www.wikidata.uk-ua.nina.az

Дрогобицький повіт пол Powiat drohobycki 1 історична адміністративно територіальна одиниця у складі Королівства Галичини

Дрогобицький повіт

Дрогобицький повіт (пол. Powiat drohobycki) — історична адміністративно-територіальна одиниця у складі Королівства Галичини і Володимирії, ЗУНР, Польщі, УРСР і дистрикту Галичина. Центром повіту було місто Дрогобич.

Дрогобицький повіт
Основні дані
Країна: Австро-Угорщина, ЗУНР, Польська Республіка, УРСР
Воєводство: Королівство Галичини та Володимирії, Львівська військова область, Львівське воєводство, Дрогобицька область
Утворений: 1918
Населення: 194 485 (1931) р.
Площа: 1499,22 км²
Населені пункти та ґміни
Повітовий центр: Дрогобич
Міські гміни: 2
Сільські гміни: 12
Мапа повіту
Повітова влада

Період Австро-Угорщини Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (вересень 2016)

У 1854 році в Австрійській імперії була проведена адміністративна реформа, згідно з якою у складі Королівства Галичини та Володимирії були утворені повіти. 1867 року були скасовані округи, а повіти реорганізовані: частина зникла, а частина збільшилася за рахунок інших.

Період ЗУНР Редагувати

Дрогобич поряд із Самбором і Перемишлем був одним із трьох міст Східної Галичини, в гарнізонах яких переважали поляки серед військових, що вони й використали 1 листопада 1918 р. для захоплення міста, залучивши до цього й поляків-робітників. Українці натомість зібрали селян з довколишніх сіл, озброєних рушницями, косами й вилами, оточили місто і перекрили підвезення харчів. Доблесне польське військо протрималось 8 днів і вночі з 9 на 10 листопада покинуло Дрогобич.

Повітовим комісаром став д-р Микола Бодруґ, якого з 12 листопада 1918 року змінив Антін Горбачевський. Український Державний Банк (колишній «Австро-Угорський») очолив о. Антін Рудницький. Завідувачами податкового уряду стали Василь Гаврилів та Михасевич. Тимчасовим керівником повітового суду призначили Юліана Дроздовського. Начальником залізничної станції став інспектор Дмитро Гутович, пошти й телеграфу — Іван Калинович. Повітову жандармерію взяв під свою команду четар Окопний. Окружну Шкільну Раду очолив інспектор Іван Ліщинський. Директором української гімназії став Андрій Алиськевич. Повітову раду очолив Семен Вітик.

Міськими комісарами (бургомістрами) обрані: Борислава — землероб Євстахій Сасик (власник нерухомості), Тустанович — гірничий інженер Роман Левицький. Делегатами до УНРади обрані: від міста Дрогобича — Маріян Козаневич, від міста Борислава — Гриць Терлецький, від повіту — адвокат Гриць Кузів (УРП).

Під польською окупацією Редагувати

Включений до складу Львівського воєводства після утворення воєводства у 1920 році на окупованих Польщею землях ЗУНР.

Адміністративний поділ Редагувати

Дрогобицький повіт

Розпорядженням Ради Міністрів 20 травня 1930 р. до Борислава включено приміські села Мражниця, Баня Котовська, Губичі і Тустановичі.

Станом на 1934 рік площа Дрогобицького повіту становила 1 499,22 км²; населення (1931 р.) — 194 485 осіб, налічувалось 29279 житлових будинків.

15 червня 1934 р. село Волоща передане з Самбірського повіту до Дрогобицького.

1 серпня 1934 р. здійснено новий поділ на сільські гміни внаслідок об'єднання дотогочасних (збережених від Австро-Угорщини) гмін, які позначали громаду села. Новоутворені гміни відповідали волості — об'єднували громади кількох сіл або (в дуже рідкісних випадках) обмежувались єдиним дуже великим селом.

Міста (Міські гміни) Редагувати

  1. м. Дрогобич
  2. м. Борислав — місто з 1933 року
  3. Тустановичі — міська гміна до 1930, коли була включена до складу сусідньої міської гміни Борислав.

Сільські гміни Редагувати

Кількість:

1920—1934 рр. — 73

в 1934 р. — 74

1934—1939 рр. — 12

Об'єднані сільські гміни 1934 року Старі сільські гміни Кількість
1 Гміна Дережичі Дережичі, Ясениця-Сільна, Монастир-Дережицький, Модричі, Попелі 5
2 Гміна Добрівляни Воля Якубова, Волоща (з 15.06.1934), Вороблевичі, Грушів, Добрівляни, Літня, Ролів, Тинів 8
3 Гміна Гірське Більче, Гірське, Криниця, Раделичі, Липиці, Саска Камеральна (Мала Горожанна), Угартсберґ 7
4 Гміна Новий Кропивник Довге Підбузьке, Ластівка, Майдан, Новий Кропивник, Старий Кропивник, Рибник 6
5 Гміна Лішня Брониця, Долішній Лужок, Лішня, Медвежа, Монастир-Лішнянський, Нагуєвичі, Снятинка, Унятичі 8
6 Гміна Меденичі Довге Меденицьке (Довге), Йозефсберґ, Кеніґзав, Летня, Меденичі, Опарі, Ріпчиці 7
7 Гміна Нойдорф Болехівці, Верхні Гаї, Нижні Гаї, Нойдорф, Почаєвичі, Раневичі 6
8 Гміна Підбуж Бистриця, Винники, Жданівка, Залокоть, Опака, Підбуж, Підмонастирок, Смільна, Сторона, Уріж 10
9 Гміна Рихтичі Вацевичі, Далява, Липовець, Михайлевичі, Рихтичі, Солонське, Старе Село 7
10 Гміна Східниця Східниця 1
11 Гміна Стебник Доброгостів, Гассендорф, Колпець, Орів, Солець, Станиля, Стебник, Уличне 8
12 Гміна Трускавець Трускавець 1

Перейменування Редагувати

Рішенням міністра внутрішніх справ 25 листопада 1938 року змінені німецькі назви поселень (колоній) на польські:

Радянський період Редагувати

У першій половині вересня 1939 року німці окупували територію повіту, однак вже 24 вересня 1939 року передали її СРСР, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова вона належала до радянської зони впливу. 27 листопада 1939 року повіт включено до новоутвореної Дрогобицької області.

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано шляхом виділення двох міст у пряме обласне підпорядкування (Дрогобич і Борислав) та утворення районів — кожен із з кількох ґмін:

Третій Райх Редагувати

Німецькою окупаційною владою 1.08.1941 відновлений Дрогобицький повіт, для управління яким 11.08.1941 утворено Дрогобицьке окружне староство (нім. Kreishauptmannschaft Drohobycz). Відновлений був також і поділ на ґміни. 1 вересня 1943 Дережицьку ґміну було розділено на чотири частини та включено одну з них (село Попелі) до складу Борислава, другу (присілки Млинки Шкільникові і Млинки Сівкові) віднесено до міста Дрогобича, третю (села Дережичі, Ясениця-Сільна і Монастир-Дережицький) передано Лішнянській ґміні, а четверту (місцевості Циганівка, Модричі і Державний нафтопромисел села Модричі) приєднано до Стебницької ґміни.

Після повторної радянської окупації на початку серпня 1944 р., радянською владою повіт знову був поділений на райони.

Населення Редагувати

За переписом 1900 р. населення повіту загальним числом 134 056 жителів поділялось:

  • за конфесіями — 20 932 римокатолики (15,61 %), 88 719 грекокатоликів (66,18 %), 22 001 юдей (16,41 %) та 2 404 інших віросповідань (1,79 %);
  • за розмовною мовою — 11 897 німецькою (8,87 %), 29 899 польською (22,30 %), 91 902 українською (68,55 %) та 52 іншими мовами (0,04 %).

У 1939 році в повіті проживало 207 310 мешканців (124 145 українців-грекокатоликів — 59,88 %, 7 400 українців-латинників — 3,57 %, 41 570 поляків — 20,05 %, 260 польських колоністів міжвоєнного періоду — 0,13 %, 30 590 євреїв — 14,76 % і 3 345 німців та осіб інших національностей — 1,61 %).

Публіковані польським урядом цифри про національний склад повіту за результатами перепису 1931 року (з 194 456 населення ніби-то було аж 91 935 (47,28 %) поляків при 79 214 (40,74 %) українців, 20 484 (10,53 %) євреїв і 2 428 (1,25 %) німців) суперечать даним, отриманим від місцевих жителів (див. вище) і шематизмам та національним пропорціям за допольськими (австрійськими) та післяпольськими (радянським 1940 і німецьким 1943) переписами.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 9 червня 2011. 
  2. ОРГАНІЗАЦІЯ ЦИВІЛЬНОЇ ВЛАДИ ЗУНР У ПОВІТАХ ГАЛИЧИНИ (ЛИСТОПАД — ГРУДЕНЬ 1918 РОКУ) [ 21 вересня 2019 у Wayback Machine.], Олег Павлишин, 1.09.2011
  3. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 20 maja 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Borysławia w powiecie drohobyckim, województwie lwowskiem. [ 23 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  4. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów drohobyckiego i samborskiego w województwie lwowskiem. [ 8 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. . Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 9 червня 2011. 
  6. M.P. 1938 nr 277 poz. 653[недоступне посилання]
  7. Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [ 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. . Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 21 грудня 2016. 
  9. Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Königreiche und Länder, bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszählung vom 31. Dezember 1900, XII. Galizien. Wien (online).
  10. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 24

Див. також Редагувати

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Drogobickij povit pol Powiat drohobycki 1 istorichna administrativno teritorialna odinicya u skladi Korolivstva Galichini i Volodimiriyi ZUNR Polshi URSR i distriktu Galichina Centrom povitu bulo misto Drogobich Drogobickij povitOsnovni daniKrayina Avstro Ugorshina ZUNR Polska Respublika URSRVoyevodstvo Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Lvivska vijskova oblast Lvivske voyevodstvo Drogobicka oblastUtvorenij 1918Naselennya 194 485 1 1931 r Plosha 1499 22 1 km Naseleni punkti ta gminiPovitovij centr DrogobichMiski gmini 2Silski gmini 12Mapa povituPovitova vlada Zmist 1 Period Avstro Ugorshini 2 Period ZUNR 3 Pid polskoyu okupaciyeyu 3 1 Administrativnij podil 3 1 1 Mista Miski gmini 3 1 2 Silski gmini 3 2 Perejmenuvannya 4 Radyanskij period 5 Tretij Rajh 6 Naselennya 7 Primitki 8 Div takozhPeriod Avstro Ugorshini RedaguvatiCej rozdil potrebuye dopovnennya veresen 2016 U 1854 roci v Avstrijskij imperiyi bula provedena administrativna reforma zgidno z yakoyu u skladi Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi buli utvoreni poviti 1867 roku buli skasovani okrugi a poviti reorganizovani chastina znikla a chastina zbilshilasya za rahunok inshih Period ZUNR RedaguvatiDrogobich poryad iz Samborom i Peremishlem buv odnim iz troh mist Shidnoyi Galichini v garnizonah yakih perevazhali polyaki sered vijskovih sho voni j vikoristali 1 listopada 1918 r dlya zahoplennya mista zaluchivshi do cogo j polyakiv robitnikiv Ukrayinci natomist zibrali selyan z dovkolishnih sil ozbroyenih rushnicyami kosami j vilami otochili misto i perekrili pidvezennya harchiv Doblesne polske vijsko protrimalos 8 dniv i vnochi z 9 na 10 listopada pokinulo Drogobich Povitovim komisarom stav d r Mikola Bodrug yakogo z 12 listopada 1918 roku zminiv Antin Gorbachevskij 2 Ukrayinskij Derzhavnij Bank kolishnij Avstro Ugorskij ocholiv o Antin Rudnickij Zaviduvachami podatkovogo uryadu stali Vasil Gavriliv ta Mihasevich Timchasovim kerivnikom povitovogo sudu priznachili Yuliana Drozdovskogo Nachalnikom zaliznichnoyi stanciyi stav inspektor Dmitro Gutovich poshti j telegrafu Ivan Kalinovich Povitovu zhandarmeriyu vzyav pid svoyu komandu chetar Okopnij Okruzhnu Shkilnu Radu ocholiv inspektor Ivan Lishinskij Direktorom ukrayinskoyi gimnaziyi stav Andrij Aliskevich Povitovu radu ocholiv Semen Vitik Miskimi komisarami burgomistrami obrani Borislava zemlerob Yevstahij Sasik vlasnik neruhomosti Tustanovich girnichij inzhener Roman Levickij Delegatami do UNRadi obrani vid mista Drogobicha Mariyan Kozanevich vid mista Borislava Gric Terleckij vid povitu advokat Gric Kuziv URP Pid polskoyu okupaciyeyu RedaguvatiVklyuchenij do skladu Lvivskogo voyevodstva pislya utvorennya voyevodstva u 1920 roci na okupovanih Polsheyu zemlyah ZUNR Administrativnij podil Redaguvati nbsp Drogobickij povitRozporyadzhennyam Radi Ministriv 20 travnya 1930 r do Borislava vklyucheno primiski sela Mrazhnicya Banya Kotovska Gubichi i Tustanovichi 3 Stanom na 1934 rik plosha Drogobickogo povitu stanovila 1 499 22 km naselennya 1931 r 194 485 osib nalichuvalos 29279 zhitlovih budinkiv 1 15 chervnya 1934 r selo Volosha peredane z Sambirskogo povitu do Drogobickogo 4 1 serpnya 1934 r zdijsneno novij podil na silski gmini 5 vnaslidok ob yednannya dotogochasnih zberezhenih vid Avstro Ugorshini gmin yaki poznachali gromadu sela Novoutvoreni gmini vidpovidali volosti ob yednuvali gromadi kilkoh sil abo v duzhe ridkisnih vipadkah obmezhuvalis yedinim duzhe velikim selom Mista Miski gmini Redaguvati m Drogobich m Borislav misto z 1933 roku Tustanovichi miska gmina do 1930 koli bula vklyuchena do skladu susidnoyi miskoyi gmini Borislav Silski gmini Redaguvati Kilkist 1920 1934 rr 73v 1934 r 741934 1939 rr 12 Ob yednani silski gmini 1934 roku Stari silski gmini Kilkist1 Gmina Derezhichi Derezhichi Yasenicya Silna Monastir Derezhickij Modrichi Popeli 52 Gmina Dobrivlyani Volya Yakubova Volosha z 15 06 1934 Voroblevichi Grushiv Dobrivlyani Litnya Roliv Tiniv 83 Gmina Girske Bilche Girske Krinicya Radelichi Lipici Saska Kameralna Mala Gorozhanna Ugartsberg 74 Gmina Novij Kropivnik Dovge Pidbuzke Lastivka Majdan Novij Kropivnik Starij Kropivnik Ribnik 65 Gmina Lishnya Bronicya Dolishnij Luzhok Lishnya Medvezha Monastir Lishnyanskij Naguyevichi Snyatinka Unyatichi 86 Gmina Medenichi Dovge Medenicke Dovge Jozefsberg Kenigzav Letnya Medenichi Opari Ripchici 77 Gmina Nojdorf Bolehivci Verhni Gayi Nizhni Gayi Nojdorf Pochayevichi Ranevichi 68 Gmina Pidbuzh Bistricya Vinniki Zhdanivka Zalokot Opaka Pidbuzh Pidmonastirok Smilna Storona Urizh 109 Gmina Rihtichi Vacevichi Dalyava Lipovec Mihajlevichi Rihtichi Solonske Stare Selo 710 Gmina Shidnicya Shidnicya 111 Gmina Stebnik Dobrogostiv Gassendorf Kolpec Oriv Solec Stanilya Stebnik Ulichne 812 Gmina Truskavec Truskavec 1Perejmenuvannya Redaguvati Rishennyam ministra vnutrishnih sprav 25 listopada 1938 roku zmineni nimecki nazvi poselen kolonij na polski 6 Korosnica Korosnica zamist Jozefsberg Josefsberg Polminovice Polminowice zamist Nojdorf Neudorf Ruvne Rowne zamist Kenigzav Konigsau Ulichno Male Uliczno Male zamist Gasendorf Gassendorf Vipuchki Wypuczki zamist Ugartsberg Ugartsberg Radyanskij period RedaguvatiU pershij polovini veresnya 1939 roku nimci okupuvali teritoriyu povitu odnak vzhe 24 veresnya 1939 roku peredali yiyi SRSR oskilki za paktom Ribbentropa Molotova vona nalezhala do radyanskoyi zoni vplivu 27 listopada 1939 roku povit vklyucheno do novoutvorenoyi Drogobickoyi oblasti 7 17 sichnya 1940 r povit likvidovano shlyahom vidilennya dvoh mist u pryame oblasne pidporyadkuvannya Drogobich i Borislav ta utvorennya rajoniv 8 kozhen iz z kilkoh gmin Medenickij zi gmin Gorucko Dobrivlyani i Medenichi Drogobickij zi gmin Derezhichi Lishnya Nojdorf Rihtichi Stebnik i Truskavec Pidbuzkij zi gmin Novij Kropivnik i Pidbuzh Tretij Rajh RedaguvatiNimeckoyu okupacijnoyu vladoyu 1 08 1941 vidnovlenij Drogobickij povit dlya upravlinnya yakim 11 08 1941 utvoreno Drogobicke okruzhne starostvo nim Kreishauptmannschaft Drohobycz Vidnovlenij buv takozh i podil na gmini 1 veresnya 1943 Derezhicku gminu bulo rozdileno na chotiri chastini ta vklyucheno odnu z nih selo Popeli do skladu Borislava drugu prisilki Mlinki Shkilnikovi i Mlinki Sivkovi vidneseno do mista Drogobicha tretyu sela Derezhichi Yasenicya Silna i Monastir Derezhickij peredano Lishnyanskij gmini a chetvertu miscevosti Ciganivka Modrichi i Derzhavnij naftopromisel sela Modrichi priyednano do Stebnickoyi gmini Pislya povtornoyi radyanskoyi okupaciyi na pochatku serpnya 1944 r radyanskoyu vladoyu povit znovu buv podilenij na rajoni Naselennya RedaguvatiZa perepisom 1900 r naselennya povitu zagalnim chislom 134 056 zhiteliv podilyalos 9 za konfesiyami 20 932 rimokatoliki 15 61 88 719 grekokatolikiv 66 18 22 001 yudej 16 41 ta 2 404 inshih virospovidan 1 79 za rozmovnoyu movoyu 11 897 nimeckoyu 8 87 29 899 polskoyu 22 30 91 902 ukrayinskoyu 68 55 ta 52 inshimi movami 0 04 U 1939 roci v poviti prozhivalo 207 310 meshkanciv 124 145 ukrayinciv grekokatolikiv 59 88 7 400 ukrayinciv latinnikiv 3 57 41 570 polyakiv 20 05 260 polskih kolonistiv mizhvoyennogo periodu 0 13 30 590 yevreyiv 14 76 i 3 345 nimciv ta osib inshih nacionalnostej 1 61 10 Publikovani polskim uryadom cifri pro nacionalnij sklad povitu za rezultatami perepisu 1931 roku z 194 456 naselennya nibi to bulo azh 91 935 47 28 polyakiv pri 79 214 40 74 ukrayinciv 20 484 10 53 yevreyiv i 2 428 1 25 nimciv superechat danim otrimanim vid miscevih zhiteliv div vishe i shematizmam ta nacionalnim proporciyam za dopolskimi avstrijskimi ta pislyapolskimi radyanskim 1940 i nimeckim 1943 perepisami Primitki Redaguvati a b v g Skorowidz gmin Rzeczypospolitej Polskiej Warszawa 1935 Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 9 chervnya 2011 ORGANIZACIYa CIVILNOYi VLADI ZUNR U POVITAH GALIChINI LISTOPAD GRUDEN 1918 ROKU Arhivovano 21 veresnya 2019 u Wayback Machine Oleg Pavlishin 1 09 2011 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 20 maja 1930 r o rozszerzeniu granic miasta Boryslawia w powiecie drohobyckim wojewodztwie lwowskiem Arhivovano 23 zhovtnya 2016 u Wayback Machine pol Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o zmianie granic powiatow drohobyckiego i samborskiego w wojewodztwie lwowskiem Arhivovano 8 sichnya 2017 u Wayback Machine pol Rozporyadzhennya Ministra Vnutrishnih Sprav vid 14 lipnya 1934 roku pro podil drogobickogo povitu v lvivskomu voyevodstvi na gmini silski municipaliteti Dz U z 1934 r Nr 64 poz 542 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2013 Procitovano 9 chervnya 2011 M P 1938 nr 277 poz 653 nedostupne posilannya Ukaz PREZIDIUMA VERHOVNOGO SOVETA USSR 27 11 1939 Ob obrazovanii Lvovskoj Drogobychskoj Volynskoj Stanislavskoj Tarnopolskoj i Rovenskoj oblastej v sostave URSR Arhivovano 26 listopada 2016 u Wayback Machine ros Hronika za 17 sichnya 1940 roku na sajti Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 21 grudnya 2016 Gemeindelexikon der im Reichsrate vertretenen Konigreiche und Lander bearbeitet auf Grund der Ergebnisse der Volkszahlung vom 31 Dezember 1900 XII Galizien Wien online Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Arhivovano 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 24Div takozh RedaguvatiPovit Strijskij nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Polshi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Drogobickij povit amp oldid 37584102