www.wikidata.uk-ua.nina.az

Орів О рів село в Дрогобицькому районі Львівської області Україна Населення становить 1724 осіб Орган місцевого самовряд

Орів

О́рів — село в Дрогобицькому районі Львівської області (Україна). Населення становить 1724 осіб. Орган місцевого самоврядування — Трускавецька міська рада.

село Орів
Країна  Україна
Область Львівська область
Район Дрогобицький район
Громада Трускавецька міська громада
Основні дані
Засноване 1589
Населення 1964
Площа 69,47 км²
Густота населення 28,27 осіб/км²
Поштовий індекс 82610
Телефонний код +380 3251
Географічні дані
Географічні координати 49°11′33″ пн. ш. 23°31′00″ сх. д. / 49.19250° пн. ш. 23.51667° сх. д. / 49.19250; 23.51667Координати: 49°11′33″ пн. ш. 23°31′00″ сх. д. / 49.19250° пн. ш. 23.51667° сх. д. / 49.19250; 23.51667
Середня висота
над рівнем моря 		519 м
Водойми Стинавка, Роп'яний, Довгий
Місцева влада
Адреса ради 82200, Львівська обл. м.Трускавець ,вул.Бориславська 2
Карта
Орів
Орів
Мапа

Географія Редагувати

Орів розташований в історико-етнографічному регіоні Бойківщини. Село лежить у Стинаво-орівській річковій долині та має протяжність із заходу на схід — майже 14 км, а із півночі на південь — 6 км. Це село є порівняно великим, сільські будиночки розкидані по мальовничих і чарівних місцях Орова.

У селі потоки Роп'яний та Довгий впадаєть у річку Стинавку.

Річка Стинавка, що протікає через усе село, тут бере початок. Вона починається в самому початку села, там, де по лівому боці — урочище «Старе поле», а справа — «Венгерщина».

До річки Стинавка впадає багато потоків: «Воронів потік» — по один бік цвинтаря, з іншого боку цвинтаря тече другий потік «Безіменний», далі — «Когутів потік», «Довгий потік», «Середній потік», «Широковець», «Покуті», «Оровець», «Килиманівець», та ще багато інших струмків і джерел. Річки і потоки кишіли від форелі. Тепер річка Стинавка майже мертва. Хоча можна побачити поодиноко плаваючу рибину.

Назва села Редагувати

У 1589 році люди з долин втікали від татарської навали в гори. Коли якась група вийшла на високий гірський діл, то люди побачили внизу гарну зелену улоговину, по середині яр. Сріблилася хвилями річка. Хтось вигукнув: «О, який гарний рів! Ану тут поселимося». Так і пішла, за легендою, назва села Орів.

За іншим варіантом легенди, право стати першовідкривачем гірської долини надана галицькому князю.

«Горів» — давня назва населеного пункту, котра мала побутування, за народними переказами, до XIX ст. Згідно з легендами топонім має походження через розташування на високогір'ї відносно всієї округи.

За іншою легендою в часи монгольської навали населений пункт, на місці сучасного Орова, був спалений, тому отримав назву «Погорів» чи «Погорове». Практично до XIX ст. зазначений топонім побутував нарівні з сучасним.

«Орове» та «Оровзе» — польськомовнні варіанти назви села. «Урьове» досить малопоширений варіант назви села. Побутує в окремих публіцистів діаспори.

Мікротопонімія Редагувати

  • «Діл» або «Дів» — топонім гірського хребта, який відмежовує сільську долину. Офіційна назва «Орівська скиба» — частина гірської системи Східних Бескидів. Безпосередньо назва «Діл», можливо, походить від слова «вододіл», тобто лінії розмежування річкових басейнів. Умовно в селі вирізняють «Ямельницький Діл» та «Зимівський Діл», через сусідство з відповідними населеними пунктами (Ямельниця та Зимівки).
  • «Цюхів» або «Цюхів Верх» — найвища гірська вершина в межах Орова та одна з найвищих вершин Сколівських Бескидів. Вона домінує над північною частиною села. Топонім виник як данина пам'яті дідича (пана) Цюха, який володів полонинами на схилах гори. До речі, досі лісові галявини називаються в цій частині села — «Цюхові кітлини». Крім того, з постаттю Цюха пов'язаний комплекс легенд та народних переказів.
  • Основний гідротопонім села — річка Стинавка. Назва походить від сіл Верхня та Нижня Стинава, по яких проходить головна частина річки.
  • «Горішній (верхній) Кінець» та «Долішній (нижній) Кінець» — головні територіальні одиниці, через розміщення села вздовж річки Стинавки. «Горішній кінець» міститься на півночі села, у високогір'ї, на противагу «Долішньому».
  • «Довгий потік» — значна частина села, урочище, найдовший водний потік в селі, найвіддаленіша група садиб. Приблизна довжина ланцюга садиб сягає 2—2,5 км.
  • «Белаїв». Ще один подібний підпал в тих же часах відбувався і на горі «Белеїв», де кріпаками-орівчанами було спалено гуральню дідича Белея. Власне від нього походить назва місцевості.
  • «Версоня» — значний за населенням кут села, розташований на схилі Ямельницького Долу, топонім, напевне, походить від трави «верес» або ж через розміщення на крутих схилах «верхах».
  • «Кілемановець» — частина заселеної території, однойменний потік та боковий гірський хребет. Топонім, згідно з народними тлумаченнями, від прізвища польського (або австрійського) пана Келемана, що володів значними землями в цій місцевості.
  • «Чорногора» — урочище, розташоване на схилах гори Цюхів.
  • «Погар» — топонім у «Горішньому Кінці», пов'язане з подіями татаро-монгольської навали. Згідно з переказами саме тут татари спалили древнє поселення, яке відповідно «погоріло».
  • «Зарубина» — також топонім пов'язаний з татарами. За легендами тут відбулася кривава битва, у якій зарубали багато воїнів — «зарубали татар».
  • «Шевський горбок» — невеликий кут села, поблизу центральної осі поселення, через проживання, за переказами, на «горбку» шевця.
  • «Вапнярки» — місцевість з великою кількістю площ з ґрунтом, який містить вапно. Населення використовувало їх для випарювання вапна.
  • «Змули» — розміщене поблизу річки, відповідно до свого роду гідротопонім. Місцевість виникла внаслідок нанесення річкою ґрунту — мулу.
  • «Соломіне» — частина Зимівків, відзначалося багатими господарствами, які сіяли зернові, від яких було багато соломи.
  • «Орівець» — урочище, розміщується на схилах «Зимівського Долу». Можливо, через пряму відповідність рельєфу урочища до всього Орова утворилося таке сприйняття місцевості, як малої копії всього села.
  • «Гулярня» — урочище на межі Орова і Зимівків, де розміщувалася гуральня.
  • «Гребля» — мікротопонім, до 30-х рр. XX ст. тут була водяна гребля і тартак.

Також в селі є наступні мікротопоніми: «Верхня Імшичина», урочище «Камінець», урочище «Брама», урочище «Половінь», «Гнила Поточина», «Кути» в Зимівки, «Під горбом», «Горб», «Риба», «Бухали», «Плай», «Сигла», «Іваники».

В документі передачі «власті» орівському парохові Семену Станавському 10 січня 1799 року зазначалися місцевості: «Широковець», «Марковці», «Петросово», «Роп'яні», «Згарьох», «Бобовичі».

В Орові є величезні камені. Один з них лежить навпроти мурованої церкви Св. Покрови. Його звуть «Чортів Камінь». Легенда переказує, що чорти пхали цей камінь на церкву, одначе запіяв когут, то вони з ляку і залишили.

Духовне життя Редагувати

Орівська громада належить до Греко-Католицької церкви. До нерухомого майна церкви відносяться кам'яна церква Івана Хрестителя з церковним убранством, ритуальними атрибутами, церковним інвентарем і документами, а також дзвіниця біля церкви; церква Воскресіння Ісуса Христа (на кладовищі) із внутрішнім майном та дзвіниця біля церкви.

В Орові дві церкви. Одна — «долішня», мурована, на честь Св. Покрови, де відправляються богослужіння в неділі і свята, та цілий Великий піст. У другій, «горішній», церкві, що високо на горі, де цвинтар, між двома потоками,— відправляють богослужіння під час днів тижня, а також Служби Божі. А ще відправляють Служби Божі у Великодній понеділок і вівторок. На Великдень, рано, Службу Божу відправляли у «долішній» церкві.

Населення Редагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2035 осіб, з яких 944 чоловіки та 1091 жінка.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1724 особи.

Мова Редагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Відсоток
українська 99,54 %
російська 0,41 %
білоруська 0,06 %

Орів у планах розвику Трускавця (початок XX ст.) Редагувати

Орів, будучи найближчим гірським селом Трускавця та маючи джерела мінеральної води типу «Нафтуся», на початку XX ст. займав важливе місце у планах з розвитку Трускавця, як курорту. Зокрема передбачалася побудова декількох вілл на «Цухові», згідно з концепцією «про мережу невеликих курортів» Фелінського Р., та будівництво підвісної канатної дороги з Трускавця на Цюхів Діл.

У складі «Другої Польщі» (Польська Республіка (1918—1939)) Редагувати

Напередодні Першої світової війни Орів разом із с. Зимівки (або як називали «За ділом») мало населення: 4131 жителі. Це було останнє село Дрогобицького повіту, розташоване в Карпатах на висоті понад 900 м.

1 серпня 1934 р. було створено ґміну Стебник в дрогобицькому повіті. До неї увійшли сільські громади: Стебника, Доброгостова, Гассендорфа (Gassendorf), Колпця, Орова, Сільця, Станилі й Уличного.

Орів має досить багато лісу, переважно з боку Борислава, Трускавця, Стебника, Доброгостова та Уличного — це Міський ліс.

Див. також Редагувати

Примітки Редагувати

  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  4. . Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 2 травня 2011. 

Джерела Редагувати

Орів: затишок та щира гостинність [ 16 січня 2021 у Wayback Machine.]

Посилання Редагувати


Це незавершена стаття з географії Львівської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
O riv selo v Drogobickomu rajoni Lvivskoyi oblasti Ukrayina Naselennya stanovit 1724 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Truskavecka miska rada selo OrivKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Drogobickij rajonGromada Truskavecka miska gromadaOsnovni daniZasnovane 1589Naselennya 1964Plosha 69 47 km Gustota naselennya 28 27 osib km Poshtovij indeks 82610Telefonnij kod 380 3251Geografichni daniGeografichni koordinati 49 11 33 pn sh 23 31 00 sh d 49 19250 pn sh 23 51667 sh d 49 19250 23 51667 Koordinati 49 11 33 pn sh 23 31 00 sh d 49 19250 pn sh 23 51667 sh d 49 19250 23 51667Serednya visotanad rivnem morya 519 mVodojmi Stinavka Rop yanij DovgijMisceva vladaAdresa radi 82200 Lvivska obl m Truskavec vul Borislavska 2KartaOrivOrivMapa Zmist 1 Geografiya 2 Nazva sela 3 Mikrotoponimiya 4 Duhovne zhittya 5 Naselennya 5 1 Mova 6 Oriv u planah rozviku Truskavcya pochatok XX st 7 U skladi Drugoyi Polshi Polska Respublika 1918 1939 8 Div takozh 9 Primitki 10 Dzherela 11 PosilannyaGeografiya RedaguvatiOriv roztashovanij v istoriko etnografichnomu regioni Bojkivshini Selo lezhit u Stinavo orivskij richkovij dolini ta maye protyazhnist iz zahodu na shid majzhe 14 km a iz pivnochi na pivden 6 km Ce selo ye porivnyano velikim silski budinochki rozkidani po malovnichih i charivnih miscyah Orova U seli potoki Rop yanij ta Dovgij vpadayet u richku Stinavku Richka Stinavka sho protikaye cherez use selo tut bere pochatok Vona pochinayetsya v samomu pochatku sela tam de po livomu boci urochishe Stare pole a sprava Vengershina Do richki Stinavka vpadaye bagato potokiv Voroniv potik po odin bik cvintarya z inshogo boku cvintarya teche drugij potik Bezimennij dali Kogutiv potik Dovgij potik Serednij potik Shirokovec Pokuti Orovec Kilimanivec ta she bagato inshih strumkiv i dzherel Richki i potoki kishili vid foreli Teper richka Stinavka majzhe mertva Hocha mozhna pobachiti poodinoko plavayuchu ribinu Nazva sela Redaguvati nbsp U 1589 roci lyudi z dolin vtikali vid tatarskoyi navali v gori Koli yakas grupa vijshla na visokij girskij dil to lyudi pobachili vnizu garnu zelenu ulogovinu po seredini yar Sriblilasya hvilyami richka Htos viguknuv O yakij garnij riv Anu tut poselimosya Tak i pishla za legendoyu nazva sela Oriv nbsp Za inshim variantom legendi pravo stati pershovidkrivachem girskoyi dolini nadana galickomu knyazyu Goriv davnya nazva naselenogo punktu kotra mala pobutuvannya za narodnimi perekazami do XIX st Zgidno z legendami toponim maye pohodzhennya cherez roztashuvannya na visokogir yi vidnosno vsiyeyi okrugi Za inshoyu legendoyu v chasi mongolskoyi navali naselenij punkt na misci suchasnogo Orova buv spalenij tomu otrimav nazvu Pogoriv chi Pogorove Praktichno do XIX st zaznachenij toponim pobutuvav narivni z suchasnim Orove ta Orovze polskomovnni varianti nazvi sela Urove dosit maloposhirenij variant nazvi sela Pobutuye v okremih publicistiv diaspori Mikrotoponimiya Redaguvati Dil abo Div toponim girskogo hrebta yakij vidmezhovuye silsku dolinu Oficijna nazva Orivska skiba chastina girskoyi sistemi Shidnih Beskidiv Bezposeredno nazva Dil mozhlivo pohodit vid slova vododil tobto liniyi rozmezhuvannya richkovih basejniv Umovno v seli viriznyayut Yamelnickij Dil ta Zimivskij Dil cherez susidstvo z vidpovidnimi naselenimi punktami Yamelnicya ta Zimivki Cyuhiv abo Cyuhiv Verh najvisha girska vershina v mezhah Orova ta odna z najvishih vershin Skolivskih Beskidiv Vona dominuye nad pivnichnoyu chastinoyu sela Toponim vinik yak danina pam yati didicha pana Cyuha yakij volodiv poloninami na shilah gori Do rechi dosi lisovi galyavini nazivayutsya v cij chastini sela Cyuhovi kitlini Krim togo z postattyu Cyuha pov yazanij kompleks legend ta narodnih perekaziv Osnovnij gidrotoponim sela richka Stinavka Nazva pohodit vid sil Verhnya ta Nizhnya Stinava po yakih prohodit golovna chastina richki Gorishnij verhnij Kinec ta Dolishnij nizhnij Kinec golovni teritorialni odinici cherez rozmishennya sela vzdovzh richki Stinavki Gorishnij kinec mistitsya na pivnochi sela u visokogir yi na protivagu Dolishnomu Dovgij potik znachna chastina sela urochishe najdovshij vodnij potik v seli najviddalenisha grupa sadib Priblizna dovzhina lancyuga sadib syagaye 2 2 5 km Belayiv She odin podibnij pidpal v tih zhe chasah vidbuvavsya i na gori Beleyiv de kripakami orivchanami bulo spaleno guralnyu didicha Beleya Vlasne vid nogo pohodit nazva miscevosti Versonya znachnij za naselennyam kut sela roztashovanij na shili Yamelnickogo Dolu toponim napevne pohodit vid travi veres abo zh cherez rozmishennya na krutih shilah verhah Kilemanovec chastina zaselenoyi teritoriyi odnojmennij potik ta bokovij girskij hrebet Toponim zgidno z narodnimi tlumachennyami vid prizvisha polskogo abo avstrijskogo pana Kelemana sho volodiv znachnimi zemlyami v cij miscevosti Chornogora urochishe roztashovane na shilah gori Cyuhiv Pogar toponim u Gorishnomu Kinci pov yazane z podiyami tataro mongolskoyi navali Zgidno z perekazami same tut tatari spalili drevnye poselennya yake vidpovidno pogorilo Zarubina takozh toponim pov yazanij z tatarami Za legendami tut vidbulasya krivava bitva u yakij zarubali bagato voyiniv zarubali tatar Shevskij gorbok nevelikij kut sela poblizu centralnoyi osi poselennya cherez prozhivannya za perekazami na gorbku shevcya Vapnyarki miscevist z velikoyu kilkistyu plosh z gruntom yakij mistit vapno Naselennya vikoristovuvalo yih dlya viparyuvannya vapna Zmuli rozmishene poblizu richki vidpovidno do svogo rodu gidrotoponim Miscevist vinikla vnaslidok nanesennya richkoyu gruntu mulu Solomine chastina Zimivkiv vidznachalosya bagatimi gospodarstvami yaki siyali zernovi vid yakih bulo bagato solomi Orivec urochishe rozmishuyetsya na shilah Zimivskogo Dolu Mozhlivo cherez pryamu vidpovidnist relyefu urochisha do vsogo Orova utvorilosya take sprijnyattya miscevosti yak maloyi kopiyi vsogo sela Gulyarnya urochishe na mezhi Orova i Zimivkiv de rozmishuvalasya guralnya Greblya mikrotoponim do 30 h rr XX st tut bula vodyana greblya i tartak Takozh v seli ye nastupni mikrotoponimi Verhnya Imshichina urochishe Kaminec urochishe Brama urochishe Polovin Gnila Potochina Kuti v Zimivki Pid gorbom Gorb Riba Buhali Plaj Sigla Ivaniki V dokumenti peredachi vlasti orivskomu parohovi Semenu Stanavskomu 10 sichnya 1799 roku zaznachalisya miscevosti Shirokovec Markovci Petrosovo Rop yani Zgaroh Bobovichi V Orovi ye velichezni kameni Odin z nih lezhit navproti murovanoyi cerkvi Sv Pokrovi Jogo zvut Chortiv Kamin Legenda perekazuye sho chorti phali cej kamin na cerkvu odnache zapiyav kogut to voni z lyaku i zalishili Duhovne zhittya RedaguvatiOrivska gromada nalezhit do Greko Katolickoyi cerkvi Do neruhomogo majna cerkvi vidnosyatsya kam yana cerkva Ivana Hrestitelya z cerkovnim ubranstvom ritualnimi atributami cerkovnim inventarem i dokumentami a takozh dzvinicya bilya cerkvi cerkva Voskresinnya Isusa Hrista na kladovishi iz vnutrishnim majnom ta dzvinicya bilya cerkvi V Orovi dvi cerkvi Odna dolishnya murovana na chest Sv Pokrovi de vidpravlyayutsya bogosluzhinnya v nedili i svyata ta cilij Velikij pist U drugij gorishnij cerkvi sho visoko na gori de cvintar mizh dvoma potokami vidpravlyayut bogosluzhinnya pid chas dniv tizhnya a takozh Sluzhbi Bozhi A she vidpravlyayut Sluzhbi Bozhi u Velikodnij ponedilok i vivtorok Na Velikden rano Sluzhbu Bozhu vidpravlyali u dolishnij cerkvi Naselennya RedaguvatiZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 2035 osib z yakih 944 choloviki ta 1091 zhinka 1 Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkali 1724 osobi 2 Mova Redaguvati Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku 3 Mova Vidsotokukrayinska 99 54 rosijska 0 41 biloruska 0 06 Oriv u planah rozviku Truskavcya pochatok XX st RedaguvatiOriv buduchi najblizhchim girskim selom Truskavcya ta mayuchi dzherela mineralnoyi vodi tipu Naftusya na pochatku XX st zajmav vazhlive misce u planah z rozvitku Truskavcya yak kurortu Zokrema peredbachalasya pobudova dekilkoh vill na Cuhovi zgidno z koncepciyeyu pro merezhu nevelikih kurortiv Felinskogo R ta budivnictvo pidvisnoyi kanatnoyi dorogi z Truskavcya na Cyuhiv Dil U skladi Drugoyi Polshi Polska Respublika 1918 1939 RedaguvatiNaperedodni Pershoyi svitovoyi vijni Oriv razom iz s Zimivki abo yak nazivali Za dilom malo naselennya 4131 zhiteli Ce bulo ostannye selo Drogobickogo povitu roztashovane v Karpatah na visoti ponad 900 m 1 serpnya 1934 r bulo stvoreno gminu Stebnik v drogobickomu poviti Do neyi uvijshli silski gromadi Stebnika Dobrogostova Gassendorfa Gassendorf Kolpcya Orova Silcya Stanili j Ulichnogo 4 Oriv maye dosit bagato lisu perevazhno z boku Borislava Truskavcya Stebnika Dobrogostova ta Ulichnogo ce Miskij lis Div takozh RedaguvatiOrivska skiba Karpatski polonini girskolizhnij kurort Primitki Redaguvati Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Lvivska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Lvivska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Lvivska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Dz U z 1934 r Nr 64 poz 542 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2013 Procitovano 2 travnya 2011 Dzherela RedaguvatiOriv zatishok ta shira gostinnist Arhivovano 16 sichnya 2021 u Wayback Machine Posilannya RedaguvatiLvivshina Najdovsha vulicya v Ukrayini nazvana na chest Kobzarya Arhivovano 2 grudnya 2021 u Wayback Machine Golos Ukrayini 02 12 2021 nbsp Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Oriv amp oldid 37286497