, 1996, с. 41–45.
  88. Bauer, John (1931). John Bauers bästa: ett urval sagor ur Bland tomtar och troll åren 1907–1915 [Best of John Bauer: Among Gnomes and Trolls, a selection]. Stockholm: Åhlén & Åkerlund. 
  89. Ottosson, Mats. Upp till kamp för trollen [Fight for the trolls]. www.naturskyddsforeningen.se. Naturskyddsföreningen. Процитовано 20 червня 2014. [недоступне посилання]
  90. Lindqvist, 1979, с. 58.
  91. Lindqvist, 1979, с. 28.
  92. ↑ Bjurström та ін., 1982, с. 18.
  93. Lindqvist, 1979, с. 66–86.
  94. ↑ Lindqvist, 1979, с. 74–77.
  95. ↑ . www.jkpglm.se. Jönköpings Läns Museum. Архів оригіналу за 23 грудня 2014. Процитовано 6 липня 2014. 
  96. ↑ Agrenius, 1996, с. 72.
  97. Lindqvist, 1979, с. 78.
  98. ↑ Lindqvist, 1979, с. 7.
  99. ↑ . www.lexikonettamanda.se. Kultur1. Архів оригіналу за 27 серпня 2014. Процитовано 23 червня 2014.  Помилка цитування: Некоректний тег <ref>; назва «Amanda» визначена кілька разів з різним вмістом
  100. . www.oerlenbach.rhoen-saale.net. Gemeinde Oerlenbach. Архів оригіналу за 27 серпня 2014. Процитовано 23 червня 2014. 
  101. Bjurström та ін., 1982, с. 26.
  102. Lindqvist, 1979, с. 27–78.
  103. Bjurström та ін., 1982, с. 26–27.
  104. . www.bukowskis.com. Bukowskis. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 21 червня 2014. 
  105. . www.bukowskis.com. Bukowskis. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 26 червня 2014. 
  106. . www.libris.se. LIBRIS–Nationella bibliotekssystem. Архів оригіналу за 4 вересня 2014. Процитовано 23 червня 2014. 
  107. Lindqvist, 1979, с. 90–91.
  108. Leimola, Jimmie; Andersson, Anna. . www.jnytt.se. Jnytt.se. Архів оригіналу за 8 August 2014. Процитовано 27 червня 2014. 
  109. Malmborg, Boo von (1951–1952). . Stockholm. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 27 червня 2014. 
  110. . www.jonkoping.se. Jönköping Municipality. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 23 червня 2014. 
  111. . www.mymap.se. Infabvitamin AB. Архів оригіналу за 4 March 2016. Процитовано 27 червня 2014. 
  112. . www.nykoping.se. Nyköping Municipality. Архів оригіналу за 14 серпня 2014. Процитовано 27 червня 2014. 
  113. . www.sfi.se. Swedish Film Institute. Архів оригіналу за 13 жовтня 2014. Процитовано 21 червня 2014. 
  114. . www.kunskapsmedia.se. Kunskapsmedia. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 23 червня 2014. 
  115. Lagerkvist, Bengt. . www.oppetarkiv.se. Sveriges Television. Архів оригіналу за 8 серпня 2014. Процитовано 23 червня 2014. 
  116. Marjavaara, Nina. . www.jonkopingsposten.se. Jönköpings-Posten. Архів оригіналу за 3 September 2014. Процитовано 26 червня 2014. 
  117. . www.abecitakonst.se. Abecita konstmuseum. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 26 червня 2014. 
  118. Bender, Hy (2000). . London: Titan. ISBN 1-84023-150-5. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 червня 2014. 
  119. . www.darkcrystal.com. The Jim Henson Company. Архів оригіналу за 20 червня 2014. Процитовано 23 червня 2014. 
  120. . www.bandcamp.com/. Bandcamp. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 23 червня 2014. 
  121. . Johnjay and Rich. Архів оригіналу за 8 September 2014. Процитовано 23 червня 2014. 
  122. Svensson, Roger L. . www.poeter.se. Poeter.se. Архів оригіналу за 3 вересня 2014. Процитовано 26 червня 2014. 
  123. . Thrillist. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 3 березня 2020. 
  124. (англ.). Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 5 травня 2021. 

Бібліографія Редагувати

  • Agrenius, Helen (1996). (швед.). Jönköping: Jönköpings läns museum. ISBN 91-85692-29-8. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 20 червня 2014. 
  • Bjurström, Per; Lindqvist, Gunnar; Börtz-Laine, Agneta; Holmberg, Hans (1982). (швед.). Höganäs: Bra Böcker i samarbete med Nationalmus. ISBN 91-38-90217-6. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 20 червня 2014. 
  • Corin, Claes (2013). (швед.). Laholm: Corzima. ISBN 978-91-637-3020-7. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 20 червня 2014. 
  • Lindqvist, Gunnar (1979). (швед.). Stockholm: Liber Förlag. ISBN 91-38-04605-9. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 20 червня 2014. 
  • Olenius, Elsa, ред. (1966). (швед.). Stockholm: Bonnier. ISBN 91-0-030396-8. Архів оригіналу за 17 липня 2014. Процитовано 20 червня 2014. 
  • Wahlenberg, Anne; Bauer, John (1903). (швед.). Project Runeberg. Архів оригіналу за 2 грудня 2021. Процитовано 2 грудня 2021. 

Подальше читання Редагувати

  • Agrenius, Helen; Jackson, Charlotte (1996). . Jönköping: Jönköping County Museum. ISBN 91-85692-30-1. Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 23 червня 2014. 
  • Andersson, Mats; Söderlind, David (2011). (швед.). Jönköping: Concrete. ISBN 978-91-633-8501-8. Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 26 червня 2014. 
  • Dahlin, Eva, ред. (2009). (швед.). Stockholm: Bonnier Carlsen. ISBN 978-91-638-6333-2. Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 23 червня 2014. 
  • Dahlin, Eva, ред. (2002). (швед.). Stockholm: Bonnier Carlsen. ISBN 91-638-2441-8. Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 23 червня 2014. 
  • (швед.). Stockholm: Åhlén % Åkerlund. 1931. Архів оригіналу за 21 квітня 2015. Процитовано 23 червня 2014. 
  • Lindqvist, Gunnar (1991). (швед.). Stockholm: Carlsson. ISBN 91-7798-458-7. Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 23 червня 2014. 
  • Lundburgh, Holger (2004). . Edinburgh: Floris. ISBN 0-86315-457-3. Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 23 червня 2014. 
  • Nilsson, Anna (1999). (швед.). Umeå: Institutionen för konstvetenskap. Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 23 червня 2014. 
  • Nordström, Lillemor (2000). . Första boken om ... (швед.). Stockholm: Almqvist & Wiksell. ISBN 91-21-17954-9. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 23 червня 2014. 
  • Olenius, Elsa, ред. (1973). (англ.). London: Chatto & Windus. ISBN 0-7011-5022-X. Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 23 червня 2014. 
  • Rudström, Lennart; Jones, Olive (1978). (англ.). London: Methuen. ISBN 0-416-86310-8. Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 23 червня 2014. 
  • Schiller, Harald (1935). . Sveriges allmänna konstförenings publikation (швед.). Stockholm: Sveriges allmänna konstförening. Архів оригіналу за 24 березня 2019. Процитовано 23 червня 2014. 

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Jon Albert Bauer shved John Albert Bauer 4 chervnya 1882 20 listopada 1918 shvedskij hudozhnik ta ilyustrator Jogo roboti zazvichaj pejzazhni chi mifologichni ale vin takozh stvoryuvav portreti Najbilsh vidomij svoyimi ilyustraciyami do rannih vidan Bland tomtar och troll Sered gnomiv i troliv antologiyi shvedskogo folkloru ta kazok Jon Bauershved John BauerNarodivsya 4 chervnya 1882 1882 06 04 1 2 Jonkopings Kristina forsamlingd Shveciya 3 4 Pomer 20 listopada 1918 1918 11 20 1 2 36 rokiv Vettern 3 abo Sankt Matteusd Shveciya 3 korabelna avariya 3 Pohovannya Eastern Cemeteryd 5 6 7 Krayina Shveciya 8 Diyalnist hudozhnik ilyustratorGaluz ilyustraciya zhivopis 9 i ilyustruvannyad 9 Znannya mov shvedska 2 9 Magnum opus Princesa i trolidBatko Jozef Bauer d 10 Mati Emma Sharlotta BauerdBrati sestri Yalmar Martin Bauerd i Ernst Jozef BauerdU shlyubi z Ester Elkvist 10 Avtograf Mediafajli u VikishovishiBauer narodivsya ta viris u Yenchepingu U 16 rokiv vin pereyihav do Stokgolma shob navchatisya v Shvedskij korolivskij akademiyi mistectv Tam otrimav svoyi pershi zamovlennya ilyustruvati istoriyi v knigah i zhurnalah i poznajomivsya z hudozhniceyu Ester Elkvist z yakoyu odruzhivsya v 1906 roci Na pochatku svoyeyi kar yeri vin podorozhuvav po Laplandiyi Nimechchini j Italiyi i ci kulturi gliboko vplinuli na jogo robotu Vin malyuvav ta ilyustruvav u romantichnomu nacionalistichnomu stili chastkovo pid vplivom italijskogo Vidrodzhennya ta saamskoyi kulturi Bilshist jogo robit ce akvareli chi gravyuri v monohromnih abo priglushenih tonah vin takozh stvoryuvav olijni kartini ta freski Jogo ilyustraciyi ta kartini rozshirili rozuminnya j ocinku shvedskogo folkloru kazok ta pejzazhu Koli Bauerovi bulo 36 rokiv Jon Ester ta yihnij sin Bengt potonuli pid chas korabelnoyi avariyi na ozeri Vettern na pivdni Shveciyi Zmist 1 Biografiya 1 1 Rannye zhittya ta osvita 1 2 Podorozh do Laplandiyi 1 3 Zalicyannya ta shlyub 1 4 Podorozh do Italiyi 1 5 Smert na ozeri Vettern 2 Kar yera 2 1 Temi 2 2 Nathnennya 2 3 Stil 2 4 Akvarel 2 5 Sered gnomiv i troliv 2 6 Tuvstarr 2 7 Olijnij zhivopis 2 8 Veliki roboti 3 Vistavki 4 Kolekciyi 5 Tvori 6 Samostavlennya 7 Spadshina 8 Populyarna kultura 9 Komentari 10 Primitki 10 1 Bibliografiya 11 Podalshe chitannya 12 PosilannyaBiografiya RedaguvatiRannye zhittya ta osvita Redaguvati nbsp Molodij Jon BauerJon Bauer narodivsya ta viris u Yenchepingu u sim yi Jozefa Bauera rodom z Bavariyi ta Emmi Sharlotti Vadell iz fermerskoyi rodini z mista Rogberga nepodalik Yenchepingu 11 12 Jozef Bauer priyihav do Shveciyi v 1863 roci bez groshej Vin zasnuvav uspishnij biznes m yasnu zakusochnu na ploshi Estra u Yenchepingu 12 Sim ya zhila v kvartiri nad magazinom do 1881 roku koli bulo zaversheno budivnictvo yihnogo budinku v Sheviku 13 Jon narodivsya u 1882 i v budinku na berezi ozera Rokshen vin zhiv z batkami ta dvoma bratami odnim starshim i odnim molodshim jogo yedina sestra pomerla v molodomu vici 12 Simejnij dim zalishavsya dlya nogo centralnim she dovgo pislya togo yak vin zhiv sam 13 14 Pochatkovu osvitu Jon otrimav u Jonkopings Hogre Allmana Laroverk Yenchepinzkij derzhavnij shkoli 11 a zgodom navchavsya u Jonkopings Tekniska Skola Yenchepinzkij tehnichnij shkoli 15 z 1892 po 1898 11 Bilshist chasu vin malyuvav karikaturi na svoyih vchiteliv i mriyav vid chogo vchiteli ne buli v zahvati 14 12 Vin zmalku zahopivsya kreslennyam i malyuvannyam bez zaohochennya z boku rodini 12 Odnak koli jomu vipovnilosya shistnadcyat i vin zahotiv poyihati do Stokgolma vivchati mistectvo voni pidtrimali jogo yak moralno tak i finansovo 16 U 1898 roci vin buv odnim iz 40 pretendentiv na navchannya do Shvedskoyi korolivskoyi akademiyi mistectv i hocha jogo viznali chudovo kvalifikovanim dlya miscya v akademiyi vin buv zanadto molodim dlya vstupu Nastupni dva roki vin proviv u shkoli hudozhnikiv Kaleba Altinsa U cej chas vin yak i bagato pidlitkiv rozrivavsya mizh nadiyeyu ta vidchayem sho vidobrazheno v jogo tvorchosti 16 U 1900 roci vin uzhe buv dostatno doroslim shob vidviduvati Akademiyu mistectv i stav odnim iz troh studentiv prijnyatih togo roku dvoma inshimi uspishnimi pretendentami buli jogo druzi Ivar Kamke ta Pontus Lanner 17 Vin vivchav tradicijni ilyustraciyi ta malyuvav roslini serednovichni kostyumi ta kroki en vse ce zgodilosya jomu v jogo podalshij tvorchosti 18 Odin z jogo vchiteliv profesor i vidomij istorichnij hudozhnik Gustav Sederstrom vidmichav silu jogo robit yaki buli monumentalnimi za vidchuttyam popri neveliki rozmiri 19 Pid chas navchannya v akademiyi vin otrimav svoyi pershi zamovlennya na ilyustruvannya zhurnaliv zokrema Sondags Nisse ta Snoflingan i knizhok napriklad De gyllene bockerna Ljungars saga ta Lange lange sedan 20 21 U 1904 roci vin virushiv do Laplandiyi shob malyuvati kartini dlya knigi pro kulturu provinciyi ta yiyi ekzotichnu diku prirodu 22 23 Naprikinci 1905 roku vin zalishiv akademiyu i na svoyij vizitnij kartci pochav vkazuvati sho vin Hudozhnik 24 Podorozh do Laplandiyi Redaguvati Pislya vidkrittya rodovish zaliznoyi rudi na pivnochi Shveciyi Laplandiya stala frontirom promislovogo rozvitku a ne ekzotichnoyu dikoyu prirodoyu tlom saamskoyi kulturi ta opivnichnogo soncya Skoristavshis mozhlivistyu Karl Adam Viktor Lundgolm opublikuvav svoyu knizhku Lappland det stora svenska framtidslandet Laplandiya velika shvedska zemlya majbutnogo 25 Vin zaluchiv do stvorennya ilyustracij takih vidomih shvedskih hudozhnikiv yak Karl Tiren sv Alfred Torne en Per Daniel Golm en i Yalmar Lindberg sv Oskilki Bauer buv nedosvidchenim ilyustratorom u porivnyanni z nimi Lundgolm pereviriv jogo zdibnosti vidpravivshi zamalovuvati saamiv 26 Hocha j neohoche 15 lipnya 1904 roku Bauer viyihav do Laplandiyi i probuv tam misyac Vijshovshi z gustih temnih lisiv Smolanda vin buv vrazhenij vidkritimi krayevidami ta barvistimi pejzazhami Jogo zustrichi z saamami ta yihnoyu kulturoyu stali vazhlivimi dlya jogo podalshih robit Vin robiv bagato fotografij malyuvav j opisuvav u notatkah instrumenti kostyumi ta predmeti yaki bachiv ale jomu bulo vazhko zblizitisya z saami cherez yihnyu sorom yazlivist 26 Svij dosvid vin zapisav u shodenniku ta v listah do ridnih ta druziv 27 Pislya vizitu do saamskogo goahti en vin zaznachiv Vse svitlo zgori Yaksho golova nahilena vpered to vona temna Osvitleni chastini figuri zavzhdi svitlishi za nametove polotno Gostri tini bizhat yak spici z seredini goati 28 Knizhka pro Laplandiyu bula opublikovana v 1908 roci z odinadcyatma akvarelyami Bauera Voni buli namalovani v Stokgolmi majzhe cherez 18 misyaciv pislya jogo vizitu na osnovi fotografij ta eskiziv yaki vin zibrav pid chas svoyeyi podorozhi 29 Bagato fotografij takozh stali osnovoyu dlya inshih malyunkiv ta kartin Bilshist iz nih buli romantichnimi versiyami fotografij ale jomu vdalosya vidobraziti nyuansi j atmosferu goahti a takozh bagatstvo saamskogo odyagu ta remesel Detali saamskoyi kulturi taki yak zignuti nozhi chereviki spisi gorshiki ta poyasi stali vazhlivimi elementami v odyazi ta prikrasah troliv Bauera 27 Uvazhnist Bauera do detalej i jogo chislenni notatki takozh zrobili material etnografichnim dokumentom epohi 30 Zalicyannya ta shlyub Redaguvati nbsp Kazkova princesa 1904 olijnij etyudBauer poznajomivsya z odnokursniceyu Ester Elkvist u Shvedskij korolivskij akademiyi mistectv Elkvist navchalasya na okremomu zhinochomu viddilenni oskilki zhinkam ne dozvolyalosya vidviduvati ti zh zanyattya sho j cholovikam i yihnye navchannya vidbuvalosya po inshomu a Tomu hocha Elkvist bula talanovitoyu ta ambitnoyu u neyi ne bulo rivnih mozhlivostej yak u yiyi koleg cholovikiv dlya rozvitku svogo mistectva i yiyi ochikuvala radshe rol domogospodarki nizh hudozhnici 31 Bauer pochav zalicyatisya do neyi v 1903 roci 32 ale oskilki voni bilshist chasu buli ne poruch to vidbuvalosya ce poshtoyu Yihni stosunki rozvivalisya u listuvanni voni dililisya svoyimi mriyami pragnennyami sumnivami ta nevpevnenistyu b Dlya Bauera Elkvist stala jogo nathnenniceyu muzoyu ta kazkovoyu princesoyu same takoyu vin vpershe namalyuvav yiyi na Sagoprinsessan Kazova princesa Eskizi dlya olijnoyi kartini vin zrobiv v 1904 roci a zavershiv yiyi v 1905 Elkvist zobrazhenij yak silna prosvitlena i nedosyazhna valkiriya 37 Kartina bula pokazana na pershij vistavci Bauera v Akademiyi Valanda en v Geteborzi v 1905 roci de vin buv odnim z odinadcyati debyutantiv 24 i v Norrchepingu v 1906 roci de vona bula prodana privatnomu kolekcioneru 38 Zaraz vona znahoditsya v muzeyi lena Yencheping 39 Bauer namagavsya zrobiti Elkvist vtilennyam vodnochas svogo bachennya lisovoyi istoti ta idealnoyi druzhini hudozhnika vin hotiv shob vona oblashtovuvali yihnij dim u romantichnomu kotedzhi v lisi poki vin blukaye lisom u poshukah nathnennya 40 Elkvist z inshogo boku virosla u Stokgolmi i bula zhvavoyu osobististyu yaka nasolodzhuvalasya suspilnim zhittyam yake mozhna bulo znajti lishe v mistah Vona hotila vlashtuvatisya v zatishnomu misci z cholovikom i mati ditej Bauer ne buv dostatno viznanim hudozhnikom shob zabezpechuvati sim yu 37 uprodovzh usogo zhittya vin pokladavsya na finansovu pidtrimku svoyih batkiv Koli vin osvidchivsya Ester to zrobiv ce bez shvalennya batkiv yaki vvazhali sho do shlyubu vin povinen buti bilsh utverdzhenim u kar yeri ta samozabezpechenni 41 U grudni 1906 roku Bauer ta Elkvist pobralisya Malo sho vidomo pro yihni pershi roki razom oskilki voni zhili teper v odnomu budinku to listi buli ne potribni Bauer pracyuvav ilyustruyuchi obkladinki dlya zhurnaliv na zrazok Hvar 8 Dag i pochav pracyuvati nad Bland tomtar och troll Sered gnomiv i troliv 42 43 U 1908 roci Jon i Ester razom poyihali do Italiyi povernuvshis voni znajshli sobi budinok Villu Bjorkudden roztashovanu na berezi ozera Bunn nepodalik Grenni en Voni kupili budinok u 1914 roci a nastupnogo roku narodivsya yihnij sin Bengt na prizvisko Putte 44 Narodzhennya Putte stalo dlya pari garmonijnim i radisnim chasom Bauer zrobiv svoyi ostanni ilyustraciyi do Sered gnomiv i troliv sho dozvolilo jomu doslidzhuvati dramaturgiyu ta stvoryuvati freski Vin pokazuvav svoyi kartini na vistavkah i eksperimentuvav z modernizmom c ale vse ce malo svoyu cinu 45 Bauer chasto buv u vid yizdi zalishayuchi Elkvist samu vdoma i bilshe ne mav stabilnogo dohodu yakij davali ilyustraciyi 46 Stanom na 1917 rik yihnij shlyub stav problemnim a v 1918 roci v listi do druzhini Bauer visloviv svoyi dumki pro rozluchennya 47 37 Z chasom Bauer vse ridshe vikoristovuvav Elkvist yak model 48 Z narodzhennyam sina Bauer pochav pisati kartini z ditmi yak chastinoyu kompoziciyi Kartina Rottrollen Korinni troli zavershena v 1917 roci zobrazhuye Putte sho spit u lisi sered korinnya u formi troliv 49 Podorozh do Italiyi Redaguvati nbsp Avtoportret 1908 polotno oliyaBauer i jogo druzhina zdijsnili dovgu podorozh do Italiyi za koshti Jozefa v 1909 roci Voni virishili podorozhuvati cherez Nimechchinu serednovichnimi mistami yak pid chas poyizdki Jona do Nimechchini u 1902 roci razom z batkom Dali para vidvidala Veronu Florenciyu Siyenu i dva misyaci provela u Volterri Para prodovzhila podorozh cherez Neapol i Kapri provivshi zimu v Rimi 50 Pid svoyih podorozhej voni vivchali mistectvo ta vidviduvali cerkvi ta muzeyi sho privablyuvalo eklektichnij rozum Bauera Vechorami voni hodili do malenkih tavern shob nasoloditisya atmosferoyu vse ce zapisano v listah b yaki voni vidpravlyali dodomu do rodini Bauera 51 Etyudniki Bauera spovneni doslidzhen antikvarnih predmetiv i mistectva epohi Vidrodzhennya deyaki z yakih vin vikoristav dlya svoyih ilyustracij Portret Girlandajo roboti Sandro Bottichelli vvazhayetsya osnovoyu dlya kartini Svanhamnen Diva lebid a robota P yero della Francheski posluzhila nathnennyam dlya Den helige Martin Svyatij Martin Jona takozh zacikavili freski Vin energijno vivchav mistectvo ale takozh sumuvav za tihim spokoyem shvedskogo lisu 52 vnaslidok chogo stvoriv odni zi svoyih najkrashih zimovih kartin iz bilim snigom temnim lisom i nebom sho vibliskuye krihitnimi zirochkami 53 Podorozh dovelosya zavershiti pislya vbivstva yake stalosya v yihnomu budinku v Rimi Cherez neporozuminnya Bauera dopitala italijska policiya Vin nikoli ne buv pidozryuvanim ale situaciya stala publichnoyu zalishivshi girki spogadi pro yihnij vizit do Rimu 54 Smert na ozeri Vettern Redaguvati Bauer Ester ta yihnij tririchnij sin Bengt pryamuvali do svogo novogo domu v Stokgolmi de Bauer spodivavsya na duhovne onovlennya ta nove zhittya dlya sebe ta svoyeyi rodini Neshodavnya shiroko visvitlena u presi zaliznichna avariya en v Yeto en 55 zmusila Bauera zamoviti povernennya do Stokgolma na chovni a same paroplavom Per Brahe 56 nbsp Per Brage v Stokgolmi pislya pidnyattyaU nich na 19 listopada 1918 roku koli paroplav vijshov z Grenni jogo zavantazhili zaliznimi pechami lemeshami shvejnimi mashinami ta bochkami z produktami Ves vantazh ne pomishavsya v tryum i znachna jogo chastina zberigalasya nezakriplenimi na palubi sho robilo verh sudna nadzvichajno vazhkim Pogoda bula pogana i koli paroplav vijshov u more vzhe lyutuvala povna burya viter sprichiniv peremishennya vantazhu na palubi chastina jogo vpala za bort sho she bilshe destabilizuvalo sudno Korabel perekinuvsya i pochav tonuti kormoyu vniz vsogo za 500 metriv vid Gestgolmena sho mav buti nastupnim portom Zaginuli vsi 24 lyudini na bortu vklyuchayuchi Baueriv Bilshist pasazhiriv opinilisya v pastci v svoyih kayutah 57 Korabel znajshli 22 listopada 1918 r na glibini 32 metriv i 12 serpnya 1922 roku pidnyali na poverhnyu Rozsliduvannya pokazalo sho v tryumi bula lishe tretina vantazhu a reshta lishilasya nezakriplenoyu na palubi 57 Operaciya z poryatunku peretvorilasya na himernu publichnu rozvagu napriklad shvejnu mashinku z paroplava rozbili na shmatki i prodali po odnij kroni za kozhen Za ocinkami blizko 20 000 lyudej prijshli podivitisya na pidjom korablya dlya chogo navit pustili dodatkovi potyagi z Norrchepinga Kinohroniku pro pidjom korablya pokazuvali v kinoteatrah po vsij Shveciyi 58 Dlya zboru koshtiv yaki b pokrili operaciyu z pidjomu korablya Per Brage vidpravili v makabrichne turne po Shveciyi 59 Gazeti pidzhivlyuvali zaboboni lyudej istoriyami pro te sho ce mifichni istoti lisiv zavolodili Bauerom potopivshi korabel Najposhirenisha tema bula pov yazana z kazkoyu Agneta och sjokungen Agneta i morskij korol 1910 roku v yakij morskij korol zamanyuye divchinu na glibini 60 18 serpnya 1922 roku Baueri buli pohovani na kladovishi Estra v Yenchepingu v kvartali 04 dilyanka 06 61 Kar yera Redaguvati nbsp Bauer za robochim stolom Temi Redaguvati Ulyublenoyu temoyu Bauera bula shvedska priroda gusti lisi de svitlo stikalo kriz kroni derev Z ditinstva vin blukav u temnih lisah Smolanda uyavlyayuchi sobi vsih istot yaki tam zhivut 62 Jogo kartini chasto mistili detalni zobrazhennya roslin mohiv lishajnikiv i gribiv znajdenih u shvedskih lisah 63 Vin najbilsh vidomij svoyimi ilyustraciyami Sered gnomiv i troliv 64 U statti 1953 roku v Allers Familje journal jogo drug Uve Eklund zaznachiv sho hocha Bauer lishe burmotiv pro ce i nikoli ne govoriv chitko vin viriv sho vsi stvorinnya yakih vin malyuvav naspravdi isnuyut Eklund kilka raziv suprovodzhuvav Bauera v jogo progulyankah lisami bilya ozera Vettern i opis Bauera vsih rechej yaki isnuvali na jogo dumku zmusiv Eklunda vidchuvati sho vin takozh mozhe yih bachiti 65 Nathnennya Redaguvati Bauer ta jogo druzi buli chastinoyu pokolinnya shvedskih hudozhnikiv yaki rozpochali svoyu kar yeru nezadovgo do togo yak pochav procvitati ruh modernizmu ale vodnochas buli znachno molodshimi za tih hto dominuvav na shvedskij misteckij sceni tobto takih hudozhnikiv yak Karl Larsson Anders Corn ta Bruno Lilyefors en 31 Bauer buv nathnennij cimi hudozhnikami ale zavdyaki svoyemu pohodzhennyu buv znajomij takozh z Fricom Erlerom en Maksom Klingerom ta inshimi nimeckimi ilyustratorami 66 Vin zhiv v epohu koli staronorvezhciv romantizuvali po vsij Skandinaviyi i zapozichuvav ideyi ta motivi u takih hudozhnikiv yak Teodor Kittelsen ta Erik Verensheld ale gotovi roboti buli v jogo vlasnomu stili 67 Pislya jogo podorozhi do Italiyi v jogo robotah chitko proyavilisya elementi renesansu 14 stolittya Na malyunkah princiv i princes buli elementi z flamandskih gobeleniv i navit odyag troliv buv skladenim tak samo yak drapirovanij odyag yakij mozhna pobachiti na starovinnih rimskih skulpturah 68 Stil Redaguvati Pid chas malyuvannya Bauer mav trudomistku tehniku vin pochinav z nevelikogo eskizu rozmirom ne bilshe nizh shtamp lishe z osnovnih form Potim vin robiv inshij trohi bilshij eskiz z bilshoyu kilkistyu detalej Eskizi postupovo zrostali v rozmirah i detalyah poki robota ne dosyagala ostatochnogo rozmiru Bilshist originaliv ilyustracij do Pro gnomiv i troliv ce kvadratni zobrazhennya 20 25 sm zavbilshki Vin malyuvav na vsomu sho bulo pid rukoyu vid vikoristanih kancelyarskih tovariv do zvorotu konverta 69 Bagato jogo eskiziv nagaduyut multfilmi de zobrazhennya stayut bilshimi i detalnishimi Vin takozh robiv kilka versij odniyeyi i tiyeyi zh gotovoyi kartini napriklad zobrazhuvav motiv zobrazhenij u litnij ta zimovij sceni 70 71 Vin ne dotrimuvavsya tradicijnoyi iyerarhiyi instrumentiv chi tehnik togo chasu mig zrobiti povnu robotu olivcem abo vugillyam tak samo yak i eskiz oliyeyu 72 Z rannogo ditinstva Baueru dovelosya adaptuvati svoyi ilyustraciyi do suchasnoyi tehniki druku Povnokolorovij buv dorogij tomu ilyustraciyi buli vikonani v odnomu kolori plyus chornij 73 U miru togo yak proces rozvivavsya i jogo roboti stali koristuvatis bilshim popitom jogo kartini vreshti resht buli nadrukovani v povnomu kolori 74 Akvarel Redaguvati nbsp Odnogo vechora sered lita voni pishli z B yankoyu Mariyeyu vglib lisu 1913 akvarelNajvidomishi z kartin Bauera jogo akvareli ciyeyu tehnikoyu vin koristuvavsya pid chas ilyustruvannya dlya knig i zhurnaliv vin cherguvav akvarel i guash Koli vin stvoryuvav ilyustraciyi obidva zasobi inodi zmishuvalisya oskilki jomu potribna bula i shvidkist akvareli i kontrast ta impasto yaki zabezpechuvala guash 75 Bauer buv shilnij pracyuvati nad svoyimi ilyustraciyami do ostannoyi hvilini pered vstanovlenim terminom i ci vodorozchinni ta shvidko sohnuchi materiali dozvolyali jomu ce robiti 76 Sered gnomiv i troliv Redaguvati U 1907 roci vidavnictvo Ahlen amp Akerlund nini Bonnier Group en poprosilo Bauera proilyustruvati yihnyu novu seriyu knizhok Sered gnomiv i troliv sv Knizhki mali vidavatisya shorichno i mistiti opovidannya vidatnih shvedskih avtoriv 73 Bilshist malyunkiv Bauera dlya knigi buli akvarelnimi ilyustraciyami na vsyu storinku v priglushenij kolirnij shemi vin takozh zrobiv obkladinki vinyetki ta inshi menshi ilyustraciyi Najbilsh znachushi istoti Bauera troli buli predstavleni u vidtinkah sirogo zelenogo ta korichnevogo koloriv lisiv nache ci istoti virosli z samogo landshaftu 77 Cherez obmezhenist tehnologij dostupnih dlya jogo vidavciv vidannya 1907 1910 rokiv vipuskalisya lishe u dvoh kolorah chornomu ta zhovtomu Deyaki originalni kartini Bauera dlya cih gravyur buli povnokolorovimi 78 U 1911 roci koli Bauera znovu poprosili proilyustruvati knigu vin dav zrozumiti vidavcevi sho hoche zberegti svoyi roboti razom iz avtorskimi pravami pislya publikaciyi Vidavnictvo zbereglo originalni ilyustraciyi do poperednih vidan i vvazhalo yih svoyeyu vlasnistyu U jogo zapiti Bauera pidtrimali inshi hudozhniki yaki zitknulisya z takoyu zh problemoyu Vidavci ne zrushili zi svoyeyi poziciyi vidali knizhku bez ilyustracij Bauera i prodazhi knig vpali 79 Vidavec postupivsya Baueru dlya vidannya 1912 roku vin znovu ilyustruvav vlasnu knigu Takozh onovilisya tehniki druku i zobrazhennya mozhna bulo drukuvati u troh kolorah chornomu zhovtomu ta sinomu Zavdyaki takomu tehnichnomu vdoskonalennyu gravyuri majzhe nagaduvali originalni kartini Bauera 80 Bauer proilyustruvav vidannya 1913 1915 rokiv nadrukovani timi zh troma kolorami sho j ranishe 1913 rik oznamenuvav pik jogo tvorchosti v cih knigah j ilyustraciyi Bauera z cogo vidannya ye odnimi z najbilsh reprodukovanih jogo robit 81 U 1914 roci na jogo ilyustraciyah pochav proyavlyatisya vpliv italijskogo Vidrodzhennya U toj chas Bauer hotiv pripiniti ilyustruvati seriyu ale za kontraktom buv zobov yazanij proilyustruvati she odne vidannya 82 1915 buv ostannim rokom koli vin pracyuvav z trolyami ta gnomami vin skazav sho zakinchiv z nimi i hoche jti dali 83 Vijna v Yevropi zminila dlya Bauera bachennya svitu i vin zayaviv sho bilshe ne mozhe uyavlyati jogo yak kazku 84 Tuvstarr Redaguvati nbsp Tuvstarr i dali sidit i divitsya vniz u vodu 1913 akvarelAnnu sitter Tuvstarr kvar och ser ner i vattnet Tuvstarr d i dali sidit i divitsya vniz u vodu napisana u 1913 roci odna z najbilsh vidomih kartin Bauera 85 Do 1980 h rokiv najbilsh vidtvoryuvanimi ta publichno vidomimi robotami Bauera buli dvi kartini iz zobrazhennyam princesi ta losya iz kazki Sagan om algtjuren Skutt och lilla prinsessan Tuvstarr Kazka pro losya i malenku princesu Tuvstarr opublikovanoyi u 1980 roci Na pershomu malyunku zobrazhena princesa verhi na losi a na drugomu los yakij stoyit na storozhi splyachoyi princesi V osnovnomu yih vikoristovuvali yak malyunki na stinu v dityachih kimnatah 86 U cij zhe kazci takozh zobrazheno Tuvstarr yaka divitsya vniz v ozerce shukayuchi svoye zagublene serce alegoriyu vtrachenoyi nevinnosti 43 Bauer zrobiv kilka doslidzhen cogo motivu 87 88 U 1980 h rokah kartina Tuvstarra bilya ozercya vikoristovuvalasya v reklami shampunyu Ce pochalo u Shveciyi diskusiyu pro te yak slid vikoristovuvati tvori mistectva yaki vvazhayutsya chastinoyu nacionalnoyi spadshini 43 U 1999 roci kartina znovu z yavilasya v reklami cogo razu v zminenomu viglyadi de usi dereva buli zrubani a Tuvstarr zdavalosya oplakuye yih Cyu reklamnu kampaniyu Shvedskogo tovaristva ohoroni prirodi en vidznachili nagorodami vona dopomogla rozvinuti shojno probudzhenij ekologichnij ruh u Shveciyi 89 U biografiyi Bauera Gunnar Lindkvist stverdzhuye sho kartina stala zanadto komercializovanoyu 90 Olijnij zhivopis Redaguvati Bilshist svoyih osnovnih robit Bauer stvoriv oliyeyu na pochatku svoyeyi kar yeri oskilki ce bula tradicijna tehnika yaku vikladali v Shvedskij korolivskij akademiyi mistectv U rezultati podorozhi do Pivnichnoyi Shveciyi bulo stvoreno bagato eskiziv ta akvarelej dlya laplandskoyi knizhki a takozh olijne polotno pid nazvoyu Kasovagge 1904 29 Z 1903 po 1905 rik vin stvoriv kilka portretiv i pejzazhiv pid vplivom ekspresionizmu 91 Todi zh napisav i pershij olijnij portret Ester Princesa feya kartinu z elementami yak u prerafaelitiv Cya robota vkazuye yaki kartini Bauer hotiv pisati 38 ale jomu zavadili zamovlennya na ilyustraciyu Sered gomiv i troliv Vin pisav sho pochuvavsya majstrom na vsi ruki i v listah do redaktoriv i vidavciv yaki zvertalisya po jogo dopomogu regulyarno vibuhav pishuchi sho jomu treba pracyuvati vin hoche majbutnyu kartinu oliyeyu a vse inshe haj bude proklyate e 92 Na toj chas koli vin zavershiv malyuvati svoyih troliv i gnomiv vin uzhe vtomivsya i vigoriv i zvernuvsya do inshih rechej zauvazhiv scenografiyu pisav zbirku pro malyunki dlya vikoristannya v shkolah i pochav pracyuvati z freskami Jomu tak i ne vdalosya povernutisya do olijnogo zhivopisu povnistyu 93 Veliki roboti Redaguvati nbsp Freya 1905 r etyud oliyeyuYak i v rannih robotah v akademiyi Bauer viyavlyav interes do velikih fresok i pislya jogo vizitu do Italiyi cej interes zris Jogo pershij shans stvoriti veliku robotu z vikoristannyam ciyeyi tehniki buv u 1912 roci koli vin zakinchiv stinopis fresko sekko rozmirom 1 5 na 1 5 metri Vill Vallareman u budinku vidavcya Erika Okerlunda 94 U 1913 roci jogo poprosili napisati fresku dlya lozhi bratstva Odd Fellows en u Nyuchepingu Den helige Martin Svyatij Martin 95 U toj zhe chas velosya budivnictvo novoyi budivli Stokgolmskogo sudu en Buli provedeni konkursi na ozdoblennya budivli i bilshist vidomih shvedskih hudozhnikiv togo chasu predstavili roboti ta propoziciyi Bauer zrobiv ryad eskiziv dlya cih konkursiv ale zavagavsya i ne podav zhodnoyi zi svoyih chernetok 94 Ostannoyu velikoyu robotoyu Bauera bula kartina oliyeyu dlya auditoriyi Karlskrona flicklaroverk Karlskrunskij shkoli dlya divchat u 1917 roci Na nij zobrazhena Freya davnoskandinavska boginya kohannya vijni ta magiyi Ester pozuvala ogolenoyu dlya kartini Bauer pokazuye yiyi silnoyu chuttyevoyu i potuzhnoyu 94 Yihni druzi drazhlivo nazvali ce kartinoyu grudej pani Bauer 95 Vistavki RedaguvatiSered vistavok robit Bauera za jogo zhittya buli taki 96 1905 Geteborg 1906 Norrcheping 1911 Rim 1913 Myunhen 1913 Drezden 1913 Brajton 1913 Stokgolm 1914 Malme 1915 San Francisko Bauer buv nagorodzhenij pochesnoyu medallyu 97 Posmertni vistavki vklyuchayut 96 1934 45 mandrivna vistavka 1968 Muzej lena Yencheping 1973 Galereya Tiyelya en Stokgolm 1981 82 Nacionalnij muzej Stokgolm 1993 Millesgorden Stokgolm 1994 Geteborzkij hudozhnij muzejKolekciyi RedaguvatiMuzej lena Yencheping volodiye ponad tisyacheyu kartin malyunkiv i eskiziv Bauera sho ye najbilshoyu u sviti kolekciyeyu jogo tvoriv mistectva 98 Vin takozh predstavlenij u Nacionalnomu muzeyi v Stokgolmi Geteborzkomu muzeyi mistectv i hudozhnomu muzeyi Malme en 99 Muzej Jona Bauera v Ebenhauzeni Nimechchina muzej prisvyachenij zhittyu ta tvorchosti Bauera 100 Tvori RedaguvatiIlyustraciyi z vidomoyi dityachoyi antologiyi Sered gnomiv i troliv div rozdil vishe Inshi roboti nbsp Laplandci u hurtovini 1904 1905 akvarel nbsp Ester u budinochku 1907 akvarel nbsp Prokidajsya Groa prokidajsya Mati 1911 akvarel nbsp Korinni troli 1917 ruchka j rozmita akvarel nbsp Poglyan na nih skazala mati troliv Poglyan na moyih siniv Ti ne znajdesh prekrasnishih troliv po comu boci misyacya 1915 akvarelPismova robota Bauer John 1928 U Cyrus Graner Ritkurs for Sveriges barndomsskolor Uroki malyuvannya dlya ditej u shvedskih shkolah shved vid 1 12 Stockholm Skolboks a b De forenade Arhiv originalu za 2 grudnya 2021 Procitovano 2 grudnya 2021 Samostavlennya RedaguvatiBauer postijno j prihovano sumnivavsya v sobi Vin vvazhav pohvalu yaku otrimav za svoyi ilyustraciyi troliv i princes priyemnim pogladzhuvannyam po golovi za te sho robili veseli malyunki dlya ditej 101 Vin hotiv malyuvati oliyeyu i robiti te sho vin nazivav spravzhnim mistectvom ale jomu potribni buli groshi yaki jomu davali ilyustraciyi 92 Jogo sumnivi v sobi superechili jogo publichnij personi ta tomu yak vin predstavlyav sebe na avtoportretah silnij duhom ale samoprinizhuyuchij 102 103 Spadshina RedaguvatiKartini Bauera prodovzhuyut koristuvatisya populyarnistyu na misteckih aukcionah Na rozprodazhi v 2014 roci odna z guashej Bauera Humpe I trollskogen Gumpe v lisi troliv bula prodana za 563 500 kron blizko 87 000 dolariv SShA a akvarel En riddare red fram Licar yihav upered koshtuvala 551 250 kron c 85 100 dolariv SShA 104 105 nbsp Pam yatnik Jonu Baueru v YenchepinguJogo ilyustraciyi neodnorazovo perevidavalis i vvazhayutsya klasikoyu kazok 98 Stanom na 2014 knigi iz zobrazhennyami Bauera vijshli desyatma movami 106 Roboti Bauera vplinuli na Sulamit Vyulfing en Kaj Nilsen Brayena Frauda Rebekku Guaj en ta inshih ilyustratoriv U svoyij biografiyi pro Bauera Gunnar Lindkvist stverdzhuye Hocha inodi kazhut sho tvorchist Bauera vplinula na robotu Artura Rekhema abo navpaki ci hudozhniki ne kontaktuvali odin z odnim do 1910 h rokiv koli voni vzhe vitvorili vlasnij stil Tomu bud yaku shozhist slid poyasniti yihnim spilnim nathnennyam romantichnim mistectvom Myunhena kincya 1800 h rokiv i mistectvom Albrehta Dyurera 107 U Yenchepingu v miskomu parku stoyit memorial na chest Bauera stvorenij u 1931 roci shvedskim skulptorom Karlom Gultstremom 108 Gultstrem takozh zrobiv bronzovij byust Bauera yakij znahoditsya v Nacionalnij portretnij galereyi v zamku Gripsgolm 109 Vidznachayuchi storichchya Jona Bauera v 1982 roci shvedska poshtova sluzhba vipustila tri marki z motivami iz Sered gnomiv i troliv She chotiri buli vipusheni v 1997 roci 99 Na jogo chest nazvano park i prileglu vulicyu na misci de kolis stoyala villa Shevik rodinnij dim Bauera Zaraz cej rajon ye chastinoyu municipalitetu Yencheping 110 Na chest Bauera nazvano vulicyu v Mullshe 111 a v Nyuchepingu na jogo chest nazvano ploshu 112 Populyarna kultura Redaguvati nbsp U sutinkah vona chasto vislizala shob vidchuti priyemnij zapah 1914 akvarelU 1986 roci Sveriges Television znyali ta translyuvali film Ester om John Bauers hustru Ester pro druzhinu Jona Bauera Rol Ester zigrala Lena T Gansson en a Dzhona Per Mattsson 113 U 2013 roci znyato korotkometrazhnij film dlya ditej pro Bauera ta opovidannya John Bauer fantasin och sagorna Jon Bauer fantaziya ta kazki stvorenij Ulfom Ganssonom Kunskapsmedia AB u spivpraci z muzeyem lena Yencheping i John Bauer Art HB 114 U teleseriali shvedskogo telebachennya Konstverk berattar Tvir mistectva rozpovidaye istoriyu bula pokazana kartina U sutinkah vona chasto vislizala shob vidchuti priyemnij zapah v epizodi Kartina ditinstva Bengta Lagerkvista vid 24 sichnya 1977 roku Epizod dostupnij u Shveciyi cherez vidkritij arhiv Swedish Television Open Archive 115 U 2017 roci vijshov film pid nazvoyu John Bauer Bergakungen Jon Bauer korol gori Ber ye Peratta yakij zoseredzhuyetsya na kazkovomu hudozhniki ta jogo lyubovi do Ester Rol Bauera zigrav Lyudvig Falkman Shvedskij fotograf Mats Andersson opublikuvav knigu de vin znovu vidvidav lisi Bauera vikoristovuyuchi kameru zamist malyuvannya Kartini takozh buli vistavleni v hudozhnomu muzeyi Abecita v Burosi v listopadi 2013 roku 116 117 Bauer zgaduyetsya v komiksah seriyi Pisochnij cholovik Nila Gejmana 118 Viglyad filmu Temnij kristal rezhiseriv Dzhima Gensona i Frenka Oza buv rozroblenij osnovnim konceptualnim hudozhnikom i golovnim dizajnerom istot Brayenom Fraudom yakij nadihavsya mistectvom Bauera 119 Italijskij muzikant Dzhanluka Plomitallo vin zhe The Huge vipustiv albom pid nazvoyu John Bauer Riddaren Rider v yakomu vsi pisni nazvani na chest kartin Bauera 120 Norvezkij mitec Mortiis vikoristovuye mistectvo Bauera u svoyih embient albomah 121 Shvedskij poet Rodzher L Svensson u svoyih virshah zgaduye Memorial Bauera ta tvori Bauera 122 U filmi zhahiv 2019 roku Soncestoyannya vikoristano tvori Bauera dlya nathnennya a Stackars lilla basse ye na pochatku filmu 123 Lush Caves z populyarnoyi gri Minecraft buli nathnenni kartinoyu Oskuldens Vandring Mandri nevinnogo 124 Serial Netflix Motoroshni prigodi Sabrini vikoristovuye bagato robit Bauera v scenah morgu Spellmana ta v Akademiyi nevidimih mistectv Komentari Redaguvati Napriklad koli voni vikonuvali kroki modelyam ne mozhna bulo skidati ves odyag a b Bilshist korespondenciyi Jona Bauera blizko tisyachi listiv zaraz znahoditsya v muzeyi lena Yencheping 33 Listi v kolekciyi ocifrovuyut 34 Inshi listi vid i dlya Bauera zberigayutsya u Korolivskij biblioteci Shveciyi 35 ta biblioteci Geteborzkogo universitetu en 36 Ce eksperimentuvannya mozhna pobachiti v guashi Fanstyg Chortivnya yakoyu vin pidzhartovuye nad figurami z rannih svoyih kartin rozmitih blakitnih form i Bla Eva Blakitna Yeva mrijlivoyu temperoyu Yevi u blakitnih tinyah napisanoyu u 1918 roci shved Tuvstarr shvedska narodna nazva Carex cespitosa vidu osoki Bauer ne vvazhav ilyustraciyi spravzhnoyu robtoyu na vidminu vid olijnih kartin i stavivsya do nih lishe yak do dribnic za yaki otrimuvav groshi Primitki Redaguvati a b Deutsche Nationalbibliothek Record 123231426 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 a b v Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 a b v g d e John A Bauer 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 Swedish Census 1910 Riksarkivet d Track Q48761314d Track Q1724971 John Bauer d Track Q28008113 Ostra kyrkogarden Jonkoping John Bauer kulturgravar se d Track Q75311703 John Bauer artist list of the National Museum of Sweden 2016 d Track Q16323066d Track Q22681075 a b v Czech National Authority Database d Track Q13550863 a b John A Bauer 1917 d Track Q379406d Track Q1724971 a b v Romdahl Axel L John Bauer U Axelsson Roger sv Svenskt biografiskt lexikon 2 1920 vid Stockholm National Archives of Sweden p 783 Arhiv originalu za 8 kvitnya 2021 https web archive org web 20210408224459 https sok riksarkivet se SBL Presentation aspx id 19089 Procitovano 12 travnya 2014 a b v g d Den unge Bauer The Young Bauer www jkpglm se Jonkopings lans museum Arhiv originalu za 29 veresnya 2014 Procitovano 6 lipnya 2014 a b Villa Sjovik www jkpglm se Jonkopings Lans Museum Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 6 lipnya 2014 a b Agrenius 1996 s 8 Lindqvist 1979 s 9 a b Corin 2013 s 8 Lindqvist 1979 s 10 Lindqvist 1979 s 10 12 Lindqvist 1979 s 12 Lindqvist 1979 s 13 Wahlenberg ta Bauer 1903 Lindqvist 1979 s 14 Bjurstrom ta in 1982 s 190 a b Corin 2013 s 16 Agrenius 1996 s 23 a b Lindqvist 1979 s 16 a b Corin 2013 s 14 Lindqvist 1979 s 21 a b Bjurstrom ta in 1982 s 14 Lindqvist 1979 s 20 a b Konstakademien The Art Academy www jkpglm se Jonkopings Lans Museum Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 6 lipnya 2014 Lindqvist 1979 s 32 Lar kanna John Bauer i ny utstallning pa Lansmuseet Get to know John Bauer in a new exhibition at the County Museum www jnytt se Jnytt se Arhiv originalu za 29 chervnya 2014 Procitovano 27 chervnya 2014 Rossler Magnus Digitalisering av John Bauers brevsamling Digitizing the collected letters of John Bauer www jkglm se Jonkopings lans museums Arhiv originalu za 4 veresnya 2014 Procitovano 27 chervnya 2014 Corin 2013 s 60 Brev till konstnaren John Bauer Letters to the artist John Bauer www ub gu se Gothenburg University Library Arhiv originalu za 27 serpnya 2014 Procitovano 27 chervnya 2014 a b v John amp Ester www jkpglm se Jonkopings Lans Museum Arhiv originalu za 29 veresnya 2014 Procitovano 6 lipnya 2014 a b Agrenius 1996 s 26 Sagoprinsessan Oljemalning The Fairy Princess Oil painting www digitaltmuseum se Digitalt Museum Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 6 lipnya 2014 Lindqvist 1979 s 32 34 Agrenius 1996 s 29 Corin 2013 s 18 20 a b v Huss Pia Fast i sagans varld Stuck in the world of fairy tales www lararnasnyheter se Swedish Teachers Union Arhiv originalu za 3 April 2016 Procitovano 20 chervnya 2014 Corin 2013 s 40 Nya vagar New ways www jkpglm se Jonkopings lans museum Arhiv originalu za 29 veresnya 2014 Procitovano 2 veresnya 2014 Corin 2013 s 40 42 Corin 2013 s 44 Lindqvist 1979 s 34 Bjurstrom ta in 1982 s 174 Lindqvist 1979 s 38 Agrenius 1996 s 35 Lindqvist 1979 s 38 39 Corin 2013 s 22 Lindqvist 1979 s 39 Getaolyckan 1918 The Geta accident 1918 shved Arhiv originalu za 11 lyutogo 2012 Procitovano 23 lipnya 2006 Lindqvist 1979 s 85 88 a b Bergquist Lars 1980 Per Brahesundergang och bargning The sinking and salvage ofPer Brahe Stockholm Norstedt ISBN 91 1 801012 1 Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 20 chervnya 2014 Pomilka cituvannya Nekorektnij teg lt ref gt nazva Brahe viznachena kilka raziv z riznim vmistom Extratag sattes in alla ville se bargningen Extra trains everybody wanted to see the salvage www svd se Svenska Dagbladet Arhiv originalu za 16 lipnya 2014 Procitovano 23 chervnya 2014 Pengar samlades in pa makaber turne Money was collected during macabre tour www svd se Svenska Dagbladet Arhiv originalu za 18 lipnya 2014 Procitovano 23 chervnya 2014 Olenius 1966 s 86 87 Historiska och kanda personer begravda pa Ostra kyrkogarden Historical and famous people buried at the East Cemitary www svenskakyrkanjonkoping se Svenska kyrkan Jonkoping Arhiv originalu za 3 March 2016 Procitovano 23 chervnya 2014 Agrenius 1996 s 30 33 Lindqvist 1979 s 24 26 Konstnaren John Bauer biografi The artist John Bauer a biography www jkpglm se Jonkopings Lans Museum Arhiv originalu za 29 serpnya 2014 Procitovano 6 lipnya 2014 Eklund Ove 1953 Bergakungens sal Hall of the Mountain King Allers Familje journal 14 16 Lindqvist 1979 s 90 Lindqvist 1979 s 92 93 Agrenius 1996 s 38 41 Arbetsmetod Method www jkpglm se Jonkopings Lans Museum Arhiv originalu za 29 veresnya 2014 Procitovano 6 lipnya 2014 Agrenius 1996 s 41 42 Lindqvist 1979 s 40 43 Lindqvist 1979 s 27 50 a b Corin 2013 s 20 Corin 2013 s 30 ff Bjurstrom ta in 1982 s 67 110 Agrenius 1996 s 41 Bjurstrom ta in 1982 s 36 Corin 2013 s 20 27 Lindqvist 1979 s 52 Corin 2013 s 30 Corin 2013 s 34 Corin 2013 s 36 Lindqvist 1979 s 65 Lindqvist 1979 s 83 85 Agrenius 1996 s 45 Petri Gunilla 21 kvitnya 1980 Var barndoms trollvarld The trolls of our childhood Barometern 2 Agrenius 1996 s 41 45 Bauer John 1931 John Bauers basta ett urval sagor ur Bland tomtar och troll aren 1907 1915 Best of John Bauer Among Gnomes and Trolls a selection Stockholm Ahlen amp Akerlund Ottosson Mats Upp till kamp for trollen Fight for the trolls www naturskyddsforeningen se Naturskyddsforeningen Procitovano 20 chervnya 2014 nedostupne posilannya Lindqvist 1979 s 58 Lindqvist 1979 s 28 a b Bjurstrom ta in 1982 s 18 Lindqvist 1979 s 66 86 a b v Lindqvist 1979 s 74 77 a b Monumentalkonsten Large works www jkpglm se Jonkopings Lans Museum Arhiv originalu za 23 grudnya 2014 Procitovano 6 lipnya 2014 a b Agrenius 1996 s 72 Lindqvist 1979 s 78 a b Lindqvist 1979 s 7 a b Konstnarslexikonett Amanda The art encyclopedia Amanda www lexikonettamanda se Kultur1 Arhiv originalu za 27 serpnya 2014 Procitovano 23 chervnya 2014 Pomilka cituvannya Nekorektnij teg lt ref gt nazva Amanda viznachena kilka raziv z riznim vmistom John Bauer Museum in Ebenhausen www oerlenbach rhoen saale net Gemeinde Oerlenbach Arhiv originalu za 27 serpnya 2014 Procitovano 23 chervnya 2014 Bjurstrom ta in 1982 s 26 Lindqvist 1979 s 27 78 Bjurstrom ta in 1982 s 26 27 590 John Bauer Humpe i trollskogen 590 John Bauer Humpe in the troll wood www bukowskis com Bukowskis Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 21 chervnya 2014 641 John Bauer En riddare red fram 641 John Bauer A knight rode forth www bukowskis com Bukowskis Arhiv originalu za 19 serpnya 2014 Procitovano 26 chervnya 2014 John Bauer www libris se LIBRIS Nationella bibliotekssystem Arhiv originalu za 4 veresnya 2014 Procitovano 23 chervnya 2014 Lindqvist 1979 s 90 91 Leimola Jimmie Andersson Anna Statyspecial John Bauer Special edition about a monument John Bauer www jnytt se Jnytt se Arhiv originalu za 8 August 2014 Procitovano 27 chervnya 2014 Malmborg Boo von 1951 1952 Katalog over statens portrattsamling pa Gripsholm Catalog of the collection of portraits at Gripsholm Stockholm Arhiv originalu za 8 serpnya 2014 Procitovano 27 chervnya 2014 John Bauers Park www jonkoping se Jonkoping Municipality Arhiv originalu za 3 veresnya 2014 Procitovano 23 chervnya 2014 Friluftsriket Mullsjo Outdoors at Mullsjo www mymap se Infabvitamin AB Arhiv originalu za 4 March 2016 Procitovano 27 chervnya 2014 Parkprogram for Nykopings stadskarna Bilaga Namn pa parker Parks in central Nykoping Apendix Names of parks www nykoping se Nykoping Municipality Arhiv originalu za 14 serpnya 2014 Procitovano 27 chervnya 2014 Ester om John Bauers hustru 1986 Ester about John Bauers wife 1986 www sfi se Swedish Film Institute Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2014 Procitovano 21 chervnya 2014 John Bauer fantasin och sagorna John Bauer fantasy and fairy tales www kunskapsmedia se Kunskapsmedia Arhiv originalu za 8 serpnya 2014 Procitovano 23 chervnya 2014 Lagerkvist Bengt Konstverk berattar Barndomens bild Art tells a story A picture from our childhood www oppetarkiv se Sveriges Television Arhiv originalu za 8 serpnya 2014 Procitovano 23 chervnya 2014 Marjavaara Nina Mats Andersson tolkar Bauer pa Abecita Mats Andersson interprets Bauer at Abecita www jonkopingsposten se Jonkopings Posten Arhiv originalu za 3 September 2014 Procitovano 26 chervnya 2014 Tidigare fotokvallar Earlier photo classes www abecitakonst se Abecita konstmuseum Arhiv originalu za 3 veresnya 2014 Procitovano 26 chervnya 2014 Bender Hy 2000 The Sandman companion London Titan ISBN 1 84023 150 5 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 23 chervnya 2014 Jim Henson s the Dark Crystal www darkcrystal com The Jim Henson Company Arhiv originalu za 20 chervnya 2014 Procitovano 23 chervnya 2014 John Bauer Riddaren Rider John Bauer A knight is riding www bandcamp com Bandcamp Arhiv originalu za 3 veresnya 2014 Procitovano 23 chervnya 2014 Keiser Av en Dimensjon Ukjent Projekt credits Johnjay and Rich Arhiv originalu za 8 September 2014 Procitovano 23 chervnya 2014 Svensson Roger L Regn over Bauermonumentet Rain on the Bauer monument www poeter se Poeter se Arhiv originalu za 3 veresnya 2014 Procitovano 26 chervnya 2014 The Real Places People and Art That Inspired the Horrifying Village in Midsommar credits Thrillist Arhiv originalu za 3 bereznya 2020 Procitovano 3 bereznya 2020 Minecraft Live Caves amp Cliffs First Look angl Arhiv originalu za 2 grudnya 2021 Procitovano 5 travnya 2021 Bibliografiya Redaguvati Agrenius Helen 1996 Om konstnaren John Bauer och hans varld Pro hudozhnika Jona Bauera i jogo svit shved Jonkoping Jonkopings lans museum ISBN 91 85692 29 8 Arhiv originalu za 16 lipnya 2014 Procitovano 20 chervnya 2014 Bjurstrom Per Lindqvist Gunnar Bortz Laine Agneta Holmberg Hans 1982 John Bauer en konstnar och hans sagovarld Jon Bauer hudozhnik i jogo kazkovij svit shved Hoganas Bra Bocker i samarbete med Nationalmus ISBN 91 38 90217 6 Arhiv originalu za 16 lipnya 2014 Procitovano 20 chervnya 2014 Corin Claes 2013 I John Bauers fotspar Slidami Jona Bauera shved Laholm Corzima ISBN 978 91 637 3020 7 Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 20 chervnya 2014 Lindqvist Gunnar 1979 John Bauer shved Stockholm Liber Forlag ISBN 91 38 04605 9 Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 20 chervnya 2014 Olenius Elsa red 1966 John Bauers sagovarld en vandring bland tomtar och troll riddare och prinsessor tillsammans med nagra av vara framsta sagodiktare Kazkovij svit Jona Bauera progulyanka pomizh gnomiv i troliv licariv i princes razom z deyakimi najvidatnishimi kazkovimi poetami shved Stockholm Bonnier ISBN 91 0 030396 8 Arhiv originalu za 17 lipnya 2014 Procitovano 20 chervnya 2014 Wahlenberg Anne Bauer John 1903 Lange lange sedan Davnim davno shved Project Runeberg Arhiv originalu za 2 grudnya 2021 Procitovano 2 grudnya 2021 Podalshe chitannya RedaguvatiAgrenius Helen Jackson Charlotte 1996 The artist John Bauer and his world Jonkoping Jonkoping County Museum ISBN 91 85692 30 1 Arhiv originalu za 6 veresnya 2014 Procitovano 23 chervnya 2014 Andersson Mats Soderlind David 2011 John Bauers skogar Lisi Jona Bauera shved Jonkoping Concrete ISBN 978 91 633 8501 8 Arhiv originalu za 30 sichnya 2016 Procitovano 26 chervnya 2014 Dahlin Eva red 2009 John Bauers fortrollande sagovarld Zacharovanij svit kazok Jona Bauera shved Stockholm Bonnier Carlsen ISBN 978 91 638 6333 2 Arhiv originalu za 6 veresnya 2014 Procitovano 23 chervnya 2014 Dahlin Eva red 2002 John Bauers sagovarld for lange lange sedan Kazki Jona Bauera davnim davno shved Stockholm Bonnier Carlsen ISBN 91 638 2441 8 Arhiv originalu za 6 veresnya 2014 Procitovano 23 chervnya 2014 John Bauers basta ett urval sagor ur Bland tomtar och troll Najkrashe z Jona Bauera vibrani kazki z Sered gnomiv i troliv shved Stockholm Ahlen Akerlund 1931 Arhiv originalu za 21 kvitnya 2015 Procitovano 23 chervnya 2014 Lindqvist Gunnar 1991 John och Ester makarna Bauers konst och liv Jon ta Ester zhittya i mistectvo Baueriv shved Stockholm Carlsson ISBN 91 7798 458 7 Arhiv originalu za 6 veresnya 2014 Procitovano 23 chervnya 2014 Lundburgh Holger 2004 Swedish folk tales Edinburgh Floris ISBN 0 86315 457 3 Arhiv originalu za 6 veresnya 2014 Procitovano 23 chervnya 2014 Nilsson Anna 1999 John Bauer Bland tomtar och troll Jon Bauer Sered gnomiv i troliv shved Umea Institutionen for konstvetenskap Arhiv originalu za 6 veresnya 2014 Procitovano 23 chervnya 2014 Nordstrom Lillemor 2000 Forsta boken om John Bauer Persha knizhka pro Jona Bauera Forsta boken om shved Stockholm Almqvist amp Wiksell ISBN 91 21 17954 9 Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 23 chervnya 2014 Olenius Elsa red 1973 Great Swedish fairy tales Chudovi shvedski kazki angl London Chatto amp Windus ISBN 0 7011 5022 X Arhiv originalu za 6 veresnya 2014 Procitovano 23 chervnya 2014 Rudstrom Lennart Jones Olive 1978 In the troll wood U lisi troliv angl London Methuen ISBN 0 416 86310 8 Arhiv originalu za 6 veresnya 2014 Procitovano 23 chervnya 2014 Schiller Harald 1935 John Bauer sagotecknaren Jon Bauer ilyustrator kazok Sveriges allmanna konstforenings publikation shved Stockholm Sveriges allmanna konstforening Arhiv originalu za 24 bereznya 2019 Procitovano 23 chervnya 2014 Posilannya RedaguvatiHudozhnij slovnik pidpisiv pidpisi ta monogrami Arhivovano 8 kvitnya 2021 u Wayback Machine 20 prikladiv spravzhnih pidpisiv ta monogram Jona Bauera Muzej Jona Bauera Arhivovano 28 zhovtnya 2005 u Wayback Machine shved Tvori Jona Bauera Arhivovano 30 listopada 2021 u Wayback Machine v Project Runeberg shved 11 ilyustracij z Die Gottersage der Vater 1911 Arhivovano 8 kvitnya 2021 u Wayback Machine Nebezpechnij prohid shvedskij film 2020 pro katastrofu Per Brage 1918 Bauer John 1882 1918 u Digitaltmuseum Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Jon Bauer amp oldid 36929530