www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зіра одиниця довжини У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Зіра Зіра араб ذراع арабський лікоть газ зар А

Зіра (одиниця довжини)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Зіра.

Зіра (араб. ذراع‎ арабський лікоть, газ, зар, Араш) — міра довжини в мусульманських країнах, що не має певного значення і приблизно відповідає розміру ліктя . Відома з Середніх віків. В Середньої Азії для позначення ліктя частіше використовувався термінгаз, в Персії -зар.

Різновиди арабського ліктя Редагувати

  • «Чорний» лікоть (аз-зіра ас Сауда, аз-зіра ал-амма, зіра ал-кірбас, лікоть Рашшаші (аз-зіра ар-Рашшашійа)). Вихідна точка для розрахунків розміру ліктя. Введено при Аббасиді ал-Мамуні (813—833) і дорівнює 24 асба. Зберігся старий ніломер (861 р.) на острові ар-Рауд, за яким можна точно визначити розмір даного ліктя. Згідно з дослідженнями французької експедиції при Наполеоні, перевіреними К. А. К. Кресвеллом в 1927 році, довжина цього ліктя складає рівно 54,04 см.
  • Перський лікоть (зар, газ, зіра). Розрізняють:
    • Канонічний лікоть (зар-і шарі, аз-зіра аш-шарійа, аз-зіра ал-мурсала, газ і-шарі) = «поштовому» ліктю (зіра ал-барід) = єгипетському «ручному» ліктю (зіра ал-яд) = ліктя Абу Юсуфа (аз-зіра ал-Юсуфія) = 49,875 см.
    • Ісфаханський лікоть (зап-і Ісфахан) = 8 / 5 канонічного ліктя = 79,8 см.
    • Араш. Відомий з XI століття, використовувався до початку пізнього Середньовіччя (XIV століття). Дорівнює 62 см.
  • «Королівський» лікоть (зіра ал-малік, лікоть Зіяді (аз-зіра аз-Зіядія), великий лікоть Хашимі (аз-зіра ал-Хашимія), зіра ал-Амаль, «мірний» лікоть (зіра ал-місаха)). Згідно з Хінцем, існують деякі розбіжності у визначенні довжини «королівського» ліктя. Так, за одними даними, він був на 5 ⅔ асби коротше «чорного» ліктя (у 54,04 см), тобто становив 66,801 см (при асбі в 2,252 см), але, за іншими даними, він дорівнював 1 і 9 / 40 «чорного ліктя», тобто 66,199 см. Хінц пропонує використовувати середню величину 66,5 см.
  • «Королівський» лікоть в державі Великих Моголів (зіра-і падишахі) = 40 ангуштів = 32 дюйми = 81,28 см. Наприкінці XVI століття імператор Акбар I встановив цей лікоть в 41 ангушт (83,31 см), але з 1647 року в Агрі був знову офіційно введений старий лікоть з 40 ангуштів.
  • «Суконний» лікоть (пік, зіра ал-базз). Довжина даного ліктя для вимірювання тканин розрізнялася в різних містах:
    • Каїр, Олександрія . 1 каїрський «суконний» лікоть = аз-зіра ал баладія = 1 «залізний» лікоть (зіра ал-хадід) = 58,187 см. Згідно з А. Гонсалесом цим ліктем міряють тканини з Індії, а європейські тканини вимірювалися за допомогою стамбульського ліктя.
    • Дамаск . Дамаський лікоть = 1 1 / 12 каїрського «суконного» ліктя = 63,036 см.
    • Алеппо («укорочений» лікоть (газ-і мукассар)). «Суконний» лікоть в Алеппо = 1 1 / 6 каїрського «суконного» ліктя = 67,9 см. У XIX столітті 1 «пік» в Алеппо становив 67,7 см.
    • Триполі . «Суконний» лікоть = 11/10 каїрського = 64 см.
    • Єрусалим У XIX столітті «суконний» лікоть = 25,5 дюйма = 64,77 см.
    • Багдад, Басра . У XVI столітті «суконний» лікоть = 82,8 см, а в XIX столітті — 80,26 см.
    • Сурат . У XVII існувало два різновиди «суконного» ліктя: меншої (27 дюймів = 68,6 см) і більшої (36 дюймів = 91 см) величини.
    • Стамбул . Стамбульський «суконний» лікоть (аз-зіра ал-істанбулія). Наприкінці XIX століття був рівний 68,579 см. Використовувався в Єгипті для вимірювання європейського сукна. У листопаді 1920 був введений в Каїрі. В Туреччині в 1970 році 1 зіра дорівнювала 65 см.
    • Хорезм . (Газ для вимірювання тканин). У XIX столітті дорівнював 61,04 см.
    • Бухара . Для вимірювання тканин використовувалася мірка в 40 дюймів, тобто 101,6 см.
    • Самарканд, Ташкент, Фергана . У XVI столітті використовувався, так званий, «ханський» газ (106,68 см), а в XIX столітті — «базарний» газ (88,9 см).
  • Локоть Білала (аз-зіра ал-Білалія, малий лікоть Хашимі). Назва сходить до Білаля ібн Абі Бурда (пом. 739 р.). Дорівнює 60,045 см.
  • Лікоть домів (зіра ад-дур, фіддійа). Введено Ібн Абі Лайла Йасаром, каді в Куфі (пом. в 765 р.). Дорівнює 50,3 см.
  • «Ваговий» лікоть (аз-зіра ал-мізанійа). Введено Аббасидом ал-Мамуном (813—833). Використовувався, в основному, для вимірювання каналів. Дорівнює 145,608 см.
  • «Будівельний» лікоть (аз-зіра ал-мімарійа, єгипетський «теслярський» лікоть (аз-зіра бі-н-наджжарі)). У середні століття становив 79,8 см, а в XIX столітті 75 см. В Бухарі (в XVI—XVIII століттях) будівельний лікоть дорівнював 31 дюйму, тобто 78,74 см.
  • Лікоть халіфа Омара (аз-зіра ал-Омайрійа) = 1 / 2 «вагового» ліктя = 72,804 см.
  • Зіра для вимірювання площі (Хорезмський земельний газ, середньоазіатський газ, «шахський» газ). У XIX столітті дорівнював 106,68 см.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Давидович Е. А .Матеріали з метрології середньовічної Середньої Азії. — М., 1970
  2. ↑ Хінц У. Мусульманські міри та ваги з переведенням на метричну систему. / Пер. з нім. — М., 1970
  3. Creswell KACEarly Muslim architecture. Pt II, 1927. P. 290 sq.
  4. Gonsales A.Hierusalemsche Reuse, neben. 1665. s. 84.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Zira Zira arab ذراع arabskij likot gaz zar Arash mira dovzhini v musulmanskih krayinah sho ne maye pevnogo znachennya i priblizno vidpovidaye rozmiru liktya Vidoma z Serednih vikiv V Serednoyi Aziyi dlya poznachennya liktya chastishe vikoristovuvavsya termingaz v Persiyi zar 1 2 Riznovidi arabskogo liktya Redaguvati Chornij likot az zira as Sauda az zira al amma zira al kirbas likot Rashshashi az zira ar Rashshashija Vihidna tochka dlya rozrahunkiv rozmiru liktya Vvedeno pri Abbasidi al Mamuni 813 833 i dorivnyuye 24 asba 2 Zberigsya starij nilomer 861 r na ostrovi ar Raud za yakim mozhna tochno viznachiti rozmir danogo liktya Zgidno z doslidzhennyami francuzkoyi ekspediciyi pri Napoleoni perevirenimi K A K Kresvellom v 1927 roci 3 dovzhina cogo liktya skladaye rivno 54 04 sm Perskij likot zar gaz zira Rozriznyayut 2 Kanonichnij likot zar i shari az zira ash sharija az zira al mursala gaz i shari poshtovomu liktyu zira al barid yegipetskomu ruchnomu liktyu zira al yad liktya Abu Yusufa az zira al Yusufiya 49 875 sm Isfahanskij likot zap i Isfahan 8 5 kanonichnogo liktya 79 8 sm Arash Vidomij z XI stolittya vikoristovuvavsya do pochatku piznogo Serednovichchya XIV stolittya Dorivnyuye 62 sm Korolivskij likot zira al malik likot Ziyadi az zira az Ziyadiya velikij likot Hashimi az zira al Hashimiya zira al Amal mirnij likot zira al misaha Zgidno z Hincem 2 isnuyut deyaki rozbizhnosti u viznachenni dovzhini korolivskogo liktya Tak za odnimi danimi vin buv na 5 asbi korotshe chornogo liktya u 54 04 sm tobto stanoviv 66 801 sm pri asbi v 2 252 sm ale za inshimi danimi vin dorivnyuvav 1 i 9 40 chornogo liktya tobto 66 199 sm Hinc proponuye vikoristovuvati serednyu velichinu 66 5 sm Korolivskij likot v derzhavi Velikih Mogoliv zira i padishahi 40 angushtiv 32 dyujmi 81 28 sm 2 Naprikinci XVI stolittya imperator Akbar I vstanoviv cej likot v 41 angusht 83 31 sm ale z 1647 roku v Agri buv znovu oficijno vvedenij starij likot z 40 angushtiv 2 Sukonnij likot pik zira al bazz Dovzhina danogo liktya dlya vimiryuvannya tkanin rozriznyalasya v riznih mistah 2 Kayir Oleksandriya 1 kayirskij sukonnij likot az zira al baladiya 1 zaliznij likot zira al hadid 58 187 sm Zgidno z A Gonsalesom 4 cim liktem miryayut tkanini z Indiyi a yevropejski tkanini vimiryuvalisya za dopomogoyu stambulskogo liktya Damask Damaskij likot 1 1 12 kayirskogo sukonnogo liktya 63 036 sm Aleppo ukorochenij likot gaz i mukassar Sukonnij likot v Aleppo 1 1 6 kayirskogo sukonnogo liktya 67 9 sm U XIX stolitti 1 pik v Aleppo stanoviv 67 7 sm Tripoli Sukonnij likot 11 10 kayirskogo 64 sm Yerusalim U XIX stolitti sukonnij likot 25 5 dyujma 64 77 sm Bagdad Basra U XVI stolitti sukonnij likot 82 8 sm a v XIX stolitti 80 26 sm Surat U XVII isnuvalo dva riznovidi sukonnogo liktya menshoyi 27 dyujmiv 68 6 sm i bilshoyi 36 dyujmiv 91 sm velichini Stambul Stambulskij sukonnij likot az zira al istanbuliya Naprikinci XIX stolittya buv rivnij 2 68 579 sm Vikoristovuvavsya v Yegipti dlya vimiryuvannya yevropejskogo sukna U listopadi 1920 buv vvedenij v Kayiri V Turechchini v 1970 roci 2 1 zira dorivnyuvala 65 sm Horezm Gaz dlya vimiryuvannya tkanin U XIX stolitti dorivnyuvav 61 04 sm 1 Buhara Dlya vimiryuvannya tkanin vikoristovuvalasya mirka v 40 dyujmiv tobto 101 6 sm 1 Samarkand Tashkent Fergana U XVI stolitti vikoristovuvavsya tak zvanij hanskij gaz 106 68 sm a v XIX stolitti bazarnij gaz 88 9 sm 1 Lokot Bilala az zira al Bilaliya malij likot Hashimi Nazva shodit do Bilalya ibn Abi Burda pom 739 r Dorivnyuye 2 60 045 sm Likot domiv zira ad dur fiddija Vvedeno Ibn Abi Lajla Jasarom kadi v Kufi pom v 765 r Dorivnyuye 2 50 3 sm Vagovij likot az zira al mizanija Vvedeno Abbasidom al Mamunom 813 833 Vikoristovuvavsya v osnovnomu dlya vimiryuvannya kanaliv Dorivnyuye 2 145 608 sm Budivelnij likot az zira al mimarija yegipetskij teslyarskij likot az zira bi n nadzhzhari U seredni stolittya stanoviv 79 8 sm a v XIX stolitti 75 sm 2 V Buhari v XVI XVIII stolittyah budivelnij likot dorivnyuvav 31 dyujmu tobto 78 74 sm 1 Likot halifa Omara az zira al Omajrija 1 2 vagovogo liktya 72 804 sm 2 Zira dlya vimiryuvannya ploshi Horezmskij zemelnij gaz serednoaziatskij gaz shahskij gaz U XIX stolitti dorivnyuvav 106 68 sm 1 Div takozh RedaguvatiLikot odinicya dovzhini Asba shirina palcya Kabda shirina kulaka Ashl Farsah YardPrimitki Redaguvati a b v g d e Davidovich E A Materiali z metrologiyi serednovichnoyi Serednoyi Aziyi M 1970 a b v g d e zh i k l m n p r Hinc U Musulmanski miri ta vagi z perevedennyam na metrichnu sistemu Per z nim M 1970 Creswell KACEarly Muslim architecture Pt II 1927 P 290 sq Gonsales A Hierusalemsche Reuse neben 1665 s 84 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zira odinicya dovzhini amp oldid 25332017