Ла́стівка — село Дрогобицького району Львівської області, на березі річки Стрий у Карпатах. Налічує 450 дворів. Входить до Східницької селищної громади.
| село Ластівка | |
|---|---|
| |
| Країна | Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Дрогобицький район |
| Громада | Східницька селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | XIV століття |
| Населення | 802 |
| Площа | 1 км² |
| Густота населення | 802 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 82521 |
| Телефонний код | +380 3269 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°13′32″ пн. ш. 23°11′21″ сх. д. / 49.22556° пн. ш. 23.18917° сх. д.Координати: 49°13′32″ пн. ш. 23°11′21″ сх. д. / 49.22556° пн. ш. 23.18917° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 509 м |
| Водойми | Стрий |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | смт.Східниця |
| Карта | |
Ластівка | |
Ластівка | |
| Мапа | |
| Ластівка у Вікісховищі |
Географія ред.
Розташоване за 16 км від залізничної станції Явора, за 24 км від райцентру Турка.
Історія ред.
Перша згадка про село датується XIV сторіччям.
У Радянсько-німецькій війні брали участь 42 селяни, з них 24 загинули.
У серпні 1944 р загін УПА біля села напав на німецький загін захопив близько тридцяти обозів з боєприпасами.
3 червня 1949 року стрільці з КВ під командою командира Х-а, йдучи рейдом, вийшли на засідку радянської армії на верхах гір між селами Ластівка — Ясениця — Кіндратів. Ворог, силою близько 100 людей, лежав на голих хребтах гір, розташувавшись у формі фронтальної лінії, наче загороджував усі переходи між масивом Майданських і Недільнянсько-Смільнянських лісів, та мав при собі коней. Група УПА складалася з 11 людей. Ворог підпустив її під голий верх, а відтак закидав гранатами, яких впало 11. Завдяки тому, що група залягла, гранати не зробили жодних втрат. Після вибухів ворожих гранат група відступила. Ворожі втрати — один убитий.
Унаслідок примусової колективізації з боку СРСР у селі створено відділення яворського радгоспу «Комсомолець».
Герб села ред.
Герб Ластівки: у срібному полі над трьома синіми горами летить чорна ластівка з золотим дзьобом і срібним животиком, на синьому полі три срібні ялинки, середня вища від двох інших.
Ластівка уособлює назву села, а ялинки підкреслюють місцеву рослинність. Три ялинки також означають три села, підпорядковані сільраді. Герб, згідно з правилами сучасного українського місцевого герботворення, вписано у декоративний картуш, увінчаний золотою сільською короною, що свідчить про статус поселення.
Культові споруди ред.
У селі є три храми:
- Церква Святого Лазаря — належить УПЦ Київського патріархату
- Церква Покрови Пресвятої Богородиці — належить греко-католицької церкві
Церкву Покрови Пресвятої Богородиці зведено в 2001 році за проектом турківських архітекторів Михайла Лофія та Івана Бесєдіна, її спорудили майстри Валерій Пахомов, Євген Мотиш та Валерій Римарук.
Розташована в центрі села на рівній ділянці біля дороги. Мурована з цегли з дерев'яними верхами, хрещата в плані, прямокутними вівтарем, бабинцем та навою з укороченими бічними раменами. до вівтаря, по боках, прилягають прямокутні ризниці, а до бабинця від заходу — присілок. Наву на низькому дерев'яному світловому восьмерику вінчає велика приплюснута баня. Дві менші бані на невеликих восьмериках завершують двосхилі дахи бабинця і вівтаря. Бічні рамена вкриті двосхилими дахами.
Господарство ред.
У селі займаються розведенням рогатої худоби, вирощуванням льону. Функціонувала швейна та взуттєва майстерні.
Соціальна сфера ред.
Дев'ятирічна школа, народний дім на 200 осіб, бібліотека (8400 книг), ФАП, дві крамниці й поштове відділення.
Відомі мешканці ред.
Ярослав Приріз - єпископ Самбірсько-Дрогобицької єпархії Української греко-католицької церкви з 24 грудня 2011 року.
Нагірнич Дмитро Васильович — директор Ластівської НВК з 2004 року.
Посилання ред.
- Інформація про храми Турківського району [ 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.] на сайті РДА.
- Погода в селі [ 18 травня 2011 у Wayback Machine.].
- .
- https://skhidnytsia-rada.gov.ua/ [ 12 травня 2021 у Wayback Machine.]
- https://decentralization.gov.ua/newgromada/4246/composition [ 15 лютого 2021 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- UPA w switli dokumentiv z borotby za Ukrajinśku Samostijnu Sobornu Derżawu 1942—1950 rr., T. 2, 69-70.
- Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область/ — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — стор. 694—695
| Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |