Добрівля́ни (англ. Dobrivliany) — село Дрогобицького району Львівської області.
| село Добрівляни | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Дрогобицький район |
| Громада | Дрогобицька міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1570 рік |
| Населення | 1249 |
| Площа | 15.044 км² |
| Густота населення | 84.22 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82134 |
| Телефонний код | +380 3244 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°26′07″ пн. ш. 23°33′58″ сх. д. / 49.43528° пн. ш. 23.56611° сх. д.Координати: 49°26′07″ пн. ш. 23°33′58″ сх. д. / 49.43528° пн. ш. 23.56611° сх. д. |
| Водойми | р. Бронці, р. Трудниця |
| Місцева влада | |
| Карта | |
Добрівляни | |
Добрівляни | |
| Мапа | |
Історія Редагувати
Виросло село неподалік від зруйнованого та спаленого татарами містечка Теренці, на полі, де «добре росли льони» — звідси й назва, яка з часом злилася в одне слово — Добрівляни.
Перша збережена письмова згадка про село належить до 1392 року. У 1705 році від чуми померло до половини мешканців Добрівлян. Тоді українців переселили в північну частину села, і вона дістала назву Руської, а привезених із польських земель мазурів-колоністів поселили в південній частині села, і її назвали Польською.
У 1872 році через село прокладено залізницю Стрий—Дрогобич—Самбір, споруджено залізничну станцію.
До 1914 року в Добрівлянах проживало 2 024 українці, 32 поляки, 42 євреї. У 1939 році проживало 2 200 українців, 40 поляків, 30 євреїв. Був панський фільварок (власник — Котуля), відділення пошти, телеграфу, поліції. У 1920-1930-х роках в селі активно діяла група КПЗУ, чисельністю до 60 осіб. Їй протистояла група національно свідомих селян, об'єднаних навколо читальні «Просвіти».
У радянські часи в селі вибухнула хімічна станція місцевого колгоспу імені Кірова.
У Добрівлянах розташована дерев'яна церква Покрова Пресвятої Богородиці 1875.
Персоналії Редагувати
- Берегуляк Іван — підхорунжий УСС, похований у с. Вівся Тернопільської області.
- Берегуляк Остап (1912—1990) — художник.
- Бульо Віра (нар. 1943) — кандидат хіміко-біологічних наук.
- Дуцяк Іван (1949—2006) — кандидат фізико-математичних наук.
- Захарія Йосип Андрійович (1923—2021) — кандидат технічних наук, професор Львівської політехніки.
- Захарія (Западнюк) Катерина Андріївна (1926—2012) — доктор медичних наук, професор.
- Захарія (Демидюк) Марія Григорівна (1918—2020) — кандидат сільськогосподарських наук.
- Касим Галина (нар. 1972) — кандидат педагогічних наук.
- Костюк Йосип (1929—1991) — кандидат технічних наук.
- Нижник Віра Дмитрівна
- Нижник Ігор Йосипович (1935—2013) — музикант, поет.
- Пархуць Ганна Йосипівна (нар. 1942) — вишивальниця, заслужений майстер народної творчості України.
- Римар Олександр (нар. 1943) — кандидат технічних наук.
- Сивохіп Іван Федорович (1907—1991) — український радянський партійний діяч, депутат Народних Зборів Західної України (1939), голова Самбірського міськвиконкому Львівської області. Депутат Дрогобицької обласної ради 2—3-го скликань.
- Сіраковський Іван (1910—1981) — член КПЗУ, депутат Народних Зборів Західної України (1939).
- Сорока Іван (1910—1944) — хоровий диригент.
- Сорока Роман (1936—2009) — хоровий і оркестровий диригент.
- Стеців Степан (1905—1964) — художник.
- Щербак (Стецик) Марія Степанівна (нар. 1965) — кандидат філологічних наук, доцент Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 9 вересня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
Джерела Редагувати
- Офіційний сайт дрогобицького району [ 14 лютого 2022 у Wayback Machine.]
- Дрогобич — офіційний міський портал [ 16 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Децентралізація [ 18 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Захарія Йосип. Добрівляни на Дрогобиччині — Львів, 2010 рік
| Це незавершена стаття з географії Дрогобицького району. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |