www.wikidata.uk-ua.nina.az

Залозецький Сас Володимир Сергій У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Залозецький Володи мир Сергі й Залозе

Залозецький-Сас Володимир Сергій

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Залозецький.

Володи́мир Сергі́й Залозе́цький-гербу Сас (28 липня 1884, Чернівці — 13 липня 1965, Іспер, Нижня Австрія) — український (буковинський) політик, громадський діяч, дипломат, мистецтвознавець, меценат. Діяч ЗУНР.

Син Володимира Залозецького.

Життєпис Редагувати

Народився в батьківському будинку на вулиці Руській (нім. Russische Gasse), 15 у Чернівцях, у родині авторитетного місцевого лікаря-хірурга, представника руської шляхти Володимира Залозецького.

Разом з братами Олексієм і Романом та сестрою Вірою дістав престижне хатнє виховання. Діти мали гувернанток — англійку та французку, відповідно, перфектно володіли французькою й англійською. Української мови їх навчали доктор Лев Єх (згодом заступник земського президента Підкарпатської Русі), директор Вижницької гімназії Микола Ісопенко й інші.

Своє ставлення до рідної мови В.-С.Залозецький згодом висловив так:

«Мій дід, український священик, писав вдома лише по-польськи, мій батько вже не дозволяв собі як українцю писати польською мовою, я не смію як українець вже писати іншою мовою, ніж українська».

Закінчивши Чернівецьку гімназію, здобув докторат з права у Чернівецькому університеті. Продовжив вдосконалення своєї освіти у Відні, Мюнхені, Парижі, Флоренції. Захистив дисертацію з мистецтвознавства, здобув ступінь доктора філософії Віденського університету. Працював на австрійській державній службі у сфері охорони історико-мистецьких пам'яток.

1914 — з початком першої світової війни був мобілізований до австрійського війська, служив в уланах. Потрапив до російського полону, після втечі з якого переховувався у Києві, де дочекався Лютневої революції 1917 року. Відтак був призначений лектором німецької та французької мов в університеті Святого Володимира.

Члени-засновники та професори Українського наукового інституту в Берліні. 1-й ряд (зліва направо): Володимир Коростовець, Олександр Скоропис-Йолтуховський, ген. Вільгельм Ґренер, Васмерг, Дмитро Дорошенко, Келлєр; 2-й ряд: Володимир Залозецький-Сас, В'ячеслав Липинський, Іван Мірчук, 1927 рік

1918 — повернувся до служби в австрійській армії, служив під командою Вільгельма Габсбурґа (Василя Вишиваного).

25 жовтня 1918 — обраний заступником голови Українського Крайового Комітету Буковини.

3 листопада — в українському уряді Буковини очолив дирекцію скарбу (фінансів), відтак став віцепрезидентом краю. У цій ролі 11 листопада 1918 року публічно висловив офіційний протест проти окупації Буковини представникам румунської окупаційної влади. Ввечері того ж дня був заарештований і ув'язнений. 1919 — радник посольства ЗУНР у Відні, відтак радник посольства УНР у Берні, потім повірений УНР у Швейцарії.

На початку 1920-х років повернувся з дружиною Антонією і сином Володимиром до Чернівців, тривалий час мешкав у місті як громадянин УНР, яку Румунія офіційно визнавала.

1927 — став одним із засновників Української Національної Партії Буковини, був її президентом. Обирався сенатором парламенту Румунії, згодом був у ньому єдиним українським депутатом.

Брав активну участь у діяльності Міжнародного Конгресу Національних Меншин, був обраний його президентом. У цій ролі у липні 1937 року виступив у Палаті громад британського парламенту, зокрема, порушив питання Голодомору, влаштованого більшовиками в УСРР.

У міжвоєнний період мешкав у Чернівцях на вулиці Янку Флондора, 31. Також мав маєток на горі Цицино (на околицях міста).

У 1940—1941, після встановлення на Буковині радянської влади, жив у Бухаресті, а в 1941-1944 — знов у Чернівцях.

Після 1944 оселився у Відні. Був одним із засновників і першим головою товариств «Спілка Українців у Австрії» та «Буковина», які існують донині.

Постать В.-С. Залозецького з'являється на сторінках роману Василя Кожелянка «Срібний павук».

Творча, наукова та викладацька діяльність Редагувати

1924 — запрошений на посаду професора історії мистецтва у новозаснованій Чернівецькій консерваторії (нині це Чернівецьке училище мистецтв імені Сидора Воробкевича).

Заснував у Чернівцях «Український музей народовідання» (1927-1940), «Гуцульський музей», проводив археологічні розкопки, виступав на міжнародних конгресах з доповідями на теми українського народного мистецтва, протягом 6 років на пропозицію міністерства освіти Румунії періодично виступав із доповідями на вчительських конференціях.

Автор наукових праць: Künstler oder Kunshistoriker (1924), Die Ostereier der ukrainischen Hutzulen (1942).

1929 — спільно з архітектором Й. Легнером розробив проєкт перебудови греко-католицької церкви у Чернівцях, реалізований у 1930—1936 роках. До невеликої церкви у стилі ампір було прибудовано просторий храм у стилі українського бароко.

На початку 1930-х років заходами В.-С. Залозецького біля підніжжя гори Цецино було встановлено різьблену гуцульську хату та таку саму браму, які мали започаткувати музей гуцульського мистецтва. Під час війни будинки на Цецинській горі згоріли, за винятком дерев'яної вхідної брами, яка нині входить до експозиції Чернівецького обласного музею народної архітектури та побуту.

Був засновником видавничої спілки «Час».

Був піонером лещетарства (лижного спорту) на Буковині.

Після 1944 викладав історію мистецтва у Віденському університеті, працював у Музеї народознавства, брав участь у розкопках у соборі Святого Стефана, пошкодженому під час війни, був членом організації «Віденський Сецесіон», заснував власний ляльковий театр (виступав в Австрії, Німеччині, Бельгії з власними спектаклями для маріонеток, з поширенням телебачення виступав із ляльковими спектаклями на телеканалах Австрії та Німеччини).

Примітки Редагувати

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #127270663 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

  • Щербанюк Л. (28 липня 2014). . zbruc.eu. Архів оригіналу за 20 вересня 2020. Процитовано 9 березня 2020. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Zalozeckij Volodi mir Sergi j Zaloze ckij gerbu Sas 28 lipnya 1884 Chernivci 13 lipnya 1965 Isper Nizhnya Avstriya ukrayinskij bukovinskij politik gromadskij diyach diplomat mistectvoznavec mecenat Diyach ZUNR Zalozeckij Sas Volodimir SergijNarodivsya 28 lipnya 1884 1884 07 28 abo 27 lipnya 1884 1884 07 27 1 Chernivci Gercogstvo Bukovina Dolitavshina Avstro Ugorshina 1 Pomer 13 lipnya 1965 1965 07 13 1 80 rokiv Isperd Yspertald Melk okrug Nizhnya Avstriya Avstriya 1 Krayina Avstro Ugorshina ZUNRDiyalnist politik mitec risuvalnik mistectvoznavec lyalkovikAlma mater ChNU imeni Yuriya FedkovichaZnannya mov ukrayinskaBatko Zalozeckij Volodimir RomanovichRoboti u VikidzherelahSin Volodimira Zalozeckogo Zmist 1 Zhittyepis 2 Tvorcha naukova ta vikladacka diyalnist 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodivsya v batkivskomu budinku na vulici Ruskij nim Russische Gasse 15 u Chernivcyah u rodini avtoritetnogo miscevogo likarya hirurga predstavnika ruskoyi shlyahti Volodimira Zalozeckogo Razom z bratami Oleksiyem i Romanom ta sestroyu Viroyu distav prestizhne hatnye vihovannya Diti mali guvernantok anglijku ta francuzku vidpovidno perfektno volodili francuzkoyu j anglijskoyu Ukrayinskoyi movi yih navchali doktor Lev Yeh zgodom zastupnik zemskogo prezidenta Pidkarpatskoyi Rusi direktor Vizhnickoyi gimnaziyi Mikola Isopenko j inshi Svoye stavlennya do ridnoyi movi V S Zalozeckij zgodom visloviv tak Mij did ukrayinskij svyashenik pisav vdoma lishe po polski mij batko vzhe ne dozvolyav sobi yak ukrayincyu pisati polskoyu movoyu ya ne smiyu yak ukrayinec vzhe pisati inshoyu movoyu nizh ukrayinska Zakinchivshi Chernivecku gimnaziyu zdobuv doktorat z prava u Cherniveckomu universiteti Prodovzhiv vdoskonalennya svoyeyi osviti u Vidni Myunheni Parizhi Florenciyi Zahistiv disertaciyu z mistectvoznavstva zdobuv stupin doktora filosofiyi Videnskogo universitetu Pracyuvav na avstrijskij derzhavnij sluzhbi u sferi ohoroni istoriko misteckih pam yatok 1914 z pochatkom pershoyi svitovoyi vijni buv mobilizovanij do avstrijskogo vijska sluzhiv v ulanah Potrapiv do rosijskogo polonu pislya vtechi z yakogo perehovuvavsya u Kiyevi de dochekavsya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku Vidtak buv priznachenij lektorom nimeckoyi ta francuzkoyi mov v universiteti Svyatogo Volodimira nbsp Chleni zasnovniki ta profesori Ukrayinskogo naukovogo institutu v Berlini 1 j ryad zliva napravo Volodimir Korostovec Oleksandr Skoropis Joltuhovskij gen Vilgelm Grener Vasmerg Dmitro Doroshenko Kellyer 2 j ryad Volodimir Zalozeckij Sas V yacheslav Lipinskij Ivan Mirchuk 1927 rik1918 povernuvsya do sluzhbi v avstrijskij armiyi sluzhiv pid komandoyu Vilgelma Gabsburga Vasilya Vishivanogo 25 zhovtnya 1918 obranij zastupnikom golovi Ukrayinskogo Krajovogo Komitetu Bukovini 3 listopada v ukrayinskomu uryadi Bukovini ocholiv direkciyu skarbu finansiv vidtak stav viceprezidentom krayu U cij roli 11 listopada 1918 roku publichno visloviv oficijnij protest proti okupaciyi Bukovini predstavnikam rumunskoyi okupacijnoyi vladi Vvecheri togo zh dnya buv zaareshtovanij i uv yaznenij 1919 radnik posolstva ZUNR u Vidni vidtak radnik posolstva UNR u Berni potim povirenij UNR u Shvejcariyi Na pochatku 1920 h rokiv povernuvsya z druzhinoyu Antoniyeyu i sinom Volodimirom do Chernivciv trivalij chas meshkav u misti yak gromadyanin UNR yaku Rumuniya oficijno viznavala 1927 stav odnim iz zasnovnikiv Ukrayinskoyi Nacionalnoyi Partiyi Bukovini buv yiyi prezidentom Obiravsya senatorom parlamentu Rumuniyi zgodom buv u nomu yedinim ukrayinskim deputatom Brav aktivnu uchast u diyalnosti Mizhnarodnogo Kongresu Nacionalnih Menshin buv obranij jogo prezidentom U cij roli u lipni 1937 roku vistupiv u Palati gromad britanskogo parlamentu zokrema porushiv pitannya Golodomoru vlashtovanogo bilshovikami v USRR U mizhvoyennij period meshkav u Chernivcyah na vulici Yanku Flondora 31 Takozh mav mayetok na gori Cicino na okolicyah mista U 1940 1941 pislya vstanovlennya na Bukovini radyanskoyi vladi zhiv u Buharesti a v 1941 1944 znov u Chernivcyah Pislya 1944 oselivsya u Vidni Buv odnim iz zasnovnikiv i pershim golovoyu tovaristv Spilka Ukrayinciv u Avstriyi ta Bukovina yaki isnuyut donini Postat V S Zalozeckogo z yavlyayetsya na storinkah romanu Vasilya Kozhelyanka Sribnij pavuk Tvorcha naukova ta vikladacka diyalnist Redaguvati1924 zaproshenij na posadu profesora istoriyi mistectva u novozasnovanij Cherniveckij konservatoriyi nini ce Chernivecke uchilishe mistectv imeni Sidora Vorobkevicha Zasnuvav u Chernivcyah Ukrayinskij muzej narodovidannya 1927 1940 Guculskij muzej provodiv arheologichni rozkopki vistupav na mizhnarodnih kongresah z dopovidyami na temi ukrayinskogo narodnogo mistectva protyagom 6 rokiv na propoziciyu ministerstva osviti Rumuniyi periodichno vistupav iz dopovidyami na vchitelskih konferenciyah Avtor naukovih prac Kunstler oder Kunshistoriker 1924 Die Ostereier der ukrainischen Hutzulen 1942 1929 spilno z arhitektorom J Legnerom rozrobiv proyekt perebudovi greko katolickoyi cerkvi u Chernivcyah realizovanij u 1930 1936 rokah Do nevelikoyi cerkvi u stili ampir bulo pribudovano prostorij hram u stili ukrayinskogo baroko Na pochatku 1930 h rokiv zahodami V S Zalozeckogo bilya pidnizhzhya gori Cecino bulo vstanovleno rizblenu guculsku hatu ta taku samu bramu yaki mali zapochatkuvati muzej guculskogo mistectva Pid chas vijni budinki na Cecinskij gori zgorili za vinyatkom derev yanoyi vhidnoyi brami yaka nini vhodit do ekspoziciyi Cherniveckogo oblasnogo muzeyu narodnoyi arhitekturi ta pobutu Buv zasnovnikom vidavnichoyi spilki Chas Buv pionerom leshetarstva lizhnogo sportu na Bukovini Pislya 1944 vikladav istoriyu mistectva u Videnskomu universiteti pracyuvav u Muzeyi narodoznavstva brav uchast u rozkopkah u sobori Svyatogo Stefana poshkodzhenomu pid chas vijni buv chlenom organizaciyi Videnskij Secesion zasnuvav vlasnij lyalkovij teatr vistupav v Avstriyi Nimechchini Belgiyi z vlasnimi spektaklyami dlya marionetok z poshirennyam telebachennya vistupav iz lyalkovimi spektaklyami na telekanalah Avstriyi ta Nimechchini Primitki Redaguvati a b v g Deutsche Nationalbibliothek Record 127270663 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578Dzherela RedaguvatiBilokin S I Zalozeckij Sas Volodimir Sergij Arhivovano 1 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 244 672 s il ISBN 966 00 0610 1 Golovchenko V I Zalozeckij Sas Volodimir Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760 s ISBN 966 316 039 X Zhukovskij A I Zalozeckij Sas Volodimir Sergij Arhivovano 3 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2010 T 10 Z Zor S 203 ISBN 978 966 02 5721 4 Zapolovskij V Batko zelenoyi Bukovini Chernivci i chernivchani 1999 13 travnya Posilannya RedaguvatiSherbanyuk L 28 lipnya 2014 Pasionarij iz Chernivciv zbruc eu Arhiv originalu za 20 veresnya 2020 Procitovano 9 bereznya 2020 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zalozeckij Sas Volodimir Sergij amp oldid 39450216