Женевський музей мистецтва і історії (фр. Musée d'art et d'histoire de Genève) — історико-художній музей в місті Женева, Швейцарія.
Женевський музей мистецтва і історії | |
---|---|
46°11′57″ пн. ш. 6°09′05″ сх. д. / 46.19930400002777304° пн. ш. 6.151574000027777878° сх. д.Координати: 46°11′57″ пн. ш. 6°09′05″ сх. д. / 46.19930400002777304° пн. ш. 6.151574000027777878° сх. д. | |
Тип | художня галерея установа пам'ятіd і історичний |
Статус спадщини | культурна цінність Швейцарії національного значення класу Аd |
Склад | Musée de l'horlogeried |
Частина від | list of cultural properties in Genevad |
Країна | Швейцарія |
Розташування | |
Адреса | 1206 Rue Charles-Galland 2, 1206 Genève |
Архітектор | Marc Camolettid |
Засновано | 1910 рік |
Відкрито | 15 жовтня 1910 |
Відвідувачі | 650 000 |
Директор | Jean-Yves Marind |
Сайт | institutions.ville-geneve.ch/fr/mah/ |
Женевський музей мистецтва і історії (Швейцарія) | |
Женевський музей мистецтва і історії у Вікісховищі |
Споруда Редагувати
Теперішня споруда музею створена 1910 року в стилістиці пафосного історизму. Проект створив архітектор з Женеви Камолетті. Головний фасад має колони іонічного ордера і пафосну буржуазну скульптуру на аттику даха, як символ значущості суспільної споруди, котрої тоді ще не мало місто. Між колонами висічені в камені імена женевських художників, скульпторів, граверів, мініатюристів, що працювали в Женеві. Поверх під дахом відведено під археологічні колекції, під експозиції історії Швейцарії і Женеви . Окремі зали віддані під виставку старовинної зброї та кабінет нумізматики. Музейні колекції на кінець 20-початок 21 ст. збільшились настільки, що музейна бібліотека, графічний кабінет, колекції кераміки, музичні інструменти переведені у окремі споруди.
Музей Рат або виставкове приміщення Редагувати
Швейцарець з Женеви Симон Рат відбув на заробітки у Санкт-Петербург. Був військовим і вислужив чин генерала, заощаджував гроші і вивіз їх у Женеву. Старий Симон Рат перед смертю заповідав гроші двом своїм сестрам з наказом вибудувати суспільно значущу споруду. Одна із сестер була художницею-мініатюристкою, тому обрала варіант зі створенням в місті художнього музею, котрого ще не було в Женеві. Так виник музей Рат, котрий відкрили для відвідин 31 липня 1826 року. Сюди передали збірки живопису і скульптури, що вже були серед міського майна. Музей Рат майже 80 років демонстрував художні колекції міста Женева. По вибудові 1910 року нового приміщення для музейних колекцій він став виставковим приміщенням музею мистецтва і історії.
Характер збірок Редагувати
Женевський музей мистецтва і історії мав власний характер збірок, бо виник не як колекція королівської родини чи вельможі, а як колекція міської громади. Так, в ратушу міста ще 1535 року передали старовинні монети і медалі, знайдені при будівельних роботах.
Женева була осередком виникнення і підтримки протестантизму, що забороняв релігійний живопис. Це пригальмувало розвиток швейцарського живопису. Так заборони реформатора Жана Кальвіна діяли в місті Женева до середини 18 ст. Але винятком був портретний жанр. З доби Кальвіна збережена колекція портретів особливо набожних та фанатично відданих протестантизму (кальвінізму) осіб, котру зібрав послідовник Кальвіна — Теодор де Без.
В 17 cт. в місті існувало щонайменше три приватні збірки творів мистецтва. Перелом в накопиченні творів мистецтва прийшовся на 18 ст. зі зміцненням фінансового стану городян і світськими за характером, цивільними настановами доби просвітництва. Наприкінці 18 ст. Женева увійшла до складу Франції і тут запанували французькі моди, а з ними і мода на колекціонування у заможних городян. Приватна збіка Франсуа Троншена наприкінці 18 ст. мала близько одинадцяти творів Рембрандта і його майстерні, «Портрет короля Іспанії Філіпа IV» пензля Дієго Веласкеса, поодинокі зразки творів Рубенса, Клода Лоррена, Пуссена та інших. Твори не були розкішними чи завеликих розмірів, бо не призначались для декорування феодальних замків чи вельможних палаців. Тому в музейній збірці мало видатних шедеврів, на кшталт тих, що прикрашають нині Дрезденску картинну галерею, Національний музей Прадо чи музей Каподімонте, котрі починались як збірки королівських чи вельможних родин.
Тим не менше музейна збірка в Женеві досить різнобічна і в картинній галереї має цікаві зразки французьких, нідерландських та швейцарських майстрів.
Збільшення колекцій не припиняється. Так, в картину галерею придбані твори імпресіоністів Франції. Серед представлених в галереї митців (нехай не всі вони шедеври) —
- Йоахим Патінір
- Конрад Віц
- Гендрік Аверкамп
- Лукас ван Фалькенборх
- Карел Дюжарден
- Рембрандт
- Корнеліс Енгельберхтс
- Ян ван Кессель
- Якоб ван Гель
- Хуан де Фландерс
- Франсуа Буше
- Елізабет Віже-Лебрен
- Клод Моне
- Джеймс Тіссо
- Амедео Модільяні
- Фердинанд Ходлер
- Фелікс Валлотон
- Альфред Сіслей
- Джованні Джакометті
- Жан-Етьєн Ліотар
- Теодор Жеріко
- Альбер Марке
- Моріс Утрілло
Артефакти Стародавньої Греції Редагувати
Візантійські артефакти Редагувати
Скульптура в збірці Редагувати
Копії грецьких оригіналів і погруддя доби Стародавнього Рима Редагувати
Портрети олійними фарбами в збірці Редагувати
Живопис в різних жанрах Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ https://www.museums.ch/org/en/MAH
- ↑ Swiss GLAM Inventory, 16 September 2016 — 2016.
- Swiss Inventory of Cultural Property of National Significance, February 2017 — Swiss Federal Office for Civil Protection, 2017.
- https://w3public.ville-ge.ch/seg/xmlarchives.nsf/Attachments/musee_horlogerieframeset.htm/$file/musee_horlogerie.htm
- https://www.sothebys.com/en/museums/museum-of-art-and-history
- ↑ журнал «Художник»,№ 1, 1974
- Слюсар, В.И. (2011). . Первая миля. Last mile (Приложение к журналу "Электроника: наука, технология, бизнес"). – 2011. - № 6. с. С. 52 – 64. Архів оригіналу за 17 липня 2019. Процитовано 17 серпня 2019.
Джерела Редагувати
- журнал «Художник»,№ 1, 1974
- Site du Musée d'art et d'histoire [ 17 вересня 2013 у Wayback Machine.]
- Site du réseau des Musées d'art et d'histoire [ 17 вересня 2013 у Wayback Machine.]
Посилання Редагувати
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Женевський музей мистецтва і історії