www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жаспар Таїсія Павлівна Таїсія Павлівна Жаспа р дошлюбне прізвище Філіппович нар 18 жовтня 1912 Тобольськ пом 25 листопад

Жаспар Таїсія Павлівна

Таїсія Павлівна Жаспа́р (дошлюбне прізвище — Філіппович; нар. 18 жовтня 1912, Тобольськ — пом. 25 листопада 1986, Київ) — українська радянська художниця і дитяча письменниця, меценат; учасниця об'єднання художників «Ательє» з 1942 року, член Спілки радянських художників України з 1955 року. Дружина живописця Костянтина Крилова.

Біографія Редагувати

Народилася 5 [18] жовтня 1912(19121018) року у місті Тобольську (нині Тюменська область, Росія). Після Жовтневої революції її батько — штурман далекого плавання, на білогвардійському баркасі перевіз її разом з дружиною до Китаю, де вони поселилися у місті Харбіні серед білих емігрантів.

Початкову художню освіту здобула в Харбіні в студії Олександра Степанова. У вісімнадцятирічному віці взяла шлюб з емігрантом Юрієм Хомяковим і переїхала до Шанхаю. Через пияцтво чоловіка, через півтора роки вони розлучилися. У 1932 році заснувала у Шанхаї професійну школу для жінок, у 1936 році — Будинок російської жінки, в яких займалася прикладним мистецтвом, давала уроки китаянкам.

1936 року в Шанхаї, в консульському відділенні французької концесії, познайомилася з паном Андре Жаспаром, кузеном французького генерала Шарля де Голля, з яким одружилася наступного року. З 1938 року в Шанхаї брала уроки живопису у мініатюриста та портретиста Анатолія Єфімова, 1940 року там же закінчила приватну художню студію Михайла Кичигіна; у 1945 році — приватну художню студію Віктора Подгурського. У 1947—1948 роках здійснила 8-місячну подорож до Європи, займалася деякий час в Академії Ґранд-Шом'єр у Парижі.

У 1951 році, разом з В. Анастасьєвим та А. Махарадзе, в Шанхаї організувала художню школу. У 1952 році, розлучившись із чоловіком, репатріювалася в СРСР. Вийшла заміж за художника Костянтина Олексійовича Крилова. Співпрацювала із журналами «Радянська жінка», «Барвінок», «Піонерія», видавницвами «Молодь» та «Держлітвидав». Жила в Києві, в будинку на провулку Мечникова, № 9 а, квартира 40. Померла в Києві 25 листопада 1986 року.

Творчість Редагувати

Працювала в галузі станкового живопису, станкової і книжкової графіки; друкувалася як дитяча письменнця. Серед робіт:

  • «Китайські дворики» (олія);
  • «Зоя» (1943, олія);
  • «Китайські діти» (1945, пастель; Одеський художній музей);
  • серія «Жінки Шанхаю» (1949);
  • «Китайська дівчинка» (1950, пастель);
  • «Портрет художника Д. Ньє» (1951, пастель);
  • «Портрет студента Київського державного політехнічного інституту китайця Чжень Цзинь-хуа» (1952, папір, вугілля, олівець, сангіна; Національний художній музей України);
  • «Портрет архітектора І. Мельник» (1954, сангіна; Національний художній музей України)
  • серія графічних портретів українських письменників, серед яких Остап Вишня, Михайло Стельмах, Микола Бажан, Максим Рильський (1956—1957, пастель, гуаш, сангіна);
  • графічні серії «Діти Сицилії» і «Батраки й хазяї» (1958—1964; пастель, сангіна);
  • «Мати» (1960);
  • «Портрет члена бригади комуністичної праці Дарницького шовкового комбінату С. Коваленко» (1960, пастель);
  • «Портрет художника Лі Цзунь-суна» (1961, сангіна);
  • «Портрет Н. Рубашевської» (1963, літографія);
  • «Сицилійська дівчина Франка Віола» (1966, пастель);
  • «Генерал Шарль де Голь» (1968, сангіна, сепія; повтор 1968, Франція, збірка сім'ї де Голя);
  • «Професор В. Шевелев» (1971, вугілля, пастель);
  • «Ланкова Єфросинія Саух» (1975, пастель);
  • «Сицилійський студент Ф. Мураторе» (1985).

Проілюструвала власну книгу «Повесть о Сицилии» (Москва, 1958; у співавторстві). Написала, оформила та ілюструвала книгу «Апельсиновий сад» (Київ, 1963; Москва, 1965).

Брала участь у виставках з 1939 року, перебуваючи в СРСР — в республіканських і всесоюзних виставках з 1952 року, зарубіжних з 1955 року. Персональні виставки відбулися у Шанхаї у 1939, 1945 і 1949 роках і у Катанії у 1958, 1964, 1966 і 1968 роках. У 1993 році персональна виставка «Т. П. Жаспар. Життя та творча доля. Китай. Франція. Україна» відбулася у Музеї російського мистецтва у Києві.

Деякі твори художниці зберігаються у Харківському, Донецькому, Одеському художніх музеях, Національному музеї медицини України, Музеї-архіві літератури та мистецтва у Києві.

Меценатство Редагувати

Другий чоловік Таїсії, Андре Жаспар, упродовж тривалого часу перебування в Шанхаї скуповував старовинні китайські вази, картини і скульптури. Після смерті чоловіка, успадкувавши антикварну колекцію, Таїсія в 1959 році подарувала з неї 183 предмета Київському музею західного і східного мистецтва. Ще 174 раритети викупила держава в особі Міністерство культури СРСР.

У 2002 році завідувач відділом мистецтва Сходу Музею західного і східного мистецтва Галина Іванівна Біленко опублікувала результати наукового дослідження колекції. За її експертним висновком тільки 38 предметів є автентичними, інші — імітація старовинних майстрів.

Примітки Редагувати

  1. ↑ 1912 / Киевский календарь. [ 23 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
  2. ↑ Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 3 травня 2022. 
  3. ↑ Жаспар (урожд. Филиппович) Таисия Павловна / Искусство и архитектура русского зарубежья. [ 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
  4. Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, сторінка 82.

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Tayisiya Pavlivna Zhaspa r doshlyubne prizvishe Filippovich nar 18 zhovtnya 1912 Tobolsk pom 25 listopada 1986 Kiyiv ukrayinska radyanska hudozhnicya i dityacha pismennicya mecenat uchasnicya ob yednannya hudozhnikiv Atelye z 1942 roku 1 chlen Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini z 1955 roku Druzhina zhivopiscya Kostyantina Krilova Zhaspar Tayisiya PavlivnaNarodzhennya 5 18 zhovtnya 1912 Tobolsk Rosijska imperiyaSmert 25 listopada 1986 1986 11 25 74 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRKrayina SRSRZhanr portretNavchannya Akademiya Grand Shom yer 1948 Diyalnist hudozhnicya pismennicyaChlen Spilka radyanskih hudozhnikiv UkrayiniU shlyubi z Krilov Kostyantin Oleksijovich Zmist 1 Biografiya 2 Tvorchist 3 Mecenatstvo 4 Primitki 5 LiteraturaBiografiya RedaguvatiNarodilasya 5 18 zhovtnya 1912 19121018 roku u misti Tobolsku nini Tyumenska oblast Rosiya Pislya Zhovtnevoyi revolyuciyi yiyi batko shturman dalekogo plavannya na bilogvardijskomu barkasi pereviz yiyi razom z druzhinoyu do Kitayu de voni poselilisya u misti Harbini sered bilih emigrantiv 2 Pochatkovu hudozhnyu osvitu zdobula v Harbini v studiyi Oleksandra Stepanova 3 U visimnadcyatirichnomu vici vzyala shlyub z emigrantom Yuriyem Homyakovim i pereyihala do Shanhayu Cherez piyactvo cholovika cherez pivtora roki voni rozluchilisya 1 U 1932 roci zasnuvala u Shanhayi profesijnu shkolu dlya zhinok u 1936 roci Budinok rosijskoyi zhinki v yakih zajmalasya prikladnim mistectvom davala uroki kitayankam 1936 roku v Shanhayi v konsulskomu viddilenni francuzkoyi koncesiyi poznajomilasya z panom Andre Zhasparom kuzenom francuzkogo generala Sharlya de Gollya z yakim odruzhilasya nastupnogo roku 2 Z 1938 roku v Shanhayi brala uroki zhivopisu u miniatyurista ta portretista Anatoliya Yefimova 3 1940 roku tam zhe zakinchila privatnu hudozhnyu studiyu Mihajla Kichigina u 1945 roci privatnu hudozhnyu studiyu Viktora Podgurskogo U 1947 1948 rokah zdijsnila 8 misyachnu podorozh do Yevropi zajmalasya deyakij chas v Akademiyi Grand Shom yer u Parizhi 1 U 1951 roci razom z V Anastasyevim ta A Maharadze v Shanhayi organizuvala hudozhnyu shkolu U 1952 roci rozluchivshis iz cholovikom repatriyuvalasya v SRSR Vijshla zamizh za hudozhnika Kostyantina Oleksijovicha Krilova 1 Spivpracyuvala iz zhurnalami Radyanska zhinka Barvinok Pioneriya vidavnicvami Molod ta Derzhlitvidav Zhila v Kiyevi v budinku na provulku Mechnikova 9 a kvartira 40 Pomerla v Kiyevi 25 listopada 1986 roku Tvorchist RedaguvatiPracyuvala v galuzi stankovogo zhivopisu stankovoyi i knizhkovoyi grafiki drukuvalasya yak dityacha pismenncya Sered robit Kitajski dvoriki oliya Zoya 1943 oliya Kitajski diti 1945 pastel Odeskij hudozhnij muzej seriya Zhinki Shanhayu 1949 Kitajska divchinka 1950 pastel Portret hudozhnika D Nye 1951 pastel Portret studenta Kiyivskogo derzhavnogo politehnichnogo institutu kitajcya Chzhen Czin hua 1952 papir vugillya olivec sangina Nacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini 4 Portret arhitektora I Melnik 1954 sangina Nacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini seriya grafichnih portretiv ukrayinskih pismennikiv sered yakih Ostap Vishnya Mihajlo Stelmah Mikola Bazhan Maksim Rilskij 1956 1957 pastel guash sangina grafichni seriyi Diti Siciliyi i Batraki j hazyayi 1958 1964 pastel sangina Mati 1960 Portret chlena brigadi komunistichnoyi praci Darnickogo shovkovogo kombinatu S Kovalenko 1960 pastel Portret hudozhnika Li Czun suna 1961 sangina Portret N Rubashevskoyi 1963 litografiya Sicilijska divchina Franka Viola 1966 pastel General Sharl de Gol 1968 sangina sepiya povtor 1968 Franciya zbirka sim yi de Golya Profesor V Shevelev 1971 vugillya pastel Lankova Yefrosiniya Sauh 1975 pastel Sicilijskij student F Muratore 1985 Proilyustruvala vlasnu knigu Povest o Sicilii Moskva 1958 u spivavtorstvi Napisala oformila ta ilyustruvala knigu Apelsinovij sad Kiyiv 1963 Moskva 1965 Brala uchast u vistavkah z 1939 roku perebuvayuchi v SRSR v respublikanskih i vsesoyuznih vistavkah z 1952 roku zarubizhnih z 1955 roku Personalni vistavki vidbulisya u Shanhayi u 1939 1945 i 1949 rokah i u Kataniyi u 1958 1964 1966 i 1968 rokah U 1993 roci personalna vistavka T P Zhaspar Zhittya ta tvorcha dolya Kitaj Franciya Ukrayina vidbulasya u Muzeyi rosijskogo mistectva u Kiyevi 3 Deyaki tvori hudozhnici zberigayutsya u Harkivskomu Doneckomu Odeskomu hudozhnih muzeyah Nacionalnomu muzeyi medicini Ukrayini Muzeyi arhivi literaturi ta mistectva u Kiyevi Mecenatstvo RedaguvatiDrugij cholovik Tayisiyi Andre Zhaspar uprodovzh trivalogo chasu perebuvannya v Shanhayi skupovuvav starovinni kitajski vazi kartini i skulpturi Pislya smerti cholovika uspadkuvavshi antikvarnu kolekciyu Tayisiya v 1959 roci podaruvala z neyi 183 predmeta Kiyivskomu muzeyu zahidnogo i shidnogo mistectva She 174 rariteti vikupila derzhava v osobi Ministerstvo kulturi SRSR 2 U 2002 roci zaviduvach viddilom mistectva Shodu Muzeyu zahidnogo i shidnogo mistectva Galina Ivanivna Bilenko opublikuvala rezultati naukovogo doslidzhennya kolekciyi Za yiyi ekspertnim visnovkom tilki 38 predmetiv ye avtentichnimi inshi imitaciya starovinnih majstriv 2 Primitki Redaguvati a b v g 1912 Kievskij kalendar Arhivovano 23 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ros a b v g Tayemnici madam Zhaspar ta yiyi kolekciyi Ars kerylos Arhiv originalu za 16 travnya 2021 Procitovano 3 travnya 2022 a b v Zhaspar urozhd Filippovich Taisiya Pavlovna Iskusstvo i arhitektura russkogo zarubezhya Arhivovano 24 zhovtnya 2020 u Wayback Machine ros Kiyivskij derzhavnij muzej ukrayinskogo mistectva Katalog hudozhnih tvoriv ekspoziciya Derzhavne vidavnictvo obrazotvorchogo mistectva i muzichnoyi literaturi URSR Kiyiv 1958 storinka 82 Literatura RedaguvatiZhaspar Tayisiya Pavlivna Ukrayinski radyanski hudozhniki Dovidnik Kiyiv Mistectvo 1972 S 155 Zhaspar Tayisiya Pavlivna Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 83 Zhaspar Taisiya Pavlovna Hudozhniki narodov SSSR Bibliograficheskij slovar Tom 4 Kniga 1 Eleva Kadyshev Moskva Iskusstvo 1983 storinka 90 ros Zhaspar Tayisiya Pavlivna Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 243 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 I M Blyumina Zhaspar Tayisiya Pavlivna Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2009 T 9 E Zh 711 s ISBN 978 966 02 5720 7 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhaspar Tayisiya Pavlivna amp oldid 39746254