Бі́льче — село в Україні, у Стрийському районі Львівської області. Розташоване за 37 кілометрів від райцентру Стрий, а за 7 кілометрів від села є залізнична станція Більче-Волиця. Населення у Більче становить 1684 особи.
| село Більче | |
|---|---|
| Країна | Україна |
| Область | Львівська область |
| Район | Стрийський район |
| Громада | Миколаївська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46100110020076337 |
| Облікова картка | с. Більче |
| Основні дані | |
| Засноване | 1466 |
| Населення | 1684 |
| Площа | 24,41 км² |
| Густота населення | 68,99 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81644 |
| Телефонний код | +380 3241 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°24′36″ пн. ш. 23°49′46″ сх. д. / 49.41000° пн. ш. 23.82944° сх. д.Координати: 49°24′36″ пн. ш. 23°49′46″ сх. д. / 49.41000° пн. ш. 23.82944° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 281 м |
| Відстань до обласного центру | 53 км |
| Відстань до районного центру | 37 км |
| Найближча залізнична станція | Більче — Волиця |
| Відстань до залізничної станції | 7 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81600, Львівська обл., Стрийський р-н, м. Миколаїв |
| Карта | |
Більче | |
Більче | |
| Мапа | |
Історія Редагувати
Перше згадка про село у друкованих джерелах датується 1466 роком. Той рік прийнято вважати першим для села Більче. Археологічні знахідки на території села свідчать про те, що люди тут мешкали ще в часи енеоліту. Поблизу села, в урочищі Запуст, збереглися і міські руїни XII—XIII сторіч. Дитинець знаходився в ур. Башта. Це руське містечко знищили монголо-татари. А вже на його руїнах постало сучасне Більче, з присілком Городище.
Церква святих Кузьми і Дем'яна Редагувати
Відомо, що 1515 року село мало власну парафіяльну церкву. Вона також була зруйнована татарами, тож селяни 1667 року збудували інший храм. Він проіснував до 1872-го.
Сьогодні у центрі села з 1885 року (за іншими даними з 1881 р.) стоїть дерев'яна церква Кузьми і Дем'яна. Вівтарна частина накрита пірамідальним низьким дахом з глухим ліхтарем і маківкою. З восьмерика цього ліхтаря відходить металева димова або вентиляційна труба. З двосхилого даху нави здіймається четверикова вежа, вкрита таким же дахом, який завершений прозорим ліхтарем. До південної та східної стін вівтаря прибудовані ризниці. Бабинець має величезні арочні вікна, через які можна заглянути всередину церкви. На західній околиці Більчого стоїть ще один — мурований храм. У північно-західному кутку подвір'я стоїть триярусна, оборонного типу дерев'яна дзвіниця з арковою галереєю, накрита традиційним шатровим дахом. За переказами, старша церква була розібрана й перевезена до сусіднього села Криниця.
Визначні вихідці Редагувати
- Зарицький Олексій — священик УГКЦ, Апостольський адміністратор Казахстану й Сибіру, репресований радянською владою. Зарахований до лику блаженних 2001 року папою Іваном Павлом ІІ.
- Стибель Володимир Володимирович (* 1968) — ректор Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Ґжицького. Доктор ветеринарних наук, професор.
- Трунквальтер Василь Миколайович — генеральний директор КНП «8-а міська клінічна лікарня м. Львова»
- Яворський Юліян Андрійович — поет, літературознавець москвофільської орієнтації родом з Галичини. Досліджував давню українську літературу та фольклор.
Примітки Редагувати
Посилання Редагувати
- Облікова картка с. Більче на сайті ВРУ
- Миколаївська громада [ 22 квітня 2021 у Wayback Machine.]
- Нова громада [ 13 червня 2021 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |