www.wikidata.uk-ua.nina.az

Зміни адміністративно територіального поділу СРСР Зміни поділу СРСРНаведені усі важливі зміни адміністративно територіал

Зміни адміністративно-територіального поділу СРСР

Зміни поділу СРСР

Наведені усі важливі зміни адміністративно-територіального поділу Союзу Радянських Соціалістичних Республік в хронологічному порядку. Детальніше про зміни в поділі в Російській Радянській Федеративній Соціалістичній Республіці дивись Зміни поділу РРФСР

1910-і роки Редагувати

1917

1918

1919

вересень ліквідована Бессарабська РСР у зв'язку з окупацією території військами інтервентів утворена Польська РСР (до 1922, центр - Бєлосток)

1920-і роки Редагувати

1920

1921

1922

  • 12 березня створений ФССРРЗ (Федеративний Союз Соціалістичних Радянських Республік Закавказзя): об'єднання Азербайджанської РСР, Вірменської РСР, Грузинської РСР (центр — місто Тифліс, у складі РРФСР).
  • 20 квітня створена АО Південної Осетії (центр — місто Цхінвалі, у складі ГРСР)
  • 15 листопада до складу РРФСР увійшла Далекосхідна РСР
  • 13 грудня створена Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (ЗСФРР) на базі вже сформованого раніше ФССРРЗ (столиця — місто Тифліс)
  • 30 грудня створений Союз Радянських Соціалістичних Республік. За першою Конституцією СРСР до його складу увійшли Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (РСФРР), Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка (ЗСФРР), Українська Соціалістична Радянська Республіка (УСРР), Білоруська Соціалістична Радянська Республіка (БСРР)

1923

  • 7 липня створені АО Нагірного Карабаху (в межах ЗРФСР, АзРСР, центр — місто Шуша, у тому ж році пізніше — місто Степанакерт) та Курдська АО (в межах ЗРФСР, АзРСР, центр — місто Лачин)
  • 20 жовтня Хорезмська НРР перейменована на Хорезмську СРР

1924

  • 9 лютого створена Нахічеванська АРСР (у складі АзРСР)
  • 12 жовтня створена Молдавська АРСР (у складі УРСР, центр — Балта)
  • 14 жовтня створена Кара-Киргизька АО РРФСР (центр — Пішкек) з частин Джетисуйської, Сирдар'їнської, Самаркандської та Ферганської губерній (у складі Киргизької АРСР РРФСР) та Таджицька АРСР (центр — Дюшамбе) з частини Бухарської РСР, частин Ферганської та Самаркандської області Туркестанської АРСР
  • 27 жовтня Туркестанська АРСР, а також Бухарська та Хорезмська СРР розділилися на 2 частини: створені Туркменська РСР (столиця — Полторацьк) з Туркменської області Туркестанської АРСР, західних частинн Бухарської та Хорезмської СРР та Узбецька РСР (столиця — Самарканд) з Самаркандської, Ферганської області, а також частини Сирдар'їнської області Туркестанської АРСР та східних частин Хорезмської та Бухарської СРР (у склад УзРСР увійшла Таджицька АРСР), а також частини Джетисуйської та Амудар'їнської областей, що перейшли до Киргизької АРСР РРФСР

1925

  • 2 січня створена Горно-Бадахшанська АО (у складі Таджицької АРСР)
  • 16 лютого створена Кара-Калпацька АО РРФСР (центр — Чимбай, пізніше — Турткуль) з частини Амудар'їнської області
  • лютий новим центром Киргизької АРСР (замість Оренбурга) стало місто Кзил-Орда
  • 25 травня Кара-Киргизька АО перейменована на Киргизьку АО (центр — місто Пішкек, у складі РРФСР)

1926

  • 1 лютого Киргизька АО перетворена на Киргизьку АРСР (центр — місто Фрунзе (колишнє місто Пішкек), у складі РРФСР)

1927

  • 29 квітня новим центром Казахської АРСР (замість Кзил-Орди) стало місто Алма-Ата
  • місто Полторацк (столиця Туркменської РСР) перейменовано в Ашгабад

1928

  • 15 серпня ліквідовані Акмолинська, Семіпалатинська, Сирдар'їнська та Уральська області Киргизької АРСР

1929

ліквідована Курдська АО, новим центром Молдавської АРСР (замість Балти) стало місто Тирасполь

1930-і роки Редагувати

1930

  • 17 квітня Абхазька РСР перетворена у Абхазьку АРСР (у складі ГРСР)
  • 20 липня Кара-Калпацька АО вийшла зі складу Казахської АРСР (у складі РРФСР)

новою столицею Узбецької РСР (замість Самарканду) став Ташкент

1932

  • 10 березня у складі Казахської АРСР створено 6 областей: Актюбинська, Алма-Атинська, Західно-Казахстанська (центр – Уральськ), Карагандинська (центр – Петропавловськ), Південно-Казахстанська (центр – Чимкент) та Східно-Казахстанська (центр – Семипалатинськ) області
  • 20 березня Кара-Калпацька АО перетворена на Кара-Калпацьку АРСР (у складі РРФСР)

1936

  • 29 липня створено 2 області Казахської АРСР: Кустанайська (з частин Актюбинської та Карагандинської) та Північно-Казахстанська (центр – Петропавловськ, з частини Карагандинської області). Новим центром Карагандинської області (замість Петропавловська) стало місто Караганда
  • 5 грудня (час прийняття нової Конституції СРСР) з ЗРФСР (був ліквідований) вийшли знов створені: Грузинська РСР, Азербайджанська РСР, Вірменська РСР
  • 5 грудня з РРФСР вийшли новостворені: Казахська РСР (КазРСР), Киргизька РСР (КирРСР)
  • 5 грудня Кара-Калпацька АРСР перейшла зі складу РРФСР до УзРСР
  • місто Тифліс (столиця Грузинської РСР) перейменоване на Тбілісі, місто Еревань (столиця Вірменської РСР) перейменоване на Єреван, АО Південної Осетії перейменована на Південно-Осетинську АО, місто Цхінвалі (центр Південно-Осетинської АО) перейменоване на Сталінігірі

1937

  • АО Нагорного Карабаху перейменована на Нагірно-Карабаську АО (у складі АзРСР), до складу Карагандинської області Казахської РСР увійшов Каркалінський округ

1938

  • 15 січня у складі Білоруської РСР створено 5 областей: Вітебська область, Гомельська область, Мінська область, Могилівська область, Поліська область (центр – Мозир). У складі Узбецької РСР створено 5 областей: Бухарська, Самаркандська, Ташкентська, Ферганська та Хорезмська (центр – Ургенч) області. У складі Казахської РСР створено 3 області: Гур’євська (з частини Західно-Казахстанської), Кзил-Ординська (з частин Південно-Казахстанської та Актюбинської областей) та Павлодарська область (з частин Східно-Казахстанської та Карагандинської областей)

1939

  • 23 серпня Радянсько-німецький договір про ненапад ("Пакт Молотова-Рібентропа"), секретний протокол про межі сфер впливу СРСР та Німеччини у Східній Європі
  • 28 вересня договір про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною. Частини польської території увійшли до складу УРСР та БРСР (території сучасних Тернопільської, Івано-Франківської, Рівненської, Волинської, Львівської, Брестської, Гродненської, та колишніх Бєлостоцької та Дрогобицької областей УРСР та БРСР)
  • 14 жовтня у складі Казахської РСР створено 3 області: Акмолінська (з частин Карагандинської та Північно-Казахстанської областей), Джамбульська (з частин Алма-Атинської та Південно-Казахської області) та Семипалатинська (з частин Східно-Казахстанської та Алма-Атинської) області. Новим центром Східно-Казахстанської області (замість Семипалатинська) стало місто Усть-Кам’яногірськ.
  • 27 жовтня у складі Таджицької РСР створено 4 області: Гармська, Кулябська, Ленінабадська та Сталінабадська
  • 21 листопада у складі Киргизької РСР створено 5 областей: Джалал-Абадська (центр – Джалал-Абад), Іссик-Кульська (центр – Пржевальськ), Ошська (центр – Ош), Тянь-Шанська (центр – Нарин) та Фрунзенська (центр – Фрунзе) області. У складі Туркменської РСР створено 5 областей: Ашхабадська, Красноводська, Марийська, Ташаузька та Чарджоуська області
  • 30 листопада початок Радянсько-Фінляндської війни
  • 4 грудня створені Барановицька (центр – Барановичі), Бєлостокська (центр – Бєлосток), Брестська (центр – Брест), Вілейська (центр – Вілейськ) та Пінська (центр – Пінськ) області Білоруської РСР з території, що увійшли до складу СРСР з Польщі

1940-і роки Редагувати

1940

  • 12 березня Кінець Радянсько-Фінляндської війни. Фінляндія передала СРСР територію Карельського перешийка (150 км від Ленінграду), північно-західного узбережжя Ладозького озера, район Куолаярві, а також території на півостровах Середній та Рибачий
  • 31 березня створена Карело-Фінська РСР (на базі колишньої Карельської АРСР, вийшла зі складу РРФСР)
  • 21 липня створені Естонська РСР (ЕРСР), Латвійська РСР (ЛатРСР) та Литовська РСР (ЛитРСР)
  • 2 серпня створена Молдавська РСР (на базі Молдавської АРСР УРСР та частини приєднаної Бессарабії та Північної Буковини)
  • 3 серпня Литовська РСР увійшла до складу СРСР
  • 5 серпня Латвійська РСР увійшла до складу СРСР
  • 6 серпня Естонська РСР увійшла до складу СРСР

1941

  • 6 березня у складі Узбецької РСР створено 3 області: Андижанська (з частини Ферганської), Наманганська (з частини Ферганської) та Сурхандар’їнська (центр – Термез, з частини Бухарської області)
  • 22 червня початок Німецько-радянської війни між СРСР та Німеччиною (а також Румунією, Угорщиною, Фінляндією)

1943

  • 20 січня у складі Узбецької РСР створена Кашкадар’їнська область (центр – Карші) з частини Бухарської області
  • жовтень ліквідована Карачаївська АО (територія віддана Грузинської РСР)
  • 29 грудня у складі Туркменської РСР створена Керкінська область з частини Чарджоуської області

1944

  • 7 січня у складі Таджицької РСР створена Курган-Тюбинська область з частин Кулябської та Сталінабадської областей
  • 16 березня у складі Казахської РСР створено 2 області: Кокчетавська (з частин Акмолінської та Північно-Казахстанської) та Талди-Курганська (з частини Алма-Атинської області)
  • 22 червня у складі Киргизької РСР створена Таласька область (центр – Талас) з частин Фрунзенської та Джала-Абадської областей
  • 19 вересня мирна угода між СРСР та Фінляндією. Область Печенги (фінська Петсамо) перейшла до складу СРСР
  • 20 вересня у складі Білоруської РСР створені Бобруйська область з частин Мінської, Могилівської та Поліської областей, Гродненська область з частин Барановицької, Бєлостоцької та Брестської областей та Полоцька з частин Вілейської та Вітебської областей. Вілейська область перейменована на Молодечненську (новий центр – Молодечно). Більша частина Бєлостоцької області відійшла до Польщі, менша – до складу Гродненської області
  • 11 жовтня до складу РРФСР увійшла Тувинська АО (територія колишньої Тувинської Народної Республіки)

1945

  • 19 січня у складі Таджицької РСР створена Ура-Тюбинська область з частини Ленінабадської області
  • 11 лютого Кримська (Ялтинська) конференція представників СРСР, США та Великої Британії. Нова концепція розподілу території деяких європейських країн
  • 8 травня кінець Німецько-радянської війни. До складу СРСР увійшли території Кенігсбергу (Східна Пруссія), Клайпеди
  • 29 червня договір про Закарпатську Україну між СРСР та Чехословаччиною. До складу УРСР увійшла Закарпатська область
  • 6 липня договір про обмін населенням між СРСР та Польщею. Тисячі українців, поляків та білорусів залишили свої домівки, та були перевезені через радянсько-польський кордон в обох напрямках
  • 16 серпня договір про державний кордон між СРСР та Польщею. До складу Польщі від Білоруської РСР (згідно з лінією Керзона) перейшла більша частина Бєлостоцької області

1946

  • 2 лютого з отриманої від Японії південної частини острова Сахалін та Курильських островів створена Південно-Сахалінська область (центр - Південно-Сахалінськ) у складі Хабаровського краю
  • 7 квітня з радянської частини Східної Пруссії (місто Кенігсберг та прилеглі території) створена Кенігсбергська область РРФСР

1947

  • 23 січня ліквідовано 2 області Таджицької РСР: Курган-Тюбинська (територія увійшла до Сталінабадської) та Ура-Тюбинська (до Ленінабадської та Кулябської областей). Ліквідовані 2 області Туркменської РСР: Керкінська область (перейшла до Чарджоуської області) та Красноводська (перейшла до Ашхабадської області)
  • 3 лютого Фінляндія передала СРСР територію поблизу гідроелектростанції Яніскоскі та її греблі (176 км²)

1950-і роки Редагувати

1950

  • 20 червня у складі Литовської РСР створені 4 області: Вільнюська, Каунаська, Клайпедська, Шяуляйська області

1951

  • 10 квітня ліквідована Сталінабадська область Таджицької РСР, райони перейшли безпосередньо до республіканського підпорядкування
  • 5 листопада у складі Грузинської РСР створені Тбіліська (центр – Тбілісі) та Кутаїська (центр – Кутаїсі) області

1952

  • 3 квітня у складі Азербайджанської РСР створені Бакинська (центр – Баку) та Гянджинська (центр – Гянджа) області
  • 4 квітня відновлена Красноводська область Туркменської РСР з Ашхабадської області
  • 8 квітня у складі Латвійської РСР створені 3 області: Даугавпілська, Лієпайська та Ризька
  • 10 травня у складі Естонської РСР створені 3 області: Пярнуська, Талліннська та Тартуська

1953

  • 23 квітня Тбіліська, Кутаїська області Грузинської РСР та Бакинська, Гянджинська області Азербайджанської РСР ліквідовані, райони областей перейшли до республіканського підпорядкування
  • 25 квітня Даугавпілська, Лієпайська та Ризька області Латвійської РСР ліквідовані, райони областей перейшли до республіканського підпорядкування
  • 28 квітня Пярнуська, Талліннська та Тартуська області Естонської РСР ліквідовані, райони областей перейшли до республіканського підпорядкування
  • 28 травня Вільнюська, Каунаська, Клайпедська та Шяуляйська області Литовської РСР ліквідовані, райони областей перейшли до республіканського підпорядкування

1954

  • 8 січня ліквідовано 5 областей Білоруської РСР: Барановицька (частини увійшли до Брестської, Гродненської, Мінської та Молодечненської областей), Бобруйська (до Гомельської, Мінської та Могилівської областей), Пінська (до Брестської області), Поліська (до Гомельської), Полоцька (до Вітебської та Молодечненської областей)
  • 19 лютого до складу УРСР від РРФСР перейшла Кримська область

1955

  • 24 серпня ліквідовані Гармська та Кулябська області Таджицької РСР, райони увійшли безпосередньо до республіканського підпорядкування
  • 9 грудня ліквідована Красноводська область Туркменської РСР, увійшла до Ашхабадської області

1956

1959

  • 27 січня Джалал-Абадська область Киргизької РСР увійшла до складу Ошської області. Іссик-Кульська та Фрунзенська області ліквідовані, їх райони увійшли безпосередньо до республіканського підпорядкування
  • 25 травня ліквідована Ашхабадська область Туркменської РСР, її райони увійшли безпосередньо до республіканського підпорядкування
  • 6 червня Талди-Курганська область Казахської РСР увійшла до складу Алма-Атинської області

1960-і роки Редагувати

1960

  • 20 січня Молодечненська область Білоруської РСР ліквідована, територія увійшла до Вітебської, Гродненської та Мінської областей
  • 25 січня ліквідовано 2 області Узбецької РСР: Кашкадар’їнська (увійшла до Сурхандар’їнську область) та Наманганська (увійшла до Андижанської та Ферганської – Папський район – областей)
  • 26 грудня у складі Казахської РСР створений Цілинний край (центр – Акмолінськ) з Цілиноградської, Кустанайської, Північно-Казахстанської, Кокчетавської та Павлодарської областей та 1 промислового району

1961

  • 20 березня центр Цілинного краю місто Акмолінськ перейменоване на Цілиноград
  • 24 квітня у складі Цілинного краю Казахської РСР створено Цілиноградську область
  • місто Сталінабад (столиця Таджицької РСР) перейменоване у Душанбе, місто Сталінігірі (центр Південно-Осетинської АО) перейменоване у Цхінвалі

1962

  • 28 березня ліквідована Ленінабадська область Таджицької РСР, її райони увійшли безпосередньо до республіканського підпорядкування
  • 3 травня у складі Казахської РСР створено 2 краї: Західно-Казахстанський (центр - місто Актюбинськ, Актюбинська, Уральська та Гур'євська області та 3 промислових райони), Південно-Казахстанський (центр - Чимкент, Чимкентська, Кзил-Ординська та Джамбульська області). Західно-Казахстанська область перейменована на Уральську, Південно-Казахстанська – на Чимкентську
  • 30 грудня Тянь-Шанська область Киргизької РСР ліквідована, її райони увійшли безпосередньо до республіканського підпорядкування
Див. також: Адміністративно-територіальна реформа в СРСР (1962–1963)

1963

  • 10 січня ліквідовані усі 3 області Туркменської РСР: Марийська, Ташаузька та Чарджоуська
  • 16 лютого у складі Узбецької РСР створена Сирдар’їнська область (центр – Гулістан) з частин Самаркандської та Ташкентської областей, а також з декількох районів Казахської РСР

1964

  • 7 лютого відтворена Кашкадар’їнська область Узбецької РСР (центр – Карші) з частини Сурхандар’їнської області
  • 1 грудня ліквідовано 2 краї Казахської РСР: Західно-Казахстанський та Південно-Казахстанський краї

1965

  • 19 жовтня ліквідований Цілинний край Казахської РСР

1967

  • 18 грудня відтворена Наманганська область Узбецької РСР з частин Ферганської та Андижанської областей
  • 23 грудня відтворена Талди-Курганська область Казахської РСР з Алма-Атинської області

1970-і роки Редагувати

1970

  • 23 листопада у складі Казахської РСР створена Тургайська область (центр – Аркалик) з частин Кустанайської та Цілиноградської областей
  • 11 грудня у складі Киргизької РСР створена Наринська область з районів республіканського підпорядкування (з районів колишньої Тянь-Шанської області: 1939 – 1962 років) та відновлена Іссик-Кульська (центр – Пржевальськ) область з районів республіканського підпорядкування
  • 14 грудня відновлені 3 області Туркменської РСР: Марийська, Ташаузька та Чарджоуська області
  • 23 грудня відновлена Ленінабадська область Таджицької РСР

1971

  • до складу Чимкентської області Казахської РСР увійшли 3 райони Сирдар’їнської області Узбецької РСР

1973

  • 20 березня у складі Казахської РСР створено 2 області: Джезказганська (з частини Карагандинської) та Мангишлацька (центр – Шевченко, з частини Гур’євської області)
  • 27 грудня відновлені 2 області Туркменської РСР: Ашхабадська та Красноводська з районів республіканського підпорядкування
  • 29 грудня створена Джиззацька область Узбецької РСР (центр – Джиззак) з частин Самаркандської та Сирдар’їнської областей. Відновлена Кулябська область Таджицької РСР з районів республіканського підпорядкування

1980-і роки Редагувати

1980

1982

1988

  • червень до складу Гур'євської області Казахської РСР ввійшла Мангишлацька область, Тургайська область Казахської РСР ліквідована, територія ввійшла до складу Цілиноградської та Кустанайської областей Казахської РСР
  • серпень ліквідовані Ашхабадська та Красноводська області Туркменської РСР, їх райони ввійшли безпосередньо до республіканського підпорядкування
  • 6 вересня до складу Сирдар'їнської області Узбецької РСР ввійшла Джиззацька область. Новим центром Сирдар'їнської області (замість Гулістана) стало місто Джиззак; до складу Самаркандської області Узбецької РСР ввійшла Навоїйська область. Створена Хатлонська область Таджицької РСР (центр — місто Курган-Тюбе) з Кулябської, Курган-Тюбинської областей та міста Нурек Таджицької РСР
  • 5 жовтня ліквідована Таласька область Киргизької РСР: Токтогульський район та місто Кара-Куль перейшли до Ошської області, інші райони — безпосередньо до республіканського підпорядкування; ліквідована Наринська область Киргизької РСР: територія розділена між Ошською областю (Тогуз-Тороузький район) та Іссик-Кульською областю (усі інші)

1989

5 районів Самаркандської області УзРСР і місто Навої передані до Бухарської області

1990-і роки Редагувати

1990

  • березень Сирдар’їнська область Узбецької РСР розділена на Джиззацьку область (центр – Джиззак) та Сирдар’їнську область (центр – Гулістан)
  • серпень відновлена Тургайська область Казахської РСР (центр – Аркалик) з частин Кустанайської та Цілиноградської областей
  • Хатлонська область Таджицької РСР розділена на 2 частини: Кулябська (центр – Куляб) та Курган-Тюбинська (центр – Курган-Тюбе) - відновлені

Інформацію про зміни адміністративного поділу лише РРФСР дивись: Зміни поділу РРФСР

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zmini podilu SRSRNavedeni usi vazhlivi zmini administrativno teritorialnogo podilu Soyuzu Radyanskih Socialistichnih Respublik v hronologichnomu poryadku Detalnishe pro zmini v podili v Rosijskij Radyanskij Federativnij Socialistichnij Respublici divis Zmini podilu RRFSR Zmist 1 1910 i roki 2 1920 i roki 3 1930 i roki 4 1940 i roki 5 1950 i roki 6 1960 i roki 7 1970 i roki 8 1980 i roki 9 1990 i roki 10 Div takozh 11 Dzherela1910 i roki Redaguvati1917 7 listopada stvorena Rosijska Radyanska Respublika stolicya Petrograd 20 listopada stvorena Ukrayinska Narodna Respublika UNR centr Kiyiv 12 grudnya stvorena Ukrayinska Narodna Respublika Rad centr Harkiv 18 grudnya dekret radyanskoyi Rosiyi pro nezalezhnist Finlyandiyi Stvorena Finlyandiya centr Gelsinki z Finlyandskogo general gubernatorstva1918 27 sichnya mirnij dogovir UNR z Nimeckoyu imperiyeyu Pochatok okupaciyi Ukrayini nimcyami 3 bereznya Brestska ugoda RRFSR ta Nimeckoyi imperiyi a takozh Avstro Ugorshini Bolgarskogo carstva ta Osmanskoyi imperiyi Teritoriya Polshi Baltiyi zahidnih chastin Bilorusi ta Ukrayini vijshli zi skladu RRFSR 12 bereznya novoyu stoliceyu RRFSR zamist Petrograda stala Moskva 30 kvitnya stvorena Turkestanska Radyanska Federativna Respublika centr Tashkent u skladi RRFSR 1 listopada stvorena Zahidnoukrayinska Narodna Respublika centr Lviv z ukrayinskoyi chastini Galichini listopad stvorena Polska respublika stolicya Varshava z Varshavskogo general gubernatorstva1919 1 sichnya stvorena Radyanska Socialistichna Respublika Bilorusi stolicya misto Smolensk u skladi RRFSR 5 sichnya novoyu stoliceyu Biloruskoyi RSR zamist Smolenska stalo misto Minsk 7 sichnya do skladu RRFSR uvijshla URSR 22 sichnya ob yednannya UNR ta ZUNR 31 sichnya Biloruska RSR vijshla zi skladu RRFSR 27 lyutogo stvorena Litovsko Biloruska RSR LitBilRSR centr misto Vilnyus do skladu yakoyi uvijshla teritoriya BRSR yaka she ne bula zajnyata vijskami nimeckih interventiv u skladi RRFSR 20 kvitnya novim centrom Litovsko Biloruskoyi RSR zamist Vilnyusa stav Minsk 5 travnya stvorena Bessarabska Radyanska Socialistichna Respublika stolicya misto Odesa 2 serpnya novoyu stoliceyu Bessarabskoyi RSR zamist Odesi stalo misto Tiraspol 8 serpnya novoyu stoliceyu Litovsko Biloruskoyi RSR zamist Minska stav Smolenskveresen likvidovana Bessarabska RSR u zv yazku z okupaciyeyu teritoriyi vijskami interventiv utvorena Polska RSR do 1922 centr Byelostok 1920 i roki Redaguvati1920 6 kvitnya utvorena Dalekoshidna respublika centr misto Verhnoudinsk Ulan Ude do zhovtnya 1920 potim Chita 20 kvitnya stvorena Azerbajdzhanska RSR AzRSR stolicya misto Baku 25 kvitnya pochatok Radyansko Polskoyi vijni 6 chervnya zi zv yazku z okupaciyeyu teritoriyi polskimi ta nimeckimi interventami likvidovana Litovsko Biloruska RSR 26 lipnya stvorena Kirgizka ARSR centr misto Orenburg u skladi RRFSR nini usya teritoriya Kazahstanu ta Kirgizstanu ta prilegli rajoni Rosiyi 31 lipnya vidnovlena Biloruska RSR stolicya Minsk u skladi RRFSR veresen Turkestanska Radyanska Federativna Respublika peretvorena na Turkestansku ARSR centr misto Tashkent u skladi RRFSR 8 zhovtnya stvorena Horezmska Narodna Radyanska Respublika HNRR na teritoriyi kolishnogo Hivinskogo hanstva centr misto Hiva ta Buharska NRR BNRR na teritoriyi kolishnogo Buharskogo emiratu plosha 18 200 km naselennya 2 200 000 centr misto Stara Buhara 12 zhovtnya pidpisano peremir ya mizh RRFSR ta Polsheyu Chastini BRSR ta URSR faktichno nahodilisya pid vladoyu Polshi 29 listopada stvorena Virmenska RSR VirRSR stolicya misto Erevan u skladi RRFSR 1921 9 lyutogo stvorena Gruzinska Socialistichna Radyanska Respublika GSRR centr misto Tiflis u skladi RRFSR 25 lyutogo GSRR perejmenovana na Gruzinsku RSR stolicya Tiflis 4 bereznya stvorena Abhazka RSR AbhRSR stolicya misto Suhum 18 bereznya Rizka mirna ugoda mizh RRFSR ta Polsheyu Zahidna Ukrayina ta Bilorus uvijshli do skladu Polshi 16 lipnya stvorena Adzharska ARSR u skladi GRSR 16 grudnya Abhazka RSR uvijshla do skladu Gruzinskoyi RSR1922 12 bereznya stvorenij FSSRRZ Federativnij Soyuz Socialistichnih Radyanskih Respublik Zakavkazzya ob yednannya Azerbajdzhanskoyi RSR Virmenskoyi RSR Gruzinskoyi RSR centr misto Tiflis u skladi RRFSR 20 kvitnya stvorena AO Pivdennoyi Osetiyi centr misto Chinvali u skladi GRSR 15 listopada do skladu RRFSR uvijshla Dalekoshidna RSR 13 grudnya stvorena Zakavkazka Socialistichna Federativna Radyanska Respublika ZSFRR na bazi vzhe sformovanogo ranishe FSSRRZ stolicya misto Tiflis 30 grudnya stvorenij Soyuz Radyanskih Socialistichnih Respublik Za pershoyu Konstituciyeyu SRSR do jogo skladu uvijshli Rosijska Socialistichna Federativna Radyanska Respublika RSFRR Zakavkazka Socialistichna Federativna Radyanska Respublika ZSFRR Ukrayinska Socialistichna Radyanska Respublika USRR Biloruska Socialistichna Radyanska Respublika BSRR 1923 7 lipnya stvoreni AO Nagirnogo Karabahu v mezhah ZRFSR AzRSR centr misto Shusha u tomu zh roci piznishe misto Stepanakert ta Kurdska AO v mezhah ZRFSR AzRSR centr misto Lachin 20 zhovtnya Horezmska NRR perejmenovana na Horezmsku SRR1924 9 lyutogo stvorena Nahichevanska ARSR u skladi AzRSR 12 zhovtnya stvorena Moldavska ARSR u skladi URSR centr Balta 14 zhovtnya stvorena Kara Kirgizka AO RRFSR centr Pishkek z chastin Dzhetisujskoyi Sirdar yinskoyi Samarkandskoyi ta Ferganskoyi gubernij u skladi Kirgizkoyi ARSR RRFSR ta Tadzhicka ARSR centr Dyushambe z chastini Buharskoyi RSR chastin Ferganskoyi ta Samarkandskoyi oblasti Turkestanskoyi ARSR 27 zhovtnya Turkestanska ARSR a takozh Buharska ta Horezmska SRR rozdililisya na 2 chastini stvoreni Turkmenska RSR stolicya Poltorack z Turkmenskoyi oblasti Turkestanskoyi ARSR zahidnih chastinn Buharskoyi ta Horezmskoyi SRR ta Uzbecka RSR stolicya Samarkand z Samarkandskoyi Ferganskoyi oblasti a takozh chastini Sirdar yinskoyi oblasti Turkestanskoyi ARSR ta shidnih chastin Horezmskoyi ta Buharskoyi SRR u sklad UzRSR uvijshla Tadzhicka ARSR a takozh chastini Dzhetisujskoyi ta Amudar yinskoyi oblastej sho perejshli do Kirgizkoyi ARSR RRFSR1925 2 sichnya stvorena Gorno Badahshanska AO u skladi Tadzhickoyi ARSR 16 lyutogo stvorena Kara Kalpacka AO RRFSR centr Chimbaj piznishe Turtkul z chastini Amudar yinskoyi oblasti lyutij novim centrom Kirgizkoyi ARSR zamist Orenburga stalo misto Kzil Orda 25 travnya Kara Kirgizka AO perejmenovana na Kirgizku AO centr misto Pishkek u skladi RRFSR 1926 1 lyutogo Kirgizka AO peretvorena na Kirgizku ARSR centr misto Frunze kolishnye misto Pishkek u skladi RRFSR 1927 29 kvitnya novim centrom Kazahskoyi ARSR zamist Kzil Ordi stalo misto Alma Ata misto Poltorack stolicya Turkmenskoyi RSR perejmenovano v Ashgabad1928 15 serpnya likvidovani Akmolinska Semipalatinska Sirdar yinska ta Uralska oblasti Kirgizkoyi ARSR1929 16 zhovtnya Tadzhicka ARSR peretvorena na Tadzhicku RSR stolicya misto Stalinabad u skladi Uzbeckoyi RSR 5 grudnya stvorena Tadzhicka RSR TaRSR vijshla z UzRSR na bazi Tadzhickoyi ARSR likvidovana Kurdska AO novim centrom Moldavskoyi ARSR zamist Balti stalo misto Tiraspol1930 i roki Redaguvati1930 17 kvitnya Abhazka RSR peretvorena u Abhazku ARSR u skladi GRSR 20 lipnya Kara Kalpacka AO vijshla zi skladu Kazahskoyi ARSR u skladi RRFSR novoyu stoliceyu Uzbeckoyi RSR zamist Samarkandu stav Tashkent1932 10 bereznya u skladi Kazahskoyi ARSR stvoreno 6 oblastej Aktyubinska Alma Atinska Zahidno Kazahstanska centr Uralsk Karagandinska centr Petropavlovsk Pivdenno Kazahstanska centr Chimkent ta Shidno Kazahstanska centr Semipalatinsk oblasti 20 bereznya Kara Kalpacka AO peretvorena na Kara Kalpacku ARSR u skladi RRFSR 1936 29 lipnya stvoreno 2 oblasti Kazahskoyi ARSR Kustanajska z chastin Aktyubinskoyi ta Karagandinskoyi ta Pivnichno Kazahstanska centr Petropavlovsk z chastini Karagandinskoyi oblasti Novim centrom Karagandinskoyi oblasti zamist Petropavlovska stalo misto Karaganda 5 grudnya chas prijnyattya novoyi Konstituciyi SRSR z ZRFSR buv likvidovanij vijshli znov stvoreni Gruzinska RSR Azerbajdzhanska RSR Virmenska RSR 5 grudnya z RRFSR vijshli novostvoreni Kazahska RSR KazRSR Kirgizka RSR KirRSR 5 grudnya Kara Kalpacka ARSR perejshla zi skladu RRFSR do UzRSR misto Tiflis stolicya Gruzinskoyi RSR perejmenovane na Tbilisi misto Erevan stolicya Virmenskoyi RSR perejmenovane na Yerevan AO Pivdennoyi Osetiyi perejmenovana na Pivdenno Osetinsku AO misto Chinvali centr Pivdenno Osetinskoyi AO perejmenovane na Stalinigiri1937 AO Nagornogo Karabahu perejmenovana na Nagirno Karabasku AO u skladi AzRSR do skladu Karagandinskoyi oblasti Kazahskoyi RSR uvijshov Karkalinskij okrug1938 15 sichnya u skladi Biloruskoyi RSR stvoreno 5 oblastej Vitebska oblast Gomelska oblast Minska oblast Mogilivska oblast Poliska oblast centr Mozir U skladi Uzbeckoyi RSR stvoreno 5 oblastej Buharska Samarkandska Tashkentska Ferganska ta Horezmska centr Urgench oblasti U skladi Kazahskoyi RSR stvoreno 3 oblasti Gur yevska z chastini Zahidno Kazahstanskoyi Kzil Ordinska z chastin Pivdenno Kazahstanskoyi ta Aktyubinskoyi oblastej ta Pavlodarska oblast z chastin Shidno Kazahstanskoyi ta Karagandinskoyi oblastej 1939 23 serpnya Radyansko nimeckij dogovir pro nenapad Pakt Molotova Ribentropa sekretnij protokol pro mezhi sfer vplivu SRSR ta Nimechchini u Shidnij Yevropi 28 veresnya dogovir pro druzhbu ta kordon mizh SRSR ta Nimechchinoyu Chastini polskoyi teritoriyi uvijshli do skladu URSR ta BRSR teritoriyi suchasnih Ternopilskoyi Ivano Frankivskoyi Rivnenskoyi Volinskoyi Lvivskoyi Brestskoyi Grodnenskoyi ta kolishnih Byelostockoyi ta Drogobickoyi oblastej URSR ta BRSR 14 zhovtnya u skladi Kazahskoyi RSR stvoreno 3 oblasti Akmolinska z chastin Karagandinskoyi ta Pivnichno Kazahstanskoyi oblastej Dzhambulska z chastin Alma Atinskoyi ta Pivdenno Kazahskoyi oblasti ta Semipalatinska z chastin Shidno Kazahstanskoyi ta Alma Atinskoyi oblasti Novim centrom Shidno Kazahstanskoyi oblasti zamist Semipalatinska stalo misto Ust Kam yanogirsk 27 zhovtnya u skladi Tadzhickoyi RSR stvoreno 4 oblasti Garmska Kulyabska Leninabadska ta Stalinabadska 21 listopada u skladi Kirgizkoyi RSR stvoreno 5 oblastej Dzhalal Abadska centr Dzhalal Abad Issik Kulska centr Przhevalsk Oshska centr Osh Tyan Shanska centr Narin ta Frunzenska centr Frunze oblasti U skladi Turkmenskoyi RSR stvoreno 5 oblastej Ashhabadska Krasnovodska Marijska Tashauzka ta Chardzhouska oblasti 30 listopada pochatok Radyansko Finlyandskoyi vijni 4 grudnya stvoreni Baranovicka centr Baranovichi Byelostokska centr Byelostok Brestska centr Brest Vilejska centr Vilejsk ta Pinska centr Pinsk oblasti Biloruskoyi RSR z teritoriyi sho uvijshli do skladu SRSR z Polshi1940 i roki Redaguvati1940 12 bereznya Kinec Radyansko Finlyandskoyi vijni Finlyandiya peredala SRSR teritoriyu Karelskogo pereshijka 150 km vid Leningradu pivnichno zahidnogo uzberezhzhya Ladozkogo ozera rajon Kuolayarvi a takozh teritoriyi na pivostrovah Serednij ta Ribachij 31 bereznya stvorena Karelo Finska RSR na bazi kolishnoyi Karelskoyi ARSR vijshla zi skladu RRFSR 21 lipnya stvoreni Estonska RSR ERSR Latvijska RSR LatRSR ta Litovska RSR LitRSR 2 serpnya stvorena Moldavska RSR na bazi Moldavskoyi ARSR URSR ta chastini priyednanoyi Bessarabiyi ta Pivnichnoyi Bukovini 3 serpnya Litovska RSR uvijshla do skladu SRSR 5 serpnya Latvijska RSR uvijshla do skladu SRSR 6 serpnya Estonska RSR uvijshla do skladu SRSR1941 6 bereznya u skladi Uzbeckoyi RSR stvoreno 3 oblasti Andizhanska z chastini Ferganskoyi Namanganska z chastini Ferganskoyi ta Surhandar yinska centr Termez z chastini Buharskoyi oblasti 22 chervnya pochatok Nimecko radyanskoyi vijni mizh SRSR ta Nimechchinoyu a takozh Rumuniyeyu Ugorshinoyu Finlyandiyeyu 1943 20 sichnya u skladi Uzbeckoyi RSR stvorena Kashkadar yinska oblast centr Karshi z chastini Buharskoyi oblasti zhovten likvidovana Karachayivska AO teritoriya viddana Gruzinskoyi RSR 29 grudnya u skladi Turkmenskoyi RSR stvorena Kerkinska oblast z chastini Chardzhouskoyi oblasti1944 7 sichnya u skladi Tadzhickoyi RSR stvorena Kurgan Tyubinska oblast z chastin Kulyabskoyi ta Stalinabadskoyi oblastej 16 bereznya u skladi Kazahskoyi RSR stvoreno 2 oblasti Kokchetavska z chastin Akmolinskoyi ta Pivnichno Kazahstanskoyi ta Taldi Kurganska z chastini Alma Atinskoyi oblasti 22 chervnya u skladi Kirgizkoyi RSR stvorena Talaska oblast centr Talas z chastin Frunzenskoyi ta Dzhala Abadskoyi oblastej 19 veresnya mirna ugoda mizh SRSR ta Finlyandiyeyu Oblast Pechengi finska Petsamo perejshla do skladu SRSR 20 veresnya u skladi Biloruskoyi RSR stvoreni Bobrujska oblast z chastin Minskoyi Mogilivskoyi ta Poliskoyi oblastej Grodnenska oblast z chastin Baranovickoyi Byelostockoyi ta Brestskoyi oblastej ta Polocka z chastin Vilejskoyi ta Vitebskoyi oblastej Vilejska oblast perejmenovana na Molodechnensku novij centr Molodechno Bilsha chastina Byelostockoyi oblasti vidijshla do Polshi mensha do skladu Grodnenskoyi oblasti 11 zhovtnya do skladu RRFSR uvijshla Tuvinska AO teritoriya kolishnoyi Tuvinskoyi Narodnoyi Respubliki 1945 19 sichnya u skladi Tadzhickoyi RSR stvorena Ura Tyubinska oblast z chastini Leninabadskoyi oblasti 11 lyutogo Krimska Yaltinska konferenciya predstavnikiv SRSR SShA ta Velikoyi Britaniyi Nova koncepciya rozpodilu teritoriyi deyakih yevropejskih krayin 8 travnya kinec Nimecko radyanskoyi vijni Do skladu SRSR uvijshli teritoriyi Kenigsbergu Shidna Prussiya Klajpedi 29 chervnya dogovir pro Zakarpatsku Ukrayinu mizh SRSR ta Chehoslovachchinoyu Do skladu URSR uvijshla Zakarpatska oblast 6 lipnya dogovir pro obmin naselennyam mizh SRSR ta Polsheyu Tisyachi ukrayinciv polyakiv ta bilorusiv zalishili svoyi domivki ta buli perevezeni cherez radyansko polskij kordon v oboh napryamkah 16 serpnya dogovir pro derzhavnij kordon mizh SRSR ta Polsheyu Do skladu Polshi vid Biloruskoyi RSR zgidno z liniyeyu Kerzona perejshla bilsha chastina Byelostockoyi oblasti1946 2 lyutogo z otrimanoyi vid Yaponiyi pivdennoyi chastini ostrova Sahalin ta Kurilskih ostroviv stvorena Pivdenno Sahalinska oblast centr Pivdenno Sahalinsk u skladi Habarovskogo krayu 7 kvitnya z radyanskoyi chastini Shidnoyi Prussiyi misto Kenigsberg ta prilegli teritoriyi stvorena Kenigsbergska oblast RRFSR1947 23 sichnya likvidovano 2 oblasti Tadzhickoyi RSR Kurgan Tyubinska teritoriya uvijshla do Stalinabadskoyi ta Ura Tyubinska do Leninabadskoyi ta Kulyabskoyi oblastej Likvidovani 2 oblasti Turkmenskoyi RSR Kerkinska oblast perejshla do Chardzhouskoyi oblasti ta Krasnovodska perejshla do Ashhabadskoyi oblasti 3 lyutogo Finlyandiya peredala SRSR teritoriyu poblizu gidroelektrostanciyi Yaniskoski ta yiyi grebli 176 km 1950 i roki Redaguvati1950 20 chervnya u skladi Litovskoyi RSR stvoreni 4 oblasti Vilnyuska Kaunaska Klajpedska Shyaulyajska oblasti1951 10 kvitnya likvidovana Stalinabadska oblast Tadzhickoyi RSR rajoni perejshli bezposeredno do respublikanskogo pidporyadkuvannya 5 listopada u skladi Gruzinskoyi RSR stvoreni Tbiliska centr Tbilisi ta Kutayiska centr Kutayisi oblasti1952 3 kvitnya u skladi Azerbajdzhanskoyi RSR stvoreni Bakinska centr Baku ta Gyandzhinska centr Gyandzha oblasti 4 kvitnya vidnovlena Krasnovodska oblast Turkmenskoyi RSR z Ashhabadskoyi oblasti 8 kvitnya u skladi Latvijskoyi RSR stvoreni 3 oblasti Daugavpilska Liyepajska ta Rizka 10 travnya u skladi Estonskoyi RSR stvoreni 3 oblasti Pyarnuska Tallinnska ta Tartuska1953 23 kvitnya Tbiliska Kutayiska oblasti Gruzinskoyi RSR ta Bakinska Gyandzhinska oblasti Azerbajdzhanskoyi RSR likvidovani rajoni oblastej perejshli do respublikanskogo pidporyadkuvannya 25 kvitnya Daugavpilska Liyepajska ta Rizka oblasti Latvijskoyi RSR likvidovani rajoni oblastej perejshli do respublikanskogo pidporyadkuvannya 28 kvitnya Pyarnuska Tallinnska ta Tartuska oblasti Estonskoyi RSR likvidovani rajoni oblastej perejshli do respublikanskogo pidporyadkuvannya 28 travnya Vilnyuska Kaunaska Klajpedska ta Shyaulyajska oblasti Litovskoyi RSR likvidovani rajoni oblastej perejshli do respublikanskogo pidporyadkuvannya1954 8 sichnya likvidovano 5 oblastej Biloruskoyi RSR Baranovicka chastini uvijshli do Brestskoyi Grodnenskoyi Minskoyi ta Molodechnenskoyi oblastej Bobrujska do Gomelskoyi Minskoyi ta Mogilivskoyi oblastej Pinska do Brestskoyi oblasti Poliska do Gomelskoyi Polocka do Vitebskoyi ta Molodechnenskoyi oblastej 19 lyutogo do skladu URSR vid RRFSR perejshla Krimska oblast1955 24 serpnya likvidovani Garmska ta Kulyabska oblasti Tadzhickoyi RSR rajoni uvijshli bezposeredno do respublikanskogo pidporyadkuvannya 9 grudnya likvidovana Krasnovodska oblast Turkmenskoyi RSR uvijshla do Ashhabadskoyi oblasti1956 18 lyutogo Talaska oblast Kirgizkoyi RSR uvijshla do skladu Frunzenskoyi oblasti 16 lipnya do skladu RRFSR uvijshla Karelo Finska RSR peretvorena na Karelsku ARSR 1959 27 sichnya Dzhalal Abadska oblast Kirgizkoyi RSR uvijshla do skladu Oshskoyi oblasti Issik Kulska ta Frunzenska oblasti likvidovani yih rajoni uvijshli bezposeredno do respublikanskogo pidporyadkuvannya 25 travnya likvidovana Ashhabadska oblast Turkmenskoyi RSR yiyi rajoni uvijshli bezposeredno do respublikanskogo pidporyadkuvannya 6 chervnya Taldi Kurganska oblast Kazahskoyi RSR uvijshla do skladu Alma Atinskoyi oblasti1960 i roki Redaguvati1960 20 sichnya Molodechnenska oblast Biloruskoyi RSR likvidovana teritoriya uvijshla do Vitebskoyi Grodnenskoyi ta Minskoyi oblastej 25 sichnya likvidovano 2 oblasti Uzbeckoyi RSR Kashkadar yinska uvijshla do Surhandar yinsku oblast ta Namanganska uvijshla do Andizhanskoyi ta Ferganskoyi Papskij rajon oblastej 26 grudnya u skladi Kazahskoyi RSR stvorenij Cilinnij kraj centr Akmolinsk z Cilinogradskoyi Kustanajskoyi Pivnichno Kazahstanskoyi Kokchetavskoyi ta Pavlodarskoyi oblastej ta 1 promislovogo rajonu1961 20 bereznya centr Cilinnogo krayu misto Akmolinsk perejmenovane na Cilinograd 24 kvitnya u skladi Cilinnogo krayu Kazahskoyi RSR stvoreno Cilinogradsku oblast misto Stalinabad stolicya Tadzhickoyi RSR perejmenovane u Dushanbe misto Stalinigiri centr Pivdenno Osetinskoyi AO perejmenovane u Chinvali1962 28 bereznya likvidovana Leninabadska oblast Tadzhickoyi RSR yiyi rajoni uvijshli bezposeredno do respublikanskogo pidporyadkuvannya 3 travnya u skladi Kazahskoyi RSR stvoreno 2 krayi Zahidno Kazahstanskij centr misto Aktyubinsk Aktyubinska Uralska ta Gur yevska oblasti ta 3 promislovih rajoni Pivdenno Kazahstanskij centr Chimkent Chimkentska Kzil Ordinska ta Dzhambulska oblasti Zahidno Kazahstanska oblast perejmenovana na Uralsku Pivdenno Kazahstanska na Chimkentsku 30 grudnya Tyan Shanska oblast Kirgizkoyi RSR likvidovana yiyi rajoni uvijshli bezposeredno do respublikanskogo pidporyadkuvannyaDiv takozh Administrativno teritorialna reforma v SRSR 1962 1963 1963 10 sichnya likvidovani usi 3 oblasti Turkmenskoyi RSR Marijska Tashauzka ta Chardzhouska 16 lyutogo u skladi Uzbeckoyi RSR stvorena Sirdar yinska oblast centr Gulistan z chastin Samarkandskoyi ta Tashkentskoyi oblastej a takozh z dekilkoh rajoniv Kazahskoyi RSR1964 7 lyutogo vidtvorena Kashkadar yinska oblast Uzbeckoyi RSR centr Karshi z chastini Surhandar yinskoyi oblasti 1 grudnya likvidovano 2 krayi Kazahskoyi RSR Zahidno Kazahstanskij ta Pivdenno Kazahstanskij krayi1965 19 zhovtnya likvidovanij Cilinnij kraj Kazahskoyi RSR1967 18 grudnya vidtvorena Namanganska oblast Uzbeckoyi RSR z chastin Ferganskoyi ta Andizhanskoyi oblastej 23 grudnya vidtvorena Taldi Kurganska oblast Kazahskoyi RSR z Alma Atinskoyi oblasti1970 i roki Redaguvati1970 23 listopada u skladi Kazahskoyi RSR stvorena Turgajska oblast centr Arkalik z chastin Kustanajskoyi ta Cilinogradskoyi oblastej 11 grudnya u skladi Kirgizkoyi RSR stvorena Narinska oblast z rajoniv respublikanskogo pidporyadkuvannya z rajoniv kolishnoyi Tyan Shanskoyi oblasti 1939 1962 rokiv ta vidnovlena Issik Kulska centr Przhevalsk oblast z rajoniv respublikanskogo pidporyadkuvannya 14 grudnya vidnovleni 3 oblasti Turkmenskoyi RSR Marijska Tashauzka ta Chardzhouska oblasti 23 grudnya vidnovlena Leninabadska oblast Tadzhickoyi RSR1971 do skladu Chimkentskoyi oblasti Kazahskoyi RSR uvijshli 3 rajoni Sirdar yinskoyi oblasti Uzbeckoyi RSR1973 20 bereznya u skladi Kazahskoyi RSR stvoreno 2 oblasti Dzhezkazganska z chastini Karagandinskoyi ta Mangishlacka centr Shevchenko z chastini Gur yevskoyi oblasti 27 grudnya vidnovleni 2 oblasti Turkmenskoyi RSR Ashhabadska ta Krasnovodska z rajoniv respublikanskogo pidporyadkuvannya 29 grudnya stvorena Dzhizzacka oblast Uzbeckoyi RSR centr Dzhizzak z chastin Samarkandskoyi ta Sirdar yinskoyi oblastej Vidnovlena Kulyabska oblast Tadzhickoyi RSR z rajoniv respublikanskogo pidporyadkuvannya1980 i roki Redaguvati1980 3 veresnya U skladi Kirgizkoyi RSR stvorena Talaska oblast1982 20 kvitnya u skladi Uzbeckoyi RSR stvorena Navoyijska oblast centr Navoyi z chastini Buharskoyi oblasti1988 cherven do skladu Gur yevskoyi oblasti Kazahskoyi RSR vvijshla Mangishlacka oblast Turgajska oblast Kazahskoyi RSR likvidovana teritoriya vvijshla do skladu Cilinogradskoyi ta Kustanajskoyi oblastej Kazahskoyi RSR serpen likvidovani Ashhabadska ta Krasnovodska oblasti Turkmenskoyi RSR yih rajoni vvijshli bezposeredno do respublikanskogo pidporyadkuvannya 6 veresnya do skladu Sirdar yinskoyi oblasti Uzbeckoyi RSR vvijshla Dzhizzacka oblast Novim centrom Sirdar yinskoyi oblasti zamist Gulistana stalo misto Dzhizzak do skladu Samarkandskoyi oblasti Uzbeckoyi RSR vvijshla Navoyijska oblast Stvorena Hatlonska oblast Tadzhickoyi RSR centr misto Kurgan Tyube z Kulyabskoyi Kurgan Tyubinskoyi oblastej ta mista Nurek Tadzhickoyi RSR 5 zhovtnya likvidovana Talaska oblast Kirgizkoyi RSR Toktogulskij rajon ta misto Kara Kul perejshli do Oshskoyi oblasti inshi rajoni bezposeredno do respublikanskogo pidporyadkuvannya likvidovana Narinska oblast Kirgizkoyi RSR teritoriya rozdilena mizh Oshskoyu oblastyu Toguz Torouzkij rajon ta Issik Kulskoyu oblastyu usi inshi 19895 rajoniv Samarkandskoyi oblasti UzRSR i misto Navoyi peredani do Buharskoyi oblasti1990 i roki Redaguvati1990 berezen Sirdar yinska oblast Uzbeckoyi RSR rozdilena na Dzhizzacku oblast centr Dzhizzak ta Sirdar yinsku oblast centr Gulistan serpen vidnovlena Turgajska oblast Kazahskoyi RSR centr Arkalik z chastin Kustanajskoyi ta Cilinogradskoyi oblastej Hatlonska oblast Tadzhickoyi RSR rozdilena na 2 chastini Kulyabska centr Kulyab ta Kurgan Tyubinska centr Kurgan Tyube vidnovleniInformaciyu pro zmini administrativnogo podilu lishe RRFSR divis Zmini podilu RRFSRDiv takozh RedaguvatiAdministrativnij podil RRFSR Administrativnij podil SRSR Zmini podilu RRFSR Istorichnij teritorialnij podil UkrayiniDzherela Redaguvati 1 Arhivovano 27 travnya 2005 u Wayback Machine Administrativnoe delenie SSSR po dannym k 15 maya 1923 goda Predisl N A Kokovin M Izd NKVD 1923 XII 60 s ros Administrativnoe delenie SSSR po dannym k 1 maya 1924 goda Predisl N A Kokovin M Izd NKVD 1924 72 s ros Territorialnoe i administrativnoe delenie Soyuza SSR na 1 yanvarya 1925 goda Predisl N A Kokovin S I Sulkevich M Tip MKH im F Ya Lavrova 1925 361 26 s ros Kratkij spravochnik administrativnogo deleniya Soyuza SSR na 1 iyulya 1925 goda SSSR Nar kom vnutr del Stat byuro M Izd vo NKVD pri Zagothoze Milicii Respubliki 1925 Vyp 1 47 s ros Kratkij spravochnik administrativnogo deleniya Soyuza SSR na 1 oktyabrya 1925 goda s perechnem postanovlenij s 1 yanvarya 1925 goda Predisl N A Kokovin M Izd vo NKVD pri Zagothoze Milicii Respubliki 1925 Vyp 2 76 s ros Territorialnoe i administrativnoe delenie Soyuza SSR na 1 yanvarya 1926 goda Predisl N A Kokovin S M Gurvich Moskva GUKH NKVD tip MKH im F Ya Lavrova 1926 284 s ros Administrativno territorialnyj sostav SSSR na 1 iyulya 1925 g i 1 iyulya 1926 g v sopostavlenii s dovoennym deleniem Rossii Opyt ustanovleniya svyazi mezhdu administrativno territorialnym sostavom dovoennoj Rossii i sovremennym sostavom SSSR V 2 h ch na 01 07 1925 i na 01 07 1926 Predisl V Efremov M Tip MKH im F Ya Lavrova 1926 XXXII 213 s Trudy Centralnogo statisticheskogo upravleniya ros Territorialnoe i administrativnoe delenie Soyuza SSR na nach 1928 goda i Spisok vazhnejshih naselennyh mest Predisl N A Kokovin S M Gurvich M Izd vo NKVD 1928 168 s ros Administrativno territorialnoe delenie Soyuza SSR na nach 1929 goda i Spisok vazhnejshih naselennyh punktov S hronolog perechnem postanovlenij ob izmenenii granic gubernij oblastej i respublik s 1917 do 1929 g Sost S M Gurvich Red N A Kokovin 8 e izd M Izd vo NKVD 1929 320 s ros Administrativno territorialnoe delenie Soyuza SSR Predisl N A Kokovin Dopolnenie k 8 mu izd s novejshimi dannymi o rajonirovannyh v 1929 godu oblastyah M Izd vo NKVD 1929 28 s ros Administrativno territorialnoe delenie Soyuza SSR 9 e izd M Izd vo NKVD 1930 85 s ros Administrativno territorialnoe delenie Soyuza SSR na 15 noyabrya 1930 goda Predisl V Yakubson 10 e izd M Izd vo NKVD 1930 80 s ros Administrativno territorialnoe delenie Soyuza SSR s izmeneniyami s 15 noyab 1930 po 1 okt 1931 g Rajony i goroda SSSR Moskva Izd vo Vlast sovetov pri Prezidiume VCIK 1931 XXX 311 s ros Administrativno territorialnoe delenie Soyuza SSR Izmeneniya proisshedshie za vremya s 1 11 1931 po 1 07 1932 g Predisl S I Sulkevich M Izd vo Vlast Sovetov pri Prezidiume VCIK 1932 127 s ros Rajonnye centry goroda i rabochie poselki Soyuza SSR Spravochnik po administrativno territorialnomu deleniyu na 1 iyunya 1933 goda M Izdatelstvo Vlast Sovetov tip VCIK 1933 259 s ros Administrativno territorialnoe delenie Soyuza SSR na 15 iyulya 1934 goda Predisl S I Sulkevich M Izd vo Vlast Sovetov pri Prezidiume VCIK 1934 XXXII 350 s ros Administrativno territorialnoe delenie Soyuza SSR Kratkij spravochnik na 1 sentyabrya 1935 goda Otv red P V Tumanov M Izd vo Vlast Sovetov pri Prezidiume VCIK 1935 XXXII 472 s ros Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 marta 1937 goda Otv red P V Tumanov M Izd vo Vlast Sovetov pri Prezidiume VCIK 1937 XV 256 s http resource history org ua s I XV 118 142 193 256 ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 oktyabrya 1938 goda P V Tumanov red 1 e izd M Vlast Sovetov 1938 XXIV 328 s ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik Red i predisl P V Tumanov Dop k 1 mu izd Izmeneniya 1 10 1938 1 03 1939 M Izd Vedomosti Verhovnogo Soveta RSFSR 1939 144 s ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 maya 1940 goda Otv red P V Tumanov 2 e izd M Izd Vedomosti Verhovnogo Soveta RSFSR 1940 411 s ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 yanvarya 1941 goda P V Tumanov red 3 e izd M Izd Vedomosti Verhovnogo Soveta RSFSR 1941 436 s ros Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik Otv red P V Tumanov Dop k 3 mu izd k sprav vyp 1941 g Izmeneniya 01 01 1941 01 10 1944 M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1944 110 s ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 yanvarya 1946 goda Otv red P V Tumanov 4 e izd M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1946 484 s ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 yanvarya 1947 goda Otv red P V Tumanov 5 e izd M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1947 488 s ros Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik Dop k 5 mu izd k sprav vyp 1947 g Izmeneniya 01 01 1947 01 01 1948 M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1948 18 s ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 maya 1949 goda Otv red P V Tumanov 6 e izd M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1949 XIV 484 s ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 yanvarya 1951 goda Otv red P V Tumanov sost A D Zhukova V A Kravcov i dr 7 e izd M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1951 494 s ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 marta 1954 goda Otv red P V Tumanov sost N I Andreev A D Zhukova V A Kravcov 8 e izd M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1954 488 s ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 yanvarya 1958 goda Otv red P V Tumanov 9 e izd M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1958 631 s ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik Otv red P V Tumanov sost N I Andreev A D Zhukova V A Kravcov Dop k 9 mu izd k sprav vyp 1958 g Izmeneniya 01 01 1958 01 01 1959 M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1959 55 s ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 aprelya 1960 goda Otv red P V Tumanov 10 e izd M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1960 624 s ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik Otv red P V Tumanov Dop k 10 mu izd k sprav vyp 1960 g Izmeneniya 01 04 1960 01 07 1961 M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1961 72 s ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 yanvarya 1962 goda Otv red P V Tumanov sost N I Andreev A D Zhukova V A Kravcov i dr 11 e izd M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1962 631 s ros Spisok rajonov uprazdnennyh v svyazi s ukrupneniem selskih i obrazovaniem promyshlennyh rajonov dekabr 1962 fevral 1963 Dop k spravochniku SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1963 g M Izvestiya 1964 179 s ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 aprelya 1963 goda Sost N I Andreev A D Zhukova V A Kravcov i dr 12 e izd M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1963 576 s ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik yanvar 1965 g Prezidium Verhovnogo Soveta SSSR M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1965 703 s ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 iyulya 1967 goda Sost A D Zhukova V A Kravcov M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1967 655 s ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 iyulya 1971 goda Sost V A Kravcov K S Sladkov M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1971 687 s ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 yanvarya 1974 goda Sost V A Dudarev K S Sladkov M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1974 703 s ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 yanvarya 1977 goda Sost V A Dudarev N A Evseeva M Izvestiya Sovetov deputatov trudyashihsya SSSR 1977 710 s ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 yanvarya 1980 goda Sost V A Dudarev N A Evseeva M Izvestiya Sovetov narodnyh deputatov SSSR 1980 702 s ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 yanvarya 1983 goda Otv red D N Nikitin Sost V A Dudarev N A Evseeva M Izvestiya Sovetov narodnyh deputatov SSSR 1983 719 s https www twirpx com Tablicy gorodov i pereimenovanij ros SSSR Administrativno territorialnoe delenie soyuznyh respublik na 1 yanvarya 1987 goda Sost V A Dudarev N A Evseeva M Izvestiya Sovetov narodnyh deputatov SSSR 1987 671 s ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zmini administrativno teritorialnogo podilu SRSR amp oldid 40402908