www.wikidata.uk-ua.nina.az

Жак Еміль Бланш фр Jacques Émile Blanche 1 лютого 1861 Париж 30 вересня 1942 Офранвіль Нормандія французький художник по

Жак-Еміль Бланш

Жак-Еміль Бланш (фр. Jacques-Émile Blanche; 1 лютого, 1861, Париж — 30 вересня, 1942, Офранвіль, Нормандія) — французький художник портретист. Іноді малював пейзажі, побутові сцени в пейзажі чи портрети з побутовими ситуаціями, натюрморти.

Жак-Еміль Бланш
Jacques-Émile Blanche
фото майстерні Жака Бланша
При народженні Jacques-Émile Blanche
Народження 1 лютого 1861(1861-02-01)
XVI округ Парижа, Париж, Франція
Смерть 30 вересня 1942(1942-09-30) (81 рік)
  Оффранвіль
Поховання Цвинтар Пассі
Національність француз
Країна  Франція
Жанр портрети
Навчання Париж
Діяльність художник, художник-гравер, письменник, художній критик, фотограф, літограф, гравер, графік, колекціонер мистецтва
Напрямок реалізм
Роки творчості 1882—1940
Вплив Джеймс Тіссо, Джон Сінгер Сарджент
Вчитель Анрі Жерве
Відомі учні Амеде Озанфан, Benedicte Brummerd, Johannes Hohlenbergd і Helena Sturtevantd
Член Ліга французької батьківщиниd і Національний комітет французької гравюриd
Твори портрети
Батько Émile Blanched
Родичі Esprit Blanched
Нагороди
 Жак-Еміль Бланш у Вікісховищі
  Роботи у  Вікіджерелах

Життєпис Редагувати

Народився в Парижі. Був сином відомого психіатра. Дитинство пройшло у Вілья-де-Ламбаль, котре отримало назву на честь принцеси де Ламбаль в Пассі (Савойська принцеса була страчена через відсіч голови під час французької революції 1789—1793 рр.) Це була добропорядна буржуазна родина, серед друзів якої були Едуар Мане (син забезпеченого юриста), Едгар Дега (виходець із родини банкіра) та художник Анрі Фантен-Латур.

Забезпечена родина запрошувала репетиторів та приватних вчителів. Освіту Жак-Еміль Бланш отримав в Ліцеї Кондорсе в Парижі, де його вчителем англійської мови був Стефан Малларме, французький поет, прихильник символізму.

Сам себе вибудував Редагувати

В 1880 році він відбув в Лондон, де був прийнятий респектабельним англійським товариством та тамтешніми художниками, серед яких були Джеймс Вістлер та Волтер Сікерт. Останній був учнем Джеймса Вістлера і стажувався в Парижі в майстерні Едгара Дега. Як і Волтер Сікерт — прибулець із Парижу належав в Лондоні до художнього товариства «Новий Англійський клуб мистецтв».

Жак-Еміль Бланш брав уроки техніки живопису у декількох художників (серед них — Анрі Жерве, Фердинанд Гумберт). Але систематичної художньої освіти не мав. Він — сам себе вибудував як художник. Уславився як митець-портретист артистичних кіл, аристократії та багатих буржуа, рано пізнав матеріальний успіх.

Жак-Эмиль Бланш проводив життя між Парижем та Лондоном, виставляв власні твори в Салоні в 1882–1889 рр., а також в Національному товаристві красних мистецтв з 1890 року. Його популярність не вщухала в Лондоні, де його британськими меценатами були міссіз Сакстон Нобл та Вайолет Маннерс, герцогиня Ретленд. Багаторічним патроном художника був і Робер, граф де Монтескью, але вони посварились і розійшлись, хоча це не вплинуло погано на авторитет митця в буржуазному товаристві Парижа.

Художня манера Редагувати

Жак-Эмиль Бланш виробив компромісну, але добропорядну художню манеру зі стриманою колористичною гамою, бо міг використати всі її переваги. Він знав радикальні мистецькі течії, народжені в Парижі (імпресіонізм, постімпресіонізм, символізм), але не спокусився їх знахідками. Сам не був ні новатором, ні відкривачем новітніх шляхів в мистецтві. Але таких завжни були одиниці. Портретний жанр (особливо портрет парадний, репрезентативний) і дещо консервативні смаки утримували художника від руйнівних мистецьих течій і надалі. Він дотримувався реалістичних тенденцій і обмежено використовував широкі мазки чи мерехтливу поверхню, не спокушався також ні бравурною експресією Джованні Болдіні, ні крайнощами постімпресіонізму чи декадансу.

В другій половині життя і творчості, коли у хужожника погіршився зір і збільшився технічний досвід, його художня манера стала більш необережною і наближеною до імпресіоністичної

Вибрані портрети Редагувати

«Портрет Жулі Барте», 1889 р.

Галерея Редагувати

Джон Сінгер Сарджент. «Жак-Еміль Бланш», бл. 1886 р.

Джерела і посилання Редагувати

Див. також Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Жак-Еміль Бланш

Примітки Редагувати

  1. ↑ RKDartists
    d:Track:Q17299517
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zhak Emil Blansh fr Jacques Emile Blanche 1 lyutogo 1861 Parizh 30 veresnya 1942 Ofranvil Normandiya francuzkij hudozhnik portretist Inodi malyuvav pejzazhi pobutovi sceni v pejzazhi chi portreti z pobutovimi situaciyami natyurmorti Zhak Emil BlanshJacques Emile Blanchefoto majsterni Zhaka BlanshaPri narodzhenni Jacques Emile BlancheNarodzhennya 1 lyutogo 1861 1861 02 01 XVI okrug Parizha Parizh FranciyaSmert 30 veresnya 1942 1942 09 30 81 rik OffranvilPohovannya Cvintar PassiNacionalnist francuzKrayina FranciyaZhanr portretiNavchannya ParizhDiyalnist hudozhnik hudozhnik graver pismennik hudozhnij kritik fotograf litograf graver grafik kolekcioner mistectvaNapryamok realizmRoki tvorchosti 1882 1940Vpliv Dzhejms Tisso Dzhon Singer SardzhentVchitel Anri ZherveVidomi uchni Amede Ozanfan Benedicte Brummerd Johannes Hohlenbergd i Helena SturtevantdChlen Liga francuzkoyi batkivshinid i Nacionalnij komitet francuzkoyi gravyuridTvori portretiBatko Emile BlanchedRodichi Esprit BlanchedNagorodi Zhak Emil Blansh u Vikishovishi Roboti u Vikidzherelah Zmist 1 Zhittyepis 2 Sam sebe vibuduvav 3 Hudozhnya manera 4 Vibrani portreti 5 Galereya 6 Dzherela i posilannya 7 Div takozh 8 PrimitkiZhittyepis RedaguvatiNarodivsya v Parizhi Buv sinom vidomogo psihiatra Ditinstvo projshlo u Vilya de Lambal kotre otrimalo nazvu na chest princesi de Lambal v Passi Savojska princesa bula strachena cherez vidsich golovi pid chas francuzkoyi revolyuciyi 1789 1793 rr Ce bula dobroporyadna burzhuazna rodina sered druziv yakoyi buli Eduar Mane sin zabezpechenogo yurista Edgar Dega vihodec iz rodini bankira ta hudozhnik Anri Fanten Latur Zabezpechena rodina zaproshuvala repetitoriv ta privatnih vchiteliv Osvitu Zhak Emil Blansh otrimav v Liceyi Kondorse v Parizhi de jogo vchitelem anglijskoyi movi buv Stefan Mallarme francuzkij poet prihilnik simvolizmu Sam sebe vibuduvav RedaguvatiV 1880 roci vin vidbuv v London de buv prijnyatij respektabelnim anglijskim tovaristvom ta tamteshnimi hudozhnikami sered yakih buli Dzhejms Vistler ta Volter Sikert Ostannij buv uchnem Dzhejmsa Vistlera i stazhuvavsya v Parizhi v majsterni Edgara Dega Yak i Volter Sikert pribulec iz Parizhu nalezhav v Londoni do hudozhnogo tovaristva Novij Anglijskij klub mistectv Zhak Emil Blansh brav uroki tehniki zhivopisu u dekilkoh hudozhnikiv sered nih Anri Zherve Ferdinand Gumbert Ale sistematichnoyi hudozhnoyi osviti ne mav Vin sam sebe vibuduvav yak hudozhnik Uslavivsya yak mitec portretist artistichnih kil aristokratiyi ta bagatih burzhua rano piznav materialnij uspih Zhak Emil Blansh provodiv zhittya mizh Parizhem ta Londonom vistavlyav vlasni tvori v Saloni v 1882 1889 rr a takozh v Nacionalnomu tovaristvi krasnih mistectv z 1890 roku Jogo populyarnist ne vshuhala v Londoni de jogo britanskimi mecenatami buli missiz Sakston Nobl ta Vajolet Manners gercoginya Retlend Bagatorichnim patronom hudozhnika buv i Rober graf de Monteskyu ale voni posvarilis i rozijshlis hocha ce ne vplinulo pogano na avtoritet mitcya v burzhuaznomu tovaristvi Parizha Hudozhnya manera RedaguvatiZhak Emil Blansh virobiv kompromisnu ale dobroporyadnu hudozhnyu maneru zi strimanoyu koloristichnoyu gamoyu bo mig vikoristati vsi yiyi perevagi Vin znav radikalni mistecki techiyi narodzheni v Parizhi impresionizm postimpresionizm simvolizm ale ne spokusivsya yih znahidkami Sam ne buv ni novatorom ni vidkrivachem novitnih shlyahiv v mistectvi Ale takih zavzhni buli odinici Portretnij zhanr osoblivo portret paradnij reprezentativnij i desho konservativni smaki utrimuvali hudozhnika vid rujnivnih mistecih techij i nadali Vin dotrimuvavsya realistichnih tendencij i obmezheno vikoristovuvav shiroki mazki chi merehtlivu poverhnyu ne spokushavsya takozh ni bravurnoyu ekspresiyeyu Dzhovanni Boldini ni krajnoshami postimpresionizmu chi dekadansu V drugij polovini zhittya i tvorchosti koli u huzhozhnika pogirshivsya zir i zbilshivsya tehnichnij dosvid jogo hudozhnya manera stala bilsh neoberezhnoyu i nablizhenoyu do impresionistichnoyiVibrani portreti Redaguvati nbsp Portret Zhuli Barte 1889 r Portret P yera Luyi Emil Antuan Blansh batko hudozhnika psihiar Portret materi hudozhnika Muzej mistectv Ruan Yevgeniya Nyuzi de Errazurich 1890 r Marsel Prust 1892 r francuzkij pismennik Dzhejms Dzhojs irlandskij pismennik Virdzhiniya Vulf britanska pismennicya literaturnij kritik Maks Zhakob francuzkij poet i hudozhnik yevrejskogo pohodzhennya Mol v misti Dyep Chorna skelya Brajton Obri Berdsli britanskij hudozhnik grafik Rodina hudozhnika Frica Taulova Ivetta Gilber bogemna francuzka spivachka i aktorka kabare Charslz Konder hudozhnik Vaclav Nizhinskij 1910 r na sceni baletnij tancivnik antreprizi S P Dyagilyeva emigrant iz Rosiyi Zhan Kokto 1912 r hudozhnik i aktor Andre Zhid 1912 r francuzkij pismennik laureat Nobelivskoyi premiyi z literaturi 1947 Andre Zhid z priyatelyami v marokanskomu kafe na Vsesvitnij vistavci 1900 roku Portret kompozitora Igorya Stravinskogo 1915 r Simka diyachiv grupovij portret 1921 r nbsp Vaclav Nizhinskij 1910 r na sceni nbsp Genri Dzhejms Nacionalna portretna galereya Vashington Spolucheni Shtati Galereya Redaguvati nbsp Dzhon Singer Sardzhent Zhak Emil Blansh bl 1886 r nbsp Garri Melvill nbsp Yevgeniya Hyuzi de Errazurich 1890 r nbsp Olga Karachcholo 1889 r nbsp Portret kompozitora Igorya Stravinskogo 1915 r nbsp Rodina hudozhnika F Taulova kinec 19 st Muzej d Orse Parizh nbsp Portret materi hudozhnika Muzej v Ruani nbsp Charlz Konder britanskij hudozhnik 1904 r Galereya Tejt London Dzherela i posilannya RedaguvatiGeorges Paul Collet Jacques Emile Blanche le peintre ecrivain Bartillat 2006 ISBN 2 84100 385 X Art Encyclopedia angl Arhivovano 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Encyclopedie Universalis fr Arhivovano 24 veresnya 2013 u Wayback Machine Tate gallery angl Div takozh Redaguvati nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zhak Emil Blansh nbsp Portal Mistectvo Realizm Akademizm Portret Portret aktora v roli Impresionizm Postimpresionizm KubizmPrimitki Redaguvati a b v RKDartists d Track Q17299517 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Zhak Emil Blansh amp oldid 39763810