Карл Ларссон (швед. Carl Larsson; *28 травня 1853 — †22 січня 1919) — шведський художник і дизайнер інтер'єрів. Художник книг і часописів.
| Карл Ларссон | |
|---|---|
| Carl Larsson | |
| | |
| «Автопортрет в майстерні», 1895 р. | |
| При народженні | Carl Larsson |
| Народження | 28 травня 1853 Стокгольм, Швеція |
| Смерть | 22 січня 1919 (65 років) |
| Фалун, Швеція (геморагічний інсульт) | |
| Поховання | Sundborn Churchd :
|
| Національність | швед |
| Країна | Швеція |
| Жанр | портрети, побутовий жанр |
| Навчання | Шведська королівська академія вільних мистецтв |
| Діяльність | аквареліст, ілюстратор, художник, художник-гравер, графік, рисувальник, письменник, архітектурний кресляр |
| Напрямок | реалізм |
| Роки творчості | 1873 — 1919–1919 |
| Вчитель | Johan Gustaf Köhlerd |
| Член | Q18239255? |
| Твори | портрети, побутовий жанр |
| Батько | Olof Larssond |
| Мати | Johanna Carolina Erika Larssond |
| У шлюбі з | Karin Larssond |
| Діти | Brita Larssond, Suzanne Larssond, Ulf Larssond, Pontus Larssond, Lisbeth Larssond, Mats Larssond, Esbjörn Larssond і Kersti Larssond |
| Нагороди | |
| Автограф | |
| | |
| Карл Ларссон у Вікісховищі |
Життєпис. Важкі ранні роки Редагувати
Ранні роки майбутнього художника були важкими. Він народився у Стокгольмі, у бідній родині. Батько мав тимчасові робочі місця, працював то найманцем, то кочегаром на судні, пиячив, втрачав одну роботу за іншою. В гніві батько заявив, що проклинав дні, коли народились його діти. Мати прала білизну і робила все, аби щось заробити для родини і дітей. В дитинстві його мати разом із Карлом та його братом Йоганом вигнали з домівки за борги. Родина вимушено змінила декілька тимчасових помешкань.
Його дитинство неможливо назвати добрим. Підлітком Карл був невпевненим у собі і погано адаптованим до буржуазного суспільства.
Мав художні здібності, котрі оцінив його вчитель в школі для дітей бідноти. Останній і переконав підлітка навчатися в школі від Королівської академії мистецтв. Аби сплачувати навчання в художній школі, тринадцятирічний Карл підлітком почав працювати неповний день. Карл працював ретушером у фотоательє.
Художня освіта Редагувати
У віці 16 років його перевели до другої школи академії. Фінансовий стан юнака трохи покращився після отримання ним нагороди за успіхи (королівська медаль 1876 року). Трохи збільшилась і його впевненість у собі. Тоді ж він почав підробляти карикатуристом і малювальником у гумористичному журналі і газетних редакціях. Успіх мали його малюнки для тимчасових видань, і вже він почав фінансово утримувати батьківську родину.
Паризькі періоди Редагувати
1877 року він вперше відвідав Париж, визнаний центр тодішньої буржуазної культури. Перебування, самоосвіта і праця в Парижі розтяглися на декілька років. Але він опинився серед працьовитих і здібних художників, що не мали визнання і фінансового успіху у французькій столиці. Це був період, коли розпочалась важка початкова епоха французького імпресіонізму, а його представники ще не мали офіційного визнання. Карл Ларссон був серед тих митців, що залишилися в межах реалізму і не спокусились на новітні зрушення в мистецтві, сприйняті тоді далеко не всіма.
Згодом художник приєднався до колонії скандинавських художників, що мешкала в містечку Грьоз-сюр-Луан неподалік уславленого Фонтенбло. Там він зустрів молоду художницю Карін Бергьоо, котра стала його нареченою. Задля офіційного весілля молоді відбули у Швецію, де Карін стала дружиною художника.
В Париж художник приїздив неодноразово, але завжди повертався до Швеції.
Власна родина і вілла «Хижка» Редагувати
1888 року батько Карін, Адольф Бергьоо, передав молодій родині у володіння невеликий дерев'яний будинок поблизу міста Сундборн. Розпочався довгий період облаштування будинку для потреб родини, яка постійно збільшувалася. Дерев'яний будиночок в родині іронічно називали «Хижка». З роками до дерев'яної частини Карл додав кам'яну, де художник і облаштував нову власну майстерню. Автопортрет 1912 року створений в її інтер'єрі.
Подружжя мало вісім дітей, це —
- Сюзанна (1884 р.н.)
- Ульф (1887 р.н.)
- Понтус (1888 р.н.)
- Лісбет (1891 р.н.)
- Бріта (1893 р.н.)
- Матс(1894 р.н.)
- Кристі (1896 р.н.)
- Есбьорн (1900 р.н.)
Двоє дітей (Ульф та Матс) померли ще за життя Карла Ларссона і його дружини.
Художня манера Ларссона Редагувати
Діти, малі сімейні події, невеликі свята, тихий побут родини стають головними сюжетами акварелей Карла Ларссона. Ще в роки першого перебування у Франції Карл перейшов від живопису олійними фарбами до графіки. Особливо йому вдавались акварелі, котрі він виконував старанно, вивірено, ретельно вибудовуючи кожну композицію. Його техніка в акварелі була така ж старанна і вивірена, що дозволяло використовувати оригінали до швидкого переведення у ілюстрації, поштівки, іншу друковану продукцію. В період розповсюдження імпресіонізму з його мозаїчною і неохайною технікою художня манера Ларссона зберігала привабливий, твердий малюнок, давні реалістичні традиції європейського і шведського живопису.
Вибрані роботи Редагувати
Карл Ларссон. Скандинавський інтер'єр середнього достатку Редагувати
Автопортрети Редагувати
Стінописи і історичні композиції Карла Ларссона Редагувати
Карл Ларссон зробив кілька портретів на замовлення задля заробітку. У деяких портретних роботах митець зображував видатних співвітчизників. Відомі його портрети Августа Стріндберга (1899), що нині зберігається у Національному музеї Швеції, Оскара Левертіна (1906) (Тільська галерея), Сельми Лагерлеф (Портретна галерея Бонніерів, Стокгольм).
Значну мистецьку цінність мають декілька стінописів і картин Ларссона на історичну тематику. Художник виділяв серед своїх робіт композицію «Зимове жертвоприношення». Практично алегорію на тему скульптури він створив у картині «Мистецтво скульптури. Скульптор Карл Беллман в майстерні», 1896 р.
До монументальних творів Ларссона відноситься і стінопис «Прибуття у Стокгольм Густава Вази 1523» (швед. "Gustav Vasas inntog i Stockholm 1523"). Художник подав давню подію як триумфальну ходу короля. Як і завжди, він ретельно вибудував композицію і навіть пов'язав її з вертикалями порталу живописними вертикалями триумфального декору підйомного фортечного мосту.
Музеї, в яких представлено картини Карла Ларссона Редагувати
Італія Редагувати
Німеччина Редагувати
Данія Редагувати
Франція Редагувати
- Люксембурзький музей
Швеція Редагувати
- Гьотеборзький музей мистецтв
- Національний музей Швеції
- Вальдемарсудде
- Кальмарський музей мистецтв
- Скандинавський музей
- Тільська галерея
- Мальмський музей мистецтв
- Портретна галерея Бонніерів, Стокгольм
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Karl-Erik Granath und Ulf Hård af Segerstad (Hrsg.): Der Carl Larsson-Hof (Das Sonnenhaus von Carl Larsson), Fotos von K.-E. Granath, Text von U. Hård af Segerstad, Vlg. Langewiesche, Königstein/ Ts. 1975, ISBN 3-7845-7280-4
- Hans-Curt Köster (Hrsg.): Carl Larssons Welt. Königstein i. Ts. 2003 ISBN 3-7845-2708-6
- Renate Puvogel: Carl Larsson — Aquarelle und Zeichnungen, Taschen Vlg., Köln 1993, ISBN 3-8228-8420-0
- Lena Rydin: Die Lust am Alltag. Leben wie die Larssons in Sundborn. Königstein i. Ts. 2003, ISBN 3-7845-2723-X
- Johann Georg Prinz von Hohenzollern (Hrsg.): Carl Larsson. Ein schwedisches Märchen (Ausstellungsbuch). München 2005. ISBN 3-7774-2765-9
- Michael Snodin u. Elisabet Stavenow-Hidemark (Hrsgg.): Carl und Karin Larsson — Ihr Leben und ihre Kunst (Ausstellungsbuch London und Stockholm 1997/98, deutsch). Weingarten 1998. ISBN 3-7845-2733-7
- Velhagen & Klasings Monatshefte, XXVII Jg., Bd. 1, 1912/1913, Franz Servaes: Carl Larsson, S. 105—118, mit teilweise farb. Abb.
- Werkverzeichnis: Ulwa Neergard: Carl Larsson. Signerat med pinsel och penna Zwei Bände, Norstedts, 1999 (schwedisch). ISBN 91-1-300704-1
Примітки Редагувати
- Sundborns kyrkoarkiv, Dalarnas län, Död- och begravningsböcker, SE/ULA/11487/F/7 (1895-1931), bildid: 00192290_00099, sida 96
- Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ RKDartists
- ↑ Carl O Larsson — 1917.
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карл Ларссон |